Черепаха Поспішаха
У ставочку край села
Не згадати вже відколи
У хатиночці жила.
Черепаху знали всюди –
У ставку і поза ним.
Не звичайна це тварина,
А дивинка із дивин.
Як прокинеться зраненька –
Тільки сонечко зійде –
Так одразу й метушиться,
Щоб устигти все за день.
Стільки справ у черепахи –
Полічити всі дарма!
І спокійної хвилинки
У бідненької нема.
На зарядку, на сніданок –
Все бігом, заперло дух.
Потім прати-прибирати,
Аби сяяло навкруг.
Пов’язати светри теплі –
Для маленьких правнучат,
Ще й у гості зазирнути
До плотвички і ляща.
У тієї черепахи
Гостював колись я сам,
А як хто мені не вірить –
Черепаха й досі там.
Зазирніть до неї в гості
(Я би дуже попросив),
Аби більше не казати,
Що нема на світі див.
