Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Лана Краска: Янгол та червоне - ВІРШ

і запитали Янгола блаженні: "Чому ти досі тут, на цій землі? Давно минули терміни та стро́ки Давно згоріли ідоли й зірки́. Крокує сонце по твердині сірій Та все не так, як треба би було́ Півсвіту, бачиш? Засніжи́ло білим Півсвіту, бачиш? Вдома, за вікном." "Вертайсь на небо!, — кли́чно гу́кав натовп Там відпочинуть крила і розтане сніг... Тобі ж неси́ла херувимом ста́ти Для того ти багацько маєш літ... А серед хмар, напевно, все ж тепліше Не так, як тут — де все йде до землі Вертайсь на небо, Янголе! Скоріше! Бо вартові вже дістають ключі..." Мовчав крилатий... Хоч заслаб, втомився Не слухав слів від заздрісних людей Крізь білий дим — шукав, чекав, дивився — Живу та справжню — Мов пророк Мойсей. Для неї мав крилатий трохи дива До того дива — трохи ще дивацтв І най від снігу опустились крила Він не тікав, не плакав — він чекав. Чекав червоне в ві́дблисках туманів Самотнє й дике се́ред увертюри Вона не знала ще — а брама раю Відкрилась для червоної фігури. До світу білого впустила щастя ніжне Аби воно зоста́лось і не йшло Крилатий Янгол посміхнувся тихо: "Вона нарешті стрі́нула Його..." Світлина автора Емоційний Двійник