спини вагань саморушій
на березі цієї ночі
резервна копія душі
напівпрозора потороча
пішла за місячним серпом
по оксамиту падолисту
вібрує бляклим сяйвом міста
підступний лабіринт_ Содом
<
в тісну подобову труну
наступне погодинне тіло
надії іскра перетліла
сумління напнуту струну
здійнявши в небо рій ворон
розірве ближче до світанку
спровадивши у безвість бранку
форсуєш фарсу рубікон_
