Гаргуйлі весело стрибають,
Радіють Західному вітру,
Їх крики дикі ваблять митру
Кюре на іншій стороні.
Трактат архів ховає щільно,
Грі зайвих слів не заважає -
Завжди зерна не вистачає
Рудим щурам у бур’яні!
Старі з карпатських гір невтішні
На place de vosges* дають поради
Арабам в дивних ірокезах,
Годують голубів з руки
У відчутті, що світ змінився
З часів прадавньої Еллади,
Та серед залишків аскези
Ті ж самі вівці і вовки…
