Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: ptaha: Богині Долі (міфи - дітям) - ВІРШ

Коли скресає крига навесні, Перун зими розлущує горішки: З одного випускає в світ річки, А другий повнить світ вогненним зблиском. А грім сміється, знову молодий, Гримить цеберком, миючи підлогу. А десь у небі вічно, день при дні Богині Вили душам в’ють дорогу: Кому завтовшки майже із канат, Кому тонку, неначе павутинка. Самі стрункі, із косами до п’ят, В одежах білих, очі-намистинки, Вони й танок до ладу поведуть, І заспівають, пічку підмалюють, Води Живої хворому дадуть І рани зіллям воям полікують. Народжені від Сонця і Води Звичайні українські Афродіти… Летять вітри, розвіюють віки, А Вили все дарують душі дітям…