Є красивих слів доволі
серед лісу і у полі.
У садку, в гаю... впізнаю,
їх знайду я, відшукаю.
І у лузі, і в діброві,
у веселці кольоровій.
Там, де хвилі ходять сильні,
відшукаю теж потрібні.
В синій стрічці у сестрички,
в джерелі, що біля річки,
я їх чую... я їх знаю!
Ще в хмарині відшукаю.
В дощовій рясній краплині,
у вербичці, і в калині,
і в тополі серед поля.
Їх любити - моя доля.
Дзвінкотюче кожне слово
в тобі, рідна моя мово!
Бо ж радіють і сміються,
і метеликами в'ються.
І біжать, летять, стрибають,
зорями у небі сяють.
А у квітах під віконцем...
зігрівають разом з сонцем!
ЩАСТЯ ВАМ!
Гарно!!! 
