Загорнувши день в хмарки,
З тихим колисанням,
Тчуть небесні павуки
Вранішні тумани.
Швидко лапками прядуть обважнілу нитку,
Щоб земля і там, і тут
Одяглася в свитку.
Поправляють скрізь траву,
Що лишилась з літа,-
Бо їй треба польову
Квітку обігріти.
Щоб як прийде час цвісти,
В неї стало сили
Бджілкам сонечко вплести
У прозорі крила...
Тчуть тумани павуки,
Дощик підпрядають...
Та вже на вербі шпаки
Весну закликають...