Не спішно зореньці сказати хочу,
Мені б заснути, солоденько в тиші,
Тож грішне, темряві віддати прошу,
Лишиться праведне, тепер однині.
Дитям би спала, у колисці ніби,
Думки втікали, безупинне дійство,
І чути пташечку, мов Райські співи,
Легкий вітрець, заколихав магічно.
Побачу щойно я себе маленьку,
Землі босоніж доторкнуся ніжно,
Трава неначе килимок у весну,
І квіти сяють зорянистим цвітом.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
