тане вибагливий Мозес*
трав волоокі корали
знову нервово дарують
щирість неточним наукам
румбами дня захопившись
мохи весільної піни
тихо назустріч мурахам
час піднімають на кпини
згинь!- загубися невротик
в вищих щаблях пранаями
в синіх степах Бодхісаттви*
сунь мов монада* допіру
мовчки шануй полум’яне
в надлишках білих пломбіру
слів невідомої клятви
світу живих рукокрилих...
