Дай Бог, сповна, належно, гідно –
Прожити кожному свій вік!
«Літати» в ньому – відповідно,
Та – "крила" мати необхідно,
Щоб – далі жити, – сенс не зник.
На "крилах" – щастя, щоб – злетіло,
А – не на «милицях», - пішло,
Чи – місце на мітлі посіло,
Із тим, що так цього – хотіло,
Або – до цього, - призвело.
Чужими – "крила" не бувають, -
Повинні вирости – свої,
Хоч, шелестом, десь – заважають,
Не гроші, та – ходу міняють, -
Польоту вгору, - рушії.
Хто: вміє – «крила» дарувати,
Сам – бути вірним почуттю,
Тому – «рогатим» не бувати,
Щасливим, парою - «літати»
По неосяжному життю.
Не обрізаєм - мріям "крила",
Надіям, справжнім почуттям,
Вони – натхнення наше, й – сила,
Щоб доля – успіх подарила,
Та – задоволення життям.
