***
«Краса Д. Л. Л»
*** *** ***
Як дитині --
Любов поклала невимовну
Красу,
Яка позолотила
Твої світлі кучері...
У якому саду
Вона ростила рум'яну
Троянду,
Яка пофарбувала сріблястий колір
Твоєї шкіри лілеї..?
М'яка серйозність,
Що прикрашає твоє чоло,
Два метелики
Твоїх спокусливих губ рубіну
І... промені твоїх очей --
Без кпину,
Що так ніжно зачаровують мене..,
Де він їх взяв --
Признавайся,
Коли прикрашав тебе,
Як дитину..?
Звідки Любов ще взяла
Ці павутинки
І ці стрічки,
Ці гаї і ці пастбища,
Що без кінця ти мені даруєш,
Коли ти говориш, смієшся,
Або посміхаєшся своїми очима?
Він взяв їх
У Гермеса,
Або Кіпру,
Чи із лона Аврори,..
А можливо --
З променів Сонця
І... ще у Грацій ніжності,
Ці принади, як дари,
Щоб зачарувати людей і богів --
У вічності...
_______________________________________
21.07.2024-29.11.2025; Paris (Aurora) =================================
(!!!)
Переклад французького поета Олів'є де Маньї -- епохи Відродження.
http://michel.balmont.free.fr/louise/lyon/magny.html
Текст, що міститься в книжці «Збірка різних поетів» ("Escriz de divers poetes")
------------------------
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=============================
