Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ки Ба 1: туман - ВІРШ

чорні межі, олово туману застережні погляди мерців небо тисне_ чавлять жорна ці сутінків напружену нірвану цідять кислу кров Альдебарану на стежок у безвість манівці_ < перший крок спаплюжить соло тиші криком спалахне гніздо богів тінь твоя, у грі_ на рівень вищій де скавчать у пастці віри інші пуститься гранітних берегів < регіт злих катів самокартання гніт ілюзій / серця метроном дна пустих очей холодний хром сонну музу осліпив востаннє _