Був літній день. Звичайний день. Погожий.
В садочку, у траві, мостився кіт.
Хотів пухнастик тут зробити ложе
Й поспати. Щойно з"їв смачний обід.
Але не пощастило бідоласі:
Набрався десь, надворі, клятих бліх.
Всі блохи, як відомо, дуже ласі
До крові і гризуть котів усіх.
Наш кіт понищив паразитів купу.
Проте одній блосі вдалось втекти.
Змогла спасти свою блошину дупу
Й щосили почала кота клясти:
"Негіднику, з лайном торбинка з шерсті!
Ти бач, як загордився! Справжній тать!
Ти створений для того, щоб до смерті
Могли ми, блохи, кров твою смоктать.
Як смієш ти нас нищити, убивце?
Господь створив котів не просто так.
Для нас коти - то кров"яне барильце.
Без бліх немає жодного кота.
Всі ви, коти, нероби непутящі,-
Блоха волала. Кіт спокійно спав,-
Без нас, любимих, ви були б пропащі.
Хто б вас, котів, до дії спонукав?
Спите, їсте, тиняєтесь по хаті.
Ми ж трударі, яких не бачив світ.
І заздрите, мабуть, що ми багаті.
Ви маєте лиш мишу на обід.
Володарі котів, поводирі ми!
Роботу й сенс життя даємо вам.
Не слугувати нам неприпустимо.
Блосі давно слід спорудити храм."
Блоха ще довго там репетувала.
Котові снилась різна смакота.
А потім десь ота блоха пропала,
Пішла шукати іншого кота.
Мораль:
Чи мають цінність блохи для кота?
На це питання відповідь проста.
Що меншим буде весь блошиний рід,
То кращий вигляд матиме наш кіт.
Гарно! Люблю байки.
