Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Горова Л.: Вереміями… - ВІРШ

Вереміями, вереміями Плач із радістю межував. Все перебрано, перевіяно, Перелущено по жнивах. Чи пробачило спрагу літові Те, що вижило у зимі? Від морозу і спеки - мітини, І настирливість навзамін, Щоб в упертості спину вирівнять, Перемелене солодить: Ще трудилася виром вирвана Та бджола, що несла меди. Хтось проходить по сниву тінями Топче мерклу мою межу. Я ж під зиму сівбу затіяла: Зерна сію і сад саджу.