З'явилась красунечка осінь,
Мов панна, ступала в короні,
Бо літо здалося у млості,
Ізнов прохолодній негоді.
Хмарки, як набігли з мандрівок,
Насупилось небо надовго,
Вона ж прикрашає неспішно,
Яскравістю кожен листочок.
Подумалось...наче і холод,
І листя пожовкле, і мряка,
Вбачаєш все гине навколо,
А ти... залюбуєшся й правда.
Лиш сонечко знову засяє,
Надіне намисто з калини,
Розсипе потроху багрянець,
Деревам незвично барвистим.
Завжди розумієш безвихідь,
Краса ненадовго лишиться,
Всі фарби ще трішки й безликі,
Безрадісна сіра хустина.
Душа непомітно для тебе,
Залишила вогник надії,
Майбутніх зародження стебел,
Весни незвичайну тендітність.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
