щастя – воно вже склалось
із глибини і болі
названої недолі,
вогкої німоти,
крові у здутих венах
часу, де грають ролі
хвацькі, веселі, кволі
з цукру і гіркоти,
вийти чи залишитись,
врешті додавши вітру
глині шляху палітру
пісні глухих стежок?
стрінеш на роздоріжжі,
наче Лерне́йську гідру
щастя своє безсмертне
в сонмі людських казок…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=8AHCfZTRGiI