Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: О. Хвечір.: МОРЕ. ВІДЛУННЯ НЕРЕАЛЬНОСТІ. - ВІРШ

Виплески хвиль — отто є зойкіти снів,
Де риби плачуть кольором розмитим,
А небо, вишите із синіх димів,
Танцює з сонцем, що на дні зашите.

Кораблі, примари немов забуті ,
Линуть проз скло, де час розбився в друзки.
І чайки ширяють, як циферблати,
Відлічуючи миті дивні, прузькі.

Дельфіни з крилами, гейби думки летять
Над обрієм, що згорнутий спіраллю.
А водорості — це тіні, що шепотять
Про підспідки, затаєні в печалі.

І місячко, відсвінуле у прозиралі води,
Неначе Бозі зір, зоглядає на нас.
А ми все стоїмо, розчинені у цій ліпоті,
Про реальність задавнивши, про всякий час.*

*Одна з моїх спроб вірша в сюрреалістичному стилі. 

ID: 1041146
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 07.06.2025 06:11:01
© дата внесення змiн: 07.06.2025 06:14:42
автор: О. Хвечір.