Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: bloodredthorn: Викопна дивовижа… - ВІРШ

Між павутиння ріка, а у шереху хижа. В стулках альтанок ще чути відлуння розмов. Ти мов нащадок династії Тан - викопна дивовижа. Я, ніби жовтий пісок ,що на берег зійшов. Ноги хитнулись! Можливо примара і голос Стали за вербами нам наганяти жахи, Чи то владар - покровитель - пробуджений Волос Нам серед ночі віщує у квітах віхи? Німби архангелів знов спіритично й натужно Рвуть хворобливу уяву, мов вранішній хміль. Марно утримати сльози очима – безглуздо - Крапають густо в пісок, висихаючи в сіль...