Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Себастіані: *** ("Щасливий – ти своїх не знаєш меж…") - ВІРШ

UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Зараз на сайті - 1

Геннадий Дегтярёв

Пошук


	автора за іменем
	автора за містом
	автора за ID
	вірша за назвою
	вірша за ID

Перевірка розміру

*** ("Щасливий – ти своїх не знаєш меж…")

Щасливий – ти своїх не знаєш меж,
іще неволі ти не усвідомив,
тебе не мучать спогадів судоми,
немов дитина мріями живеш;
твоїх жадань рясніють спориші,
твої надії сяють свічечками, –
блажен, хто у гонитві за дивами
не загубив, не вичерпав душі!
Та під вагою ро́ків і невдач
ще скажеш ти: «Ні, не театр – в’язниця
наш світ, панове… І яка різниця, 
хто в’язень, хто довічний наглядач?»

Та птах, що бачить замість неба ґрати,
усе одно лишається крилатим.

ID: 1038562
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 26.04.2025 20:25:42
© дата внесення змiн: 26.04.2025 20:25:42
автор: Світлана Себастіані

Мені подобається 9 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги

Попередній твір Наступний твір

Перейти на сторінку автора

Редагувати

Видалити

Роздрукувати

В Обране додали:	Ніна Незламна, Зоя Бідило, liza Bird
Прочитаний усіма відвідувачами (324)
В тому числі авторами сайту (21) показати авторів
Емма Конвалiя, Ростислав Сердешний, Evelina Elsane, Ніна Незламна, Kлер Клер, liza Bird, НАСИПАНИЙ ВІКТОР, Зоя Бідило, О. Хвечір., Под Сукно, Leskiv, Ігор Козак, Master-capt, Щєпкін Сергій, Рясна Морва, Аскет, Софія Пасічник, Lumen74, Сара Ґоллард, Go Love Ash, Зелений Гай
Середня оцінка поета: 0	Середня оцінка читача: 0

Сторінки (2):

[ 1 ] [ 2 ]

КОМЕНТАРІ

Зоя Бідило, 27.04.2025 - 00:10

не театр – в’язниця
наш світ
Дійсно, розуміння цього приходить з роками. І з ним розуміння, що душа здатна прориватися крізь грати. Вибір за нею.

Світлана Себастіані відповів на коментар Зоя Бідило, 27.04.2025 - 18:11

Ви теж так відчуваєте?..

Зоя Бідило відповів на коментар Світлана Себастіані, 28.04.2025 - 08:09

Приблизно з 20 років - за грати (темне + світле).

НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 26.04.2025 - 23:39

таке життя. наші бажання і наші можливості не завжди співпадають...

Світлана Себастіані відповів на коментар НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 27.04.2025 - 18:13

Ох, я б сказала - ніколи не співпадають.
(Інколи це навіть непогано))
Дякую за візит!

liza Bird, 26.04.2025 - 22:57

Крила якщо є, то вони є...не зламати...

Світлана Себастіані відповів на коментар liza Bird, 27.04.2025 - 18:14

Дякую!

Ніна Незламна, 26.04.2025 - 21:39

Чудова, душевна лірика!

Злети думок і злети мрій, до волі крила надихають!

Світлана Себастіані відповів на коментар Ніна Незламна, 27.04.2025 - 18:14

Дякую Вам! Натхнення!

Ростислав Сердешний, 26.04.2025 - 20:56

Краще попри грати, бачити небо.

Але радянщина призводить до такого:

Олег Григор'єв

Пташка в клітці

- Ну, Як тобі на гілці? -
Запитала пташка в клітці.

На гілці - як і в клітці
Тільки пруття рідкі.

Світлана Себастіані відповів на коментар Ростислав Сердешний, 27.04.2025 - 18:17

Що ж, Олег Григор'єв має рацію: ґрати й справді схожі на гілки. Мертві. Але їх якось можна виламати, на відміну від внутрішніх.
Дякую, що завітали!

Ростислав Сердешний відповів на коментар Світлана Себастіані, 27.04.2025 - 20:37

Можливо, ми в чомусь і сковуємо себе. Тут ви праві. Думками, нормами, правилами. Думки можна змінити, зробити вільними. А норми, правила потрібні для збереження порядку. Звичайно, певні правила з часом можуть змінитися, але кожен має можливість їх встановлювати.

Емма Конвалiя, 26.04.2025 - 20:38

Як гарно, що ви нагадали про крила.