Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Персональный ЧАТ Ти
Пошук

Перевірка розміру




Загул Дмитро

Прочитаний : 177


Творчість | Біографія | Критика

ДИФІБРАМБ ВЕСНІ

Весно!  Облудна  омано!
Твоє  чародійне  вино,
Заправлене  соком  дурману,
Ми  щороку,  щороку  п'ємо.

Ти  повінь  свою  розіллєш,
Розбуркаєш  давнє,
Що  впало  на  дно,  -
Захлюпаєш  хвилями
В  наше  вікно  -
І  ми  захвилюємось  теж.

Ти  розцвітаєш,  і  ми  цвітемо
Мохнатими  сон-квітками.
Весно,  злудна  мано!
Що  дієш  ти  з  нами?

Твою  цілющу,  одвічну  міць
Ми  всисаємо  в  серце  з  повітрям
І  пускаєм  зітхання  за  вітром,
Повні  глибоких  твоїх  таємниць.

Ось  підлітки-дівчата
Дивляться  в  далеч,
У  мрійний  світ,
Де  солодко  вабить,
Як  мушку  на  мід,
Криниця  втіх  непочата.

Так,  так,  зітхання  дівочі!
Знаю  ваш  сум,  ваш  сон...
Бо  серце  і  в  мене  туркоче
З  серцями  вашими  в  тон.

Бо  й  мої  замріяні  очі
Поглядом  ловлять  день,
А  душа  заспівати  хоче
Нових,  невідомих  пісень.

Од  дотику  сонця
Ми  всі  тремтимо
(Десь  у  серці
Одкрилися  рани...)
Весно,  облудна  мано!
Що  ж  це  ти  робиш  із  нами?!

ІЗ ЗБІРКИ "МОТИВИ", ДИФІРАМБИ, 1926 р.

Нові твори