Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 8
Пошук

Перевірка розміру




Федькович Юрій

Прочитаний : 350


Творчість | Біографія | Критика

ДО ДАНИЛА МЛАКИ

І  ті  зорі  так  сіяють,
Як  давно  сіяли,
І  ті  гори  голубіють,
Як  колись  бувало;
І  ті  люди  не  змінялись  -
Однакі  і  досі,
Лиш  я,  батьку,  не  однакий...
Боже  добрий,  боже!
Лиш  я  оден  не  однакий,
Чахну  та  марнію!..
Літа  свої  в  Італії
На  швару  посіяв,
Волю  свою  з  торністрою
Дав  до  магазину,
А  сам  вернув  в  Буковину
Тесать  домовину.
От  що,  батьку,  і  осталось
Мені  на  сім  світі!
А  я  гадав  в  своїм  хаті
Ще  помолодіти!
Не  довелось,  не  судилось...
Що  ж  робити  мушу?
Треба  оддать  бідну  душу,
Позичану  душу,
А  самому  пошукати
Під  землею  долі.
Да  це,  мабіть,  так  і  ліпше,
Хоть  і  серце  болить.
Да  ні  про  світ,  ні  про  люди,
Ні  свою  оселю,
А  про  мою  Буковину,
Щасливу,  веселу,
Що  гадав  їй  звеличати,
Славою  опіти
І  до  людей  пригорнути
Добрі  єї  діти.
Не  довелось,  батьку,  орле,  -
Не  моя  це  доля;
Не  я  єї  вінець  вшию,  -
Така  божа  воля!
А  ти,  батьку,  його  вшиєш.  -
Серденько  віщує.
Нові  часи,  нову  силу
Душа  моя  чує,
Як  згадаю,  що  лишаю,
Да  не  сиротою.
Буковино,  ненько  моя,
Раю  мій,  покою!
Не  сиротов  останеш  ти
В  широкому  світі,
Бо  є  в  тебе  гарні  сини,
Дужі,  добрі  діти,
Що  гарного  ся  постарають
Про  гарну  ти  долю,
І  люди  ся  не  насміють
За  господню  волю.
Не  насміють,  не  осудять,
Пальцем  не  покажуть.  -
Наша  слава,  права  слава  
Вовік  не  поляже!

От  що,  батьку,  орле  сизий,
Думаю,  гадаю,
Да  на  тебе,  як  на  бога,
Пою,  уповаю.
Світи,  батьку,  світи  світло,
Бо  я  вже  не  вспію!
Світи  правду,  світи  віру,
Любов  і  надію
По  тій  нашій  Буковині  -
Най  люди  побачать.
Нам  не  треба  німецьких  див,
Ні  фумів  козачих,  -
Світла,  світла,  батьку,  треба!  -
От  за  що  я  гину.
Засвіти  го,  розішли  го
По  всій  Буковині,
Най,  як  сонце,  запалає,
Народ  наш  освітить!
А  я  тебе  благословлю,
Батьку,  з  цего  світа,
І  з  того  му  благословить,  -
І  вимолю  сили
Твоїй  душі,  чистій,  добрій,
Щоб  краю  добила
І  сповнила  України
Великі  завіти!
Амінь,  амінь,  душе  моя,
Вовіки  і  віки!

Нові твори