Прочитаний :  166
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ПРИЛЮБНИЙ МАНДРІВНИК (Розділи з поеми)
***
Юне і старе
Не знаходять згоди.
Юність - буйна втіха.
Старість - мудрий стрим.
Юність - гожий ранок.
Старість - дух негоди;
Юність - літа змаг,
Старість - тиша зим.
Юність - наче гра!
Старість - як мара.
Юність - дике розцвітання,
Юність - жар зухваль.
Старість - темний жаль,
Старість - вічне гальмування.
Старість не приймаю,
Юність я кохаю.
О, любове - як розмай!
Старість відкидаю;
Юнко, я згораю -
Не барися, прилітай!
***
Моя любове, будьмо в щасті!
Нехай поля й луги квітчасті,
Долини й гори доведуть,
Що нам життя скрашають путь.
Ми там сидіти будем раді
Окрай струмків і водоспадів,
Де бродять вівці й пастушки,
Де дзвінкотять малі пташки.
Тобі я з рож пахуче ложе
Зів'ю, прилюбне і пригоже,
Суконну вишию твою
Листками мирту по краю.
Стебловий пояс, шаль плющеву,
Коралі, шпильку янтареву
Тобі я дам на незабудь.
Лише моя, любове, будь!
Ї ї в і д п о в і д ь:
О, любі втіхи, дні квітчасті!
Жила б я з вами вічно в щасті,
Якби в цього мандрівника
Злітала правда з язика.
1953
|
|
