Прочитаний :  166
|
Творчість |
Біографія |
Критика
МОНТЕРЕЙ
Епічний стиль розлогих кипарисів,
Ноктюрни скель та Тихий океан -
Чого ще треба для душевних ран,
Для бурі в серці - невгамовний бризів?
Нехай від мандрів ти змарнів, полисів,
Віддавши душу мерехтам оман, -
Тебе обмарить монтерейський бран,
Мов буйний шквал - рибалку серед мисів.
Твою палку, нескорену любов
Бере обладою Pacifiic Grove.
І ти речеш: - Хвилино, зупинися! -
Коли ж тумани, з сонцем повсякчас,
Находять валом на гірське узлісся,
Милуйсь і думай - ти відкрив Парнас!
1957
|
|
