Прочитаний :  230
|
Творчість |
Біографія |
Критика
"Важкого зерна золотистий ворох..."
Важкого зерна золотистий ворох
І повінь сонця на дзвенкім току
Хіба забуду, як журбу легку,
В ці довгі дні наснажувань суворих?
Блаженний будь, доріг рожевий порох,
Що далечінь окрилює витку,
І тричі стань жадана впам'ятку,
Прарідна земле, що загарбав ворог!
Мій кожен крок, як вічности дудонь,
Нещадно чавить неподатні будні;
Мою звитягу світлу, як осонь,
Надхненно кличе на шляхи славутні,
Перемагаючи світів печаль,
Херсонським хмелем духовійна даль.
|
|
