Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру




Костенко Ліна

Прочитаний : 2851


Творчість | Біографія | Критика

ПІСЕНЬКА З ВАРІАЦІЯМИ

І  все  на  світі  треба  пережити,  
І  кожен  фініш  –  це,  по  суті,  старт,  
І  наперед  не  треба  ворожити,  
І  за  минулим  плакати  не  варт.  

Тож  веселімось,  людоньки,  на  людях,  
Хай  меле  млин  свою  одвічну  дерть.  
Застряло  серце,  мов  осколок  в  грудях,  
Нічого,  все  це  вилікує  смерть.  

Хай  буде  все  небачене  побачено,  
Хай  буде  все  пробачене  пробачено,  
Хай  буде  вік  прожито,  як  належить,  
На  жаль,  від  нас  нічого  не  залежить...  

А  треба  жити.  Якось  треба  жити.  
Це  зветься  досвід,  витримка  і  гарт.  
І  наперед  не  треба  ворожити,  
І  за  минулим  плакати  не  варт.  

Отак  як  є.    А  може  бути  й  гірше,  
А  може  бути  зовсім,  зовсім  зле.  
А  поки  розум  од  біди  не  згірк  ще,  –  
Не  будь  рабом  і  смійся  як  Рабле!  

Тож  веселімось,  людоньки,  на  людях,  
Хай  меле  млин  свою  одвічну  дерть.  
Застряло  серце,  мов  осколок  в  грудях,  
Нічого,  все  це  вилікує  смерть.  

Хай  буде  все  небачене  побачено,  
Хай  буде  все  пробачене  пробачено.  
Єдине,  що  від  нас  іще  залежить,  –  
Принаймні  вік  прожити  як  належить.  

Джерело:  Бібліотека  Української  поезії.

Нові твори