Прочитаний :  183
|
Творчість |
Біографія |
Критика
ВІЗІЯ АПОКАЛІПСИ
Метастази міста
вростають у тіло,
Божевілля клітин
хмародерами дразнить небо,
На груди давлять
бетоном дороги,
Пропасниця підземок
стрясає утробу,
Сонце за мрякою диму
шкварить байдуже гарячкою.
Гине, конає Земля,
корчиться в муках Прамати...
Ой, та немає кому її порятувати,
Сини
відцурались її,
Внуки
знущаються, сміються над Нею,
кости її ламають,
серце її роздирають,
вогнем смертоносним
у простори стріляють,
заманулося їм
на інші сузіря летіти...
Зорі,
далекі сестриці
глузують з Неї:
„От, і наплодила байстрят!
Любощів їй захотілося з Сонцем!
Місяць з кохання до неї помер,
Ген лиш кістяк Його шкіриться мертво,
Жони своєї невірної чекаючи смерти".
|
|
