„у саду блаженств
де вісімм квітів
один тільки для мене
блаженство гоніння"
Ігор Калинець -
„Короноване Опудало"
блукаю по карому полі
коронованого опудала
що простягнулося ген
аж до райської брами
райські пташата-янголята
літають над головою
сідають на кущ калини
клюють доспілі ягоди
хоч би одне впіймати
додому принести
хай би мені щебетало
хату мою на чужині звеселяло
ось-ось здається впіймаю
ось-ось у долонях пригорну
та воно мить випурхує
з рук моїх простягнутих
архангел що стоїть на сторожжі
біля райської брами
грізно мені погрожує
не рушай райських пташат
емігрантська приблудо
не для вас їх сотворено
добробутом розпещених
геть іди з карого поля
це володіння поета
дане йому в нагороду
за блаженство гоніння
194
