Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру




Руденко Микола

Прочитаний : 273


Творчість | Біографія | Критика

РОЗУМ І ДУША

Пригадую  давніх  років  чудеса  
І  в  серці  дитячому  спалах:  
Я  плакав  тому,  що  на  мене  краса  
Сніжинкою  з  неба  упала.  

Лежала  вона  на  долоні  —  
Та  вмить  
Їй  щось  повеліло  вмирати.  
Здавалося,  небо  ось-ось  загримить  
Суворим  засудженням  страти.  

Тим  часом  на  чорному  тлі  рукава  
Така  ж  нерозгадане  гарна  —  
Як  розум,  як  диво!  —  
З’явилась  нова  
Маленька  істота  захмарна.  

Невдовзі  її  умертвила  сльота,  
А  пам’ять  спустошила  звичка.  

Та  нині  сніжинка  згадалась  —  ота,  
Неначе  молодша  сестричка.  

Можливо,  що  нині  дороги  сплелись  
І  долі  схрестились  не  марно:  
Нас  разом  із  нею  гойдала  колись  
Вогненна  колиска  захмарна.  

А  потім  за  чергою  літо  й  зима  
У  зорянім  тісті  місили:  
Є  розум  у  мене,  
У  неї  —  нема,  
Та  все  ж  ми  від  спільної  сили.  

…Прекрасні  й  потворні  сліди  залиша  
Наш  розум  —  діяльний  недрема.  
Та  є  ще,  крім  розуму,  вічна  душа  —  
Субстанція  вища,  
Окрема.  

Хай  ментор  знервовано  нігті  куса,  
Шукає  статечної  пози.  
Та  в  мить,  коли  нас  потрясає  краса  —  
Не  розум  викрешує  сльози.  

В  часи,  коли  дух  понад  зорі  злетів,  
Людина  збагнути  повинна,  
Що  розум  з’явився  із  гами  чуттів  —  
Він  тільки  чуттєва  поверхня  світів.  
Душа  —  
Їхня  сутність  глибинна.  



5.ІІІ.1979

Нові твори