Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах ::

logo

UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

 x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 4
Пошук

Перевірка розміру




Олесь Олександр

Прочитаний : 1375


Творчість | Біографія | Критика

Кожум’яка

Убивши  князя  Святослава.  
Печеніги  раз  у  раз  
Йдуть  ордою  на  Вкраїну,  
Раз  у  раз  грабують  нас.  

І  тепер  їх  шатра  сірі  
Вкрили  луг  над  Трубежем,  
Печеніги  знов  з’явились  
І  погрожують  мечем.  

Наші  ждуть.  Але  боїться  
Печенізький  хан  іти,  
Йому  хочеться  без  бою  
Перемоги  досягти.  

Є  один  вояк  у  його  
Втроє  дужчий  за  вола…  
“Хай  він  б’ється”,  —  хан  хитрує  
І  до  князя  шле  посла.  

“Чи  не  викличем  ми,  князю,  
Гніву  праведних  богів.  
Коли  річку  почервоним  
Кров’ю  наших  вояків?!  

Краще  ми  розв’яжем  сварку  
Славним  герцем  двох  борців:  
Коли  твій  борець  подужа,  
Я  скорюся  без  боїв”.  

Князь  погодивсь,  і  звелів  він  
Найсильнішого  знайти…  
Та  на  герць  ніхто  в  державі  
Не  зважається  піти.  

Засмутився  Володимир…  
Аж  прийшов  якийсь  дідусь:  
“Син  побореться  мій,  князю,  
І  поборе,  побожусь.  

З  ним  колись  ми  посварились,  
Пам’ятаю,  як  тепер,  
М’яв  він  шкуру,  так,  повіриш,  
Спересердя  всю  роздер”.  

Привели  до  князя  хлопця:  
Соромливий,  мовчазний,  
Невисокого  і  зросту,  
Хоч  доволі  кремезний.  

“Може,  князю,  хочеш  знати,  
Чи  міцна  моя  рука,  
Роздражніть  на  пробу  жаром  
Найсильнішого  бика”.  

Роздражнили.    Бик  на  хлопця,  
Але  той  схопив  за  бік  
І  кавалок  м’яса  вирвав…  
Бик  упав  і  кров’ю  стік.  

“Добре!”  —  князь  сказав  до  хлопця,  
А  військам  своїм  звелів,  
Щоб  озброїлись  і  ждали  
Щохвилини  ворогів.  

Третій  довгий  день  минає  
І  ідуть  борці  на  бій,  
Князь  і  хан  собі  гадають:  
“Хто  поборе  —  твій  чи  мій?!”  

Печеніг  угледів  хлопця  
І  сміється:  “От,  дурне,  
Подолати,  побороти  
Воно  думає  мене!!”  

Не  злякався  Кожум’яка  
І  боротися  почав.  
Повертав  борця  і  важив,  
Потім,  наче  кожу,  м’яв.  

І  нарешті,  наче  бочку,  
Обхопив  і  кинув  вмитью.  
На  землі  без  руху  мертвий  
Печеніг-борець  лежить.  

І  на  тім  славетнім  місці,  
Де  страшний  борець  упав,  
На  тім  місці  Володимир  
Переяслав  збудував.  

***  

Джерело:  О.Олесь.  “Княжа  Україна”.  —  Київ,  “Веселка”,  1991.  


Нові твори