О небо чорне…
Піски пустельні…
Зникає сонце на мить… і ми
Згубились в дюнах… штрихи пастельні…
І запах вітру… і ковили…
Зникає сонце –
Вино черлене…
Хто ми з тобою? хто ми - тепер?!
Вже каравани ідуть крізь мене…
О, білий лотос… на дні печер
Знайди осяйну…
Знайди розквітлу
В переплетіннях магічних кіл…
Не треба сонця… не треба світла…
Хай котить води зловісні Ніл…
Хай котить хвилі…
Змітає греблі…
Хай змиє коло моїх химер…
О небо чорне… світи печерні…
О білий лотос в краю озер…
О білий лотос-
Роса столітня…
Її торкався лиш дух землі…
Не треба сонця… не треба світла…
Граалем чистим зійди в мені…
Безумовно, радий, що ви це розумієте, Наталі. Маю велику бібліотеку в цьому напрямку - це чи не більші знання, аніж університет... То є крила для польоту...
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
бібліотека в цьому напрямку-що саме Ви маєте на увазі?..книги,чи електронні посилання?
Дякую,Сергію 
Натали!!! то, как ты пишешь - чудо!!! 