М'які тіні танцюють на стіні
Від вогника свічі на столі,
І дощ по вікну тупотить,
А тиша все давить і давить.
Спить мирно у темряві кішка,
Я не засмучена, може трішки,
У думках на мрії сподівання,
Та у серці чомусь лиш кохання.
Ти не знаєш, по кому страждаю?
Чому душу я знову благаю:
"Зупинись ти, не мучай мене,
Гарно знаєш - любов не втече."
Та чому вже тиша не лікує?
Чом в кімнаті ночі бракує
Тебе, очей твоїх світла,
Може я божевільна і тільки?
А за вікном лише осінь і дощ,
Цей спокою ритм задушить.
Я молю, щоб забути тебе,
Хоча знаю - не допоможе.
Я залежна тільки від тебе,
Наче ріжу душу мечем.
Так скажи: чом дихати легше,
Коли став ти сенсом мені?
