| Сторінки (29/2850): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Подивлюсь з благанням в небо,
Руки підійму,
І звернуся я до ТЕБЕ,
Боже! Припини війну!
Подаруй хоч краплю щастя,
На святій землі.
Знаю твердо: ТОБІ вдасться.
Сонце вийде хай з імли.
Засміються нехай діти,
Дзвінко і щасливо.
Вони зможуть порадіти,
Бо здійсниться диво.
А синів батьки зустрінуть,
Радо біля хати.
І полегшено зітхнути,
Є що розказати.
Ворогів за всі гріхи,
Придай СУДУ БОЖОМУ!
Пам"ятали, щоб віки,
Знайди кару кожному...
[img]https://static9.depositphotos.com/1031174/1168/i/600/depositphotos_11687843-stock-photo-hand-in-sky.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2022
Тримаю новий гороскоп,
Вмостилась зручно край вікна.
Читаю букви в мікроскоп,
І у надії вся сповна.
Її не любиш, а мене,
Колись до мене ти прийдеш.
Кохання буде неземне,
Його ніхто вже не вкраде.
Читаю далі, вся в надії,
Колись я виграю мільйон,
От тільки б вірила цій мрії,
Це буде справді, а не сон.
От тільки треба почекать,
Не швидко це усе буває.
Терпіння є, ти можеш ждать?
Із хвилюванням все читаю.
Ну що цікаве є ще тут?
Листок повільно я гортаю.
Чомусь частіший серця стук,
Що обіцяли - пам"ятаю.
Читаю далі - маячня,
Як це тобі писалось?
Я хочу вірить - тут брехня,
Ти спав,чи гарно тобі спалось?
Та що це збій у "правдій" цій?...
Як смажить правильно картоплю,
Найближчі дні дощі і грім,
Візьміть в дорогу парасолю.
Читаю далі - чортівня,
У борщик вкиньте кропиву...
Цей гороскоп - якась мазня...
Та я надіюся і жду.
Найкращі виберу рядки,
В вікно дивлюсь, тебе чекаю.
Забула геть про буряки,
Та ти прийдеш, я точно знаю...
---------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Тече спокійно мала річка,
А хвилька хвильку здоганя.
І хоч та річка невеличка,
Вона тече отак щодня.
Вона ніколи не зміліє,
Потічки повнять з дня на день.
Вона це добре розуміє,
За це подяка їм лишень.
Буває скрутно в бездощів"я,
Боїться, щоб не заміліть.
Так часто думає знічев"я,
Думки скасує дощ умить.
Присіла поруч - прохолода..
Чиєсь багаття догора.
Чомусь його було так шкода,
Другого вибору нема.
Погасне вогник - чиясь доля,
Хто розпалив його дарма?
Йому погаснуть не дозволю,
Сухі підкину ще дрова.
На дні багаття лиш жаринки,
Надії жодної нема.
А вітер ще нагнав хмаринки,
І смуток душу обійма...
[img]https://media.istockphoto.com/photos/woman-sitting-near-campfire-in-forest-picture-id967700198[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Яка довга оця ніч, знову це безсоння.
Але тут не в тому річ, може, міжсезоння?
Винуваті в цім роки й дощ по підвіконню.
Ще один - єдиний крок - літо на порозі,
Ще задасть весні урок, буде це невдовзі.
У весни спитає літо: чом була холодна,
Нащо цвіла горецвітом, не було погідна?
Ці думки спадають з пліч, довго чекать зміни?
Але зараз в тому річ, як спасти країну?
І товпляться в голові думки - рій бджолиний...
Що спитати ще й у тебе: чи мене забув?
Перебрала помилки - чи тепер збагнув?
Чи не стерли все роки, дощ, чи, може, вітер,
Чи дались тобі взнаки, чи не все ще витер?
Передумаю до ранку все, що турбувало...
А в розчинене вікно, сонце заглядало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=et9Urfmbxds[/youtube]
Подружились Мишка й Кіт,
Стали вірні друзі.
І таких не бачив світ,
Навіть і в окрузі.
Вони грались у ловитки,
Хто кого тут зловить.
Все гасали по кімнатці,
Чесно, не лукавить.
Мишка швидко під диван -
Кіт її шукає.
Розуміє він свій стан:
Товстий - добре знає.
Раз була така пригода:
Кіт украв був сало.
Поділитись йому шкода,
Йому буде мало.
Кіт вмивав старанно носа,
Готувався їсти.
Поглядала Мишка скоса,
Поряд хоче сісти.
Кіт вмочив в сметану лапку,
І забув про сало.
Мишка - сало у "охапку",
Поминай, як звали.
Потім скочила у нірку,
Звідти виглядає.
Залишила Коту шкірку,
Дружбу ж пам"ятає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2022
Блукає Півень від знічев"я,
Яку б пригоду тут знайти?
Хто посадив їх на подвір"ї,
Моїм ім"ям ще й нарікли?
Стояли півники рядочком,
Були в них різні кольори.
Почули це і Кури, й Квочки,
Його втішали, як могли.
Вони хоч різні, та чубаті,
Хіба тобі вони рідня?
Ти - красень наш, такий завзятий,
Тебе ми бачимо щодня.
Ну, а у тих - короткий вік,
Що народились - пожаліють.
А ти для всіх нас Чоловік,
Вони, як ти, любить не вміють.
У тебе гребінь он який!
А хвіст! Ну де такого взяти?..
Уважно слухав пес Рябий,
Хотів нараду розігнати.
Схватив він Півня за цей хвіст.
Я тут не буду жартувати,
Бо рвати пір"я маю хист,
Думки ці маю спростувати...
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSEJV5L7PfUp_90Nysf4iMyOqtJhXDBjj0S9w&usqp=CAU[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
День погожий, тепла днина,
От куди б податись?
Чи сходити до Марини,
Може, щось удасться?
Довго думав, чухав вуха,
Наш Іван красуньчик.
Та вона - куслива муха,
Перстень жде на пальчик.
Десь була заначка в нього,
Заховав невміло.
Чи є в тебе щось святого?-
Кричить жінка дзвінко.
Відпадає варіант,
Може, до Настусі?
В неї є якийсь талант,
Як в її матусі.
Жінка жарила котлети,
В вікна поглядала.
Одягла усі браслети,
Чи когось все ждала?
Чогось вранці кум приходив,
Ніби просив солі.
(На лиці відбився подив),
Просив ще й квасолі.
Чи хотів зварити борщик,
Щоб був він смачненький?
Жінка йому дала й горщик.
Він же кум рідненький.
Довго думав і гадав,
Де ж це ділась жінка?
Всі ідеї розкладав,
В голові - зупинка.
Швидко десь подівся й кум,
Жінка взяла вузлик.
Враз Івана пройняв струм,
Чув він щось про бублик...
Ненажера, жінка ти,
Хіба ти голодна?
В магазин чи довго йти,
На смачненьке жадна...
Пішов Ваня в магазин,
Ніс бубликів зв"язку.
Сидів довго він один...
Ось така розв"язка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
Яку перевагу мають брехуни?
Що коли вони говорять правду, їм не вірять.
Арістотель
------------------------------------------------
Зграя пташок клювала зерно,
Тихо й спокійно в цій зграї було.
Де тут взялася брехлива ворона,
Всім набрехала, що має корону.
Всі подивились уважно на неї,
Звідки украла вона цю ідею.
Довго дурницями всіх діставала,
Язик без кісток, до всіх приставала.
Довго терпіли оцю язикату,
Досить, - сказали їй всі,-тут брехати!
І полетіло на неї каміння,
Так закінчилось птахів цих терпіння.
_______________________________
Нечесні люди приховують свої провини від себе та інших, чесні люди їх знають і визнають.
Крістіан Нестел Бове
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
ПролИла хмарка дрібні слізки,
Упали краплі на квітки.
Не оминули і берізки,
Яка вплітала кісники.
Та швидко сонце все змінило,
Причепурився квітів ряд.
Цей дощ умив усіх уміло,
Став яскравішим їх наряд.
Подався грім, не чуть розрядів,
Десь прокотився над ставком.
Йому не дуже були раді,
Пройняв усіх він холодком.
А вітер теж знайшов роботу,
Струсив із крилець цю мокву.
І проявив свою турботу:
Зробив порядок в квітнику.
Квіткам всім вирівняв він спинки,
І осушив їм пелюстки.
Так працював він без зупинки,
Підняв упалі вже ростки.
На квітку сіла он бджола,
Медових пахощів торкнулась.
Про щось цій квітці загула,
А та легенько їй хитнулась...
Таке життя у них у всіх,
Воно різниться від людського.
Вони не знають слово гріх,
А у серцях нема мілкого...
-----------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
Скільки було пройдено доріг,
В пошуках людського щастя й правди.
Може, хтось узнати оце й зміг,
То від вас чекаю я поради.
Сонце світить всім однаково,
Правда десь сховалась, як знайти?
На душі досадно і ніяково,
Що зробить, щоб досягти мети?
Та про щастя зовсім інша річ,
Чи багато треба для людини?
Може, подивитись в різнобіч,
Що живем - подякувати днині.
Досить лише посмішки одному,
Білий світ побачить у вікні.
Може, хтось сприймає по-другому,
Щастя в них у іншій є ціні?
Часто воно паряд - ми не бачим,
Мріями літаєм, щоб узнать.
Та воно все розуміє наче,
Неможливо щастя не впізнать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2022
Спішу... Спинилась на хвилинку.
Пакет не втримала в руці.
Така ж на ньому вишиванка,
Молодший трохи на лиці.
Невже це ти ?- майнула думка.
Хіба до мене ти ішов?
В думках: здійснилась обіцянка,
Пройшли роки - мене знайшов.
Він зупинився - здивування,
Не міг нічого зрозуміть.
Пройшли хвилини ці чекання,
Насправді це було лиш мить.
Уважно глянула у очі,
Такі ж красиві і сумні.
Вони були темніші ночі,
Та раптом - ні, це не твої!
На зріст прикинула очима,
Худий, високий і стрункий...
На мене глянув, звів плечима...
Захвилювалась: він не він?
Пішов, а потім озирнувся,
А я дивилась йому всід.
Але чому ж він посміхнувся?
А я стояла - в серці лід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2022
Іду по росяній траві,
Безмежний степ вбирають очі.
І знову враження нові,
Чому це серце так стукоче?
Вже сон із степу десь тікає,
Порушив тишу, що дріма.
Проміння сонце простягає,
І степ помалу ожива.
Злетить пташина десь з гнізда,
Щоб привітати новий ранок.
Туман повагом опада,
Поволі зник легкий серпанок.
Земля, напившись досхочу,
Спросоння піднімає вії.
І їй не треба вже дощу,
Хоч мовчки все ж про нього мріє.
А сонце котиться все швидше,
Спахнули хмари від вогню.
А вітер вже чомусь частіше,
Тікає в схованку свою...
Так народився новий день,
Краса засліплює ця очі.
А у думках одне лишень:
Приємний ранок після ночі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
Життя важке і непідвладне,
Не дасть собою керувать.
Порозумітись з ним так складно,
Не можна також жартувать.
Таким не буде, як ми хочем,
Скоріше буде навпаки.
Частіше вийде переможцем,
Про це покажуть нам роки.
В собі секрет якийсь тримає,
Чом не однакове у всіх?
Ну хто всю правду цю узнає,
Хто розгадати тайну зміг?
І хоч воно на волосинці,
Ми терпим, любимо його.
І в серці десь, в самій глибинці,
Ми в Бога просим допомогу.
Спаси від горя і війни,
Врятуй від ворога лихого.
Немає нашої вини,
Ми вірим всі у ПЕРЕМОГУ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
Хліб – це будні й свята,
хліб – це життя основа…
---------------------------------
Так тепло й затишно усім у хаті,
А на столі духмяно пахне хліб.
У цій хатині зараз якесь свято,
В добрі живе родина стільки літ.
Господар роботящі має руки,
Він змалечку працює на землі.
Від батька він отримав цю науку,
Він все життя пропрацював в селі.
Найкращий хліб від свОго мозоля,
Не раз про це казав колись він сину,
Бо нас годує матінка - земля,
І весь свій вік він на землі гнув спину.
Та не на пана, на свою сім"ю.
Щоб годувать велику цю родину.
Твої поради я не загублю,
Тебе згадав в погожу оцю днину.
У хаті гамір, рада вся родина,
Бо є що їсти й пити на столі.
А батько похвалив би свого сина,
Що вірним залишився він землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
Сивий туман приліг над степом,
Неначе щось хотів сховать.
Він так пишався своїм злетом,
Не сходить сонце - царювать.
Ще над всіма він тут господар,
Нескоро сонце ще зійде.
Укрив деревам голі ноги,
І до трави іще дійде.
Укриє білим покривалом,
Нехай поспить іще земля.
Лиш незадоволений вітрилом,
Уважно дивиться здаля.
Якщо розправить свої крила,
Кінець туману тут прийде.
Його збороти вже несила,
І царювання пропаде.
Зірвався вітер і щосили,
Туман зібрав увесь в клубок.
Неначе бісики вселились,
Задав туману він урок.
Туман ганебно втратив силу,
Котивсь якшвидше до ставка.
А тут ще сонце засвітило,
Розтав туман, пішов до дна.
І розпогодилось надворі,
Знов кольоровим став цей світ.
А за туманом пішло й горе,
Забудуть всі тодішній гніт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VzHxeDra99w[/youtube]
Пожадно п"є росу земля,
Лице до сонця підставляє.
Хоч суне хмарка десь здаля,
Про дощ роса не сповіщає.
Красива хмарка кучерява,
Звільнитись хоче від дощу,
Та зараз це її уява:
Дощем я землю пригощу.
Коли роса на травах, квітах,
Дощу не буде у цей день.
Усі тут можуть порадіти,
Погідний день усі ми ждем.
Коси коса поки роса,
Духмяні пахощі літають.
Лягла покосами трава,
Птахи співають, не змовкають.
Упала все-таки краплинка,
А сонце в небі усе ж світить.
Сліпий цей дощ лиш на хвилинку,
Його ніхто і не помітить...
Так починався день новий,
Несе він душам насолоду.
Ми зараз мрієм про такий,
Забути, щоб нам про негоду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
Весняна тепла завірюха,
Закрила, ніби увесь світ.
Красиво падала на руки.
Я подивилась - вишень цвіт.
Пелюстки падали на землю,
І стало білим все навкруг.
Я ж хвилювалася даремно,
Таких не бачила я хуг.
На небі сонце світить ясно,
Це значить - точно не зима.
Бузок он поряд цвіте рясно,
Весна - тут сумнівів нема.
Повільно спала заметіль,
Лиш де-не-де асфальт біліє.
Нектар збира на квітах джміль,
А вітер стих, вже не шаліє.
Весна на жінку дуже схожа:
До серця любо прихилить.
А то, як вітер в день негожий,
Багаття може погасить...
І знову день погожий, ясний,
У серці музика звучить.
Навколо знову все прекрасно,
Та все це треба пережить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022
Колись була для неї раєм,
Стара хатинка край села,
Та, жаль, її уже немає,
Сюди дорога все ж вела.
Присіла поряд, заморилась,
Все не моє це, все чуже.
Навколо з жалем роздивилась,
Від болю серце так пече.
Та ні! Дивлюся, є знайоме,
Розцвів бузок посеред трав,
А поряд півники чубачі,
Вітрець повільно колихав.
А он черешня ледь вціліла,
Чого так сталось - не збагне.
Вона одне лиш розуміла,
Що дочекається мене.
Лиш кілька жменьок стиглих вишень,
Для мене, ніби зберегла.
Згадала жінка дні колишні,
Взялась краплинка десть тепла.
А вітер теж чомусь сумує,
Війна спалила йому крильця.
Та він біду цю затамує,
Та не пробачить це злочинцю...
Куди іти, кому потрібна,
До кого зараз прихилюсь?
Вже сироті тепер подібна,
Серед людей десь оселюсь...
Ішла повільно, зупинялась,
Так важко, ноги не несуть.
Не раз, не два все озиралась,
Все, що було, не повернуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Весна в квітчастім сарафані,
Вінок із квітів, що в росі.
Прийде вже скоро гість бажаний,
Всіма оспівана в красі.
Це - спіле літо вже в дорозі,
Боїться, щоб не запізниться.
Воно у всіх давно в повазі,
Та із весною теж рідниться.
Дощі вплела у довгі коси,
Сорочка з бісеру, блистить.
Пташок зібрала стоголосих...
Ну чим це літо пригостить?
Може, сказать, що не чекали,
Бо зараз нічим пригощать?
А потім думала - гадала:
Не можна гостю ображать...
Горнятко меду на удачу,
Смачні із сиром пироги.
Букет із квітів на придачу,
Стискання доброї руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Дикий степ, незораний роками,
Де-не-де пташина промайне.
Розкошує тільки бур"янами,
Вітер прилетить, не промине.
Часто він відвідує билинку
Ту, що серед степу проросла.
(Він загляне тільки на хвилинку),
Серед бур"янів, що розцвіла.
Крапельки роси на ніжнім листі,
Де знайдеш іще таку красу?
Ранок дарував їй це намисто...
Цю красу до неба вознесу.
Дикий мак, все ж зовсім він не дикий,
Це природа крапельку внесла.
Дикий степ, та він не одинокий,
Квітка від самотності спасла.
Мак червоний, неначе крапля крові.
Тут, напевно, йшли колись бої.
І пелюстки мака пурпурові,
Нагадають нам про дні важкі.
І теплиться в степу ще надія,
Що його торкнеться все ж рука.
Хтось отут пшеницю ще посіє,
І не буде місця будякам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947540
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Ти прийшов, та я не знаю звідки,
Може, знову доля привела.
Називав мене ти - дика квітка,
Поряд із тобою я жила.
Я зросла під сонечком привітним,
Простягала руки до дощу.
І для всіх була я непомітна,
Будь - кого у серце не впущу.
А тепер росла я край дороги,
Милувався кожен, хто ішов.
І мій цвіт світився, ніби вогник,
А ти перший, хто мене знайшов.
Твоє серце враз я схвилювала,
І думки тіснились в голові:
Серед них була одна зухвала:
Щоб була дарована тобі.
Довго думав, що йому робити,
Цілував він ніжні пелюстки.
В серці його щось змогла збудити,
Теплота розлилась по руці.
То цвіло загублене ним щастя.
Довго так його він все шукав.
І все думав, що знайти все ж вдасться,
Все у цих пошуках блукав.
Він забрав цю квітку у дорогу,
До самого серця пригортав.
Обережно ніс до самого порога,
Бо тепер ціну він щастя знав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2022
Солов"ї затихли на хвилину,
Знов почули гуркоти гармат.
Не злякають все ж вони пташину,
У надії - грому перекат.
Теплу мжичку небо посилає,
Вмиє лиця втомлених солдат.
(Вже повільно день цей догорає),
Бережи себе, ні кроку, щоб назад!
Знаємо: не легко, дуже важко,
Ніч іде, найтяжче у цей час,
Та й вночі співатиме ця пташка,
Як надія у бою для вас.
Поряд, ось з розтрощеним будинком,
З-під асфальту квітка розцвіла.
В час такий була, як порятунком,
І на зло війні - оця краса.
Це вона - надія в перемозі,
Не даремно їй було отут цвісти.
Хоч вона маленька, дуже скромна,
Може нам про все розповісти...
Де набралась ти цієї сили,
Може, хтось тобі подарував?
Може, це ви жити так хотіли,
Та москаль життя ваше украв...
Хто надав тобі таке це право?
Це не ти життя їм дарував.
Ти вбивав безжалісно, квапливо,
Що у час жорстокий відчував?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Як зараз бачу ту картинку,
Що змалював колись Тарас.
Так схвилювала на хвилинку,
Тепер стосується і нас.
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Та не ревли тоді гармати,
Які тепер біду несуть.
Весна тоді й тепер у повні,
Лиш солов"їв не чути спів.
Вони тепер поки безмовні,
Війна дістала і птахів.
А матері тепер в тривозі,
З війни чекають так синів,
Їх виглядають на дорозі,
В очах їх світ весь потемнів.
До серця мріють пригорнути,
Своїх улюблених синів.
У довгі ночі не заснути...
Щоб описать... забракло слів.
Вечірня зірка знову сходить,
До ранку довго так чекать.
І чути лиш тяжкий їх подих,
І де той спокій відшукать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2022
Весна повільно відцвітає,
Ось - ось вже літечко прийде.
Вона у нього запитає,
Чи дні її ще не вкраде?
Вона цвіла у дні жорстокі,
Цвітінням скрашувала світ.
І надавала людям спокій,
Пелюстки кидала до ніг.
А ми їй вірили і знали,
Що нас весна не обійде.
Її із радістю стрічали,
Війна весну цю не вкраде.
Вона війні дивилась в очі,
Весну хто може зупинить?
Ворожим пострілам регоче,
Бо знала, що прийде та мить,
Що літо скаже війні: Досить!
Від ран зморилася земля.
Її омиють сині роси.
Прийде кінець для москаля!
А на оновленій землі,
(Колись писав про це Тарас),
Врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
Самотній ліс чомусь в задумі,
Про щось шепочеться листва.
Неначе всі в якомусь сумі,
Весна тепер уже не та.
Присяду поруч і згадаю
Усе, що пам"ять зберегла.
І ті моменти тут літають,
Вони не втратили тепла.
Десь писне пташка із гнізда,
Вона мене, мабуть, впізнала.
А я давно уже не та,
Вона багато про нас знала.
Давно затухло те багаття,
Лишився попіл де-не-де.
На тому місці вже латаття,
Вогонь ніхто не розведе.
А на поляні безліч сонця,
Кульбаба очі убира.
У жовті вбралися суконця...
Повільно день вже догора.
Вечірня сутінь тихо висне,
Що все не вічне - нагада.
Так жалко це, і серце тисне,
Роки крізь пальці, як вода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
Затих цей бій лиш на хвилинку,
Спочити хоче і земля.
Поспи і ти, відважний синку,
Присниться хай тобі рідня.
Вони ось тут, побіля тебе.
Чия ласкава ця рука?
Та здогадатись тут лиш треба,
Чий оберіг цей вояка.
Побудь хоч трохи в сні щасливим,
Тебе чекає ще борьба.
В сні набирайся іще сили,
На жаль, така в тебе судьба.
У сні черешня розцвітає,
Ось ти з війни уже ідеш.
Тебе матуся зустрічає...
Немає щастя цьому меж..
Прокинувсь - знову десь стріляють,
Ще не закінчилась війна.
Але він вірить, добре знає,
Що зникне в світі рутина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Буяє в розквіті весна.
Хіба хто може зупинити?
На Україні йде війна,
Й вона не може це спинити.
Поглянь на це, кривавий кат,
Нащо красу змішав із кров"ю?
Тепер вже інший аромат,
Пропахлий гіркою журбою.
Хоч на хвилинку зупинись.
А чи здригнеться камінь в грудях?
Весні квітучій посміхнись,
Це не побачиш у відлюдді.
Ти чуєш пташка он співає?
Це ти розрушив їй гніздо.
Тобі на зло не замовкає,
Нове збудує все одно.
Із чого зітканий твій образ,
Хто народив тебе на світ?
Чи пояснити людям зможеш,
Чом замість крові в тебе дріт?
Нащо на світі ти живеш,
Чи не напився ти ще крові?
Та до кінця ще приповзеш,
Почуй оце у людськім слові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022
Іноді нам доля дає шанс,
Ми його не можем розгадати.
Роки йдуть - підводимо баланс,
Він примусить все нас нагадати.
Все було, хотілося так більшого,
Те не так, все ніби не таке.
Так душі хотілось чогось іншого,
Інше дочекались - нетривке.
Доля пильно все це споглядала,
Повернуть назад можливості нема.
Ніби все найкраще вибирала,
Але все було чомусь це задарма.
І тепер не буде, як колись,
Двічі в одну річку більше не ввійти.
Ті роки втекли, десь подались,
Тільки раз за рік весні дано цвісти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Скінчився день, іде на спокій,
Спочинь, заморена душа.
І хай присниться ненароком,
Що в сні твоїм все воскреша.
Поспи, Солдат, ти маєш право,
Полинь на хвильку до рідні.
Хай буде винятком із правил,
Пройдуть у сні думки сумні.
З тобою поряд матір, батько,
Тебе чекає вся рідня.
А ти маленький ще хлопчисько,
Не знав ти слова ще "війна".
Ти - безтурботний і щасливий,
Ось ти пішов у перший клас.
З тобою друзі галасливі,
Було так добре повсякчас...
Всміхнувсь у сні, чомусь ти радий,
Не чув, що постріли гудуть.
В твоїм бою всі поруч, рядом,
Вони натхнення нададуть...
Вартує сон твій вільний вітер,
Поспи хвилинку, СЛАВНИЙ ВОЇН.
Таких не знайдуть в цілім світі,
Ми вдячні ВАМ, НЕПЕРЕМОЖНІ
ВИ - ГЕРОЇ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022
Шуршить між гіллям тихо дощ,
Приносить свіжість у повітря.
А я все думаю: Той що ж:
Дощу робота ця не хитра.
Він розмовляти може з листям,
Старанно вмиє кожен лист.
Для них це буде справжнім щастям,
Добро робити має хист.
Краплинка впала ни лице,
Я не змахну її рукою.
Я, як й маленьке деревце,
Живу живильною водою.
Коли заплачу під дощем,
То сліз моїх не буде видно.
Та хто відчує серця щем,
Кому це зараз необхідно?
Щось листям дощик шепотить,
Про що розказує, хто знає?.
А я задумалась на мить:
Так просто все це не буває...
-----------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pRzsbR7wDOk[/youtube]
Час пройде, все зміниться, я знаю,
Прилетять додому журавлі.
Я й тепер у небі їх шукаю,
Не чекають їх лиш москалі.
Впевнено прийде весна у край мій,
І все буде знову, як тоді.
Журавлі знайдуть притулок свій,
Заживуть спокіійно у гнізді.
Ну а поки постріли лунають,
Не лякайтесь, рідні, це - війна.
Знайте, що її всі проклинають,
Та не наша в цьому є вина.
Почекайте там, десь за горами,
І стрімкий притиште свій політ.
Перемога буде все ж за нами,
За весною швидко прилетіть.
Народіть журавликів маленьких,
Подаріть усмішки на вустах.
Ми чекаєм вас, наші рідненькі,
Мрії ці тримаємо в серцях...
З сумом задивляюся у небо,
І шукаю вас, біленькі журавлі.
Чую десь журливий ваший щебет,
Так близькі для вас наші жалі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022
Струнка, тонесенька берізка,
Росте самотньо край села.
Була весела, мов дівчисько,
Отак жила, не знала зла.
Прохожі часто зупинялись
Перепочить в спекотні дні.
Своїми вітами схилялась,
Чудовий спокій у тиші.
І все було б отак чудово,
Допоки не прийшла війна.
Ревли снаряди щодобово,
Ступить боялася весна.
І гуркотіли десь гармати,
Кровавий бій ішов в степу.
Земля примушена стогнати,
І потекла сльоза скупа...
Та все проходить, час минає,
Берізка вже тут не одна,
Могилку вітер доглядає,
Постійне місце для житла.
Хтось посадив червоні маки,
Чи вітер зерня це приніс.
Нема ніякої ознаки,
Не знає це й старий праліс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ouXXAE73ASY[/youtube]
Прокидайся, козаченько,
Годі тобі "спати",
Визволяй Вкраїну - неньку,
Ворог б"є проклятий.
Пошматована, у ранах,
Кров тече, як річка.
Це знущаються тирани,
Зранені сердечка.
Б"ються воїни завзято,
Де береться сила?
Ворог мріяв панувати,
В чужій хаті сміло.
Прокидайся, козаченько,
Не час тобі "спати".
Хоч ти в небі височенько,
Чуєш, б"ють гармати?
Проганяють цю с...олоту,
Воїни сміливі.
Хто посміє побороти,
Чи така є сила?!
Ви - відважні, ви - найкращі,
Ви - непоборимі!
Ви - живущі, невмирущі!
Сини України!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022
Весна приходить не спішила,
Повільно, нехотя ще йшла.
Вона ніяк не розуміла:
Чому це в ранах вся земля?
Уважно глянула навколо,
Нема де кинуть первоцвіт.
Трава потоптана шовкова,
В сльозах всі люди; інший світ.
Гіркі думки прийшли на душу:
У всьому винна тут війна.
Я заспокоїть людей мушу,
Назавжди зникне рутина.
Росою вилікую рани,
Навколо кину буйноцвіт.
Підсніжник висаджу ярками,
І іншим стане тоді світ.
І коли глянуть на це люди,
Усмішка знову зацвіте.
І зникнуть зовсім ті приблуди,
Хай знають, що весна іде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
Тріщать в печі сухі дрова,
І від тепла багата хата.
Вона всі біди захова,
Що принесла війна проклята.
І зараз ніби, як колись,
Духмяно пахне мамин хліб.
Думки у час той подались,
Не повернути навіть слід.
І знову з пам"яті спливають
Оті часи без сліз, без бід.
Що час від часу обіймають,
Та колір їх повільно зблід.
І лиш в душі живе частинка,
Яка вселилась назавжди,
Старенька мамина хатинка,
Весною вквітчані сади.
І пахне свіжий теплий хліб,
І я відламую скоринку.
А на печі муркоче кіт,
І я щаслива на хвилинку.
Солодко спить дитя в колисці,
Щасливі бачить вона сни.
То була я на її місці,
Я прошу пам"ять - все верни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022
Пробач нас, матінко земля,
Що тебе кров"ю напоїли.
Кремлівський ворон он кружеля,
Снаряди, чула ж ти, гриміли?
Та Україна над усе,
Вона для нас - це рідна мати.
Повір - тебе завжди спасем,
Не будеш більше ти страждати.
Відчула наших бійців силу?
Вони тебе це рятували.
В тяжку, кроваву цю годину,
Усім нам волю віщували..
І на новій тепер землі,
Все ж будуть квітнуть всі сади,
Прилинуть знову журавлі,
І розпач зникне назавжди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2022
Чомусь весна ця запізнилась,
А я її давно так жду.
Та все ж я з цим уже змирилась,
Все ж близько, чую вже ходу.
Іде неспішно, ледь, повагом,
Деінде квіти розкида.
Красу цю робить одним махом,
Та поки ще не та весна.
Я так замріялась й не чула,
Як чайник фиркав на плиті.
Сльозу непрохану змахнула,
Та чай - розрада в самоті.
Зелений чай, краплика меду,
Відчула: краще на душі.
І знов дивуюся безладу,
Надворі знову сніг й дощі.
Повільно сніг ляга на квіти,
І знову в розпачі душа.
Та треба все це пережити,
Надія ще в душі жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
Ворожі танки сунуть, як орда,
Про що тоді ти думаєш, "мій брат"?
Чи не ганебна ця твоя хода,
Друге наймення є для тебе - кат!
Продавсь за гроші, с...чий сину,
Забув рідню і совість, честь?
Прийшов топтать мою країну?
Ти став провісником нещасть.
За що вбиваєш ти невинних,
Як піднялась твоя рука?
Ти сієш горе у родинах,
Тече кровавих сліз ріка.
Хто дав життя вам на цей світ,
Жінки хіба вас народили?
Не для життя, ви - пустоцвіт,
У цім житті ви заблудились.
Ми вірим в нашу перемогу,
Сміливі воїни на стражі!
Ще десь ви бачили відвагу,
Таку, як мають бійці наші?!..
Весна хоч трохи запізнилась,
Відкрив вже очі синій цвіт.
Відважним воїнам схилились,
Таких не бачив іще світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bnDQ1JAwwU4[/youtube]
Слова, слова та й більш нічого,
Товпляться всі у голові.
Та що сказать тобі такого,
Щоб накінець дійшло тобі?
Як важно вміти слова слухать,
Що йдуть від серця, від душі.
Не пропускати їх повз вуха,
Не забувать у метушні.
Вони живі, їм треба воля,
Уважно слухать, зрозуміть.
В душі хорошій їм роздолля,
Коли захочеш їх впустить.
Якщо душа черства, безлика,
Нема таланту когось слухать,
То брак душі тут завеликий,
А в голові лиш завірюха.
Вчимося слухать тих, хто поряд,
І болі їм не завдавать.
Даруйте їм свій ніжний погляд,
Слова красиві роздавать...
Слова такі не для архіву,
Де павутинням обросте.
Вони, як зерня для засіву,
В надії, що в серцях зійде..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=seyPmTiNJEg[/youtube]
Коли земля замучена дощами,
Води напиласль вдосталь, досхочу.
Та довгими зимовими ночами,
Наперекір - чекаю я дощу.
І не тому, що на душі так гірко,
І що зима заглядує в вікно,
А лиш тому, що знаю усе чітко:
Тебе я дочекаюсь всеодно.
Я знаю: дощ холодний і бридкий,
Чи не тому все стука в підвіконня?
Та час його спливе, він не тривкий,
Такі дощі бувають в міжсезоння.
Це на межі зими з весною,
Коли весна вже спробує свій крок,
Коли вони враждують між собою,
Одна із них все ж не бере урок.
Тоді бува неспокій у природі,
Та скоро стихне все, вона чекає,
Весна прийде, чекаєм при нагоді,
Ну а зима? Про неї ми все знаєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZSND2BV-Cgk[/youtube]
Зимовий дощ ось знов хлюпоче,
Все норовить прийти весна.
Зима сприйма це неохоче,
Хоч так втомилася вона.
Бажає дуже відпочити,
Бо стала немічна, стара.
Та скільки їй зосталось жити,
На відпочинок йти пора.
Підкине нехотя сніжку,
І знову йде на відпочинок.
Роботу цю все ж нелегку,
Попросить скинути хмаринок.
І сніг і дощ - все вперемішку,
Закреслить дні в календарі.
І знову гріється в затишку,
Що значить роки ці старі!
Морози всі десь повтікали,
Вона для них вже не указ.
Собі десь захист відшукали,
Зима на них вже без образ.
Вітри розвіють всі думки,
Та знає добре, що так треба.
Веселі потечуть струмки,
І все ясніше стане небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T31wSRL2Mpw[/youtube]
Зібрали в полі урожай,
Деінде зерня залишилось.
Сюрчання чути різних зграй,
І крик, і гамір тут зчинились.
Жадоба вижити в цім світі,
Внесла у зграї корективи.
І де тут правду цю подіти,
У кого будуть перспективи?
Сильніша всіх - вороння зграя,
А іншим птАхам - буде зась!
Хто переможе тут, хто знає?..
Ворона біла десь взялась.
Усі покинули роботу,
На неї пильно подивились.
Чекать від неї тут підлоту?
Усі повільно відступились.
Красива все ж була собою,
Цим відрізнялася від всіх!
Хоч біла - серце з добротою,
Та враз почула зграї сміх.
Тихенько клюнула зерно,
Від страху все ж іще тремтіла.
До цього звикла так давно.
Та раптом зграя налетіла.
Вона від них не відбивалась,
Стояла мовчки, гордо, сміло.
Вороння зграя здивувалась...
Знялась біленька й полетіла.
Птахам було вже не до їжі,
Ледь не забили цю малу.
Вони ж від неї були дужчі,
ТА ж перемогла цю кагалу...
За що ж вони її побили,
За заздрість, серця доброту?
Невже вони не зрозуміли,
Що мають в серці пустоту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wouNvvdBXM0[/youtube]
Безмежний степ, трава по пояс,
Людська нога ще не ступала.
Я вперше тут, я заспокоюсь,
Роса на трави вже упала...
А серед степу мак розцвів,
Він майорить, як крапля крові.
Якісь думки сумні навів,
Незрозумілі, загадкові.
Колись давно тут йшли бої,
І думати про це так важко.
Неначе квітка вся в крові,
А по спині повзуть мурашки.
Повільно скрапує роса,
Землі її дарує квітка.
Немов гірка оця сльоза,
Що тихо котиться без свідків.
Пожадно п"є земля росу,
Весь час лікує тяжкі рани.
І мовчки дякує красу,
Спиває спраглими вустами..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pWVBqqfJIwA[/youtube]
Для тих, хто любить і любимий,
Любов свою не підведуть..
--------------------------------
Любов - тендітна квітка ніжна,
Живе у добрих лиш серцях.
Любов не взнайте легковажну,
Коли буває лиш в гостях.
Любов постійно живе в серці,
В якому вибрала сама.
Вона - невичерпне джерельце,
Що в спраглий день нас напува.
А той, хто любить, добре знає,
Ця істина давно жива:
Щасливий той, хто вік кохає,
Бо знає всі її дива.
Якщо колись любов відчує,
Що ви її не оцінили,
Вона піде від вас й забуде,
Її від пут своїх звільнили.
Піде туди, де її ждуть,
Туди, де з радістю чекають.
В житті своїм не підведуть,
У цім Любові і вся суть...
Щасливі будьте! Всім бажаю,
Кохання взнайте кольори.
Нехай не буде кінця - краю,
Щоб не даремно ви жили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
Довго Курочка сиділа
У своїм гнізді.
Курчат виродить зуміла.
Півень: Чи мої?
Подивився, глянув скоса,
Що за чортівня?
У гніздо він всунув носа:
Ти ж моя жона!
Чом курчата ці індичі,
Як же ти посміла?!
Ти з Індиком позаочі
Зрадити зуміла?
Крик і гамір на весь двір,
Позбігались Кури.
Пішов швидко поговір,
День цей був похмурий.
Індик збоку споглядав:
Як він здогадався?
Чи Бровко це їх продав,
Спати ж укладався?
Пішла Курочка з гарему,
Поряд - Індюшата.
Як довести теорему?
За любов це плата?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XC2XmCxY9rc[/youtube]
Так! Весна не за горами,
Думав собі Кіт.
І почухав за вухами:
Де ж тут взять чобіт?
Потече он сніг водою,
А він зовсім босий.
Він же гарний так собою,
Та поглянуть скоса.
Ніби він такий бідненький,
Нема їсти, пити.
Та і сам він он риженький,
Часто був він битий.
Не сподобалася думка,
Як коти почують?
Була в нього якась струнка:
З нього всі жартують.
Як з положення тут вийти,
Що ж йому робити?
Лапи фарбою укрити?
Зручно буде по воді ходити.
Як надумав, так й зробив,
Стало веселіше.
Дощ пішов - і фарбу змив,
Треба думать інше..
Знову сніг і знов зима,
Це для нього краще,
Він сидить вже край вікна,
Кажуть всі - ледащо.
Все на Кішок поглядає,
Досить з нього й цього.
Але він усе чекає:
Йде весна! Вже скоро!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NbaOgGO-Pnc[/youtube]
Маленька сіра пташка,
Присіла край вікна.
Зітхнула дуже важко:
Чи скоро вже весна?
У очі подивилась,
А я їй : не сумуй!
Ти звідки це прибилась?
Свій розпач утамуй.
Поклюй он те зернятко,
Тобі я припасла.
Маленьке пташенятко
Торкнулося до скла.
Хотіла так погладить,
Поспівчувать малому.
Його в біді розрадить,
Яка й мені знайома.
Удвох посумували,
Так схожа доля в нас.
Отак я міркувала:
Прийде весни ще час...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1hSGEkjns1k[/youtube]
Ніщо безслідно не зникає,
І твій залишиться десь слід.
Ось за вікном уже смеркає,
І завтра буде вечора прихід.
І сонце світить нам постійно,
На ранок знов проміння шле.
В житті не так все безнадійно:
Одне у інше перейде.
Як хтось колись пішов назАвжди,
Не вірте ви оцим словам.
Колись узнаємо ми правду,
Та зараз недоступна нам.
Колись в юрбі чужих людей,
Мелькне знайоме вам обличчя,
Зірветься зойк тоді з грудей,
І стане серце битись швидше.
Лиш посміхнуться вам услід,
І здвинуть з подивом плечима.
(Пройде по тілу ніби лід,)
Вони ж не знають цю причину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=H43-tTdG64Q[/youtube]
Приснись мені ти радісним й щасливим
Таким, як я не бачила ніколи.
Хай сміх твій пронесеться, ніби злива,
Нехай почують сміх твій видноколи.
І я тоді відчую, що ти поряд,
Що ти нікуди так і не зникав.
Зітреш з лиця зажурений свій погляд,
Який мене колись чомусь лякав.
Я пам"ятаю зустріч ту, останню,
Та кожен з нас, це ніби відчував.
І все сказать, було таке бажання,
Але тоді чомусь і ти мовчав.
Весну я зустрічатиму без тебе,
Фіалки покладу я на горбок.
А ти мені подякуєш із неба,
Я проковтну гіркий оцей ковток..
Калини гілочку зірву на пам"ять,
Не знаю, хто її тут посадив.
Ну ось і все! Про що тепер вже мріять,
Все ж вітер почуття не остудив..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9xQPtiOQHVI[/youtube]
Колись прийшла я з твоїх мрій,
Надовго в серці залишилась.
Не покидаю й зараз я надій,
Що це мені ніяк не снилось.
------------------------------------
І ось тепер іду до тебе знову.
Одна різниця - йду я тільки в сні.
Я знаю: ти приймеш мою умову,
Бо надто вже морозні оці дні.
Дорогу ніби добре пам"ятала,
Та снігом замело, йду навпрошки.
Я вірила, назад не повертала,
Я далі йшла, шукаючи стежки.
Сліпило очі, вітер гнав у спину,
Спішила, знала, що мене ти ждеш.
І моїй мріям не було вже спину,
Назустріч десь мені ти також йдеш...
Зимовий ранок зазирнув в вікно,
І вкрав мій сон так швидко,непомітно.
І хай було оце давним-давно,
Та на душі так радісно і світло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=F1RQAkcuaTo[/youtube]
За високими горами,
Де вітри живуть,
Хтось сумує там за нами,
Хоч уже не ждуть.
Та ні я, ні ти не знаєм,
Хто це має буть,
А ми відповідь шукаєм,
Чи все ж нас знайдуть?
Недолюблене кохання,
Що було колись,
Та сказать було вагання,
Ось і розійшлись.
Та душа все пам"ятає,
І не спить, болить.
Все на відстані питає:
Як з цим далі жить?
За горами степ широкий,
Сніжна там зима.
Десь відлуння твоїх кроків,
Та чекать дарма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8_j5NXoZxJc[/youtube]
Присів вітер на калині,
Про щось розмовляють.
Яка гарна, як дівчина,
Красою вражаєш.
Чом сумуєш красунечко,
Віти опустила?
Ти не сонця донечка,
Що в красі зростило?
Припадає крильми вітер,
Все її питає.
Ти - найкращий його витвір,
Кращої немає.
Ніжно гладить і жаліє,
Та - мовчить, ні слова.
Тільки червоніє...
Ось така розмова.
Присів поряд, зажурився,
Як розвеселити?
У словах вже розгубився,
Знаю, важко жити.
Нещаслива у коханні?
Що ж, й таке буває.
Тут почув її зітхання...
Все! Питань немає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3C8_0TBMAMY[/youtube]
Міленький дощ все сипав, як крізь сито,
Повільно, не спішив, чогось чекав.
Та ми все ж ждали снігу нарочито,
А він спокійно в хмарах спочивав.
Ось дощ вже набирає більше сили,
І раптом - вперемішку дощ і сніг.
Змінили тепер колір небосхили,
Та сніг лиш на хвилиночку приліг.
Та дощ чомусь сильнішав, не здавався,
Полив, неначе прямо із відра.
І вітер теж, немов з ціпка зірвався.
Так почалась природи оця гра.
Вже два в одному: хто ж тут переможе?
Ми всі в чеканні. Не здавайсь, зима!
Тобі, зима, здаватися негоже,
Ти ж не спіши, не час тобі, весна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o33G_V0Zu5g[/youtube]
Коли рядки нагрянуть так, зненацька,
Відбитися від них - це неможливо.
Ця справа не проста, а чудернацька,
Бо просяться на волю, ще і живо.
Як безліч тем рояться в голові,
То серед всіх, я виберу найкращу.
Вони ще не родились, все ж живі,
Не загублю, не втрачу їх ні за́ що.
Скрипить перо - і я вже десь далеко,
І ось лечу за тридев"ять земель.
В реальність повернутися нелегко,
І подорож триває ніч і день.
Рядки лягають рівно і терпляче,
Чекають, що ти душу в них вкладеш.
І вже написано чимало наче.
Рядок останній вже торкнувся меж.
Думки - рядки, ідіть собі на волю,
Вас народила так, як я могла.
Нікому не завдайте тільки болю,
Бо не для того волю вам дала...
Коли за вас віддячить хтось посміє
За вашу щирість, радість і тепло,
Щасливою із вами бути я зумію,
Весну побачу крізь замерзле скло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9yX8tz41pY8
[/youtube]
Усе проходить, все колись мине,
І злі морози, і вишневий цвіт.
Колись ночами все це промайне,
В минуле, без повернення політ.
Не треба тут шукати винуватих,
Бо час давно розставив тут крапки.
Який урок із цього можна взяти?
Можливо, що "було" узять в лапки.
Було оте, можливо, нетривке,
Що лед колись у душах тих трималось.
Розсипалось від вітру, бо крихке,
І не збулося, як тоді гадалось.
Рожевий цвіт розкидав давно вітер,
І у душі залишив пустоцвіт.
А час це спостеріг - і швидко витер...
Та що казать, пройшло вже скільки літ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qkc7EUrSnJU[/youtube]
Зимовий цвіт спада повільно з неба,
Це не розрада для вразливої душі.
Була колись розрадить її спроба:
Посидіть просто так в нічній тиші.
Розкласти по поличках все прожите,
Із всього, що було, хороше віднайти.
Звичайно, й те, що дуже сумовите,
Душа тоді нап"ється вдосталь гіркоти.
Заглянула в вікно - уже світає,
Та спогадам моїм нема кінця.
Минуле в такій тиші воскресає,
Не треба посилать за ним гінця.
Душе моя! Пробач мене за ті гріхи,
Які колись, можливо, я зробила.
Та нелегкі пройшли з тобою ми шляхи,
Усе в житті ми порівно ділили...
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022
Колись любила читать казки,
Тепер вони вже не для мене,
Бо там щасливі всі розв"язки,
Але в житті усе буденне.
Та де шукать тепер те щастя,
І радість зникла без сліда.
Знайти тепер їх нам не вдасться,
Бо навкруги одна біда.
Про те, що мріємо - не буде,
Пройдуть зневірені роки.
Бо хочуть знищить нас приблуди,
А ми їх терпим помилки.
До сонця їм все ж не дістати,
Короткі руки, малий хист.
Та землю можуть все ж топтати,
Хоч мають так короткий зріст...
Та ні! Візьму цікаву казку в руки,
Про Правду й Кривду на землі.
Повчуся з неї я науки,
Чи довго жить в такій імлі?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=X6cFjLrF3YI[/youtube]
З-під снігу виглянув підсніжник,
Навколо глянув - білий світ.
Весни він перший був розвідник,
Про ве́сну мріяв дивоцвіт.
Зима зустріла легким снігом,
Холодний дихав вітерець.
Родився він, мабуть, поспіхом,
Ще не прийшов зимі кінець.
І затремтіла ніжна квітка,
Відкрила очі з напівсну.
Зима ж, біленька, як лебідка,
В думках: ще снігу підтрушу.
І здійнялася тут завія,
Закрили хмари білий світ.
І зникла про тепло надія,
І розпустився снігоцвіт.
Враз засліпила квітці очі,
І з головою замела.
Зимовий день - чорніше ночі,
Біда прийшла та чимала.
Прикрило сніжне покривало,
Чекала іншого тепла.
Зима підсніжник заховала,
Далеко мрія десь втекла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uIwMMjz-rKI[/youtube]
Шкільні роки приснилися мені,
Я в перший раз іду до школи.
Все це лишилось десь в тиші,
І не повернеться ніколи.
Листаю ніжно сторінки,
Я тут зустрілася з любов"ю.
Мене туди ведуть думки,
Що переплетені з журбою.
Летять роки, шалена швидкість,
Любов ця поряд скільки літ,
Що розуміння в собі містить,
Тримає разом, як магніт.
Життя важке переживаєм,
Та разом легше нам іти.
Та біди всі в собі ховаєм,
Те, що надбали - берегти.
Роки спадають водоспадом,
Чимало друзів є нових,
Що поряд йдуть повільним ходом,
Та не забуду друзів тих, шкільних.
Де ви тепер, мої хороші друзі,
Як склалося у вас життя?
У мене ви завжди в повазі,
Про вас немає забуття...
Ці згадки поряд йдуть зі мною,
Відрізок щастя у моїм житті,
Я згадую завжди вас із любов"ю,
Вони найкращі ті весняні дні...
--------------------------------------
Друзі! Хто живе в Кривому Розі - відгукніться.
Я хочу розшукати свою подружку шкільних років.
Чи не зможете ви мені допомогти?
Дякую. З повагою - Надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6UTmyCjwiuU
[/youtube]
Коли проходиш мимо вікон,
Мене все поглядом шукаєш.
Та я до цього уже звикла,
На це вже зовсім не зважаю.
Махну рукою для порядку,
І вслід, як завжди, посміхнусь.
Зірвеш синеньку незабудку,
А я подумаю: Комусь...
Та ось не стало незнайомця,
І осінь спіла вже прийшла.
Я все ж виглядую в віконце,
Бо звичка ця іще жива.
На скло упав осінній лист,
Це лист від нього, точно знаю.
Я не забув, - короткий зміст.
Вір, незабудка... пам"ятаю...
Маленька, ніжна, синя квітка.
Що ти сказати цим хотів?
Де ти тепер? Ти пишеш звідки?..
Та так сказати й не зумів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JnvNSB_o5UQ[/youtube]
Зерно в родючу землю впало,
Так народилась ніжна квітка.
І навкруги красиво стало,
Та це було давно, улітку.
Колись всі нею милувались,
Були закохані й вітри.
І ось тепер що з нею сталось,
Цієї сніжної пори!
Лежить заметена вже снігом,
Сумні думки ось тут, як тут.
Тепер вітри зустріли сміхом,
Сніги наза́вжди й заметуть.
Проймала жалість всіх прохожих,
Чому в краси короткий вік?
Пройшло чимало небайдужих,
Та врятувать ніхто не зміг..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OzjOUxqXpw8[/youtube]
Сніжинок ніжні передзвони,
Товпляться край мого вікна,
Із снігу створюють бутони,
А ось вже й квітка крижана.
Майстриня все-таки зима,
Дарує радість так, як вміє.
На мене гляне крадькома -
Мене чудово розуміє.
Я хочу квітів не таких,
(Все ж ображать її не буду)
Пахучих, ніжних, весняних,
Та не піддам їй це осуду.
Зігріти подихом їх хочу,
Але ж водою потечуть.
Зібрать в пучок я теж не можу,
То ж пожалію, хай живуть.
Зігрію поглядом ці квіти,
І все ж подякую зимі.
Її я можу зрозуміти:
Подарувала їх мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iM3rK86Y-nc[/youtube]
Якщо забудеш ти колись мене,
І в пам"яті твоїй я стану лишня,
І просто так пройде, усе мине,
І вітер прошепоче: ти - колишня.
Та не повірю я його словам,
Хоч зашпори пройдуть в моєму серці.
Повірю краще я чудовим снам,
Хоч цій розлуці вторить віще скерцо.
Казкові обриси мого кохання,
Мене повернуть у минулі дні,
А ти залишиш всі свої вагання,
Які для тебе будуть все ж складні.
І вітер змінить курс свій на попутній,
І освіжить по - новому думки,
І зрозумієш - втратив незабутнє,
Закрив ти свого щастя сторінки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NbOmsD3hVQE
[/youtube]
Життя - це вічна метушня,
І день на день не схожий.
Та вранці все ж чекаєм дня,
Щоб він в нас був погожим.
Щоб біганина в день такий,
Зморилася й затихла.
Хай буде він для нас легкий,
Проблеми всі, щоб зникли.
Вмоститись зручно край вікна,
І поруч кіт зі мною,
І разом з ним чекать тепла,
І марити весною.
А поки сніг, мороз, зима,
Не падать треба духом.
Приймать це треба жартома,
Пройде хай відчайдуха.
Коли ж все буде навпаки,
І будуть дні на цей не схожі,
Прийму я теж їх залюбки,
Бо сумувати все ж не гоже.
Думки лиш тільки про весну,
Гарячий чай із медом.
Забуду зиму навісну,
Укрившись теплим пледом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eUNxoK5juvs[/youtube]
Щось край дороги червоніє,
Красу доповнює зимі.
І ця краса так серце гріє,
Червоне в білім килимі.
Схилила кетяги калина,
Це сніг вагою покарав.
Насипав снігу по коліна,
Навіщо сипав - він лиш знав.
Зимі наслідував і вітер,
Оскаженів і віти гнув.
Він оправдовував свій витвір,
І лиш пізніше все збагнув.
Краса калини неповторна,
Вона, як виклик цій зимі.
Вона ж смілива, непоборна,
На зло морозам, чорній тьмі...
Схилила голову калина,
Не до лиця їй ця журба.
Пройде, повір, лиха година,
Прийде омріяне життя..
--------------------------------
Калина в творі - образ України.
Зима - образ ворогів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gmF6KfqkKTw
[/youtube]
Як сніг красиво сипе, сипе!
На це в зими є всі права.
І очі нам усім так сліпить,
Такі тут творяться дива!
Нам до вподоби це, радієм,
Ми забуваємо про все.
Це треба нам, ми розумієм,
Цей сніг на хвильку нас спасе.
Рипить сніжок ось під ногами,
Кружляє й падає на вії,
Ще мить - і потече сльозами,
Краси втрачаються надії.
Замерзлі руки гріє подих,
Рятуєш ти від холодів.
Немає сумнівів тут жодних,
Що цій зимі і ти радів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9ICZ_LCkKDY[/youtube]
Весь час страждаєш ти, Вкраїно,
До тебе ласі вороги.
Поставить хочуть на коліна,
Народ узяти в ланцюги.
Така страждальна в тебе доля,
Споконвіків йде боротьба.
Та ми все ж мріємо про волю,
Хоч хочуть з нас зробить раба.
Вже пролилися річки крові,
У перемішку із слізьми,
Щоб скинуть ті важкі окови,
Щоб не топтали землю вороги.
І хай лунає сміх дитячий,
І світить сонце, як завжди.
А матері нехай не плачуть,
І згинуть ворога сліди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=edg3MJmRR9k[/youtube]
Я обіймаю тих, кого люблю,
Найкращих друзів близьких і далеких.
З любов"ю обійматиму й сім"ю,
І тих, з ким порозумітися нелегко.
Я вам віддам частинку доброти,
Відчуєте її в моїх обіймах.
Наллю із келиха своєї теплоти,
Нехай зігріє у холодних зимах.
Нехай в очах цвіте лиш радість.
Коли на серці важко буде вам,
Знайду у серці я таку можливість:
Підтримку своїм словом я надам.
Тебе я обіймаю ніжно- ніжно,
Відчув мою ти ніжну теплоту?
Хай те́плою зима ця буде сніжна,
А серце хай не взнає сльозоту...
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RzdFwSZxoVc[/youtube]
Оцій зимі ще трохи панувать,
Давно пройшла її вже середина.
Та я терпляча, можу весну ждать,
Думки про неї линуть безупинно.
І день при дні виглядую в вікно.
Навряд зима їй може поступитись.
Але весна не за горами все одно,
Радію, звісно, як інколи присниться:
Весняний, теплий, життєдайний дощ,
Твоє чомусь засмучене обличчя.
Та це буває рідко в сні, та що ж,
До цього я давно вже звикла.
І ось тоді, я волю дам думкам,
Летіть туди, де вам було так тепло.
А я подякую отим весняним снам,
Що бережуть тепло, яке не зникло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2022
Людьми покинуте село,
Давно заросле бур"янами,
Але вітрам усім на зло,
Живуть надії часто снами.
Вражає хата край села,
Іще недавно жив господар.
На жаль, його уже нема,
Тепер лиш вітер тут володар.
Старий занедбаний садок,
Його тепер вже не чекає.
А скільки виникло думок:
Та всі в собі він десь ховає.
Одна краса посеред двору:
Крислата яблунька росла.
Вона красива в різну пору,
І теж надією жила.
Про неї, може, не забули,
Прийде хазяїн хоч колись.
Сумні думки враз огорнули,
Колись прийде і падолист.
Цвіла весною, як ніколи,
Цей рік був яблук урожай.
Та часті гості - були бджоли.
Та все ж на хвіртку спогляда.
Вже осінь... яблука упали,
Одне лишилось на вершечку,
Це для хазяїна тримала,
Було для нього, як заначка.
Старанно листям прикривала,
Від злих морозів і вітрів,
Боялась дуже, щоб не впало,
Хазяїн, щоб все зрозумів.
Минула осінь, листопад,
Прийшла у двір цей завірюха.
Укрив дарунок снігопад,
Одяг йому ще й капелюха...
Ніде нікого, тільки тиша,
Тихенько падав білий сніг...
На жаль, я яблуньку залишу,
Та в згадках буде жить сумних...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nWy_t_SJQpA[/youtube]
Мої думки, як малі діти:
Одні слухняні, інші - ні.
Зірватись можуть й полетіти,
А я чекаю день при дні.
А то лететь, де їх не ждуть,
Спішать до квітів, що зів"яли,
В надії, що все ж оживуть.
Чомусь невірно все сприймали.
Ночами спати не дають,
Коли в них виникне ідея.
Мене обсядуть й тихо ждуть,
Всю ніч я думаю про неї.
А сон довірливий все жде,
Тупцюється все поряд мене.
Думки мої всі обійде,
До ранку всіх їх прожене..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=A2ZIUR-HFtg[/youtube]
«Друзі - це ангели, які не дають нам впасти,
коли наші крила розучилися літати», - Л. Мітчелл.
----------------------------------------------------------
Коли забули тебе друзі,
Живи й не думай ти про них.
І не тримай себе в напрузі,
Були не друзі, тільки штрих.
Тобі так важко їх забути,
Ввійде у душу пустота,
Та треба тут одне збагнути:
Не знають, що це доброта.
Ніщо не значать на землі,
Усі багатства, які є.
Бо будеш ти на самоті,
Коли повз тебе друг пройде.
Прості ці істини й складні,
Самі ви зможете судить,
Якщо прийдуть колись ці дні,
Життя це зможе підтвердить...
Не карай, Боже, нічим, і другом лихим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fuH0muGa35Q[/youtube]
Я часто згадую Шевченка,
Стареньку хату край села.
Його сестер, братів і неньку...
Туди мене дорога й повела...
-------------------------------
Гірке життя усіх тоді спіткало,
Чимало сліз пекучих пролилось,
Але вони надіялись і знали,
Що лихо не на довго прижилось.
Поет все мріяв про нове життя,
Де буде правда й спокій в кожній хаті.
Це він тоді зробив нам відкриття,
Що зникнуть всі володарі пихаті.
І ось настав омріяний той час,
І ми, неначе, вільними всі стали.
Але яке життя тепер у нас,
У вільнім цім житті, що ми узнали?
Неправда й бідність, мабуть, довговічні,
Їх не зітре цей вічний плин життя.
Вони міняють образ свій й обличчя,
Знаходять вони в цьому укриття.
Та ми все віримо, чекаємо.
Чи буде правнукам омріяне життя?
(Та про дітей мовчу і не питаю)
Кого спитать, хіба про це хтось знає?
Чи й їм по спадку буде маяття..?
Я дякую борцям за їхню правду:
Це - Глібову, Франкові, нашій Лесі.
(На жаль, не всіх я ще назвала).
У творах їх знаходимо поради,
Ми добре пам"ятаємо їх й досі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TUDigBTMypk[/youtube]
Приходжу знову на вокзал,
В надії ще тебе зустріти.
Я пам"ятаю - обіцяв.
А я вже встигла постаріти.
Ось знову проїзд той пройшов,
Чомусь промчався без зупинки.
Летів, неначе стрімголов,
Не зупинився й на хвилинку.
Навколо радісні обличчя,
Літають поряд щастя, сміх.
І всі чужі, чиїсь ці лиця,
Тебе немає серед всіх.
А вітер бив мене в обличчя,
І шепотів: не жди його.
Ні! Не порушу я цей звичай,
Я дочекаюсь все одно.
Ось розійшлися всі з вокзалу,
За руки їх вела любов.
Було мені тепла лиш мало,
Не вистачало тих розмов.
Ще раз я кинула свій погляд,
І не повірила очам:
В снігу замерзла квітка поряд,
Лежала ніби сирота.
Комусь це, мабуть, не судилось,
Зустріти так, як і мені.
І теж кохання загубилось,
В гіркій життєвій метушні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Епоха бідності пройшла,
Тепер живем, кайфуєм.
Та якось в гості все ж прийшла.
Присіла, нагодуєм.
-------------------------------
На сніданок, що у нас?
Каша із брехнею.
А на друге - кислий квас,
Трохи сельдерею.
На обід вода із крану,
Борщ із кропивою.
На вечерю лиш оману,
З кабачковою ікрою.
А вночі ніяк не спиться,
Шлунок просить їсти.
Що йому тут відповісти?
У каструлі тільки кістки.
А коли примусить сон,
Трішечки поспати,
Крім холодних макарон,
Як все уладнати?
А на завтра? Кислий борщ,
Плава десь морквинка.
Більш нічого? Ну той що ж..
Капа в борщ гірка сльозина..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Цей світ важкий, а проще – чудернацький,
Зерно неправди проростає у брехні.
А правду десь сховали, як заначку.
І так проходить мимо день при дні.
Ховають десь на глибині віків,
До неї там зачинені всі двері.
У правді все ж не бачимо гріхів,
І мовчимо, не пишем й на папері.
Брехня цвіте, і пахне полином,
Вдихаємо - і дух враз забиває.
Та що казать? напишеш це пером?
Вона тепер в цвіту, й не опадає...
Неправду кажуть ті, кому не лінь,
Від неї часто в"януть вуха.
А правди десь проходить лише тінь,
Та хто тепер її вже буде слухать?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sg5RVXHFItg[/youtube]
Сніжинка впала ни лице,
І потекла сльозою.
А необдумане слівце,
Поранить душу вдвоє.
І потечуть струмки образ,
Не зупинити болю.
Зробить це можуть кілька фраз,
Душа не знає вже спокою.
Вже неспокійні довгі ночі,
Обдумуєш оці слова.
І гнів образи вже клекоче,
Чомусь йде кругом голова.
Та раптом поряд проясніло:
Привіт, кохана! Як живеш?
І все пройде, що так боліло,
І слів хороших знову ждеш..
І ти забудеш, що зима,
Накриє ніжність з головою.
А слів в житті таких є тьма,
Вони не жалять кропивою...
---------------------------------
Вітаю, друзі, вас з цим святом.
Побільше кажіть один одному
приємні слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ySSdg8Nh0tQ[/youtube]
З тобою мовчки розмовляю,
Почуй мене крізь сто віків.
Тобі усе я довіряю,
Чекай, я добираю слів...
У нас зима давно в розпалі,
Навколо снігом замело.
Замерзли краплі у бокалі,
На дні прозоре лише скло.
Візьму бокал у теплі руки,
Зігрію подихом своїм.
Свої думки складу докупи...
Тебе винить - нема причин.
Як ти живеш? Хіба я знаю?
Пройшло вже сотні лютих зим.
Коли думки твої впіймаю,
Тепло повернеться у дім.
Зима не буде вже зимою,
В душі фіалки роцвітуть.
Тепло, що ти забрав з собою,
На жаль, уже не повернуть..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HUmN8yQ1X1s[/youtube]
Зима надворі, холоднеча,
І дуже слизько, снігопад.
Нема надії тут на вчечу.
Веде це доля наугад.
Вона іде, а я за нею,
Рука моя в її руці.
Вона вважається ріднею,
Ми навіть схожі на лиці.
На мене дивиться весь час,
Зі мною грається, як хоче,
Не часто все ж дає свій шанс,
Буває, щось під ніс бурмоче.
Підставить ніжку для розваги,
Цікаво їй, чи упаду?
Втрачаю часто рівновагу,
І ледве ноги я зведу.
Ідемо далі, дуже слизько,
І не знаходжу з нею ладу.
Часом підтримає легенько,
Все ж наді мною має владу.
Отак ідем: рука в руці,
На тебе все ж я не серджусь.
Я твої примхи знаю всі,
Та підкоряюсь їй чомусь..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pfY_ZGm3NNU[/youtube]
Сніжинки товпляться в вікні,
І стогне завірюха.
Але здається все мені,
То щось говорить,
треба слухать.
На що жалієшся, зима,
Можливо, в тебе щось болить?
Я не скажу, що силоньки нема.
А вона все знає і мовчить,
Ні звуку.
Лиш стогне й плаче без упинну,
Як пожаліть тебе не знаю.
Немов безпомічна дитина.
Все рівно вихід я шукаю..
Яка ж причина?
Ось втихомирилась, це добре,
Сніжинки падають повільно.
І вже ясніше видно обрій,
І я в добро твоє повірю,
Йде подорожній.
Узнала його серед снігів,
До мене (бачиш?) поспішає.
Так довго йшов із моїх снів,
з моїх віршів
Його прихід я так чекала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bT0FgZZ9RWY[/youtube]
Любов і щастя обнялись,
І йшли по темним вуличкам.
Із вікон сміх щасливий ливсь,
Дзвеніли гучно чарочки.
Вони ж були, як жебраки,
Можливо, в дім їх хтось покличе?
Вони зайдуть в дім залюбки...
Сумні були у них обличчя.
В одне заглянули вікно,
Любов і щастя повна хата.
Святкують Новий рік давно,
Чи довго їм ще мандрувати?
Вони нікому не потрібні,
Бо кожен береже своє.
Сніжинки сипали все срібні,
І так ішли поволі двоє.
Сміявся всід їм Сніговик,
Йому не треба теж любові.
Він без любові жити звик...
І раптом стих на цьому слові.
Кохання в серце він не пустить,
Воно у нього крижане.
Як буде йти - його пропустить,
А він його нездожене...
__________________________________
Вітаю всіх з Різдвом Христовим.
Бережіть своє кохання і щастя.
Удачі всім і здоров"я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PZ4wid-B0-0
[/youtube]
Сміється серце, є на те причина:
Родилося маленьке янголятко.
У ліжечку лежить мала дитина,
Радіють в хаті цьому немовлятку.
І тягнуться малі ці рученята,
До найдорожчих - мами й тата.
І розглядають їх маленькі оченята.
Твоє життя - це тільки що початок.
Прийшла ти в світ важкий, узимку,
Сніжинки обліпили ось вікно.
То ж будь щасливою, мала дитинко,
Всім негараздам і вітрам на зло.
Ти поки спи і сили набирайся,
Співатиме мама колискові.
До слів її уважно прислухайся.
Зростай в матусеній любові.
І котик муркотить із спозаранку,
Радіє, що прийшла ти в новий світ.
Недовго він складав цю колисанку,
Такий у нас ласкавий Рижик - кіт..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o33G_V0Zu5g[/youtube]
Хандра зимова стука в двері.
Не відчиню, іди собі.
Тебе я взнала кілька серій,
Була з тобою в боротьбі.
З тобою важко домовлятись,
Чому знов стукаєш в вікно?
Від тебе хочу я звільнятись,
Та ти живеш в мені давно.
До мене топчиш ти стежинки,
Не замітає навіть сніг.
У душу сипиш ти крижинки,
А потім лащишся до ніг.
За що мене ти полюбила?
То знай: кохання не взаємне.
Невже, ти мною захворіла,
І ці хвороби потаємні?
Все ж знай: тебе я не боюся.
Мене врятують теплі мрії.
Прошу тебе: ти все ж спинися.
На це у мене є н-а-д-і-ї...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=luiqee3f-v4[/youtube]
Скресає сніг повільно і неспішно,
В моїх думках: весна десь вже іде.
Під снігом проліски шукати - смішно.
Про це надія швидко відпаде.
Зима зморилась, йде на відпочинок,
Чи, може, заграває із весною?
Так недоречний зими вчинок,
Вона здається тут смішною.
Але весна спокусі піддається,
І робить перші кроки весняні.
Зима чомусь порядною здається,
І вчинки її бачить не прості.
Але на ранок вже не так, як вчора,
Зима свій посох знову підняла.
Побачили, як вмілого актора,
У свої руки знову все взяла.
Тріщить мороз, скувала всі річки,
Думки про вЕсну всі порозганяла.
І замела знайомі всі стежки,
Щоб ми її по - справжньому сприймали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=iNuxM48G1ic[/youtube]
Для тебе я завжди загадка,
Мене ти спробуй розгадать.
Буваю я така солодка,
То можуть нерви покидать.
І може бути все в одному,
Тоді насмілься - розберись.
Та не кажи про це нікому,
Ти сам уважно роздивись.
Зі мною ти не взнаєш смутку,
Проблеми зникнуть всі твої.
В твоїм житті я - незабудка,
Прийми ти примхи всі мої...
Cумую, знаєш, за тобою,
Так хочу в очі подивитись.
Але не буду я другою,
В тобі ж боюся загубитись..
--------------------------------------
Вітаю всіх моїх Друзів і читачів з Новим роком.
Будьте всі щасливими, здоровими, удачними.[img]https://pruvitannja.com.ua/_ph/13/2/970060130.jpg?1641028304[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hB7RHsDA1CQ[/youtube]
Візьму папір, вмощуся зручно,
І напишу тобі листа.
Я довго думала, це звично,
Робота ж зараз не проста.
І де знайти оті слова,
Щоб зрозуміти мене міг...
Зима ця надто снігова,
І пада тихо - тихо сніг.
В житті моїм був ти недовго,
Дорога довго так вела,
Можливо, це не випадково,
Чомусь тебе я все ж знайшла.
Подарував шматочок щастя,
Жила я тільки лиш тобою,
Жаль, повторити це не вдасться,
І серце стиснеться до болю.
Навчив любити й ненавидіть,
І новий день з усмішкою стрічать.
Неправду й зло в житті розгледіть,
Навчив і плакать, і страждать.
А дні пливли стрімким потоком,
Хіба ми знали, що чекать?
Та доля розлучила ненароком,
До цього треба нам звикать.
Награлась доля й розвела,
Та я їй дякую за тебе.
В житті моїм ти щедрою була,
На долю все ж кивать не треба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nl_2SrufvIY[/youtube]
Подякую старому року я тихо,
Хоч був надсумний, і зберіг ти не всіх.
У Новому хай не торкненться це лихо,
Ти був поряд з нами, беріг, як ти міг.
Зриваю листок обережно, з надією,
У Новому році все буде по-новому.
Так хочеться, щоб у добро всі повірили,
І скажемо Ні ми житті цьому вбогому.
А хто на нас руку посміє підняти,
І небо захмарить проклята війна,
Зумієм країну свою відстояти,
Не треба сторінка життя ця сумна.
І сонце, як зАвжди сіятиме в небі,
І квіти розквітнуть в прийдешній весні.
Нам щастя і радість в житті - це потреба,
Вже досить нам плакать і жити в журбі.
-------------------------------------------------------
Вітаю всіх з прийдешнім Новим роком.
Бажаю всім віри, надії, любові, здоров"я,
щастя, удачі у році Новому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o33G_V0Zu5g[/youtube]
Ви чули музику сердець,
Коли чарівні ллються звуки?
Любов створила острівець,
І міцно двох трима за руки.
Немає поряд більш нікого,
Лиш забавляє їх кохання.
Один до одного йшли довго,
Душі відчули поривання.
З вікна лилася тихо музика,
А щастя поряд вартувало.
Притихла навіть завірюха,
Про щастя мріяла, зітхала.
Яке то є людське це щастя?
Вона ніколи не узнає.
Їй не знайомі ніжні ласки,
Ні з ким любов не поєднає.
Хто з нас відчув миті кохання,
Той не даремно в світі жив.
Воно, неначе зірка рання,
Проміння ніжне шле без слів..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=O4g71xhm-3U
[/youtube]
Знов під вікном чиїсь сліди.
Хто міг їх тут залишить?
Колись пішов ти назавжди,
Словами міг лиш втішить.
Сказав мені, що повернешся,
Чи влітку, чи зимою.
Надіюся - мене діждешся.
Мій шлях не пройде стороною.
На склі залишені квітки,
Що дихали морозом.
Не йшли, а мчали всі роки,
І всі лиш мимоходом.
Почула - хвіртка заскрипіла,
Знічев"я вітер грався.
А я подумати посміла,
Що це ти повертався.
Прожогом кинулась надвір,
Все тихо і ні звуку.
Я чую знову слово ВІР,
Це вторить завірюха.
А на столі холодний чай,
Ще пахне кардамоном.
І чую тихо: все ж чекай,
Я повернуся знову...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ElAU1S6lw4M[/youtube]
Зимі не спиться: без роботи.
Нащо наслала холоди?
Одягне кирзові чоботи,
І знов почне свої ходи.
Мороз кипить - і мерзнуть руки,
Гілки в дерев немов кістки.
Я чую, що в вікно хтось стука.
Літають різні тут думки..
Це вітер проситься до хати,
Замерз, втомився вже літать.
Я можу тут лише зітхати,
Мені його як врятувать?
Зима все швидкість набирає,
Спішить, щоб справно все зробить.
Але вона одне не знає,
Що цим не зможе догодить.
Від холоднечі течуть сльози,
Птахи тікають хто куди.
Приймем твої метамарфози,
Тільки серця не остуди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pzQBSMuKV6o[/youtube]
Зима втомилася - відлига,
І білий сніг уже не той.
Повільно тане в річці крига,
Навколо тиша і покой.
Відпочиває і природа,
Втекли морози, заметіль.
Але в душі ще прохолода,
Незрозумілий в неї біль.
Складає вітер сильні крила,
Приліг між гіллям - спочива.
Підняти крила вже несила.
Та свою неміч все ж хова.
Лиш де-не-де злетить сніжинка,
Повагом, нехотя впаде.
І вже тепер не та картинка,
Відлига всю красу вкраде.
Дерева вирівняли плечі,
Упав зими важкий тягар.
І лиш сумує порожнеча,
Зима вже втратила свій дар...
І все б здавадлося нічого,
Оце все можна пережить,
Та як позбутися малого,
Коли в душі зима сніжить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tUw2mx90Izc
[/youtube]
Знов надворі холоднеча,
Розлютить зиму хто зміг?
Її дії недоречні,
Хуги всіх збивають з ніг.
На вікні замерзлі квіти,
Не такі, як навесні.
Малювати треба вміти.
Я люблю лиш запашні.
Доторкнулася рукою,
В руку зашпори зайшли.
І побігли враз водою,
Задоволення не ті.
Ось деревам вкрила спинки,
Теплі шапки одягла.
Доброта лиш на хвилинку,
І робота знов пішла.
Заморозить мілку річку,
Воду кригою скує.
Отака у неї звичка:
Все поставить на своє...
А коли їй стане важко,
Бо вже збилася із ніг,
То присяде, ніби пташка,
Тут почує вітру сміх.
Заморилася, небога,
Не така ти все ж страшна!
Ти сама он босонога,
Безпорадна і смішна.
Твої витівки недовгі,
Бо всьому бува кінець.
Вони й зараз дуже вбогі,
Бачиш - вийшов промінець?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sWW2OW5CX2k[/youtube]
Похмурніло небо сіре,
Десь взялась вагітна хмара.
Відімкнулись в небі двері,
І посипалась примара,
Що закрила білий світ.
Танцювали без спочинку.
Зчарував снігу політ.
В танці гарні так сніжинки!
Та не довго було тихо,
Все змінилося навкруг.
Заметіль зійшла на втіху,
Влаштувала свою гру.
У пухнастому вбранні,
І корона сріблом шита.
Так красива, бездоганна.
Ще й на вигляд - гордовита.
Зупинилася на мить,
Обдивилася довкола,
Почала творить свій хіт,
Вітер їй підкинув соло.
Замела все, розкидала,
Засліпила людям очі.
Та вона одне не знала,
Що це буде не щоночі.
Раптом все перемінилось,
Заспокоїлась погода.
І зимова гра спинилась,
Зникла враз зими погорда...
Розпогодилося небо,
Потекла вода із стріх.
Так закінчився ганебно,
Цей зимовий танець - хіт..
-------------------------------------
ВІтаю всіх з Днем Святого Миколая.
Бажаю добра, здоров"я, миру.
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRAjPLaGrG_Ybufz3hHP0xECG7gJGEbNZQv6A&usqp=CAU[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=07bRuHyprSA[/youtube]
Десь літає людське щастя,
Як його впіймать?
Та, мабу́ть, не всім це вдасться,
Як про це узнать?
Може, високо, чи низько,
Може, поряд нас,
Але точно -зловить важко,
Це підкаже час.
Невже, щастя - це Жар - птиця,
І спіймати неможливо.
Може, просто зупиниться,
Жити так - мрійливо?
Та потік думок не спиниш,
Хочеться все ж взнать:
Що ж життя оте щасливе?
Може, просто ждать?
А якщо потрапить в руки,
Вмій його втрима́ть.
Не забудем цю науку:
Впустиш - не здогнать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bK222X5fDWM[/youtube]
Розлогий терен зріс біля дороги,
Ніщо не зможе сонце затінять.
Та в серці затаїлася тривога:
Хто посадив?- Так хочеться узнать.
Давно вже цвіт упав, зима надворі,
Та ягідки тримають ще гілки.
Морозу не бояться, в непокорі,
Навколо ягід гострі колючки.
І хто не йде, зупиниться на хвильку,
В надії скуштувати ягідок.
Не так багато ягід росте взимку,
Терновий смак навіює думок.
Кохання проросло чиєсь у терен,
Колись не взнало щастя у житті.
Рости кущем колючим тепер здатен,
Тому живе гірким у самоті..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2ecADxr5u_k[/youtube]
Дві дороги паралельні,
Ніби два світи.
Що за змістов так безжальні,
Ввік їм не зійтись.
З них одна веде у зиму,
Інша - у весну.
Будувалися незримо,
Коли, не збагну?
Може статись таке чудо,
В весну зима заблука.
І остудить квіткам груди,
Весну погука.
І весна блукає часто,
В снігових заметах.
І хоч зустріч ця невчасна,
Все ж шукає: де ти?
Не судилось перетнутись
Двом оцим шляхам.
Просто двоє розминулись,
Кожен сам на сам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2021
Раз прийшла Любов до хати,
Стала на порозі.
Хіба треба тут благати,
Зігрітись з дороги?
Запросили гостю сісти,
Напоїли чаєм.
В хаті прибрано, так чисто,
Любо зустрічали.
Діти гралися, сміялись.
Видно, що щасливі.
Радість гостю так торкнулась,
Видно - помилилась.
Тут Любов панує й лад,
Треба йти до інших.
Їм не треба цих порад,
Лиш посиджу трішки.
І піду тоді до тих,
Де нема Любові...
А надворі сніг вже стих,
І пішла поволі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vm5TcbUYjDM[/youtube]
У Баранів своя наука,
Не треба в школу їм ходить.
Нащо шкільна оця їм мука,
Так можуть довше всіх прожить.
Одна лиш буква в алфавіті,
Запам"ятати легко -це в них Бе.
На всі питання є одвіти:
Тікай - бо з ніг тебе зіб"є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IUsRptlsiU4[/youtube]
Тихо вітер шепоче на вухо:
Не забула його? - він питає.
Ти скажи, хай не падає духом.
Щоб узнати - мені докучає.
Все затихло навколо, ні звуку,
День зимовий повільно згорає.
Десь сховалась у серці розлука,
Вітер відповідь довго чекає.
Похитнулася гілка бузкова,
Нагадала утрачений рай.
Знову тиша якась загадкова,
І почула: усе ти згадай.
І спливала минула весна,
Кожна квітка про це промовляла.
Але ж зараз цвіте вже зима.
Нащо снігом усе закидала?.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2021
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gGJGSYrbYFk
[/youtube]
Не про зиму пишу, про літо,
В зимовий день додать тепла,
Що кольорами перелите.
Для вас, в душі, що зберегла...
Розлогий степ, трава шовкова,
І забива квітковий дух.
Цвітіння квітів веселкове,
А дощ лиш тільки що ущух.
Дощу краплинки зависають,
Немов намисто на гілках.
І ось-ось промені заграють,
Який усидить в гнізді птах?
Ще не втомилося перо,
Я знов пишу, що було потім.
Не псуй картинку ти, журо!
Хай буде це красиве фото..
Наперекір зимовим снам.
Ідем ми поруч рука в руку,
Назустріч сонцю і вітрам.
Нащо тут думать про розлуку?
Щасливий день, нема війни.
Мене ти ніжно обіймаєш.
Нема ніякої вини,
Що в день такий отак кохаєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2021