| Сторінки (29/2853): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Хіба можна любити холод?
Треба холод вчить цінувати тепло......
------------------------------------------------
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vk6VL95E88U[/youtube]
Ця осінь нас не радує теплом,
Відкрию я свою заначку.
Тепліше ніби стане й за вікном,
Погрітись так - це моя звичка.
Тепліше стане навіть й на душі,
І зникнуть всі думки про зиму.
І хоч з тобою ми давно чужі,
Пошлю й тобі тепло незриме.
Надп"єш із келиха мого добра,
І станеш ти тоді вже іншим.
Не будеш нудьгувати задарма,
Душею станеш багатішим.
Як холод у душі - забудь розпуку.
Відчуй тепло, що може відігріть.
Насиплю промінців у твою руку,
Навчить тебе оце тепло любить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OjLDi_mt-no[/youtube]
Задивився на калину
явір молоденький.
Так до неї серцем лине,
Жаль, на ріст низенький.
Скуштувать хотів він ягід,
ніяк не дістане.
Як знайти для цього привід?
Коли ж вищим стане?
Натрусила осінь листя,
Це чи допоможе?
Подививсь на це із злістю,
Чи став вищим? Ні - не схоже!
А калина краснощока,
Все це помічає.
Хоч на зріст вона висока,
На це не зважає.
Подивилася на явір,
Опустила віти.
Невеликий в неї вибір,
Хіба ж з ростом жити?
Що задумав, те й збулося,
Смакував калину.
Хоч він так низенький ростом,
Її не покине.
[img]https://tdazovcable.kiev.ua/wp-content/uploads/sorta-i-vidy.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XojAKjMzdqs[/youtube]
Як сирота, стоїть берізка,
Злетів уже останній лист.
Куди поділися сережки,
Що до лиця були колись?
Стоїть оголена, самотня,
Ну хто їй раду може дать?
Колись була вона красуня,
Весь одяг був їй так під стать.
На неї вітер позирає,
Чим приховать цю наготу?
Її так сором пробирає,
Колись він бачив не таку.
Одна надія - прийде вечір,
Сховає всі її гріхи.
Як нагорода буде втеча,
І зникнуть всі її страхи.
Повільно темрява ховає,
Її під темним покривалом.
Але одне вона не знає,
Була для вітру ідеалом.
Тепер він гладить голі віти,
До неї ніжно припадає.
Бажає так її зігріти,
І в неї душу всю вкладає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
День новИй почався з сонця,
Враз загорівся горизонт.
Проміння ринуло в віконце,
А я зловила цей момент.
Зібрала промені у жменьку,
Як оберіг у люту зиму.
І заховаю його в скриньку,
І до зими повільно йтиму.
Йду обережно, не спіткнутись,
Бо кожен промінь - діамант.
Теплом з тобою поділюся,
На зло зимі оцій й вітрам.
Хоч сонце вище вже підбилось,
Мороз за руки все ж хапає.
От тільки б скринька не розбилась...
Зима повільно наступає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CEoIhPmwfns[/youtube]
Ну ось і все..Старіє осінь,
Доводить справи до кінця.
Все, що хотіла, те й вдалося...
А на порозі вже зима.
Вона уже не королева,
Прийде на зміну вже друга.
Стоять оголені дерева,
Якась від цього вже туга.
Про землю теж вона подбала,
Не буде холодно зимою.
Пухким укрила покривалом,
Листками з різною різьбою.
Та не прийшов ще час прощання,
Лишилось декілька лиш днів.
Нове вже вибрала убрання,
З красивих квітів із степів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
Поплач в свою лиху годину,
Коли ще сльози в тебе є.
Нехай журба оця покине,
Щоб жити - силу додає.
Ці сльози змінять все навколо,
І вже світлішим стане світ.
Що турбувало, хай ніколи,
Не потривожить отой гніт.
Нехай сльоза впаде у землю,
І проросте в ній дивний колос,
Не проклинатимеш ти долю,
Яка внесла в життя цей хаос.
Тебе врятують оці сльози,
Хай не надовго, хоч на мить.
Все поклади ти на терези,
Усе пройде, продовжуй жить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=a9cGdBosPw4[/youtube]
Кипить і злиться чомусь чайник,
Стікає з носика вода.
Буває часто, це звичайне,
На мене скоса погляда.
Наллю я чаю. Ось малина,
Духм"яна м"ята і чебрець.
Смакую ним в холодну днину,
Підкину в пічку ще дровець.
Вмощуся зручно на дивані,
І вже тепліше на душі.
Думки присядуть неслухняні,
Дрімають зморені в тиші.
Ще буде час їм політати,
Піддатись сумнівам моїм.
Та їх не можу зневажати,
Бо часто довіряю їм.
Мої думки - це мої мрії,
Я все надіюся і жду.
Вони, як завжди, мене гріють,
Думками цими я живу.
[img]https://images.prom.ua/463254308_w640_h640_timyanchabrets-efirnoe-masloidnatgermaniya-10-ml.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YHEZAzntgK8[/youtube]
І знову дощ, немов стіною,
Ти зупинися на хвилинку.
Поговори, прошу, зі мною,
Чому тобі немає спину?
За чим ти плачеш в день осінній,
Якісь проблеми в тебе теж?
Я хочу взнати, в нетерпінні,
Можливо, ти когось теж ждеш?
Чому ти стукаєш в вікно,
Від мене ждеш ти допомоги?
Та не тебе я жду давно,
Не придавай думкам тривоги.
Неначе дощ вловив думки,
Затих, на хвильку зупинився.
Та ще по склу дощу сльозинки,
Немов у чомусь провинився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DPabSZMU7Zo[/youtube]
Всесильна осінь, вона - фея,
Хто закохається - пропав.
В красивім платті по алеях,
І кожен погляд - проводжав.
Вона це бачила, всміхалась,
Ну де побачиш ще красу?
Невже, й вона теж закохалась?
Для цього вдосталь є часу.
Але у кого? - тут питання,
Кому все ж серце віддала?
Тому й красива у коханні,
Красу оцю так берегла.
Навколо сипе срібло, злото,
Для когось килим простеля.
Пройшлась по ньому гордовито,
Когось виглядує здаля.
Спочить присіла на лавчину,
І задрімала ненароком.
Та він не йде. Яка причина?
Його чекати немає толку..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
Присядь, посидь ти поряд мене,
На тебе ще раз подивлюсь.
Буваєш різним, незбагненним,
У цьому я не помилюсь.
Дивлюся в очі - ніби море,
Та як його перепливти?
Бувають грізні і суворі,
Як берегів цих досягти?
Душа - в ній можна заблукати,
Тут вічна молодість й краса.
Чи може плакати й страждати?
Оце лиш знають небеса.
Та як достукатись до неї,
Буває часто, як глуха.
Свої цінує лиш ідеї,
Хоча вони не без гріха.
Коли торкаюсь твоїх рук,
Так випромінюють тепло,
А серце змінює свій стук,
Так часто це колись було.
Твої цілунки - мед солодкий,
Коли торкався моїх губ.
Забути це не так-то легко,
Та жаль одне - не однолюб..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hoGceeEhxK4[/youtube]
Відлітали лебеді у вирій,
З сумом подивилася їм вслід.
Чи на чужині ви будете щасливі?
Хай легким вам буде цей політ.
Опустіли іще теплі гнізда,
Сумно чомусь стало тут без вас.
Хай в дорозі не торкне біда,
Повертайтесь, як завжди, до нас.
Помахала влід я їм хустинкою,
Щось вони кричали вслід мені.
Полетіли білою хмаринкою,
Що вас жде отам, на чужині?
Ви летіть, бо вам оце так треба,
Повернетесь, то не буде вже війни.
і безхмарним буде уже небо.
Тільки б дочекатися весни.
А я буду вас весь час чекати,
Тільки б тут хватило мені сил.
Берегтиму я гніздо край хати,
Я почую шерхіт ваших крил..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
Сталося негадано, неждано,
Риску підвело саме життя.
Почуття закреслило недбало,
Що недолюбили допуття.
Ось і все..Поставлена вже крапка,
Хоч кричи, хоч плач, то все одно.
Залишилась тільки тепла згадка,
На столі недопите вино.
Це з тобою мріяли допити,
Станцювати вальс іще хоч раз.
Вже давно зів"яли твої квіти,
Що тепер уже не для прикрас.
Назавжди пішов ти неохоче,
Я тобі дивилась довго вслід,
Плаче осінь і мені шепоче,
Що життя - занадто крихкий лід
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
Минуле десь сховалося далеко,
Та все ж дає про себе часто знать.
У теплий край полинуло з лелеками,
Його уже не можна наздогнать.
Приходить воно довгими ночами,
Чи не забули, хоче так узнать?
І ніби плаче разом із дощами,
Неблизьку відстань може подолать.
Присяде поруч, дивиться у очі,
Гірка сльозинка скотиться з очей.
Щось ніби запитати в мене хоче,
Але мовчить, ніяких тут речей.
Уже під ранок зникне в невідомість,
А новий день загляне у вікно.
І знову принесе в життя буденність,
Минуле поруч йтиме все одно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
Так пахне вранці скошена трава,
Духмяний запах забиває дух.
Вбирає очі панорама степова,
І вітер зупинився, раптом вщух.
Парує ще недавно зорана рілля,
Себе до сонця радо підставляє.
Повільно оживає все довкілля,
І новий день неспішно звеселяє.
А сонце підбивається все вище,
Радіє, що життя дає усім.
Гостріше пахнуть трави всі щілющі,
Пахучий серед них - гіркий полин.
Повільно день схиляється до вечора,
Втрачає сонце всі свої принади.
І вся природа вже в його покорі,
Бо на землі одне лиш має владу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Тебе побачила в вікно,
Кудись постійно ти спішиш.
Мені всміхнешся все одно,
Якусь загадку залишиш.
Куди ти квапишся - не знаю,
Мабуть, хтось жде тебе давно.
На тебе просто поглядаю,
Бо все мені це все одно.
Чомусь ввійшло оце у звичку,
Сижу й тебе чомусь чекаю.
Чомусь оця мала дрібничка,
Все ж насторожує, лякає.
Буває, що тебе не бачу,
Якісь сумні думки ідуть.
Мені здається, щось я втрачу,
Цю невідомість розірву.
Та сталось так, як я й гадала,
В вікно не бачу незнайомця.
Його ще довго виглядала...
Чи не брехало все віконце?
Синеньку квітку край вікна,
Мені залишив хтось на згадку.
Невже ходила то весна,
І позбавляла мене смутку.
[img]https://oir.mobi/uploads/posts/2021-04/thumbs/1618824557_13-oir_mobi-p-krasivie-nezabudki-tsveti-krasivo-foto-13.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2022
Добігає осінь середини,
Та дарує теплі нам ще дні.
Радують серця наші жоржини,
Що в осінній квітнуть тишині.
Десь шматочок заховався літа,
Щоб зігріть у час осінній нас.
Ще нап"ємось літнього повітря,
І його сховаєм про запас.
Розмістились поряд чорнобривці,
Жовті, ніби сонця промінці.
Вони наші рідні, не чужинці,
Та тепер в задумі, мовчазні.
Це вони теж журяться за літом,
Швидко все ж прийде зимовий час.
Їм іще не хочеться старіти,
Осінь їм дала останній шанс...
-----------------------------------
Вітаю друзів і читачів зі святом Покрови.
Бажаю всім здоров"я, миру, удачі.
[img]https://spadok.org.ua/images/ariyi/05.jpg[/img]
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQI1FpnFLLxzIGkmDGb-ctoor53XPTF6sQggQ&usqp=CAU[/img] [img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcT5Y4wN-nVdwnZRXXLxpflcd2TFtLJEJ5dVMQ&usqp=CAU[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Коли надворі ясно, сонце світить,
Вражає дивоцвіту так краса.
Так хочеться в красу оцю повірить,
Коли на ньому ще жива роса.
Притягують до себе пелюстки,
Не можеш відірвати ніжний погляд.
І дивишся на відстані руки,
От тільки б ця краса лишилась поряд.
Милуєшся, дивуєшся і віриш,
Бо ця краса затьмарила весь світ.
Але буває так - себе ти дуриш,
Бо то був так, звичайний пустоцвіт.
Це сонце придавало інший колір,
Скривало всі недоліки його.
І ти в душі відчуєш гіркий докір,
Що цвіту того зовсім й не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022
Повіяло холодним вітерцем,
Майнула думка: чи перед дощем?
У серці поселився сумний щем.
Бажаний дощ все ходить манівцем.
Коли не ждеш - то лопотить бігцем.
Холодні краплі котяться лицем,
З моїм гірким зливаються плачем.
Так іноді удвох ми по житті ідем.
Та сонячі і теплі дні частіше ждем.
Скінчився дощ, запахло чебрецем.
Вже розпогодилось кінець кінцем!
А дощ збере всі речі похапцем,
Залишиться у згадках він лишень...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
Осіння ніч - це чарівниця,
Усе у неї у руках.
Тобі, що хочеш, те й присниться,
Полинеш в небо, ніби птах.
А то присниться, що щасливий,
І зовсім іншим стане світ.
І все у сні такім можливе,
Життєвий зникне раптом гніт.
Тебе поверне у весну,
Про ту, що мріяв ти давно.
Забудеш ти про сивину,
Бо в сні кохати ще дано.
В цей час втече від тебе страх,
І скажеш їй : Любов моя!
(Хоч сам давно вже у літах),
Словам повірить цим вона.
Та десь крадеться сивий ранок,
І зникнуть з ним й чудові сни.
Накриє сірий все серпанок,
Реальність виведе з весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
Росте берізка одна в полі,
Неначе сиротина.
Один лиш вітер має змогу,
Розрадить самотину.
Вона зажурена, зітхає,
Схилила віти до землі,
Чи щось болить,хто знає?
Які торкнулися жалі?
А поряд міцно воїн спить,
Заснув він вічним сном.
Міленький дощик моросить,
Зажура - в унісон.
Постійно дзвонить телефон,
Яка гірка ця днина!
І все гучніше його тон,
Хвилюється родина.
Він не почує вже дзвінка,
Не зможе відповісти.
Війна забрала юнака...
Бої ідуть там близько..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Сідає сонце мляво в море,
І шле прощальні промінці.
А землю вкрив вечірній морок,
Дорогу звів на манівці.
Та вечір цю дорогу знає:
По байраках та по ярках.
Кущі тернові не минає,
Не знає він, що є то страх.
Ну ось і все, прибивсь до хати,
Де з нетерпінням його ждуть.
Спішать дітей заколихати,
Час для спочинку віднайдуть.
Запросять вечір до розмови,
Присяде він на край вікна.
Ця хата сповена любові,
У їх серцях завжди весна.
У хаті затишно і тихо,
Світильник блима на столі.
Все слуха вечір, ледве диха,
І сам розніжився в теплі.
Була короткою розмова,
Рука торкнулася руки.
Ховає сутінь світанкова,
Усе побачене й думки.
Схолонув чай ще недопитий,
Повільно вечір догора.
Вечірній час ось так прожитий,
Краплинку щастя добавля.
--------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
Я залишусь тобі на згадку,
Найкрасивіші були дні!
Хоч я була тобі загадка,
Та дні були оті - пісні.
Таких ніколи не зустрінеш,
І щастя з ними не прийде.
Колись в минуле зазирнеш,
Та час ту мить враз украде.
Такого часто не буває,
Не багатьом воно дано.
Це щастя в вирій не літає,
І не омана, й не кіно.
Коли до нього доторкнешся,
Щасливим можеш і ти стать,
А коли втратив - озирнешся,
Як зірку з неба - не дістать.
Воно від тебе так далеко,
Тобі цю відстань не здолать.
В холодну ніч, чи, може, в спеку,
Не треба! Можеш заблукать.
--------------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2022
Проспівав ти пісню журавлину,
Полетів на крилах тих пісень.
Рідний край назавжди ти покинув,
Той мотив залишив нам лишень.
Як тобі у тім далекім краї,
Чи згадаєш землю ти свою?
А чи серце сум розлуки крає?
Пам»ятаєм пісню ми твою.
Ти для нас немов отой журавлик,
Що шукає долю десь свою.
Може, просто схожий на метелик
Той, що спалить крила на вогню.
І назад немає вже дороги,
Терном поросли усі стежки.
Хай не згасне в серці твоїм вогник,
Згадки хай летять, як ластІвки.
Посхилялись віти край дороги,
Не забудь оте, що обіцяв.
Хай летять до отчого порогу:
Наймиліший тільки рідний край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
За горами за лісами,
Десь в якійсь країні,
Що обласкана вітрами,
Радість десь поділась.
Як її знайти, здобути,
На всіх поділити?
І щоб нікого не забути,
Радість - це для втіхи.
Складова життя частинка,
Як без неї жити?
Нас трима, як соломинка,
Сум може спинити..
Десь на краєчку сердечка,
Радість примостіть.
І топчіть до неї стежку,
Якщо щось болить.
Посміхніться в час зажури,
Нащо гірко плакать?
Зупиніть душі тортури,
Усміх може втримать.
Смійтесь долі цій на зло,
Хай не сподівається,
Що в житті не повезло,
Сум весь забувається.
Посміхніться, коли важко,
Знай, лиха година!
На лиці ти тільки маска,
Радість тебе скине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Із ранку в настрої вже вітер,
Його так осінь надихає.
Скидає з квітів ніжний бісер,
У цьому гру свою вбачає.
Зриває лист, хіба не жаль?
В останнім танці з ним кружляє.
Це не одна його деталь,
Що смуток в душу добавляє.
В надії, що оцінить осінь,
Бо вітер з нею заодно.
І це найкращий в нього спосіб,
Знайшов у цім якесь зерно.
Та це зерно не проростає,
Хоч безкінечні йдуть дощі.
Та як віддячить, осінь знає,
І зробить це без метушні.
Намочить крила спозаранку,
Примусить довго його спать,
Роз*ятрить в серці його ранку,
Він буде знать, як заважать.
Вона без нього усе зможе,
Для неї справа - це пустяк.
А поки що й вона приляже,
Саме все зробиться, однак.
Пожовкне листя і впаде,
Хіба для цього сила треба?
І сам собою дощ піде,
Трудитись, тут нема потреби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
Колись отут було село,
Тепер ганяє вітер.
Села не стало, замело,
Неначе час все витер.
Одна хатинка край села,
Ще ледве - ледве диха.
Вона тепло все віддала,
Тепер зітхає стиха.
Стоїть без вікон, без дверей,
Лиш пустка поселилась.
Від кого їй чекать вістей?
Чомусь вже похилилась.
Зітха тому, що все пройшло
Тому, що одинока.
Для кого все це розцвіло?
Яка журба глибока!
Було тут ластівки гніздо,
Десь ділись ластів"ята.
Чи поселились, де тепло,
Нащо їм пуста хата?
Та треба ж якось вік дожить,
Цей сум не допоможе.
Але ж болить! А як болить!
Терпіння дай їй, боже...
-------------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
Оте, що очі недобачать,
То серце враз усе відчує.
Воно не зможе вам збрехать,
Нюанси всі ураз врахує.
І скаже все, як воно є,
Воно не може помилитись,
Хоч правда болю завдає,
Нащо на правду тоді злитись?
Та не вгасає все ж надія,
І ти прискорюєш свій крок.
В душі ще теплиться та мрія,
Іще живий тепла ковток.
А, може, все це помилково,
Хіба в цім писаний закон?
Та все обдумуємо знову,
І ці думки беруть в полон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Старість - це не дефект, а розкіш, яка не всім дана.
Андре Моруа
Тремтить на гілці лист осиний,
Ось-ось на землю упаде.
(А з-поміж гілля небо синє),
Листку нове життя гряде.
Як упаде, що буде потім,
Яке тоді чекать життя?
Весь час не буде ж в позолоті,
Якесь сумне передчуття.
Тихенько вітер колихає,
Розвіять хоче всі думки.
Та лиш один він добре знає,
Листає листя сторінки.
Невже прийшла до нього старість,
Гірка, нікчемна пустота?
Відчув у тілі якусь слабкість,
Ще сила є, але не та.
Ще сили досить приземлитись,
В пухнастій ковдрі ще поспати.
Не буде з ким там поділитись,
Чому так хочеться ридати?
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898326
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Ти пам"ятаєш обіцянку:
Як лист останній упаде,
Тебе чекала, щоб на ганку,
В цей час до мене ти прийдеш?
Чекати ввечері, чи вранці,
Ти не сказав в який же час.
Можливо, в цьому мало шансів,
Все ж збережу думок нюанс.
Повільно осінь входить в місто,
І вітер десь так міцно спить.
Так неохоче пада листя,
А час нестерпно все ж біжить.
І сумно, гірко, все ж чекаю,
Терпіння треба, ось і все.
Та ти прийдеш, я точно знаю,
Той час тоді обох спасе.
Я прислухаюся до звуків,
І кожен шелест - це твій крок,
Який скорочує розлуку,
Повітря свіжого ковток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
Похилився спілий колос,
Впало в землю зерня.
Десь смутний почувся голос,
Хтось співав про терен.
Кущ терновий вже розрісся.
Жаль, цвіту немає.
Колючки під кожним листям,
Всім їх підставляє.
Не журися, дівчинонька,
Не псуй свою вроду.
Хоч твій милий далеченько,
Не зрадить він зроду.
Так співала, вишивала
Милому сорочку.
У вікно все поглядала,
Шила рівно строчку.
Вибирала різні нитки,
Більше ж все ж червоні.
Сльози були тому свідки,
Не вшивала чорні.
Він повернеться, я знаю
Рано, а чи пізно.
Довго я його чекаю,
Чи почує пісню?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
До блиску вимите вікно,
Очима дивиться на світ.
Промінчик глянув через скло
І посміхнувсь: Тобі привіт!
Вікно у відповідь: Вітаю!
Який хороший день!
Тебе теплом я обіймаю,
Підстав щоки лишень.
Шовкова штора колихнулись,
Почувши ці слова.
Вона чомусь в цей час боялась,
Що він про неї забува..
Звідкись з"явився тут метелик,
Нежданий цей приліт.
Шмигнув скоріше він на столик,
На квіточку приліг.
Вона в цей час в воді купала,
Рожеві пелюстки.
Що прилетить, то точно знала,
Про це сказали їй зірки.
Недовго радість ця тривала,
Зникав повільно промінь.
Його десь хмарка заховала,
Лишивсь про промінь спомин.
--------------------------------------
Доброго ранку Вам, Друзі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022
Родився новий день із ночі,
Сумні думки ідуть на спад.
Я вибираю лиш пророчі:
У тебе вірю я, Солдат!
В бою так важко, я це знаю,
Та перебореш ти усе.
Тобі, ти знай , я довіряю,
Твоя відвага нас спасе!
Хранить тебе хай оберіг-
Молитва Матері твоєї.
У цім бою, щоб переміг,
Накращий син - землі своєї.
Сміливо йди, ти - лицар бою.
Як Прометей, людей врятуй.
І сотні тисяч за собою,
На бій важкий цей налаштуй.
І хай узнають всі кати,
Тебе нічим не залякають.
І це зумієш тільки ти,
Цих душегубців подолаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Скрипка на столі лежить, сумує,
Вже давно немає скрипаля.
Цю печаль ніяк не угамує,
Все його виглядує здаля.
Ще звучить забута та мелодія,
Що колись господар вигравав.
Це була життя його прелюдія,
Зміст якої він один лиш знав.
Скрипка його слухалась, старалась,
Музика лилась все ж невпопад,
Але скрипка все ще сподівалась,
Сум його - душевний перепад.
І затихла музика - мовчання,
Хвилювала музика сумна.
І лежить ця скрипка у зітханні,
Все чекає свого скрипаля.
Прилетів незвідки раптом вітер,
Ненароком зачепив струну.
І полився власний його витвір,
Всі забули музику сумну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IEHSqYB1ijU[/youtube]
Зібралися у вирій журавлі,
З собою літо прихватили.
Воно вмостилось на крилі,
Про їх відліт всім сповістили.
Прощатись з літом дуже сумно,
Коли воно іще прийде,
Зустріти осінь - це розумно,
Вона усіх нас віднайде.
Ну ось й прийшла, на лавку сіла,
Навкруг окинула все оком.
І щось тихенько шепотіла,
Та я почула ненароком.
Вона удачу закликала,
Сама ж ще дуже молода.
(Свою молитву добре знала),
Поки не впевнена хода.
Робота раптом закипіла,
Їй не початий іще край.
Вона на цей раз не спізнилась,
Все буде добре, не зітхай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=effkoBQqm7g[/youtube]
Так схуд й поблід небесний Місяць,
Таким тоненьким раптом став.
І не знаходить собі місця,
З тих пір, як Мавку покохав.
Він береже від всіх цю тайну,
Старанно в серці заховав.
Любов була ця незвичайна,
Про це він добре давно знав.
Про неї мріяв він щоночі,
Та це були лиш міражі.
Так подивитись хотів в очі,
Що так далекі й теж сумні.
Як дотягнутися до неї,
Узнать людську ту теплоту?
Назвать хотів її своєю,
І стерти з серця гіркоту.
Він бачив Мавку біля річки,
Вплітала квіти в довгі коси.
На це дивився кожну нічку,
А як блищали в квітах роси!
На плечі падало волосся,
Гнучкий, красивий, тонкий стан.
Він це придумав, чи здалося,
Що обіймав красу він сам.
В його душевній порожнечі,
Вона була, як діамант.
Та він не вірив своїй вдачі,
Бо все було тільки обман.
Кидав їй місячну доріжку,
Надію все-таки він мав.
Та не на ту дивилась стежку:
Лукаш давно її кохав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022
Розхвилювалось море неозоре,
Бажання - мрія - вийти з берегів.
На вільнім розгулятися просторі,
От тільки б вітер припинив свій гнів.
І ось пішла вже перша його спроба,
Високі хвилі торкнулись берегів.
Та не хватило сили, може, змоги,
А біснуватий вітер, ніби очманів.
Розправив крила й кинувся на хвилі.
Шалений вітер пхає їх назад.
Вони втомилися, уже безсилі,
Піднявся в морі скрізь страшний безлад.
А хвилі не здавалися і злились,
Із злістю знову рвалися вперед.
Але все ж, зовсім, вибившись із сили,
Їх мрія припинила свій вже злет.
Маленькі хвильки цілували море,
Вони були його маленькі діти.
Не знали про оту солодку волю,
Не мріяли, лише могли радіти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022
Осінь - пора зустрічей й прощання,
І надій, що тепляться в душі.
Маємо надію, бо ще рання,
Все ж усе ховає у тиші.
Осінь - крок це до холодної зими.
Відцвітають літні ніжні квіти.
Подивися в очі й обійми,
Щоб не сумувати, а радіти.
Обігрій вустами мої руки,
І скажи, що я така одна.
Я прийшла до тебе із розлуки,
Усміхнулась, я вже не сумна.
Я з"явилась з осінню до тебе,
Нагадать про теплі літні дні.
Хай не чути вже пташинний щебет,
Осінь і для них це дні складні.
Шанс дає життя - все подолати:
Осінь і розлуку, зиму надважку,
Учить нас помилки пробачати,
Не зростить людину боязку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022
Я чую шорох! Ні - здається,
Це вітер грається зі мною.
До мене тихо він крадеться,
Його відчула за спиною.
Зірвав з плечей шовковий шарф,
Скуйовдив зібране волосся.
Для нього це було, як жарт,
Так шуткував, йому вдалося.
Ну щоб зробити щось таке,
Щоб всіх він міг тут здивувати?
Питання зовсім нелегке,
Невже він буде нудьгувати?
Ось впав на землю жовтий лист,
В житті його політ це перший.
Чи до польоту мав він хист,
Готовий був до таких звершень?
Було це вітрові на руку,
Схватив його й поніс кудись.
Листок узнав тепер розлуку,
Назад із сумом подививсь.
Погрався вітер - і покинув,
Змочила осені сльоза.
Так почалась осіння днина,
Про осінь склала звіт гроза...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
Поки спала - прийшла осінь,
Стала на порозі.
Ну заходь, будь ласка, в гості.
Раді ми небозі.
Це почула, не вагалась,
Зайшла швидко в хату.
І почула дітей галас,
Бігли привітати.
Запросили до сніданку,
Стали пригощати.
Дарували вишиванку,
Дарунок на свято.
Заспокоїлася осінь,
Бо їй були раді.
Уплели їй квіти в коси,
Роси - діаманти.
А тепер до діла швидко,
Попрощалась з літом.
Де ж це сонечко, не видко,
Ти ж правиш всим світом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Останній літній лист з календаря,
Злетить неспішно, мов пташина.
Вже осінь нове плаття приміря,
А літо тепер, ніби сиротина.
Та літо не спішить, один ще день,
Задумалось, чи все, як слід зробило?
Одне здійснити не змогло лишень:
Війну, як не старалось, не спинило.
Присіла поряд осінь на лавчині,
Як сум цей літній можна зупинить?
А поряд пролітає ключ пташиний,
Зібралось й літо в вирій полетіть.
Чи то був дощ, чи сльози літні,
Чи хмарка просльозилась із жалю?
Вони були миттєві, непомітні,
Та краплі ці були із кришталю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2022
Бабка думала, гадала,
Як без "бабок" буде жить?
Та про діда враз згадала,
Як його б це обдурить?
Запросила якось в гості,
Стіл накрила "хоч куди".
Дід сказав, що ломлять кості,
Лиш до лікаря "ходить".
Баба бита була жінка,
Як його захамутать?
В голові ураз - зупинка:
Самій в гості завітать?
Взула нові ще чоботи,
Сукню нову "хоч куди".
Дочекалася суботи...
Хто ж мені подасть води?
Дід веселий і здоровий,
Ніжно Варку обіймає.
(Світ тут став не кольоровий),
І до серця пригортає...
-----------------------------
Друзі! Продовжіть вірш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022
Сказав Люблю - розквітли квіти,
Навкруг повіяло теплом.
Ну як оце все зрозуміти:
В душі проходить бурелом?
І знову все, як і тоді:
Осінній день, неначе літній.
Думки десь зникли всі сумні,
Життя по-новому вже квітне.
Кохання вже на висоті,
Яку ж воно все ж має силу!
В серцях не стало пустоти,
Всі безнадії розтопило.
Тримай міцніше мою руку,
Люби мене, не відпускай!
Забудем ми сумну розлуку,
Любов все терпить і прощає!
П А М "Я Т А Й!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Природа знову в хвилюванні,
Ступає осінь на поріг.
Вже літні дні ідуть останні,
І їх пові́льніше вже біг.
Складає речі неохоче,
Питання: що з собою взять?
Чому це серце так стукоче,
Який маршрут їй вибирать?
Візьме з собою жменьку сонця,
На згадку про щасливі дні.
Яке лилось колись по вінця,
Що буде гріть в самотині.
І полетить за журвлями,
Щоб ще поніжитись в теплі.
Їх не торкатиме жалями,
Хоч буде на чужій землі.
В серцях залишить добру згадку,
В надії: Я ще повернусь!
Прийміть, як слід мою подружку,
В осінніх снах вам посміхнусь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Підкралась осінь й заглядає
В моє відчинене вікно.
Мене уважно розглядає,
Що я роблю - не все одно.
Парує чай духмяний з м"яти,
Осінній смуток на лиці.
Їй так хотілося узнати,
Що я пишу на папірці.
На нім пишу я лист до тебе,
Які слова тут підібрать?
Та написать такі тут треба...
А, може, просто запитать.
Ти вже відчув, що знову осінь?
А ось упав вже жовтий лист.
Пташки вже стали безголосі,
Вони утратили свій хист.
Я підніму опалий лист,
В нім напишу, що так хотіла.
Простий, доступний буде зміст:
Тебе любила, як уміла..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2022
Осінній сум, мабуть, найкращий,
Даремно втрачені ті дні.
Я не забуду їх нізащо,
Тоді не знали їм ціни.
Ішли повільно нога в ногу,
В думках, що буде так завжди.
Та в цій протоптаній дорозі,
Десь зникли вже твої сліди.
Розкидав вітер мої мрії,
На хвильку в них хоч зазирнуть.
Та замість них - пусті надії,
Як іскра десь ще спалахнуть.
Чом не роздмухав, вітре, ватру,
Боявся крила підпалить?
Чи мало хисту було майстру,
Хотів усе це спопелить?
Думок летить вже ціла зграя,
Пора додому відпочить.
Край неба тихо догорає,
Минуле десь втекло за мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Я іду, а ти за мною,
Моє друге Я.
Тільки йдеш ти за спиною,
Знаю - тінь моя.
Коли сяду відпочити,
Сядеш поряд й ти.
Як без мене тобі жити,
Зможу я втекти?
Знов плетешся, ніби хвостик,
Де ж тебе подіти?
Ще й однакового зросту,
Близнюки ми діти?
Я до тебе доторкнуся,
Пустка лиш одна.
І ніяк не розберуся,
Що за таїна?
То біжиш поперед мене,
Дивишся у очі.
Знов думки ці незбагнені,
Дочекаюсь ночі.
Ти куди вночі зникаєш?
Ось тебе й звільнилась.
До думок оцих звикаю...
Вранці знов родилась..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
Життя - це квітка, а любов - нектар (Гюго).
----------------------------------------------------
Життя - зерня, що впало в землю,
Зросте із часом, розцвіте.
Воно дається недаремно,
Життя для кожного святе.
Цвіте воно рожевим цвітом,
На жаль, дається тільки раз.
Допоки сонце в небі світить,
Останній промінь, щоб не згас.
Хто може сонце погасити,
Чия дотягнеться рука?
Воно призначено світити,
Тому ця логіка чітка!
Забрать життя, хто має право?-
Питаю я у ворогів?
За це прийде на вас розправа,
Прийде прокляття всіх богів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Ви ніколи не дізнаєтеся, що таке справжня любов,
поки не захочете від неї позбутися. (Фредерік Бегбедер)
------------------------------------------------------------------------------
Зупинися, не спіши,
Озирнись у тиші.
Може, поруч щастя йде,
Що колись залишив.
Ти забув давно про нього,
Іншого шукаєш.
Воно ж йде нога у ногу,
Ти - не помічаєш.
Ось ідеш, спіткнувся, впав,
Подививсь навколо.
Знову ти? Тебе не ждав!
Пробурчав щось кволо.
Подає кохання руку,
Так йому знайоме.
Далі тиша і ні звуку:
Пробач! йдем додому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
Посивів вже вечір...Вечоріє.
Відпочить старому вже пора.
Відпустив на волю усі мрії...
Із-за хмари нічка вигляда.
Посміхнулась, ніби ненароком,
Позіхнула, може, раз чи два.
Вечір обійшла спокійним кроком,
Із зірок корону одягла.
Подивилась в річку, чи пасує?
Місяць задививсь: Як краса!
І кого вона не зачарує,
Посвітліли навіть небеса?
Місяць милувався лиш хвилинку,
Та у річку комусь кинув стрічку.
Нічка не чекала цього вчинку,
Прийняла зневагу, як колючку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Пролився дощ, уговтав спеку,
Парує з радістю земля.
Вже грім і блискавка далеко,
Напилась вдосталь вже рілля.
Зорали землю, спочиває,
Давно зібрали урожай.
Спокійно сонце спать лягає...
На всі ці зміни не зважай.
Це так воно повинно й бути,
Прийшла осіння це пора.
Це всі осінні атрибути,
Що добре видно по дворах.
Сумує мокра скамійчина,
Гойдає вітер жовтий лист.
Але не в тому тут причина,
До цього має осінь хист.
Її ми терпим забаганки,
Бо осінь - жінка непроста.
Вона красива в вишиванці,
Картини вишива сама...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2022
Коли ви втратили надію, ви втратили все.
І коли ти думаєш, що все втрачено, коли
все жахливо і похмуро, надія завжди є. -
Піттак Лоре
---------------------------------------
Колір надії завжди тільки білий,
Сонцем обласкана, вічно жива.
Вічно їй вірте, щоб не згубили,
Часто в житті нашім робить дива.
Якщо схитнешся, бо вітер в обличчя,
Збитись з шляху тут надія не дасть.
Завше почує, коли я покличу,
Може надія врятувать від нещасть.
Той, хто надію впустив в своє серце,
Легше іти по життєвім шляху.
Ніжно, потихо луна її скерцо,
Що порятує в хвилину лиху...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
Терпи...Усе колись минає...Живи на зло всім тим,
хто зневажає!Даруй тепло тому, хто це цінує!
-----------------------------------------------------
Життя повільно скрапує незримо,
І повільніше робимо ми крок.
Але в думках ще розправляєм крила,
Й життєвий пам"ятаємо урок.
Зупинимось, де треба, не спішим,
Подумаєм, чи варто це робити.
Можливо, шлях знайдемо все ж простий,
За це, щоб люди не змогли судити.
Обходимо ми гострі вже кути,
І мовчимо, коли така потреба.
І головне: не стать рабом смуті,
Обходити шляхи усі ганебні.
Колись, як стане важко аж до краю,
Згадаєм тонку соломинку.
Буває, що в житті вона спасає,
Дозволить відпочити на хвилинку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022
Повільно крок за кроком - осінь,
Та кроки ці ще боязкі.
Ще озирнеться ненароком,
Чи не залишились сліди?
Війне ранкова прохолода,
Сипне десь листя із дерев.
(На все це гляне - вмить погорда,)
А вітер, граючись, змете.
Коли награється - доволі,
Пора і честь у грі цій знать.
Притихне, очі мимоволі
Зімкнуться, треба подрімать.
Зітхне чомусь отак потихо,
Слабка вона у цій ще грі.
В думках: пройде нехай це лихо,
Проблеми будуть немалі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Ввійшла повільно осінь в душу,
Скотилась крапля по вікні.
Прийняти осінь я все ж мушу,
Неначе ж родичка мені.
Вже відгриміли літні грози,
Сховалась радість по кутках.
А осінь все ж несе погрози:
Не втримать літо у руках.
У косах срібні павутинки,
В очах вже блискітки не ті.
В життя прийшли уже обжинки,
Збирати помилки свої.
З тобою можна сумувати,
І пожалітись на життя.
Та часто зможем вдвох поплакать,
Таке зробила відкриття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022
З нетерпінням я чекаю вечір,
Примощусь на лавочці в саду.
Від всіх думок влаштую втечу,
Затишок душі своїй знайду.
А навколо тиша, ані звуку,
Я її навчилась відчувать.
Допоможе знять з душі розпуку,
І мене цим може врятувать.
Шелесне листочок десь опалий,
Обізветься пташка із гнізда.
Вітер сядя поруч вже безсилий,
Відпочити теж йому пора.
А думки все товпляться, бажають,
Щоб я знову запросила їх.
Запросила, поряд хай сідають,
Бо яке життя моє без них...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BnWtjfOjQHU[/youtube]
Йде війна жорстока и кривава,
І тремтить від пострілів земля.
І палає небо від заграви,
Спалені до попелу поля.
Зупинися, ворог, ти проклятий.
Руки у крові, як міг піднять?
Убивати тебе вчила мати,
Ти й її уб"ш, не будеш жалкувать.
Вб"єш й її, вбивать тебе навчила,
Чи здригнеться в час такий рука?
І якими глянеш ти очима,
Знать, бездушним вивцем - вояка?
Ти ще пожалієш, що родила,
У непогожий день оцей і час.
Може, долі чимось не вгодила?
Ти про це подумала хоч раз?
Зупинися, ворог, ще не пізно,
Захистити зможе нас Солдат!
Постоїть сміливо за Вітчизну,
Він в бою безстрашний у стократ!
---------------------------------------
Пісню до вірша виконав мій хороший знайомий,
талановитий артист Володимир Білобров.
Дякую тобі, Володю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
Здаю в житті я знов екзамен,
Вмостилась зручно, усе жду.
Не знаю, як пройде він саме,
В надії, що не підведу.
Уважний погляд - оцінив,
Сижу, неначе під прицілом.
Свій погляд нижче опуситив,
Навряд, що буду"ідеальна".
Завмерла тиша навкруги,
Десь муха тихо пролетіла.
В думках - торкнутися руки,
Та думка швидко постаріла.
Ховаю ноги під стілець,
Немає знаю педікюра.
Та він все бачить, не сліпець,
Мурашки враз - по шкурі.
Легеньке платтячко із ситцю,
Зв"язала коси в хвостик.
(Нащо плету оці дурниці?)
Він досконалий в цьому критик.
В думках порівнював з другими,
Молодші, кращі, не такі.
Можливо, гірші, все ж новими,
Він міг похвастатись в житті.
-------------------------------
І тут пішли розмови кволі.
Щось там казали про погоду.
Думки прийшли тут мимоволі:
Товкли у ступі просто воду.
НЕ ПРОЙШЛА!
В народі кажуть: хай сова,
От тільки б з іншого села...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
Твоя біда - завжди біда моя,
І порух душ у нас єдиний.
Повільно літо в вирій відліта,
І скоро упаде вже лист осінній.
Звикаємо в життєвій метушні
До змін постійних у природі.
Милуємось, як пада лист в тиші,
Летить, радіє - зараз на свободі.
Підхопить вітер і кудись несе,
Хіба він знає, буде де зупинка?
Можливо, невідомість обпече,
Бо він у світі цім лише піщинка.
Чи повернутися назад? Лукава думка.
Давно вже відшумів цей листопад.
Повільно десь зникає забаганка,
Осінній день іде уже на спад.
І не забариться, прийде зима,
В деревах коси побіліють.
І схованки в листка уже нема,
І спогади про волю поміліють...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
Я чую кроки десь далеко,
Якщо ти зможеш, то прийди,
Чи прилети, немов лелека,
Хоч не цвітуть уже сади.
Не бійся ти осінніх днів,
Зумій душею доторкнутись.
Колись зробити це ти вмів,
Не бійся з нею перетнутись.
А я чекатиму, узнаю,
Я пам"ятаю кожен крок.
А зараз просто поринаю,
У сум нездійснених думок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2022
Упала вранішня роса
На запізнілі літні квіти.
І хоч краса уже не та,
Ще можуть душу відігріти.
Давно відцвів уже жасмін,
З ним й літо постаріло.
Природа вже чекає змін,
Все швидко відгоріло.
Вже де-не-де впаде листок,
Осінні перші спроби.
На цей раз перший її крок,
Примхливої особи.
Притихло все, якась журба,
Вже тулиться до серця.
В зажурі хилиться верба,
Сумне десь чути скерцо.
Ти не спіши ще, хитра осінь,
Твій час ще не настав.
Ще прийде день і ми запросим,
Лиш перший лист це впав..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2022
Туман котився яром долиною,
А вітер намагавсь його спіймать.
Обурився туман такою "шаною",
За що така "увага"?- став гадать.
Тут вітер кинув все на допомогу:
Колючий терен, кропиву і будяки.
Він мав би святкувати перемогу,
Та вітер розігнали вітряки.
------------------------------------------
Хто наперед святкує перемогу,
Удача не завжди на їхнім боці,
Вона підставить вміє вправно ногу.
Такий хвалько залишиться у шоці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
Коли душа чогось бажає,
Не завжди можна відказать.
Колись вона це пригадає,
Бо звикла, щоб їй догождать.
Тоді вона лаштує настрій,
Такий, що "мама не горюй".
Змінить його нелегко вдасться,
Тому все ж краще - не хвилюй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2022
Мила Валюша! Вітаю тебе з Днем народження бажаю тобі здоров"я, щастя,радості, любові, добра і миру. Хай збудуться всі твої бажання.
Дякую тобі за увагу, за добрі слова, за таке щедре серце.
Хай поряд тебе завжди будуть удача, щастя, добро.
З повагою - Надія.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UE7KWAD0nxo[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
Несказані слова залишив у душі,
Ніхто не знає адресата.
Вони потихо гаснуть у тиші,
Для когось це - велика втрата.
Ну ось прийшов ти в гості у віршах,
Взяла старанно в руки твою збірку.
Твої вірші мали завжди Аншлаг!
Торкаюсь з хвилюванням я добірки.
Гортаю обережно кожен лист,
О, як умів в житті своїм любити!
Живий і неповторний у них зміст,
Слова, що можуть душу осліпити.
Рядки ведуть в щасливе те життя,
У молодість, що вже не повернути.
Гучніше вже моє серцебиття,
Для когось стали б незабутні.
Яке було у тебе ніжне серце!
Не всім дано любити так в житті.
І до сих пір лунає ніжне скерцо,
Що лине тихо із твоїх віршів.
Ти - велич і краса в одному тілі,
Це можна у рядках цих відчувать.
Ти про кохання так казав уміло,
Ти - майстер той, що міг так зчарувать.
Несказані слова були, як сповідь,
Лишилися наза́вжди у віршах.
А потім понеслися, ніби Лебеді,
А з ними понеслася і душа.
---------------------------------
До дня народження поета та виходу
його збірки " Несказані слова".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
Присядь зі мною поруч, поговорим,
У нас з тобою є про що згадать.
В цей час котилось сонце он за гори,
Як жив без мене, хочу я узнать.
Присунсь поближче, візьми мою руку.
А я схилюсь на рідне ще плече.
Забудем ненависну ту розлуку,
Що й до сих пір в душі іще пече.
Візьми мене, як і тоді, в обійми.
Не так! Міцніше, аж до серця пригорни.
Щоб я відчула, що ми іще рідні,
Ласкаво в мої очі зазирни.
Відчув ти теж моє серцебиття,
Чому воно схвильоване до болі?
Воно чомусь не знає поняття,
Невже керує у житті всим доля?
Торкнись вустами ніжно моїх вуст,
Так так - мурашки, щоб по всьому тілі.
А за вікном гуляє падолист,
Та так далеко ще до заметілі.
Повільно літній вечір цей спливає,
А згадкам цим немає кінця - краю.
Але назад чомусь не повертає,
То час безжалісно за помилки карає...
----------------------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2022
Там, недалечко біля лісу,
Стоїть хатиночка сумна.
Плете туман від всіх завісу,
Не співчували б, що сама.
Вона старенька, ледве диха,
Скриплять ворота раз-у-раз.
А вітерець зітхає стиха,
Пройшов давно її вже час.
Колись жило у хаті щастя,
Дитячий сміх лунав завжди,
Все повернути вже не вдасться,
Вселились в хаті холоди.
Хлюпоче річка недалечко,
Хвильки малі гойда вода.
Пташками кинуте гніздечко.
Куди все ділось? Так шкода!
Припнутий човник щось чекає,
Комусь потрібен був колись.
Та до самотності звикає,
Та всі надії вже вляглись.
Туман, журба, оця самотність,
Про щось нагадують в цей час.
Життя несе безповоротність,
Нема другого про запас.
------------------------------
[img]http://static.karpaty.ua/uploads/house_photos/U0yJObt3nxztEvEKdnxE/%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_viber_2020-11-09_17-20-57.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2022
Дощ непомітно пролив сльози,
Сховав вночі старанно від людей.
Грім співчував плаксивому небозі,
Давно заплаканих не бачив він очей.
Чому він плаче, що тут за причина,
Чи осінь це забави принесла?
і стала ніч страшна, як горобина.
Про себе звістку осінь це дала.
І плакало небо й хмаринки кошлаті.
Скоріш дочекатися нового дня.
Не треба у жмурки із літом ще грати,
Іди куди треба, не йди навмання.
Під ранок затихло, не плаче вже небо,
З-за хмари повільно вже сонце встає.
І плакати всім вже немає потреби,
Ось сонячний день всім надію дає.
І свіжістю пахне, все вмите дощем,
І плакав цей дощ, не зовсім й даремно.
Пройшла ота ніч,що була міражем,
І сум той нічний, згадати приємно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2022
Хто серед нас в житті своїм не зна,
Минуле пам"ятати треба.
Це час старанно так його сховав,
Існує між землею й небом.
Минуле - це частина нашого життя,
Можливо, то накращі були миті.
При спогадах завжди серцебиття,
Бо недаремно ті роки прожитті.
Нема минулого - то пустка у душі,
Чим душу заспокоїть в важкий час?
І до минулого знаходимо ключі,
Відчуємо, що вогник ще не згас.
Що буде у майбутньому - не знаєм,
Чи зможе ощасливить та доба?
Минуле обережно відкриваєм,
Буває така спроба й не одна.
І пережите із журбою потерпаєм,
Хотілось, щоб було все по-другому,
Але можливості такої вже немає,
Приходить в пам"ять тільки тимчасово...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2022
ОСТАННІ РЯДКИ ВІРША ПОЕТА, ПЕРЕД ВІДХОДОМ
В ІНШЕ ЖИТТЯ.
--------------------------------------------------
Ось я пишу і сльози знову градом,
В них павутини бачу полотно.
Я вже ніколи не пройдуся садом,
Не подивлюсь в відчинене вікно.
Туди, де ти дивитимешся в небо,
Знайдеш на нім небачену зорю.
Я розмістився у сузір"ї "Лебідь",
І навіть там тебе боготворю.
(Із збірки віршів про кохання
"Несказані слова )
---------------------------------
Я знаю дивну річ: на світі є людина,
Що береже несказані слова.
А, може, це любов, а, може, це єдина.
А, може, й просто так, сама розрив - трава.
Ліна Костенко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022
Виплив Місяць в нічне небо,
Все когось шукає.
Де тут Лебідь, що самотній?
Лебідки немає.
Заховався десь за хмари,
Сумний, невеселий.
Все коханою він марив:
Чи не заблукала?
Скоро ранок заясніє,
А її немає.
Не втрачає він надії,
Все її чекає.
За цей час змінився Лебідь,
На висках зима.
Так хотів її угледіть,
Все було дарма...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2022
Дякую за ідею Лані http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953783
--------------------------------------------------------------
Як справжнє кохання - то крила,
Що кличе тебе у політ.
За час свій маршрут не змінило,
Рахунку немає тим літ.
І з ним вже не страшно в польоті,
Бо крила тебе обіймають.
Фальшивої там нема ноти,
Все вище до хмар підіймають.
Як кине тебе в час лихий,
Пояснить усе це мовчанням,
Просити кохання не смій!
І зайві усі запитання.
Буває й таке, що казати,
Бо вірне не всім дістається.
А справжнє лиш треба чекати,
Єдине - отак воно зветься...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Ми боїмось хороших слів,
Чомусь на потім їх тримаєм.
Та прийде час - сказать не вспів,
Тоді на себе нарікаєм.
Вони тісняться у душі,
Так хочуть вилетіть на волю.
Все ж їх тримаєм в метушні,
І завдаєм їм більше болі.
А їх чекають у цей час,
Бо можуть вирішити долю.
Усе ховаєм про запас,
Колись сказать комусь дозволю.
Спливає час, цей вчитель строгий,
Чекання вогник вже погас.
Чекали слів цих надто довго,
Нащо тримали про запас?
Запізно душу відкриваєм,
Тепер не мають значення.
На волю пізно відпускаєм,
Нема тому пробачення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2022
День на день чомусь завжди не схожі,
Що про кожен знаєм наперед?
Та завжди чекаєм на погожі,
Будем смакувати їх, як мед.
Нехай будуть тихі і спокійні,
Щоб хотілось так по-людськи жить.
І не мати мрії безнадійні,
І життям навчитись дорожить.
І посіять мрію, як зернинку,
Берегти і вчасно доглядать.
І душі укласти хоч краплинку,
На плоди надіятись і ждать.
Час не підганяти, сам прийде.
І колись побачиш, може, ранком:
Мрія ніжним цвітом зацвіте.
Із щасливим, бажаним відтінком.
Буде це подяка за терпіння,
Візьмеш цвіт, підеш із ним в життя.
Тільки не спіши, іди повільно,
Це твоє нарождене дитя.
Доглядай цей паросток старанно,
Хай зміцніє ще його коріння.
Щоб було надовго бездоганне.
Дивовижне в мрії є насіння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Як подих свіжого повітря,
Як диво ранньої весни,
Як промінь сонячного світла,
Цей дотик рідної руки.
Хитнеться світ перед очима,
І стане раптом кольоровим.
Оцьому стане вся причина,
Що день почався зовсім новий.
Забилось серце все частіше,
Приліг рум"янець на лице.
І все змінило - найпростіше:
Твоє чарівне це слівце.
Все розтворилося в одному,
Що може так змінить життя.
З душі втече минула втома,
Таке зробила відкриття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
Вже повільно літо догорає,
Так промчалось, ніби один день.
Все на осінь мовчки позирає,
Тільки б не спішила ти лишень.
Потихенько складує пожитки,
Все, що за свій час зробить змогло.
Непогані літо має статки,
Так нелегко це зробить було.
Ну а осінь - хитра ти лисиця,
Чого в літо часто зазираєш?
Дай тепла ще літнього напиться,
Ще не час твій, добре оце знаєш.
Та вона лаштує свої коні,
Підбива підкови золоті.
Поки що тримай їх у загоні,
А сама побудь ще в дрімоті.
Ще не будь у зговорі з зимою,
Нащо в літо напускаєш холоди?
Не роби дурниці за спиною,
Руді коні в літо не гони.
-------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
У країні йде війна жорстока,
Постріли лунають повсякчас.
Біля дому - грушка кривобока,
Ворог по ній цілився й не раз.
Та вона живуча - уціліла,
Проглядав між листям ніжний цвіт.
Як зробити це вона зуміла,
Як перемогла страшний цей гніт?
Поряд, на стовпу гніздо лелече,
Залишився тільки жмут гілок.
Прилетіла тут "сім"я" здалека.
Хатку лаштували для діток.
Недалеко знов ревли гармати,
І тремтіла спалена земля,
Та птахів це не могло злякати,
Не страшні погрози москаля.
Хитнулось раз, чи два гніздечко,
Ні - вціліло, воно не упало.
В грушки затремтіло лиш сердечко,
І від болі тихо так стогнало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
Стою на причалі, вдивляюся в море,
А бризки солоні цілують лице.
А море величне, таке неозоре,
Розчісує вітер його гребінцем.
А хвилі слухняні, йому піддаються,
Біжать, щоб погладить гарячий пісок.
Несуться за вітром, спішать і сміються,
Обнімуть, цілують - ніяких думок.
Які безтурботні, ну зовсім, як діти,
На зміну вже інші погратись пливуть.
Неважко мені їх у цім зрозуміти,
Отак в цій стихії постійно живуть.
Та й вітер із ними нарешті награвся,
Пора відпочити, скінчилася гра.
До берега тихо, безсилий добрався,
Не треба себе марнувати дарма.
------------------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
Прокинувсь вітер, подивився:
Із чого б день новий почать?
Собою дуже він гордився,
Можливо, квітка ця під стать?
Розправив крила після ночі,
Старанно так все чепурився.
На квітку звів повільно очі,
І зрозумів, що запізнився.
Зів"яла швидко та краса,
І вже не пахла серед ночі.
Не оживить її роса.
На неї глянув неохоче.
Він зрозумів, що запізнився,
Краса недовга - тільки мить.
Оце подумав, зупинився:
Як швидко це життя біжить..
Присів, задумався небога,
Занадто довго чепурився.
Забув, що є пересторога:
Як жити, ти все ж не навчився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022
Мої думки, ви можете літати,
Я вас чекаю і не йду до сну.
Одне я хочу в вас оце спитати:
Нащо літаєте ви в ту весну?
Забутий край, спекотне давно літо,
Пора змінити вам старий маршрут.
Ви зможете, повинні зрозуміти:
Не ворушіть, покиньте отой сум.
Присіли поруч, слухають уважно,
Диктую їм я настанови.
А чи дійде до вас, чи недосяжно,
Можливо, знову проти мене в змові?
Навіщо? Не чіплятесь за минуле,
Весна пройшла, немає вороття.
Дивлюся, а думки мої заснули,
І сниться їм минула та весна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022
( Цей вірш друкую повторно )
------------------------------------
Слова, слова, які ж ви різні!
Яке ж тут вибрать серед всіх?
Душа ж бажає тільки ніжних,
Хіба у цьому її гріх?
Слова, які ідуть від серця,
Вони живі в буденні дні.
Від них частіше б"ється серце,
Бо хтось тобі сказать так вмів.
Слова, що сказані інакше,
Перевернути можуть світ.
І їх ти чуєш, ніби вперше,
Душа здійметься у політ.
Роки проходять, ми старієм,
Все рідше чуєм ті слова.
Та ми це знаєм, розумієм,
Душа ж слова такі чекає.
2. 07. 2022 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Пам'ять - це мідна дошка, покрита буквами,
які час непомітний згладжує, якщо часом
не відновляє їх різцем
Джон Локк
--------------------------------------------
Неоціненний скарб земний - Людина.
Велике щастя - взнать, що є життя.
І кожен з нас - єдиний індивідум,
По - різному складається буття.
Людина, на відміну від істоти,
Бо має кожна внутрішній свій світ.
Наступний день несе свої турботи,
Життя колись потребує наш звіт.
Любов, розлуку, сміх і гіркі сльози,
Як ми могли в житті це пережить?
Чи справитися з цим були ми в змозі,
Чи й до сих пір у голові лежить?
Не все прожите нами пам"ятаєм,
Нам пам"ять допоможе відшукать.
Коли хороше щось колись згадаєм,
Що все втікло - ми будем жалкувать.
Та все погане забуваєм швидко,
Не хоче пам"ять це в собі тримать.
Бо не тривке воно, як тонка нитка,
Тут пам"ять нам порадить - відпускать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=11312
Два роки, як пішов із життя ВІталій Назарук - хороша Людина,
талановитий поет і пісняр. Без нього стало пусто на сайті.
Ти гуртував біля себе прекрасних поетів, які тебе поважали і любили
за твій талант, прекрасне відношення до них. Твої вірші та пісні були зразком для нас.
Із твоїх творів ми розуміли твій світ, уміння любити і цінувати друзів. Був ти патріотом своєї Батьківщини. Тематика твоїх віршів - різна. Не можна і зараз читати їх без хвилювання.
Часто заходжу на твою сторінку, дивлюся на твої фотографії, читаю вірші твої, слухаю пісні. І мені до сих пір не віриться, що ти так швидко пішов від нас.
Пам"ятаю останню розмову з тобою, в якій в тебе ще була надія на те, що ти переможеш хворобу і будеш ще жити..Мріяв про зустріч з друзями на свій день народження - 5 серпня.
Планував, як будеш відзначати своє 70-річчя...До цієї дати ти не дожив один місяць.
Та хвороба, на жаль, перемогла.
Ми тобі вдячні за доброту, скромність, талант, уміння цінувати дружбу.
Хай тобі там буде царство небесне. Спи спокійно, Друже...
-----------------------------------------------------------------------
ПОВЕРНУСЯ
Ненадовго прощаюсь з Волинню
У тривозі,
Сльоза на лиці…
Наче вітру нема, небо синє,
Сходять буйно нові пшениці.
Та тривога якась невідома,
Чисте небо – волошкова синь.
Ненадовго,
Не буду прощатись…
Я вернуся на рідну Волинь.
ID: 640061
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 31.01.2016 12:42:57
автор: Віталій Назарук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
А я чекаю тебе й досі,
Вже скільки зим пройшло і літ.
А на порозі скоро осінь,
Без тебе іншим став цей світ.
Тримає міцно все ще пам"ять,
Хоч все ж повільно йдуть роки.
Можливо, все колись це спалять,
Зітруть колишні помилки.
І що залишиться від нас?
Звичайний чистий лист паперу.
Ось що зробити може час,
Таку отримаєм ми кару.
Візьму я білий лист у руки,
І на прощання - кілька слів:
Душа не вірить все ж в розлуку.
Мене забув...Забракло слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
Стоїть хатинка чепурненька,
Очима дивиться на світ.
Навколо прибрано гарненько,
Вбирають очі вишень цвіт.
Садок з-за хати виглядає,
Ніхто не знає скільки літ.
З ним часто вітер розмовляє,
Він не збиває саду цвіт.
А під вікном розквітло сонце,
Все задивляється в вікно.
Немов найнятий охоронець,
Щоб відганяв від хати зло.
Снується пташка коло стріхи,
В гнізді дітки її кричать.
А для дітей ця пташка - втіха:
Як буде пташок годувать?
В рядок шикуються квітки,
Що добавляють теплу гаму:
Пахуча м"ята, нагідки,
І повнять мальви панораму.
Неначе райський тут куточок,
Від нього віє так теплом.
Дитячі чути голосочки,
Сім"я зібралась за столом.
Ну що для щастя іще треба,
Коли в сім"ї порядок, лад?
Можливо, світлого ще неба...
Та щоб роки не йшли на спад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022
Яке в житті займає місце "крапка",
Де можна ще поставить було кому?
Можливо, в тих, у кого душа шатка,
І правила життя - йти по мілкому.
Та голова в них дума по-другому:
Навіщо довго думать тут й гадать.?
Вони не знають значення цій комі,
Не можуть те, що вчили пригадать.
Про розділові знаки дещо чули,
Не в змозі голова була сприйнять.
Та швидше, що не знали і забули.
Нащо дрібниці довго пам"ятать?
Подумавши - замінять на "три крапки",
Роздумують, не певні у словах.
Слова потрібні візьмуть ще у "лапки".
Всі розділові знаки в них в "жнивах".
Або мовчанку з кимось можуть гратись,
Слова хороші квітнуть в павутинні.
Сховають у своїй душі за грати,
Що збережуть в собі смаки полинні...
----------------------------------------------------
Коли робити щось, то треба думать.
" Крапками" не кидатися в житті.
А голові - підказувать розумне,
І не тримать її у пустоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1Mc4Ov_9TUs[/youtube]
Перший крок в життя,
Ніжки самі йдуть.
Йде мале дитя.
Будь щаслива, путь!
Ти малий ще, синку,
Виростай скоріше.
Ще поспи часинку,
Сон над все миліший.
Кольорові сни -
Зараз це - забава.
Спи маленький, спи,
Поки маєш право.
А коли зростеш,
Ти узнаєш, сину:
Сон десь утіче,
Його не зупиниш.
Будеш захищати,
Рідну Україну.
Час пройде той спати..
Зараз спи, мій сину.
Заглядає нічка,
Сон твій береже..
Жебонить десь річка,
Спи, дитя моє..
Утомились ніженьки,
Ще важка ходьба.
Закривай вже віченьки,
Вже нічна доба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Високий сповп стоїть без діла,
Хотів він теж красивим стать.
І ця ідея довго мліла,
Кого найти собі під стать?
Усі проходили, як звично,
Ніхто уваги не звертав.
Невже ідея його вічна?
Та він думки свої гортав.
Скрипить ліхтар он на вершечку,
Освітить темінь уночі,
Троянду бачить недалечко,
Його це радості усі.
Та надихнула раптом мрія:
До себе квітку запросить.
Була ця кволою надія,
Могла ж троянда прикрасить.
Недовго він її благав,
Краса обвила стовп самотній.
Тепер красивим він вже став,
Був не один у час спекотний.
Вона від сонця затіняла,
В морозні дні він грів її.
Як не було - вона не в"яла.
Так й поріднились дві душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Найбільша перемога — перемога над самим собою.
Кальдерон де ла Барка Педро (1600-1681) іспанський драматург
ЛДЮДИНА!
Що є цінніше на землі?
В своїй подобі ти - єдина,
Думки у кожного свої,
Життєва різна в нас стежина,
Яку призначено пройти.
Її проходим, як умієм.
Яке життя це без мети?
В душі своїй її лелієм.
Іди уперто і борись.
Побачиш розквіт своїх мрій.
В дорозі цій не загубись,
Зробити вправно це зумій.
А поряд йдуть такі, як ти,
Поводься з ними, як Людина.
Приємне слово вмій знайти,
Бо ми усі - одна родина.
Хай не впаде й одна сльозинка
З очей, хто поряд йде з тобою.
Розтане в серці хай крижинка,
Не покарай його журбою...
------------------------------------
Життя складне й непередбачене,
Буває важко на шляху.
Тому нам треба буть обачними,
Не піддаватися страху...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Ти в полоні нічного ще сну,
А я поряд - мене відчуваєш?
Я тобі принесла ту весну,
Про яку ти уже забуваєш.
Ніжну квітку любові - любисток,
Я поставлю в стакан на столі.
В нім минулого щастя відбиток,
Нагада про загублені дні.
Позбираєш ці дні, як зернинки,
Буде жменька всього, ну той що ж?
Як залишиться згадок краплинка,
Хай освятить живильний їх дощ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
Стою й вдивляюся у море,
Кидає бризки у лице.
Хіба окинеш його зором?
Це не маленьке озерце.
Бушує, сердиться, звіріє,
Чомусь в ненастрої було.
Чи до негоди шаленіє,
Було на когось в нього зло?
Шпурляє хвилі врізнобіч,
А потім кидає об скали...
Повільно крадеться вже ніч,
А море все ще не стихало.
Та раптом вгледіла далеко,
Маленьку цятку, що то є?
Розгледіть добре так нелегко,
Імла з незвідки ось повзе.
І охопило хвилювання:
Куди в негоду хтось пливе?
Пусте із хвилями змагання.
В моїх думках - переживе.
Повільльно хвилі затихали,
Робили спроби ще малі.
А потім човник колихали,
Уже спокійні, а не злі...
---------------------------------
Натисніть на картинку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
Обвив калину дикий плющ,
Їй признавався у коханні.
Він обіймав красивий кущ,
Весь час він жив у сподіванні.
Надії в нього були світлі:
Отак прожити б з нею вік.
Та він й не думав - мрії утлі,
Вона ж дивилась в інший бік.
Когось, напевно, виглядала,
Все червоніла від думок.
Давно другого вже кохала,
( Була так схожа на жінок.)
Тут плющ прикинув так і сяк,
На кого кидала все ж оком?
В душі його - враз переляк,
Згадав одного ненароком.
Це він розбив його всі мрії,
Гультяй вітрисько препоганий.
І злиться плющ, чомусь дуріє,
Почув колись: Моя ти, пані!
І обіймав її так ніжно,
Вона ж - шарілась від тих слів.
І все було оце логічно,
Бо він сказать, як він, не вмів...
Поник мій плющ тут головою:
Не пара все ж вона мені.
І поріднився з кропивою,
Життя ішло без метушні..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
Спека неймовірна, жарке літо,
Вітер десь сховався у гіллі.
Колоситься спіле уже літо,
Важкий колос хилить до землі.
У надії в небо поглядають,
Просять в хмар, хоч крапельку води.
Та бажання їх не співпадають,
Мабуть, їх не чують з висоти.
Щоб закрити сонце - треба сила,
Та вони легенькі, ніби пух.
Ненадовго хмарка все ж зуміла,
Всі навколо перевели дух.
Тут вітрець розправив свої крила,
Полетів прожогом до ставка.
Ця ідея швидко осінила,
І вона була така тривка.
Від води неслася прохолода,
Настрій вже змінився навпаки.
Показать талант - була нагода,
І притихли раптом всі птахи..
Очерету щось шепнув на вухо,
Попросив стеблину непросту.
Той уважно так усе це слухав:
Цю ідею я не пропущу!
І зробив вітрець собі сопілку,
Полилася музика зараз.
Грати вправно міг він ще змалку.
І була доречна музика якраз.
Все затихло, впала ніби й спека,
Як чарівна музика лилась.
А думки про спеку вже далеко,
Ніжна прохолода розлилась...
----------------------------------
Здогадались, хто її приніс? )))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lw1XZJDLCJU[/youtube]
В Сонця є сини і дочки,
Славні дітлахи.
Жовті мають всі сорочки,
Бачив їх і ти.
Жовті сукні, синє небо,
Глянь, яка краса!
Кращий край на всій планеті,
Це - наша Земля.
Жовтий колір - Сонця сила,
Символ захисту й надій..
Квіти ці - весна зростила,
Їй поклон низький.
Довго спать не полюбляють,
З Сонечком встають.
Вечір прийде - спать лягають,
Влітку - відцвітуть.
Прилетить незвідки вітер,
Полетить зерня.
Це його безцінний витвір -
Зацвіте стерня.
Жовті, теплі кольори,
Порадіє світ.
Стало більше "дітвори",
Вони - сонця цвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=y08YBVRC6yQ[/youtube]
Попросились злидні в хату,
Кажуть: На три дні.
Коли стали випихати,
Ті сказали: Ні!
Поживемо трохи з вами,
У вашім теплі.
Хоч ми гості і незвані,
Та усе ж в рідні.
Чим вас будем пригощати,
Їжі ж геть нема?
Просим вас нас пробачати..
Сцена враз німа...
Скоса глянули на стіл:
Правда тут твоя.
Як же жити так умів?
Все життя - дарма.
Роздивились тут і там:
Все це нам підходить.
Поживем таким життям,
Це нам не зашкодить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GvuSiIV0htE[/youtube]
Квітує терен край дороги,
Рожеві пахнуть пелюстки,
Але зірвать ніхто не зможе,
Наставить швидко колючки.
Хтось посадив його на згадку,
Мабуть, про втрачену любов?
Для мене це - лише здогадка,
Думки листаю знов і знов.
Вже скоро й ягідки поспіють,
Та хто узнає їхній смак?
Вони червоним зарясніють,
І до зими висімуть так.
Зима укриє білим снігом,
По них ударить морозець.
Цей кущ росте тут оберегом,
Колись розбитих двох сердець.
А він чекатиме, бо знає,
Що хтось прийде колись сюди.
Терновий кущ все ж розростає...
В снігу побачив він сліди..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Час прийде, він - бездоганний,
Знає, що болить.
Він крокує поряд з нами,
Може пожаліть.
Він зуміє тихо, мовчки,
Лікувать, як лікар.
Він не візьме ті подачки,
В нього свої ліки.
Знайде місце це за мить,
До душі торкнеться.
Тямить точно, що робить,
Швидко все минеться.
Та бува і в нього збій,
Чи не ті взяв ліки?
Не загояться повік,
Сердешні опіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022
Маленьке затишне кафе,
Стоїть самотнє край села.
Вдень рідко хтось сюди зайде
У літню пору, бо жнива.
Хазяйнуватий тут господар,
Лаштує затишок старанно.
Свіженький завжди тут товар,
Усе у нього бездоганно:
Пахучі свіжі скатертини,
Квітки на кожному столі.
Красива ще нова картина:
Летить десь зграя журавлів.
Присіла й я попити чаю,
Тут прохолода обняла.
Я це все добре пам"ятаю,
У голові все кружеля.
Один тут стіл упав у око,
Фужер з невипитим вином,
А поряд квітка одинока,
І золотий блищить кулон.
Сидить красивий тут хлопчина,
Весь час все дивиться в вікно.
Якась була у тім причина,
Чому не випив він вино?
В фужері краплі розгулялись,
Краплина краплю здоганя.
Але мені чомусь здавалось,
Що він сидить отут щодня.
Когось чекає з нетерпінням,
В очах надія, частий погляд,
А на лиці усе ж сумління.
(Й мене торкнула ця тривога).
Когось чекав, хотів побачить,
Так жаль - йому не повезло.
Але за це він їй пробачить,
Чекати буде все одно..
Прив"яла квітка непомітно,
А він все дивиться в вікно.
Чомусь мені так стало сумно.
О, як було це все давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2022
Чи усі ми можемо прощати,
(Крім убивець - наших ворогів )
Чи в житті своїм тих залишати,
Хто був поруч, ніби, як свої?
Щось відбулось, що не забути,
Боляче це згадувать підчас.
А в душі бажання - дорікнути,
Та промінчик ще ніяк не згас.
Час проходить, рани заживають,
Згадуєм минуле раз-по-раз.
Всі стосунки знову оживають,
Що убили лише кілька фраз.
Посміхнутись можемо крізь сльози,
Нащо пам"ятать ті помилки?
І забути все тепер не в змозі,
Як вода крізь пальці - йдуть роки.
Та бува запізно, не повернеш,
Бо не вспів колись усе сказать.
І назустріч руку не простягнеш,
Чи простив? - нема в кого спитать...
І життя тут зміниться, одначе,
Помутніє, ніби увесь світ.
А душа за помилку заплаче,
Довго ще давитиме цей гніт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022
Дощ барабанить по вікні,
Патьоки з радістю спливають.
Пливуть хмарки, і з висоти,
У річку воду підливають.
Уже наповнена доволі
Немов, дали нове життя.
І потекла собі поволі,
Так була рада, як дитя.
Біжать струмки вже по асфальту,
Змивають бруд весь по дорозі.
Змінився швидко весь ландшафт,
А грім сердитий слав погрози.
Земля ж, вся змучена від спраги,
Погроз не чула, пила воду.
Себе тримала в рівновазі,
Не зіпсувать би свою вроду.
Скінчився дощ, як і почався,
І хмари схудли всі за раз.
А грім недовго нервувався,
Та десь утік і без образ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2022
Козел купив баян собі,
Зібрались усі Друзі.
Були у музиці слабі,
Тому були в напрузі.
Присіли поруч і чекають,
То не біда, що всі глухі.
Хіба про це хтось отут знає?
Не скажуть люди і лихі,
(Такі в житті бувають).
Настала тиша, всі мовчать,
А дехто з них куняє,
Пора вже гру оту почать.
Щось рипав мляво музикант,
Бо знав погано ноти.
Усі тут крикнули: Талант!
Окрім Кози - навпроти.
Вона продовжила концерт,
Поправила спідницю,
(Лише спитала про десерт)
Коли це все скінчиться.
І довго мекала вона,
Терпіння всіх забрала.
Чия ж вона була жона,
Не Вовка - генерала?
Тривав у лісі цей концерт,
Аж раптом Вовк з"явився.
Коза питала про десерт,
Не їй він все ж судився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022