| Сторінки (29/2853): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MkzbaSbRYN4[/youtube]
Життя у кожного своє,
Ні з ким не можна помінятись.
Якщо захочеш - відштовхне,
Оцим не треба перейматись.
Життя важке, це кожен знає,
Ти придивися до свого.
В житті усе ти подолаєш,
Якщо з ним будеш заодно.
Воно не завжди буде медом,
Примусить плакать і страждать.
Пройметься серце гірким щемом,
Не плакать будеш, а ридать.
Візьми усе це на замітку,
Готовий ти оце прийнять?
Підставить може і підніжку...
Зберись з думками, ти присядь.
Життя дорога не близька,
А ти іди, не зупиняйся.
Та раптом зробиш відкриття:
Ти вже не той, бо не здавався.
Все важче йти уже підгору,
Час невблаганний - треба йти!
Сльозою вмиєшся дрібною:
Чи все в житті зробити встиг?...
--------------------------------------
Чи все в житті роблю я так, як треба?
Покаже час...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_iScCzEKbjw[/youtube]
Море безкрає...чарівна блакить.
Хвиля зітхає і тихо шумить...
Котяться хвилі, змивають пісок.
Дивно навколо: все наче з казок...
Вітер над морем політ зупиня,
радісно крильми своїми маха.
Чує, як з моря несеться прохання,
слізне шептання і тихе благання...
Вітер оглянув усе навкруги,
крильми змахнув, залишивши круги...
Море і стогне, хлюпоче і грає,
хвилі прозорі навпіл розбиває.
Швидко несуться у білій піні,
грізно наставивши вітру гребні.
Море немов божевільне шумить.
Страшно дивитись на нього в цю мить...
Вітер втомився, ослабли вже крила..
Дихати важко...враз хвиля накрила...
Море затихло - і хвилі заграли.
Довго цей спокій вони так чекали.
Чайки, кигичачи, в море злітали.
пісню без слів вони морю співали.
Тиша і спокій...яка благодать!!!
Рай ніби поряд: рукою подать...
2009 рік.
Випадково знайшла один із перших
моїх віршів..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FhmqSowoUo0[/youtube]
З тобою мовчки розмовляю,
Почуй мене крізь сто віків.
Тобі усе я довіряю,
Чекай, я добираю слів...
У нас зима давно в розпалі,
Навколо снігом замело.
Замерзли краплі у бокалі,
На дні прозоре лише скло.
Візьму бокал у теплі руки,
Зігрію подихом своїм.
Свої думки складу докупи...
Тебе винить - нема причин.
Як ти живеш? Хіба я знаю?
Пройшло вже сотні лютих зим.
Коли думки твої впіймаю,
Тепло повернеться у дім.
Зима не буде вже зимою,
В душі фіалки роцвітуть.
Тепло, що ти забрав з собою,
На жаль, уже не повернуть..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=CEoIhPmwfns
[/youtube]
Давно закінчились жнива,
Самотній степ відпочиває.
Деінде жовтий лист спада,
За літом все пройнялось жалем.
Чарівна тиша предосіння,
Природа ніби чогось жде.
Кудись вже зникла ейфорія,
Повільно нічка день краде.
Припнутий човен біля річки,
Чекає ніби все когось.
Схилились поряд дві вербички:
У хвилюванні, чи здалось?
Шуршить між гіллям тихо мжичка.
Добавить смутку в день осінній.
А осінь пізня усе ближче.
Вже добігає час вечірній.
Ввійшли і ми з тобою в осінь,
А ще недавно було літо.
Змінити щось уже не в змозі,
Та ще кохання ніжним цвітом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=t_G8xdZKams[/youtube]
Надія – це птах,
На гілочці душі
Сидить і виспівує,
До вічної тиші.
-------------------------------
Спадає спека... Надвечір"я,
Присісти, трохи відпочить.
Зірок побачить мерехтіння,
Чи просто мовчки посидіть.
Думки розправлять свої крила,
Мене залишать й полетять.
А я зроблю спокійний вигляд,
Не дуже хочуть покидать.
Знялися, крильми задзвеніли,
Зламали спокій сонних трав.
Душа чомусь враз спорожніла,
Неначе тишу хтось украв.
Не може час спинити тиша,
Життя проходить теж повільно.
Життєва істина все ж дивна.
Її сприймать треба спокійно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZM8mpxULSJU[/youtube]
Літо вже рахує дні,
Залишилось дуже мало.
Рахувало трудодні,
Чомусь тяжко все зітхало.
Дні оті, що була спека,
Рухувать не треба.
Чує - осінь недалеко.
Радість аж до неба.
Теплі дні віддасть їй осінь,
Днів у осені чимало.
Попросить - найкращий спосіб,
Літо так гадало.
Усміхнулась осінь любо:
Треба ще подумать.
За цей вчинок не засудять?
Що тут скажуть люди?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9l5ohpQWfbo[/youtube]
Найвищим виразом щастя чи нещастя
є найчастіше безмовність.
----------------------------------------------
Мовчання у житті чогось чи варте,
Коли не знаєш, що оце сказать?
Можливо, пожалієш про це завтра,
Мовчання може болю все ж надать.
Без слів буває часто усе ясно,
Але в душі надія все ж живе.
Мовчання зупиняє все невчасно,
Рубець в душі не скоро заживе.
Образливе мовчання є для жінки,
Почути краще правду - розлюбив.
І серед всіх образ - воно найгірше,
Шукаєш ту помилку, що зробив.
Мовчання може вбити ненароком,
Знайдіть потрібні тут такі слова.
Найкращі будуть до душі доторком,
На світі безліч слів таких бува...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aY10GaMxHTo[/youtube]
Як справжнє кохання - то крила,
Що кличе тебе у політ.
За час свій маршрут не змінило,
Рахунку немає тим літ.
І з ним вже не страшно в польоті,
Бо крила тебе обіймають.
Фальшивої там нема ноти,
Все вище до хмар підіймають.
Як кине тебе в час лихий,
Пояснить усе це мовчанням,
Просити кохання не смій!
І зайві усі запитання.
Буває й таке, що казати,
Бо вірне не всім дістається.
А справжнє лиш треба чекати,
Єдине - отак воно зветься...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tYfprdQOcaU
[/youtube]
ПІСНЯ ВІТАЛІЯ НАЗАРУКА
Я знаю дивну річ: на світі є людина,
Що береже несказані слова.
А, може, це любов, а, може, це єдина.
А, може, й просто так, сама розрив - трава.
Ліна Костенко
------------------------------------------------------------------
Ось я пишу і сльози знову градом,
В них павутини бачу полотно.
Я вже ніколи не пройдуся садом,
Не подивлюсь в відчинене вікно.
Віталій Назарук
-------------------------------------------------
Ти поселивсь на небі, в тихім раї,
Чимало там таких, як ти.
Давно тебе уже ми не чекаєм,
Тобі, ми знаєм, важко в самоті.
Та ти живеш в піснях своїх, віршах,
Не можна їх нам просто так читати.
Ти так любив і цінував життя,
Надіявсь ще пожити, не вмирати.
Свою адресу всім нам написав:
"Я розмістився у сузір"ї "Лебідь".
Це Бог тобі найкраще місце приховав,
За твій талант, духовну щедрість.
Як ти любив, ми можемо позаздрити,
В твоїй душі цвіла Любові квітка.
Любив... не міг у цім лукавити,
В твоїх віршах живе сама Лебідка.
"Туди, де ти дивитимешся в небо,
Знайдеш на нім небачену зорю.
Я розмістився у сузір"ї "Лебідь",
І навіть там тебе боготворю...
Віталій Назарук.
------------------------------------------
До дня пам"яті талановитого поета
нашого сайту Віталія Назарука.
https://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=11312
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fb3Lt63tI74[/youtube]
Повзе по небу чорна хмара,
З- під вій на землю спогляда.
Стоять дерева, як примари:
Та де ж живильна та вода?
Землі так хочеться умитись,
Її врятує чи роса?
Роси немає.. де ж напитись?
Защо землі така біда?
Радіє хмара - значить сильна,
Усі ідуть їй на поклон.
Вона з народження - брехлива,
На дощ давно у неї бронь.
Земні усі переглянулись:
Чи взятку Перуну дала?
Тут хмарка хитро посміхнулась,
Всіх навколо пальця обвела...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=y7n2QQQJw_E[/youtube]
Неспішно підтюпцем під гору
Мої роки, спішу за ними.
У цю спекотну літню пору,
Не відстають і мої рими.
Хіба напишеш щось у спеку?
Вони ж надіються і ждуть.
Нема думок ніяких сплеску,
Одне - жару цю обминуть.
Знайти затишний холодочок,
Водою спрагу зупинить.
І полежать отам часочок,
Згадать якусь чарівну мить...
О! Їх було колись немало,
Накращу все-таки знайду.
Старанно пам"ять погортала,
В архіві пам"яті вкраду.
Згадала: день то був осінній,
Між листям мжичка шаруділа.
Надходив час тоді вечірній,
Давно вже літо відлетіло.
А ми з тобою цілувались,
Не був завадою той дощ...
Сторінку знову погортала.
Дощу раділи ми удвох...
А далі... вицвіла сторінка,
Бо лист давно уже пожовк.
Була за свідка в нас берізка...
Чомусь так швидко пройшов дощ..
Дотор руки я зберігаю,
Так хочу повернутись в дощ.
Тебе за дощ не дорікаю,
Пройшло усе давно... то що ж..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pkmiDnNotP0[/youtube]
Думки і мрії, сподівання,
Солодкий присмак від надій.
Як не вдалося - хвилювання,
І знов з життям стаєм в двобій.
І все ж чекаєм, краще ждем,
І по краплинці все збираєм...
І краю в цім немає й меж,
За щось себе завжди картаєм:
Що не спромігся, не зумів.
І опускаєм часто руки.
Питання: знову йти у бій?
Як рятуватись від розпуки?
А день за днем, як хвилі в морі,
Вже захлинаємось від мук,
Проблеми бачим на підборі*,
У їх сіті, немов павук...
А ніч прийде - і все забудем,
І вранці все уже не так.
Спадуть із пліч думки-зануди..
А день прийде, ти знов - вояк...
----------------------------------
* проблеми на підборі - різні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fccjQdU07uA[/youtube]
Дорослі стали ми давно,
Але в душі - завжди ми діти.
Життя вже мудрість додало,
З дитинством хочем все ж зустрітись.
Наїстись вдосталь шоколаду,
Ним закусить дитяче горе.
Щасливі станемо відразу,
І по коліна нам вже море.
Відчуть легке дихання вітру,
На волю мрії відпускати.
І завжди вірити, до сміху,
Що шоколад може лікувати.
Якщо любов - гіркий полин,
Не треба в відчай тут впадати.
Сумні думки в той час відкинь,
Про шоколадку час згадати.
І зразу стане душі легше,
Гучніше серце знов заб"ється.
Ти закохаєшся, як вперше.
Чи правда це, чи так здається?
Сидим удвох ми на лавчині,
Їмо солодкий гормон щастя.
Багато треба чи людині,
Щоб будь щасливим... сподівайся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=t_G8xdZKams[/youtube]
А ти прийдеш тоді,
як місяць вповні
З-за хмари визирне
В той час.
І так захочеться тобі
Забути вчинки
всі гріховні,
Допоки вогник
ще не згас.
І тліє ледве ще жаринка,
Їй вітер
сили додає.
Поки тримає й соломинка..
Чи, може,
просто так вдає?
Природи сили відкидаєш.
Спіши допоки
ще є час.
Чому спішить? Бо добре знаєш:
Стікає краплями
вже
шанс...
2019 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=FhmqSowoUo0[/youtube]
Любов і ненависть одвічні.
Добро і зло - це дві сестри.
Вони всі мають щось подібне,
Між ними тільки пів версти.
Вони з народження магічні.
Один лиш крок все змінить враз,
Бо мають щось в собі манірне,
Змінити може швидко час.
Не вистачає часто нам того,
Кого ми зараз ненавидим.
В думках до нього все йдемо,
Який колись для нас був рідним.
Коли когось ми ненавидим,
Ховаєм в серці ми любов.
Тепер нема його, вже зниклий,
Тугим зав"язано вузлом.
Любов, чи власність живе в серці?
Ціну складаємо дешеву.
Над ним покажем свою зверхність.
А він тут раптом з життя щезнув.
Чому вже іншу обіймаєш,
Чому вона з тобою поряд?
І тут вже ревність зачіпає,
Нам все це киним інший погляд.
Ти ненавидиш, ти програла,
Тебе зумів перемогти!
А ти в цей час чомусь мовчала,
Вона ж цінувала, а не ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gpZGljrtv8Y[/youtube]
Краса — в очах того, хто любить.
(Павло Загребельний)
Красу людську, як передати,
Чи дость бачить на лиці?
Чи треба так її сприймати,
Зі мною згодні, чи усі?
Хода красива, сині очі,
Завжди усмішка на лиці.
Помилуватись всі охочі,
Та хто там зна, що в тій душі?
Краса знаходиться у серці,
А головне - душа красива.
З такою взнаєш ти блаженство,
З тобою ніжна, не сварлива.
Краса з роками відцвітє,
Та мудрість є в її роках.
Це він, звичайно ж, помічає,
Цілує коси в сивинах.
Не плачте, очі, ви прекрасні,
Хоч час їх колір вже змінив.
Зламать життя тебе нездатне...
А той, хто поряд - оцінив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AWBz-3hLzRo
[/youtube]
Кіт з"їдав смачний пиріг,
Добрий був із м"ясом.
(Він нікому не лишить )
Запивав ще й квасом.
Що за пахощі такі?
Мишка враз відчула.
Та надії замалі
Спробувать... зітхнула.
Розгорівся апетит,
Раптом склала плани:
Чи в реальність їх внести,
Так смачненьке манить?
Кіт вже трапезу кінчав,
Потім вимив вуса.
Мишку поряд помічав,
Відчував і нюхом.
Укусить кота за хвіст,
Може, хоч разочок?
( Мишка мала на це хист).
Вкраду хоч шматочок.
Кіт усе це зрозумів,
По натурі добрий.
Тихо мишці пробубнів:
Залишив он трохи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IgY9YY_5Jds[/youtube]
Думки гуляти люблять уночі,
Бо в час такий вони на волі.
Коли навколо спить усе в тиші,
І затиха людський повільно гомін.
Не можем ми ніяк заснути,
Це час очікування й мрій.
І хочемо вночі тоді збагнути,
Чому в душі буває часто збій?
Думками летимо ми так далеко
Туди, де навіть нас не ждуть.
І усвідомить це нам так нелегко,
І забуваєм тих, хто нас чекають, звуть.
Вночі шукаєм затишок душі,
Від деннних негараздів спочиває.
І хай забуде дні усі в журбі,
У сні хороше, може, щось й згадає...
Вночі немає меж думкам й надіям,
Та ранок неодмінно настає.
Можливо, він для нас оте спасіння,
Яке усе владнає, спокій принесе...
І світ вже бачим по-другому,
Забудемо кошмари всі нічні.
Радіємо життю ми знов земному,
А домисли нічні уже смішні..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bbTGlWuAol0[/youtube]
А день на день чомусь не схожі,
Сказать не можна - близнюки.
Різницю бачим в кроці кожнім,
Та все ж приймаєм залюбки.
Бувають дні темніші ночі,
І ти не знаєш, де подітись.
Від сліз червоні уже очі,
Кому ж про це нам пожалітись?
Був новий день - тепер вчорашній,
Чи варто сльози за ним лить?
В надію вірить - новий кращий,
Продовжуй далі просто жить.
Щось там було не так, як малось,
Спіткнулись, може, помилково.
В душі, можливо, щось зламалось,
І все було це випадково.
Не озирайсь на день вчорашній,
Ранкова посмішка все згладить.
І настрій буде уже кращий,
В думках, що новий день розрадить.
Він прийме нову уже форму,
Ми маєм шанс зробить все краще.
Можливо, цим ми зміним й долю,
Хоч знаєм - буде дуже важко..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fm4pkaVqaT0[/youtube]
Незвичайний серця стук,
Струни серця в позолоті.
Чуєм тихий, ніжний звук,
Воно зАвжди у роботі.
Ні секунди на спочинок,
Прислухається до нас.
Прав нема на відпочинок,
Наший слухає наказ.
Може швидко ритм змінити,
Як відчує щось не так.
Здатне все в собі вмістити:
Спокій, радість, наший страх.
І заб"ється дуже сильно,
Разом з нами все долає.
Це здається дуже дивним,
Як воно все відчуває?
Часто плаче воно з нами,
Сліз гірких воно не ллє.
Болять сильно його шрами,
Пробачає все ж усе.
Нам пробачить усі сльози,
Негаразди у житті.
До нас завжди воно добре,
Трима в життєвій боротьбі.
Чуже серце, хто відчує,
Чи узнає, як болить,
І чому воно бідує?..
Своє сердечко бережіть!
Кожен стук - це шлях до щастя,
Без сліз гірких і без суми.
Вірить треба - це все вдасться,
Стук сердешний чуєм ми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1P54KjMLh_I[/youtube]
Новий день приносить ранок,
Я давно не сплю.
Диха свіжістю світанок,
Чомусь не до сну.
Промінь сонце ллє між гіллям,
Пробива щосили.
Зачаровує умінням,
Ніщо не спинило.
Ллється промінь, ніби ватра,
День набрався сили...
Десь взялася раптом хмара,
Все навкруг змінилось.
Не такий я день чекала,
Розгубились мрії.
Та себе іще втішала,
Щоб не вірить зміні.
Так й в житті буває часто:
Довго чогось ждеш.
Раптом піде усе крахом.
Чом так - не збагнеш..
Ось тому-то і не спиться,
Чом буває так?
Всі думки переплелися.
Навести як лад?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2024
Істина приходить іноді надто пізно і дається болісно,
щоб радіти її відкриттю.
(Г. М. Тютюнник )
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o0zTKVZ83Bc[/youtube]
Істина, немов весняна квітка,
Як знайшов - радієш відкриттю.
Ніби долі споконвічна мітка,
Що вестиме вірно по життю...
Живемо у час неправди й болі,
Все ж шукаєм істину просту.
Але ці потуги дуже кволі,
Чуєм "правду" та усе ж не ту.
Істину шукаємо у всьому,
Та хіба знайдеш її в брехні?
Ми уперті, забуваєм втому,
Може, все ж знайдемо в глибині?
Істина жива і не вмирає.
Ознаки - це ясність й простота.
А брехня - багатослівна, знаєм.
Їй властива пустка й глухота.
Правду ми шукаємо й в коханні,
Очі не дозволять нам збрехать.
Вони чисті, не живуть в обмані,
Не потерплять у душі безлад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LRuZRwHSBSg
[/youtube]
Прокинувсь ранок спозаранку,
Умився дрібною росою.
Немає в нього забаганок,
Назустріч дню іде новому.
Усе оглянув він уважно:
Повільно сонце он встає.
Нащо спішить, пливе поважно,
І цим чарівність завдає.
Розлогий степ - всьому окраса,
Зіткав із квітів килими.
А посеред поля - дуб - вояка,
Ганяє спеку він крильми.
Духмяні пахочі сп"яняють,
Недавно скошена трава.
Вітри у полі спочивають,
Чомусь зморила їх нудьга.
А поряд поле колоскове,
Вже обважніли колоски.
Між ними квіти волошкові,
Блакитні ніжні зірочки.
Злетіла пташка із гнізда,
І день почався новий з пісні.
У цьому логіка проста:
Життя у нас й пташини різні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pkmiDnNotP0[/youtube]
Поплач в свою лиху годину,
Коли ще сльози в тебе є.
Нехай журба оця покине,
Щоб жити - силу додає.
Ці сльози змінять все навколо,
І вже світлішим стане світ.
Що турбувало, хай ніколи,
Не потривожить отой гніт.
Нехай сльоза впаде у землю,
І проросте в ній дивний колос,
Не проклинатимеш ти долю,
Яка внесла в життя цей хаос.
Тебе врятують оці сльози,
Хай не надовго, хоч на мить.
Все поклади ти на терези,
Усе пройде, продовжуй жить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XuvxjVoGbrQ[/youtube]
В житті ми скаржимось на долю:
Вона у всьому винувата.
Приносить часто в серця болі,
Примусить плакати, страждати.
Ти ж мав колись в житті той скарб,
Чом не цінив, не шанував?
А він чекав уваги довго й впав,
І знову доля винувата.
Ми їй приписуєм нещастя,
Усе в житті, що не вдалось.
Вважаєм доля відреклася,
Зламалось щось й десь подалось.
А доля чує все і бачить,
Нам часто може доказать:
Самі ми винні, не інакше,
І треба нам оце прийнять.
Самі будуєм свою долю,
Сильніші неї в сотні раз.
Ми переможем у двобої,
І хай це буде без образ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qc3WGsVW6Rk[/youtube]
Півонії квітують під вікном,
Красиві, гордовиті,непідступні.
Погоджуються з цим усі цілком...
Вбирають очі цвіт їх незабутній.
Розкинулись на грядці серед квітів,
Та хто із квітів буде їм рідня?
Чарівні, неповторні оці миті,
Ефектна, колоритна їх сім"я.
І хто не йде - зупиниться, погляне,
Згадає ті минулі світлі дні.
Cп"янять ці пахощі духмяні,
На мить забудем дні сумні.
І спішимо у будні безпросвітні,
Все ж озирнемося ще раз.
І сум очей торкнеться непомітно,
На жаль, краса ця не врятує нас..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eahDZV6Bab8[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OlgLA1nmfsg[/youtube]
З Днем народження вітаю, Мила Світланко! Щиро бажаю здоров"я,
Щастя, везіння, натхнення, миру, терпіння,
Кохання, спокою, надії, щоб збулися усі мрії!
Будь любима і прекрасна, чарівна і талановита, розумна і успішна ..
З повагою - Надія.
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSIVVKWBWfrGwGuyLwj5XssBbtjAqHfvAD_6w&s[/img]
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTCLNdshAZdz5fjoFkPs4PDbCrCeYako-H3mQ&s[/img]
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQ5ZTcsLhMhZLQqKlgZxjpEJEYJ4aQmSrDwcg&s[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jF5PS2nj2lQ[/youtube]
Як довго ми чекаємо чогось,
То зависоку ставимо ціну.
Радіємо тому, як удалось,
І накінець, ми можемо зітхнуть.
Отримали ми те, що так хотіли,
Повільно вже йому спада ціна.
А з часом ми дозріли й зрозуміли:
Не варто перейматися дарма.
Забули вже про подарунок долі,
Увага уже зовсім не така.
Не грає у житті якоїсь ролі,
Надія, що ще треба так слабка.
Хіба забув, що все колись зникає,
Не плач, коли скінчилося усе.
Душа до всього все ж звикає,
Всміхнись тому, що більше не прийде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GWQP4vL8kbw[/youtube]
Стоїть у склянці біла квітка,
На мене дивиться, вивчає.
Я теж дивлюсь на неї зрідка,
І гра оця мене втішає.
Старанно миє пелюстки,
Себе уважно оглядає.
На це дивлюся залюбки,
Красою так мене вражає.
Недовго чаруватиме красою,
Зів"януть швидко пелюстки.
І час закінчиться журбою,
Лишаться тільки колючки.
Вона про це іще не знає,
Хтось зможе їй про сказать?
Дивлюсь на неї я із жалем,
Як важко все ж красу втрачать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=995umSr8zu0[/youtube]
Серед днів холодних, непривітних,
У чеканні теплих літніх днів,
Серед мрій надуманих, тендітних,
Я малюю образ, що приходить з мрій.
Твій портрет я довго малювала
Той, що поселю в своїй душі.
Серед інших я не вибирала,
Образ твій навіяли дощі.
Ось малюю очі добрі, ніжні,
Посмішка прикрашує лице.
Як і всі, в житті ти, мабуть, грішний,
Хіба я на це роблю акцент?
Раптом ти зійшов з свого портрета,
Посміхнувся, поряд мене сів.
Мабуть, це була така прикмета,
Дощ тебе до мене ось привів.
Я до тебе хочу доторкнутись,
І відчути голос тихий твій.
Іноді боюсь поворухнутись:
Раптом, щоб не зник із моїх мрій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
Встала Галя рано вранці,
Подивилася в вікно.
У дівчат в усіх коханці,
А у мене щось не то?
Ще й бодається корова,
Дає склянку молока.
Все змінить вона готова,
Буде дівка ділова.
Одягла шовкове плаття,
Зняла чоботи старі.
Що там буде, я не здамся!
Будуть хлопці всі мої.
Взула гарні черевики,
Такі бачила в кіно,
Що ж іще тут причепити?
Чула десь про кімоно.
Що воно вона не знає,
Тут згадала й про духи.
Стоять кури у задумі:
Галю наша? Невже ти?
І пішла доїть корову,
Вся із себе, як нова.
Та побачила обнову,
І наставила рога.
Раз чи два хвостом метнула,
Не сподобались духи.
І копитом так буцнула,
Галя встигла ледь втекти.
Поламала каблуки,
Ледь добралася додому.
Посміялись парубки:
Кому треба ця?.. Нікому..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
Вкусив комарик і утік,
І поминай його, як звали.
На тому місці так болить,
Нащо кусати дозволяли?
*****
Хороший котик муркотить,
Пісень у нього так багато.
Та звіром стане він умить,
Коли наступиш ти на лапу.
*****
Якщо впадеш, покличиш друзів?
Чи довго будеш ти їх ждать?
Вони все думають, в напрузі:
Прохожі ж можуть теж піднять..
*****
Страшено грім гримів на небі,
Усі розбіглись по куткам.
Може, лякать частіше треба,
Дать відпочити брехунам.
*****
Коли любов тебе покличе,
За руку візьме й поведе.
Тримай його до себе ближче,
Хоч гірша тебе, все ж вкраде...
*****
Коли ідеш, дивися в оба,
Із двору вискочить десь кіт.
Як буде чорний - підстав ногу,
Бо принесе погану вість...
*****
Коли він поряд - подивися,
Які думки про тебе в нього.
Сказать кохаю, не барися,
В думках далеко він від цього...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
В холодочку лежитть Свинка.
Сумно... Й так зітхає..
Розболілась чомусь спинка,
Лікувать - не знає.
Чула десь, що треба "грязі",
Та щоб погустіші.
А хто спинку їй помаже,
Хто тут сміливіший?
Бо для цього треба сила,
Вміння треба мати.
Щоб наука була вища,
Хіба тут до жартів?
Може, той, що хвіст крючком?
Худий, гострі ребра.
Полікує він з трудом...
Хіба такий треба?
Раптом рішення прийняла:
Може, той "гарячий"?
Вправно мазав, аж пищала...
Він не міг інакше.
Довго потім лікувалась:
Виправляли ребра.
Час пройшов, уже всміхалась:
Знає він манери!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mhqt-2PTbZY[/youtube]
Слова, слова, їх ціла злива,
Та різні значення у них.
Їм випадає доля різна,
Вони життя можуть змінить.
Ми прислухаємось до слів,
Які нам кажуть ті, що поряд.
Слова, неначе птахів спів,
А що з душею вони творять!
Ти щасливіший від усіх,
Одне слівце багато значить.
З любов"ю мовити зумів.
І вже життя пішло інакше.
Забудеш все, що так гнітило,
Що не давало просто жить.
Ласкаве слово все змінило,
Що так боліло - не болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0cYmAJ_Oigw[/youtube]
Розрісся терен край воріт,
Хтось посадив давним - давно.
Весною квітне дивоцвіт,
Все поглядає на вікно.
У хаті поряд пустка сіра,
Ганяє вітер по кутках.
Якась сховалась там зажура,
1 наганяє чомусь страх.
Когось чекає дика квітка,
Зростила гострі колючки.
Як тільки скрипне стара хвіртка,
Кидає погляд свій туди.
Міленькі ягідки синенькі
Ховають гострі колючки.
На смак вони не солоденькі,
Чомусь вони такі терпкі.
Зрадливе хтось тут взнав кохання.
І без надії всі роки.
І принесло комусь страждання,
А терен цей пустив ростки.
І хто не йде - усіх зачепить,
Не дасть зірвати ягідки.
І колючками швидко схопить,
Від болю лишаться сліди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KYnBoSR9UUw[/youtube]
Літа метелик перед носом,
Мене немов не помічає.
На мить подивиться все ж скоса,
На квітку сяде, спочиває.
Красивий, ніжний, кольоровий,
За ним кидаю я свій погляд.
Та що казать - він винятковий,
Я все ж чекаю - сяде поруч.
А він усе це розуміє,
Ціну йому я підняла.
Від цих думок повільно мліє...
Я раптом погляд відвела.
Безмежне квітів розмаїття,
Вбирають очі цю красу.
Ось крилець чую трепотіння,
Бачу - набрався він страху.
Притих і сів мені на плечі,
Крильми торкнувсь мого лиця.
Кудись втекли думки про втечу,
І вже грайливий, як дитя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YPlYAxW6kfM[/youtube]
В полоні відчаю й печалі,
Підводим очі до небес.
Ми там Всевишнього шукаєм,
Бо знаєм - він в цей День Воскрес.
Весна у повному розквіті,
Душа так хоче відпочить.
Та не дають думки болісні,
Тебе ми просим підсобить.
Почуй Молитви матерів,
У них прохання лиш до Тебе:
Врятуй цей світ, який змарнів,
І вже тримається лиш ледве.
Дай сили Воїнам в бою,
Скажи - найкращі вони в світі!
Тебе я, Господи, прошу,
Ти подаруй нам добрі вісті.
Хай сльози висохнуть у всіх,
Зроби кінець оцій війні.
І щоб лунав дитячий сміх,
Звільни від тя́жкої біди..
------------------------------------
Вітаю всіх друзів і читачів зі світлим святом Великодня.
Хай здійсняться всі ваші омріяні бажання.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wCLGSWaT86U[/youtube]
Якщо серце не плаче і душа не болить,
Порадій цьому тихо, закохайся в цю мить.
Розділи ніби скарб, що здобутий, надвоє.
Поділись цим багатством, його хватить обом їм.
Хоч малесеньку крихту, що від тебе дістане,
Розростеться це щастям, тоді іншою стане...
Щастя в всіх воно різне, його треба відчуть,
Як постука зненацька, не барися почуть.
Відчини серце настіж, усміхнися йому.
Хай відчує гостинність, не ховайся в пітьму.
Другий раз не вернеться, десь притулок знайде,
Може, просто його в тебе хтось украде..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=W644cxOMUpk[/youtube]
Заходить вечір непомітно в хату,
А за вікном туману полотно.
Ледь-ледь відчутно терпкий запах м"яти.
Я вечір виглядаю вже давно.
Його я запросила на розмову:
Гостинність і повага, теплий чай.
Все це в розмові буде допомога.
І більш нічого..Прошу, вибачай.
Як завжди подивились очі в очі.
Він ненароком нібито зітхнув.
Здається, що далеко так до ночі,
А вечір так солодко позіхнув...
Ну що сказать? Не так усе й погано,
От тільки ночі довгі весняні.
А інше все - за сімома замками,
Настояні на м"яті, духмяні.
Так хочеться сказати йому більше,
Та я минаю те, що головне.
А за вікном стає усе темніше...
Та бачу, вже не слухає мене.
Заснув сердега.....Щось йому вже сниться,
Під монотонну розповідь мою..
Чому ж мені до ранку все не спиться?
Шукаю в тім причину й не збагну..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2024
Терпи...Усе колись минає...Живи на зло всім тим,
хто зневажає!Даруй тепло тому, хто це цінує!
-----------------------------------------------------
Життя повільно скрапує незримо,
І повільніше робимо ми крок.
Але в думках ще розправляєм крила,
Й життєвий пам"ятаємо урок.
Зупинимось, де треба, не спішим,
Подумаєм, чи варто це робити.
Можливо, шлях знайдемо все ж простий,
За це, щоб люди не змогли судити.
Обходимо ми гострі вже кути,
І мовчимо, коли така потреба.
І головне: не стать рабом смуті,
Обходити шляхи усі ганебні.
Колись, як стане важко аж до краю,
Згадаєм тонку соломинку.
Буває, що в житті вона спасає,
Дозволить відпочити на хвилинку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DhpqZp0ailQ[/youtube]
Про що співає пташка рання,
Про те, що вже прийшла весна?
Усі ми раді їй, звичайно,
Коли ж скінчиться все ж війна?
Затихла птиця, подивилась,
А я чекаю: все ж коли?
Співати знову заходилась...
Якою ж буде це пори?
На жаль, не знаю її мови,
Насиплю жменьку їй зерна.
Вона ж співа, не знає втоми,
І знов про те, що вже весна.
Я озирнулася навколо:
Дивлюся - справді все цвіте.
Я не помітила одного:
Весна упевненість дає.
Щоб ми забули на хвилинку
Про сум, розлуку і печаль.
Гірку утерли цю сльозинку...
Лише на мить біль затихав.
Зерно не їла, все співала.
На мене глянула в вікно.
А я надію усе ж мала,
Що час все змінить все одно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kfcv73JJueI[/youtube]
Біжить життя, дорога поки рівна.
Тоді були ще молоді, здорові.
Думки і мрії були за́вжди світлі.
Надіялись зустрітися з любов"ю.
Вирішували швидко всі проблеми,
Вони були неначе не для нас.
І забували всі життя прикмети:
Що править нами цей жорстокий час.
Це він незримо змінює манери,
Відчули у ногах якусь ми втому..
Бажання, щоб не влізти у халепи...
Тепер повільно йдемо ми під гору.
Та щось шепоче: треба відпочити,
Ми не міняєм курс і вірим ще ногам.
Йти навпростець, щоб шлях цей скоротити?
Та ні! Йдемо! На зло своїм рокам!
Роки бредуть неспішно теж за нами,
І відчуваєм непосильний цей тягар.
Але ж колись вони за нами мчали.
А ти іди! У відчай не впадай!
Вже недалеко, сонце в горизонті,
Зморився, треба сісти відпочить...
Надія допоможе в обстановці,
Проігноруєм час, бо треба іще жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xT4fnUd-Aig[/youtube]
Сьогодні рано встало сонце,
Уважно глянуло на землю.
Навколо жовте - жовте поле.
То ж хвилювалося даремно.
Пухнасті жовті, ніжні квітки,
Давно чекали вже його.
Жовті кульбабки - сонця дітки,
Навколо золото цвіло!
І усміхнулося, веселе,
Жмуток проміння їм послало.
І повні радості, блаженні,
Вони всміхались радо травам.
В моїй рідні, усе в порядку,
Втішалось сонце так за них,
Тепер поспіть, мої дитятки...
Вже вечір хилиться до ніг...
*****
В Сонця є сини і дочки,
Славні дітлахи.
Жовті мають всі сорочки,
Бачив їх і ти.
Жовті сукні, синє небо,
Глянь, яка краса!
Кращий край на всій планеті,
Це - наша Земля.
Жовтий колір - Сонця сила,
Символ захисту й надій..
Квіти ці - весна зростила,
Їй поклон низький.
Довго спать не полюбляють,
З Сонечком встають.
Вечір прийде - спать лягають,
Влітку - відцвітуть...
Прилетить незвідки вітер,
Полетить зерня.
Це його безцінний витвір -
Зацвіте стерня.
Жовті, теплі кольори,
Порадіє світ.
Стало більше "дітвори",
Вони - сонця цвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nZK5gfcJgsU[/youtube]
Кохання вигнане із Раю,
Куди воно це знов бреде?
Вмощусь у серці в когось скраю,
Хто не прогонить, збереже.
І буде тепло там й спокійно,
І навіть в люті холоди.
Кудись тікать вже не потрібно,
Та хто втіче від доброти?
Із чим порівнюєм кохання,
Чи з першим подихом весни?
Чи бачим в нім ми квітку ранню,
Що щедро скупана в росі?
Кохання справжнє живе в серці,
Здаєтьсяся світ увесь щасливим.
А хто узнав його уперше,
Воно не може буть фальшивим.
Воно до нас прийде незвідки,
І не спита: Чи можна?- в нас.
Самотність щастям обігрівши,
Що не вистачало так підчас.
То ж бережімо, що в нас є,
Нащо шукати ідеалів?
З тобою поруч хай живе,
Наступні будуть нецікаві..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
Іде Коза так пізно із гуляння,
На зустріч чорт( де взявсь) іде.
Удвох присіли на поляні,
Розмови повели про те, про се.
Як важко їм обом на світі жити,
Ні родичів, сестер, ані братів.
До кого голову на старість прихилити?
Іще сказати щось він тут хотів...
Коза продовжила розмову:
Так будьте моїм дядьком назавжди.
І як рідня, я буду вам опора...
Сподобались чортяці речі ці.
Козел все чув, сидів він під кущем:
Так значить чорт Козі вже буде дядьком?
Такий узяв під серцем Козла щем.
Його від страху так трясло, як від болячки.
Чому у нас про це ти не спитала?
Чи згодні ми на це, чи, може, ні?
Для чого ти оце таке зробила?
Можливо, насолить хотіла так мені?
І тут Козел це рішення прийняв:
Тут буде так, як зараз скажу я!
Чорта рогами забодав..
Ходім, Любов моя, чекає там сім"я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MMRsoAlDDh4[/youtube]
Бувають мрії так захмарні,
Не долетіть туди й птахам.
Ми ж витрачаєм сили марно,
Чи буде це душі бальзам?
Ми все ж йдемо, нехай що буде,
Уперто, твердо до мети.
Можливо, нас усе ж здивує:
Як ми змогли туди дійти?
Якщо до мрії йдем без страху,
Хоч невідомі ці шляхи,
Не відкладайте мрію вашу,
Не зрадь омріяну - гляди!
І ми чекаєм, твердо вірим,
Колись настане такий час,
Що мрія ваша вже дозріє,
І вже вона в руках у вас.
Якщо буває, що не вдасться,
Не твердо вірили підчас..
Зневірі ви не піддавайтесь,
На іншу матимете час..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Rarhj9rXXFs
[/youtube]
В житті спіткнутись може кожен,
Не так зробив, не врахував.
За це відплачуємось болем.
Чи зрозумів хтось, врятував?
Хтось відвернеться - не побачив,
Упав - нехай собі й лежить.
Багато є таких незрячих,
Чужа біда чи всім болить?
Друг простягає мені руку,
Вставай, я витягну з біди!
І ти відчуєш рідну душу,
Невже, пробачив за гріхи?
Щось відлягло немов від серця,
І значно краще стало дихать.
А серце, серце! Гучно б"ється,
А очі так від сліз блищать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XTFQZ7htJe4[/youtube]
Хто зможе землю зупинити?
- Це зможу я,- сказав смільчак.
Та лиш не знаю, як зробити,
Можливо, хтось підкаже як?
*****
Ступив у річку - не зна броду,
Можливо, все ж перепливти?
Тоді зробив він першу спробу,
Та жаль, що мілко. Як пливти?
******
Чомусь похмуре стало небо,
Всі підняли угору очі.
Куди тікать? Тривогу б"ємо,
Та ми його чекаєм й досі.
*****
Солодкий плід в руці чужій,
Так хочем спробувать його!
Ти зупинися, не дурій!
Спочатку ти скуштуй свого.
*****
Думки бувають так захмарні,
Не долетіть туди й птахам.
Ми ж витрачаєм сили марно,
Чи буде це душі бальзам?
*****
Піднявся в гору - подивився:
А що все ж буде, як впаду?
Але ж як гарно тут вмостися!
Тож наперед щось підмощу..
*****
Іде, не дивиться під ноги,
Упав - під оком вже синяк.
А встать немає уже змоги,
Усі сміються: От дивак!
Мабуть, той зайвим був кисляк.
*****
Кохання вигнане із Раю,
Куди воно це знов бреде?
Вмощусь у серці в когось скраю,
Хто не прогонить, збереже.
*****
Іду, дивлюся знов на граблі,
Не наступить би іще раз.
Хоч ці події були давні,
Про граблі згадую? Навряд!
-----------------------------------------------------------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024
Лежить на сонці якось жаба,
І чуха лапкою живіт.
Вона старенька, уже баба,
Пройшов давно її політ.
Та може вона іще мріять,
Хоч вже роки давно не ті.
І ті думки її так тішать,
Не хоче жить на самоті.
Та десь незвідки взявсь Комарик.
Вкусив так боляче за ніс.
І помутнів в очах кришталик,
В життя нову сторінку вніс.
Невже до неї женихався?
Та замалий у нього зріст.
Де ж це сміливості набрався,
Любити він чи має жист?
Забилось серце у ропухи,
І подивилась йому вслід.
Усі думки звела докупи,
Який тут вірний зробить хід?
Пірнула в річку освіжитись,
Та не така я вже й стара!
Що ж тут зробить, не помилитись?
Одна проблема тут - вага.
Десь чула - воду треба пити,
Позбудусь швидко від жирів.
І Комарі всі будуть липнуть,
В моїх думках не буде збій.
Зробила так, як і гадала,
Лежить тепер і ледве диха.
Всіх Комарів враз позбирала...
Чи не зробила собі лиха?
Нащо мені кохання треба?
Наїмся краще їх у смак.
Давно не грають уже гени.
Ця їжа буде на дурняк...
Це не була її помилка,
Це вимагало так життя.
Спочатку думка про корисне...
Зробила Жаба відкриття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
Тут десь взялась куслива Муха,
Влетіла в хату й загула.
Та це не Муха - Цокотуха,
Це та, що з досвідом була.
Літала Муха довго в хаті,
Всіх діставала тут і там.
( Та я не буду вам брехати)
Це надоїло і Котам.
Котам залазила у вуха,
У ніс, у очі, то у шерсть
Така була в неї житуха,
Що і забула слово ЧЕСТЬ.
За нею бігали, ганялись,
У милі всі Коти були.
Зморились, трохи закуняли,
І тут не зчулися, коли...
Заснула Муха край вікна,
Щаслива так ота хвилинка.
Приснився сон про Павука,
Цікава ця була картинка.
Павук до неї женихався,
І обіцяв фату надіть.
Бо так у неї закохався,
Не може він без неї жить.
І так, і сяк до неї й боком,
Раділа Мушка ця дурна.
Але проснулась ненароком...
Де Павучок? Вона одна..
Але одне він не збрехав,
Красиво вкутав повутинням,
Сидів він поруч і зітхав,
А очі так були невинні.
Ну що робить? Кохать, чи з"їсти?
Мабуть, що з"їти.. То ж був сон.
Ну треба їй в халепу влізти,
А сон - неписаний закон.
Та тут незвідки взявсь Комар,
Почув він Мушки гучні крики.
І павутиння розірвав,
І допоміг звільнитись з лиха...
Комар і Муха одружились,
Щаслива в них була сім"я.
Вона лиш тільки роздивилась,
Що Павучок їй не рівня...
---------------------------------------
Павук розкине свої сіті,
А потм вип"є усю кров.
Ну треба ж так зробить уміти,
Щоб обдурити цю любов..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=spihZB6Q2Tw[/youtube]
Я не чекаю час зірковий,
Живу і мрію, як усі.
В житті були шляхи тернові,
Траплялись навіть і сумні.
Любов тримала і надія,
Вони вели мене за руку.
І рятували від падіння,
Коли раптово була скрута.
Безвихідь, труднощі долала,
І завжди вірила в добро.
Та долю іноді благала:
Допоможи, як взнаю зло.
В житті підтримка - вірні друзі,
Не відвернуться в важкий час.
Без них були б нудні всі будні,
Про це я думала не раз.
Боюсь в житті я заблудитись
І безнадію в серце запустити.
Тож краще жити щоб любити,
Бо надбану Любов не загасити.
Життя, дароване нам Богом,
Ти в нім узнаєш все в житті.
Це - квітка, що на сонце схожа,
ЇЇ призначення - цвісти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
Тримаю новий гороскоп,
Вмостилась зручно край вікна.
Читаю букви в мікроскоп,
І у надії вся сповна.
Її не любиш, а мене,
Колись до мене ти прийдеш.
Кохання буде неземне,
Його ніхто вже не вкраде.
Читаю далі, вся в надії,
Колись я виграю мільйон,
От тільки б вірила цій мрії,
Це буде справді, а не сон?
От тільки треба почекать,
Не швидко це усе буває.
Терпіння є, ти можеш ждать?
Із хвилюванням все читаю.
Ну що цікаве є ще тут?
Листок повільно я гортаю.
Чомусь частіший серця стук,
Що обіцяли - пам"ятаю.
Читаю далі - маячня,
Як це тобі отак писалось?
Я хочу вірить - тут брехня,
Ти спав,чи гарно тобі спалось?
Та що це збій у "правді" цій?...
Як смажить правильно картоплю,
Найближчі дні дощі і грім,
Візьміть в дорогу парасолю.
Читаю далі, щось знайшла...
У борщик вкиньте кропиву...
Цей гороскоп - якась мазня...
Та я надіюся і жду.
Найкращі виберу рядки,
В вікно дивлюсь, тебе чекаю.
Забула геть про буряки,
Та ти прийдеш, я точно знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
-- Свекруха каже тихо Вані,
А я все слухаю, мовчу.
Що день при дні я на дивані,
Не здатна я зварить борщу.
- Так розізлила клята жінка,
Пішла я швидко в магазин.
Так зацікавила ця книжка,
Її сюжет так запалив.
Читаю назву: " Готуй смачно".
Оце що треба так мені.
Утру я носа цій мамаші,
Брехать не буде по селі.
Прийшла, свекруха ще дрімає,
На голові рушник лежить.
Що я вже йду, це добре знає.
Невже у неї щось болить?
-- Чомусь я, доню, захворіла,
Посплю, можливо, все пройде.
Та через хвильку захропіла...
Тут Ваня на обід вже йде...
- Поклала книжку я на стіл,
І зараз буду готувати.
Спина так ломить, нема сил.
Можливо,трошки задрімати?
Прийшов Іван - обоє сплять,
Уважно прочитав він книжку.
Наївся всього з книжки всмак,
Тепер болящім буде "кришка"*...
__________________________
* Буде "кришка" - отримають по заслузі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
Наїлась Муха м"яса всмак,
Лежить,на сонечку дрімає.
А Кіт питає так і сяк,
Теж скуштувати щось бажає.
Де ти знайшла, брехуха, м"ясо,
У хаті тільки ж сухарі?
Муха не чує, в неї свято,
Чомусь у білім жупані?
Комар і Муха одружились,
Тепер у них міцна сім"я.
В Кота і вуса опустились,
Чому не знаю про це я?
Хазяїн радий був за нас,
Забув закрити холодильник.
Ми там сиділи цілий час,
А вечір був там романтичний.
А Кіт це слухав,текли слинки,
У животі щось гуркотіло.
Трусились всі у нього жилки,
Йому так їсти захотілось.
Повів неспішно він бровою,
Розправив кігті враз свої.
Тепер ти будеш вже вдовою,
Комар - це відповідь брехні.
Лизнув Комарика швиденько,
У животі аж загуло...
Чи хтось повірить побрехеньці,
Чи так було, чи не було?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Сидить Ряба́ на тухлих яйцях.
Хто підлість цю тут зміг зробить?
Чимало є таких в цих кадрах,
Як хитруна оце зловить?
Сидить вона вже дуже довго,
Вже третій місяць ось пішов.
Сумує, їй так дуже тоскно,
А в попереку, як кілок.
І Півень десь злиняв давно,
Пасе сусідню білу курку.
Оце я бачила в вікно,
І ще наспівує їй Мурку.
До мене прийде раз у місяць.
Питання завжди: Ну вже скоро?
І знову десь біжить по східцях,
До мене він так дуже строгий!
Отак і молодість проходе,
Діток чомуь і бог не дав...
Аж бачить суне по городу,
Що так це буде, хіба знав?
Увесь побитий, кривоногий,
ЇЇ так жалість тут взяла.
Він був красивий, гоноровий...
Сльоза від жалості текла...
Обняв він Рябу й теж заплакав,
( Та так було не в перший раз)
Свою провину визнавав,
І кілька ніжних ляпнув фраз..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gDs0JNVnDoo[/youtube]
Щастя - це стан душі
НЕ ІСНУЄ ШЛЯХУ ДО ЩАСТЯ.
ЩАСТЯ - ЦЕ І Є ШЛЯХ.
---------------------------------
Про щастя усі мріємо, ждемо.
Воно не там, далеко за горою.
Так часто поряд з нами є воно,
Так жаль, що ми не бачимо його.
Щасливі мають інший стан душі,
І серце б"ється, стук гучніше.
І наміри в житті в них не скупі,
З такими жити нам зручніше.
Щасливого узнаєм по обличчю,
Їх радість осяває все навкруг.
Усі проблеми стануть, як дрібниці,
Коли з тобою поряд вірний друг.
Сміємося - даруєм іншим ми тепло.
І з ними ми відчуєм інший світ.
Сміємося всім ворогам на зло.
З такими розпускає життя цвіт.
Від щастя можна плакати й сміяться,
І хай за ваше щастя люди порадіють.
Щасливими назавжди залишаться,
Це - значить жить, вони любить уміють.
Умій любить того, який тебе не любить.
Твою любов ніхто не зможе відмінить.
І ця любов багато нас научить,
Бо за нелюбов, ти вмієш щастям відплатить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
На стовпі висить об"ява,
Когось будуть вибирать.
А куди, ніхто не знає,
Та від страху всі тремтять.
Всі зібралися, чекають,
Ось промовив старший Слон,
Його силу давно знають,
Він понизив раптом тон.
День народження в Вовка,
Мусим з святом привітати,
Побажать йому добра,
Подарунок відіслати.
Любить він м"ясне і сало,
Дарма те, що зараз піст.
Раптом Лиска прокричала:
Їсти сало - це не гріх.
А Свиня сиділа збоку,
Погляд кинули на неї.
Взагалі-то я не проти,
Тільки ж зве мене своєю.
Я - улюблена Кума,
Бо хрестила вовченят.
Може, вибрати Кнура?
Як це можна? Я ж рідня!
В лісі гвалт, шаленний крик.
Довго думали - Слона.
Але він давно вже зник,
Довго гнались, та дарма.
Всі зраділи тоді звірі,
Стали пити, танцювать.
Але все було там в міру,
Може Вовчик завітать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Сидить Баран, щось зажурився,
Чи Бараниху свою жде?
Недавно тільки оженився,
А вже життя таке складне.
Без неї їсти й спать не можу,
Весь час виглядую з комори.
Чи щось не трапилось - тривожусь,
Хоч сніг, чи дощ іде надворі.
Та раптом вчув чийсь стукіт ніжок,
Невже це люба вже іде?
Дивлюсь - в вухах нема сережок,
Когось під ручку в дім веде.
Це поряд з нею йде Козел,
Так файно приодітий.
І враз Баран тут онімів,
Що тут йому робити?
Нащо кричать і гвалт робить,
І звать на допомогу?
Тут роги можуть підсобить,
Він же Баран чотирирогий.
Тікав Козел, не озирався,
Проклята ця година.
А потім довго усміхався:
Хіба вона єдина?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
У лісі Вовк зібрав Громаду,
Сказав суворо він усім:
Це Лев надав мені посаду,
Щоб повідомив я усіх.
Про вас я буду піклуватись,
Тільки смирненькі, щоб були.
І навіть можем побрататись,
Лиш зрозуміть мене змогли.
Узнайте, що я полюбляю,
І що куштую на обід,
І чесно всім вам заявляю:
Зі мною вам не буде бід.
Коли поїм - люблю поспати,
Мене тоді так клонить сон.
Прошу мене не турбувати,
Це вимагає цей сезон.
У лісі тиша, всі в увазі,
Ну що робить з Вовком оцим?
Та раптом чують у цім часі,
Тут суне Лев страшний такий.
Він чув ці Вовчі настанови,
І лють його така взяла.
Коли сказав цей Лев промову -
В кущі Громада подалась.
А швидше всіх тікав Вовчисько,
Бо він боявся більше всіх.
А Лев почув, що щось нечисто:
Як Вовк права украсти зміг?!.
А Вовк кричить: Рятуйте! Лихо!
( Ще й хвіст набрався реп"яхів )...
Хтось шепотів на вухо тихо:
Це лихо сам собі зробив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
Епоха бідності пройшла,
Тепер живем, кайфуєм.
Та якось в гості все ж прийшла.
Присіла, нагодуєм...
-------------------------------
На сніданок, що у нас?
Каша із брехнею.
А на друге - кислий квас,
Трохи сельдерею.
На обід вода із крану,
Борщ із кропивою.
На вечерю лиш оману,
З кабачковою ікрою.
А вночі ніяк не спиться,
Шлунок просить їсти.
Що йому тут відповісти?
У каструлі тільки кістки.
А коли примусить сон,
Трішечки поспати,
Крім холодних макарон,
Як все уладнати?
А на завтра? Кислий борщ,
Плава десь морквинка.
Більш нічого? Ну той що ж..
Капа в борщ гірка сльозина..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Раз брехня пройшлася лісом:
Захворів чомусь Ведмідь.
Це торкнулось вуха Лиски,
Може, вспію на обід.
Ось Лисиця довгонога,
Спішить Друга виручать.
Взяла швидко в руки ноги,
Треба, мабуть, поспішать.
Захворів Ведмідь на ноги,
Все лежить, не п"є, не їсть.
Чи це правда, бо небога,
Нас дурити має хист?
Так подумала Лисиця
І попхалася у гості.
Мо" смачненьке щось поїсть
(Глядь - в каструлі якісь кості).
Запросив він гостю сісти.
Почалася в них розмова:
Про погоду, болячки.
На каструлю - погляд знову.
Крім кісток, там ще й клики.
У думках був холодець,
Так хотів його зварити.
Нарубав я он дровець,
Треба ніж ще нагострити.
Та чому ж ми мовчимо?
Треба ніжки, хоч чиїсь,
Лиска глянула в вікно.
Ведмідь встав, на ноги звівсь.
Як тікать, в вікно, чи в двері,
Чогось ноги вже тремтять.
Хоч Лисичка була вчена,
Може все -таки догнать.
Я тебе чекав давно,
Треба й ратиці свіженькі.
Та чиї ж? Це все одно.
Лиска тут тікать швиденько.
Довго гнавсь Ведмідь за нею,
Все ж вдалось схватить за хвіст...
У цій байці є ідея:
Як не кличуть - то не лізь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Півень в сауні помився,
Розпушив старанно пір"я.
У люсте́рко подився,
Він спішить, в нього весілля.
Причепив біленьку квітку,
Все зробив так, як годиться.
Не забув ще зрізать кігті,
Може, це ще пригодиться.
Взув він чоботи красненькі,
Вгледів кілька дірочок.
Дуже жалко, що старенькі,
Десь позбувся й підошов.
Вийшов, став він на подвірЇ,
Стоять Курочки всі в ряд.
(Гладить вітер його пір"я),
Вбрався ніби на парад.
Де ж моя тут, хіба знає?
Роздивився серед всіх..
Бачить - Ря́ба шкандибає.
Між Курьми роздався сміх.
Пір"я вирване з хвоста,
Гребінь колір свій змінив.
Це моя, чи не моя?!
Пес Бровко так похрестив.
Тепер черга вже твоя,
Сказав Пес лукаво Півню.
Буде Курка ця вдова.
І вчинив, як завжди, бійку.
Все тут вирішив Господар:
Схватив Півня за хвоста.
Тепер буде вже робота:
В смак наїмся холодця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Кур багато на подвір"ї,
Але Півень в них один.
Мають Кури гарне пір"я,
Півень має шість дружин.
Всіх однаково він любить,
Тут подумала одна:
Вона зможе, усе зробить,
Буде краща всіх жона.
Призадумалась на хвильку,
Треба фарбу десь дістать.
Іще бажано біленьку,
Щоб була їй так під стать.
Чепурилась в перукарні,
Стала біла, як хотіла.
Збулись мрії всі захмарні,
Всі ідеї були смілі.
Ось з"явилася у двір,
Така пишна і поважна.
Півень глянув - остовпів:
Де взялась ця білосніжна?
Роздивлявся так і сяк,
Може, з нею замутить?
Курці кинув він натяк.
Чи удасться це зробить?
Тут із будки виліз Цуцик,
Потягався, позіхав.
До білявки знайшов ключик,
Тут не так щось - помічав.
Десь він бачив цю красуню,
Нюх не зраджує його.
Я завісу цю розсуну,
І доб"юся тут свого.
Він погнав Її до річки.
Став водою обливать.
Стало вже знайоме личко,
Швидко фарбу обмивать.
Мокра Куриця злиняла,
Ділась десь її краса,
І Рябою знову стала...
Пес розкрив всі чудеса...
-----------------------------
Півень довго оце думав:
Фарба з розуму звела?
Добре, що себе він стримав,
Це б сміялось пів села...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rrqsUX8QKCo[/youtube]
Усе пройде і кудись зникне,
Чи вип"є спрагла все земля?
У небі чайкою кигикне,
Вже не врятує ця весна.
Колись збирали ми уламки,
Хотіли ще посіять в грунт,
Але тоді ми ще не знали:
Що буде все - даремний труд.
Ось поряд паросток пробився,
Хтось посадив, чекали цвіт.
Я пам"ятаю - зажурились,
То був кохання первоцвіт.
Узнав негоди від природи:
Зривав їм вітер пелюстки.
А ми чекали все ж погоди,
Надію в серці, несучи.
Дощі живильні поливали,
ВІтри збивали сніг, не цвіт,
Та на одне ми не зважали:
Кохання знижує політ.
У серці пустка поселилась,
Кохання втратило свій колір.
Можливо, просто запізнилось,
І завдало душі цим болю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
В Гната виникла ідея,
Цілу ніч не дає спать.
Не проста була ця тема:
Жінці правду всю сказать?
Подивився - міцно спить,
Щось придумать і збрехать?
Правду взнає, то влетить.
Чомусь ноги вже тремтять.
--Запросила кума вчора.
Буде квасить огірки.
Бо вона давно так хвора...
Кум стоїть під ворітьми.
Він нервує, і все курить:
- Довго ще тебе чекать?
А як жінку він розбудить,
Що тоді мені сказать?
Повернулась жінка на бік,
Очі хитрі, солоденькі:
-Погладь спинку, чоловік,
Бачить ноги він пухкенькі.
--Справа, бачиш, ще й така,
Кум втопивсь недавно в річці,
Плаче з відчаю кума,
Її сльози так невтішні.
Треба ж їй допомагать,
Ти поспи ще до обіду...
Чує знову: -Довго ждать?
Гнат утратив враз довіру.
Жінка всочила з розбігу,
--Що ти будеш ще брехать,
Над кумою взяв опіку?..
В жінки руки вже сверблять..
В хаті вибухнув цунамі,
Полетіло все вверх дном,
Про розбірки в селі знали,
Рятували всім селом..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
Приснився сон сьогодні Вані,
Що він кудись із ранку йде.
І щоб сказати, має плани,
Ніяк собі він це не втне.
Відчув, зморився він так дуже,
З обличчя піт уже стіка.
Аж бачить кум незвідкись суне,
Тікати треба від гріха.
Куди б від нього тут сховатись?
Та кум його давно уздрів.
- Спішиш до Галі, щоб добратись?
І кулака в лице вліпив.
Тут почалася така драка...
Хіба Іван цього хотів?
Промазав бідний неборака...
За чуба жінку він схватив...
--Прокинься, ледарю нещасний,
Он кури дивляться в вікно.
Ти навіть битися нездатний,
Тебе корова жде давно.
Тебе хазяйство все чекає,
А я ще трішечки посплю.
Бо в мене сил чомусь немає.
А кум наварить хай борщу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
Козел купив баян собі,
Зібрались усі Друзі.
Були у музиці слабі,
Тому були в напрузі.
Присіли поруч і чекають,
То не біда, що всі глухі.
Хіба про це хтось отут знає?
Не скажуть люди і лихі,
(Такі в житті бувають).
Настала тиша, всі мовчать,
А дехто з них куняє,
Пора вже гру оту почать.
Щось рипав мляво музикант,
Бо знав погано ноти.
Усі тут крикнули: Талант!
Окрім Кози - навпроти.
Вона продовжила концерт,
Поправила спідницю,
(Лише спитала про десерт)
Коли це все скінчиться.
І довго мекала вона,
Терпіння всіх забрала.
Чия ж вона була жона,
Не Вовка - генерала?
Тривав у лісі цей концерт,
Аж раптом Вовк з"явився.
Коза питала про десерт,
Не їй він все ж судився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cNP_SYoYqNc[/youtube]
Спада тепло, крадеться прохолода,
Вуалью огорнуло почуття.
Чи винувата в цім така погода?
Повільно наступає забуття.
Холодне й непривітне так лякає,
В P.S. нам хоче пояснити.
Чому усе пройшло нам нагадає,
Його вже не заїсти й не запити.
Війне колись весняним вітерцем,
Відкриється минулого сторінка.
Запахне не полинню - чебрецем,
Зігріє не забута ще усмішка.
В реальний світ повернемося знов,
І в метушні життєвих довгих днів,
Всі зникнуть тягарі невинних тих оков,
Які той час подарувати так зумів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
Примчалась Муха з перегною,
Вмостилась зручно на Слоні.
І здивувала всіх метою,
(Вона ж живе весь час в брехні)
Що вона вища від Слона,
Що ніби Слон її боїться,
Хоч в нього тонна є вага,
І пропонує: Подивіться!
І швидко скочила на спину,
Усі розкрили тут роти.
Її ідеям нема спину,
Як не боїться висоти?
Вона дістала так його,
Упав в багнюку і качався.
Була хвилинка тут всього,
Отак із нею розквитався.
Та де ж та ділася стобреха?
із бруду ледве виповзла.
А всі сміялися: Невдаха!
Нащо за носа нас вела?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
Як розкусить міцний горішок,
Хочеш взнать, що всередині?
Тоді буде не до смішок,
Бо лишишся в самотині.
Та цікавість розбирає,
Підмивають ці думки.
Усе ж їх не покидаєм,
Досить вірить у чутки!
Скуштувать той плід таємний,
Чи солодкий, чи гіркий?
Та затія ця даремна,
Бо горішок цей міцний.
Не для всіх відкриєм душу,
Можуть боляче зробить.
Та заглянуть хочуть здуру,
Не нашкодьте, бо болить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
Вася йде уже у школу,
Всі уроки - на зубок.
Та чомусь пішов по колу,
Десь узявся тут дружок.
--Що та школа, толку мало,
Ми ж з тобою не святі.
Підем краще грать в футбола...
Василь став знов на граблі.
Це було не раз, він знає,
Якось вибрехавсь тоді,
Що тепер сказать - гадає.
Міркував Василь собі.
Прогуляв він всі уроки,
Та явивсь додому вчасно,
Було добре все допоки,
Спав іще їх батько смачно.
Як прокинувсь, то питає:
-Що навчився ти у школі?
Що сказать, йому не знає.
Не минуть лихої долі!
- Наший вчитель втік з уроків,
З нами грав він у футбол.
Натерпілись з ним, морока!
Він на полі раптом впав.
Грать не може, а береться.
Ось такий слабкий гравець.
Ще й схватило його серце,
Гра пішла вся нанівець.
Ми водою обливали,
Бачим - синій в нього ніс...
Справа кепська - повтікали...
Розбирає батька злість.
Раптом чують - стук у двері,
Вчитель в гості ось прийшов,
Були справи справді кепські:
Батько ремінь знов знайшов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
Вже не болить, чомусь й не гріє,
Душа про це чогось мовчить.
А ця любов потрохи мліє,
Час розуміє -- спопелить.
А вітер попіл цей розвіє,
І не залишиться й сліда.
Та тільки серце не посміє
Сказать, що нелюбов була.
Залишить відгомін болючий,
Що невира́зний лишив слід.
Та час від часу все ж відчутний.
Невже, не зовсім іще зблід?
Вже не болить! А так боліло!
Чому ж все ж іноді щемить?
Про це спитать тебе хотіла...
Не вір словам моїм, бо так болить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Захворіла наша Свинка,
Вже не їсть, не може спати.
Схоже,в неї оце "свинка,"
Треба Лікаря позвати.
Плачуть всі, що ж це робити?
Як їм Свинку врятувать?
Їй ще треба довго жити.
Стали всі тут міркувать.
Непростий, відомий лікар
Одягнув своє пенсне.
(Ледь звела Свиня повіки)
Він сказав їм : Все пройде.
Приписав хороші ліки,
Їсти моркву і буряк,
Лише ті що є на ринку,
А без ліків цих ніяк.
Ще на спинку треба "грязі",
Щоб хворобу цю убить.
Ще купити треба мазі,
Щоб не боляче ходить.
А для горла - молоко,
Можна їсти кашу манну,
Яйця свіжі і сметану,
Та ікру, що з баклажанів.
Як почула Свиня це,
Стала голосно так хрюкать:
Точно знає, що пройде,
Як за вушком будуть чухать...
Взбунтувався тут господар:
Де ж це гроші взять на все?
Взяв батіг, що був в коморі:
Тільки це її спасе....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Медовий місяць пролетів,
Не скуштувала того меду.
Ти дуже так мене хотів.
Тепер -Нащо тобі оце так треба?
Лежить Марина і зітхає,
Грицько ж іще так міцно спить.
Вона тут думає й гадає:
Прийшла ідея - відплатить.
В обід прокинувсь неборак:
Чому це й досі пустий стіл?
(Мабуть, то зайвий був коньяк,
У голові шумить прибій).
Присів, як завжди, біля жінки:
Ти що це знову зранку хвора?
Чи не працюють в тебе мізки,
Я борщ холодний їв учора.
Ти що забула про дієту,
Мені це лікар приписав?
Моїм ти нехтуєш здоров"ям,
Слова "гарячі" їй сказав.
Чи ти бажаєш мені вмерти,
Нема грошей, як поховаєш?
Та кум чека твоєї смерті,
Чому на потім відкладаєш?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Сидить мій Кіт, уважно слуха,
Так зацікавила брехня.
Так Павукам брехала Муха,
Що в домі цім її рідня.
Тут є для неї їсти й пити,
І тепло так отут зимою.
До скону віку буде жити,
До неї ставляться з любов"ю.
Сміливо грається з Котом,
Забава - лазить по вікні.
Отак живуть вони гуртом,
Не знає Муха дні сумні.
Коли хазяїн міцно спить,
Сміливо можна влазить в носа.
Нема в думках її убить,
Лише очима гляне скоса.
Недовго слухав Кіт брехню,
Йому оце вже надоїло.
( Я трохи тут все уточню),
В Кота від злості кров кипіла.
З розгону кинувся на Муху,
Вчепився в неї він зубами.
Він з"їв швиденько цю брехуху,
Не встигла повести й бровами...
----------------------------------------
А той, хто бреше - то дивіться,
Брехать комусь - це не годиться.
Коти брехню всю розуміють,
І зупинить її уміють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Встав Іван сьогодні рано,
Вмивсь, старанно причесався.
Він сьогодні йде до Ганни,
Щоб в коханні признаватись.
Одягнувся він, як слід,
Враз знайшов нову сорочку,
( не простий буде похід)
Не гуляти йде в садочку.
Взув чобо́ти, що на скрипі
На червоних каблуках.
В таких ходять при потопі,
(чомусь душу трусить страх).
Ну усе, як слід! В дорогу!
Подарунок лиш купить.
Наречена дуже строга,
Так не просто підступить.
Ось прийшов він до воріт,
Наречену він гукає.
Роздививсь - гусак біжить
В гусака в очах мелькає.
Подивився знизу вверх,
Оцінив чоботи.
Все пішло тут шкереберть,
Всім була робота.
Позбігались всі собаки:
До вподоби каблуки.
Довго гнали небораку,
ВІд чобіт - лише шматки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024
Дякую за ідею https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007374
Master-capt
----------------------------------
Ми сміємося, ми не плачем,
Хоч складне у нас життя.
А як сльози будуть капать,
Буде радість для *врага.
Сильні ми, непереможні,
Так від роду й до сих пір.
Побороти все спроможні,
Хоч який не прийде звір.
Ми йому заглянем в очІ,
Засміємось на весь світ.
Побороти лихо в змозі,
Твердо вірим - будем жить!
Бій жорстокий ще триває,
МУЖНІМ ВОЇНАМ ХВАЛА!
Перемога буде - знаєм,
До життя у нас жага!
Сміх завжди перемага!
------------------------
*врага - ворога
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024
Показала Мишку Даша,
Дві червоні смужки.
На душі так стало важко:
Нащо ці пелюшки?
Крик дитячий невгамовний
З ранку й до світанку.
Так! Той вечір був чарівний,
Що тривав до ранку.
Що ж тепер отут робити?
Помилок не справить.
Чи покинуть, чи любити?
Як усе оце поправить?
Утікти - найкращий вихід,
Може, за кордон?
Там пожити трохи тихо...
Не пуска ж закон.
Поки думав, поки мріяв,
Час не може ждати.
Нащо все це заподіяв?
Вже не може спати.
Раптом стука хтось у двері:
Здрастуй, любий тато!
Це наступний з його серій:
Дітки - винуватий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Щось сумує наша Свинка,
Їсти геть не хоче.
Сама гарна, як картинка,
Хрюкає ж щоночі.
Що з тобою, скажи, сталось?
Не скажу нікому.
Може, ти вже закохалась,
В колі цім вузькому.
Чи не в того, що чорненький,
Що крючечком хвіст?
Він нічого, чепурненький,
Зна в коханні хист.
Чули, що до тебе бігав,
Гладив ніжки, спинку.
Чом тепер хропить злодюга,
І зробив зупинку?
Тільки Свинці не до сну,
Огірків кисленьких хоче.
Знаю суму глибину,
Серце ж то жіноче...
Все пробачить, все простить,
Буде ще кохання.
Ця наука не навчить,
Буде знов зітхання..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Довго Курочка сиділа
У своїм гнізді.
Курчат виродить зуміла.
Півень: Чи мої?
Подивився, глянув скоса,
Що за чортівня?
У гніздо він всунув носа:
Ти ж моя жона!
Чом курчата ці індичі,
Як же ти посміла?!
Ти з Індиком позаочі
Зрадити зуміла?
Крик і гамір на весь двір,
Позбігались Кури.
Пішов швидко поговір,
День цей був похмурий.
Індик збоку споглядав:
Як він здогадався?
Чи Бровко це їх продав,
Спати ж укладався?
Пішла Курочка з гарему,
Поряд - Індюшата.
Як довести теорему?
За любов це плата?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Прийшла жінка в кабінет,
Стала край порогу.
Вона знає етикет,
Ще й тут лікар строгий.
Ну проходьте, сядьте скраю.
Розкажіть, що в вас болить.
Болячки я всі знімаю,
Тільки толком розкажіть.
Що болить нога, чи спинка,
Поперек, чи щось друге?
Ви хворіли колись свинкой?
Це питання не просте!
Справа в тому, що я товста,
Чоловік таких не любить.
Ще й в добавок норовиста,
І тонкі у мене губи.
Ще й хроплю, немов коняка,
І хвицаюся ногами.
В ліжку я буваю всяка,
Можу впертися " рогами".
Обзива мене свинею,
І зі мною він не спить.
В нім не маю привілею.
Що оце мені робить?
Так, складна у вас задача,
Тільки лікар я не той.
Ветеринар все знає краще,
Він лікує всіх коров...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Зайшов вчитель"тихо" в клас,
Грюкнув так дверима!
Ну розказуй вірш, Тарасе,
Швидко, не затримуй.
Встав Тарас, почухав вухо,
Підтягнув штанці.
Десь взялась проклята Муха.
Засміялись всі.
Муха влізла йому в носа,
Лоскотати стала.
Вчитель кинув погляд скоса...
Муха врятувала.
В мене дома є проблеми,
Батько прийшов пізно,
Довго нам читав памфлети,
Слухали всі, звісно.
Вклали спать його насилу,
Голова - макітра.
Вчить вірша не було сили,
Раптом зникло світло.
Вчитель тут сказав:
-Брехня!
Кожен раз невдала.
Ставлю я оцінку - два...
- А чому так мало?..
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=W644cxOMUpk[/youtube]
Обірвалась струна в серці,
Скрипка вже не грає.
Чи любов була та з перцем,
Як любить не знає.
Довго грала скрипка скерцо,
В думках - допоможе.
Та кохання було вперте,
Просто тимчасове.
Не торкнули серця струни,
Даремно старались.
Воно звуків тих не чуло,
Чи просто всміхалось?
Ті чекали, сподівались,
Чи мелодія не та?
Та чекання обірвалось,
Мабуть, недарма.
Не таку воно чекало,
Тут нема кого винить.
Була музика невдала,
І не так вона дзвенить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fTI7M75_eGU[/youtube]
Згасають сутінки вечірні,
Змінився світ вже за вікном.
Вони зникають так невільно,
Крадеться ніч чомусь тайком.
Вона загладить всі гріхи,
Спростує всі життя проблеми.
Здається, що нема біди,
Що турбували нас даремно.
Це сон зморив вже наші очі,
На лад свій все перевернув.
Він ощасливить всіх нас хоче,
Від негараздів відвернув.
І ми щасливі, ніби знову,
Та промайне ця швидко мить.
І на душі все ті ж окови,
Що не дають по-людськи жить.
Та ніч-чаклунку знову ждем,
І знову тайни довіряєм.
Лиш огорта болючий щем:
Не буде так, як обіцяє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6hFLriHU-rg[/youtube]
Умили роси чудо-квітку,
Вона була у здивуванні,
В очах її всім було видно:
У неї місія - кохання.
І хто не йде - загляне в очі,
Чи хтось наважиться зірвать?
Чи зберегти її у змозі,
Комусь її подарувать?
Багато нею милувались,
Та крок пришвидчували свій.
Вона самотньою лишалась,
І не було ніяких змін.
Повільно роси опадали,
Котивсь до вечора вже день.
Чомусь любить всі не бажали.
Жила надія у душі лишень.
Та ось ішов один хлопчина,
Зірвав цю квітку й заховав.
Тепер здійсниться його мрія,
Яку давно він так чекав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4n9Paeh95co[/youtube]
Любов не залежить від нашої волі,
приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини
(І. Франко).
------------------------------------
Якщо відкриєш в серце дверці,
Кохання впустиш, то і знай:
Якщо розіб"є тобі серце,
Ти не зважай на це - кохай.
Це ти дозволила ввійти,
В думках, що все так просто буде.
Коли ж розпустить пелюстки,
Нехай позаздрять тобі люди.
Рожевий цвіт не зірве вітер,
П"янять ці пахощі кохання.
Ти щасливіша в цьому світі...
Що буде далі? Хто це знає?
А далі будуть ягідки,
Плоди доспіли вже на часі.
Солодкі будуть, чи гіркі,
За них ми будемо все ж вдячні.
Цвіте кохання веселкове,
Знать, заслужили ми таке.
Воно найкраще - кольорове,
В серцях, як райдуга цвіте.
Якщо гірке, неначе терен,
Зумій його підсолодить.
За нього випий вина келех,
Бо що боліло - відболить.
Кохання часто робить спробу:
Зробить щасливим, чи втікти?
Якщо відкинеш з серця злобу,
Багато зможеш досягти.
Ти полюби, як сонце небо,
Вчись розуміти і прощай.
В коханні є така потреба.
Й тебе полюблять за це - знай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=X1jE8GE0zZ0[/youtube]
Людина щаслива своїм вмінням забувати.
Пам'ять завжди готова забути погане і пам'ятати тільки добре.
Варлам Шаламов
--------------------------------
Пам"ять сіє, як крізь сито
Друзів, що були у нас в житті.
В них душа завжди вікрита.
Ці були нам до душі.
З ними легко жити й просто,
Часто правду кажуть нам.
Не деруть ніколи носа,
Сум і радість пополам.
І нехай роки проходять,
Хіба пам"ять їх зітре?
В серці місце їм знаходим,
Пам"ять там про них живе.
Володіє нами пам"ять, не дає нам
можливості забути того, хто
колись нас робив щасливими..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Гриць сказав сьогодні жінці:
З кумом йду я на рибалку.
Нервував і гриз все нігті,
Потім викурив цигарку.
Приготуй мені сніданок,
Доки буду, я не знаю.
Та не думай про коханок,
Я від них давно тікаю.
Ще налий мені п"ять капель,
Бо надворі холоднеча.
Щось із ночі давить кашель,
А в душі знов порожнеча.
Подивилась жінка скоса:
Все узяв що для рибалки?
Щось важка твоя ця ноша,
А для чого взяв куфайку?
Гриць почухав чомусь носа,
Що ж отут йому збрехать?
Чи велика була доза?
Як зморюсь, то щоб поспать.
Раптом чує він дзвінок:
Любий, довго тебе ждать?..
Не обдуриш цих жінок,
Краще дома буду спать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SNT1ue2wFqw[/youtube]
Очі не брешуть … Вони все скажуть … І хто любив, і хто грав …
Згодом доля покаже, хто в житті більше втратив …
-------------------------------------------------------------------
Слова, як подихи весни,
Примусять хвилюватись душу.
Якщо від серця йдуть вони.
Не просто сказані ці звуки.
Замінить музика без слів,
Тобі розкаже про любов.
Що так сказать ніхто не вмів,
Ти хочеш чути її знов.
Про почуття розкажуть очі,
Дарма, що колір бува різний.
Зачарувати вони взмозі,
Якщо в очей цей погляд світлий.
Дивіться в очі й посміхайтесь,
Не зачерствіє так душа.
Завжди такими й залишайтесь,
Душа не буде хай глуха...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JqpFhm-3HuI[/youtube]
Просльозилася зима,
Сльози витирає.
Чи є шанси, чи нема?
Та про щось гадає.
Так короткий оцей вік,
Швидко постаріла.
Де обіцяний твій сніг?
Про щось бурмотіла.
Довго спала у цю пору,
Дощі розсипала.
І не чула ту грозу,
Яка щось казала.
Позбирала усе збіжжя,
Куди тепер з ними?
Усім хватить отут місця.
Не йшла, шкандибала.
До весни піду у гості,
Чи на місяць, може, два.
Пожаліюсь - болять кості...
Взагалі, нащо весна?
Через річку, навпростець,
Чомусь тонка крига?
Я звела все нанівець,
Я у всьому винна.
Та поки зима все спала,
Були раді люди,
Вона всіх оберігала,
Було тепло всюди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Медовий місяць пролетів,
Не скуштувала того меду.
Ти дуже так мене хотів,
Тепер: Навіщо це тобі так треба?
Лежить Марина і зітхає,
Грицько ж іще так міцно спить.
Вона тут думає й гадає:
Прийшла ідея - відплатить.
В обід прокинувсь неборак:
Чому це й досі пустий стіл?
Мабуть, то зайвий був коньяк,
У голові шумить прибій.
Присів, як завжди, біля жінки:
Ти що це знову зранку хвора?
Чи не працюють в тебе мізки,
Я борщ холодний їв учора.
Ти що забула про дієту,
Мені це лікар приписав?
Моїм ти нехтуєш здоров"ям,
Слова "гарячі" їй сказав.
Чи ти бажаєш мені вмерти,
Нема грошей, як поховаєш?
Та кум чека твоєї смерті,
Чому на потім відкладаєш?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HjdWnr5GFRc[/youtube]
Осінній сад замовк і слуха,
Яка тут сталась дивина?
Лунають десь чарівні звуки:
Це повернулась давнина.
Оркестр це грав давно забутий,
Його не чули ми давно.
Та він такий іще живучий,
Лунала музика з кіно.
Пташки затихли у мовчанні,
Присіла й я на край лавчини.
Звучала музика кохання,
Що в моїм серці і донині.
Згадалась перша та любов,
І ті роки, що безтурботні.
Я повертаюсь туди знов,
Все ж розумію - неповторні.
Затихла музика давно,
Та в моїм серці ще лунала.
Ой, як же це було давно...
Я ніби все чогось чекала...
-----------------------------------------
Дякую за ідею Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006197
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cNP_SYoYqNc[/youtube]
Хтось навмисно вкоротив лютий, щоб весна наступала швидше!
-----------------------------------------------------------------------------
Птахи розправлять дужі крила,
Розбудять сонну ще весну.
Вона швиденько личко вмила:
Ще прийде час, тоді досплю.
Підставив птах своє крило,
Вмостилась зручно, бо дорога,
Усі це знають - не близька,
Ліси, поля безмежні, болота.
Одне бажання - треба вижить,
Подарувать усім весну.
І подолати треба ризик.
Ще подарунки я несу.
Розкида квіти по ярках,
Не побояться ще морозу,
Вони не знають слово страх,
Бо не страшні зими погрози.
На горизонті видно край,
Який миліший в усім світі.
Спіши, пташино, поспішай,
Неси у край хороші вісті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oWAhl9yTmxQ[/youtube]
Холодні очі, пустий погляд...
В очах твоїх цвіте зима.
Минулий стерти хочеш спогад,
Що дарувала нам весна?
Згадай чарівні весни звуки.
Я пам"ятаю... Ти забув?
Чому затихли її струни?
Свої ці витівки вгамуй.
А серце зна ці витрибеньки,
Наперекір їм, заважа.
Слова чарівні сипе в жменьки.
Моє серденько так втіша.
А ти все дивишся з-під лоба,
Хоч серце воском розтає.
Мене пробач, і ще раз спробуй...
Дивлюся - руку подає.
І швидше кров тече по жилах,
Шалене знов серцебиття!
Невже ростуть від цього крила?
Багатогранне це життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bE3-1hPTMuk[/youtube]
Це, мабуть, я зі сну проснулась.
Картинку бачу вже не ту.
Коли я раптом озирнулась-
Навколо бачу пустоту.
Насправді все було не так,
Це сон картинку цю навіяв,
Немає зовсім тих ознак,
Любов до мене сон примірив.
Чи це придумала сама
Оцю любов, що в сон приходить?
І не холодна вже зима,
Душа в тім затишок знаходить.
І часто мучаюсь ночами,
Ніяк не можу зрозуміть:
Чому ж щаслива я думками,
І не прошу їх зупинить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MRWL2RaOoOg[/youtube]
Тільки життя змушує страждати. Смерть – це значить кінець, спокій. Чому ж тоді йому не хочеться вмирати?
---------------------------------
Самотній степ окутав смуток,
А ще недавно вабив він красою.
І не було у нього цих думок:
Зостатись наодинці з самотою.
Зима холодна - це постійний гість,
Високі наміта вона замети.
І виника до неї ненависть і злість,
Так важко подолать душевні сплески.
Та раптом впала в око ця стеблинка:
Така тоненька, ледь охватиш зором.
Пташина в землю кинула зернинку,
Зали́шивши самотньою у полі.
Лютує все сильніше ця зима,
А вітер все підсилює морози.
Вона ж боролась з вітром, як могла,
Їй не страшні були зими погрози.
Здавалося - зламає зараз вітер,
Що раз-по-раз кида́є пасми снігу.
Та де ж береться в неї сила, звідки?
(Зима ж лютує, не збавляє бігу).
Вона тонка, живуча, незборима,
Впаде і знову випрямить стебло.
Їй не страшні, ні вітер, хуртовина.
Вона живе негоді цій на зло.
Зморився вітер, сам у неспокої,
Чому вона його перемогла?
Та відповідь прийшла оця раптово:
Йому все зрозуміть допомогла...
Жага життя - велику має силу,
Вона подужала його в борні.
Змогла ще подолала люту зиму...
Тут висновки, на диво їм,- прості...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Закохатися в душу, не торкаючись тіла – талант.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=N4elb5JgTuI[/youtube]
Душа таємна й загадкова,
Так важко кожну зрозуміть.
У когось просто гонорова,
Її не можна розкусить.
Розправить плечі, йде повільно,
І носом небо дістає.
Сприймать таку треба спокійно,
Хіба для неї рівня є?
Таку обходять стороною,
Щоб ненароком не торкнуть.
Треба подумать головою,
Як цей змінить собі маршрут.
Та на таких нема образи,
Це від народження такі.
І не тримать в собі досади,
Вони душею так слабкі.
Бувають душі зовсім інші,
Вони притягуть до себе.
І хоч вони теж трохи грішні,
Така для друзів менІ треба.
Кого пускаємо ми в душу,
Забути важко так його.
Ми не чекаєм час той слушний,
Не скажем: з ним не повезло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Любов і зрада стоять поруч,
На зраду дивиться любов.
Любов жалілася на втому,
Тепер все вирішать гуртом.
Зраділа друга таким речам,
Так довго час такий чекала.
Вона раділа такій втечі,
Любов була оця невдала.
Тут посміхнулась зрада нишком,
Тепер моя пора настала.
Рум"яним стало її личко,
Бо правду всю вона не знала.
Любов прощає, довго терпить,
Та доброту усе ж чекає.
Вона не заздрить, милосердить,
Хоч і сама в житті страждає..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MMRsoAlDDh4[/youtube]
Біль часто приходить від тих людей,
які нам принесли колись багато щастя
------------------------------------------------
Десь лине музика на флейті,
І я радію - йде весна.
І легко стало так на серці,
Це відступає вже зима.
Спішить з весною і любов,
У мріях серце відшукати,
Повірить зможе в неї знов,
На цей раз буде шанувати.
Любов страждає від зневіри,
Міняє колір, запах, зміст.
Вона не зможе тих зігріти,
Хто випадковий був в ній гість.
Любов забуде про образи,
Забуде тих, хто не цінив.
Вона не може це прощати,
Хто її образити зумів.
Вона шукає інше серце,
Що буде чисте, як кришталь.
На почуття ще буде щедре,
В любові квітниме, як май...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cNP_SYoYqNc[/youtube]
Той, хто кохає по-справжньому хоч одну людину,
кохає весь світ. Фромм
---------------------------------------------
Кохання цвіт так схожий на весну,
Одна різниця - він не опадає.
Бо може зиму в літо повернуть,
Для цього в нього вміння вистачає.
Розтопить лід гарячими руками.
На зло зимі розквітне буйний цвіт,
І зацілує спраглими вустами,
Коли відчує - слабшає політ.
Пусте, буденне те життя,
Якщо колись не взнав кохання.
В серцях поселиться зима,
Не взнаєш рук коханих доторкання.
Так хай цвіте кохання у серцях,
Красиве, ніжне, найдорожче!
Щоб не відлетіло, наче птах,
Що крилами розлуки затріпоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024