| Сторінки (51/5053): | « | 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 | » |
Удивительная мелодия ночи,
как будто хмель в голове.
Звезды сияют сквозь пространство
светлые, живые, ясные...
Луч посылая из тьмы,
веками видели действо вокруг.
Сколько влюбленных глаз
таяли в глубинах вечерних,
а на Земле это кажется
было вчера, мгновенье.
Быстротекущая наша Жизнь.
Только была осень,
уже подхватила зима.
Недавно весна изобиловала
яркая и прекрасная,
но осенью ее красота безжалостно погасшая.
Гонит ветер неугомонные лета
год за годом, а мы
все ожидаем счастья искру,
загадывая желание в ночи.
И только, Вековечное Полотно Небес
желает нам чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742238
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.07.2017
Гілка берези, сережки золоті,
пташиний гомін, літа передзвін.
Трепет душевний
не вилікує час,
а може це
і добре.
Адже життя складається
з миті,
польоту тіла і Душі.
Безвладний над цим час,
пожежі серця не гаси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742092
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.07.2017
Несла утром воду я на коромысле,
ведёрки качались, как малыш в колыбели.
Солнышко в них задорно лучи купало.
Я за него родное, сердечко бы отдала.
Цветы встречали головками качая,
глазами их купала взглядом лаская.
Мальвы шептали мягко на ушко.
В барвинке ноги будто заблудились.
Фиалка - подружка радостно вздыхает,
всё потаённое она обо мне знает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742086
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.07.2017
Солнечная сущность Души моей,
позволь, как розе распуститься в ней,
эликсиром любви и надежды наполнить этот Мир и сердца.
Пусть счастью людскому не будет конца.
Пусть каждый в него верит и ждет -
надежда исполнится и придёт.
Чтоб каждый помнил,
что под ногами не просто Земля, а Земля-Мать,
что нельзя её осквернять и на неё роптать.
Что она живая и даёт Жизнь нам всем –
поколениям сущим, в Веках растущим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741923
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.07.2017
Хочемо квітів
з немолодого дерева отримати,
але не знаємо,
чим обернеться цей запал.
У моїй Душі
сталася страшна біда,
особиста Доля рухнула,
але вірю,
як після дощу,
світить ясно сонце,
загляне і до мене
ясний промінець у віконце.
Іноді здається,
що Життя зупинилося,
але вірю в його силу і милість.
Напевно довго живу,
раз тверезу голову маю,
але нехай мене також розбурхують -
світло місяця і запах вечірньої пори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2017
Живу, як по "мінному полю" йду.
Характер уразливий, недовірливий,
для Життя обтяжливий.
У голові ідей палата -
ходяча енциклопедія,
Природа в цьому винна
і над інтуїція.
Шкода, що не пробивна
і не наполеглива,
така вже народилася
з клеймом самотності.
Ніби і скромна,
не вредна і
не самозакохана,
а по-життю,
Долі не маю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741785
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.07.2017
Во взгляде печать печали,
может ты знаешь почему?
Страданья женщину никогда не украшали,
да и одиночество невмоготу.
Суров вердикт Жизни, я знаю,
но надежда с верой ещё живут,
ищут счастливые моменты,
ведь из Души моей идут...
Небо Мирным будет я верю,
зажжется салютом радость в глазах,
но вернется ль былое счастье
трудно сказать.
Мимолетны Жизни мгновения,
пролетают, как снежинки тая,
верю распутает Бог
Судьбы Нити, только Он всё знает.
Вечер, согреюсь Глинтвейном,
ним и стресс полечу,
верю прийдёт моё мгновение,
и я в нём, как птица взлечу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741772
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.07.2017
ГЕН - великая "штука",
и когда лучшее отражается
в детях и внуках,
радуюсь неимоверно...
Я в Жизнь не играла,
а всю себя отдавала,
так сложилось,
иначе бы и не получилось.
С какого теста ты "замешан",
то по-жизни с тебя и получится.
Не надо переделывать друг друга,
подражать друг другу,
обижать друг друга...
Ведь, что внутри, то и снаружи.
Иногда, хотим убежать от Жизни,
и не вдомёк,
что бег от самого себя к себе же...
Мы черствеем, каждый день
едим хлеб, уже даже не нюхая его,
не считая усилий затраченных на него.
Не доел - бросил...
Нам необходимо задуматься,
об уважении оказанном нам Вселенной,
ведь избраны именно мы,
чтобы достойно прожить людскую,
свою Жизнь Земную.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741654
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.07.2017
Люблю море, але коли пісок ногами ворушу,
то згадую з радістю сільську свою сушу.
Коли у гості на село Клепали приїздили, то усі сусіди знали,
що до діда Андрія міські поприлітали.
Пекли хліб запашний, високий,
з кіркою репнутою, глибокою.
Картоплю запашну з печі виймали,
у бадиллі огірки збирали,
все було своє, смачне і рідне.
По селу, бувало йдеш, кожна дитина вітається,
а я вже і не згадаю декого, то запитую -
чиї ж ви такі гарнюні повиростали.
Чому в міському ритмі багато втрачаємо,
біжимо за заробітком, нікого не помічаємо.
Стали жити спроможніше, а серця збідніли,
мабуть перед Добротою ми провинили.
На жаль, вже ні до кого в село приїжджати,
але з Морем рідну сушу нам не порівняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741653
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2017
Синок, ти в порі юності.
Навіть повітря повинно пахнути жасмином,
дружи з цим Світом.
Бери тільки краще від нього,
а гірше саме бреде,
не потрапляй в його пастку.
Уперто прагни стати собою,
шукай свою ідентичність.
Навіть, якщо іноді і бракує чоловічого зразка,
батьківська любов вкаже шлях,
з отроцтва в статус дорослого,
без емоційного голоду і душевного холоду.
Поступово ти входиш у світ дорослих,
бажаю гармонійно пережити виток твій в житті,
добитися схвалення і любові інших людей,
стати хазяїном власного Життя, а не його лакеєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2017
Шли свой Заказ Вселенной,
что хочешь ещё сделать
непременно.
Не ослепни Душа, проси.
Я тоже прошу, не убей
во мне поэта,
в Жизни не продамся за пятак,
ведь, за творчество за Это,
многое готова отдать.
Я не стану врать,
роль Его , в моей Жизни
сейчас велика.
Скорость жизненную
обеспечить нужно,
не откладывать,
не раздумывать,
в который раз
не сомневаться,
а в жизненный круговорот
ворваться.
Когда мы трудимся одни,
то зарабатываем для семьи,
а когда все вместе,
мы вкладываем,
приумножаем богатства страны,
а эти силы ей сейчас,
ох как нужны.
Боязнь изменений
многим мешает,
движению вперёд лишает.
Формула успеха -
налету подхватывать идеи,
это и откроет нам
в будущее двери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741502
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.07.2017
Я в море буквально влюблена.
Только на его берегу,
шумом прибоя,
могу Душу успокоить.
Бьёт оно пенным кружевом,
размывая песок.
Вдали соединяется горизонт
и морская стихия ,
рисуя строгую линию.
Море, то тёмно-синее до чёрного,
затем, по-мере приближения,
бирюзовое до светло-зелёного,
с буйством красок Природы
для сравнения.
Ближе к берегу борется с валунами,
брызги отливают серебром.
Какой Господи, прекрасный,
обворожительный простор!
Море - оно живое,
утром волнуясь купается с зарёй,
вечером тихо вздыхает, засыпая,
лунную дорожку нежно купая.
Уголок Земного Рая!
Волнует кровь,
бархатисто обвивает,
на своей волне пребывает,
что от нас скрывает,
может песню пирата,
что канул в глубины безвозвратно.
Оно фантастично с тайнами
глубин безграничными.
Вхожу в море, купаюсь в его ласке,
как в сказке,
ощущаю полноту его безкорыстной любви,
восторгаюсь нежностью,
заряжаюсь его страстью,
тону в волшебном блаженстве его
и очаровании.
Одно слово - восторг!
Догорают последние отблески заката,
море, как я тебе рада !
Море тихо вздыхает,
будто меня тоже понимает.
Волна ласкает, манит, зовёт,
чувственно скользит по-моему телу,
её страсти нет предела,
буквально плавит меня,
уносит прочь страдание, лечит душу...
Чувствую, я уже "не овца на закланье",
а борюсь за Жизнь свою с новым,
всё побеждающим желаньем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741373
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.07.2017
Сину, люби Україну,
як рідну Матір.
Шануй, оберігай,
не соромся, любов
свою віддай.
Бажай їй Мирного
ясного Неба.
Теплого сонечка
у кожному віконечку,
пташиного співу.
Хай квітне Вона,
немов квітка рожева,
усміхнена та весела.
Соняхи нехай до веселки
посміхаються, денному
світлу радіють.
У колодязі водиця,
хай відзеркалює зірницю.
Ранні пташки росу п'ють,
ніби з нами бесіду ведуть.
Літо швиденько
свою пісню доспівує,
стежину зелену
на жовту змінює.
Скільки сліз пролила
на стежині - Життя,
та чіпляюся за неї,
неначе дитя.
Як весною радіють птахи,
повертаючись з чужини,
так радію і я, що з дітьми
залишилася жива.
Правда, втратила батьків та чоловіка,
я за ними в постійній тузі,
але оживають мої надії потроху.
Коли потухне бездонне війни кадило,
тоді і серденько моє зрадіє.
Роблю неймовірні зусилля,
на своїй стежині безсилля.
Скучила за добрим словом,
закусила тремтячу губу, примирилася згодом,
на порозі останнього притулку.
Я ніби крапля роси,
падаюча з листа,
на межі невідомого і нездоланного.
Так, я пройшла крапку повернення,
мій Дух, як орел -
посланець Неба та Землі,
він живе відповідно до Божої Істини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741372
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.07.2017
Роки, як Ваш біг утримати?
Радує, кожного прожитого дня,
весняна благодать.
Свіже повітря дарує крила
без зусилля.
Сонце - світило Світу,
променями балує нестримно.
Шепіт уранішньої роси у всьому
захоплює Душу,
прощається з ніччю,
зустрічається з днем.
Життя відчуваю серцем, розумом,
я Твоє творіння, Боже!
Прийде і вечірній захід
мозаїки рум'яної,
віддасть борг Природі
блиском з висоти,
на зустріч блакитного місяця.
Скину млосний сон своєю рукою,
знайду довгоочікуваний спокій.
Ніч бузковим, зоряним покривалом,
порадує Вічністю завзято.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741218
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.07.2017
В череде минувших прожитых дней,
оставляем частичку мы Души своей,
любим, ненавидим,
тлеем ли Душой,
всё равно мы любим
каждый миг свой.
С чистого листа
Жизнь нам не начать,
время учит нас
всех вокруг прощать,
что имеем, главное,
нам не потерять,
а сложнее всего
доброе не забывать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741215
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.07.2017
Дорожіть один одним,
коли Ви удвох.
Дорожіть один одним,
кожним прожитим днем.
Дорожіть, цінуйте миті,
час же не гумовий повірте.
Не критикуйте оточення,
з роками розуміємо,
наскільки дні ніжні
і в канві нашого Життя важливі.
Залиште страхи,
передчуття,
рухайтеся і оновлюйтеся,
тільки на собі коханому
не зациклюйтеся.
Душа кожен свій День
вибирає, коли їй
прийти в цей Світ
і піти з нього, знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741090
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.07.2017
В мире боли
нет места радости.
Слова болезненны,
колючие мысли
терпения добавляют.
Кто терпит постоянно
боль окаянную,
тот знает ей цену безоплатную.
Боль моральная или
физическая равновеликая,
разница в ней небольшая.
Мучает тело и Душу,
что та, что эта,
такое её вето.
В минуты её наивысшей
напасти, не перестаешь
удивляться живучести
Души и тела.
Кто держит нас на Свете
не трудно догадаться,
но насколько велика Его Власть.
Кричишь Ему -
я больше не могу,
а он вторит,
жить будешь
и все сможешь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741088
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.07.2017
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Вдавай,що не помічаєш його, прокинься і не помічай.
Наказ собі дай, перестань Душа - не кричи, не кричи.
Ти ніч від білого дня, нарешті відрізни, відрізни.
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Він не може Ангелом любові в Життя твоє увійти, шкода.
Самотності слід міткою-болем гризе в дорозі, в дорозі.
Відстань вже не допоможе щастя знайти на порозі.
Любов моя у тебе, як прийомна дочка,
Ти пробач мою непокірну нічку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2017
Помни обо мне,
для меня это много значит.
Помни обо мне,
и в минуты не удачи.
Помни обо мне,
даже в плохую погоду,
когда последняя капля дождя,
грустит на окне не спеша.
Помни обо мне,
и днём, и ночью,
жаль, что не встретились воочью.
Любим говорить,
знать не Судьба,
а сами верим в это едва.
Хочется, чтоб сон явью стал,
и след оставил сердец накал.
Не вероятно многое в Жизни,
вместо глотка любви -
горькая слеза,
вместо счастья - жестокая тоска.
Мечта глумится над нами,
в поисках счастья ,
бродит небесами.
Томление Душ между нами,
пытает чувства
холодными ночами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740965
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.07.2017
Я, як і будь-яка інша Людина,
займаю Своє місце у цьому Світі.
Відчуваю, що допомога
приходить від предків,
навіть тих, хто давно відійшли
у Світ Інший.
Межі моєї свободи
не безмежні,
залежать від моїх можливостей,
не переоцінюю їх,
я - здорова людина,
а не псих.
Зараз, не по-моїй волі,
відкриті Двері в Нове Життя,
немає валізи набитої доверху
старими і безглуздими речами,
переходжу цей невидимий рубіж
між минулим і майбутнім,
борючись зі своїми примітивними мріями,
намагаючись не користуватися
"рожевими окулярами".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740807
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.07.2017
Душа кричала,
пыталась всё начать сначала.
Чайкою одиночества,
билась о море творчества.
Силы последние отдавая,
криком врывалась в Мир.
Червячком, как в яблочке,
в сердце одиночество,
доедает совести
остатки пророчества.
Жизнь жестока и горька,
спуску не даёт,
не гонись за славою
попадёшь в пролёт.
Не гонись за дружбою,
смело подведёт.
За богатством тоже
тленно, как и всё...
Попроси у Бога лишь одно -
испытать Любовь,
она ведь нетленна
и жива во всём.
Сколь мы не пытаемся
свою Жизнь сберечь,
но Судьба немилостива
и остра, как мечь.
Рано или поздно
всё на места расставит,
потому что Миром
повсеместно правит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740804
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.07.2017
Життя Людини,
як Іскра,
що впала з Небес,
до Землі долетіла
і згасла вкінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740636
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2017
Осенняя пора потеряла свою плодородную силу.
Исчерпала себя, спряталась под пологом
снежным, белым.
Голые ветки волнуются,
на свежем, морозном ветре.
Хмурые поля - надменная
замерзшая красота.
Снежинки блестят,
как будто серебряные бабочки.
Небо чистое - большое озеро,
розовеет от зарева.
Чувствую, мы - винтики
Большой Жизни.
Когда-то растает снег,
прилетит весна,
зачирикают птички,
потекут ручьи.
А теперь, приходит вечер,
стесняясь опускается солнце -
чистое, большое, красное.
Звезды золотым дождем сыпнули искрами,
морозные, будто нарисованы.
Природе необходимо платить добром за добро.
Хочется, чтобы взлетела птица - счастье,
и села на мою ладонь,
ища в Жизни покой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740635
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.07.2017
Батько говорив, ти схожа на прабабцю, і по-життю покірлива,
тяготи Життя виносиш, як і вона бувало, буденно.
Прибирала сім'ю з дев'яти душ.
Коли вона бідна спала і відпочивала
ніхто і не бачив.
Остання лягала, ще і кожній дитині на піч то яєчко,
то солодкого пиріжка давала.
А ми говорить, робимо вигляд неначе спимо,
а самі, як горобці, за нею очками стріляємо.
Уранці прокидаємося,
а вона вже з печі сніданок дістає,
молоком утрішнім пригощає.
Жила її турботою уся велика сім'я.
Але, коли одного разу, піч потухла,
кожен зрозумів, що прийшла важка смуга.
Вона пішла з Життя тихенько, буденно,
як провинила, що уранці обід ще не зварила.
Тоді, говорить батько, я зрозумів - малий онук,
як буває на серці щемить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2017
Какое счастье быть любимой,
а не замученной и торопливой.
Какое счастье быть долгожданной,
а не забытой и нежеланной.
Какое счастье самой любить,
надеяться с ним быть.
Какое счастье одним воздухом дышать,
слышать приближение шагов и ждать.
Какое счастье, если все это есть,
но не каждому от Судьбы такая честь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740507
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.07.2017
Встреча на миг,
искушению рада.
Секунда глаза в глаза,
для сердца отрада.
Минуты вместе -
Божья награда,
и пусть года летят,
без следа,
в безсмертия врата.
Ответного желания
хочу испить,
как путник глотка воды.
Право на тебя не имею,
и в плен свой не беру,
только ответь,
увидеть ли смогу?
Прийди на мгновение,
кричит сердцебиение!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740353
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.07.2017
Людина - паросток Життя,
у сонячному потоці променистому.
Ти плачеш над голодом
у далекій Африці -
це добре,
але що забуваєш допомогти тому,
хто поруч - це погано.
Якби кожен з нас,
зробив добро іншому,
полегшив би його і свою дорогу.
Лихослів'я б прибрали
з життя, повітрям би
дихали чистішим.
Не плювали б собі під ноги,
чистіші б були наші шляхи - дороги.
Облегші ношу кому важко,
зменши людське зло,
ми ж знаємо, що тільки від Життя
собачого, собака буває кусючою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740351
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.07.2017
Я пробачаю себе за почуття образи,
я прошу вибачення у тіла і душі -
не дала їм радості і половини,
від непроглядної життєвої суєти.
Моє Життя повинно змінитися на краще,
Земле-Матінко, прийми мою провину.
І дай по-життю ті події,
які сама я залучити не смію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740212
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2017
Плыть по - течению не хочу.
Идти по-тонкому льду тоже.
Место своё под солнцем
найти, вот , что дороже.
Хочу быть по-жизни ведомой,
в поиске постоянном быть,
в некоторой мере.
Пространство даёт шанс,
реализоваться в своей сфере.
Пытаюсь избавиться от
неуверенности в себе,
стремлюсь к лучшему в Жизни.
Она сложна, и бывает то,
что любим мы, уже принадлежит
другим.
А мне, с усилием большим,
не взирая на кризис,
хочется добиться успеха,
избавившись от одиночества
в пучине творчества.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740210
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.07.2017
Чем можно измерить любовь матери, сынок?
Ведь она тебе отдает своей крови ручеек.
Ради тебя жизни своей не пожалеет,
все думы о тебе лелеет.
Желает тебе только счастья,
Душой трепещет о твоем участии.
Твоя боль, ей болью троекратной отдается.
Пусть жизни непогода тебя не коснется,
обходит стороной несчастье,
пусть гром гремит издали,
а молнии гаснут вдали.
Пусть солнце светит ярко и в вышине,
и в глубине души,
освещает сердца поступки-падежи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740068
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.07.2017
Душі тісно, як в темниці,
хоче світла сердечного дня,
весняну зірницю,
співи солов'я.
Їй би по-полю
на буланому коні,
ніби по-морю в сизій ковилі.
Степові простори, луговий степ,
є де розгулятися,
на що милуватися і на що дивитися.
Я люблю Природу - Життя колиску,
для усього народу в ній відкриті двері.
Істина не ділить
на багатих, жебраків,
на голодних, ситих,
на своїх і пришлих.
Любить безоплатно,
дарує щасливі моменти.
Вчить з пристрастями боротися,
щоб на себе коханого
нам не напоротися...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2017
В Юбилей совместной жизни
букет ромашек покупала себе.
Итог подведен ими отличный,
без слов понятно и тебе.
Со многими такое бывало,
знают осадок надолго и хорош,
но Жизнь соткана из событий,
которые не обойдешь.
Судьба - по-украински «доля»,
т.е. часть, не принадлежащая себе.
Этим её и успокою на радость тебе.
Судьба играет человеком,
или он – Судьбой?
Дилемма от века и до века,
трудно понять самой.
Судьба, ну что же ты такое:
рок небесный или людской?
Не могу с тобой поспорить,
право выбора за тобой.
Сила твоя надо мною.
Заигрывать с тобой опасно,
ведь если отмстишь,
то годы пролетят безучастно,
проваливаясь в иной Мир.
Судьба – ты Высший Закон, ты – Сила,
тебя зовут то фатум, то рок,
но через твои границы перепрыгнуть
никто еще не смог.Жизненный Путь выбирает Душа,
но ты ее направляешь, учишь,
путь выбирать не спеша,
но иногда и мучишь.
Мы свои слабости отрабатываем на Земле,
корчась в потугах страсти,
учимся роптать на Судьбу в минуты ненастья.
На каждом крутом повороте Жизни,
открывается множество новых Путей,
но почему-то зависли,
выбираем тяжелее,
каждый по силе своей.
Никто не знает, что уготовано Судьбой,
но в лучшее верит,
годами свой проторенный Путь
через преграды мерит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739925
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.06.2017
Я не шкодую,
що зустрілася тобі
не першою, була б
хвацько кинутою
порошинкою тлінною.
Не шкодую, що і не другою,
з часом розчарованою
тобою.
Щаслива, що для тебе
виявилася фатальною,
останньою на твоєму шляху,
вистражданою любов'ю і тугою,
було тобі з ким порівняти
рідний.
Серце твоє все знало,
уві сні часто до мене
прилітало, наяву смс -
крилом накривало,
але тобі цього
було мало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2017
Догони - детства сладкие сны.
Догони - шум ветра, шелест листвы,
след самолёта в небесной дали.
Догони - пламя прекрасной девицы - зари,
миг, ушедших лет быстротечных.
Догони - скакунов в неистовом галопе,
прибоя волну пенистую, высокую.
Догони - паутинку бабьего лета,
преодолей скорость света.
Догони - мысль счастливую, неуловимую,
в пору осеннюю, дождливую.
Догони, если сможешь, играя, счастье
душевного Рая.
Догони - мечту о нём любимом, единственном,
не повторимом.
Догони, иначе быть не должно,
хотя и без этого жить можно,
но счастлив ли будешь,
поступай осторожно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739791
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.06.2017
Мої вірші, як кораблики
пущені по воді.
Вони, як листя дерев,
розлітаються в нові серця - двері.
Вони плакали зі мною, раділи.
Вони сумували і відроджували в мені Віру,
я відпускаю їх у Ваші серця,
без забобонів, сміливо.
Вони учили мене, а може
допоможуть і Вам.
Вони, як величезний вал,
народжуються знову і знову,
проливаючись словесним потоком - струмком.
Наскільки велика Сила Слів,
вона може обпалити, як вогнем,
може угамувати спрагу,
може вручити соломинку,
у життєвому потоці довгому.
Все в Житті по Волі Божій.
Є голос - співай,
є талант - малюй,
хочеш сказати - скажи,
хочеш бігти - біжи,
тільки не мовчи, не стій на місці.
Життя - рух,
не пробачить байдужого часу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2017
После дождика,
лучик золотистый,
выглянул смеясь,
радость Жизни
в нём разлилась.
Может тучка
на Пути его стать,
это не беда,
"смелость берёт города".
Восхищаюсь, глядя на него,
какое огромное несёт
тепло и добро.
Если б так и каждый из нас мог,
хоть на миг, озарить своей
энергией этот Мир.
Хочется, чтоб в нём царила
благодать, да как нам эту
небесную черту достать.
Ясно, что нелегко ,
но объединим давайте свою доброту,
удачу, успех, чтоб расцвела
страна, как Розовый Букет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739657
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.06.2017
В житті людини весна
лише одна.
Пелюстками весняного цвіту
облітають літа,
маревом почуттів.
Буцімто, то було не з нами,
роки накивали п'ятами.
Молодість - це і є щастя людини,
його первоцвіт,
ладен кожен її повернути,
як пісні спів,
котра лунає і пролітає.
Один раз ця квітка чарівна панує,
а далі Життя лишень мандрує,
відцвітає, поле-Життя засіває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739656
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2017
Бог создал Жизнь
тонко.
Земля нас кормит
щедро.
Пчела выгоды
не знает -
мёд собирает.
Родители отдают детям
любовь бескорыстную,
щедрую, нежную.
Мы же, Жизнь
подстраиваем под себя,
своим рассудком,
чтобы было нам уютно.
В борьбе с собой,
выбираем праведный Путь ,
и только свой.
На Земле открыто ещё не всё,
иначе зачем мы на неё приходим?
А чтобы оставить что-то своё,
чего ещё не было в Природе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739544
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.06.2017
Ой, у полі квіти
повертаються до сонця,
бо вони мають очі,
а ми хіба сліпі,
щоб марити вдень і вночі.
Ой, у полі зелену травицю
колише вітерець,
він їй шепоче
про свободи вінець.
Ой поле, солодкої дрімоти,
пісеньки нашіптує
дощової пригоди.
Ой поле, думаєш свою думу,
знаєш багато
козацького суму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739541
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.06.2017
Тепер, як зламана калина,
а колись була весела,як весна,
пахуча, ніби садочок вишневий.
Пручалася матері,
що увечері не пускала,
та й батько боронив.
Не спіши казали,
бо якщо Бог дасть,
то і у вікно подасть.
Та якими б віжками
не прив'язав,
всеодно ж цікаво.
Бігли під вербами,
біля криниці,
у річку пускали
віночки барвисті.
Хлопці ж дівчат,
як ту лозу гнуть,
з одними гуляють,
інших під вінець ведуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2017
Многие из нас эстеты,
разбираемся в тонких вещах,
но ранимы, как дети,
ищем ответы,
в повседневных простых делах.
В равных частях нам от Мира дано,
но Судьбы различны, как в ретро-кино.
Мне не хочется от себя убежать.
Жизнь, как суровый пост,
настигла меня в полный рост.
Тюльпан яркий, дикий, благоухает,
хотя и на клумбе не произрастает.
Молитесь о предках, о себе, о здравии –
этим вы Силы себе и прибавите .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739424
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.06.2017
Люди, не переходите,
умоляю Вас, черту
дозволенного,
иначе будет на душе,
как у того, кто с работы
уволенный.
Не злоупотребляйте чуткостью
друзей, ведь лучше плыть по-жизни
стайкой карасей.
Снобизм - погибель отношений
людских, не считайте других
глупее извилин своих.
Радуйтесь каждому дню,
как последнему,
дни накладывают своё вето,
всё проходит, пройдёт и это.
Интрига Жизни в том
и заключается, что не
знаем, когда она заканчивается.
И только Любовь -
вечным огнём Души
остаётся жить,
продолжает в Пространстве
бессмертно плыть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739263
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.06.2017
У свій День Народження
хотіла, щоб сонце
світило яскравіше,
птахи щебетали голосніше,
зелень сяяла червневою
красою.
Нудьга не стискала Душу,
сльозинка шукала свою сушу.
Радість серце видавало "на гора",
щоб ніколи в ньому
не панувала порожнеча,
щоб здатне було любити,
надію безтурботно зберігати,
радість людям дарувати,
було безкорисним і чистим,
на межі ясності і
простоти променистої.
Цей День вже не повториться
ніколи, відлетить у безсмертя
його мрія, він поклав
відлік моїх років,
він їх множить,
але сльозинкою - краплинкою
очі порошить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2017
Жевріє надія,
віра та любов.
Не судилося, не судилося,
пташкою щасливою
крикнути вночі знов.
Доля насміхається,
гірко мається.
Закипає кров, стискаю зуби,
як стримати болю норов.
Пригнічена Душа прагне
боротися за щастя.
Покиль жива буду,
щастя та любов
шукати буду,
солодкі миті їх не забуду.
Знаю, радісна буду
при зустрічі з ними,
ніби крила виростуть
за плечима.
Ціную кожну мить -
сьогодні, завтра і вчора,
у Душі довготривала боротьба
за майбутнє вільне Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2017
Обними меня родной утренней зарёй,
закатом жарким,прочти в глазах
о незабудках сладких.
Немыслима глубина наших чувств,
в небесной чистоте грёз.
Мелодия нежной грустью
в сердце разлилась,
как сладостна её страсть.
Любить, верить, надеяться,
что с этой силой сможет померяться.
В звёздной вышине загораются надежды,
может и я душой к любви воскресну.
Привыкла, что Душа страдала,
её смущает желание всё начать сначала,
лижбы сердце не подвело, не "подкачало",
а мелодией радости и грусти звучало.
Серебром льётся мелодия эта
в золоте рассвета,
нет её ни начала, ни конца,
она в Вечности жива,
обвенчана с лёгким ветерком,
шёпотом листвы, раскрывшимися цветами,
поющими садами.
Пространство буквально стонет
от неги нежности и ласки Природы,
как прекрасны её вечные годы.
Будорожат душу грозы и дожди, снега.
Времена года в бездну летящие.
Ласкают взор моря, реки, водопады, ручьи.
Как же можно думать,
что Мы Здесь НИЧЬИ?
Любовь во всём -
в дождинке малой,
в снежинке талой,
в первом крике младенца,
в его биении сердца,
в запахе молока парного,
сенокоса лугового.
Живи, люби, дерзай,
только горя не знай.
Нам Бог для счастья дал всё,
только не проявляй кощунства
и живи разумно.
Имеем всё и сами в это счастье
верим с трудом, а зря, столько тысячелетий
вертится Матушка Земля.
Поколения приходят и уходят,
Земля им рада, верит в наши души,
как в награду.
Главное живи в чистоте сердечной
и телесной, на Земле никому не тесно,
старайся быть не бесполезным.
Потрясающая Жизнь Земная
и не нужна нам инопланетная , другая.
Да, может во Вселенной и нет такой другой красоты,
так что всячески её береги. Мы Здесь Гости,
скоро уйдём, но важно детям каким
оставим Наш Дом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739121
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.06.2017
Пам'ятають про нас люди
у момент народження і смерті,
а в життєвій круговерті
не видно нас нікому.
Кожен тче свою павутину
у малюнок особистого Життя.
Хтось красивіший і яскравіший,
хтось гірший і похмуріший.
Але цінуємо кожну мить Життя,
швидкоплинного на Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738993
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.06.2017
Незабудкой себя ощущаю,
ни плохое, ни хорошее, не забываю.
Ясный, небесный цветок, как свободы
долгожданный глоток.
Игриво склоняет головку,
чувствует свою Природу тонко.
Ловит солнечные лучи,
сонно замирает в ночи.
Незабудки мы все по Природе,
но пеняем на издержки погоды.
Осенний дождь виной,
когда слеза скатилась.
Зима сковала болью грудь,
когда грусть без спроса возвратилась.
Лето, наконец, после зимы, тело согрело,
а Lуше этого мало предела.
Весна и та у нас виновата,
что быстро из Жизни ушла без возврата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738992
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.06.2017
Дух царствует во всём,
проникает везде и всюду,
ласкает Небеса,
кружится у Земли,
преобразует нас и питает,
на новые возможности
вдохновляет.
Когда ученик готов,
тогда приходит и Учитель.
Каждый из нас,
не изолированное существо,
только со своими проблемами,
а частица Великого Единого Целого.
Неустанно благодарите Небеса
за Праздник - Жизнь,
ведь она сказочный,
щедрый, и потрясающий
подарок Господа.
Благодарите Высшие Силы
за каждый шаг вперёд,
тогда и успех будет ближе,
не замедлит, прийдёт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738836
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.06.2017
Добро, ти стало сенсом Життя.
Не дай озлобитися Душею.
Прикрась течією чистих думок
невгамовну жалість до себе.
В Житті дорога кожна мить.
Людина, як піщинка мала
в нескінченності Буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738835
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.06.2017
Рожевий запах любові
бальзам до сердечної рани.
Ти тягнув мене поглядом
у вир її.
Замішання охоплює Душу.
Річкою течуть калюжі,
біжать мрії пам'яттю заблукалою.
Світло ліхтарів їх глушить.
Ми хочемо, як краще
а виходить, як завжди...
Не дай Бог, домагатися того,
хто до мене байдужий,
чи втікати від того,
хто сам собі не потрібний.
Жінці не личить самотність,
гаснуть очі, в серці гроза,
радощів бракує, та плюс навкруги
ще криза.
Але, не проміняю дня на нічку,
я твоя, Україно, рідна дочка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2017
На Ивана Купала
девушка косу заплетала, ленты в неё вложила.
Лето давало ей своё зелье,
веночек из него сплела,
все цветы добирала -
васильки синеглазые, ромашки, мальвы пурпуровые,
маки красные, траву зеленицу.
В ночь на Купала
зоренька с неба упала,
желание загадала,
искреннюю песенку запела,
папоротника цвет найти пожелала.
Бежала к речушке,
о стерню ножки сколола,
улыбка в устах цвела
с Верой до Бога.
Ночь начиналась сиянием с Небес,
папоротника цветок девушка ищет,
очень желает чудес,
быстро веночек в воду бросает и поговорку свою имеет.
Пусть пливёт мой веночек
Днепром-речушкой,
да и к тебе единственному прямёхонько.
Девушка Судьбу искала радела,
плыви мой веночек, плыви приговаривала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738685
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.06.2017
Дивовижна мелодія ночі,
наче хміль у голові.
Зірки сяють крізь простір,
світлі, живі, ясні...
Проміння посилаючи з пітьми,
віками бачили дійство навкруги.
Скільки закоханих очей
танули в глибинах вечорових,
а на Землі, це здається
було вчора.
Швидкоплинне наше Життя.
Тільки була осінь,
вже підхопила зима.
Нещодавно весна буяла
яскрава і прекрасна,
та восени її краса безжалісно згасла.
Жене вітер невгамовні літа
рік за роком, а ми
все чекаємо щастя іскру,
загадуючи бажання в ночі.
І тільки, Віковічне Полотно Небес,
бажає нам чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2017
Мою Жизнь будут судить,
и в этой Жизни,
и в следующей.
Хочется воплотить каждую
цель, поставленную
величественно.
Мы живём в интересный час,
но сложный для понимания нас.
Человек - магнит,
так притянем же только хорошее,
на Планету Земля и к себе,
осмысленно, настороженно.
Человек - Велик,
и Душа его вечно молода.
Помогите ему достойный
оставить след,
текущие года.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738551
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.06.2017
Непрестанно и смело года гонят жизнью.
Есть ли человек, которого бы не сжигала жажда любви?
Глаза к небу, а сердце к милому.
Полюбила наперекор всему, тропой заблудилась.
Не почувствовала взаимность, как звёздочка с неба упала, погасла.
Радуга на небе играет, упасть духом не позволяет.
Не знала любви боли, то ощущениям и дала волю.
С дуновением ветра, к нему летела неистовствовала.
Осенью дрожала, как обнаженная ветка,
замирала, грустя ожидала.
Зимой метель мне шептала до боли.
Летом была надеждой согрета.
Но лишь весной, расцветала Душа с травой зеленой.
Только сердце бредит, верит, бунтует,
к Вечности склоняется, смиряется.
В счастье годы кажутся днями,
в несчастье же дни, как те года.
Вывод сделала из своего же плача,
не достаточно одной красоты,
нужна ещё и удача.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738412
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.06.2017
Милий, твої очі -
цвіт п'янкого дурману.
Милий, ти втіха серця,
душевна наснага.
Тебе в мріях солодких купаю,
з чим й засинаю,
ніби колискової тобі на ніч співаю.
Ніби бунтую, ніби корюся,
в полон до тебе стрімко несуся,
як ніжна крижанка
таю в обіймах, нажаль
це сна мого повінь замрійна.
Милий, чому ж не дружить
бажання з розлукою,
лише пеленає гіркою тугою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2017
Да, дорогу осилит идущий,
с надеждой в дальнейшее
будущее.
Ведь не зря, мы тень
на Земле отбрасываем,
должны слышать,
что нам Небеса подсказывают.
Эта вечная, незыблемая краса.
Солнышко светит нам всем,
не разделяя на богатых
и бедных, на хороших
и плохих, не жалея своих сил.
Да, если плохая погода,
к дождю, зонтик берём на случай.
Почему же , в суете людской,
обратиться к Богу,
мешает случай.
У нас, это должно войти
в привычку, как вдох воздуха
жизненно необходимый,
как глоток хрустальной воды -
жизни прерогатива.
Любовь, вера и надежда -
поплавки, что держат нас
над поверхностью
жизненных вод, не давая
потонуть в жизненной
пучине бесконечности,
и чтобы не забывали
думать мы о Вечности!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738294
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.06.2017
Тільки, сидячи біля моря, обіймаючи коліна,
відчуваю спокій я, в хвилини забуття.
Невже, колись була я русалкою-хвилею,
адже тільки тут тонкий Світ мій.
Хвилі змивають сліди, набігаючи.
Піниться, бушує живий простір,
тріумфує гуркотом хвиль.
Небо, як його відображення,
клубочиться хмарами в знемозі.
Коштую, з вітерцем в спорі,
на цьому дихаючому добром просторі.
Картина, око не відвести,
змиває з Душі наліт туги.
Кидаю монетку в море на щастя,
не хочу, щоб мрія розтанула відразу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738291
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.06.2017
Жизнь подскажи,
как подняться с колен,
в перипетиях твоих не заблудить,
успеха "краюху испить".
Сызнова, Жизнь начать не удаётся,
тяготы её гнут до Земли,
лишь снятся сны - миражи,
оазисами в непостижимой дали.
Тревожно на Душе, ради чего жил,
ради чего так страдал,
каков уготован будет финал?
В Книге Жизни,
за и против каждого,
взвешено будет на весах.
Бог Душу дал,
чтоб оценить
наш Жизненный Бал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738246
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.06.2017
Дивилася на тебе очима кохання.
Любила, як останню зірку бажання.
Чому мрії вщухли,
закотилася зоря,
як калина чарівна зашарілась одна.
Чому разом бути не довелося,
розсипалося по плечах смагляве волосся.
Вітерець відніс щасливі години,
в далеку дощову пору осінню.
Чи прийде весна на поріг - забуття,
чи зацвіте п'янкий бузок,
чи обніму тебе знову, ясеня - красеня,
в час дзвінкий, ранковий.
З віком романтики все менше,
в краплях дощу губляться надії,
у вітерця також вчувається плач,
буцімто він несеться вскач.
Задумлива усмішка на вустах,
а може це ще не всім надіям крах,
може при заході буває інший розклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2017
Розчиняємося у близьких,
живемо їх турботами.
Усі думки тільки про них,
про себе думи не допускаємо,
серце за них кроїмо,
вдячності не чекаємо.
А Життя, по-тихеньку
котиться до відмітки - Рай.
А згадати
говоримо нічого,
як серце не край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738006
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.06.2017
Пришла весна,
деревья освобождены
от старой кожи.
льда нет, расстаял.
берегов не видно,
только душе обидно...
Что же мне поможет?
Кажется, что в сердце
моём бьётся
множество сердец,
ведь оно столько
выдержать может,
каждый раз умирает
и какбы возрождается вновь,
от жизненных оков.
Сколь много в нём сил,
чтобы огонь жизни был
негасим.
Любило оно, любит
или будет любить,
оно ничего не забудет.
Даже, если боль невыносима,
его точит недосягаемая
страстная сила.
Но приходит вновь и вновь
очередная весна, в поисках счастья,
и я как тот мотылёк,
что мчит на Свет,
зная, что сгорит в тиши,
но оставит свой след в ночи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738004
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.06.2017
Поглотило эмоциональное
страдание - не соответствие
моим ожиданиям.
Но, у страдания есть и
благотворная сторона.
Дойдя до предела,
принялась за полезное дело.
Благодарна за это Вселенной,
её внимание безмерно.
Не позволила себе быть
жертвой Жизни, а
взяла себя в руки,
за все пережитые муки.
Страдание , не назову
разумным, противоречит
моей природе.
Мой внутренний Мир
богат, сохранил счастье,
не взирая на несчастья.
Трудности дали мне
непомерную силу
творчества, которая
служит мне , указывая цель,
наполняя смыслом каждый
прожитый день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737871
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.06.2017
Прийшла війна, змила, як хвилею
минуле Життя в одну мить.
І тільки з нажитого мною
залишилися живі мої вірші,
безсмертні тільки Слова,
за що їм довічна слава.
Воістину живі, тліні не піддаються,
не дивлячись на те, що в Душі -
біль непогасний, що з'їдає зсередини
безжально, криваво,
із сльозами захлинаючись, серцем від втраченого
стогнеш, але в могилу живим себе не зариєш.
Рідні пішли один за одним,
а ти, як на зло залишився,
щоб ще післявоєнне тобі дісталося...
Відновити нічого не можливо
і рідних не підняти.
Я в таких випадках завжди говорю,
що була б Душа матеріальна,
так вже б спалахнула.
А людина виносить все,
іноді не згодна, що
як на розп'ятті.
А вдуматися, що ж ми хотіли,
це розплата за розп'яття Сина Бога - Христа,
на крові Його, замішане наше життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737870
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2017
Думки, виливаючись зовні,
залишають глибокий слід
у Душі.
А Душа людини,
немов дзеркало,
відбиває пережите нами
і висловлене.
Навіть, якщо у нас трапляється,
що Життя не виходить,
нам вдається вижити
і нести в серці віру
у ідеальну любов і дружбу.
Надія помирає останньою,
а віра - подружка, теж з нею
в упряжі, воює сміливо.
Любов же, як нетлінна зірка,
Душам нашим буде
світити завжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737725
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.06.2017
Почему только в мечтах,
почему не на яву,
сердце к сердцу ищет дорогу?
Заглянуть в твои глаза хочется,
в них целый Мир,
любви пророчество.
Надеюсь потонут в них
любви страдания,
а всплывут одни желания.
Я смотрю в них,
глаз не отвожу,
мне приятно в этой истоме сладкой.
Люблю в них смотреть не отрываясь,
не моргая, а наслаждаясь.
Вижу в них счастья миг,
да воскресну ль в них.
Боюсь пройти мимо,
глаз твоих любимых.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737724
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.06.2017
Море, Дух твой не покорён,
в веках животворен.
Море, прости меня
за слова никудышние,
"рифмоплёт" с меня ещё не вышел,
учусь...
Мой стих для тебя
"капля в море",
но не удержалась,
оказалась на твоём
чудесном просторе.
Год ждала встречи -
"у моря погоды",
ведь коротки наши
скользкие годы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737561
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.06.2017
Весна - дівчинка панянка,
затримайся, йти не спіши,
надолужи мої щасливі дні,
зупинись на тривалу мить.
Хочу втекти від біди,
стискає Душу біль.
Світла промінь,
хочеться закинути
в самісеньке серце,
щоб мої очі були чисті,
ніби безхмарне небо.
Розбуди мене, вкажи любові
гідну стежинку, кружи,
не жалій голівоньку.
Чіпляюся за останню зіроньку,
за ранкову пісеньку,
душевну стежину,
за спалах бузкової хурделиці,
мальви мальовничої доріжку,
буйство матіоли запашної,
де знайдеш ще такої,
до дрожі твоєї долоні,
усмішки в полоні губ.
Хіба є щось краще,
ніж полон почуттів бажань.
Відчуваю, всередині народжується
Души Нове Життя і воно
не "сліпе дитя".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737560
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2017
Біжу полем,
надію, віру та любов
відчуваю знов...
Цвітом Душу п'янить,
зве її у політ,
любо вітерцю купати
цю красу.
Квітоньки, як зіроньки,
кружляють у танку Вічності,
кличуть у невідомі далі.
Мій внутрішній світ,
так і рветься назовні,
йому бракує повітря, це як пити
домашнє молоко,
замість порошкового,
або дихати свіжим
повітрям після задухи,
звуки лагідні тішать вухо.
Такий природний простір,
навкруги такі запахи,
така краса, тут і маки,
і шавлія, ромашки - жовте, жовте поле
без меж, попри завірюхи в пилюці
у дороги.
Здається на весь Білий Світ
л'ється чарівних променів світло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737435
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.06.2017
Песчаный пляж лежит,
как покрывало,
тёплое, жёлтое, влекущее.
При виде его и моря,
просто хочется жить,
радуясь покою.
Возвращаемся к нему ежегодно,
как к себе домой.
Устаём за год до изнеможения,
ведь механически произносим слова,
делаем телодвижения, а здесь у моря ,
происходит, какбы перерождение.
Перестаёшь копаться в себе,
приходит смена печали на радость,
скуки на действие.
У моря, ну просто девичьник
на просторе...
Аншлаг, когда делаешь в море первый шаг,
закусив губу, чувство великой радости,
запал...
Зарождаются новые зёрнышки-мысли,
готовые прорасти в новой реальности
Жизни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737431
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.06.2017
Музыкой дождя упиваюсь,
как осенний лист последний
каюсь, плачу вместе с ним,
ропщу, одиночеству
ничего не прощу.
Капель барабанит по крыше,
сердцем её слышу.
Дождь, не морочь мне головушку,
струйками кружи,
складывай ноты в падежи,
очищай струны Души.
Громко льётся
твоя мелодия плача,
но она для меня
уж ничего не значит,
ушли её сладкие мгновения,
поцелуев дуновенье.
Ты щипешь Душу по настоящему,
ты для меня награда,
а не преграда.
Раньше от тебя спешила,
а теперь некуда от тебя бежать,
прошлое будоражит за тобою вскачь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737225
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.06.2017
Її Величність - Любов,
пір'я здіймає знову.
Вище хмаринок взлітаю,
вірю збудуться мої мрії.
Співати прагне Душа,
тим вона й хороша.
Лише серце б'ється
не сміливо, ніби скам'яніло,
тугою взято на ціпок.
Прошу, зруйнуй цей
заїржавілий замок.
Де взяти хоробрість тобі закричати,
зруйнуй цей плетінь, ці грати,
тебе мусила довго чекати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2017
Моє життя ще Книга розкрита,
вписую сторінки кваплячись,
не забуваючись, але вже озираючись.
Як пописаний лист доля моя,
як відгомін минулого дня.
Слова - акварелі, сяють,
як вічно-зелені ялини.
Мені від себе не втекти,
треба існування земне виправдати.
Кроків скільки було стоптано
дзвенять в душі луною покинутою.
Пишу вірші різні -
веселі і дозвільні,
сумні, сердечні,
з вірою і болем нескінченним.
Вони, як бутони квітів,
як мелодійний церковний дзвін.
Вони, як шелест крони дерев,
шепочуть про радість вічну.
Я думками молюся,
а душею борюся.
Душа моя ніжна і тривожна,
затамувала подих
насторожено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737142
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2017
Мама - слово дорогое,
сокральное, вечное,
запредельное.
Любовь матери тонка,
с первого мига твоего рождения,
до конца её жизненного пути,
она готова тенью
за тобой идти.
Первое кормление,
первая твоя улыбка,
ложится нежным следом
на сердце её и Душу.
Первый твой снежок,
первые шаги запоминаются,
как драгоценные камешки,
в цепочке её любви.
Хочет, чтобы был ты
самый лучший, самый умный,
кровиночка - яркий лучик,
солнышко золотое,
самый-самый дорогой человечек на Земле.
Материнская любовь нежная,
бесконечная, верная и вечная.
Даже, Душой отлетая,
она повсякчас за тобой созерцает
с Небесного Рая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737140
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.06.2017
Пока Жизнь - до тех пор надежда.
Говорят, что ни одна большая буря
не бывает длительной,
а я не согласна - говорю, что бывает,
на себе, к сожалению, ощущаю.
Радуемся, когда-то и наш день придет,
заживем лучше,
а везде, одни напасти и несчастья.
С возрастом все понимаем с полуслова,
поэтому и сердце щемит,
как жизненная основа.
Говорить легко,
тяжелее - сдерживать слово.
Кто шелеста боится,
тот в лес не ходит.
Жизнь же тогда, как ожирелье,
когда Вы из одного теста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736979
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.06.2017
За те, щоб твої
п'яточки малі,
торкнулися ласкавої хвилі.
Гине в АТО краща
Українська Людина.
За те, щоб хліба
запашного скоринку
з'їла щаслива дитинка.
На сході л'ється
крові краплинка
кожної хвилинки.
За те, щоб подружжя молоде
Новий День зачало,
гине молодий козаче -
любові дзеркало.
За нашу Рідну
Матінку - Україну,
молоде покоління
не вагаючись віддає
своє життя і силу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736978
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.06.2017
Тебя жду осенью,
под ветром порывистым,
под дождем не милосердным,
под круговертью багряных листьев,
летящих сверху,
под небом хмурым,
с тоскою Души жгучей,
сердечной болью дерзкой.
Ты, как огонек в ночи манящий,
все в тебе кажется наилучшим.
Ты плеснул мне в лицо
чувствами любви,
огнем Души не удовлетворился моим.
Я березку - подружку обниму вместо тебя,
и попрошу сердечным мукам покоя.
Привычка нас сдерживает на пути к решающим изменениям,
она недотлевший очаг воспоминаний,
ослепляет глаза слезой злой,
бережет сердце от обмана.
Разменными деньгами никогда не стану,
сохраню сердце от обмана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736872
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.06.2017
Люблю Природи
дихання земне,
мерехтіння фарб
палітри її.
Всевидюще Око
Трійці Святої
дотримує порядок
Життю Земному.
Сліпуча Планета
все дає нам дарма,
тільки примножуй
і бережи, тільки
їй і собі не бреши.
Роскішна, вишукана,
з кожним золотим
світанком повінчана,
Природа Вічна.
Боже, яка краса
довірена нам на Віки!
Таємнича Сила Планети
всередині неї,
Господь - Вселенський Архітектор,
бережи нас і її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736868
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.06.2017
Аль Пачино
- "Зачем мне другие?
Я не хочу быть вагоном,
в который входят и выходят.
Мне нужен один пассажир...
с которым я доеду
до конечной."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735792
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 31.05.2017
Б'ється серце
скаженою іскрою,
шлях освітлюючи кров'ю променистою.
Тільки воно рідне знає,
скільки Життя мук випробовує.
Перекладних на шляху своєму
не міняла, але неабияк,
признатися втомилася.
Життя моє, ти змійкою в'єшся,
у руки сміливі не даєшся.
Ох ти, Життя, сонце пекуче.
Ох ти, Життя, не справжнє.
Щастя, без зірок шлях
освітлюючих.
Місяць, без сліз заспокійливих.
Світ навкруги, біжить і мчить,
а я, як в завірюсі,
сніжинка метелиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2017
Гемагнитные ладони
в сумраке ночи,
то как крылья накрывают,
то в омут свой манят,
то сильные, то нежные,
влекущие, манящие,
будто лавина настоящая.
Разве их можно забыть?
Пахнут орешком,
трепетом нежным.
Любит их шепот ночи -
только не молчи, только не молчи...
Линии твоих ладоней,
как влекущие реки!
Будь же умным кормчим
на моём кораблике Жизни.
Я готова открыть
своё сердце тебе,
как цветок Жизни,
но ничего в Мире
не стоит того,
чтобы из этого делать
проблемную нишу,
надеюсь, что ответ
твой услышу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735657
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.05.2017
Сонечко за обрій сідає,
відлуння ночі на п`яти наступає.
Настає зелена тиша,
не гуде від вітру навіть дах,
спить серед гіллячка птах,
квіти поховали голівоньки,
не чути запахів стриманих.
Ніч бере все навкруги у свій таємничий полон.
Висне небо зірковим малюнком акварелі,
сон зайшов у двері.
Він тишею блукає,
в небеснім шатрі купає.
Коли час нічний на небі згасає,
утрішній порі шлях відкриває.
Крізь вікно, промені вії колишуть,
порушують дрімотну тишу,
шепочуть ранкові пісні,
дивуюся природній силі та красі.
Німіє подих, душа прагне нової сили.
Дзвенить повітря, сміється золоте сонечко,
над нами висне туману завіса,
купає квітки барвисті.
Захоплена у полон хитрощами краси,
хочу любити все навкруги,
хочу, щоб зоріли мої очі ясні.
На фото Марія Вікторівна Бурмака
Народна артистка України
кандидат філологічних наук
співачка
чарівної краси україночка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2017
Один з нас скаче
на зебрі смугастій -
радість і горе
у нього в спорі.
Інший на кульгавій кобилі,
як і не жив у цьому Світі.
Дехто на коні в яблуках,
саме все пливе в руки.
Різницю уловити легко,
але чому так відбувається,
зрозуміти складно все одно.
Мої обставини бувають
тільки помірно сприятливими.
А багато що і не повернути назад.
Невпевнена, неспокійна,
Життя, як суцільна прочуханка.
Вже насилу вірю,
що сонечко зійде
над моєю головою,
не дасть з бідою
залишитися однією.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735507
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.05.2017
Я не гадаю на картах,
на кофейной гуще,
параллель с удачей не провожу.
Даром ничего по-жизни не давалось,
наивностью не дорожу.
В каждом из-нас внутри сидит ребёнок -
Душа, возжаждавшая ласки и тепла.
Во вне она отдаёт много,
но и к себе жалостью пылает иногда.
Мечется она в потоке временном,
чего боится, к чему стремится.
Боится одиночества, предательства,
лести без сердечности
и трезвости ума.
Стремится ко многому,
торопится духовностью зарядиться,
и с Пути не сбиться.
Страшится Жизни конца,
но не за себя, а за тех кто останется,
и будет в разлуке маяться.
Мечится Душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735505
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.05.2017
Стихи, Вы моё спасение Души.
Если бы не Вы, Душа зажатая
войной в тиски,уже разорвалась бы
на куски от тоски.
Как унять эту боль сердечную,
не проходящую и бесконечную.
Особенно тяжело и горько
в праздники-застолья,
помню, как некогда большая семья,
радовалась счастью каждого
прожитого дня.
Теперь, потеряв родных и
всё материальное,
нужно учиться жизни изначально.
Война, она косит жизни,
даже тем кто спаслись, как я,
приходится жить одной,
в обнимку с болью и горькою слезой,
ведь я не железная...
Для себя жить не умею,
не приучена, в этом
большая проблема моя.
Считаю, если семьёй не востребована,
значит, как потеряна,
смыта жизненной волной,
этой проклятой, никому не нужной, жестокой войной.
Выкорчеваны наши Судьбы с корнями,
выживаем, кто как может сами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735414
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.05.2017
Боже, згорнули Душеньку мою
у мале колечко,
розгорнути її хочу і погане
не накликати.
Семимильними кроками
Життя пробігло,
але витягнути з серця
так і не змогло колючку.
Місячною доріжкою,
мрія у далечінь прагне,
але не посміхається,
а міражем іскриться.
Витягну з моря,
повну мережу бажань,
а натомість втоплю
свій Корабель Страждань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735413
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2017
Хочется ощущения счастья,
чувства, что тебя все любят.
Хочется тепла, как в детстве,
бескорыстного, не имеющего конца и края.
Хочется душевного рая.
Хочется понимать и быть понятой.
Хочется, чтоб сердце не обдавало холодом
от душевного голода.
Хочется быть звездочкой в жизни,
но только одному.
На Пути коротком
оставаться кроткой.
Чувствовать боль близкого, как свою.
Хочется, чтоб лучшее из жизни не ушло,
и быть любимой, не смотря ни на что.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735208
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.05.2017
Сльозинка мала, а скільки висловила,
з Душі скотилася в потоці швидкому.
Сльозинка мала усередині скупчилася,
і усім невисловленим, як з гір спустилася.
У ній сокровенне,
у ній незабутне, і не згоріле.
Кришталик мій скривджений,
з Душі звалився,
росинкою сріблястою істини,
невисловленою жалістю серця.
Ти сили дай, щоб в житті вистояти.
Воно важке, воно жорстоке,
воно без правил, в потоці вогняному.
Усе наболіле - згори до тла,
а те, що не дотліле, хай покриє мла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735206
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2017
Коли по любові, співають інакше птахи.
Коли по любові, яскравіше горять зірниці.
Коли по любові, ранок пахне весною.
Коли по любові, щастя в очах не приховаю.
Коли по любові, жити хочеться нескінченно.
Коли по любові, думаємо це навіки.
Коли по любові, миті швидкоплинні.
Коли по любові, почуття глибокі і сердечні.
Коли після любові розлучення, як голка.
Коли по любові, Душі без тебе колко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2017
Хочу, чтобы ощущение
собственной ничтожности,
сменилось чувством силы и
точки опоры,
как твёрдой жизненной основы.
Смелость мыслей и чувств,
пусть даст осознание
потери пут.
Чтобы царил душевный покой,
и вера в себя, чтобы не
чувствовала, как бывший атеист,
за веру в Бога, перед не
верующими, чувства стеснения.
Хочу, чтобы нежно звучал
колокольчик души,
и его не затмил звон
монет расчётливой тиши.
Хочу, прожить так,
чтобы Жизнь моя
не была заплаткой
на совести рода,
кичится умом не стану,
но хочу, чтобы мой Дух
стал мудрее.
Каждому из нас не помешают -
предварительные знания,
жизненный разгон,
и полный доверия ,
переворот во взглядах.
Творчество, рождённое
от слияния с Создателем,
благословенно, обладает
не приходящей ценностью,
и верой не обыкновенной.
Жалость к себе - бичь нашего
каждого, прожитого дня.
Любой из нас, не повторимо
индивидуален, и выбор его
истинного Пути реален.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735073
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.05.2017
Да что ж мы, женщины, такие тонкослёзые?
Чуть что, и вот они – ручьи непрошеные.
Иль брошенные мы, иль обиженные,
соленой слезой униженные.
Иль радость вдруг нежданная,
а вот и она – слеза долгожданная.
Да что ж эти слезы у нас так близко –
в мужских глазах падаем низко.
А сдерживать не умеем, не просто –
а ведь это разница душевного роста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734957
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.05.2017
Дорожче життя немає нічого.
Чіпляємося за нього зубами.
Давить нас, як колесом.
А ми крутимося і виживаємо.
Біжимо, як білка в колесі.
Крутити його не нудно.
І зовсім нам невтямки,
як зупинити його важко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734952
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2017
Дитинство, дозволь по тобі посумувати.
За усі прожиті роки себе милосердно пробачити.
Світ змінювався зі мною, я в нім росла і жила.
І не пройшло і пів століття, як смуток за дитинством знайшов.
Не було в дитинстві брехні, не було користі,
а тільки світлі і чисті думки.
Ясні зірки світили низько і здавалися зовсім близько.
Надією серце жило, в майбутнє непохитно вірило
і йшло до нього упевнено.
Життя, не обдури дитинства надій і очікувань,
юності сліз і ридань.
Не дай піти з Життя -
не пізнавши силу справжніх почуттів і думок.
Дай випити міру справедливих і ласкавих почуттів,
з єдиних теплих і бажаних губ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2017
Верь в себя, борись с Вселенной,
маловерным не будь, не греши.
Прощать учись обиды,
избегай пустословия и лжи.
Пальцы не загибай в учете несчастий,
напрасная трата сил,
а огонь мщения в себе
не каждый погасил.
Верь в мечты, но не стань
рабом мечтаний,
ориентир в ральности не теряй.
Жизнь на карту ставит всё,
но даже став материально нищим,
Душой не обнищай.
Люби свой народ и Отчизну.
Будем честны перед собой,
ведь слово Человек от слова Век,
который мы не просто проживаем,
а в постоянной борьбе себя закаляем.
Стучи в дверь, а не ломись в окно,
и всё будет тебе дано.
Ведь кто стучит, тому и открывают,
в Заповедях эти слова витают.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734763
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.05.2017
Міркую, зітхаю,
як себе поведу,
коли тебе зустріну,
навіть і не знаю.
Чи піде кругом голова,
з весняного прориву.
П'янить медовий запах акації,
сум пішов у забуття.
Вона білим, дивним
мереживом укрила
і ніби з надією
до мене промовляє.
Вірить, що ще буду щасливою,
вороття болю нема,
бо Душа хоча й знесилена,
але вже умита життєвою зливою,
з надією дивиться у майбуття.
Любов набий своє тату,
бо без тебе жити не зможу.
Хочу, щоб Життя було,
як чиста ріка.
Печаль, щоб привела до радості життя,
прощання до нових зустрічей,
обіда до благодарності,
а мої страхи до Перемоги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2017
У оптимиста на половину
полный стакан.
У пессимиста на половину
пустой.
Разницу каждый видит свою,
сколь зажата его
внутренняя радость.
Но пусть не позволяет его
слабость, сотрясать
пространство своим
настроением,
на поведенческом
элементарном наслоении.
Ангельскую поддержку свыше,
чувствуем повсякчасно.
Даёт нам динамику в Жизни,
иначе были бы совсем несчастны.
Ведь в глубине Души
у нас кипят страсти,
энергий целый огромный
кристалл, спасают нас
от напастей.
Нам нужно создать нечто своё,
что нужно другим,
больше поступков совершить
не стандартных в Жизни.
Пространство не хочет нас
забирать раньше времени,
мы ему должны отработать
свой долг во времени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734674
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.05.2017
Хочеться бути слабкою,
як легке дихання вітерця.
Ніжною, як невагома сніжинка.
Танути, як росинка,
що летить з листка.
На мить боячись,
сльозу ховати, віями укриваючи.
Тремтячи, як ковила польова,
срібляста, промениста.
Душею дзвенячи дзвоником,
серцем яскраво-червоною трояндою палаючи,
стати слабкіше за дощинку,
осінню павутинку,
капіжу бурульки талої,
пелюстків квітучого бузку,
у ароматі танучи,
ну скажи мені,
навіщо тобі інша?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2017
Танец бабочек простой,
кружевной, лёгкий,
мирской.
Парят одна краше другой,
зависти не знают одна к другой.
Как всё сотворено неимоверно.
Легки, будто шепот в тиши.
Природа просыпается нежно,
во всём царит блаженство.
Где-то утро украшено ярко,
где-то туманно,
но реально красиво,
в трепете поцелуев,
прикосновеньи желанных тел.
Солнышко тоже заглянуло к нам,
будто желая счастья всем, приветствуя
нежностью в поле невесомой ковыли,
на море волн бархатистых извилин.
Как дотронуться хочется
до летящего цветка-мотылька,
взмах лепестков - тайна велика.
Хочется, чтобы села на ладонь,
ощутила на ней покой.
Девочка на лужочке присела,
жаль бабочка уже взлетела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734498
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.05.2017
Що було, вже загуло,
жалітися не буду,
але й нічого не забуду.
Триває Життя -
стежина Земна.
Скільки пройдено кілометрів,
а як завжди не залишилося
декілька метрів,
щоб щастя знайти...
Життя, як буревій,
з корінням вириває,
а потім ще й питає,
виживеш чи ні?
Душа стерпить все,
вона вічна, довготерпима,
Війною, як вижатий лимон
зомліла.
Серцю дає наказ -
любити все і всіх повсякчас.
А воно, коли вдається,
а коли не дуже ,
зціпиш зуби від болі-холоднечи.
Що раніше радувало,
тепер не чіпляє.
Наш внутрішній голос -
безмовний язик серця.
Істина - блаженна пісня
всередині нас,
молитва без слів,
прагне закинути
промінець сонця
в наші серця,
оберігає нас до кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734351
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.05.2017
Только подумаю погулять пойти,
тучи над головой на моём Пути,
но что за везучий такой человек,
смеюсь сама с себя -
бальзаковская заря.
Но Мир он живой и дышит,
роняя дождинки-слезинки на крыши,
ну вот дорогой и плачь за меня,
надоела моя внутренняя борьба.
Хочется Жизни обыкновенной,
без горя, слёз, несчастий,
потерь и прочей злой напасти.
Я - Человек, а не зверь,
которому только есть, пить,
размножаться.
Моя Душа хочет в любви купаться,
конечно она способна заблуждаться,
но не настолько , чтобы не отличить
биду от боли стойкой,
брата от врага, любимого от недруга.
Обман душит повсюду, а нужно ведь не просто жить,
а и выжить.
Я же Человек, во мне смесь гремучая поколений,
плюс наш 21 Век.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734350
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.05.2017
Запах скошенной травы -
лечит наслоение
негативных чувств.
Природа - Чудо невероятное,
да к тому же,
лекарство бесплатное.
Она дала нам право
выбора цели,
тактики Жизни,
развитие интуиции.
И раз уж наш
сперматозоид победил,
знать, именно мы
нужны Миру.
Недооценивать себя
нельзя,
программа каждому своя.
Человек - Храм Природы,
познай себя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734230
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.05.2017