| Сторінки (51/5053): | « | 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 | » |
Свист позёмки бежит
с хмельным, яростным вдохновением.
Преследует шалая мысль,
как остановить "стрелы" зимнего ветерка
в эту особую, зимнюю ночь.
Шатёр еловых ветвей
мерцает объятый тонким узором инея.
"Тёплая" лебяжье-белая перинка снега
слепит серебристой негой.
Мороз щипит нос,щёки, руки,
будто зол на меня
за прошлогоднюю разлуку.
Не победительницей , а его пленницей себя ощущаю,
согреться тщетны мои потуги,
уже замёрзли даже ноги.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762385
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.11.2017
Нет ничего дороже жизни. Я буду воспевать её до последнего вздоха. И как знать? Быть может, моя песня переживёт меня.
Другой судьбы себе не представляю. Каждый человек не похож на другого, зачем же превращаться во что бы то ни было, не значит ли это — отказаться от себя?
Я вступила в мир песни, как вступают в монастырь. Правда, светский и позолоченный, но все же монастырь. И владела мной истовая вера.
Почему вы всегда гастролируете вместе со своей семьей?
– Ответ прост: я очень люблю этих людей и не хочу с ними расставаться.
Поцелуи – разменная монета любви.
Какой мужчина вытерпит женщину, которая рта не закрывает?
– Вы поете о сильной страсти, которая сметает все преграды.
– Это как в кинофильме. Актер играет убийцу, а в жизни он никого не убивал.
Даже спорт не помог мне подрасти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762220
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.11.2017
Не звинувачуйте осeні,
вона не винна,
що сльози ллються градом,
чи камінь на Душі.
Якби Господь,
дав солодкості,
скільки пролито сліз,
ось де було море радості.
Всесвіт усе працює,
направляючи Космічні Струми
до нас, Земних Світів.
Він увійшов до Епохи Присвячень,
сіючи зерна Духу і Доброти,
даруючи свої безсмертні дари.
Незнання Законів Космосу,
не звільняє від тих явищ, що відбуваються,
адже нам відкриті усі двері.
Наш ГЕН зберігає досвід
за всю історію його існування.
Ми повинні жити на повну потужність
а не, як лань поранена.
Час стороннього
спостерігача пройшов.
Зла спогляданням не спопелити,
по ньому любов'ю потрібно бити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762219
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.11.2017
С мужчиной должно быть хорошо, плохо жить я и сама смогу.
Истинная красота и женственность вне времени.
Вот почему сегодня, снимаясь, я всегда думаю о тех, кто протягивает свои заработанные трудом деньги в окошко кассы с надеждой развлечься. Мне безразлично, что подумают продюсеры и режиссёры, но далеко не безразлично, что подумают люди, посмотрев мой фильм.
Мужчины думают, что девушки подобны книгам – если обложка не привлекает, то и читать не стоит.
Иногда, разбив хорошее, можно сложить что-то лучшее.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762059
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.11.2017
Сад кольору білого повний,
як хором метеликів білих,
ніжних, гнаних вітром безтурботним.
Сміливих пелюстків бій,
як бджолиний рій.
Аромат фантазій небесних, свіжих,
наповнює Світ неземною красою.
Укриває Землю білою млістю,
як килимом зі снігу.
Я люблю цю пору пелюсткового параду,
на серці бушує ностальгії насолода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762058
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.11.2017
Томління душі
замучило зовсім.
Без тебе відлічую
дні, миті, години.
Адже, ми живемо
не на чужій Планеті,
а дихаємо одним повітрям
улюбленого міста,
в голодній ночі,
хоч у Всесвіт
обпаленим серцем кричи.
Що посієш, то і збереш.
У ночі Душу гірко стиснеш,
думки вголос кричачи,
не танучи в собі.
Життя проходить і
ніхто над ним не владний,
борг же його платежем
червоний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2017
Боль на Душе
узелочком завяжу,
даже сердцу правду не скажу.
Опять засыпаю, в обнимку,
с ночною дымкой.
Ты - свет в окне,
ты меня волнуешь.
Ты - свет в окне,
меня никогда не забудешь.
Ты - свет в окне,
всегда помнить будешь.
Ты - океан,
полон чувственных волн.
Ты, словно шумный прибой,
то отойдёшь, то в не равный бой.
Ты -Мир , в моих глазах,
ты - вихрь в горьких слезах.
Ты - снежинка талая,
ты - незабудка малая.
Ты,ты, ты - в Мире светлоты.
Ты, ты, ты - в запахе весны.
Ты, ты, ты - в каждой бусинке росы.
Ты, ты, ты - в звонком серебре потока.
Ты, ты, ты - в чистоте самого Истока!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761875
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.11.2017
Во дворе дерутся воробьи,
в кусте жасмина шалят,
их скорбный труд не проходит
даром, сыпятся лепестки градом.
Сосны похожи на орган,
покачиваясь , шуршат
ветвями в такт.
Россыпаны бусы яркой рябины,
гроздья поникли,
в предчувтвии дивном.
Осени зыбкой пора настаёт.
Сохраним в памяти
ушедшую тень лета,
красоту его рассвета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761708
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.11.2017
При долині у струмочка,
зігнула свої віти
вербонька - дівонька.
Накрила сумом свою голівоньку,
хоче прагнути любові краплиноньку.
Вербо люба, не сумуй, не сумуй,
гони геть від себе злую путь.
Весна нарешті вкриє тебе новим листям,
задивиться на тебе все обійстя.
Ти грайливо вітами зашумиш,зашумиш,
порушуючи тишу.
По-заслузі, тобі радітимуть
і птиці, і друзі.
Журбу твій стан викриває,
Душу крає.
Боротьба твоя за весну щира,
жінколюбива та відверта.
Відчувається свободолюбива
жадоба до життя знову,
у шепоті твого листя, як намиста.
Щира ти і прекрасна,
поринаєш з тобою ніби у казку.
Люба мені твоя мольба
до синього неба, червоного сонечка,
веселки у кожному віконечку.
Вербонько - любонько нелюба прожени,
прожени, а коханого для моєї судьбоньки
наздожени, наздожени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761706
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.11.2017
Журавлиным клином ,
души улетают с Земли.
Полёт болезнен и дивен.
Храм Души нам здесь
надо беречь, а мы
в Суете-сует не помним
данный Обет.
Только, во-второй половине
Жизни, страх пронизывает
не приятным холодком мысли,
об узких вратах Рая,
Жизни нашей укоризны.
Феномен Души , до конца
не изучен, но мучит
загадкой сущей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761486
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.11.2017
Життя без любові -
космічна драма
на життєвому полі.
Не нав'язую нікому своїх почуттів
та думок, кожен вирішує сам
де будуть його сліди.
Жду свого світлого посланця.
Віра, Надія і Любов
живуть у полоні моїх снів.
В серці народжується
порятунок від полону розлук.
Вірю, нової доби рання зоря
потішить наші серця.
Я, як вежа не впала.
І не "біла ворона",
тому й забажала щастя знову.
Моя надія вірю зустрінеться
з твоїми задумливими очима,
з'єднає наші руки сміливо.
В калейдоскопі часу ніхто не має масок,
а тільки відкриті обличчя.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2017
Радію початку нового дня :
похмурий або сонячний -
вічність для мене.
Швидкоплинний час - хвилини, години, роки.
Адже не помічаємо цієї краси.
Тільки дивлячись в дзеркало, ми усвідомлюємо -
час пролітає, як вода в пісок.
Його не утримаєш, як не намагайся,
його не обдуриш, як не старайся.
Адже воно - свідок жорстоких митів,
і мірило тяжких пережитих днів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2017
Никогда не сознаюсь себе
в слабости, даже в минуты
сильной ярости.
Слабость - внезапная потеря
сил моральных и физических,
хрупкость чувств,
уязвимость Души лирической.
Только обращаясь за помощью
к Миру,я обретаю вновь
внутреннюю силу.
Иногда ошибаюсь,
думаю слабость это просто -
настал предел срочных перемен.
Те зёрна, что посеяли когда-то
непременно приведут к урожаю,
только не забывайте чаще
вскапывать свой огород,
тогда пользу принесёт,
даже птичий помёт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761300
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.11.2017
Один из нас скачет
на зебре полосатой,
радость и горе
у него в споре.
Другой на хромой кобыле,
как и не жил в этом Мире.
Иной на коне в яблоках,
само всё плывёт в руки.
Разницу уловить легко,
но почему так происходит,
понять сложно всё равно.
Мои обстоятельства бывают
только умеренно благоприятными.
А многое и не вернуть обратно.
Неуверенна, беспокойна.
Жизнь, как сплошная головомойка.
Уже с трудом верю,
что солнышко взойдёт
над моей головой,
не даст с бедой
остаться одной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757554
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.10.2017
Обійми мене рідною, уранішньою зорею,
заходом червоним, прочитай в очах
про незабудки солодкі.
Немислима глибина наших почуттів,
у небесній чистоті марень.
Мелодія ніжним смутком
у серці розлилася,
яка солодка її пристрасть.
Любити, вірити, сподіватися,
що з цією силою зможе помірятися.
У зоряній височині спалахують надії,
може і я Душею до любові воскресну.
Звикла, що Душа страждала,
її бентежить бажання все почати спочатку,
хоча б серце не підвело, не "підкачало",
а мелодією радості і смутку звучало.
Сріблом ллється мелодія ця
у золоті світанку,
немає їй ні початку, ні кінця,
вона у Вічності жива,
повінчана з легким вітерцем,
шепотом листя, кольорами, що розкрилися
співучими садами.
Простір буквально стогне
від млості ніжності і ласки Природи,
як прекрасні її вічні роки.
Бентежать душу грози, дощі, сніги.
Пори року у безодню летять.
Пестять погляд моря, річки, водоспади, струмки.
Як же можна думати,
що Ми Тут НІЧИЇ?
Любов у всьому -
у краплині малій,
у сніжинці талій,
у першому крику немовляти,
у його битті серця,
у запаху молока парного,
сінокосу лугового.
Живи, люби, радій,
тільки горя не знай.
Нам Бог для щастя дав все,
тільки не проявляй блюзнірства,
і живи розумно.
Маємо усе і самим у це щастя
вірити важко, а даремно, стільки тисячоліть
крутиться Матінка-Земля.
Покоління приходять і йдуть,
Земля їм рада, вірить в наші Душі,
як в нагороду.
Головне живи в чистоті сердечній
і тілесній, на Землі нікому не тісно,
намагайся бути недаремним.
Приголомшливе Життя Земне,
і не потрібна нам інопланетна, інша.
Так, може у Всесвіті і немає такої іншої краси,
тож всіляко її бережи. Ми Тут Гості
скоро підемо, але важливо дітям яким
залишимо Наш Дім.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2017
Добрі, тихі вечори,
вас так небагато,
що собі іншого
щастя і не бажаю,
коли вас зустрічаю.
Але, бувають злі жарти
з Долею, упоратися
з ними бракує волі.
Поглинають цілком,
не відпускають зі свого
полону, якщо б була
поряд з тобою,
то цінувала б кожну
мить душевного
подиху.
Губи б не відвела,
бачила б тільки твоє
обличчя, як чарівного
вінця кільце.
Але, не приховую,
що хочеться бути поруч,
тільки з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2017
Мои устремления бедней,
чем любой волосок на макушке моей.
Чужое дыхание пёрышком не касается
моей щеки, только снежинки
тихо смеются, падая на лицо.
Вечные свидетели луна и заря.
Обнимаешь подушку,
как самого желаннейшего
из мужчин.
Только ночью и на рассвете
слышен шум квартир,
в одной старческое бурчанье,
в другой крик страсти -
сердец трепетание,
в иной плачет женщина в отчаяньи,
слышен и плачь ребёнка,
голосом звонким,
а где-то пьяный мат,
человек и сам себе не рад.
Призываю в свидетели
укоряющую душу,
слезу свою тихо сушу.
Остаётся лишь воздеть
руки к Небесам,
ощущая всю бесполезность бытия,
творимого вокруг,
в бездне повседневных мук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757378
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.10.2017
Поки життя - доти надія.
Кажуть, що жодна велика буря,
не буває тривалою,
а я не згодна - кажу, що буває,
на собі, на жаль, відчуваю.
Тішимось, колись і наш день прийде,
заживемо краще,
а скрізь, одні напасті та нещастя.
З віком все розуміємо з пів-слова,
тому й серце щемить,
як життєва основа.
Пообіцяти легше,
важче - додержати слова.
Хто шелесту боїться,
той у ліс не ходить.
Життя ж тоді, як намисто,
коли Ви з одного тіста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757275
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2017
Лето место осени уступило.
В экосистеме разбросаны
деревьев семена -
будущая лесная краса.
Ярусами облетает листва.
Как "голый король",
стоит тополь без листьев.
В счастливом полёте белки,
трощат орехи, медленно
идущие холода, им не помехи.
Лес стоит, как заворожённый,
Судьбою на зиму обречённый.
Гармонично общаясь с Природой,
готово к познанию Мира,
всё живое и земное.
Победитель лесного
торжества - муравейник,
по зову пропитания,
всё тащит и носит
основательно.
В высокогорье суровая погода,
отдалённые вершины покрывает снег.
Скоро он будет везде,
близится непогода.
Только , море бушует волной,
не торопится встречаться
с зимой.
Бог Морей, унеси плохое ,
волной высокой, а затем,
в шуме прибоя, с пеной морскою,
сбрось усталость участи земной.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757274
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.10.2017
Якби моя воля, ніколи не знала б болю.
Життя рушником розіслала б по Долі.
Якби знала, де впаду, заздалегідь підіслала б соломки,
щоб не було в боки колко.
Якби Господь не вів мене за руку, як мале дитя,
скільки б накоїла, зрадивши своє майбуття.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2017
Папка умер 25. 10. 12г
"Если гаснет настоящая Звезда,
её Свет ещё долго доходит до нас."
Папка - ты тёзка Николаю Чудотворцу,
который хлопочет пред Господом за всех людей.
Твои же хлопоты были - семья,
в трудах был праведных всегда,
всю Жизнь торопился, не мог остановиться,
отдохнуть душой и телом,
ведь сердце столько вытерпело...
Ты был наша гордость и опора,
лучшего отца на Свете нет.
Не потому, что Ты мой,
а потому, что лучшего не сыщешь
в суете мирской.
Ты был с виду гордый, не приступный,
а внутри ребёнок, сердцем широк,
каждому давал испить своей Души Исток.
При Жизни твоей, в любви своей
признаться не стыдилась,
видно не зря торопилась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757102
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.10.2017
Дозволь
у твої очі поринути.
Дозволь
доторкнутися Душею.
Дозволь
уві сні з тобою
зіткнутися,
дозволь, дозволь.
Дозволь
тепло Душі почути.
Дозволь
всотатися, як вода в пісок.
Дозволь
cльозу - росу дарувати
і чути
твого серця стук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2017
Молясь, мы выплёскиваем с Души
всё замучившее и наболевшее.
Облегчаем сердце,
раскрываем его Миру.
Жизнь жестока,
будто только родилась,
а уже с проседью подружилась.
Правда Жизни, как ослепла,
вокруг столько горя, крови,
слёз и пепла.
Одолели сны о войне,
куда от них деться ,
тяжесть внутри...
Беда приходит всегда
не оттуда откуда ждёшь,
от пролитой крови
пылает горизонт,
там в провале бездонной мглы,
день и ночь гибнет народ.
Молясь, прошу Бога
прекратить эту жуткую страсть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756904
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.10.2017
Тепер, як зламана калина,
а колись була весела,як весна,
пахуча, ніби садочок вишневий.
Пручалася матері,
що увечері не пускала,
та й батько боронив.
Не спіши казали,
бо якщо Бог дасть,
то і у вікно подасть.
Та якими б віжками
не прив'язав,
все одно ж цікаво.
Бігли під вербами,
біля криниці,
у річку пускали
віночки барвисті.
Хлопці ж дівчат,
як ту лозу гнуть,
з одними гуляють,
інших під вінець ведуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2017
Говорят, к нам прилетают инопланетяне,
музыку Земли слушать...
Да, она умеет петь Мать-Земля.
Росинками с листа,
серебристыми дождинками, краса.
В хор вливается птичье пенье,
до самого надвечерья...
Поёт и солнышко лучами,
по радуге танцуя.
Любовью дрожит звук
первого поцелуя.
Поёт День звонко,
а Ночь негой тонкой.
Звучит Планета Живая,
уголок Земного Рая.
А её радует первый крик ребёнка,
его робкий шаг, начало Пути Жизни.
Пленит блеск его глаз при виде первого снега,
новая Жизнь начинает свой оборот
на круги своя, Время теребя.
Её ждёт Матушка - Земля.
Место пусто не бывает,
одни приходят,
другие место уступают.
Рождаются Новые, со стойкой
Жизненной Основою,
Дети Индиго,
верю, им ближе далёкой
Праматушки Вселенной Миг.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756724
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.10.2017
Часе, зупинися!
Залиш мрії нездійсненні,
що ти зламав.
Дарма не відбирай сили,
хвилювання за тим,
що було миле.
Лише залиши осінньої
любові слід,
на протязі моїх літ.
Каплі дощу б'ють покрівлю,
ніби гітарні струни,
нікуди вже не полину,
навіть уві сні безодні.
Бульбашки великі
у калюжі журяться.
В ній, як у дзеркалі
шукає осінь щастя
й сорому не йме.
Осінь мальовнича,
журавлині стаї
у вирій кличе,
спить останнє листя
на голому гілляці,
сумно на Душі,
як безпритульному собаці.
Осінь - чаклунка,
фарбами малює,
навіть дозволу не питає,
лютує.
Ім'я осені - золота,
виправдовує.
Лишень хризантеми та
чорнобривці, ще п'янять дивним цвітом.
Якіж вони пряні - осені аромати,
треба осінь милу щиро нам кохати.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756566
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2017
Почему мы любим
детективы Агаты Кристи?
Люблю о ней
глубоко помыслить.
В её книгах,
как правило,
более девяти персонажей,
поэтому читая,
теряем ориентир во времени.
Можем проехать свою остановку,
захватывает очень ловко,
думаем читаем немного,
минут десять,
а прошёл уже и час.
Детектив, раскрывает,
перед нами ,
тайны человеческой Жизни,
малые миры,
спасает от всего страшного.
Адреналин на высоте.
Мы, в конце читаем быстрее,
не хватает терпения,
хочется скорее узнать развязку.
Нас манит всё дальше,
как магнит, мы чувствуем себя
на вершине счастья.
Мы входим в художественный "транс",
желаем читать ещё и ещё.
Она гипнотизирует читателя,
манипулирует и разжигает его интерес.
Нужный ход, полёт мысли не прекращается,
потрясающий прорыв,
и финал удерживает нас
в своём очаровании.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756563
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.10.2017
Дитинство моє було щасливим,
дай Боже кожному,
а Життя важким,
не приведи Боже нікому.
Та по-життю буває неприємно,
коли дивляться на тебе зверхньо,
наче ти є і водночас тебе нема.
Лише Душа має крила та відчуває серця силу.
Лише вона приспала надію, віру та любов,
і віддає по-краплині знову і знову.
Душа - це наш Рай,
нікого зайвого до неї не впускай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756435
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2017
Летит первый снег,
как всегда неожиданно и тихо.
Редкие робкие снежинки
устраивают перегонки.
Опускаются на Землю не торопясь,
как бы на осень оглядываясь.
Загадываю, как падающим звёздочкам,
свои потаённые желания.
Тороплюсь, как оказалось их и немало,
шепчу упрямо.
Прошу, не противоречу Природе,
во всём должна быть
поэтическая справедливость,
Судьбе на милость.
В воздухе запахло зимой,
даже войдя в квартиру,
слышу его аромат нежный, дивный.
Родная природа крепче нас помнит
времена года.
Каждое дерево хранит
прикосновение прадедовских рук.
Скоро метель укроет периной,
сном своим неукротимым.
Люблю, задрав голову,
зажмурившись принимать
снежинки на лицо,
их удивительное зимнее "тепло".
Чувствую, я теперь не сама по себе -
отрезанный край,
Природа со мною рядом,
мой Земной Рай!
Каждая мечтаем услышать скрип
единственных шагов морозного дня,
того, кому нужна,
для кого б не чужая была.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756434
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.10.2017
В час важкий
Господь потіше нас.
Скільки лити гірку сльозу.
Я на Землі лише на Мить,
в чужині мені не жить.
Підхопила малу торбу,
до грудей притиснула,
ми ростемо з батьківського зерня,
знаємо що то Істина.
Жодна пташка лісова,
на чужині не співа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756256
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.10.2017
Розовый запах любви,
бальзам к сердечной ране.
Ты тянул меня взглядом
в омут её.
Смятение охватывает Душу.
Рекою текут лужи,
бегут мечты памятью заблудшей.
Свет фонарей их глушит.
Мы хотим, как лучше,
а получается, как всегда...
Не дай Бог, добиваться того,
кто ко мне равнодушен,
или сбегать от того,
кто сам себе не нужен.
Женщине не идёт одиночество,
тухнут глаза, в сердце гроза,
радости мизер, да плюс вокруг
ещё кризис.
Но, не променяю День на Ночь,
я твоя, Украина, родная дочь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756254
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.10.2017
Всё повторится опять,
в шуме дождинки,
в красоте снежинки,
в лепестке первоцвета,
в песне соловьиного лета,
в весенней колыбели цветущей,
в осеннем крике журавлином,
в шепоте небесной чистоты.
В капле пролитой крови,
ради дыханья моего,
его нового начала,
сколь я должница велика,
пред давшим Жизни моей начало,
и наметившего Путь
моего финала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756100
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.10.2017
В житті людини весна
лише одна.
Пелюстками весняного цвіту
облітають літа,
маревом почуттів.
Буцімто, то було не з нами,
роки наківали п'ятами.
Молодість - щастя людини,
її первоцвіт,
ладен кожен її повернути,
як пісні спів,
котра лунає і пролітає.
Один раз ця квітка чарівна панує,
а далі Життя лишень мандрує,
відцвітає, поле-Життя засіває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756098
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.10.2017
Життя Людини,
як Іскра,
що впала з Небес,
до Землі долетіла
і згасла в кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2017
Что же ты, счастье моё, провинилось.
В туманной дымке скрылось.
Ощущаю, что где-то рядом,
ищу твоего расклада.
Выпадешь орлом или решкой,
Судьба правит мною безгрешно.
Летит время неумолимо,
пытаясь удержать меня
непостижимо,
ощущать, осязать кончиками
пальцев.
Счастье - ты птица Феникс,
твоё присутствие всю Жизнь чувствуешь
всеми фибрами Души,
но только в конце,
ты открываешь свой образ,
Свои Рубежи.
Страстью наполнены звуки
твоей мелодии завораживающей,
на ладонях несу её повсякчасно,
не даю загинуть в пучине
Жизни властной.
Мысли тобою рождаются разные,
глубокие, не подвластные.
Раскрашивают Жизнь
разноцветной палитрой фантаста,
ожерельем серебристой росы,
украшенным блеском бирюзы.
Прожитые годы красивы,
огонь зелья счастья не погасили.
Очарованье каждого прожитого дня,
не видим за трудностями бытия,
а жаль,ведь ни один Миг
не вернётся назад.
Воссияем сияньем звезды,
в конце Жизненного Пути,
упорхнём Душой, улетучимся,
доковыляв к Жизненной Меже,
утратив силы совсем.
В караване прожитых дней,
под Небесным холодным "душем",
да Воскреснут наши
многострадальные Души!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755941
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.10.2017
Синій птах, синій птах, синій.
Любов мою уніс норовливий.
У височінь піднебесну,
у височінь безкрайню,
залишивши мене самотньою і крайньою.
Сили небесні, сили світлі, вічні,
не залиште мене без віри в нескінченне.
Подобаюся тобі, або не подобаюся,
серцем своїм горю і плавлюся.
Ти зігнув в підкову Життя моє грішне,
залишивши в Душі надію, як море безбережну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2017
Не знаешь, где оно
последнее мгновение.
С кем больше никогда не увидишься,
куда больше никогда не воротишься.
Не знаешь тот последний раз,
выставляешь Жизнь, как на показ.
Каждая секунда отлетает в небытие,
как снежинка тает вдалеке.
Жизнь тем и ценна, пока длится,
путает свои страницы.
Богатством Души хочу поделиться.
Радостью дышать, видеть и слышать.
Не ныть, не надеяться напрасно,
и будет всё у нас прекрасно.
Богатство деньгами не измеришь,
оно из другого измерения,
в сердечном место-расположении.
Надеюсь всё больше на Ангела-Хранителя,
своего покровителя.
Он знает мой первый вздох и шаг,
только Он - мой Жизненный Падишаг.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755820
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.10.2017
Поднимите голову,
солнце - райское тепло,
небо - голубизною трогает,
птицы кружат в колыбели его.
Наш красивый,
неповторимый Мир.
Каждую с ним утреннюю встречу,
нанизываю, как бусины,
одна к одной,
вплетается она
в Букет Вечности золотой.
От напряжённой, грязной,
и рвущей Душу на куски Жизни,
мы ищем спасения
в духовной чистоте
и ласки Отчизны.
Нашу бы энергию ,
да в мирных целях,
залог процветания
зрел бы в ней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755633
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.10.2017
Варто народитися,
щоб Планету обійняти.
Все, що було в думках,
але не сказано,
чи буде озвучено
Життям безкарно.
Наші по-життю сліди тануть,
як міражі у тиші.
Дивлюся у блакить Небесну
з великою надією.
Я - маленький кущик,
чи велике дерево,
не має для Світу
великого значення.
Раз я прийшла, то мабуть потрібна Богові,
як травичка, росинка, тумана-невидимка.
Птах співає, його пісня теж потрібна Світу,
наскільки невелика його сила.
Бог нікого не прославив
і не принизив, це уміємо
тільки ми - люди.
Розквітнув абрикос,
листя ще не розпустивши,
дарує Світу своє перше весняне посилання.
Птахи, звіри, манією величності
не страждають і неврозом схоже.
Я пройшла точку повернення
до ілюзій також.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755631
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2017
Через сльози, все через сльози,
стану серця і Душі,
хочу налаштуватися на усе хороше,
вогонь серця пригасить.
У Природі гілка кожна
живиться від кореня.
Від чого ж в Житті
секунда мала,
і та без сили,
і спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755462
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2017
Алой нитью строчка по-сердцу.
Обгорелые яблоки войной проседью.
Без всего, что было вчера,
где брать силы начать с нуля?
Ветра поцелуй прощальный
недосягаем для меня.
Надвигается старость - бытия серость...
Гнутся плечи под утратами потерь,
подкашиваются ноги в Пути,
а надо дальше идти...
Проходит время цветения Жизни,
наступает зрелость,
с плодами её спелости...
Руки обращаю к Небу,
черпаю обеими горстями
её Небесную Силу - голубизну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755460
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.10.2017
Сонечко за обрій сідає,
відлуння ночі на п`яти наступає.
Настає зелена тиша,
не гуде від вітру навіть дах,
спить серед гіллячка птах,
квіти поховали голівоньки,
не чути запахів стриманих.
Ніч бере все навкруги у свій таємничий полон.
Висне небо зірковим малюнком акварелі,
сон зайшов у двері.
Він тишею блукає,
в небеснім шатрі купає.
Коли час нічний на небі згасає,
вранішній порі шлях відкриває.
Крізь вікно, промені вії колишуть,
порушують дрімотну тишу,
шепочуть ранкові пісні,
дивуюся природній силі та красі.
Німіє подих, душа прагне нової сили.
Дзвенить повітря, сміється золоте сонечко,
над нами висне туману завіса,
купає квітки барвисті.
Захоплена у полон хитрощами краси,
хочу любити все навкруги,
хочу, щоб зоріли мої очі ясні.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755304
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.10.2017
Ушла уж не одна осень.
Правду никто не узнает,
как больно плелась Жизни нить.
Когда через себя все боли пропускаю,
тогда и Жизнь учусь ценить.
Я всё время чего-то жду.
Жизнь, как зал ожидания.
Хочется любви, а не страдания.
Мирного Неба, светлого дня,
что за вечная в Душе борьба.
Я всё жду улучшения Жизни,
процветания Отчизны.
Я всё время чего-то жду...
Уже и сама не верю,
что лучшего дождусь,
но в мечтах своих не остановлюсь.
Иначе, что же тогда,
вечный покой,
да и туда торопиться не хочется,
хотя и гложет одиночество,
да уже и мало чего могу.
Я всё время чего-то жду...
В этом ожидании пролетает Жизнь,
твержу себе - держись...
Жду от холода теплоты,
жду от зла доброты,
все спирали моей Жизни,
в реалии неистово переплелись,
зависли.
Пытаюсь в Жизнь войти,
как в Море,
ищу в ней счастья и покоя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755302
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.10.2017
Философское эссе -
это начало,
а не конец.
Говорят, двойное проклятие
цивилизации,
заставляет нас раньше стариться
но дольше жить.Ловлю момент,
наслаждаюсь снежным,
синим, бархатным вечером.
Погас осенний сон,
под кучей палой листвы,
догорел огонёк его костра.
Сколь быстротечно время,
снег, сколь грусть твоя нежна...
Платиш сторицею, присыпая
рябиновые кисти.
Твердь Земли накрывая,
снежною пучиной.
Молчаливо прельщает твоя красота,
как премудрая вековая притча.
Природная суета улеглась,
зимнее пристанище ей всласть.
Чтит Зима Нового Года Путь,
стражем оберегает его Суть.
А мы, живём день за днём,
особо не задумываясь,
но,что греха таить,
в глубине Души есть ощущение
неизбежного и смутная тревога.
Конец всему всегда кажется не логичным,
ведь столько планов было впереди
для Жизни..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755149
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.10.2017
Залишила рідне місто Дебальцеве.
Ніччю розгромили базар вщент.
Вулиці мали тяжкий вигляд,
людей майже не було.
Тільки бійці ДНР марширували.
В душі холодок,
вона буцімто заніміла.
На пероні люди відчувають
цю гнітючу аж дзвінку тишу,
наче перед грозою.
Розуміють, якщо не встигне потяг,
то тут й залишимось.
Дуже не хотілось залишати свою домівку.
В руках торбина та паспорти.
З дитинства знала тут кожну будівлю,
кожен двір.
Коли повернуся,
коли побачу світло у рідному віконці - невідомо.
Сум охопив до п'ят.
Таке на серці безповоротнє відчуття,
ні жива, ні мертва.
Ще о чотирнадцятій годині рахувала на балконі солдатів,
а о першій ночі вже рушила в невідоме.
Скільки їхав потяг,
стільки й поливав град,
почували себе під Богом.
Молитви шепочеш,
відчуваєш себе беззахисним дитям.
Лише о четвертій ранку вирушили з зони АТО.
Син був весь час на телефоні, хвилювався.
Мала дівчинка зайшла до нас,
гуляла по- вагону,
й каже - це твій дідусь, кажу мій,
а ось що мені мама наділа,
то був хрестик,
кажу добре твоя мама зробила,
це зараз наш єдиний захист.
Пройшов головний потяга
й сказав, що за нами путі підірвано,
провідники дуже хвилювались, бо залишили дітей та жінок.
Так нам пощастило урятуватись,
але чоловік не витримав й помер
під мирним небом,
ми - жінки поридаємо,
а чоловіки все в собі тримають.
Від війни ще втечеш,
як Бог дасть,
та від смерті ніколи.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755148
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.10.2017
Барвиночек мой, барвиночек,
приснился ты мне,
приснился ты мне,
тёмной ночкой.
Кустик густой,
фиолетовые цветочки,
как звёздочки сияют,
как звёздочки сияют,
капельками серебристой росы.
Барвиночек мой, барвиночек,
мы твои сыновья и дочки.
Возрождай у нас тепло и радость,
но гони прочь печаль и зависть.
Барвиночек мой, барвиночек,
ты не молчи,
научи видеть правду,
даже в ночи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754986
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.10.2017
Ти до мене не ходи
в ранішні тумани,
тиха вода шепотить сонно і мляво.
Розпустила кучері,
зайшла по-колінця,
прохолодна ще дзеркальна водиця,
я її, як подружку радо привітала,
та й попливла несамовито, радісно.
Ніби падаю в небо,
купаюся в світлі сонячного дурману,
лечу за птахами,
прагну висоти, як малеча
маминої теплоти.
Кличу дзвінку тишу,
захисту в ній шукаю,
ніби щиру Душу свою в ній купаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2017
Просыпается апрель,
начинается новый День.
Середина весны
отбросила свою полутень.
Тепло одолело ещё одну ступень.
Деревьям просыпаться не лень,
они ясного солнышка мишень,
мелкий дождик для них дребедень.
Тучки на небе создают свою светотень.
Птицы чувствуют весеннее новоселье,
в плену радости Вселенной.
Задрала головушку, глядя на их
весёлый хоровод,
прекрасный весенний день,
радуется ему и "старый пень",
даже берет набекрень,
стою, как куста сирени тень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754796
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.10.2017
Морський прибій з грайливою красою,
накотить, ударить, відрине,
душевним трепетом прилине.
Чаклунська, морська феєрія притягує, зве,
хочеться зустрітися з нею знову і знову,
як пальчиком, до себе вабить її сильний магніт.
Бушує море пінистою хвилею, вируючої сили красою.
Сріблом блищить місячна доріжка,
хвилю покриваючи трішки.
Зливається море і горизонт в єдиний оплот.
Природа прекрасна в кожному своєму прояві,
з Божого на Те благословення.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754795
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.10.2017
Україно, чому печаль по тобі з'їдає,
сльозою бринить?
Чому в наших долонях,
ти не маєш спокою?
Хіба ж літами не заслужила,
хіба мало терпіла.
Ти, як та багатостраждальна жінка
з сумними очима,
дивишся на кров пролиту Віками.
Та чи ж мало її було, щоб ще і в наш час,
поливаємо Землю свою повсякчас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754697
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2017
Стало холодать.
Свечой зажжённой согрею
свою Душу.
Помню тепло родных ладоней.
Сколько от них везде тепла и света.
Мои прожитые дни
были одиноки и робки,
но цена их - Жизнь.
Когда нам пора уходить,
решает сам Бог,
а Его "бизмен" точнее
всяких мер.
Потерян счёт одиноким ночам.
С сыростью слёз,
память о прошедшей Жизни,
она будто не моя.
Плачю, вороша былое днями,
а затем сон не берёт ночами.
Ведь всегда была за столом
большая семья, а теперь,
говорит сын - ты да я,
да мы с тобою.
Не скрою гнутся плечи
под тяжестью потерь,
а говорят, что в Жизнь
вновь таки поверь...
Бегут часы, дни, месяца, года,
словно в никуда,
подкашиваются ноги,
а идти надо вопреки преградам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754695
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.10.2017
Важко дивитися новини,
нажаханий настрій,
руйнування відбирають сили.
Життя, як розбитий порцелян.
Намагаюся збагнути цей
тяжкий Час.
Тремтить від люті мій голос,
скільки молоді не вспіло
мети своєї досягти.
Нелегко Правду відшукати.
Червоні очі від поганого сну,
останнім часом дуже гостро
все відчуваю, вразлива.
Багато чого діється навкруги,
та малі мої потуги
правду віднайти.
Розум не в змозі взяти гору
над емоціями й пітьма тисне голову.
Переживаю знову найтяжчі
моменти в Житті.
Війна - болюча тема,
як велетенське бурмило,
зненацька налетіло.
Мене життя вчить не по-книзі,
а досвідом, що у своїй валізі.
Втрачаю відчуття часу,
у полум'ї війни,
згоріли мої надії,
мандрівником стала
у своїй Країні.
Хоче накрити суцільна темрява
та я їй не корюся,
з останніх сил борюся.
Це не просто йде війна ,
а боротьба за наші Душі.
Й одне діло спостерігати
і інше діло все втрачати.
Повірте, рано чи пізно,
та Правда верх візьме
у цій темряві
й День постука у Двері.
Платимо життям,часом, платимо совістю,
ціна дуже висока
життєвої правдивості.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTv
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754457
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.10.2017
Мелькают картины - времена года.
Дождевой слезой смывает года,
столетия, века.
Уходят ласковые и нежные мгновения
во временной круговерти.
Только не сходила
счастливая улыбка у рта,
казались бесконечно счастливыми
эти года.
Время шалит с нами непостижимо.
Юность вбирает в себя
все счастливые краски,
живём будто в вечной сказке.
Взрослая же Жизнь постепенно
отрезвляет, в пучину жестокую
бросает и даже не спасает,
сам барахтайся, спасайся, выживай,
ищи Земной свой Рай.
Думаю, откроется нам и сотворение Мира,
только созданное цени,
в меру сил своих береги,
Бога не гневи.
Музыка Вселенной самая красивая
на Свете, не ропщите на Жизнь свою,
мы Её Дети, услышьте Её Доброту.
От нас не столько уж много надо,
в Унисон отдать биение наших сердец,
во спасение от бед и войны наконец.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754456
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.10.2017
У Cвіті болю
немає місця радості.
Слова болючі,
колючі думки
терпіння додають.
Хто терпить постійно
біль окаянний,
той знає йому ціну безоплатну.
Біль моральний або
фізичний рівновеликий,
різниця в ньому невелика.
Мучить тіло і Душу,
що той, що цей,
таке його Вето.
У хвилини його найвищої
напасті, не перестаєш
дивуватися з живучості
Душі і тіла.
Хто тримає нас на Світі,
не важко здогадатися,
але ж наскільки велика Його Влада.
Кричиш Йому -
я більше не можу,
а Він вторить,
жити будеш,
і все зможеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754303
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2017
Война Жизнь обнулила.
В прошлое "дверь" уже закрыла,
а в будущее ещё открыть забыла,
мне в этом настоящем, безысходном моменте,
душу тоской разрывает до смерти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754301
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.10.2017
Я згадала уві сні,
дні у Клепалах селі,
застовбурилось воно на березі Сейму.
Де він блищить, віддзеркалює красу.
Де шумлять бджоли - цілі рої.
Де хміліє голівонька - поруч рідня,
та в ту пору ще не лишилась сама.
Пахне огудина огіркова в росі,
гуляють дідові кози
у волошковому полі - сні.
Де біжиш зрання радієш,
без напрямку.
Де піч димить
картоплею запашною,
у місті не скуштуєш такої.
Де все дороге - кислиця стара,
стріха понівечена вся,
грона виноградні ще недозрілі,
де не має смутку у скрутному Мирі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754195
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2017
Ливень за окном, свалившимся потоком,
льет как из ведра - не охватишь оком.
Прорвали небеса водяной струей,
как это всё держалось на высоте такой?
Физика плюс химия, Н2О – как пули.
Чтоб в потоке ливня мы не потонули!
Поутих немного, стало так свежо -
словно к горным рекам внезапно унесло.
Все в природе классно, только замечай,
обрати взгляд к небу, словно невзначай.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754194
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.10.2017
Відчуваю, що ніколи не подорослішаю.
Десь там у глибині душі,
живе дівчисько,
як у тому сні.
Роблю багато різних спроб,
щоб виткати одну єдину
ниточку Буття.
Мої роки даються мені взнаки.
Не один десяток минув,
але вони продовжують пливти
без мого на то дозволу.
Нас несе течія річкою Буття,
не має душа спокою.
Та Природа нас вчить,
те що для гусені кінець,
для метелика лише початок.
То нехай наше серце радіє,
ніби весняний ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754028
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.10.2017
Пересыпаю песок с ладошки в ладошку,
наблюдая каждую жёлтенькую крошку.
Вечер пьянит морской свежестью,
убаюкивает своей прелестью.
Солнышко только садится,
небо ещё светло,
но птицы отсуетились уже давно.
Сложная химреакция пройдя,
переплавила в золото Мистерию дня.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754027
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.10.2017
Осень краски разбросала,
не ожидали такого "бала",
отражаясь в реке разноцветно,
балует взгляд размытой акварелью,
брызгами цвета от нежно-желтого
до тёмно-красного, зелёного.
Буйство ароматов от легкого, свежего,
до терпкого, как забродившее вино,
никем не выпитое уж давно.
Кучи опавших листьев -
ворохи невероятные,
к себе манят,
прыгнуть в них велят.
Когда ещё увидишь
такой лиственный сеновал,
летящих листьев карнавал.
Осень голову вскружила,
заманила в свой сладкий плен.
Шепчет - радуйся Жизни,
береги свой "теремок",
глубже дыши от души!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753614
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.10.2017
Похмура осінь лягла,
загасивши останню свічку літа.
Вересневе сонечко марніє.
Охоплює сонливість,
осінь іспит складає на міцність.
Дрімотними очима дивлюсь у простір.
Осінь має дивний вплив,
зустрічаю її на самоті.
Мерехтить листопадове полум'я,
я пильно стежу за похмурою порою,
малюнками на її пергаменті.
Не зважаю уваги на осінні повені.
Осінь ніби довіри від нас очікує.
Ми закарбовуємо її красу
у своїй пам'яті.
Кружляє листя у сонячному промені,
жене вітром обгортки від цукерок.
Земля засипана сухим листям,
хрустить під ногами,
шепоче легеньким вітерцем.
Осінь , як палаючий талісман-оберіг,
береже Природу від лиха.
Осінь літу промовляє -
"Не пхай свого носа, до чужого проса!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753610
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.10.2017
В Природе всё закономерно,
осенью - хлещут дожди,
весной - майский мёд ищи,
летом - ромашки лепестками
облетают,
зимой - снежинки метелью порхают.
Удивляемся Природным явлениям.
Прикладывая морскую раковину к уху,
мы слышим якобы шум прибоя,
но это всего-то на всего ,
звук нашей бушующей крови.
Жизнь не делится на то, что есть ,
и то, что будет,
она, как непрерывный
скоростной поезд,
несущийся в
Космическом Просторе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753470
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.10.2017
Україночка - панночка,
стиглая калиночка,
казкова зориночка,
степова билиночка,
весняна краплиночка.
Ти не сиротиночка,
не страшні тобі хмариночки,
бо знаєш свою стежиночку
до рідної домівочки.
Біля струмочка розгорнула торбиночку,
присіла на хвилиночку.
Люба їй кожна стеблиночка,
це Душі її частиночка.
Заспівала голосисто,
вербочці звітувала,
мандрівочку їй свою дарувала.
Десь вдалечині трембіточка грає,
серце крає.
Почуття, ніби бруньки на вербі,
розкриваються, Долі посміхаються.
Чисте повітря п'янке кружляє,
струмки підганяє,
смуток з лиця жене подалі,
ми в його полоні,
ніби з розуму зійшли від любові...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2017
Бьётся сердце
бешеной искрой,
путь освещая кровью лучистой.
Только, оно родное знает,
сколько Жизнь мук испытывает.
Перекладных, на пути своём
не меняла, но изрядно,
признаться, устала.
Жизнь моя, ты змейкою вьёшься,
в руки смелые, не даёшься.
Ох, ты, Жизнь, солнце палящее.
Ох, ты, Жизнь , не настоящая.
Счастье, без звёзд путь
освещающих.
Луна, без слёз, успокаивающих.
Мир вокруг, бегит и мечится,
а я, как в пурге,
снежинка метелицы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753321
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.10.2017
Роки, прошу не поспішайте,
я вже не помолодшаю,
хіба ще трохи порозумнішаю.
Роки, ви - коні завзяті,
на бігу не скиньте,
дайте ще надихатися,
красою земною намилуватися.
Роки, не квапите час,
я Вам не брехала,
тільки пробачте,
що так і не наздогнала.
Рано залишилася одна,
з-під ніг втікає Земля.
Накрив Життя шквал,
прожила з тим,
хто мене так і не пізнав.
Не зустріла того,
хто відразу б повірив,
що я тільки його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017
Люблю море, але ж коли пісок ногами ворушу,
то згадую з радістю сільську свою сушу.
Коли у гості на село Клепали приїздили, то всі сусіди знали,
що до діда Андрія городськії поприлітали.
Пекли хліб духмяний, високий,
зі скоринкою репнутою, глибокою.
Картоплю запашну з печі виймали,
в огудині огірки збирали,
все було своє, смачне та рідне.
По селі, бувало, йдеш, кожна дитина вітається,
а я, вже й не згадаю декого, то питаю –
чиї ж ви такії гарнюні повиростали.
Чому у городському ритмі багато втрачаємо,
біжимо за заробітком, нікого не помічаємо.
Стали жити заможніше, а серця збідніли,
мабуть перед Добротою ми завинили.
Нажаль, вже ні до кого в село приїздити,
але ж Морем рідної суші не замінити.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753191
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.10.2017
Если на душе, как пургой заметено-
знать от жизни грубые отметены.
Если на душе, как в день неясный,
значит путь её далеко не праздный.
Если же солнечно ей и светло,
значит счастье заглянуло в окно,
оттаяла она, как льдинка,
напоила сердце капелькой-росинкой.
Добрая, родная душа, прости,
что хозяйка у тебя не хороша.
Одно утешает, что хватает смелости на каприз,
по-типу - душевный стриптиз.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753187
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.10.2017
Чому я не яблунька?
Багато б чого змогла,
кожної весни народжувалася
знову і знову,
розквітала пелюстками
ніжними і яскравими.
Бруньки б на мені тремтіли,
красунька усі говорили,
не загубила свою вроду,
хоча і залишилась бідненька,
та Душею багатенька.
Бадьоро б себе почувала,
сонечку та місяцю вітами кивала,
у мріях серденько,
як у купелі купала,
бідоньку попри все не згадувала.
Байдужості до неї запозичила,
а у Боженьки радості просила,
світло б у Душі не згасила.
Хоча і залишилася босенька,
та на витрибеньки не здатна,
вірнісінька.
Ще гарнесенька, гаряченька,
але ж невблаганна годинонька,
лічить кожну прожиту хвилиноньку.
Голенька перед Богом та людьми,
далеченька згадка про щасливі дні.
Діброва шумить, шепоче, наче допомогти хоче,
серденько дівоче тріпоче.
Дівонька, губоньки не копиль,
жене вітерець при дорозі пиль.
Думонька у голівочці живенька,
ти для Господа єдине дитя дорогеньке.
Жалібних пісень не співай, не співай,
впусти в своє серденько Любові Рай.
Ти для єдиного будеш зіронька,
зоренька, звичайнісенька любима дорогенька...
Не кисленька будеш яблунька,
а солоденька, золотенька.
Не краплиночка, а глубокая
криниченька щасливая.
Надія малесенька,
однісенька жевріє,
ніченька ненька нами володіє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2017
"Ветер Жизни иногда свиреп...
В целом Жизнь, однако, хороша...
И не страшно, когда чёрный хлеб,
страшно, когда чёрная Душа..."
Омар Хайям
Неба светлая грусть,
словно тёплая осень.
Ты приходишь в мои сны,
разрешения не просишь.
Ещё лето жарою лютует,
но осень робко
с ним воюет.
Уже еле слышны,
пряные запахи листвы.
Я не знаю, как мне дальше жить.
Но, я знаю лишь одно,
не войдут мои надежды в дверь,
я открою им настеж окно...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752999
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.09.2017
Танец бабочек простой,
кружевной, лёгкий,
мирской.
Парят одна краше другой,
зависти не знают одна к другой.
Как всё сотворено неимоверно.
Легки, будто шепот в тиши.
Природа просыпается нежно,
во всём царит блаженство.
Где-то утро украшено ярко,
где-то туманно,
но реально красиво,
в трепете поцелуев,
прикосновеньи желанных тел.
Солнышко тоже заглянуло к нам,
будто желая счастья всем, приветствуя
нежностью в поле невесомой ковыли,
на море волн бархатистых извилин.
Как дотронуться хочется
до летящего цветка-мотылька,
взмах лепестков - тайна велика.
Хочется, чтобы села на ладонь,
ощутила на ней покой.
Девочка на лужочке присела,
жаль бабочка уже взлетела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752817
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.09.2017
Весно - дівчинка панянка,
затримайся, йти не спіши,
надолужи мої щасливі дні,
зупинись на тривалу мить.
Хочу втекти від біди,
зтискає Душу біль.
Світла промінь,
хочеться закинути
в самісеньке серце,
щоб мої очи були чисті,
ніби безхмарне небо.
Розбуди мене, вкажи любові
гідну стежинку,кружи,
не жалій голівоньку.
Чіпляюся за останню зіроньку,
за ранкову пісеньку,
душевну стежину,
за спалах бузкової хурделиці,
мальви мальовничої доріжку,
буйство матіоли запашної,
де знайдеш ще такої,
до дрожі твоєї долоні,
усмішки в полоні губ.
Хіба є щось краще,
ніж полон почуттів бажань.
Відчуваю, всередині народжується
Души Нове Життя і воно
не "сліпе дитя".
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752815
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2017
Осінь знайшла відображення
у млосному погляді твоїх дзеркал.
Тануть мильні бульбашки дощу,
як надії літа, що пішло.
кажуть - час лікує,
так, але і своє натомість бере,
золотом сріблить сивина.
Терпкою черемхою пахне осінь.
Серце тріпоче,
прохання ллються до Небес,
просячи чудес.
Останній лист облітає,
ніжки грію в шкарпеточках,
а квіточки все більше дарують в горщиках,
але я їм щиро рада,
несуть в моє серце відраду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752661
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.09.2017
Ох, уж эти лужи замечательные!
Отражается в них небо
притягательно.
Так и хочеться по-луже топнуть,
пока не успела мама охнуть,
а если, уже успела сказать - не ходи,
то нужно срочно оказаться ,
у этих слов впереди.
Да так топнуть,
чтоб брызги разлетелись,
и от удовольствия,
аж глаза зажмурились.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752657
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.09.2017
Скоро, капли осенней росы,
заиграют жемчугом ушедшей поры.
Утреннее солнышко будет щадящим,
и только душа всё в поисках счастья,
духовной весны, которой не страшен дождик проливной,
её цвет осыплется амритой золотой.
Не выжимаю по-капле сока из счастья,
"дорогого стоит такое участие"
Наслаждаюсь долиной Жизни своей,
равно, как и вершиной её,
ведь успех и радость,
горе и несчастье,
всё едино моё.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752512
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.09.2017
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
Цвіте терен, цвіте терен буйною красою,
заглянула б в оченята місячною порою.
Небом душа,серце мліє, зіроньки палають.
Хлопці, любіть нас,
хлопці, любіть нас,
почуття глибокі майте.
Цвіте терен, цвіте терен, бджілочок скликає,
пелюстками губ жаданих, надія палає.
Ніччю місяць - молодик спати не хоче,
світлом своїм золотим серденько лоскоче.
Цвіте терен, цвіте терен з п`янким ароматом,
кличе любоньку свою на Весняне Свято!
Анімація плейкаст:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2017
Господи, выключи эту войну!
Вздрагивает Небо от мин,
словно песчаный смерчь..
Накрывает печали и утраты шаль.
Убивают, как "паны",
а ведь души взяли у Бога взаймы.
Мы, как песок -
жёлтые крошки бытия,
топчим свой же посев,
будто страх потеряли совсем.
Живём разно,одни себе на удачу,
другие на беду.
Звон монет тоже оставляет свой след.
Живём каждый, как умеем,
кто в поисках власти,
кто славы, кто сласти,
кто громче,кто тише.
Живу, как умею,
в своей житейской нише.
Но, Мы -дневная гроза,не ночная.
Сплоченность народная свою роль играет.
Мы -переселенцы,
как перекати-поле,
никому не нужны со своим горем.
Только умытое грозой небо,
ещё дарит лучом Света.
Прийди в гости молодость,
может ещё узнаешь
изможденные войной лица.
Одни говорят - с детства ненавижу удачливых,
другие, но удача ещё никому не мешала,
а мне вот в мои ашнадцать лет
всё начинать с 0 - с начала.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752337
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.09.2017
Над моїм містечком
не вчухає гуркіт гранат,
безжалю спалили ,
за це побий їх град.
Думка мене мучить,
летить до рідної хати,
згадую, як їздила грядки сапувати.
Живу, ніби в руці тримаю
останній патрон,
от його жала закипає кров.
Відчуваю себе голою
перед Богом та людьми,
вийшла з дому з торбою,
а повернусь чи ні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752336
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.09.2017
Я теж зів'яну з часом, як билина.
На превеликий жаль, до спритних не відношусь,
котрі тільки почують слово "соняшник",
то вже по олію мчать.
Дає мені життя любові,
неначе милостиню жебракові.
Знаю, людина слабка тілом, та дужа духом,
на тому й стою.
Несе мене життям, неначе пушинку вітром.
Згасаю, як той світлячок на сонці безвинно.
Спостерігаю за осіннім дощем,
та коли до нитки змок,
дощ вже й не страшний.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752131
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2017
Пусть обиды в старом году остаются.
Пусть печаль минует нас.
Пусть мечта, как птица-счастья взовьётся.
Пусть в сердце умолкает плачь.
Пусть счастливым будет утро,
полдень и вечер.
При вздохе, Молитва словами журчит.
В сиянии глаз, радость не молчит.
В душе, кличет Вера,
в каждом Слове - Сила,
Свет от Света рождает Любовь.
Мир хрупок, как росинка малая,
как ДНК не видимая, но Главная.
Виноградная Гроздь, в ладони вмещается,
а сколько Силы Солнца в ней заключается?
В порыве ветерка, тоже своя Суть,
семена направляет в новый путь.
Во всём свой Смысл и Разумная Сила,
из капельки рождается водопада лавина,
с песчинки - барханы, с зёрнышка - хлеб,
Природе свой прах отдаёт Человек.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752130
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.09.2017
Я також ловець слів–перлів.
Книга моєї долі відкрита.
Вписую в неї свої вчинки добрі й не дуже,
головне ж свою долю не спаплюжить.
Доля ж моя цілковито в Божій Волі.
У кожного з нас своя Доля,
та не втікаймо від життя реального.
Маємо й свій щлях до мети особистої,
часом не дуже легкої, мглистої.
Доле моя, дай до тебе пригорнутись,
відчути спокій душі,
незрадливий притулок серцю.
Веди мене шляхом надій,
у мене з тобою, Доле, останній життєвий бій.
Це все, на що я здатна
на полі останньої життєвої жатви.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752001
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2017
Не забуду цвет морской волны,
помнить буду, как призрак красоты.
Цвета от светло-голубого до бирюзового,
с оттенками от тёмно-синего до чёрного.
Они менялись на гребне волны,
в пенистой бездонной пуще,
от глубины завися и мелкоты.
Волны, веером, на берег ракушки рассыпали,
с морской далёкой дали.
Песок под ногами тёплый, нежный,
бежишь, проваливаясь, со смехом, как ребёнок,
а мир вокруг нежен и тонок.
Феерия морская душу перерождает, радует сердце,
ты будто новая, себе не знакомая,
радостная, шутливая, порой даже болтливая,
сливаешься с этой морской пучиной,
смеясь без причины.
Сын удивляется мне другой,
говорит, как тебе идёт, мама,
этот морской покой.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751998
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.09.2017
У церкви дзвонять дзвони,
сам Господь зве нас у гості.
Щоб в нещасті не сумували,
а в щасті не звеличувалися.
Щастя зароджується в ніжних дитячих серцях.
Вітер змін уривається в наше життя,
як у відкрите віконце, пронизуючи його до самого дна.
У дитинстві живемо без печалі,
як в ясний, сонячний день, залитий золотими променями,
а далі, по-життю, ніби все сталося не з нами.
Настала життєва осінь, хмари свинцем повисли,
як вечірня сивина, невесело і похмуро...
Неможливо, щоб життя, варте стількох сліз,
безславно закінчилося, як дощ.
Як, при останніх променях сонця,
стихає вітер, ясніє небо,
так і промінець світла освітить мою збентежену Душу,
витягуючи щастя назовні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751844
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2017
Какое счастье быть любимой,
а не замученной и торопливой.
Какое счастье быть долгожданной,
а не забытой и не желанной.
Какое счастье самой любить,
надеяться, с ним быть.
Какое счастье одним воздухом дышать,
слышать шум шагов и ждать.
Какое счастье, если это всё есть,
но не каждому от Судьбы такая Честь.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751841
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.09.2017
Милий, твої очі -
цвіт п'янкого дурману.
Милий, ти втіха серця,
душевна наснага.
Тебе в мріях солодких купаю,
з чим й засинаю,
ніби колискової тобі на ніч співаю.
Ніби бунтую, ніби корюся,
в полон до тебе стрімко несуся,
як ніжна крижанка
тану в обіймах, на жаль,
це сну мого повінь замрійна.
Милий, чому ж не дружить
бажання з розлукою,
лише пеленає гіркою тугою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2017
Пол Мира скачет, пол Мира плачет…
К первым не отношусь.
Душа - в плену у сдачи.
Ведь меньше осталось, и пусть.
Кто-то желает прожить с начала.
Так жизнь его баловала.
К таким тоже не отношусь.
Слезами канала, слезами кропала
свою жизненную суть.
Господь дает ношу по силе нести,
тогда прошу его просто - спаси!
Не дай душе, выжатой, как лимон,
издать последний стон.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751693
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.09.2017
Хочу быть пламенем в сердце твоём,
не хочу быть скукой.
Хочу быть безпробудной твоей тоской
и звёздной мукой.
Хочу, чтоб крапивой Душу не жёг.
Хочу, чтоб только любовью был ослеплён.
Взгляни - уже солнышко взошло,
проснись, пока время совсем не ушло.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751504
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.09.2017
Прокинувся ранок,
зникли зорі безсилі ліниві.
Ущухли нічні звуки,
натомість ясне сонечко верх бере.
Усесвіт ним в Душу світить,
самоту й тривогу нищить.
Дзвенить все навкруги,
Земля-Мати нам радіє.
Зозуля кує в діброві,
голодний пес шукає поживу.
По росі ступаю босоніж,
назустріч подиху вітру,
згадуючи дитячі втіхи.
Прошу, Небес Свіча не догорай,
бо в журбі ще дужче хочеться жити,
як навмисно усьому.
Бо коли прийде старість,
радість сама по собі пропаде.
В прохолодну мить життя відходить,
а сполоханій душі не зрозуміти цю страшну мить,
поругані літа вклоняються Всесвіту.
Тому й не хочу зі своїми віршами
закритися у башті мовчазній,
а віддаю їх в життєвий політ.
Я їх покропила радістю й сльозою,
хочу, щоб почули їх дзвін,
ясної, душевної наготи спів.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751503
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.09.2017
Горобинова осінь
яскраво-червоні грона опустила,
їй-спокусниці і не
віриться, що краса -
це сила.
Милуюся нею,
очей не відвести,
скільки в ній
пізнього смутку
і туги.
Намистини тремтять на вітерцю,
листя серпантином
розлітаються у млу.
Осінь жадає
бути першою,
відвойовує у літа
багряну Рать.
Горобина - дівиця
опустила гілки - кисті.
Бореться осінь із зимою,
порушуючи природний
одвічний спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751386
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2017
Глубоко дыша,
вдруг разболелась скворушка Душа.
Дело житейское,
растревожилась, прошлое вороша,
но не очерствела,
тем и хороша.
Совесть скребёт сердечко,
поняла, что осталась не отомщена.
Одиноко дрожа,
от страха и ужаса,
как льдинка чиста,
через все перепетии
Жизни прошла.
Любовь, Надежду и Веру ища,
не сгинула в мгновениях
сердечного куража,
хотя горем и подпоясана.
Ей прошлого конечно жаль,
но пока ещё не догорела
в сумраке её свеча,
в глазах её всегда видна
мечта - виктория.
Благодарна своей Душе многострадальной.
Я отношусь к тем,
что ни на серебре, ни на золоте не едали,
да главное, что и Совесть никогда не теряли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751384
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.09.2017
Вуса виноградні зачепилися за стріху.
Гілки груші вклонилися донизу,
жінки йдуть збирати хмизу.
Малеча погоняє гуси до ставу.
Я городська, дивилася б безкінечно
на цю життєву виставу.
Потім, йшли до річки Сейм,
чиста, прозора вода, мов кришталь,
так би вічно й дивився б на цю блискучу даль.
Край берега лілеї розквітли,
сідаймо в човен та й рушаймо за течією.
Самобутня Українська Земля,
скарбами нетлінними зповнена.
Любуюсь тобою, серце твоїм теплом наповнено.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751237
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2017
Пьянящее ощущение свободы
несёт нам весна,
полёт творчества Души
в сердечной тиши.
Бурлят весенние воды внутри,
гоня прочь тоску изнутри.
Свежесть воздуха наполнена
нарцисом и тюльпаном,
движет внутренние силы браво.
Клокочет внутренняя сила,
унося ввысь не выносимо.
В делах не будет цейтнота,
во всём хорошая погода.
Играет Судьба с нами неумолимо,
преподнося подарки свои игриво.
На Бога надейся, а сам не плошай,
вопросы по-жизни
смело решай.
Подстёгивай себя к действию,
преодолевая силу противодействия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751234
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.09.2017
Ничто не воротится вспять:
и этот багряный листопад,
и моя седая прядь,
река в норове потока,
эти лёгкие облака в голубезне высокой.
Аромат сей сирени в последние дни весенние,
первый подснежник в своём настоящем рождении,
розовый рассвет сегодняшнего дня,
сон счастливый для меня.
Эта весенняя капель – прощание с зимой.
Этот знойный день, жаркою порой.
И эта секунда, и эта минута,
данный час – уже история для нас.
Но повторится и без нас,
очередная зима, весна, осень и лето,
как Божественный Заказ, в лучах солнечного Света.
Будущее Пламя Зари, трели соловья,
полёт бабочки вдали, дуновение свежего ветерка,
сладость мёда, мерцание свечей,
с лёгкой руки, за здравие отцов, матерей и детей.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751053
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.09.2017
Сад вишневий, буйно квітне,
пелюстками вбраний, нареченої весни.
В ніжнім ароматі тане,
незабутньої очікуваної пори.
Сад вишневий, як з мережива картина,
серце мліє і світліє на Душі.
Пелюсткове море, як без краю любляча країна,
все вкриває, ніби снігом білим навкруги.
Я пірнаю в цю безкрайню хурделицю,
з головою, як русалка в глибину.
Я вдихаю з пелюсткової криниці,
цю ніжну і таку жадану красу.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751052
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.09.2017
На Івана Купала,
дівка косу заплітала, стрічки в неї вклала.
Літечко давало їй своє зіллячко.
віночок з нього мала,
всі квітоньки добирала -
волошки синьоокі, ромашки, мальви пурпурові,
маки червонії, травицю зеленицю.
В ніч на Купала,
зіронька з неба впала,
бажання загадала,
щиру пісеньку заспівала,
папороті цвіт знайти забажала.
Бігла до річечки,
об стерню ніжки сколола,
посмішка в устах цвіла,
з Вірою до Бога.
Ніч починалась сяйвом з Небес,
папороті квітку дівчина шукає,
дуже бажає чудес,
швидко віночок у воду кидає, й приказку свою має.
Хай пливє мій віночок
Дніпром-річечкою,
та й до тебе єдиного прямісінько.
Дівка долю шукала шарілась,
пливи мій віночок, пливи,
молилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2017
В комнате стало светло,
солнце проникло в окно.
Слабые осенние лучи,
борятся с осадками ночи.
Шелестит листва,
пряный запах пьянит с листа.
Признаки осени - запах костров,
багряный цвет унылых лесов,
дождливой поры осадки,
завялых цветов охапки.
И, только,петуния,
на клумбах без уныния,
цветёт, благоухает,
с осенью в прятки играет.
Запах её нежный в воздухе дрожит,
пчёлку запоздалую к себе манит.
Бархатные лепестки -
белые, голубые, цвета малины,
смелые и ранимые.
Красоту отдаёт сполна,
отцветая, роль свою,
как миссию, выполняя,
радость людям отдавая.
Это, просто счастье,
вкушать настоящее мгновение,
любуясь божественным творением.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750960
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.09.2017
Похмура-похмура погода,
але малюю собі рожеві
горизонти, Душею відчуваю
Природу тонко. Не для забави
живемо на Світі, а для того
щоб вчинки - млинці
були не грудкою, закладаємо
для справ фундамент
зі стійкою основою.
Орієнтую себе на добро,
на нове в житті,
перспективне.
Живу не на опір
свого простору,
а для реального його
поліпшення.
Швидкісна дорога Життя
нас несе не стримно,
є в ній плюси
і свої мінуси,
складно, але нічого
немає в Житті не можливого.
Дозвілля теж віддаю
творчості, поривам
серця і Душі
для цього усі часи
роки хороші.
Мозаїка Життя
різноманітна,
працями людськими
прекрасна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750771
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2017
Хочу улыбаться
из глубины самого сердца,
сердце, которое не улыбается - бедно.
Хочу, удержать Чашу Жизни,
наполненную до краёв,
и не разлить её
слишком рано,
веду себя, по-сути, упрямо.
Я на Землю пришла,
чтобы увидеть всё земное,
а не знать в Жизни,
бесплодного покоя.
Нас дурманят дезодоранты
одержимостью,обладанием,
а вы лучше делитесь,
своей цветущей красотой
в жизненной реалии.
Жизнь не игра,
а кроткая Молитва.
Иным мешает пол-литра,
увидеть истинного себя.
Женщина для них не ценна,
а глухое удовлетворение себя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750768
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.09.2017
Дівчина-калина, молодість твоя швидкоплинна.
Боролась ти не раз з долею сумною,
відроджуючись кожною весною.
Узимку ти печаллю білою накрита.
Улітку вітами гудеш самовито.
Ніби дівчисько з картини змальована.
Ти – промінь сонця, золоте диво,
проміння подих швидкоплинний.
Зітхання ловиш земне поживне.
Восени твоє багряне листя облетить,
я з журбою зпіймаю цю мить.
Грони-ягоди твої червонїї
на себе погляди спрямовують.
Блакитне небо над тобою,
милується ніжною красою.
Кохаю тебе калино, за почуття твої безвиннїї.
Знімай з дерева життя жатву,
повернутись щовесни, давай нам клятву.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750649
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.09.2017
Когда моя Душа в покое просыпается,
она в ладошке Господа любовью наполняется,
она, как затерянное по миру зёрнышко,
одиноко рыщет, почву на полную мощь произрасти ищет.
Земля-Мать, не описать твоей красоты.
Ты, как волшебная Фея,
даришь нам драгоценные мгновения.
В движении туч, в полете птиц,
в сиянии радуги, в теплоте солнца,
лучиком света в дорогом оконце,
в шуме листвы, прибоя волны,
в сиянии звёзд, в блеске Луны.
А мы принимаем всё, как должное,
не чувствуем себя настороженно,
не считаем минуты и мгновения,
уходящего быстротечного времени.
Время, как хочется, чтоб ты никогда не кончалось,
а как Мать о ребёнке, о нас волновалось.
Время, ты правишь свой бесконечный бал.
Ты – трап, между нами и небесами.
С первым вздохом начинаем твой драгоценный отсчёт,
а уходя, ценим твои секунды на вес золота.
Время, всё подвластно тебе – прошлое, будущее, настоящее.
Жаль, что ты быстро уходящее.
Детство, юность, старость,
а в конце жизненная усталость.
Время, ты с нами постоянно в пути,
я с тобой свой путь продолжаю,
время, я твой бег бесконечно уважаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750647
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.09.2017
Осінь наближається...
Дощі омивають обійстя,
осіні руки протягують
долонями вниз, як жінки.
Хмари небо затягли,
як в надвечір'я,
неспокій на Душі.
Вересень літу дихає в спину,
не має зупину,
бо воно йому наснилось,
як та жарина.
Потихеньку спливає мій вік,
то й чекаю осінь з радістю
кожен рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2017