| Сторінки (51/5053): | « | 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 | » |
Я тебе верю,
эту веру
слезами искупила.
Я тебе верю,
пусть не я
тебе голову вскружила.
Я тебе верю,
иначе не могу,
через свою Душу
не перешагну.
Сердце обманывать
не научилась,
хоть по-жизни,
чего со мною
только не случилось.
Я тебе верю,
таких слов
на ветер не бросаю.
Я тебе верю,
это уже точно знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750516
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.09.2017
Одни боятся комет,
другие – конца Света.
Да бойтесь вы, в пределах своего века,
потерять любовь, покой и родного человека.
Позитивно мыслите –
принимайте этот Мир.
Как не старайся, не прожить его за двоих.
Как Душу не рви на части от участия,
благодарности не жди, не будет,
и только Бог нас рассудит:
кто был прав, а кто нет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750408
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.09.2017
Бабине-літо павутиною залетіло,
закрутило, вихором понесло.
Не відкупилася доля сивиною скроні.
Останній сплеск Природи перед зимовою холоднечею -
зливаються запахи двох видів :
терпкі і різкі,
свіжі і ніжні, ностальгічні
запахи осінніх квітів -
тонкі, екзотичні,
аромат фантастичних Планет.
І від цієї краси,
золото серця плавить,
лавою застиглої сльози.
З цієї життєвої смуги,
міцніше відчуваєш грунт під ногами,
адже зима не за горами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750407
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.09.2017
В циганском таборе Жизнь шла своим чередом...
Сын циганского барона Шуко,
женился на славненькой Лачи.
Разница в возрасте никогда не была помехой...
Она несла ему погодков малых одного за одним.
Не успели оглянуться, а вот уже их пятеро -
гордость отца - три сына и две дочки.
Шуко был любитель в картишки позабавиться,
да и похвастаться был не прочь,
что лучший игрок в округе.
Но говорят, что и "на старуху бывает проруха"...
Попал на своих, да по-крупному,
а картежный долг не прощается...
Спесь сгонял на Лачи и детях.
Деньги отца давно промотал, задумался,
безысходность сводила с ума.
Позвал Лачи и говорит, делать нечего,
оставь детей дома и иди сама искать,
где хочешь ищи, даже себя не жалей.
Она поняла, Жизнь его на волоске...
Обезумев от горя она рыскала по всем ресторанам,
кафешкам, забегаловкам.
И вот , спустя неделю,
увидела военного, вышел с кафешки
и еле держался за стену...
Лачи подошла с желанием погадать,
молодая циганочка уж больно была хороша,
он протянул ей руку, улыбаясь.
Лачи тоже понравился паренёк,
близость за повором в проулке произошла сама собой,
отрезвила, завязался длинный,
задушевный разговор.
Пожалел он Лачи, дал деньги,
расстались по-любовно...
Шуко по-виду жены понял,
деньги такие даром не дают.
Зажили опять счастливо,
родился шестой ребенок - мальчик Шандор.
Похож лицом на маму, красив, да папиного ничего,
волос светлый, русый.
Напился с горя Шуко, избил батагом Лачи,
да на Душе не по-легчало,
помнит, что жена ему Жизнь спасла...
Подрос Шандор, очень любил Шуко,
его сердце и оттаяло, подарил ему свою шляпу,
да вот просил на дворе не снимать,
Шандор всё понимал и просьбе отца внимал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750256
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.09.2017
Дивилася на тебе очима кохання.
Любила, як останню зірку бажання.
Чому мрії вщухли,
закотилася зоря,
як калина чарівна зашарілась одна.
Чому разом бути не довелося,
розсипалося по плечах смагляве волосся.
Вітерець відніс щасливі години,
в далеку дощову пору осінню.
Чи прийде весна на поріг - забуття,
чи зацвіте п'янкий бузок,
чи обніму тебе знову, ясена - красеня,
в час дзвінкий, ранковий.
З віком, романтики все менше,
в краплях дощу губляться надії,
у вітерця також вчувається плач,
буцімто він несеться вскач.
Задумлива усмішка на вустах,
а може це ще не всім надіям крах,
може при заході буває інший розклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2017
В твоё окно бьётся птица,
знай это душа моя мечется.
В твоём окне застыла дождинка,
знай, это моя слезинка.
На твоём окне одинокий лист завис,
знай, это мой сердечный каприз.
От ветра дрожат твои оконца -
это по венам кровь моя бьётся.
Лучик утренний ласкает тебя, манит,
это энергия моя лилией нежной обнимает.
Звездочка светит тебе ночной порой,
это я охраняю твой покой.
Луна озаряет тебя светом,
это я пришла с ответом.
Заметает зима любви цветок нежный,
злой пургою снежной,
не гадаю больше на кофейной
гуще в житейской беспроглядной пуще.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750132
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.09.2017
Засинає осінь,
склала крила-листя.
У тумані купає горобину намисто.
Дощами омиває кожен маєток.
Засинає осінь,
місяць її проводжає,
як обрану поважає.
Засинає осінь,
кольори багряні забирає,
тихенько завмирає.
Осінь дорога, не засмучуйся,
прийде твоя пора,
не сумнівайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750131
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.09.2017
Недолюбила, Господи, прости.
Недолюбила, душу когтем не грызи.
Недолюбила - нежностью волны касания…
Недолюбила - страстью, как морской прибой…
Недолюбила - лишь одно желание:
рядом быть всегда с тобой.
Недолюбила - жизни красоту не видела.
Недолюбила - в сердце не оставив след.
Не смогла сказать, что тебя счастливее,
в целом мире поверь мне нет.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750042
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.09.2017
Тебе чекаю восени,
під вітром поривчастим,
під дощем немилосердним,
під круговертю багряного листя,
що летить згори,
під небом похмурим,
з тугою Душі пекучої,
сердечним болем зухвалим.
Ти, як вогник в ночі вабиш,
все в тобі здається найкращим.
Ти плеснув мені в обличчя
почуттями любові,
вогнем Душі не задовольнився моїм.
Я берізку - подружку обійму замість тебе,
і попрошу сердечним мукам спокою.
Звичка нас стримує на шляху до вирішальних змін,
вона вогнище спогадів, що не дотліло,
засліплює очі сльозою злою,
береже серце від обману.
Розмінними грошима ніколи не стану,
збережу серце від хули.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2017
Милый, я не выпита тобой до дна,
как бокал игристого вина.
Кружась в вихре не сбывшегося куража,
мечусь в мечтах, как в ласках счастья, к тебе спеша.
Ты не чужой мне - душа родная,
закипает кровь по венам играя,
мне не нужна участь другая.
Сердце щемит, при мысле о тебе,
ищет твой свет во тьме.
Я - Луна, на небосводе вдали,
мечтою приходящая в твои сны.
Я - звездочка, падающая с небес,
чтоб сбылись твои мечты и рай в душе воскрес.
Я - твои грёзы наяву, сладостью тебя обойму.
Я - Солнечный Луч манящий,
тебя сердцем воскрешающий.
В языках пламени страсти,
сгорает душа возжаждавшая счастья.
Ради тебя единственного одолею
в Рай лестницу,
возрождая любовь на Земле.
Прости, Господи, мой грех,
силу любви ты дал нам,
как насилие душе и телу,
испытание сердечных струн,
дрожащих в сиянии Лун.
Любовь Крещенской водой душу омывает,
цену её к жизни смело возрождает.
Как жаль, милый, что я не выпита
тобой до дна, как бокал игристого вина.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749912
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.09.2017
Потухли очі,
у них немає вогню,
запали лучину
у серці млосному.
Життя "гра",
так "гра",
але виграш на одного
з мільйона.
Тужить душа про втрачене
і безповоротнє.
Давало ляпасів Життя:
било навідліг, в прямому і
переносносному сенсі,
кожним прожитим днем,
не шкодуючи.
У чому провинилася так,
навіть запитати не смію.
Я на початку довгого шляху,
адже не знаємо,
як Життя нас розгорне,
бере нас, не спитавши в свою веремію.
Все одно, що мені в Житті
призначено, адже практично давно
краще загублене,
навкруги тільки її "праведна" брехня,
та море втраченого.
Не балувала вона мене,
не намагалася захистити
від злого погляду і ворога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749911
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.09.2017
Осінь, пеленою туману накрила,
тяжкість в скронях, серці, ногах,
не сприятливих днів парад.
Куди мені від нього подітися?
Враження лягають на листа гладінь,
він все витримає -
кожну краплю не терпіння
у хвилини сумної миті.
У мою Душу заглянути
нікому не хочеться -
гризе самотність.
Вітер з шумом у вікна ломиться,
гілки ламає, з ними бореться.
Життя, як швидка ріка,
відносить нас у безсмертя Століття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749786
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.09.2017
Осыпается репейник
и колючая трава,
осень планомерно
берёт свои права.
Сизый стелется туман,
дыма струйкой голубой,
далью манит и
дивной пеленой.
Стою, отдав рассудок забытью.
Безмятежно гаснут яркие краски.
Веет первым зимним холодом.
Скрылись солнечные лучи,
полумрак, как к ночи.
Сплела осень венок
с осенних листьев,
полумрака и трепетного тумана.
Зелёные газоны
поблекли желтезной,
осень теряет свой покой.
Выдохнула осень
лета просинь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749784
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.09.2017
"Вітер Життя іноді лютий...
В цілому Життя, проте, хороше...
І не страшно, коли чорний хліб,
страшно, коли чорна Душа.".
Омар Хайям
Неба світлий смуток,
немов тепла осінь.
Ти приходиш в мої сни,
дозволу не просиш.
Ще літо жарою лютує,
але осінь боязко
з ним воює.
Вже ледве чутні
пряні запахи листя.
Я не знаю, як мені далі жити.
Але, я знаю лише одне,
не увійдуть мої надії в двері,
я відкрию їм навстіж вікно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2017
[youtube]https://youtu.be/MoKqFogim_w[/youtube]
Надкуси, как яблоко, чтоб никому не досталась.
Хочу быть для тебя сиренью,
фиалкой, незабудкой, розой,
чтоб все ароматы мира
окутали тебя тонко в объятиях нежных.
Чтоб ладонь, соприкасаясь с твоей,
чувствами окрылённая,
лепестками-пальцами падала на постель.
Фиалка в голубизне глаз купала,
незабудка, как небо , обнимала,
роза алым цветом губ баловала.
Надкуси, как яблоко,
чтоб никому не досталась.
Душу в плен возьми, чтоб с твоей не рассталась.
Что делать мне с сердечной любовью дерзкой,
жить без неё мерзко.
Не знаю, чей ты сейчас,
но сердце хочет остановить этот час.
Ну почему сердце моё любит,
если даже себя губит?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749581
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.09.2017
"Терпи, терпи - терпець тебе шліфує,
сталить твій дух - тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб'є з власної тропи."
Василь Стус
Біда біжи геть, посивіли мої скроні,
не тримай у своєму полоні.
Ціна боротьби - Життя,
за нього й тримаюся.
Стають дні довші, а ночі коротші.
Не помічаємо, як темніє у білий день,
і що навкруги повно порожніх людей,
все менше чесності сердець.
Коли війна крушить все навкруги,
то кожен думає лише про себе.
Залишається прагнення до виживання.
Нетлінні цінності панують -
любов до Батьківщини,
свобода, мирне небо над головою.
Кажуть, що у потоці Істини,
ми всі однаково голі,
а й справді, голі в життя приходимо й
голі з нього йдемо,
ніякого скарба з собою не беремо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749462
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2017
Пусть, обиды в старом году остаются.
Пусть, печаль минует нас.
Пусть, мечта, как птица-счастья взовьётся.
Пусть, в сердце умолкает плачь.
Пусть, счастливым будет утро,
полдень и вечер.
При вздохе, Молитва словами журчит.
В сиянии глаз, радость не молчит.
В душе, кличет Вера,
в каждом Слове - Сила,
Свет от Света рождает Любовь.
Мир хрупок, как росинка малая,
как ДНК не видимая, но Главная.
Виноградная Гроздь, в ладони вмещается,
а сколько Силы Солнца в ней заключается?
В порыве ветерка, тоже своя Суть,
семена направляет в новый путь.
Во всём свой Смысл и Разумная Сила,
из капельки рождается водопада лавина,
с песчинки - барханы, с зёрнышка - хлеб,
Природе свой прах отдаёт Человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749461
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.09.2017
Осенние росы падают на листья,
сверкают жемчугом на солнце,
когда солнце поднимаетя высоко,
они исчезают, лишь память
о себе оставляют.
И только моя духовная пора
всегда со мной, рядом,
мирит меня с жизненным закатом.
Пытаюсь смысл постигнуть того,
что есть снаружи и внутри.
В моей Душе сентябрь,
а что-то сделать для себя не могу,
других спасать привыкла...
Я занимаюсь любимым делом
и не требую своё.
Осень - время, когда себя
особо жаль.
Холодной стала одинокая ночь.
Розы, что благоухали на ветру,
лишились лепестков.
Уже выдан мне билет осенний
в одну сторону...
Жизнь Путь держит только вперёд,
не оглядываясь.
Красиво из Жизни уйти не каждому дано,
ведь у нас своё "кино".
Листаем страницы его,
сколько прожито, пережито,
а сколь много возможностей было дано.
Но вспять реки не текут
и года тоже, да и тогда
мы были моложе.
Жизнь перелопатить нелегко.
На сколько хватит сил,
то и твоё...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749280
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.09.2017
Здалека чутні звуки сумного вальсу.
Крутяться зірки в млосній ночі поволоки далекої.
Смуток випереджаючи, ллється мелодія потопаючи.
І знову, він звучить в цю пізню годину,
він парить і ллється тільки для нас.
Вальс крутить граючи по-алеях сердечного раю.
Серце повнить замішання -
передчуття нової казкової пори.
Вальс, ти не новий, не новий, не новий.
Але ми без твоєї участі, як танцюристи
без підкови на щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2017
Морський прибій з грайливою красою,
накотить, ударить, відрине,
душевним трепетом прилине.
Чаклунська, морська феєрія притягує, зве,
хочеться зустрітися з нею знову і знову,
як пальчиком, до себе вабить її сильний магніт.
Бушує море пінистою хвилею, квапливої сили красою.
Сріблом блищить місячна доріжка,
хвилю покриваючи трішки.
Зливається море і горизонт в єдиний оплот.
Природа прекрасна в кожному своєму прояві,
з Божого на Те благословення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749101
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.09.2017
Музыкой дождя упиваюсь,
как осенний лист последний
каюсь, плачу вместе с ним,
ропщу, одиночеству
ничего не прощу.
Капель барабанит по крыше,
сердцем её слышу.
Дождь, не морочь мне головушку,
струйками кружи,
складывай ноты в падежи,
очищай струны Души.
Громко льётся
твоя мелодия плача,
но она для меня
уж ничего не значит,
ушли её сладкие мгновения,
поцелуев дуновенье.
Ты щипешь Душу по настоящему,
ты для меня награда,
а не преграда.
Раньше от тебя спешила,
а теперь некуда от тебя бежать,
прошлое будоражит за тобою вскачь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749099
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.09.2017
Вірю Господу,
відчуваю, дасть мені
надію, віру та любов,
відчувати знову й знову...
Цвітом Душу оп'янить,
у політ її проведе.
Любо буде весняному вітерцю
купати цю красу.
Квітоньки Душі, як зіроньки,
кружлятимуть у танку Вічності.
Силою своєю він мене веде,
у далі кличе...
Мій внутрішній Світ
так і рветься назовні,
борючись з життєвою заметіллю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748994
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2017
"Всю Жизнь ожидаешь
встречи с Кем то,
кто поймёт тебя
и примет таким,
какой ты есть.
А в самом конце обнаруживаешь,
что этот кто то всегда
с тобой.
И это - ты сам".
Ричард Бах
Мои стихи ещё не совершенны.
Но, сколь сложно мне,
в условиях войны,
здесь и сейчас,
в этих условиях,
Истину искать.
От себя не убежишь никуда,
а внутри нас вечная борьба.
Думаем, что плечи гнуться
от печали, нет, от того груза,
что накоплен на Душе.
Кредит Доверия у Господа велик,
но оправдаем ли мы его за жизни миг.
Мне мало, что я - человек,
хочу стать для другого Миром.
Одиночество прости,
но я заморачиваюсь на Любви...
Года длинны, но у Господа "бизмен"
точнее всяких мер...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748992
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.09.2017
Усы виноградные зацепились за крышу.
Ветки груши наклонились книзу,
женщины идут собирать хворост.
Малышня гонит гусей к пруду.
Я городская, смотрела бы бесконечно
на это жизненное представление.
Потом, шли к реке Сейм,
чистая, прозрачная вода, словно хрусталь,
так бы вечно и смотрел бы на эту блестящую даль.
У берега лилии расцвели,
садимся в лодку да и отчаливаем по-течению.
Самобытная Украинская Земля,
сокровищами нетленными богата.
Любуюсь тобой, сердце твоим теплом наполненно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748848
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.09.2017
Думки, бажання, наміри,
розбурхують нашу уяву.
Сильний наш зв'язок
з безкрайніми просторами.
Встану до схід сонця,
вдихну перші промені Світла,
Душа заспіває разом зі світанком.
В середині жовтня
відлітають журавлі на південь,
володарює Заклик над ними -
природний кругосвітній Круг.
А мені полетіти не до снаги,
кожен вечір у вікні,
мій силует самотній.
Кричить вельми бурхливе серцебиття
і немає йому порятунку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2017
За вікном сніжинки
у тихому, радісному польоті.
У руках том Льва Толстого
у синій палітурці.
Життя щоденне - буденне
тим і дороге,
що ніби непомітно,
складається в роки.
Стерлися пори сезонів,
у зимовий ранок, як ранньою весною,
може піти дощик
з краплиною бірюзовою.
Десь в Криму,
навіть вишня розквітла,
такі ось наші справи.
Міняємо потихеньку Планету Земля.
Та дай Бог, щоб до кращого,
а не затяжним Майданом,
хочеться щастя Країні побажати,
якого вона ще й не знала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748688
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.09.2017
Мы покидаем Землю,
будто и не жили.
Не успеваем закончить,
что замыслили.
Кричим недолюбили
и зависаем в этом Мире.
Помним те сладкие слова,
к которым уж не вернуться
никогда.
Душа, как израненная птица,
ещё в полёт стремиться.
Сердечко кровью умываясь,
как выжатый лимон сжимается,
что-то вернуть пытается.
Бьётся замирая,
с последних сил взлетая.
Недопетая песня любви,
догони меня, догони...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748685
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.09.2017
Горе вдруг радость повстречало.
Чего же ты так долго молчала?
Пути дороги ко мне не вели,
заплутала быть может в неизвестной дали.
Я тебя так долго ждала,
седина проявилась сполна.
Где-то может тебя слишком много,
поделись, не скупись на пути-дороге.
Радость, ты как лучик света
с Небес воссиявшая,
Душа по тебе тоскует,
ласку не познавшая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748549
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 31.08.2017
Завітало сонечко у віконце,
прокидайся, маленька крихітка.
Півник свою пісеньку проспівав.
Котик біля блюдця чекає
пінки молочної.
Песик хвостиком грає -
ранок зустрічає.
Потягушки маленький,
потягушки солоденький.
Прокидайся, серденько,
прокидайся паїнько -
нарцис маленький.
Іди-іди на ручки,
золотко маленьке,
ти - серденько матусине,
ти - серденько татусеве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748547
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.08.2017
Высоцкий умирал не однажды,
но сколь его вера в людей была сильна,
поэтом был отважным -
наградил Бог,
и не писать он просто не мог.
Любви знал цену, дружбе тоже,
становился душой моложе.
Не уберегли -
таял, как зажжёная свеча,
но не гореть не мог -
сила сердца была горяча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748400
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.08.2017
Плачуть вікна, умиті дощами.
Вербою плакучої осінь між нами.
Краплі дощу наздоганяють одна одну,
вони розігралися не на жарт,
сіро, похмуро, нічого не видно,
тому на Душі тужливо і образливо.
Барабанний дріб по даху,
все уповільнено навкруги і тихіше.
Углиб себе заглянути хочеться,
як там поживає моя самотність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2017
Хочу навчитися Душею розквітати,
цілувати кожну зірницю.
І якщо, навіть буду пораненим птахом,
від щастя не втікатиму.
Може тоді мені весна усміхнеться
і серце щасливим птахом заб'ється.
Їй питання ставити не стану надовго чи ні,
просто ловитиму щастя кожну мить.
Життя - дорога довга, швидкоплинна,
але, як річка широка і глибока.
Якщо щастя повернеться до мене знову,
я вже не буду нерозумна,
не виставлю його напоказ
для глузливих, недобрих очей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2017
Нам нельзя быть
безразличными друг к другу.
Мать-Земля нам этого не простит.
Поколенья ходят по Галактическому
Кругу, набирая опыт,
сдувая с ног Космическую Пыль.
Спицы в колёса себе ставим
грубостью, бесчеловечностью,
мнимой добротой.
Мы много страдаем от того,
что ещё не происходит в Жизни Бытовой.
Не выносимость заставляет
шагать вперёд, а Кризис порождает
иные возможности.
Земля Планета Опыта, мы её ученики и гости.
Главное нам сохранить самочувствие,
не грызть себя из нутри.
Не испепелить сердце и душу,
в рамки не затиснуть их узкие.
Меня тоже захлёстывает Жизни Волна,
боюсь испить Счастья Чашу сполна,
боюсь, что другому достанется горе со дна.
Мне подарен целый Мир - Жизнь,
драгоценный подарок,
но осчастливить Судьбу не удалось ,
горький на Душе осадок.
В жизни за всё надо платить,
лёгкая жизнь - нелегка предоплата,
тяжёлая жизнь - Душе воздастся награда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748223
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.08.2017
Невольно услыхала,
как женщина, смеясь,
назвала себя -
куклой без души.
Как я ей завидую,
меня душевная боль,
буквально преследует.
До невозможного ранима,
причём, за всех и всё
такая боль.
А ведь я, так сильно
никого не волную,
знать, моя тревога впустую.
Думаю, такой родилась,
изменить Гены не возможно,
да и очень сложно.
Нежностью меня Жизнь
не баловала, в теплых объятиях
не засыпала, я на неё не в обиде,
но в глубине души ,
заноза всё-таки пилит.
Зачем без него закаты,
зачем без него рассветы,
зачем гибнут в них
мои памфлеты.
Почему наши души играют,
как дети в прятки,
собирают горечи осадки.
Зачем я живу,
как в ночи беспроглядной,
мечтая о белых днях,
как о защите на моих
путях.
Любовь много терпит,
и всё покрывает,
на это я с надеждой
и уповаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747435
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.08.2017
Запашне осіннє різнотрав'я:
пряне, терпке, немов терен синій, перезрілий.
Стернею оголені поля.
Шарудить багряне листя під ногами,
лягає попід тинами,
за вітром кругообігом літає,
ковдрою землю застеляє.
Скрізь вогнища запашні палають,
запах осені нагадують.
Настала грибна пора,
туманом осіннім закутана уся.
Не у силах затриматися тепло,
білка запаси збирає в дупло.
Осінь входить у свої права,
запасай на зиму дрова,
а як прийде Покрова -
"зареве дівка, як корова"!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747431
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.08.2017
Как пробивается солнце,
тучи разбить не в силах,
так пробиваются люди
в мирских своих делах.
Ропщут на день грядущий,
ищут защиты там и тут,
борются за выживание,
своих не жалея потуг.
Много ль нам в жизни надо?
Сердце жалейте, друзья,
оно как мерило слева,
его забывать нельзя.
Оно терпит и копит,
нашу вымеряя Cуть,
хорошее не забудет
направит на праведный Путь.
Чего же хотим мы от жизни?
Чтоб в жизни была любовь,
чтоб радовались жизни дети
и в венах кипела кровь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747173
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.08.2017
Світ великий,
але Людина самотня,
кожен у своїй шкаралупі.
Світ відчуваємо по - різному,
вбираємо, як уві сні.
Птахом би в небо злетіти
високо-високо,
камінчиком кинутим
далеко - далеко,
у чисту блакитну височінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2017
Женские слезы,
сколько вас, сколько?
Если собрать - потонет земля.
Армагеддона не надо,
больно за ущемленные сердца.
Обиды пьем, через них пропуская…
Слезой стирая времена.
Что за пропасть такая,
сжигает лучшие года.
Если женщина мучит,
то и лечит,
слезою накрывая,
а мужчина и не заметит,
насколько же она другая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746315
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.08.2017
Мені б поміняти погане на хороше.
Мені б печаль на радість проміняти.
Мені б серце розкрити прекрасним лотосом.
Мені б дзвоником лісовим зазвучати.
Мені б, щоб очі сяяли зірками.
Мені б, щоб вічно були закохані.
Мені б, щоб життя несло суцільне задоволення.
Мені б від щастя Душу вознести.
Мені б здійнятися гострозорим соколом.
Мені б тебе з висоти побачити.
Мені б не рахувати миті життя на вагу золота.
Мені б не намагатися від них втекти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2017
Дим ходить трубою,
а звір нишпорить стежкою.
У людини ж дорога,
у випробуваннях і тривогах.
Але, бути Людиною -
означає бути борцем.
Я чужого не беру,
але і своїй Душі дороге
не віддам, адже не так
і далекий Життя фінал.
Так люблю, що трепет
сердечний глушить розум.
Вірю в процвітання,
непохитну здатність
до творчості.
Це не обов'язково
мати Життя повне
достатку, а просто
перебувати в змозі
людини, упевненої
у собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746159
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2017
Птенец впервые взлетает
из своего гнезда,
доверяет своим крыльям.
Почему же я - человек,
нахожусь в постоянных сомнениях,
с недоверием отношусь к своим силам.
Сцена Жизни одна и таже
каждый день, да ситуации в ней разные.
Сколь много значимы для меня.
Мне крылья подрубила война,
она как тёмная ночь вокруг меня,
но я ей не сдамся,
не для того Бог оставил жить,
теперь моя Жизнь - вечная борьба,
до самого моего ссудного дня.
Виню Судьбу, а она ведь меня
в спину не толкает,
выбор всегда за мной.
Она последствие осознанного
собственного выбора.
Что я ждала от Жизни?
Пришла познать её любовь, радость,
наслаждение, а случилось всё наоборот,
до изнеможения.
Знать держит она меня в "ежевой рукавице".
Понимаю, что для начала надо
поверить в себя, и эта Вера вознесёт
на новую ступень Бытия.
Знаем, что надо поступать с другими,
как если бы поступали с тобой,
но это иногда тяжело порой.
Я хочу вволю пожить
в состоянии творчества,
о чём всегда мечтала,
тогда и не останется в моей Жизни места
для негативного начала.
Моя религия - Божественная Истина,
другой просто нет,
она мой Маяк - сигнальный огонь.
Моя любовь чиста,
как родник, не напыщена и не "налакирована".
Я - создание Света, из Света пришла
и в него уйду.
И в повседневности Бытия,
вокруг меня Свет прожитого каждого Дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746157
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.08.2017
Небеса смотрят с высоты,
как с укором трепетная Мать.
Не уберегли Планету мы,
перед новым поколеньем
отвечать.
Земля, в один "прекрасный"
момент, проучить
неожиданно может,
и только Бог нам поможет,
чтоб отступил
жизненный напряг.
Не двусмысленно,
в религиозных ощущениях,
понимаем Его
нравоучение.
Чтобы наступил
в нашей Душе порядок -
не доводи Природу
в упадок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746039
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.08.2017
Я пробачаю себе за почуття образи,
я прошу вибачення у тіла і Душі,
не дала їм радості і половини,
від непроглядної життєвої метушні.
Моє Життя повинно змінитися до кращого,
Земле-Матінка, візьми мою провину.
І дай по-життю ті події,
які сама притягнути не смію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746038
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.08.2017
Зі всього, що написала,
хотіла б, щоб в твою Душу
хоч крапля впала.
Дощиком, що мжичить,
памороззю сніговою,
завірюхою легкою ніжною.
Уранішнім промінцем, що ковзає,
вітерцем, що свіжий, що пестить.
Сердечною моєю ласкою,
літньою солодкою казкою.
Мрією зоряною, що летить,
вірою душевною справжньою.
Надією невмирущою вічною,
любов'ю, як океан безбережною.
Весняним кольором, що п'янить,
сонечком яскравим пекучим,
осіннім золотом, що облітає,
дотиком хвилі морської бархатистої,
пристрастю морського прибою, що не тане
в місячній привабливій красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2017
Почему у меня всё
в Жизни поздно...
Я всё время чего-то жду.
Зимой тепла,
летом прохлады.
В печали разрады,
в поиске совета.
От войны Мира.
От зла жду доброты,
от надежды любви...
Я всё время чего-то жду...
Верю, открою глаза,
а в них уже высохла слеза,
Жизнь радугою разлилась.
Внутри вечная война
вопиющих инстинктов.
Где взять столько разсудка,
хладнокровия и воли,
чтобы провести анализ
своего же поприща Жизни.
Наша воля подвластна нам,
или она над нами,
ещё не знаем и сами...
Слышем сердечный говор
созвучный мыслям,
да ведь не знаем до конца
Силу Слова, в полемике зависли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745909
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.08.2017
Заря в сиреневом тумане
смотрит в душу твоими глазами.
Люблю сиреневую пору,
вытаскивая чувства в гору.
Найди пятилепестковый цветок,
загадай и скушай –
желания свои послушай.
С детства знаем эту шутку,
но поверь в нее хоть на минутку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745764
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.08.2017
Я ніколи не зміню Вітчизну і По батькові,
серцем бачити нелегко,
за чужий біль своїм Життям важко платити,
але не потрібно Долю випробовувати, ятрити,
а дякувати.
Перемагайте упертість і лінощі,
міняйте на практичність і людяність.
Запас натхнення важливий,
запорука успіху закладена в кожному.
Реально складно поліпшити взаємовідносини,
буває чорного більше, ніж білого,
але проявляйте креативність,
творчість і самовираження -
Життя нашого продовження.
Покірливою любов'ю і прийняттям близьких,
відкривайте свій шлях до гармонії нашого Життя.
"Не за горами" Новий Рік,
складіть список своїх бажань
у листі до Всесвіту.
І більше динаміки в Житті,
а далі, як "карта ляже",
як серце скаже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745763
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.08.2017
Говорят Великие Мира Сего...
"Ты лучше голодай,
чем что попало есть,
и лучше будь один,
чем вместе с кем попало."
Омар Хайям
"Один не разберёт,
чем пахнут розы.
Другой из горьких трав
добудет мёд...
Кому-то мелочь дашь,
навек запомнит...
Кому-то Жизнь отдашь,
а он и не поймёт..."
Омар Хайям
"Чем ниже человек душой,
тем выше задирает нос.
Он носом тянется туда,
куда душою не дорос...
Омар Хайям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745621
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.08.2017
Якщо на Душі, як завірюхою заметено-
мабуть від життя грубі відмітини.
Якщо на Душі, як в день неясний,
означає шлях її далеко не дозвільний.
Якщо ж сонячно їй і ясно,
означає щастя заглянуло у віконце,
відтанула вона, як крижинка,
напоїла серце крапелькою-росинкою.
Добра, рідна Душа, пробач,
що хазяйка у тебе не хороша.
Одно утішає, що вистачає сміливості на каприз,
по-типу - душевний стриптиз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017
Пізно,
самотність обклала,
як вовка прапорці.
Пізно,
нікуди подітися
від цієї туги.
Пізно,
Душа узята в лещата.
Пізно,
серце ридає в полоні.
Пізно,
адже краще пізніше,
ніж ніколи.
Пізно,
не спокушай надіями, воле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2017
"Ветер Жизни иногда свиреп...
В целом Жизнь, однако, хороша...
И не страшно, когда чёрный хлеб,
страшно, когда чёрная Душа..."
Омар Хайям
Неба светлая грусть,
словно тёплая осень.
Ты приходишь в мои сны,
разрешения не просишь.
Ещё лето жарою лютует,
но осень робко
с ним воюет.
Уже еле слышны,
пряные запахи листвы.
Я не знаю, как мне дальше жить.
Но, я знаю лишь одно,
не войдут мои надежды в дверь,
я открою им настеж окно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745483
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.08.2017
Я не отрекаюсь от своих стихов,
не говорю, что в них не обо мне,
и не про меня, так сказано "громко".
Да, они обо мне и про меня,
о том, что в Жизни смогла и не смогла.
Что разрушила собственными руками,
а чего так достать и не смогла,
высоко оказалась звезда.
К кому и к чему стремилась, кого любила ,
и что с этого получилось.
За что Жизнью была вознаграждена,
а за что наказана, оказалась раба.
О людской силе Духа и "нелюдской",
о борьбе за выживание на этом Свете,
за тех, за кого в ответе.
О погрешности и редкой удаче,
о меркантильности "собачьей",
О том, сколь тяжела Жизнь,
и сколь изредка, легка.
О мечтах и крушении идеалов
и нравов, о несбыточных мечтах.
О "птичьем переполохе Души",
сколь пожар её не туши,
и сколько о ней не пиши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745332
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.08.2017
Настає вечір,
люблю дивитися на зірки,
сяють чутливо угорі.
Догори голівонька,
мріями бадьорими прозріва.
Хочеться до них доторкнутися,
хоча б на хвилиноньку,
до не говірких володарок.
Небесні телезірки - лицемірки
мерехтять, мірку з наших мук
зняти хотять.
Ти тільки мене не жалій,
серце сипле останніми,
рожевими пелюстками,
вони тобі, лише тобі...
На самоті не залишай мою
втомлену Душу "вижату, як лимон".
Розчини розгублену втому.
Я, як полохлива дитина,
хочу розправити свої крила.
Може і вдасться, ніби у сні,
через негаразди всі.
Лише Господь знає,
що буде зі мною далі,
які очікують радості чи печалі...
Ти тільки мене не жалій,
бо жаль, то є хвороблива печаль,
а я її вже досхочу наковталась,
більше не хочу, повір,
живу надіями майбутніми
з останніх зусиль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2017
Я, как ветерком
потухшая свеча.
Возродиться хочу,
душой крича,
не выглядывая
из-за чужого плеча,
со стези своей не сойти,
горести не сдаться в пути.
Гости мы на Земле,
но не верим до последнего
вздоха, всё планируем
будущего дорогу.
Долг исполняем
продолжения рода,
не видим жизненного
последнего поворота,
да и верить в него не хочется,
на Земле ещё
помучиться хочется.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745199
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.08.2017
Ранок оманливий,
приховує за собою ніч.
Тлумачить наші міркування,
по-своєму бажанню.
Душі спокій не гарантує,
серце повсякчас хвилює.
Де знайти засіб жити щасливо?
Чистою Душа залишилася,
тому побороти відчай хоче.
Знає, що любов одних знаходить,
інших чомусь обходить.
Життя кожного - це історія,
недочитана сповідь глибока.
Лише злість зайві пута додає.
Та ось і я, на Світ дивлюся
дорослими очима,
сповненими печалі нестерпної.
Ранок дубовим візерунком вбраний,
п'янить диханням земним, пряним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745197
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2017
Жизнь - не сон,
а отражение наших поступков,
за которые прийдётся ответ держать...
В Мире лжи и лести,
пытаемся ещё и петь песни.
Я возродиться хочу из мрака войны
и потерь.
От неуверенности иду по своим ступенькам зрелости...
Уединение своё наполняю "золотом молчания",
но мне не легче от непонимания.
Печаль ведёт к стремлению радоваться Жизни,
а бескорыстность улучшает наше положение
и воспитывает наш Дух.
Пусть путеводная звезда проложит Путь.
Мотайте дел клубок и пусть
плетётся нить.
Ищу я в ворчестве упущенный момент...
Нам нужно всем пройти
священный Путь от мщения к прощению.
Мечтать же не бойтесь,
в этом нет греха,
только забава для ума.
Мир вертится, за зимой прийдет весна,
бесконечность Жизни такова,
текут реками Века,
отсюда наверно и появилось
слово - берега...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745050
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.08.2017
Ластівка, як і я,
гніздечко своє в'є,
діточок своїх любить,
їм ласку свою віддає...
Кожна пташина, людина,
свій шлях торує,
надією живе, нове будує.
Пролітають спогади стрімко,
дещо вже й переболіло,
а інше й Душу спалило...
Чому тремчу, як горобина в тузі?
Серце шепоче, потерпи ще трохи,
перестане Душа боліти,
горе потоне в забутті,
печалі згинуть у тумані неправди ,
гіркої спокуси.
Тягну руки до Неба,
воно широке - любові океан,
полонить мене в свої обійми.
Залишу останні сльозинки - дощинки,
повірю у Вічну Любов, котра не покине знов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745049
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2017
Стою в Жизни на краю,
помню, как целуют без любви,
когда говорят - да,
а чувствуется - нет.
Когда горит утро
рыжей хной,
сердце не имеет покоя.
Осенний заслон из дождя между нами,
создан не нами.
Начала нет в конце,
то и не ищи "ветра в поле",
в след не свищи.
Осени поцелуй последний,
из капель блестящих,
словно бусы, из кораллов красочных.
Щемит сердце от боли,
не имеет Душа спокойствия.
Почему все лучшее течет сквозь ладони,
звучит горькой слезой?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744927
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.08.2017
Похмура осінь лягла,
загасивши останню свічку літа.
Вересневе сонечко марніє.
Охоплює сонливість,
осінь іспит складає на міцність.
Дрімотними очима дивлюсь у простір.
Осінь має дивний вплив,
зустрічаю її на самоті.
Мерехтить листопадове полум'я,
я пильно стежу за похмурою порою,
малюнками на її пергаменті.
Не звертаю уваги на осінні повені.
Осінь ніби довіри від нас очікує.
Ми закарбовуємо її красу
у своїй пам'яті.
Кружляє листя у сонячному промені,
жене вітром обгортки від цукерок.
Земля засипана сухим листям,
хрустить під ногами,
шепоче легеньким вітерцем.
Осінь , як палаючий талісман-оберіг,
береже Природу від лиха.
Осінь літу промовляє -
"Не пхай свого носа до чужого проса!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744924
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.08.2017
Люблю море, але коли пісок ногами ворушу,
то згадую з радістю сільську свою сушу.
Коли у гості на село Клепали приїздили, то усі сусіди знали,
що до діда Андрія міські поприлітали.
Пекли хліб запашний, високий,
з кіркою репнутою, глибокою.
Картоплю запашну з печі виймали,
у бадиллі огірки збирали,
все було своє, смачне і рідне.
По селу, бувало йдеш, кожна дитина вітається,
а я вже і не згадаю декого, то запитую -
чиї ж ви такі гарнюні повиростали.
Чому в міському ритмі багато втрачаємо,
біжимо за заробітком, нікого не помічаємо.
Стали жити заможніше, а серця збідніли,
мабуть перед Добротою ми провинили.
На жаль, вже ні до кого в село приїжджати,
але з Морем рідної суші нам не порівняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2017
Мирозданье, мирозданье,
как ты велико
и безмерно,
что даже человеческое
населенье предстаёт
"муравьиным холмом".
Чего - то тащим,
чего - то рыщем,
не подымая к небу головы,
а потом,
виновных ищем,
от своей слепоты и глухоты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744854
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.08.2017
"Чтобы жить сегодня
на нашей Планете,
нужно куда большее
воображение,
чем нам отпущено Природой.
Мы страдаем от недостатка
воображения и подавляем
его в других".
Нассим Николас Талеб
"Чёрный лебедь".
Слаще воздуха свободы ничего на Свете нет.
От ветра глаза наполнились слезой,
моя свобода горька, мне её дала война.
Мы живём не только в мире животных,
но прежде всего людей.
Откуда, скажите, в нас просыпается зверь?
Даже грозы, цунами, торнадо - жестоки,
но кратковременная досада,
а Человек жаждет крови себе подобного, каково.
До чего бываем злобные один на одного.
Мира нет в наших Душах наперво,
затем вокруг нас,
исчерпали мы его запас.
Только младенческое разумение просто.
Вокруг всё блестит снеговидною чистотой,
но нам приблизится к ней можно,
только при соблюдении Мира Совести, как таковой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744700
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.08.2017
Пташка в залізній
клітині не співає.
Час яблучком
котиться мимо,
не любить жарту
з ним грайливого.
Множиться днів
і ночей хоровод
у танці Століття,
розбурхуючи людину.
Сувора правда
Життя з'являється
переді мною,
не можна в ній
виявитися негідником.
Всевидюще Око
споглядає нас,
перевіряючи сил
життєвих запас.
Ми тужимося
кожним прожитим
днем, але всі
у небуття зійдемо.
Як не прикро
усвідомлювати, але ніби
у "чергу" всі туди
стоїмо, коротаючи Життя
кожну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744698
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.08.2017
Птичка в железной
клетке не поёт.
Время яблочком
катится мимо,
не любит шутки
с ним игривые.
Множится дней
и ночей хоровод,
в пляске Века,
будоража человека.
Суровая правда
Жизни предстаёт
пред лицом,
нельзя в ней
оказаться подлецом.
Всевидящее Око
лицезреет нас,
проверяя сил
жизненных запас.
Мы тужимся
каждым прожитым
днём, а ведь все
в небытие уйдём.
Как, не прискорбно
сознавать, но будто
в "очередь" все туда
стоим, коротая Жизни
каждый миг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744568
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.08.2017
Знаю, коли прийде
фатальна година,
усмішка буде на вустах,
значить відмучилася,
навіть у снах.
Впаде остання сльоза,
як застигла роса.
Знаю, слід мій на Землі
незначний, але приховаю у вустах
цю не удачу.
Місячною доріжкою Життя
промайнуло, не давши
озирнутися, пробач.
Про прожите не шкодую,
але повторити її Урок,
навряд чи посмію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744567
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2017
Багатокрапка, багатокрапка, Долею моєю вигострена.
Скажи, хто дав тобі повноваження,
надію давати серцю, вселяти її в Душу,
сльозою, що скотилася назовні?
Багатокрапка, багатокрапка, не знаходжу потрібних слів,
але на обличчі від тебе аристократичної блідості наслідки.
Багатокрапка, багатокрапка, ти краще, ніж закрите майбутнє,
ти надаєш право все з початку почати і не "підкачати".
Багатокрапка, багатокрапка, ти не точка, і навіть не кома.
Ти, як Азбука Морзе з глибин далекого сердечного Раю.
Багатокрапка, багатокрапка, ти, як Планет далеких стовпище,
даруєш своє вабляче тепло, непокірній Долі на зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2017
Женщины, любите себя,
жалейте в себе Человека.
Не всегда попадётся тот,
кто сможет любить Вас до века.
Когда года наступают на пятки,
и деться некуда от этой встряски,
желал бы многое изменить,
да вспять реки не текут,
и года тоже.
Если радостной Жизнь была и в ответ
с надеждой, то Душе в радость
и с чувством нежным.
Если иначе, то плачь не плачь,
бежит Жизнь мимо вскачь,
а обиду лучше глубже спрячь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744449
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.08.2017
Чому я не яблунька?
Багато б чого змогла,
кожної весни народжувалася
знову і знову,
розквітала пелюстками
ніжними і яскравими.
Бруньки б на мені тремтіли,
красунька усі говорили,
не загубила своєї вроди,
хоча і залишилась бідненька,
та Душею багатенька.
Бадьоро б себе почувала,
сонечку та місяцю вітами кивала,
у мріях серденько,
як у купелі купала,
бідоньку попри все не згадувала.
Байдужості до неї запозичила,
а у Боженьки радості просила,
світло б у Душі не згасила.
Хоча і залишилася босенька,
та на зраду не здатна,
вірнісінька.
Ще гарнесенька, гаряченька,
але ж невблаганна годинонька,
лічить кожну прожиту хвилиноньку.
Голенька перед Богом та людьми,
далеченька згадка про щасливі дні.
Діброва шумить, шепоче, наче допомогти хоче,
серденько дівоче тріпоче.
Дівонька, губоньки не копиль,
жене вітерець звідсіль.
Думонька у голівочці живенька,
ти для Господа єдине дитя дорогеньке.
Жалібних пісень не співай, не співай,
впусти в своє серденько Любові Рай.
Ти для єдиного будеш зіронька,
зоренька, звичайнісінька любима дорогенька...
Не кисленька будеш яблунька,
а солоденька, золотенька.
Не краплиночка, а глубокая
криниченька щасливая.
Надія малесенька,
однісінька жевріє,
ніченька ненька нами володіє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744314
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.08.2017
Сладко-горький коктейль на губах,
нет света в конце туннеля.
Только тот, кто сердце не умеет беречь,
может прожить, как смерчь.
Если не чувствуешь уже ничего,
что можешь отдать людям.
Так море замерзает постепенно,
и не кипит крови ручеек.
Прошу прощения у всех врагов,
не чувствуя унижения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744313
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.08.2017
Ты эхом в груди моей звучишь.
Чего же так долго молчишь?
Душа чувствует, что ты её родное,
не умолкает, помнит, стонет.
В мои сны ты больше не приходишь,
завоёвывать меня уже не хочешь,
надоела борьба со мной,
как с горькой редькой.
Прости, что уродилась безвольной,
как отломленной веткой.
Встретила тебя, как вдохнула
цветущего сада аромат.
В разлуке нашей не ты виноват,
выстроила свои чувства в ряд,
да не явилась на их парад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744172
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 31.07.2017
Пахне бажанням любити...
Цей стан ні з чим не можна порівняти.
Його не можливо приховувати.
Я не з тобою,
навіщо мені цей не зацілований спокій.
В глибині сердешного колодязя не скінчилася вода,
хоча горе прагне висушити його до дна.
Рішуче дивлюся йому прямо в очі,
голосно не нарікаю і в гадці не маю,
сміливим поглядом зустрічаю.
Борюся з останніх сил,
щоб радість мою не згасив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2017
Всё повторится опять,
в шуме дождинки,
в красоте снежинки,
в лепестке первоцвета,
в песне соловьиного лета,
в весенней колыбели цветущей,
в осеннем крике журавлином,
в шепоте небесной чистоты.
В капле пролитой крови,
ради дыханья моего,
его нового начала,
сколь я должница велика,
пред давшим Жизни моей начало,
и наметившего Путь
моего финала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744045
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.07.2017
Жити варто,
навіть, якщо
залишився один день,
цінувати його
дорогоцінний полон.
На жаль,
у Житті обмежений
днів круг,
мабуть, від наших
мук.
Бережемо ж кожну
мить, чіпляючись
за неї, як за
рятівний круг.
Рідний, прихисти
мою самотність,
ощаслив її обійнявши,
не дай в Душі
оселитися смутку,
від туги моєї,
не будь п'яний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744043
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.07.2017
Ти вмієш усміхатися очима,
може за цим криється любові сила.
Не знаю, але серцем своїм
відчуваю.
Може ти той, що зміг би
забрати у мене все
і віддати сторицею.
А може такий вже не прийде ніколи,
або його і на Землі немає взагалі.
Невже знову не буде з ким
дивитися на перші проліски,
на дощову веселку,
слухати ображене гудіння джмеля.
Залишилося мало часу,
чи знайду плече,
щоб не опектися гаряче.
Знаю, Життя - це не гра,
а постійна молитва та боротьба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2017
Сейчас, не дай Бог,
в дороге плохо станет,
далеко не каждый подымет,
подойдёт, а скорее переступит
и дальше пойдёт.
Не каждый сытый , чей-то накормит
голодный рот.
Озлобились, без Веры в Душах живём,
не молимся, а водку жрём.
Откуда ж, скажите взяться
святости в Душе, если живём,
как в кромешной лживой тьме.
Дружба - понятие,
как на смеху,
каждый только о себе пекётся,
вырождаем Доброту.
Руководствуемся гневом-трясиной,
засасывает с головой,
отбирает Веру и покой.
Муж умер не в старости,
да и мне доживать не в особой радости.
"Беспросветная радость",
если бьёт брат брата в спину,
как последнююю гадость.
Трижды у гробов родных стояла,
война достала.
Жизнь не возможно теперь начать
с начала, а вокруг только беды круг,
грабят свой же народ.
Честность, совесть давно потеряли,
уж забыты, нет их у кормушки корыта.
Был однажды потоп на Земле,
но и он нас не пугает,
только "курка от себя гребёт",
каждый депутат это знает.
А любовь к Отчизне жива,
она в крови, но среди народа,
купель очищения она,
для всякого инородного сброда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743924
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.07.2017
Спокойная земная краса,
в каждой поре года,
отсчитывает наши прожитые годы.
А нам, что ли приелось всё вокруг?
Видим ежегодный Природный круг.
Зима снегом припорошена,
дарит права весне,
весна же лету, а лето осени,
багряной седой просини.
Круговорот Природы животворящ,
для нас обыден,
а сколь он незыблем и
таинственен.
Горы снежными лавинами,
водопады водными потоками.
Радуга разделяет Небо,
дождь не пуская смело.
Одуванчик, впервые в руки
берёт ребенок,
как его взгляд удивлён и тонок.
А ведь думаем, так будет всегда,
но чем далее, бегут быстрее года,
в шуме каждодневной толчеи.
Брезжит Свет Небесный,
чтоб на Земле нам было не тесно.
Ведь с собой ничего не возьмём,
нагие пришли и нагие уйдём.
Когда мы плачем, с нами
плачет Небо и звёзды,
так давайте радоваться той Жизни,
что отпущена, как жить не тяжело,
но каждый хотим продлить её.
Земля, Господи, любимое дитя Твоё.
Ты лицезреешь Веками её,
знаю, удручён нами.
Мы ещё так далеки до Всемирного
Человеколюбия, прости, пройдут многие Века,
пока смысл Учений Твоих поймёт
каждая наша Душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743776
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.07.2017
Чудова літня квітка саду,
від Природи нагорода.
Навіть тигри стають покірними перед її ваблячим ароматом.
Запах чистоти і спокою наповнює Душу мріями і спогадами,
котрі запам'ятовуються, зеленню оксамитових виблискуючих колосків.
Благородний спогад про неї викликає відчуття щастя,
а не туги,
навіть у хвилини сердечної негоди.
Дуже темне, фіолетове поле її кольорів,.
як рукотворний килим.
Любить вона багато сонця, але не вимагає багато турботи -
не примхлива її Природа.
Приваблива квітка, як дорогоцінний паросток -
лікує, підсолоджує наш чай,
продовжує квітковий Природний Рай.
Не любить, щоб її пестили,
а любить не примхливе, іноді безжальне відношення,
як важке, природне рішення.
Скоро настануть холоди,
їй як Англійській Перлині потрібен період відносного спокою.
Якщо молодим покласти між простирадлами її квітки -
сваритися не будуть ніколи, а будуть тільки близькі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2017
Ти для мене -
терен терпкий,
перед морозами
на гроні з гілки.
Ти для мене -
кругообіг,
у потоці несамовитих вод.
Ти для мене - ураган,
у вихорі сердечних ран.
Ти для мене -
надія і віра,
у потоці сліз
відвертих.
Точка "кипіння"
висока, під хмари.
Перегоріла почуттями
не раз, та щойно
зустрінемося очима,
знов у любові
всі повноваження.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2017
Алой нитью строчка по-сердцу.
Обгорелые яблоки войной проседью.
Без всего, что было вчера,
где брать силы начать с нуля?
Ветра поцелуй прощальный
недосягаем для меня.
Надвигается старость - бытия серость...
Гнутся плечи под утратами потерь,
подкашиваются ноги в Пути,
а надо дальше идти...
Проходит время цветения Жизни,
наступает зрелость,
с плодами её спелости...
Руки обращаю к Небу,
черпаю обеими горстями
её Небесную Силу - голубизну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743651
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.07.2017
Вечер, спят усталые окна,
в них отражается Луна сияя,
как молодая.
Сквозь мглу ночи,
сердце болью кричит,
стонет, не молчит.
Ушёл, вырвана надежда из рук,
рухнул её мост,
стоивший потуг.
Ушёл, прощения не попросил,
сжёг крылья надежды,
печалью поспешной.
Не будет всё, как прежде.
Ушёл, улетучились мечты,
но забыть тебя мне сложно,
не хватает сил.
Одиночество моё кричит вдогонку,
сердцу колко, огради от лжи
мою головоломку.
Город засыпает,
он боли моей не знает.
Свет фонарей во тьме тает.
Прости, но я украду твой покой,
даже, если ты не со мной.
Ты останешся последним патроном
моей обоймы,
высока плата за любовь,
она объявила свой бой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743499
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.07.2017
Дякую Всесвіту завжди:
за іскру душевного вогню,
за люблячі вірні серця,
за промінь сонечка золотий,
за Мир над моєю головою.
Боготворю його за цю енергію,
за мрію, що ятрить спокій,
за силу, що бере вершину.
Поклоняюся йому за Космічний Оберіг,
що дарує Життя нашому Світу.
Чекаю від нього заступництва,
його Міжпланетного Водійства.
Вірю в його потужність,
що зможе нам Землянам допомогти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743496
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2017
Зустрічала світанки,
проводжала заходи.
Не знала, що їхнього бігу
не спинити ніколи.
Дні обганяли ночі,
місяці роки,
біг їх зупинити
було ніколи.
Поспішали роки на бігу,
розбиваючи Душу об тугу.
Весна зустрічала
гілкою бузку.
Літо купало в морській піні,
наповнюючи серце запахом його.
Зима - блакиттю
прекрасної ялинки.
Осінь же зупинилася,
зглянулася і пробачила.
Подовжує для мене
свою багряну пору,
не пускаючи в Душу заходу,
якого не чекала,
він сам мене наздогнав,
як небажаний
Життєвий буревій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743399
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2017
Как малыш, впервые радуется солнцу.
Как молодая кормящая мать,
спокойному радостному чувству.
Вот, так и Истина, радеет за спасение
людских драгоценных душ.
Мы, каждый, как одинокий парус,
выплываем в реку жизнь одни,
и уплываем из неё тоже одиноко,
исполнив свой долг до срока.
Некий Сон – жизнь наша, с годами
улетучивается её Мирская прохлада.
Душевная лёгкость, её полёт,
позволяет описать нам небесный свод.
Очаровательно благороден пейзаж вокруг нас.
Копировать жизнь или подражать чужой, не стоит,
ведь тебя только свой путь сможет успокоить.
Передать небесные тайны словами, задание не реальное,
но стремление возбуждает невероятное.
Трепещущее сердце при вздохе, и взгляде –
залог словесной вышитой глади.
Движение жизни, не терпит покоя.
Я, стремлюсь, всю правду,
и не только ту, что видит глаз,
донести душевно до Вас.
Род каждого из нас, как великое дерево,
уходящее корнями в глубину будоражащих веков.
Человек – часть Вселенной,
мы – разумные её ветки.
Утвердись мысленно поэт,
лови человеческую глупость,
и высмеивай её,
чтоб покинули мы плен её.
Есть одно благо – знание,
только оно должно оставаться в чести.
Миг уходит между весной и бесконечной зимой,
руки капелью умой.
Чтоб описать мгновенность,
нужно иметь зоркий глаз.
Как задержать красоту сияния Света,
луч утреннего рассвета,
аромат полевых цветов,
свежесть плывущих облаков.
Мгновение взгляда в сердечную даль,
гладь лучика любви.
Красота жеста и тела,
и душа уже обомлела.
Когда мы одни и храм движений неуловим,
рвемся в порыве души,
как свою страсть не глуши.
Мы реку жизни напоследок переплываем
и очередную прожитую жизнь, как сон,
как сказку забываем.
Холодное – Я, ввиде сгустка души,
остаётся в небесной тиши,
и только Разум наш тлену в веках
не поддаётся, энергией нетленной
в Мироздание рвётся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743395
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.07.2017
Бог завжди з нами,
у фізичному Світі,
матеріальному, духовному
і вербальному.
Він усюди Тут і Зараз,
відчуваємо кожну свою Годину.
Йому лише відомий наш термін,
коли закінчиться Життя Урок.
Граємо ми з Життям,
як пустотливі діти,
грішимо, щоб Він не помітив,
а від батьківського ока
сховатися неможливо,
треба нам приборкати свій запал
обережно.
Уроки Його іноді нам здаються
жорстокі, але видно, тільки так
ми зрозуміємо, що не самотні.
Скільки сліз і криків Душі
над Планетою кружляє у тиші,
ці енергії, якби
у матеріальному вигляді могли
відтворитися, то їх повірте,
можна було б злякатися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743258
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2017
Человечество ввергнуто
в пучину материальных
страстей и страданий,
порабощено лавиной
своих же желаний.
И только, благодаря
активности, сомнений
Души и страха
каждой личности,
своей несовершенности
в этом Мире,
мы торим новые Пути,
под покровом Высших Сил,
вверовавших в разумность
нашу и смелость.
Высщие Сферы являются
хранилищем всех самых
прекрасных интеллектуальных
достижений Человечества ,
начиная с момента воплощения,
до текущего мгновения.
Но, нам гордиться пока ещё нечем.
Мы сделали только первый шаг,
на Пути формирования
Своего Разума.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743253
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.07.2017
Ніч, я тебе не люблю - холодна, самотня.
Ти, як злочинниця, стежиш за мною,
відносиш сили геть, осоружна,
нічим не можеш мені допомогти.
Ніч норовлива і довга.
Та де ж той ранок вже,
коли пахне жасмином у вранішній росі.
Ніч, як мені з тобою важко,
ти подруга смутку і печалі,
навіщо мене з тобою повінчали.
Я твоїх ночей нахлебталася сповна.
Поринула в сльози, подушку стискаючи,
на себе зла і на нього,
на весь Світ в цілому.
Ніч, я у тебе під постійним прицілом.
Хто винен?
Ніч лукава, впусти у свої межі,
адже для серця мрії немає перепонів.
Не смійся над любов'ю, не ховай стежини
надії ніжної, в місячну пору сніжну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2017
Лето буквально "плавит" мозги.
Противоречивые мысли -
Двигатель Прогресса,
заставляют искать свой Свет впереди,
сколь много по-миру не броди...
Мы - путники, без устали
Жизнь поглощаем, себя и других удручаем,
но неустанно ищем выход
со своей печали.
Люди страдавшие, но не сломленные,
чувство сплоченности ищут...
Я тоже прошу Небеса,
не отвернитесь от моего горя,
свои слёзы соберу в ладони.
Стоит жить счастливо, счастье не следствие, а выбор.
Убивает ЭГО - посредственность.
Благо, верность у меня, как черта,
не предавала никого и никогда.
Говорят, писать здорово и модно, согласна.
Поэты, они как родственные Души,
связанные между собой,
любовью к Жизни,
как таковой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743145
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.07.2017
Моя Жизнь - слезинка Господа,
дал доброту и красоту,
и отпустил с порога Отчего
на Жизни долготу.
Он знает, что стезя нелегка,
видит страдания, дней одиночества,
но хочет, чтоб сама выкарабкалась
на гору творчества.
Преодолела Жизни горечь,
обидой не захлебнулась,
избила ноги в кровь,
но чтоб на Земле
сполна Уроками отмучилась.
Ему меня жаль, я знаю,
как мне своего ребёнка,
но сколь меня не учи,
ошибки колки.
Стараюсь быть достойной
Его Перста Жизни.
Сколь же не совершенны
моей жизни порывы,
но Он знает,
сколь для меня они
тяжелы непостижимо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743031
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.07.2017
Пасла з дідом кози,
волошки любила,
де я це дитинство,
з роками загубила.
Як можна забути,
те сп'яніле поле,
духм'яні трави,
квіти бузинкові.
Купи соломи запашні,
з гіркуватим духом стебла.
Скирти б'ють в ніздрі,
пахощами сонця.
Муха б'ється в павутинні
на віконці.
Збирали горіхи -
ліщину у лісі.
Гомоніли гуси,
поганяли до ставу,
а там того пір'я,
ніби у сніжному завалі,
ми його збирали,
ну як ті прикраси.
Тепер навіть смішно
про це й згадувати.
До Сейму бігли наввипередки
з кручі, його красу бачили
тиху й невмирущу.
Лише хочу, щоб в Житті,
ще випала нагода,
пройти по маминих слідах -
село Клепали, Конотоп,
Буринь, Путівль,
віддати шану,
покиль жива,
пам'яті поколінь.
Любо дивитися на Світ,
скільки сягає око,
я б ще дивилася на село,
й степи, хоч би уві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2017
Никого и ничего не торопи,
не спеши искать, что впереди.
На всё в Жизни свой срок -
Господь даёт Урок.
Всё происходит по Его Воле,
а не нашей,а мы наивностью
наполняем свою поклажу.
Обогнать и обмануть
пытаемся Судьбу,
малые ещё всё-таки Дети,
ведь даже Дар душой писать,
Господь мне дал,
когда заметил,
что страданья рвут
на части сердце.
Дар дал, как "погремушку"
вручил в руки,
прими, не плачь, пиши,
себя не осуждай,
согласна с ним и не ропщу,
печаль от себя отпущу,
теперь не думаю,
когда моей Жизни Край,
лишь в Творчестве,
воистину Мой Рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742922
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.07.2017
Дожилася, мої проблеми
не потрібні нікому,
і я це добре знаю.
Навіть сама втекти від них
бажаю, жити по-новому
себе привчаю.
Важко, якщо чесно,
війна, вона ж, як клеймо,
сподіваюся дасть Бог сили,
зітру з лиця Землі його.
Звичка увесь час
виправдовуватися добиває,
я її в душевних муках
втопити намагаюся.
Хочеться змінити Життя
на краще.
Потрібний політ Душі,
а "гирі" на ногах
тягнуть назад -
агресія, наївність,
егоїзм і інше.
Тільки їх зживши,
Душа з польотом дружить.
Вчуся володіти собою,
не падати духом.
Адже, Бог дає стільки випробувань,
скільки Людина може винести.
Що це дуже важко,
сама знаю, на своїй шкурі випробовую.
Люблю свою Батьківщину,
захищаю, присвячую їй увесь свій шлях,
адже знаю,
що безрідні довго не живуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742920
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2017
Еле брезжит Свет
в конце моего тоннеля.
Потери, страдания позади,
а что меня ждёт впереди?
Разум рисует картины,
пытается у сердца отнять рутину.
Хочет обмануть Душу,
сладкой мечтою досужей.
А может, я сама виновата,
что обманываться рада.
Шепчу себе, не опускай глаза,
не закрывай поволокой туманной ресницы,
не давай уснуть памяти искристой.
Вера тоже пытается усыпить боль и страх,
а впереди только мираж,
да пережитого неумирающий, жестокий,
бесконечный шквал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742781
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.07.2017
Не хочу старіти Душею, та і тілом теж.
Сили життєві зберегти, ось що дорожче.
Наш Вік - це Вік нашого серця.
Скільки ж воно натерпілося від життя з присмаком перцю.
Радію зрілості духу і накопиченій мудрості,
молодій, ясній свідомості, незважаючи на вік.
Кожне покоління щось вносить своє,
досвіду їх довіряйте, складайте в скарбничку свою,
та за них не забувайте.
Людина створює свій пріоритет,
не хоче порівнювати себе з іншими,
гординю треба пригнути свою
і користуватися знаннями чужими.
Адже їх багато не буває
і вони не в шкоду,
силу через них черпає людина.
Період людського життя кожен гарний,
тільки покращуй його і примножуй.
Пишайся своїм високим Я,
але пам'ятай, що знаннями повниться
Матінка-Земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742779
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2017
Березовий, зелений лист
пробився, весняному
сонечку здивувався.
Радісно гілки тремтять,
сережки прикрашають наряд.
Білий стовбур оновився,
як костюм
у естрадного артиста.
Струнка береза, величава,
виступає, немов пава.
Соком своїм поїть,
сердечно з нами говорить.
З ним, радість Природи
нам передає,
щоб не лише
про її користь думав народ,
а бачив в ній прекрасне -
це зробить наші душі ясними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742648
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.07.2017
Багряное утро проснулось,
в Душе всё перевернулось.
Радость Мира учит жить по-своему,
чтоб могли сердце успокоить мы.
Каждый цветочек, листочек,
в Природе благоухает и трепещет,
хоть в Жизни его Путь не долговечный.
Радость людям несёт и замирает,
лепестками облетает.
Природа с каждой весной оживает,
устали не знает.
А мы с возрастом впадаем в апатию,
ведь чувствуем Жизнь на закате её.
А она может и есть,
самая тяжёлая "болезнь".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742646
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.07.2017
Все вокруг трепещет от добра.
Вода от ласковых слов меняет структуру.
Кристаллы выглядят, как цветы
необычайной красоты,
а от гнева супротив,
страх какой ужасный негатив.
Душа человека совершенствуется
под силой веры и добра.
Но, если мы почти на 80% из воды,
то сколь добрые слова для нас важны.
И от длительного холода,
сковывает Душу льдом душевного голода.
Вначале нас, затем тех, что вокруг нас.
Ледниковый Период ближе,
чем Арктические Айсберги, выходит,
и важнее, кто в добре,
из нас, правду находит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742544
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.07.2017
Втомлена Душа,
їй щось не спиться,
Життя сторінки перегортає,
як горобинові намистинки перебирає.
Щодня, як кіно,
свою стежину протоптує,
кожну хвилинку
щасливу записує, береже,
споглядає, ніби збоку,
на усі мої перипетії сумні.
Щастя в ньому бракувало,
але немало чого пізнала.
Сумна Життя доріжка була,
але я з неї не звернула,
Хрест свій дотягла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742543
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.07.2017
Веселкою побіжу у бездонну далечінь,
наздожену стрімкий струмок,
захоплю в полон вітерець - молодець,
це і буде печалі моєї кінець.
Надзвичайне наше Життя,
то як промениста мить,
коли в любові купає Світ,
то Всесвіт світить в Душу,
неначе щастя виймає назовні.
За "соломину" - Життя хапаюся,
що є сили,
не зраджую своїй меті.
А визнати таки повинна,
свою вільну, степову Душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742356
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2017
Время - страж покоя.
Солнечная поляна
росою блестит
с ним в споре.
Царственна Природа
в повседневности Бытия,
первозданность Мира
в ней заключена.
Вкус к Жизни не теряя,
Мир нужно уметь
чувствовать и слышать
созерцая.
У китайцев,
запах Жизни -
запах помидорной ботвы,
а у меня - это
запах детства,
дачной поры.
Сохраню же его
в сердце,
как доброе зерно,
на Процветание
и Добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742354
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.07.2017
Ти даремно подумав, що щаслива,
що не потребую я тебе.
Та просто на вигляд гордовита,
а думки тільки про тебе.
Не зрікайся любові.
Її не судять.
На Віку, як на ходу.
Скільки болю,
бути коханою,
та не твоєю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2017