Оксана Дністран

Сторінки (11/1012):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Груднева відлига

Зоріло  сонце.  Видалось  –  мені.
Я  навстіж  відчинила  власну  душу,
Замайоріли  щоки,  наче  ружі.
Від  подиву  –  розхвилювався  сніг,

Розхлюпався,  немов  мале  дитя,
А  все  іскрилось  барвами  веселки,
Блищало  льодом,  як  гладке  люстерко.
В  світ  потекли  дощами  почуття.

Та  сонце  заховалося  умить.
Йому  немає  діла  до  земного.
Постояла  я  трохи  і  прожогом
Прикрила  душу  –  ні́чого  студить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2016


Як же ти світишся

Як  же  ти  світишся,  жіночко,
В  час,  коли  носиш  дитя.
Ще  -  невагома  -  пір’їночка,
Та  вже  зродилось  життя.

Наче  тендітну  посудину,
Тіло  дарунком  несеш,
Є  для  усіх  –  непідсудною
І  недоторкною  –  теж.

Як  же  яснієш  ти,  ладонько,
Святить  світ  личко  твоє.
Сяє  глибинна  лампадонька  -
Крихітка  сил  додає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2016


Все-таки… зуміла

Ти  пам’ятаєш  місячну  доріжку?
Спізнілий  вечір  скрапував  печаллю.
Кидало  море  хвилею  підніжку,
Мене  углиб  підступно  забирало.

До  скелі  я  тулилася  всім  тілом,
Хоч  ранили  зазубрини  підводні.
Ревіло  море:  «Як  ти  лиш  посміла?!»
А  я  чомусь  любила  перешкоди.

Хитало  шхуни  разом  з  видноколом,
Блищали  зорі,  місяць  очі  мружив,
Під  шкіру  заповзав  незвичний  холод,
Було  із  того  вже  якось  байдуже.

Пробуджувалась  пам’ять  потойбічна,
У  крові  прокидалася  Русалка,
Та  я  почула  поклик  твій  одвічний:
«Вернися!  Я  жадаю  цього  палко!»

Від  мороку  урятувався  розум,
Я  вирвала  з  безодні  власне  тіло,
Тремтіла  дрібно,  наче  від  морозу.
Шипіла  хвиля:  «…Все-таки…  зуміла…»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2016


Бджолина філософія

Чи  буде  час,  як  мріялось  колись,  –  
На  хвилях  безтурботно-вечорових  
Зі  смаком  самобутньо-солодовим,  
Де  у  польотах  пізнається  вись?  

З  недбальства  закисає  зрілий  мед,  
Щезає  з  часом  і  у  крил  пластичність,  
В  чарунки  запечатується  вічне  -
Відомо  це  всім  бджолам  наперед.  

Тож  носиться  нектар  у  спільний  дім,  
Щоб  разом  до  весни  дожити  всім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2016


У сонця нині - бісики в очах

У  сонця  нині  -  бісики  в  очах,
Розбризкує  по  світу  їх  осяйно  -
Вистрибують  зайчата  по  снігах,
Піймати  всі  жадаю  я  негайно.

Згрібаю  в  купу  і  тулю  до  щік,
Щоб  остудити  трохи  хоч  уяву.
Урозтіч  сяйки,  розсипами  -  вбік
І  звідусіль  всміхаються  лукаво,

Іскрять  грайливо  в  зблисках  кришталю.
От  капосні!  Колись  ще  їх  зловлю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705206
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.12.2016


Передмістя

Коли  виходжу  в  передмістя  я,
Стає  стократно  дихати  вільніше,
Весною  -  чутно  співи  солов’я,
Зима  -  снігами  кутає  тепліше.

Тут  наче  ближче  до  судин  землі,
Усе  буяє  з  притаманним  хистом,
Спадають  з  пліч  турботи  чималі
Осіннім  легковажним  падолистом.

Душа  вбирає  піднебесну  синь
І  умліває  з  надміру  краси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2016


Чомусь люблю тріскучий цей мороз…

Чомусь  люблю  тріскучий  цей  мороз,
Веселі  іскри  на  снігах  пухнастих.
Зима  за  діло  взялася  всерйоз  -
Пишнніє  в  білопінності  лапастій.

Небесна  гладь,  безмежна  і  ясна,
Вдяглася  у  безхмарність  волошкову.
Голубить  сонце  душу  аж  до  дна,
Картина  зачаровує  казкова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2016


Невідома

Десь  далеко  в  засніжених  нетрях,
Де  лиш  вітер  один  співбесідник,
Він  писав  незнайомки  портрети:
Розкрил  брів,  у  мигдальності  східній  -

Трохи  зверхній,  впечалений  погляд
У  глибинах  тамує  спокусу
Та  якусь  нерозкриту  тривогу,
Чи  то  мрію  від  крихкості  куцу.

Пензель  ковзав,  умащував  риси,
Легко  пестив  у  доторках  губи.
Щоб  ламали  колись  літописці
Об  горіхову  загадку  зуби.

Шепотітимуть  в  подиві:  «Хто  ти?..»
Посміхнеться  їм  -  часу  супроти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2016


Снігова мініатюра

Боляче  так,  як  ніколи.
Згасли  у  ніч  видноколи.
Світ  пеленався  у  крижму
Чисту  і  ще  -  білосніжну.

Спогадом  серце  ясніло.
Біль  був  за  кольором  –  білим.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2016


Містерія

-  Холодна,  пісна  і  колюча  –  із  Арктики  певно?
Я  легко  всміхнулася:  
-  Вчора  летіла  у  вирій.
-  А  знаєш,  на  мить  навіть  видалось  –  родичі  кревні
Із  Бабою  Сніжною.  
-  Досі  в  Снігуроньок  віриш?

-  Химера!  Ти  дзьобом  уяви  всю  душу  виймаєш!
-  У  мене  орлиного  -  зроду  не  вклали  нічого.
-  Чому,  як  всі  інші,  не  прагнеш  зі  мною  до  раю?
-  Містерія  долі  позбавила  крихіт  земного.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2016


Мовчазний діалог

-  Хто  ти?  -  в  очі  вдивлялася.
-  Пастир.
-  Що  потрібно?
-  Почути  «прости».
-  В  чомусь  винна?
-  Я  хтів  тебе  вкрасти,
Щоб  забрати  у  інші  світи.
-  Я  при  чому?
-  Жадала  взаємно  -
Відчував  це  крізь  відстань  і  час.
-  Ти  не  зміг  розв'язати  дилему?
-  Я  не  вправі  був  думать  за  «нас».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2016


Дещо із сімейного життя

Я  цілий  місяць  малювала  дощ,
А  ти  просив  зварити  добрий  борщ.
Я  поривалась  -  дощ  завжди  мішав
Та  купа  інших  невідкладних  справ,
Капусти  бракло,  буряка,  чи  моркви,
Допоки  ті  благання  не  замовкли.
Скінчився  дощ,  на  землю  випав  сніг.
Я  борщ  зварила  -  їсти  вже  не  міг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2016


Досі живе Україна

Гірко  плаче  дощем  передмістя  -
Зустрічає  бійця  на  колінах,
У  згорьовано-жалібних  вістях
Дзеркала  -  як  у  крепу  хустиннім.

Світ  запнувся  у  плаття  чернечі,
Сніг  не  кутає  біль  милосердям,
Осінь  горбиться  з  батьком  старечо,
Хвіртки  гупають,  мов  спересердя.

Хтось  у  натовпі  згадує  ціни,
Дехто  в'їдливо:  «Жертви  даремні…»
Та  не  вмерла  іще  Україна,
Бо  є  ті,  хто  не  кинув  знамена.


*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703586
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.11.2016


Втрачені крила

Ниє  серце  й  обпечені  руки?
Із  Жар-Птахою  так  і  буває:
Рятував  ще  учора  від  круків,
А  сьогодні  -  втекла  вже  до  гаю,
По  собі  залишила  лиш  попіл
І  жаринку-перо  на  подушці.
Хтось  позбавив  її  від  утопій,
Що  не  Птаха  вона,  Попелюшка.
Легко  пурхнула  з  клітки  на  волю,
Лиш  долоні  вогнем  обпалила,
Обманула  погордливо  долю,
Не  зізналась,  що  втратила  крила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2016


Домашня Весталка

Я  кохала  його,  як  не  прийнято  вже,  -  до  безтями
Та  зі  звичним  шаленством  вбачала  у  нім  Божество,
Із  проміння  до  неба  для  Вічності  зводила  храми,
На  жертовник  підносила  власне  бунтарське  єство.

І  щоранку,  як  Жриця,  складала  осанні  обряди,
Щоб  Світило  стрічати  величним  привітом  палким,
Серед  ночі,  як  факел,  палила  яскраві  Плеяди.
Все  опріч  видавалося  надто  калюжно  мілким.

Я  ж  для  нього  була  просто  звична  домашня  Весталка,
Що  вогонь  має  в  домі,  як  службу  якусь,  берегти.
Та  мене  не  привчили  до  буднього,  певно,  ізмалку.
Я  уміла  лиш  сяйвом  творити  для  нього  Світи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2016


Так непроглядно…

Так  непроглядно  одягав  туман  
Осіннє  місто  у  молочне  плаття.  
Уранці  я  напилася  нірван  
І  помислів,  чистіших  за  латаття,  
Вщент  наковталась  присмаку  тривог,
Безмовного,  блаженного  «нічого».  
До  вуст  моїх  обманом  сум  присох,  
Та  я  всміхнулась  -  холодно  і  строго,  
В  туман  ввійшла  так  гостро,  наче  ніж.
Негадано  той  розчахнувся  навпіл.  
Щоки  торкнувся  сліз  його  капіж,
Ковзнули  руки  уздовж  пліч  ослаблі.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2016


Рветься криком…

Дні  сповзають  по  шибці  безглуздо,
Ще  лиш  трохи  -  і  згине  вже  й  осінь.
А  у  серці  шипами  загрузло:
Ти  –  далеко.  Чекаєш  і  досі?

Рветься  криком  десь  голос  юначий,
Чи  то  виє  в  душі  завірюха:
-  Я  для  тебе  щось  трохи  ще  значу?
В  телефоні  у  відповідь  -  глухо.

Як  сказати,  що  ти  -  моя  доля?
Роздирає  мовчання  легені.
-  На  все  добре,  -  шепочу  я  кволо,
Проковтнувши  зізнання  шалені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2016


Котики-бурмосики

Шубки  -  напухначені,
Поховали  носики,
Зирять  наїжачено
Котики-бурмосики.

Розбишацько-лоскітно
В  листі-декорації,
Зараз  в  них  за  розкладом  -
Шурхіт-релаксація.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2016


Із осінню на пару

Із  вікон  листопад  вже  витер  білі  квіти,
Потануло  морозиво-пломбір  на  вітах,
Довкола  -  крихти  шоколаду  і  кориці.
Їх  на  прогалинах  визбирують  синиці.

Земля-трударка  не  смує  за  снігами,
Їй  і  під  листям  із  травою  непогано.
Пошила  осінь  одежиноньки  мистецьки,
Тепер  смакує  чорну  каву  по-турецьки.

Зову  у  гості  ту  файнезну  коліжанку.
Із  нею  вип’ємо  на  пару  філіжанку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2016


Зима стимулює дії?

Любий  Києве  мій,
Не  вдягайся  у  шини  на  зиму,
Одягни  сніговій,  
наче  білу  пухнасту  хустину.
Досі  в  горлі  гірчить  
від  пропахлих  смертями  майданів,
Чи  забув  уже  мить,
Як  людей,  наче  качок  у  плавнях,
Полювали  в  тобі,
Випускаючи  душі  у  небо?
Рідні  сохнуть  в  журбі.
Чи  покутує  злочин  хто-небудь?
Схід  загас  у  димах,
Провокації  липнуть  з  ефірів.
В  Україні  зима
Стимулює  протестні  знов  дії?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2016


Іще учора не хотілося снігів

Іще  учора  не  хотілося  снігів,
А  нині  з  ними  вже  не  можу  розлучитись.
Цнотливим  пухом  всі  стежини  вкриті,
Щоб  ти  на  них  ступити  не  посмів.

І  хай  мете,  стирає  спомини  усі,
Снігами  хай  закутує  у  ностальгію.
Остання  хризантема  пломеніє.
Шкода  найбільше,  певно,  лиш  її.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2016


Дарували дари…

Дарували    дари    одне    одному    ми    щиросердно,
Наче    діти,    шукали    яскраві    обгортки    й    слова,
І    здавалося    це    трохи    дивним,    казково-химерним,
Вирувала    між    нами    розпечена    магма    жива.

І    були    ми    богами    –    однесенькі    в    цілому    світі,
Чи    віднесені    вітром    на    край    недосяжних    висот,
Пелюстки    розпускала    довіра    лілейним    суцвіттям,
У    ту    мить,    певно,    й    сонце    від    нас    набиралось    чеснот.

Дарували    дари    –    всім    на    заздрість,    хоча    й    безневинно,
Позолотою    сяяли    радісні    бризки    ідей,
Видавалось    комусь    наше    щастя    таким    безпричинним.
Ми    ж    вмлівали    взаємно    від    блиску    коханих    очей.


*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2016


Не хризантемами…

Не  хризантемами  -
маками  стелимо  ложе  -
Краплями  крові  
першої  шлюбної  ночі.
Що  то  за  постать    
дибиться  плоттю  вороже?
Певно,  твій  зодчий.

Ти  –  Перелесник  -
палиш  вогнем  до  останку,
В  муках  конає  
сором  рум’янцем  дівочий.
Навіть  в  обіймах  
держиш  мене,  наче  бранку,
Пристрасть  клекоче.

Біль  ще  прониже  –  
наскрізь,  як  даш  повну  волю,
Як  відсахнешся  –  
холодом  дійсність  пропахне.
Розпач  у  вікна  
з  криком  ввірветься  совою.
Вию  від  спраги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699878
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.11.2016


Давай удвох посидимо

Давай  удвох  посидимо:
Ти  –  на  морському  узбережжі,
Я  –  на  старій  Пізанській  вежі.
Час  промайне  поміж  розмов.

Давай  посидимо  ось  так:
Тебе  я  хмаркою  торкнуся
У  ледь  прихованій  спокусі,  
Мов  -  небо  посилає  знак.

Давай  посидимо  удвох.
Ти  вітром  листя  погортаєш,
Я  випущу  сніжинок  зграю.
Доп’ємо  пристрасті,  як  грог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2016


Дві долі

Прийшли  дві  долі,  стали  на  порозі,
Сказали  твердо:  «Вибирай  між  нас».
Одна  -  як  Літо,  інша  –  пізня  Осінь,
В  смішинках  перша,  в  іншої  –  сарказм.

Я  поміж  ними  стала  непорушно:
Яку  обрати?  В  кожної  –  свій  шарм.
Гуло  довкола:  «Та  вона  -  дворушна!»
Хтось  навіть  кинув:  «Вилитий  лихвар!»

А  я  дивилась  долям  прямо  в  очі.
Хотілось  моря,  чи  до  зір  політ,
Шептали  сни  нав'язливо  уроче:
«Той  шлях  обрала  теж  колись  Ліліт».

Скувало  розум  вивертом  осіннім,
На  частки  розривалося  нутро.
Молила  не  пощади  я  –  прозріння,
Та  надто  темно  у  очах  було.

Тож  вибрала  я  ту,  що  непримітна,  
Бо  саме  їй  потрібна  у  цю  мить.  
І  полилося  негасиме  світло,
Промінням  щедро  осявало  світ.

*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2016


Балада про Долю

На  крутих  скелястих  схилах  виросла  Смерека,
Розпустила  віти-коси  -  видно  ще  здалеку,
Понад  кручею  стрімкою  виситься  над  краєм,
А  на  тій  смереці  Доля  –  Сонце  визирає.
-  Доле-Доленько,  чия  ти?  Хто  тебе  занидів?
Чом  обрала  для  оглядин  ти  ці  краєвиди?
-  Загубила  ми  Юначка:  голосок  –  дзвіночком,
Карі  очі,  довгі  коси,  брівки  –  як  шнурочки,
До  Смереки  ізо  мною  кожен  день  ходила,
Бо  чекав  її  щоднини  Легінь  сизокрилий.
На  війну  його  забрали  –  так  і  не  вернувся,
Стала  Юнка  банувати  -  у  журбі  й  розпуці:
Сльози  капали  росою  -  у  бурштин  спеклися,
Утішав  її  щоночі  Місяць  круглолиций,
Зняв  мене  і  дав,  щоб  прали  Зорі  у  струмочку.
Відіпрали,  відбілили,  як  нову  сорочку,
Та  й  повісили  сушитись  на  стару  Смереку,
Щоб  дождалась,  поки  сина  принесуть  Лелеки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2016


Мені листопадом ти нині всміхнувся

Мені    листопадом    ти    нині    всміхнувся,
Клав    листя    кленове    дарунком    до    ніг.
Я    тихо    спитала:    «Забув    у    розлуці?»
Ти    серцем    повідав:    «Ще    поки    не    зміг…»

І    птахом    стріпнулося    щось    невловиме,
Веселкою    бризнуло    щастя    навкруг,
Бо    є    той    маяк,    що    горить    негасимо,
Допоки    орка́н*    руйнівний    не    ущух.

*Оркан    -    сильна    руйнівна    буря    -    звичайно    на    морі,    в    степу

*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2016


І ще раз про Музу…

Коли  думки  печуть  тебе  вогнем,
І  сил  немає  більш  в  собі  тримати,
Відкрий  замки  душевних  казематів,
Пусти  на  волю  благосним  дощем.

Нехай  проллються  віршем  на  папір,
На  моніторі  виплетуть  морзянку,
Лиш  випустивши  Музу-полонянку,
Сам  вільним  станеш  у  ту  мить,  повір.

А  як  слухняно  виконавши  роль,
Натомлено  прихилиться  до  клавіш,
Спитай  тихенько:  «Ти  ще  мною  мариш?»,
Щоб  знов  почути:  «Звісно,  мій  герой».

Лиш  не  зізнайся,  що  її  –  сатрап,
Який  тримає  вічно  в  чорнім  тілі,
Нехай  повірить  у  великі  цілі,
Ідеєю  красивою  приваб.

Хай  думає,  що  ти  її  звільнив
Із  лап  дракона,  вирвав  з  пащі  лева,
І  що  для  тебе  -  справжня  королева  -
Сама  засіє  всі  рядки  для  жнив,

Палкі  та  влучні  випестить  слова,
Навчить  їх  мові,  виведе  у  люди,
Та  не  надійся,  що  так  вічно  буде,
Допоки  лиш  в  серцях  любов  жива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2016


На краще…

Ми  не  стрілися  в  цьому  житті.
Серце  я  умовляла:  «На  краще…»
Постихають  розмови  пусті,
Та  ніколи  нікому  нізащо
Не  зізнаюся  –  рвалась  душа,
Заплітала  в  єдине  уява.
Ми  пройшлися  по  лезу  ножа.
Ти  мій  обрій  знаменням  осяяв.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016


Кохання Повітрулі

«Вітре-батечку,  тривоги  ти  розвій  по  схилах.
Хлюпни  осяйним  промінням  із-за  хмар,  Яриле.
Стало  сіро  в  наших  Горах,  сиро,  непривітно»,  -
Щебетала  Повітруля  голосом  тендітним.
«Порубали  всі  смереки,  що  мене  гойдали,
У  лісах  тепер  Карпатських  вже  й  колисок  мало,
Ніде  бідній  спозаранку  навіть  відпочити,
Полечу  до  тої  скелі,  де  росте  очиток,
Назбираю  чару  -  зілля  та  й  сплету  віночок,
Хай  позаздрять  сині  Гори,  як  піду  в  таночок.
Вчора  я  на  полонині  юнака  зустріла:
Статний  красень,  ясноокий,  лагідний  і  милий,
Ще  й  зізнався,  що  уміє  грати  на  трембіті.
Я  у  нього  закохалась.  Що  його  робити?
Батьку-Вітре,  й  ти,  Яриле,  дайте,  любі,  раду,
Як  над  серденьком  юначим  взяти  мені  владу?»
Сонце  хмарно  похитало  та  й  зайшло  за  Гори,
Вітер  буйний  їй  промовив  грізно  і  суворо:
«Із  нерівнею  кохання  приведе  до  згуби.
Пошукай  собі  до  пари  іншого,  хто  любий.»
«Та  я  змалку  звикла  жити  легко  і  вільготно.
Як  без  нього,  то  вже  краще  буду  я  –  самотня!»
Сльози  ронить  Повітруля,  розпустивши  коси.
Виє  Вітер.  Гори  стогнуть.  Плаче  пізня  Осінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699316
рубрика: Поезія, Балада
дата поступления 08.11.2016


Невідправлений лист

Любий  Василечку,  очі-волошки…
Рідко  так  снишся  і  часто  -  все  мовчки…
Ти  до  господи  приходь,  не  цурайся…
Син  пам’ятає  гостинці  «від  зайця».
Вже  дві  зарубки  зробила  в  одвірку,
Швидко  росте  –  замалі  уже  «мірки»,
Наша  теличка  давно  отелилась…
Гусок  забили…  зламалась  теплиця…
Ні,  я  не  плачу…  та  серце  лиш  крає,
Що  добровольцем  подався...  до  раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2016


Люблю я мокрий листопад

Люблю  цей  мокрий  листопад,
Ще  не  укутаний  снігами,  -
М’якеньке  листя  під  ногами
Своїх  не  втратило  принад.

Так  терпко  пахне  ця  пора:
Корою,  мохом  і  грибами,
Твоїми  ніжними  губами
І  затишком,  потрібним  вкрай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2016


Перлино-Вкраїно!

Перлино-Вкраїно,  яка  ти  прекрасна!
І  як  же  тебе  та  таку  не  любити?
Поля  врожаями  вкриваються  рясно,
Довкілля  милує  своїм  дивоцвітом.

Струмки  і  джерела  –  земні  капіляри  –
Сповна  напувають  ставки  і  озера,
Квітують  луги  і  галявини  яро,
Хизується  хмарами  горда  Говерла.

Перлино-Вкраїно!  Ми    -  всі  твої  діти.
Говірки  рясніють,  як  нить  вишиванки.
Як  матінці,  будемо  радо  годити,
Гуртом  захищати  -  завжди,  до  останку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2016


Мамо, голубонько

Мамо,  голубонько,  як  тобі  спиться?
Знаєш,  а  тато  –  давно  не  приходив...
Ще  журавель  не  полишив  криниці?
В  ній  –  найсолодші  у  світі  всім  води.

Матінко-любонько,  ненечко  мила,
Стихли  між  горами  ті  колискові,
Що  ти  співала,  як  шила  нам  крила.
В  них  ще  і  досі  пір’їнки  –  з  любові.


*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2016


Осінь-панянка

Рудь  і  веснянки
Осінь-панянка
Всі  відбілила
Снігом  уміло.

Пух  сніговинням
На  ластовиння
Падав  неспішно  –
Стало  розкішно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2016


Ідемо до цілі…

Ідемо  до  цілі,  якої  не  видно,
Здається  фантомом  вона  багатьом,
Як  блохи  голодні,  усілися  злидні  -
Зігнати  не  можем  уявним  хвостом.

Ідемо  до  цілі,  та  більш  –  поодинці,
Слабіють  общинно-родинні  зв’язки.
Так  мало  наснаги  в  окремій  стеблинці
І  лиш  в  повноводді  -  вся  сила  ріки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2016


Тато з донею

Тато  з  донею  за  ручку
Зранку  йдуть  у  дитсадок.
Щебетуха,  чепурушка
Витанцьовує  в  підскок.

Люди  усмішками  сяють,
Як  проходять  попри  них,
Квітне  квіткою  із  раю
Ангельський  дитячий  лик.

І  таких  простим  і  чистим
Віє  щастям  від  обох,
Що  здається  -  понад  містом
Їм  всміхається  сам  Бог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2016


Плач України

О  діти  мої!  Я  колись  нарекла  вас  русинами,
Як  матінка  кожна,  жадала,  щоб  мудрі  росли,
Учила  повазі,  кормила,  щоб  виросли  сильними,
А  вже  наостанок  своїми  вділила  крильми.

І  думала,  що  ми  сумісно  до  зір  доторкнемося,
У  нас  -  вдосталь  моці,  відваги,  талантів  –  без  меж,
Єднала  нас  віра,  що  духом  всі  рідні  -  по  кревності,
А  ще  –  волелюбність,  бо  волю  «за  так»  –  не  візьмеш.

Та  хтось  був  хитрішим  і  думав  за  власні  лиш  запити.
Розкидала  доля  –  на  різні  сходинки  й  пости.
Тепер  в  одностайність  –  несила  вам,  діти,  утрапити,
Щоб  спільно  в  громаді  до  кращої  долі  іти.

Потоки  свідомості  вам  розпорошують  дріб’язком,
Роз'єднують  словом,  жонглюючи  крапами  карт.
Про  мене  згадайте,  допоки  не  стратили  гідності,
Бо  вже,  як  загину,  то  думати  буде  –  не  варт.


ЛД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2016


Що тобі, Осене?

Що  тобі,  Осене?  Чом  у  вікно
Ти  барабаниш?  Щоб  в  хату  пустила?
Гілка  горіха  –  й  собі  заодно.
Може  свобода  вам,  друзі,  немила?

Проситесь  в  клітку  мою  золоту,
Хоч  перед  вами  –  безкрайні  простори,
Чом  несете  листопадну  сльоту,
Замість  щедрот  –  крихти  намірів  кволих.

Що  тобі,  Осене?  Де  твій  запал?
Ти  розбазарила  крам  свій  безглуздо.
В  очі  вдивляються  прірви  дзеркал.
Осінь  –  у  відповідь:  «Я  –  твоя  Муза».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2016


Куди ти, жовтню, так спішиш?

Куди  ти,  жовтню,  так  спішиш?
Спинись  на  хвильку  на  порозі!
Є  ще  чимало  дивовиж,
Яких  не  знаємо  про  осінь.

Не  всі  ще  барви  для  сукна
Ти  нам  дістав  з  її  торбинок,
У  неї  -  вдача  вогняна,
Як  справжня  матінка  –  гостинна.

Ти  -  середульший  красень-син,
Як  і  вона,  такий  пригожий.
Лиши  на  згадку  хоч  світлин:
Осяйне  -  в  сірі  дні  поможе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2016


Мереживо із поцілунків

Одягаюся  я  на  світанні
У  мереживо  із  поцілунків,
У  обійми,  що  пахнуть  бажанням.
Серце  в  грудях  видзвонює  лунко.

Убираюся  я  на  світанні
У  слова  твої  ніжно-пестливі.
В  тебе  очі  -  від  щастя  осяйні,
Наче  бачиш  в  мені  справжнє  диво.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2016


Жінка-осінь

Жінка-осінь  з  гризот  помарніла  лицем,
Побрунатіли  очі,  згубила  одежу.
Що  ти,  любонько,  дієш,  чи  карою  це
Що  вела  себе  так,  як  тобі  не  належить?

Ти  в  бездумній  відвазі  в  обійми  вітрам
Віддавала  щедроти  врожайного  літа,
Серце  рвала  журба  із  довколишніх  драм,
Лиш  каштани  спізніло  квітчалися  цвітом.

Жінка-осінь  у  тернах  шукала  плодів  -
Кров  морозом  спеклася  у  грона  калини.
Тільки  сонячний  промінь  надвечір  зумів
Відігріти  завмерле  життя  у  судинах.


*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697238
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2016


Сестрички-берізки, які ви пригожі

Сестрички-берізки,    які    ви    пригожі,
В    парчі    сонцесяйній    на    панночок    схожі,
На    золото    листу    раптово    оділи
Прикраси    зі    снігу,    як    платину    білу.

У    тім    палантині    такі    ви    красиві    –
Стрункі,    гордовиті    і    трішки    грайливі,
Що    жовтень    у    захваті    терпне    до    млості,
Туманами–подихом    кутає    простір.  

*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2016


Я прийду…

«Я  прийду,  -  
ти  сказав  колись,  -  
Я  прийду,
як  в  знемозі  впадеш  на  льоду».

І  з  тих  пір  
повсякчас
В  заметіль  
я  шукаю  між  трас
Бездоріжжя  –  таке,  щоб  -  ніяк…

Застережний  минаючи  знак,
Душу  власну  даю  під  приціл,
Стріли  -  хмарою  -  геть  звідусіль.
-  Де  ти,  Ангеле  мій?!!!

...Окрик:  «Стій!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2016


Анестезія

Анестезія  холодом  –  дієва,
Та  тільки  треба  щонайменше  –  в  лід:
Закублиться,  сховається  підспід
Усе,  що  на  морозі  нежиттєве.

Знекровлена,  впаду  в  анабіоз  -
У  кришталеву  непроникну  спору.
Метеликом  ще  випурхну  нагору.
Люблю  врочистий  цей  апофеоз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2016


Я душею вбирала би небо

Я  душею  вбирала  би  небо,
Та  воно  одяглося  у  хмари,
Солов’їний  любила  так  щебет,
Та  його  заглушили  литаври.

Я  голубила  крилами  просинь  -
Намочила  дощами  пір’їнки,
Обійняла  пшеничне  колосся  -
Розсміялася  весело,  дзвінко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2016


Не малюй з мене осінь

Не  малюй  з  мене  осінь,
Не  заковуй  у  мармур,
Бо  душа  -  юна  досі,
У  весняних  ще  барвах,
Із  Ікаром  до  cонця
В  безтурботності  лине,
Хоч  кололо  у  боці
Від  обіймів  орлиних.
Ще  іскриться  в  зіницях
Водограйчиків  море.
Ще  не  всохли  криниці,
Досі  бачу  в  них  зорі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2016


Агресор - холод

Агресор  холод  штурмував  окопи  -
Ввійшло  у  звичку  воювати  так,
Нещадно  добирався  до  суглобів  -
Жорстокість  власну  гамував  усмак.

Підступно  холод  повзав  по-пластунськи,
Не  даючи  удосталь  подрімать,
Шукав  шпарини  -  чітко  "по  науці",
Радів,  що  не  розпалюють  багать.

Коцюбли  руки.  Холод  скрізь  пролазив.
Зависла  тиша  –  справжня  благодать.
Сьогодні  ніч  не  стрелила  ні  разу.
І  теплиться:  «Не  буде  вже  стрілять…»


ЛД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2016


Покрий, Покрово

Покрий,  Покрово,  та  не  льодом  серце,
А  затишком  і  вірою  в  майбутнє,
Даруй  нам  шанс  минути  перепуття
І  зняти  з  ніг  до  дір  затерті  берці.  

Укрий,  Покрово,  землю  –  для  любові,
Для  розквіту  –  народ  багатожильний.
Надією  засяй  на  небосхилі  -
Поборемо  хурделиці  зимові.


ЛД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2016


Між нами вривалась

Між  нами  вривалась  розхристана  осінь
І  сотні  розмов  про  несталість  відносин,
Іще  -  нестабільність  шаленого  завтра,
Згасала  у  серці  взаємності  ватра.

Нам  полум’я  ра́зом  би  те  розпалити,
Дістати  спокусу  з  глибин  соковиту
Чи  висікти  іскру  цілунком  єдиним,
А  далі  віддатись  чуттям  безупинно.

Та  вперто  вповзали  морози  й  розлуки,
Тягнули  до  серця  скоцюблені  руки,
Хотілось  їм  власний  створити  сценарій.
А  кожен  із  нас  все  взаємністю  марив.

Від  вольтових  дуг  замикалося  коло,
Укутало  захватом  нас  мимоволі,
Ввімкнулися  душі  в  єдину  систему,
Як  пара  сердець  об'єдналась  в  тандемі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2016


Всі слова у мені…

Всі  слова  у  мені  зашарілися,
Чи  від  холоду  туляться  в  мушлю,
Шкандибають  повільно  на  милицях,
Зариваються  глибоко  в  душу.
Я  їх  звідти  шкребу  і  виманюю,
Калачі  їм  солодкі  підсовую,
А  вони  мене  звуть  безталанною,
Що  не  вміє  вправлятися  з  мовою.
Ремінцем  я  небогам  грозилася,
Що  і  кращих  знайду,  і  більш  правильних,
А  вони  примостились  на  вилицях
І  гуртом  прозивають  лукавою.
Вже  просила  у  них  я  і  про́щення,
Обіцяла  неміряно  радості,
А  вони,  диваки  доморощені,
Не  навчаться  ніяк  толерантності.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2016


Негадано-осінньо…

Сталеві    хмари    -    аж    до    горизонту,
Асфальт    ковтає    небо    з    парасоль,
А    у    душі    –    дощі    розмили    контур,
Тепло    забуло    свій    вхідний    пароль.

І    якось    так    негадано    –    осінньо,
Немовби    літа    зовсім    не    було,
Шляхи    у    небі    стерлись    журавлині,
Як    відбуяло    спомином    зело.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2016


Крізь перепони долі

Дві  постаті  обабічки  вікна.
Долоні  в  скло  уп’ялися  судомно.
Здавалося  –  розкришиться  пітьма
У  поглядах  хижацько-буреломних.

Та  тільки  час  в  секундній  німоті
Піщинками  просипався  додолу,
А  ми  з  тобою,  як  долоні  ті,
Крізь  перепони  не  пробились  долі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2016


Ні слова про любов

Ні  слова,  ні  півслова  про  любов.
Холола  кава,  ранком  не  допита.
Ти  серце  об  мій  погляд  уколов,
І  не  спромігся  їх  проговорити.

Тремтіли  руки  –  нікуди  подіть.
Я  жмакала  недопалки  надії,
Нутро  щемливо  терпло  мимохідь,
Здавалося  -  ще  осінь  потепліє.

Та  капав  дощ  -  у  каву,  на  лице.
Розгублено  ти  якось  озирався.
Згасали  очі  з  кожним  промінцем,
Немов  життя  утратили  окрайця.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2016


Символ невблаганності

Відтінків  чорного  –  у  болю  не  злічити,
І  ям  від  вибухів,  і  спалену  стерню.
Життя  –  розбиті,  всупереч  молитвам.
То  за  гріхи  ми  вносимо  платню?

Відтінки  чорного  –  в  зіницях  вдів  і  сиріт,
У  ненароджених,  чи  втрачених  дітей,
Вони  серця  пронизують  навиліт,
Як  символ  невблаганності  смертей.


ЛД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2016


Стану також бійцем

«Як  же  так?..»  –  горе  ллялося  ридма,
«Як  же  так?..»  –  зазирало  в  труну.
Поруч  вголос  читали  молитву,
Голосили:  «З  тобою  умру!».

Тільки  син,  років  дев'ять,  не  більше,
Кам’яний,  в  колір  крейди  лице,
Розпач  свій  затягнувши  тугіше,
Проронив:  «Стану  також  бійцем».  


ЛД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2016


Грибні дощі

Грибні  дощі  пройшли  негадано  для  нас,
Щоб  відродить  з  міцелію  відмерле.
І  похапцем,  немовби  у  останній  раз,
В  земних  коморах  дозрівали  зерна.

Ліси  на  вилицях  вже  листя  зіскубли,
До  ніг  дерев  ладнали  їх  покровом,
Незвідане  щось  визирало  з-під  імли
Та  вабило  зануритись  в  діброви.

І  терпла,  певно,  в  теплім  леготі  трава,
Як  вгору  пробивалися  грибочки.
Кивала  скрушно  тільки  липа  вікова.
Красою  осінь  милувалась  мовчки.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2016


За блиск твоїх очей

Догралися.  Ще  крок  –  і  вже  чужі.
Немовби  я  -  тебе  не  відчувала,
І  не  було  –  ні  спільних  вітражів,
Ані  обіймів,  вкрадених  зухвало.

Догралися.  Вже  мовчки  стоїмо.
У  світ  жадає  вирватися  сяйво,
На  серці  почуття  Святе  письмо
Виводять  позолотою  старанно.

І  кожен  дотик  спомином  пече,
Здригаюся  із  острахом:  «Догрались…»
...  Я  ж  -  небограй  за  блиск  твоїх  очей
Із  власних  зір  би  віддала́  без  жа́лю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2016


Осінь на порі

Вже  осінь  так  неждано  на  порі.
Всі  кутаються  у  тепло  будинків,
В  гарячий  чай,  обійми  і  косинки,
У  соняхи,  не  зібрані  з  полів.

Я  від  холодних  і  колючих  фраз
Вдягну  міцні  і  непроникні  шати
З  незаперечних  вічних  постулатів,
Узором  -  аксіоми  для  прикрас.

Додам  іскринку  міражів  -
І  стане  легко  на  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2016


Осіння рапсодія

Я  виноградну  ви́дою  лозу
У  чан  глибокий,  що  лишився  з  літа,
Із  грон,  як  з  вимені,  вичавлюю  сльозу,
Яка  у  солод  встигла  вже  доспіти

В  руках  лоза  тріпоче,  наче  птах,
Загривок  їй  прогладжую  -  по  листю.
Вина  проступить  сизиною  на  вустах,
Як  істина  з  піснями  бандуриста.

Тече  пречиста  вранішня  роса,
Мішається  із  виноградним  соком.
Хтось  осені  світ  переве́слом  зав’язав,
Як  закохалась  в  небо  сірооке.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2016


Так легко п’ється небо із дощем

Так    легко    п’ється    небо    із    дощем.
Підставлю    губи    спраглі    під    негоду,
Щоб    загасити    неперервний    щем,
Який    закрив    для    осені    проходи.

Я    ту    чаклунку    ждала    цілий    рік  –    
Золотогриву    сонячну  красуню,
Палкий    твій    погляд    серце    їй    обпік,
Затрепетали  у  глибинах  струни.  

І    забриніло,    затужило    щось,
У    димоході    заквилило    вітром.
З    того,    можливо,    що    не    відбулось,
Чи,    не    пустивши    зав'язі,    відквітло.

*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2016


Я у весну ту більше не вернусь

У  ту  весну  я  більше  не  вернусь,
Вона  для  мене  вже  давно  відквітла.
Я  стала  холоднішою  чомусь,
Довкола  наче  теж  бракує  світла.

Мій  шлях  лежить  в  завії  і  сніги,
Зазвичай  в  них  я  кутаюсь  під  осінь.
Смарагдово  ще  поки  навкруги,
Щемлять  по  літу  спогади  і  досі.

Я  їх  по  вінця  з  пам'яті  наллю,
Тепла  горнятко  пригублю  під  настрій,
І  забриню,  подібно  кришталю,
До  вуст  якого  доторкнулись  айстри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2016


А ти знаєш…

А  ти  знаєш,  занадто  я  сильна,
Щоб  впадати  у  відчай  даремно.
Вийшла  опера  начебто  мильна?
Чи  корида  на  літній  арені?

Ні  дзвінків,  ні  листівок  прощальних.
Почуття  перейшли  за  одвірки.
А  на  площі  отій  привокзальній
Мінаретно  єднались  дві  зірки.

Пам’ятаєш?  Ти,  певно,  й  не  бачив.
Потяг  рушив,  перон  обезлюднів.
Заморозили  в  серці  щось  наче,
Те,  що  сяйвом  палало  у  грудні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2016


Пусте зізнання

Прийшла,  закохана,  сказала:  «Я  люблю…»
Він  те  зізнання  кинув  посміховиськом  у  осінь.
Слова  скрутились,  наче  листя  на  морозі,
Від  сорому  стлівали  і  жалю.

Йшли  перехожі  по  дорозі,  як  сліпі,
Слова,  в  довірі  зронені,  безоглядно  топтали,
Ногами  грубо  зачіпали  їх,  недбало,
А  хтось  ще  й  розсміявся  у  юрбі.

Словам  так  холодно  й  незатишно  було,
Хотілось  підхопити,  відігріти  їх  у  серці.
Освідчення  він  розчавив  немилосердно.
Щось  хруснуло  всередині,  як  скло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2016


Калинова

Не  виламуй  мене,  я  –  калинова,
Що  робитимеш  далі  із  різками?
Я  вінками  запнусь,  як  хустиною,
Щоб  не  бачив,  як  вмиюся  слізками.

Не  виламуй  мене,  щоб  вквітчатися,
Бо  грозою  проллюся  червленою,
Не  вишукуй  гріхів,  ані  святості,
Я  давно  вже  повінчана  з  кленами.

Не  займай  у  очах  диких  вогників,
Їх  від  зір  я  набралася  поночі.
Не  шаную  мечі  завойовників,
Тож  даремні  зусилля  нагоничів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2016


Дністер і я

Ну  от  і  стріла  я  Дністер
Під  Кам’янцем  поміж  каньйонів,
Вже  не  казатиме  тепер,
Що  незнайомі,  чи  стороння.

Він  із  погордою  мовчав
І  красувався  берегами,
Мовляв,  ти  любиш  завше  вплав,
Пірнай  у  води  між  човнами.

Зігнувши  з  полиском  хребет,
Дністер  всміхався  загадково,
Повітря  злиплося  в  шербет,
У  спеці  пахло  полиново.

Не  згледілись,  як  час  майнув,
Обійняли́ся  ми  очима.
Вдягла  личину  я  земну,
Немов  чернечу  звичну  схиму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2016


Горнуся…

Горнуся  у  струмені  голосу
Подалі  від  шуму  автівок,
Від  крику  доріг  мегаполісу
В  звучання  вінілу  платівок.

До  тебе  горнусь,  обіймаючи,
Лелію,  вмліваю  від  ніжності.
Вогні  загасають  блукаючі
В  очах  у  будинків  з  неспішністю.

І  затишно  так  –  до  нестримності,
До  нот,  не  захищених  струнами,
Аж  простір  охрип  від  інтимності
Хмільної  мелодії  в’юнної.


*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2016


В шепоті трави

Зійтися  в  шепоті  трави
Тонких  міжзоряних  вібрацій,
Душею  спільно  їх  ловить
На  фоні  літніх  декорацій,
Залюблено  удвох  цвісти
П'янким  пелюстям  вечорово,
Ясніти  сяєвом  світил,  -
Що  є  прекраснішим  любові?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2016


Цвіте жасмин…

Цвіте  жасмин  духмяно  і  бджолино
І  ледь  гірчить,  як  учорашній  сум.
Комахи  звіддаля  до  нього  линуть,
Їх  на  турбує  рій  безплідних  дум.

Іще  усе  –  незвідане  й  жадане,
Попереду  ще  ягідна  пора,
Ще  хтось  комусь  зізнається  в  коханні  –
Ідилія,  пастуша  пастораль.

Цвіте  жасмин  -  п’янить,  дурманить  хмелем,
Надіями  колишеться  в  мені.
Джмелі  кружляють  в  дружній  каруселі
І  квіточкам  виспівують  пісні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2016


Рожевий птах

Рожевий  птах.  Широкі  мрійні  крила.
І  дзьоб,  як  дзьоб  –  для  ловлі  риб,  чи  жаб.
Сьогодні  я  –  фламінго,  і  –  щаслива,
Чарує  світ  незвіданих  ще  зваб.

Сіріє  все  без  барв  яскравих  нині,
Бо  на  рожевих  –  легше  полювать:
Вони  не  заховаються  в  рутині,
Горять  ясніше  від  найбільших  ватр.

Рожевий  птах.  Не  варто  дорікати,
Що  блиск  озерний  понад  все  люблю.
Я  буду  ще  покарана  стократно,
Та  світ  із  мрій  віддам  свій  скрипалю.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2016


Після дощику в четвер

Зраночку  небо  об  хмари  спіткнулося,
Впало  дощем  на  запилену  вулицю,
Ногу  забило  і  слізки  закапали  -
Бризнули  крапельки  -  зернятка  макові.

Вулиця  дощику  тіло  підставила,
Радо  сприймала  незвичні  обставини,  
Скошені  трави  ще  більше  розпахлися,
Хмари  вчепилися  в  стовбури-палиці.

Небо  схопилося,  слізоньки  витерло,
Райдугу  прапором  вигнуло  випукло,
Сонцем  засяяло,  день  розпогодило,
Груди  напнуло  угору  погордливо.


*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016


А що між нас?. .

А  що  між  нас?  Один  твій  порух  брів,
Мій  сміх  легкий,  що  ліг  дубам  на  плечі,
Надії  і  пориви  молодечі
І  гул  вже  розтривожених  вітрів.

А  що  між  нас?  Лиш  стрілка  дзиґаря,
Яка  то  йде,  то  начебто  заклякне…
Захмарне  щось  намарилось  всіляке
У  відсвітах  нічного  ліхтаря.

Між  нами  що?  Залюбленість  у  світ,
Кав’ярня  з  ароматами  кориці,
Смереками  напоєні  зіниці,
Та  нерозквітлий  соромливий  цвіт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016


Згадайте поіменно!

Ви  нас  не  стрінете  живими  із  війни,
То  поіменно  в  мемуарах  хоч  згадайте,
Щоб  не  приходили  щоночі  вам  у  сни,
Як  непотрібні,  невідомі  людям  зайди.

Гібридна  доля  карту  вибрала  за  нас,
Ми  гідно  честь  і  Батьківщину  захищали,
І  патріотами  лишались  повсякчас,
Хоч  бруду  поруч  зустрічалося  чимало.

Усіх  згадайте  –  без  медалей,  орденів  –
Не  нагороди  нас  вели  тоді  до  бою.  
Ми  там  загинули,  та  кожен  з  нас  хотів,
Щоб  Україна  не  поникла  головою!


ЛД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016


Намрій Париж

Намрій  Париж  -  такий,  що  в  розліт  снів,  бажань,  зображень,
І  Сени  синь  –  в  полотнах  вересневого  туману,
Міст  Каррузель  із  лаврами  скульптури,  море  вражень,
Дерева,  що  клубляться  сонним  віттям  на  світанні.

Намрій  в  кружлянні  листопадних  вальсів,  заметілі,
В  святковім  настрої,  де  феєрверки  ночі  зайві,
Як  вежа  Ейфеля  ракетним  вістрям  в  небо  цілить,
Закута  в  бронзу  візерунків  місячного  сяйва.

Намрій  Париж  -  таким,  як  не  побачиш  на  картинах:
Без  куполів  Святого  Серця  –  храму  на  Монмартрі,
У  подихах  вітрів,  легкій  прозорій  пелерині,
В  задумі  вуличок  маленьких  і  кишень  мансардних.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2016


А я тебе зовсім іще не знала…

Зірвався  дощ...  Тривожно,  як  у  дзвін,
Краплини  ударяли  по  металу,
А  я  тебе  зовсім  іще  не  знала,
Не  розуміла,  чи  бажаєш  змін.

Не  знав  і  ти.  Майнула  дивна  тінь.
На  осінь  схожа?  чи  на  пізнє  літо?
Із-за  тривог  ти  вже  почав  сивіти,
Чи  може  від  життєвих  потрясінь.

Мій  кіт  мурчав,  йому  би  –  до  тепла…
Горіх  вбрання  скидав  брудне,  зів’яле,
А  я  твій  голос  під  ребро  вбирала,
Щоб  відновити  силу  джерела.

І  ти  вливав  по  крапельці  снагу,
Таку  живильну,  серденьку  потрібну,
Я  відчувала,  що  ми  –  майже  рідні…
Дощ  тамував  задавнену  жагу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016


Тупик, цейтнот

Коли  немає  ні  рядка  від  тебе  -
Темніє  світ,
Я  по  краплині  випила  все  небо
Твоїх  орбіт,
Увесь  озон  зі  спогадів  забрала
І  дух  чеснот,
Життєвих  сил  зосталося  так  мало.
Тупик,  цейтнот.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016


Лебідкою

Лебідкою  кружляю  я  по  колу.
Мій  танець  лиш  для  тебе,  любий.  Соло.
Пливу  неспішно,  наче  по  леваді,
Чи  по  озерній  танцювальній  гладі.
Тріпочуть  руки,  серце,  а  постава  –
Стрункої  і  погордливої  пави,
І  рухи  всі  –  відточені,  граційні.
Ще  мить,  і  я  злечу  -  в  твої  обійми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2016


Удумбара

Розквітла  квітка  Удумбара
У  Будди  на  чолі.
Є  посланцем  вона,  чи  даром
Для  жителів  землі?

Несе  для  світу  просвітління
Нев’янучим  стеблом,
Ніхто  не  бачив  ще  насіння.
То  може  є  лиш  сном?

Йдуть  суперечки  і  дебати,
А  квітці  –  все  одно,
Їй  час  прийшов  подарувати
До  Всесвіту  вікно.

Чарівні  аромати  ллються  
Від  крихіток  чудних.
Вони  є  плодом  еволюцій,
Чи  з  роду  -  неземних?

Квітка  удумбара  -  цвіте  раз  у  3000  років
http://pixel.in.ua/archives/8261

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016


Хай ллється нині…

Хай  ллється  щедро  цей  серпневий  дощ  -
Такий  холодний,  як  твої  долоні,
Хай  буде  вогко  з  водяних  порош,
І  гулко  –  краплями  на  підвіконні.

Хай  буде  так.  Не  вистачить  грози,
Щоб  вилити  усе,  що  наболіло.
Хай  стане  день  чистішим  від  сльози,
Щоб  в  очі  долі  глянула  я  сміло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016


Наостанок

Дай  наостанок,  любий,  обів’ю
Руками  -  стан,  а  спогадом  –  обличчя,
Піймаю  погляд,  що  так  палко  кличе,
А  потім  обернуся  на  змію.

І  ти  сахнешся,  вгледівши  ту  тінь,
Нажаханий  жалючим  поцілунком.
Я  вже  споїла  незабутнім  трунком  -
Не  витравиш  його  зі  сновидінь!

Я  ж  -  маритиму  запахом  твоїм.
Усі  слова,  запечені  у  чорне,
Загострені,  до  болю  неповторні,
В  моєму  серці  віднайшли  свій  дім.  

Не  затулю  образою  їм  світ,
У  час  лихий  дістану,  як  скоринку.
Вдягну  чуття  у  шапку-невидимку,
І  –  навпрошки:  до  майбуття  -  убрід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2016


Подаруй музику ночі

Подаруй  ніжну  музику  ночі,
Та  таку,  щоб  –  і  сяйво,  і  зорі,
Серенади  небес  вечорові,
Почуття  безроздільні,  урочі.

Подаруй  солод  щастя  любові
У  блаженній  знемозі  безкрайній,
Шовковистим  хутром  горностая
Пригорнися  в  промінні  ранковім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2016


Одяглась у осінь

Я  колисала  вітер  на  руках,
Співала  колисанки,  як  уміла,
Вмлівала  у  обіймах,  чи  думках,
Та  уявляла,  що  -  для  серця  мила.

Він  подихом  тривожив  спокій  мій,
Волосся  розвівав  і  всі  листочки
Зашелестіли  щось  наперебій.
Стемнів  у  ніч:  «У  мене  вдома  -  дочки…»

І  кутав  погляд  вглиб  моїх  зіниць,
Чекав,  чи  не  відкину  із  презирством.
Я  опустила  карі  вишні  ниць,
Та  не  змогла  спуститись  до  блюзнірства.

А  у  кохання  –  ані  дна,  ні  меж,
Без  нього  я,  як  без  дощу,  засохну,
Чи  вся  згорю  від  внутрішніх  пожеж,
Чи  спліснявію  з  горя  попід  мохом.

Зірвався  він,  бо  світ  чекав  його,
Чекали  дочки,  зжурена  дружина.
Я  сум  допила,  наче  алкоголь,
І  одяглась  у  осінь,  як  жоржина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2016


Я – дзеркало

Я  –  дзеркало,  що  відбиває  тінь
І  прояви  затаєних  емоцій.
У  вогнище  добавилось  полін,  
Сяйнула  діамантами  на  сонці.

В  мені  згасають  видимі  зірки,
Дощами  плаче  сум  глевких  туманів,
Як  на  плечах  несу  тяжкі  думки,
Від  радості  -  цвіту  п’янким  тюльпаном.

Коли  набридне  зміна  сцен  і  мін,
Кинь  забуттям  у  гладь  мого  обличчя,
Я  скорчуся  в  одному  з  поколінь
І  упаду  додолу  блискавично.

Не  знаю,  чи  страждають  дзеркала,
Коли  їх  прикривають  після  смерті,
Наснилося,  що  болем  потекла
Лавина  тріщин  на  моєму  серці.

15.02.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2016


Війна

Продажна  дівко  з  іменем  війна,
Ти  зиск  приносиш  добрий  сутенерам,
Із  крові  враз  п’янієш  без  вина
Як  і  належить  жадібній  мегері.

Твій  погляд  спопеляє,  кам’янить.
Як  повз  пройти,  назад  не  оглянутись?
Черствіє  і  безлюдніє  цей  світ,
Бо  сором  з  доброчинністю  забуті.

Скажи  мені,  ще  скільки  заплатить,
Щоб  ти  змінила  свій  життєвий  принцип?
На  кладовищах  вже  достатньо  плит,
Сховай  свій  норов  неприкритий  ниций!


ЛД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016


Світанок на Десні

Кришив  світанок  зорі  у  Десну,
Ведмедиця  повзла  води  напитись,
Ще  куталась  від  прохолоди  в  свиту
Ріка,  як  прокидалася  зі  сну.

Блаженна  тиша,  спека  –  міцно  спить,
Рибалять  верби  чудодійних  рибок,
А  місяця  смачний  рогалик-скиба
Підморгує:  «Я  –  знатний  ворожбит…»

Пірнає  зір  в  туманну  органзу.
Цукрові  зорі  так  смакують  зранку!
П’є  молоко  імлисте  до  останку
Досвітнє  сонце,  ллє  у  світ  ясу.


*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016


Легкокриле

Я  кутала  у  ніжність  і  тепло
Твої  долоні,
І  цілувала  стомлене  чоло,
Терпкі,  солоні
Думки  зганяла  доторками  вій
І  так  любила,
Що  добавляла  легкокрилих  мрій
В  твої  вітрила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2016


Вглиб cпомини повзуть

Коли  виходив,  злість  кипіла  гулко,
Гнів  шаленів,  готовий  розіпнути,
І  від  емоцій  –  жодної  пігулки,
Щоб  обезболити  в  протиотруті.

Любов  у  вени  заповзла,  скрутилась,
Гніздо  змією  звила  попід  серцем,
А  очі  –  чорні  вишні  перестиглі,
Застигли  дулом  в  передсмаку  герців.

Пролізли  в  сни,  щоб  завжди  бути  поруч,
Палкі  слова  із  губ  її  «кохаю»,
Він  з  пам’яті  їх  випікав  власноруч
І  відчував  себе  вигнанцем  раю.

Не  випита  до  дна  взаємна  чаша,
Образи  у  тумани  загорнули.
Та  лавки  по  алеях  стогнуть:  «ваші…»
Вглиб  спомини  повзуть  пташам  зозулі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2016


Чи може?

«Чи  може  річка  не  любити  берег?»  –
Себе  спитала  пошепки  якось,
Бо  я  –  така  ж:  нестримна,  та  без  тебе
Мені  бракує  все  чогось.

Чи  може  птаха  не  жадати  неба,
А  небо  обійтися  без  вітрів?
Твоя  любов,  і  більшого  -  не  треба,
Та  солов'їний  в  серці  спів.

Чи  може  серце  битися  без  крові?
Бо  кров  без  нього  відмирає  враз.
В  життя,  що  животіє  без  любові,
Пускає  смерть  свій  метастаз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2016


За межею

Кохання  відкинула  в  муках
У  колі  полярного  сяйва,
Узя́ла  без  остраху  в  руки
Запилений  совісті  саван,
Сльозами  його  окропила,
Щоб  змити  усі  забобони,
Зробити  із  нього  вітрило
Та  скинути  образ  Горгони.

Волосся  моє  змієлітне,
Тебе  я  чесала  щоранку,
А  погляд  залишив  по  світу
Камінних  бездушних  підранків.
Ховала  і  очі,  і  коси,
Щоб  хтось  не  потрапив  під  обстріл,
У  власні  безмежжя  і  космос,
У  вимір  за  відліком  -  шостий.

Душа  не  знайде  упокою
У  лезі,  мій  любий  Персею,
Не  стану  я  більше  земною,
Бо  я  –  вже  давно  за  межею.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2016


Єво, яка ти і справді чудна

Зголено  душу  відкрила  вітрам  по́ночі,
Їм  будувала  не  замок,  а  храм  сонячний,
А  наостанок  створила  сама  яблуко.
Єво,  яка  ти  і  справді  чудна:  пазухи
Повні  незнаних  дозрілих  спокус,  пристрасті,
Хустка  бабусина  в’яже  вузлом  вилиці,
Очі  сполохано  спалахи  зір  випили,
Серце  не  втрималось,  вирвалось  в  світ  випукло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016


Малесеньке вранішнє чудо

Люблю,  коли  літо  листи  мені  пише  дощами,
Змаруджені  справи  відклавши  до  зимньої  стужі,
Проходяться  струмені  терпко  п’янкими  вустами,
Вливають  потоки  під  шкіру  залюблено  дужі.

Люблю,  коли  серпень  свідомість  леліє  вітрами
І  співом  пташиним  до  кави  ранкової  будить,
Лунають  довкіллям  насичені  настроєм  гами,
В  життя  добавляють  малесеньке  вранішнє  чудо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016


Дихай щастям

Дихай  щастям  і  мною  -
Ненаситно,  нестримно,
Не  чекай  супокою
Ні  в  цілунках,  ні  в  римах,
Не  шукай  в  горизонтах
Скостенілих  обмежень,
Ні  стежинок  зворотних
Ні  думок  протилежних.
Заміси  у  польоти
На  межі  ейфорії
Звуки,  погляди,  дотик,
Розмаринові  мрії.
Я  вплету  тебе  в  пісню,
Як  одна  лиш  умію,
І  пропахну  наскрізно
До  судин  буревієм.


*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2016


Пілігрими

Десна  і  зорі.  Я  -  між  ними,
Пливу  Молочними  шляхами.
Ми  із  Десною  –  пілігрими,
Мандруємо  між  берегами.
Пейзажі  манять  неозорі    -
Безкрайні,  чисті  і  натхненні,
Дороги  всі  ведуть  до  моря,
Хлюпочуть  верб  сріблястих  жмені,
Полощуть  в  хвилях  віти-коси
В  якійсь  задумливій  замрії,
Вслід  зорепадом  стоголосим
Нам  небо  радісно  ясніє.


*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2016


Не плачте, мамо

Не  плачте,  мамо,  я  іще  живий,
Хоч  без  ноги  лежу,  як  мумія,  у  комі.
Я  був  у  «дружньому»,  чи  «братньому»  полоні,
Тепер  вернувся  –  сивий  і  німий.

Не  плачте,  мамо,  то  я  міцно  сплю.
В  дитинстві  я  любив  так  довго  зранку  спати,
Вже  заповзав  крізь  вікна  день  в  стареньку  хату,
Відро  з  криниці  жебоніло  журавлю,

Що  час  давно  вітати  в  небі  сонце,
А  дід  Павло  погнав  на  вигони  худобу.
Ви,  мамо,  легко  цілували  мого  лоба,
І  так  дбайливо  підправляли  коцик.

Поправте  й  зараз  ліжко  лікарняне.
Прошепотіть  іще  «Синочку  мій…»  на  вушко.
Сповзає  розпач  тихо  воском  на  подушку?
Зітріть  зі  щік  увесь  його  старанно.


ЛД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016


Нугою марева у серці

Чи  губ  твоїх  палких  замрі́й,  
А  чи  очей  бездонне  плесо
У  лоні  нової  зорі
Іскристий  запалили  безум.

Струни  торкається  скрипаль  -
Нектар  співочим  дзвоном  ллється,
Цвіте  залюблений  мигдаль
Солодкою  нугою  в  серці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016


Не підпускай…

Не  підпускай  кохання  більше  в  душу,
Бо  увірветься  штормом  –  не  зупиниш,
Медова  стиглість  манить  соком  груші,
А  потім  вжалить  потайки  осино.

Той  біль  –  гостріший  леза  самогубці,
Він  причаївся  у  глибинах  плоду
І  буде  рвати  серце  у  розпуці,
Ввіп’ється  колючками  живоплоту.

Не  підпускай,  хай  буде  гладь  і  спокій,
Не  брижиться  надіями  й  вітрами,
Забудь  корицю  з  перцем  чорним  ока,
Щоб  не  споїла  розум  фіміамом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2016


Такого сяйва не пригадую

Такого  сяйва  не  було  давно  -
Безмежної,  як  щастя,  голубіні,
Ввірвалося  в  прочинене  вікно
Палке  і  надихаюче  проміння.

Розвіявся  розхристаний,  німий
Світ  недолугих  і  непевних  істин.
Долоні  неба  пестять  зграйку  мрій,
Які  ширяють  над  півсонним  містом.

І  легко  так  від  спокою  в  душі.
Світ  обіймає  синяву  зустрічно,
Оздоблену  в  полотна  вітражів  
Безхмарних  див  яскравих  і  магічних.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2016


Алеєю Скорботи

Ішла  алеєю  вздовж  фото.
...Обличчя  ...І  світами  –  очі.
У  мене  в  горлі  від  скорботи
Згорнулась  ніч  –  у  біль  клубоче.

Не  можу  опустити  погляд:
Всміхаються  –  живі  навіки.
Ясніють  -  чи  мені,  чи  зорям.
Від  смерті  не  знайшлося  ліків.

Дамоклів  меч  завис  над  світом,
Тремка  свіча  горить  надії.
…  Пройшла  вздовж  всього  алфавіту.
Простіть  нас,  ангели  святії!


ЛД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2016


Німе стоголосся

Світе  білий,  знедолене  щастячко,
Як  не  впасти  навколішки  долі?
Одягаю  благесеньке  платтячко
І  виходжу  удосвіта  в  поле.

Що  не  крок,  то  –  від  вибуху  віспина,
Що  не  погляд  –  простягнуті  руки,
У  могилах  заховані  істини,
А  над  ними  –  зажерливі  круки.

«Крові!  Помсти!»  –  волають  злі  демони,
«Прощі…  миру…»  –  шепоче  колосся,
Закриваю  я  душу  від  лементу,
Щоб  впустити  німе  стоголосся.


ЛД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2016


Намарений липню

Намарений  липню,  примхливий,  такий  безпорадний,
Ти  власних  емоцій  не  можеш  в  собі  утаїти,
Залюблена  я  так  безмірно  і  так  неоглядно
В  твої  високості,  низини  і  всі  сателіти.

То  спекою  палиш,  то  потім  -  так  різко  -  у  холод,
Жадаючи  небо  в  дарунок  із  морем  віддати,
Мішаєш  пекучу  отруту  в  інжировий  солод,
Та  байдуже  кутаєш  в  хмари  й  дощі  вайлуваті.

Душею  приймаю  завії  негоди  раптові,
Бо  вічного,  знаю,  в  житті  не  буває  нічого,
Торую  стежини  духмяні  цим  літом  медовим,  
Розвіюю  вітром  окружно  даремні  тривоги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2016