| Сторінки (11/1012): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Якщо рука торкнеться хоч на мить
Твоїх долонь, я, певно, занімію -
Пронизливої, плеканої мрії,
Яка струною у мені бринить.
Я навіть погляд певно опущу,
Щоб не згоріти у палкім багатті,
Розкрию пелюстки, немов латаття,
Підставлю їх липневому дощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016
І тепло так… і легко, і безверхо…
Здіймаю погляд в неозору вись:
Бездонна гладь - блискуча, як люстерко,
Зове безмовно: «Вгору підіймись…»
І я зринаю птахою, а крила
Так тріпотять, як серця перестук.
І звідкілясь рікою ллється сила…
Можливо то, коханий, з твоїх рук?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016
Небо! Скресни у хмарах розлогих,
Що клубочаться, тугою повні.
Ти збираєш у них некрологи,
Наче в серце жалі невимовні?
Розірви їх урешті громами,
Роздери на собі, як сорочку,
Вилий в грозах болюче до грама
В конвульсійних спотворених корчах!
Хай озоном наповняться душі,
Не стирай лиш із пам’яті втрати,
Блискавицями хмари подужай,
Розпанахай руками, як грати!
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016
Співоча мово, линь із вуст моїх
І щебечи пташиною окружно,
Тебе таїти – то великий гріх,
Бо ти з давен – багата і потужна!
Пережила немало заборон,
Із кров’ю, молоком передавалась,
Ти у серцях найшла надійний схрон,
І вижила в репресіях зухвало!
Твої жерці не раз життя на кін
Заради слова віддали без ляку,
Значних зазнала у дорозі змін,
Лиш не пізнала забуття і краху!
Зринай у світ, неси в серця любов,
І віру, і надію, і натхнення!
Ти для народу – перша із основ
У дні тяжкі непевні сьогодення.
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2016
О земле моя! Ти - гірка, чорноплідно - калинова,
Короною визріла з білих надій і суцвіть,
Край шляху стрічаєш дітей із війни тополиною,
І так уже вкотре упродовж останніх століть.
Навколішках верби ридають, не можуть піднятися,
І ми теж так звикли, згасаємо серед марнот,
Вдивляємось в очі, а треба уважно - на ратиці,
Збиваємо лоба у пошуках крихти чеснот.
Нам лозунги кинуть, і ми їх підхопимо радісно,
А завтра потрапимо знов у чужинський капкан.
Кивають вслід верби отарам загубленим жалісно:
«Ізнов піддались на черговий майстерний обман…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016
- Як ти, люба, живеш без мене?!!
- Жду листи…
- Чим ясніють очі зелені?
- В них - лиш ти,
А учора - зірок набрали
В зорепад.
- В тебе й так їх було чимало…
- Знаєш, сад
Той, де слухали соловейка
Цілу ніч,
Де напам’ять читав ти Гейне
Віч-на-віч,
П'ястуками строщили гради -
Тільки пні…
- Це найменша сьогодні втрата
В цій війні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016
Скидала я уранішній туман із пліч гори додолу,
А та вчепилась верховіттям в місячну бліду гондолу,
Навідмах вітрюганами з ущелин і печер пручалась,
Зчинила неймовірний галас.
Луна гори лунала глухо та безсило:
«Не віднімай моє світило!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016
З погублених слів, що у попіл зчорніли від пристрасті,
Бездумно розвіялись в шторм над одним з океанів,
З палких почуттів, що дощенту в зневірі розхристані,
З дурманів
Збираються зорі - законом тяжіння, знеболенням,
Бинтуються сяйвом наскрізні невидимі рани.
Ведмедиця в Ківш набирає досвітнього марева,
Розсипану сіль вимітає з Чумацького шляху,
Обабіч зотліють заграви рум'янцево-палеві,
А спрагу
Втамують зізнання, довірливим порухом зголені.
Палатимуть зорі – до нового вибуху-краху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2016
Я не воліла здихатись ілюзій.
Мені із ними затишно було.
То шепотіла з квітами у лузі,
То блідла в небі хмарковим пером.
А допалала сонячна заграва,
Струсило небо щедрий зорепад,
Я з чаші місяця допила каву
І матіол солодкий аромат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016
Приваблюють насонники
Зануритись в насіння,
Бринять голівки-дзвоники,
Насичені терпінням.
Осяйні мідні ситечка
Аж пахнуть терпко медом,
Набралися від літечка
Тепла в зернята щедро.
Як справжні діти сонячні,
Несуть в світ просвітління,
Лягають спати поночі,
Запещені промінням.
Колише вітер стовбури,
Як хоботи у слоників,
Піднесено задобрені
Всміхаються насонники.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016
О терикони, нутрощі землі,
Вас на поверхню вивезли для прощі?
Ковшем назовні вивернули мощі
На тих місцинах, де - буять ріллі.
Немов непотріб, кинули в полях,
Щоб тим курганам хтось колись вклонився?
Беззахисно-зазубрені і лисі,
Навіюєте підсвідомий ляк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016
Розтерзаній землі намріялась рілля,
Кохалися лани в заплідненім колоссі,
Закутані в насонники, рясні поля
Блаженно вимітали воєн відголосся.
Їй снився дивний сон – безхмарна неба синь
Єдналася навік з полотнищем пшеничним,
Слідів не залишилось лиха й потрясінь
Від злочинів та дій жорстоких і трагічних.
Розтерзаній землі намріялась рілля -
Така пухка й легка, мов ковдра із пір’їнок,
Народ радів увесь, неначе немовля,
Святкуючи гуртом закінчення обжинків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016
Люблю мелодію віршів –
Легку, грайливу, променисту,
Яка аж проситься на спів,
І, наче райдуга, – барвиста.
Люблю її медвяний смак
І аромат п’янкий бузковий,
Спокійний, чи нестримний такт,
Мрійливу, чисту, загадкову.
Люблю тягучу і в’язку,
Як плескіт хвилі десь у мушлі,
І гострозубу та різку,
Що глибоко чіпляє душу.
Люблю тривожний барабан,
Що межи слів звучить уміло
І внутрішній здіймає стан,
Як поклик сурм на праве діло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016
Зустрів нас радо Кроповницький-град,
Розмореним червневим надвечір’ям,
Альтанками, де п’явся виноград,
Лапато прикриваючи подвір’я,
Гостинністю іскристою в очах,
А ще – простим і безумовним щастям,
Яка - у незатьмарених речах,
Що кожну днину непримітно красять.
Його проспекти, площі і театр
Під сонцем умлівали до безлюддя,
Будинки, випинаючи фасад,
Погордливо хвалилися погруддям.
З лінивою неспішністю Інгул
Поважно озирався наусе́біч,
Новобудови близились впритул,
Підкреслюючи власну юну велич.
У пам’яті лишились відчуття,
Які теплом вливалися без міри,
В розмовах дружніх юності літа
Під спогади вповзали попід шкіру.
І ми забули – скільки нам всім літ
Помі́ж смішинок щирих яснооких.
О,Кропивницький, твій палкий привіт,
Згадається не раз іще крізь ро́ки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016
До безхмарного ранку не склалося нам
Ні дійти, ні добігти – жадали так зорі,
Тож даремно пожертвою зно́сила в храм
Я всі перли, які познаходила в морі.
Та зіркам надто мало безцінних перлин,
Їм життя би на кін, як надійну відплату,
Сипонули під ноги промінням жарин,
Білозубо сміявся півмісяць щербатий.
Я пройшла по жаринах, танцюючий крок
Полонив і Купайла вогнистим шаленством.
Він, забувши пророчі промови зірок,
У дарунок підніс квіточками блаженство.
Позлітала пелюстячком нічка утіх,
Мій вінок вітер кинув у річку від злості.
Як взаємність палку наших душ устеріг,
Він багрянцем скропив конюши́нову постіль.
Не судилося нам ранок спити на двох,
Не зустрів нас Ярило на вищій орбіті,
Тільки лиш з-під землі, пробиваючи мох,
Ми, як брат-і-сестра, позростали по світу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016
Надихнув твір В.Присяжнюка
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675861
Сірим по чорному – мармурні прожилки,
Ніжності доторки згладжують помилки,
Трепетні порухи ду́ші об'єднують
Мрією спільною і добросердною.
Настрій розпатланий морем лікується,
Спогади пилом стираються з вулиці,
Сутінки вглиб заповзають довірливо,
Ставши підвладними, трохи покірними,
Смуток розвіюють погляди пристрасні,
Хоч видаються іще ненавмисними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2016
Місто сонно-тягуче, розплавлене
Обіймало затишно алеями,
Спека руки тягнула в прогалини
Між листвяними тіньо-лівреями.
Обціловані сонцем розпеченим,
Розімлілі фієстовим полуднем,
Ендорфінами в щастя приречені,
Воркували закохано голуби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2016
Сказала б їм: «Ідіть уже домів*,
Достатньо в бліндажах із автоматом
Примари відганяти з мирних снів.
Додому йдіть з війни уже, солдати!»
Та тільки лиш оголиться рубіж,
І хлине нечисть в дім наш безпардонно,
У спину встромить безборонно ніж,
Як знімемо довірливо заслони.
Сказала б їм… по праву, чи без прав…
Всі правила змішалися на сході,
Спеклись вогнем негаснучих заграв,
Лишивши біль від прагнення свободи.
А у тилу безмовно молять ніч,
Щоб повернула врешті-решт живими,
Захисників, що не спускають з пліч
Наш спокій, як Атланти – херувими.
*Домів - додому (діал.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2016
Коли небо ставало недужим,
І дощами навідмах шмагало,
Я за тебе над свічкою, друже,
Черконула дідівським кресалом.
На колінах вимолював прощу
День стражденний сльозами оливи,
Як я вийшла, блаженна, на площу,
Щоб сумління омити у зливі.
Лопотали краплини з розгону -
Тільки п’яти мелькали чумазі,
Свічка воском злизала безсоння,
Користаючи збіги оказій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2016
Що є сильнішим в світі за любов,
Яка насправді є безмежним сяйвом,
Свідомість вивільняє від оков?..
Для неї і слова зізнання - зайві.
Що може бути легшим власних мрій,
Які птаха́ми досягають неба,
Запалюють вечірні дві зорі:
Одну для мене і одну для тебе?..
А що дорожчим є, аніж добро? –
Ціни його ще й досі не розкрили...
Як життєдайне і міцне ядро,
Воно і в пеклі зберігає силу!..
Як сонце, що вершить усе нове,
Віддаючи енергію клітині,
Вкраїна наша світлістю живе –
В ній іскорки зоріють і понині.
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016
Ми не забудемо байдужості степів,
Що нас поїли з грозової хмари,
Ні стогін друга, що від ран хрипів
Та про дружину перед смертю марив,
Ми не забудем чорної пітьми,
Що разом з градом уривалась грубо,
Не розрізняючи де камінь, а де ми,
Ані прокушені до крові спеклі губи.
Чи зможемо простити ще той факт,
Що кращі гинули - таланти й патріоти?
А як підпишемо нарешті мирний пакт,
Чи зітремо із пам’яті усі скорботи?
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016
Барвінком небо вихлюпнуло синь у очі,
І стало світанково - сонячно - співочим,
Я кронами беріз торкалась піднебіння,
Ловила листячком і серцем просвітління.
Ясніло все довкола літньо і грайливо,
Як вітерець на вітах вигравав мотиви,
Повідав він про хвилі та краї далекі,
Як ледь уникнув у польоті небезпеки.
Гойдав, голубив, я вмлівала у обіймах,
Бо почувала в них себе якось надійно,
Куйовдив леготом вершки чуттів зухвало
Ми з ним на двох цикорій неба смакували.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016
Ніхто не винен, просто надто пізно.
Про це у небі пророкують зорі,
Чумацький шлях розводить нас нарізно
Турецьким щойновитканим узором.
Арабська в’язь плететься в гороскопи.
Колись її потомки розгадають,
А поки ми записуєм в часопис
Хвилиномиті, згорнуті спіраллю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2016
Пройди повз мене, не хапаючи за тінь,
Уздовж алеї несумісних істин,
Життю немає діла до блідих жарінь,
Воно нас повнить зовсім іншим змістом.
Пройди повз мене, не жадаючи торкнуть.
Не варто хвилюватись безпричинно.
Зійду нарешті зі сумнівних перепуть
У пошуках якоїсь хоч стежини.
На розі довго залишалася вітрів,
Все приміряла напрямки і промінь,
Щоб випурхнути до незвіданих світів -
Прямісінько в міцні твої долоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2016
До обрію у небі квітне льон
Без жодної найменшої хмарини,
Накрила спека землю, як прокльон,
Для продиху немає ні шпарини.
Шукають і дерева власну тінь,
Щоб в неї тимчасово заховатись,
Природа нас привчає до терпінь,
Війна вже призвичаїла до втрати.
І липне липень парко до душі
Під відчайдушні комарині співи,
Звели на швайку з гарних лемешів*
Стараннями суспільного верхів’я.
*Звести з лемеша на швайку — досягти мізерних результатів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2016
Спека пахла тобою
Так насичено, терпко,
Наче – нас тільки двоє
В цьому світі нестерпнім,
Пеленала жагуче
Полинами й рум’янком,
Заповзала рішуче
Під одежу ще зранку,
Паленіла від сонця
Та від подиху червня,
Оберемок емоцій
Колихала знічев’я.
Від бажання скупатись
У очах та озерах,
Розімлілих від м’яти,
Розливалось лікерно
Щось солодке, тягуче,
Трохи з присмаком чуда,
І таке – неминуче,
Що повік не забудеш.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2016
У неба сьогодні - відтінок легкого дощу,
Трембіта той настрій не в змозі ніяк відігнати,
Він трохи піддався, згорнувся клубочком, ущух,
А потім зіп’явся на ноги смереки цибаті,
Клубочиться хмарами, висне на кронах сумних,
Залисини гір бліднуватим вкриває муаром,
Трембіти самотньо гуляють неспішно між них,
Немов перехожі по місту нічним тротуаром.
Удосвіта сонце стрічають гуртом вівчарі,
Пробуджують ранок, розводячи залишки ночі,
Згасають останні спізнілі зірки – ліхтарі,
На день закриваючи стомлено сяючі очі.
Розводи молочні ще небо просушить у синь,
Сіріючий настрій дощем не проллється, а м’яко
Сховається в лапи до сосен опівдні, як тінь,
У них мимоволі від хвойних амброзій заклякне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2016
На зварений джем прилетіла голодна оса,
Усілась на крайчик великого мідного тазу,
Так смачно пахтіла едемського саду роса,
Що влізти у солод рішила небога одразу.
З усього розгону пірнула у центр насолод,
Залипла без права звільнитися навіть уявно,
Їй вчасно прийняти б якийсь від спокус антидот,
Тоді не прийшлося би сили втрачати намарне.
Із порухом кожним влипала все більше у джем,
Уже не до їжі, бо вирватись треба на волю,
Дрібними їй видались інші дві сотні проблем,
Кляла без розбору зрадливу поспішність і долю.
Кружляла довкола армада із дружніх розрад,
Дзижчання небоги ставало чимдалі глухішим,
Хтось кинув, як лозунг: «Мажорний тримаємо лад!»
Його нарекли всі одразу одним з наймудріших.
Веселий мотив геть розвіяв липкий чорний страх,
Під співи осу проводжали до раю із ягід:
«Ця смерть є найкраща - для вибраних тільки комах.»
А сонце сповзало все нижче клубочком на захід.
Торкнулися сутінки крони найвищих дерев,
Весь натовп стражденних, стомившись, хотів на спочинок,
Постала між ними одна з найскладніших дилем:
Іти відпочити, чи добрий продовжити вчинок.
Вже більшість жадала скорішої смерті оси,
А та, як навмисне, ніяк не хотіла вмирати,
Від люті дзижчали чимдалі, тим зліше усі,
А хтось закричав: «Судити! І вироком - страта!»
Нового вождя прокурором обрали ураз,
Знайшлись адвокати, суддя і ще парочка свідків,
Хтось привід надумав, згадавши одну із образ,
Відсутність обставин доповнили ниткою пліток.
Жахливим спектаклем здавався осиний той суд,
Бо кожен ужалити прагнув небогу сильніше,
Що, мовби, частенько стрибала, не дивлячись, в блуд,
І їла солодке – на заздрість літаючим іншим.
Ще довго нектарні смаки ворушили б гуртом,
Та вийшла хазяйка, заквітчана усміхом в здобу,
Оса опинилась раптово за мідним бортом,
А губи, як маки, знімали вже з варива пробу.
Раділа врятована, липли лиш крила до п’ят,
Та тільки колеги довкола кружляли із люттю,
Немовби украли нахабно в них краще зі свят,
Всі наміри добрі давно уже були забуті.
І щоб вже намарне отруту в собі не нести,
Її спрямували на усміх на сяйнім обличчі,
Надовго лишились на згадку припухлі сліди:
«Уперш, як чинити, подумай не менше, ніж тричі!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2016
Зустрілись двоє – рук не відвести,
І погляди замайоріли щастям,
Неначе не розводились мости
До хрусту у суглобах і зап’ястях,
Немов дощі не кидали в лице
Ні звинувачень, ні палких обітниць,
А відчай не наповнював свинцем
Дві келії знедолених самітниць.
І все оте було страшнючим сном,
Навіяним непрохідним туманом,
Прокинулись – і затишно обом,
Бо врешті-решт позбулися дурману.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2016
Містечко переситилось дощем,
Земля вологу більше не вбирає,
А червень все ніяк не зварить джем
З достиглого фруктового врожаю.
Робіт коса́рям – непочатий край,
Спекотне ще не з’їло зелень листу,
Смарагди трав буяють в небокрай,
Барвінком уплітається барвисто.
Люблю цей смак насичених щедрот,
Ще літом не розморених в знемогу,
Де сонцями розквітлими осот
Відлякує усі сліди тривоги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2016
Колись іще дістануся до гір,
Де запах сосен і струмків джерельних,
Де озеро, як мрія, – Синевір,
А вітер грає на органа́х скельних.
Зійду по стежці трішечки крутій,
І на краю – між небом і землею,
В легені джин колючий і густий
Вливатиму живущого єлею.
І серед мрій торкатимусь тебе,
Немов струни, яка вібрує тілом,
Сприйму тремтіння між гіллям слабе
За подих твій, від щастя сторопілий.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016
Мій Симеїзе, як тобі без мене?..
Бо я без тебе – начебто не та.
Довкола – верби і ставки зелені,
І води лащать… Тільки щось не так.
Монаше й Діво! Вам, надіюсь, добре?
Не муляє загарбницький більш стяг?
Лягти до ніг далося легко морем?
Мостити ребра під чужинців як?
Своїх дітей у пасинки до скону
Запишете через новий наказ?..
Традиції в повазі і закони?
Ще вірите учинкам напоказ?..
Зозуленята витісняють чайок,
Щоб не вертатись до батьків назад,
Фальшиві лозунги і гарні байки -
Коронна зброя всіх залітних зайд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016
Із тобою один на один
Я побуду в квітучій альтанці,
Як вигнанець, який з еміграцій
Повернувся нарешті у дім.
Тихий спокій без марних розмов
Видається блаженно-лілейним,
Гріє душу напоєм глінтвейним,
Бо ні слова у нім про любов.
Не спинити стрімкий часоплин,
Тільки погляди так заплелися,
Наче лози верби бліднолиці,
Воєдино – до спільних судин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2016
Поміж дощів і гроз,
Серед життєвих проз
Виглядує з-за хмар
Наш сонячний ліхтар.
Від нього тепло так,
В спіє справжній смак.
Вибрикує душа,
Як те мале лоша,
За сонечком услід
Летить, немов болід,
З емоції фонтан -
Розсіює туман.
Радіють літу всі,
Уранці по росі
Розбігались зайці –
Яскраві промінці,
Пташки стрічають день
Букетами пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016
А очі ставкові - такі зеленаві і юні,
Від вітру колишеться віями вздовж очерет,
Краса зачіпає неторкані досі ще струни.
Пірнаю у води густюще тягучі, як мед.
Хоч літо холодне, поверхня, від сонця зомліла,
Голубить хмарки, що по ній, карасями пливуть,
Я їм навздогін попливу, щоб торкнутися тілом,
Бо надто вже ніжні і трохи небесні мабуть.
У них наберуся я того легкого завзяття,
З якого злітають, неначе пушинки увись,
Вплітає у коси свій цвіт білосніжне латаття,
А сонце моргає і кидає зайчиків зблиск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016
Посіяно маки червлені тремких сподівань,
Які пелюстками злітають, як лиш доторкнешся,
На них загадаю якесь із предивних бажань -
Чуттями пізнати пекучі світи громовержця.
Яскраво-гарячим усіється постіль полів,
На ній відіб’ється наш вигин слідами надовго,
Пелю́стя зів’януть, як сотні несказаних слів,
Залишать сум’яття і смак сподівання терпкого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016
Перехворівши звістками і втратами,
Перенаситившись розлуками між пристрастей,
Я більше вже, напевно, не страждатиму
З дрібних буденних і вже звичних прикростей.
Пізнавши силу шторму й буревію,
У засуху - відсутність крапельки вологи,
Я більше вже, напевно, не посмію
Із відчаєм вступати в діалоги.
І про́йде дух через усі горнила,
Бо внутрішня - завжди безмежна сила.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2016
Я дихати хочу лиш простором
Без пилу доріг і асфальтів,
Секвойї приваблюють зростами
Без крику новини зі шпальти.
Привілля насичую хвоєю
До тихого з мрій узбережжя,
Заслухаюсь Френсісом Гойєю,
Гойдаючи сни обережно.
І на́ ніч морозиво хмаркове
Скуштую із блюдечка-місяця,
Пройдусь між деревами-арками,
Забувши усі нісенітниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2016
Не даруй ні любові, ні ласки,
Бо прийму, як одвічно належне,
Одягни крижаніючу маску,
Щоб не стала занадто залежна,
Бо чекатиму ніжного слова,
А відсутність сприйму покаранням,
Уважатиму: ти – та основа,
Що запалює барви світання.
Не даруй сонцесяйно надії,
Бо зав’яну, як зайдеш за обрій,
Чи хмариною в небі розвіюсь.
Серце часто рвуть наміри добрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016
Я розіб’юсь об скло твого вікна,
Як в сотий раз долатиму мовчання.
Воно зависло, начебто стіна,
А я все шепочу палкі зізнання.
Зі слів зв‘ язала затишне кашне -
Таке тонке і майже невагоме,
А щоб хоч трішки було запашне,
Додала м’яти – зовсім підсвідомо.
Ти вирішив, що то – якесь ярмо,
На землю скинув всі мої потуги,
А що не зміг, сповзло до ніг само,
Не втрималось на шиї від напруги.
Визбирую по крапельці меди́,
Які коханням в захваті варила.
Я розіб’юсь об скло колись, а ти
Собі на згадку лишиш мрійні крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016
Ну чому ти, дівчино, згорблена в плечах,
Чи тебе розвінчано у його очах,
Хтось тобі ізранечку слово зле сказав,
Чи заповз негадано ревнощів удав?
Ти вся щастям сяяла, щебетала скрізь,
Тож негоже легко так перейти до сліз.
Ти - як день осінній цей: поміж сонцем - дощ.
Обтруси пил настроїв врешті-решт з підошв.
Усміхнися лагідно, скинь образу слів,
Вечір звіє сум увесь поміж ліхтарів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2016
Я більше не стану твоїм забуттям,
Ромашкою виросту в полі у житі,
Ти будеш колись на мені ворожити,
І кинеш пелюстям у пащу вітрам.
То буде офіра за щастя твоє,
Жовтаве осердя засяє в долонях,
Із центру самого, що схоже на сонях,
Енергія сонця фонтаном заб’є.
Вітри захлинуться, та жертву візьмуть,
Собі примірятимуть білі одежі,
Порвуть їх на клаптики, ділячи межі,
А я від них висковзну, начебто ртуть.
Я більше не буду твоїми слізьми,
Пилком розлечуся, розвіюсь насінням,
Збиратимуть жито у час доосінній,
У зерна вросту насінням-кістьми.
З буханкою хліба на стіл попаду
У мить, коли поруч усі відвернуться,
Не дам розірватися серцю в розпуці,
Теплом і терпінням знесилю біду.
Біда відсахнеться, у безвість піде,
Розпахнеться солодом житньої здоби,
Як з’їш той окраєць в сп’янілій жадобі,
Завзяття воскресне в тобі молоде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2016
Відпалали свічки на каштанах,
Відшуміли легковажні вальси,
Стихли тополинові осанни,
Позлітали пухом на асфальти.
Насніжило пелюстково травню,
Розпустились квітом сподівання,
Скоро ми опинимось за гранню -
На урок лунає дзвін останній.
Невідоме лоскітно тривожить,
Крок в майбутнє зманює невпинно,
Впевнені – шляхи здолає кожний,
Та життя занадто швидкоплинне.
За плечима - танці випускницькі,
В руки долю візьмемо так сміло,
Начебто приручену синицю,
Нас чекають видноколи цілей.
Випурхнемо з гнізд у світ широкий,
Лишиться позаду спільний гомін,
Ще колись згадаємо уроки,
І прониже наскрізь щемний спомин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
Не шукай власних дій у мені,
Бо мій світ – недосяжний і дивний,
Тільки обрій майне вдалині,
Як стечу потічком з верховини.
У воді не буває слідів,
Ти зайдеш в неї двічі, чи тричі,
Можеш скинути радість, чи гнів,
Змити втому на власнім обличчі,
Та не лишиш надій по собі.
Присмак губ розтривожить уяву.
Ти згадаєш колись, далебі,
Ту невипиту вранішню каву.
Змеркне спогад, як стихне струна
Відбринілих співочих акацій.
Залишилась позаду весна.
Не позбулися ми аберацій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
Закінчився сезон дощів на верхній ноті,
Завмерла в просторі напруга навісна,
І я ширяю (у падінні, чи польоті?)
Куштую тишу, наче келихи вина.
Тривогою гірчить букет вина мигдально,
Десертністю мускат приваблює до мрій,
Квітковий «рислінг» вплівся майже ідеально
У плід вишнево-чорносливових надій.
А небо терпне із танінового смаку,
То м’яко, то колюче спогад серце жме.
Розмайорілися яскраво щоки маком
Від незабутніх дорогих мені імен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2016
А я неспішно ще намріюся сповна,
Нап'юся вщент хмільного передсмаку,
Як вдвох ми сядемо у місяця-човна,
А сонце у заграві змеркне маком.
Я потону у небі між нічних зірниць
Рятунку не шукатиму в сторонніх,
Бо мій маяк – у глибині твоїх зіниць,
Вони, мов космос, - зоряно-бездонні.
Такого хмелю світ не знав уже віки,
І трепету, і ніжності, і щастя,
В одне єднаються залюблено думки,
Як випадково лиш стикаються зап'ястя.
На відстані я доторкаюся чола
Усім теплом, що пестувала в грудях.
Бринить щось ніжне, начебто бджола,
Безмежне сяйво ллється звідусюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2016
Буває часом - ніби не дихнути,
І ціплю зуби – може пронесе,
Достатньо напилась протиотрути,
Усе,
Що терпеливо крихтами збирала
Уздовж проїжджих спилених шляхів,
Раптово, безпощадно і зухвало
День змів.
Колись важливе виявлялось прахом,
Між пальців просипалось – не знайти,
І, до землі припавши, як мураха,
Сліди
Доріг якихось праведних шукала,
Ішла з лупою в пошуку чеснот,
А їх насправді у житті – так мало.
Цейтнот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2016
Країні личить однотипний коленкор
Сумнівних вражень дощового четверга.
Сьогодні в моді новий тренд – звучить «хардкор»,
Чи «хеві-метал», як удари батога.
Навскісні смуги без розбору об дахи
Із хмар, що наковтались вдосталь болю,
Углиб всотали спрагло всі людські гріхи,
Нещадно землю б'ють-шмагають вволю.
І певно варто лаштувати вже ковчег –
Земля не може більш терпіти сором:
Знедоленість іде вздовж мовчазних шеренг
Вершити справи вищим кредитором.
Ми за борги давно вже душу продали,
Бо нам казали – попит нині править,
Лиш не повідали – чим віддавать, коли,
І що життями – це одне із правил.
І хай зливає небо проливний потоп,
Можливо змиє ті сліди криваві,
Які війна, голодний велетень-циклоп,
Лишила по собі в моїй державі.
То певно добре постарався Посейдон,
Що Гея, геть утративши свій сором,
Нам влаштувала завчасу Армагеддон.
Голосимо із небесами хором.
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2016
Я щастію тобою – надійно, безмежно, востаннє,
Щоб насититись вдосталь бездонністю нетрів земних,
Те коріння в мені серцевинно наскрізь проростає,
Відігрівши свідомість безсніжних завіїв зими.
Я щастію тобою – так солодко, стримано, щемно,
Що, здається, і небо від заздрощів стане між нас,
Та всі спроби його видаються настільки даремні,
Як можливість згасити сузір’я вздовж зоряних трас.
Я щастіла завжди – не ховалась у хмарах намарне,
Не гасила свічок між каштанових темних алей.
Хтось назве почуття нереальним, чи пак – антикварним,
Відповім, що чистіше від білих розквітлих лілей
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2016
В мені болиш, мій учорашній дощ,
Так щемно, нерозривно та осінньо…
Я вийшла, щоб зустріти тебе з прощ,
Та пізно!
Чому я марнувала твій прихід?
Плекала сум, сотала у долоні,
Лузала мовчки слів незримих слід,
Мов сонях?
Мені б тоді перепливти канал,
А чи канаву, з мене всього ростом,
Чимдуш спішити на нічний вокзал –
Так просто.
Та я пустила сум свій по воді
Поміж льодів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2016
Тобою я хворіла без жалю.
Бездонне небо в душу увірвалось,
І було лоскітно, бездонно, у хмелю,
Ну а мені – все видавалось мало.
Тобою я хворіла без жалю.
Світився ча́ревом безмежний краєвид,
Твою я душу цілувала спрагло,
Рум’янцем не торкався серця стид,
Твоїм ім’ям наскрізно вся пропахла.
Світився ча́ревом безмежний краєвид.
Я кутала тебе в свої думки,
Стелила в ноги місячне проміння,
Наснагою вливалася в струмки,
Молила долю, фатум, провидіння.
І кутала тебе в свої думки.
Чи відхворіла, а чи досі - ні?
Ти ясним сонцем світишся в мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2016
Береза опустила віти
Мені в долоні,
Щоб я могла їх пожаліти
За ніч безсоння.
Обличчям заривалась в лист
Осоловіло,
І шепотіла: «Розігнись,
Ти – символ білий!
І хоч порізи у душі
Чорніють може,
В осерді – справжній твій рушій,
Усе ти зможеш!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2016
Колись я вип’ю той ковток вина,
Який припас на дні в старезній бочці,
Проступить між губами сизина,
Дві краплі бризнуть раптом на сорочку.
Ти усміхом вспокоїш: «Не турбуйсь…
Усе пусте…» Погладжу мовчки скроні,
І стане тепло, затишно чомусь,
Посоловіють щастям очі сонні.
Торкнуся щік, і рук - не відведу,
Легким тремтінням шкіра завібрує,
Я порухом зніму твою біду,
Всі забобони, заговори всує.
Цю легкість візьмеш у дорогу ти,
Коли настане час уже іти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2016
Я лавандове поле встеляла до ніг,
Сизиною уверх, відтіняючи небо,
Щоб до мене колись ти дістатися зміг,
Власний волос вплітала у зоряні стебла.
Цвіт лаванди зіткав килимо́ву красу,
Звав зануритись в космос планетних заглибин,
Сенс втрачався у вимірах, ліку часу,
Турбувало, щоб ти на шляху десь не схибив.
Розливалось ефірністю масло лаванд,
Втому легко зняло ароматним натхненням,
Ми поринули разом в обійми нірван,
Небо щастя трусило сузір’ями в жмені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
Не тримай вітру в полі за сполохи,
Не сідлай, хай летить, закосичений,
Хай розвіє із гриви всі волохи,
Бо не власний він є, запозичений.
Не чіпляй мрій трояндних в нагрудники,
Там давно все уквітчано маками,
Винні більше не стануть підсудними,
Горювати даремно і плакати.
Не сідай на коліна до ідолів,
Не роби із них батярів прошених.
Все що треба, тобі вже повідано,
А все інше – навік розпорошено.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
У тебе залюблена,
Навік зачарована,
У просторі згублена,
Коханням таврована,
Лечу я на полум’я
Метеликом лагідним,
Осяяна полуднем,
Замріянням ягідним.
Тебе доторкаюся,
Прогладжую крильцями,
Турбот винуватиця,
Гублюсь поміж сильцями,
Які ти так знадливо
Нектарно – ноктюрново
Розставив привабливо,
Що звуть мене сурмами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2016
Я уві сні тобі намріялась така:
Зайшла в кімнату, сором скинула: «Кохаю»,
І заструмилась радість неприкрита та п’янка,
Нектарами наповнила до краю.
Ішла неспішно, крок за кроком, навмання,
Довкілля терпло, пересичене мовчанням,
Не прикривали більше душу залишки вбрання,
Лиш простір намагнітився бажанням.
І кожна мить єднала обрій в спільне наш,
Наліт стирало серце із довіри - фальш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2016
Я відчуваю кожну з твоїх сліз,
Яку із хмар ти рониш в надмір болю,
Підводить часто власний фаталізм,
У поспіху зливаюся з юрмою.
Дій недолугість ранить небеса,
Як блискавка – не виважений порух -
У серце гостро вжалить, мов оса, -
Занадто близько підійшли до "поруч".
Надривом гострим твій пульсує нерв,
Грозою виливається на місто,
Наповнює спустошеність джерел
Новим, жаданим благодатним змістом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2016
Скажи мені, який у сонця смак?
Чи є в глибинах хоч би крапля соку,
Щоб напоїть замріяну толоку?
Уранішня роса шепоче «так…»
Не випита до дна її краса,
Світило ще милує поки погляд,
Ввійде в зеніт, залишиться лиш спогад,
Що з віч її зливалася яса.
Пелюстя спрагло п’є медвяний знак,
Щоб десь під вечір пригадати – як…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2016
Вів мене на сьоме коло пекла.
- Я не Данте, - рвалася із рук.
-Ти для мене – грішниця запекла, -
І рішуче – на наступний круг.
Пік словами лицар інквізицій,
І чи вгору, а чи то – униз,
Лік втрачала нових диспозицій,
Час від часу відкидала хмиз.
Полум’яні іскри долітали,
Білий одяг в кіптяві пропах,
Та йому все видавалось мало,
Якби міг – розп’яв би на стовпах.
Лиш за те, що зважилась кохати,
Есмеральда винна перед катом?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2016
Він ставав розпанаханим небом
Між її вулканічних глибин,
А у неї – лиш в ньому потреба,
Бо, мов сонце сліпуче, - один.
Недовірою склилися очі -
Не буває щось так, задарма,
Зуби шкірили зорями ночі,
Панацеї коханню – нема.
Вирував намагнічений простір,
Як прожити надалі їм без?
Відвернувся - у неї до млості
Устромилося тисячі лез.
Не зомліла, лиш подих зсудомив,
Та крилом світ затьмарив кажан.
…Час злікує душевні надломи.
..Крок назустріч. Кінець міражам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2016
Тримайся, чуєш, лиш пливи.
Хоч просто поруч.
Не раз долала я ставки
Власноруч.
Бувало – дух втрачала свій -
В очах аж темно,
Та впертість: "Здатися не смій
Даремно!»
А значить все в твоїх руках,
Ти також зможеш,
Бо справжня сила - у думках
Стрибожих!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016
Повзло за обрій сонце-сердолік,
Щоб закотити очі непритомно,
Торкалось німбом спущених повік,
Голубило наскрізно безсоромно.
Тремтіли нотки в кожній жилці «до»,
А їх аж сім, - драбинками на небо,
Звивало щастя в глибині гніздо,
Бо поруч – ти, і більшого – не треба.
Із вишні долі цвіт впав одежин,
Весни розмай струмів уздовж судин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016
Підкралася болячка і болить
Зубним нестримним невимовним плачем,
Гризе шакалом нутрощі, одначе
Лікую маззю давній стоматит.
Мені б з корінням вирвати, ущент,
Нехай кровить, хай виллється із гноєм,
З уламків я Ковчег збудую Ноїв.
Та знову упускаю цей момент.
Терпцю не увірвався ще запас,
Хоча в очах і меркне повсякчас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016
Два чорні лебеді летіли
У небі яснім - я і ти,
Хтось нам услід: «Чому не білі?
Забракло, певно, чистоти?»
Змією вились пересуди,
Отрута бризкала у кров,
Здавалось більше вже не буде
Селитися в серцях любов,
Покине світ цей від зневіри,
Неначе пір’я з наших крил,
Їх легко скинем, як порфіру,
Бо навіть в сонця бракне сил.
Слова летіли, наче кулі,
Щит прошивали душ і тіл,
Останнє «ку» кляли зозулі,
Як ми попали під обстріл.
Мене закрив ти від нападок,
На себе викликав вогонь,
Не долетіли ми до саду,
Де курінь нас чекав либонь.
Не скуштувати яблук з раю,
Сумісних гнізд не звити більш.
Та ми торкнулись небокраю -
Коханням білих всіх чистіш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016
Хай буде вічність, космос поміж нас.
І хоч тебе не можу обійняти,
Коханням душі входять в резонанс,
І це насправді – більше, ніж багато.
Хай сонце сяйво виллє з вишини,
Його проміння вип’ємо нектаром,
Одної не сягнувши площини,
Серця палають негасимим жаром.
Гроза ясніє райдуги мостом,
Іду по ньому крізь усі століття,
Танцюють зорі в небі вальс-бостон,
Торкаючись в поклоні верховіття.
Між нами - простір, вишитий з надій,
Такий тендітний, світлий і чутливий,
Єднають сни нас кінчиками вій,
І вже тому ми у житті - щасливі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016
Земля звільняла тіло від зими
Жіночим втаємниченим секретом,
Фіалками встеляла килими
В торішнім листі ніжним фіолетом.
Зворушлива неторкана краса
Світ милувала витканим цвітінням,
У сяйних зайчиках веселкова роса
Блищала діамантовим камінням.
В обіймах сонця оживало все,
Світились очі радістю і щастям.
Весна умила в сяєві лице,
Коштовності вдягнула на зап’ястя -
Квіт медуниці, жовтий хризоліт
Кульбабок непримхливих і гарячих,
Струсила дум затаєних наліт,
Явила світу легкокрилу вдачу.
Закоханий у неї соловей,
Удосвіт небо співами прославив,
Відсалютував ракетами з алей
Каштан, що одягнув жакет яскравий.
Довкола - співи птаства голосні:
«Життю віват! Радіємо весні!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016
Для риби моря не буває вдосталь,
Для птахи неба – неймовірно мало.
Ти – безкінечний життєдайний простір,
Насичений хвилюючим сандалом.
В твоїх зіницях - більше, ніж півсвіту -
Земля і зорі, всесвіти і сонця,
Думки глибокі, неймовірно світлі,
Натхненням сяєш у мої віконця.
Твоя любов не сковує польотів,
Голубить щедро навіть коли слабну,
Закутує у ніжність і турботу,
Терпляча, вірна, часу непідвладна.
Одна присутність щастям надихає,
Не зводить мурів з докорів сумління.
Ти - горизонт, безмежність небокраю,
Мій п’ятий океан, земне коріння.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016
Смакує вечір губи черешневі,
Ноктюрн нектарний випито до дна,
Новим шедевром грається Малевич,
Малюючи квадрат на склі вікна.
Кришу його, як плитку шоколаду,
Хрумтять смачнючі вкраплення – зірки,
Черемховим запахло мармеладом,
Дурманяче вколісує думки.
Так солодко співає соловейко,
Тріпоче серце птахою у такт,
Нашіптує свідомості тихенько:
«Кохання – чудодійний артефакт…»
*Артефакт (фант.) — унікальний предмет, що має свою історію та магічні особливості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016
Квітує квітень – що іще робити,
Ясніє сонцем – посмішкою неба,
Свічни́м каштани салютують цвітом,
Лунають оди співами хвалебно.
По венах сяйво розливає струмінь,
Вирує потічком гірським бурхливо,
Лишився ззаду відгорілий ступінь,
Енергію звільнивши легкокрилу.
Весні радіє яблуня край саду,
Теплу старечо підставляє руки,
Знесилена зимою до упаду,
Довкола пнуться паростки - онуки.
Вона на них зглядається розважно.
Розлогий стовбур - зчахнутий роками,
Повигинались вузлуваті кряжі,
Угору тягнеться засохлими гілками.
У стріху впнулась, трохи похилилась,
Щоб квіточками знову забуяти,
Як щебет дітлашні добавить сили.
Запал завзятий підлітків цибатих
Їй передасться із бджолиним гулом
Гостей бешкетних, галасливих, буйних.
Радіючи нестримному загулу,
Вона нектар щороку їм готує.
Злітає вік в турботах падолистом,
Як розкриває чашечки – граалі
Бентежним цвітом медоносним чистим,
Подібно юній легковажній кралі,
Порожевіє соромом – рум’янцем.
Солодкі соки пожене у зав’язь,
В осінню пору золота й багрянцю
Плоди спокуси рясно світу явить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016
Коли мій сум блукав поміж беріз
У безнадії десь тебе узріти,
Сочився соком крізь тонкий надріз
І пуп’янки вціловував на вітах,
Я так жадала піднебесну синь,
Як спраглий воду в міражах пустельних.
Гірчило небо, сіре у полин,
І кутало печаль в рядно ретельно
Як хижий звір, час вигнувся у лук,
Холодним вістрям цілячись у груди,
Та не шукала ліків я од мук,
Відкрила душу – будь нехай, що буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016
Упало небо, чорними крильми
Накрило місто невимовним жахом,
Здавалося, що – крок один до краху,
Більш не здолати вічної пітьми.
Затерпла тиша, звуки - нітелень,
В передчутті руйнацій буревію
Завмерли в тимчасовій летаргії,
На ніч воронячу змінився день.
Немов шуліка, хижий ураган
Накинувся на люд, як на куріпок,
Застиг в очах тривожний страху зліпок,
Коли стрімкий і злющий вітрюган
Зривав шапками із хатин дахи,
Грудьми у вікна рвався, щоб впустили,
Осатаніло набирався сили,
Як трісками, стовпами слав шляхи.
Стихія блискавично пронеслась
По передмістю, трохи злагідніла,
Напившись ляком жадно-зголодніло.
Впустила світло раптом звідкілясь.
Як склався кажановий розмах крил,
Вспокоївся і буревій зухвалий,
Від потрясінь природа оживала,
Наліт зчищала вражень, наче пил.
*****
д
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016
Ми вийшли за межі диванів - легкого комфорту,
Скінчились оазні святкові вогні міражів,
Лишилася поруч лиш друзів надійних когорта,
Пустельними бурями зламано сотні борців.
Пісок лізе в очі, найменші таємні шпарини,
Збивається подих, барханам не видно кінця,
Води би ковточок, спочинку хоча б на хвилину,
Із гілкою мирту чекаєм назустріч гінця.
Зі строку, що дали, лиш два залишилось позаду,
Казали, що сорок, а значить ще вдосталь путі,
Колись навчимося з оточення зводити Раду,
З роками зуміємо - ліплять життя не святі.
Покинули межі, а вийшло – потрапили в «Зону»,
Розставлено пастку, полюють за нами «чужі»,
Щоб знов у рабів кільцювати сталевим припоном.
Зі Сходу на Захід повзем повз державних мужів.
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016
Я себе відучала від просині,
Від бентежних, незнаних шляхів.
Поруч хмари ішли набурмосені,
Спересердя ковтали птахів.
Щоб жадання пустого позбутися,
Скубла пір'я снігами із крил,
Відмовлялася чути попутницю,
Що чекала червоних вітрил.
Забувала смаки розмаринові,
Плескіт неба об хвилі м’які,
Захід сонця шербетно-малиновий,
Поцілунки коктейльно-п’янкі.
Та, привчивши себе до лінійності,
Ритму строгого будніх турбот,
Час від часу тонула у мрійності
Попри звичний щоденний цейтнот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016
Уздовж дороги кленами запахло,
Берези скромно випустили цвіт,
Зранесенька розбігались мурахи -
Один за одним поспіхом услід.
Пташиний гомін будить сонце ясне,
Роса кришталить радість осяйну,
Вуста фіалок по довкіллю рясно
Цілунки шлють, стрічаючи весну.
Сироп кленовий небо п’є запоєм,
У квіт лляний вдягнулось напоказ.
Наповнююся даллю голубою,
Що зблисками нагадує топаз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016
Надихайся вдосталь всепрощенням
Озонним, як після грози,
Росою удосвіта зрошеним,
Чистішим алмазів сльози.
Єлеєм на рани хай моститься,
Намочить зашерхлі вуста
Воркуюча лагідно горлиця
На ймення людська доброта.
Напийся медвяного запаху
Розпушених кетягів вій,
Хай злоба, що тло розпанахує,
Пощезне, як в дощ суховій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2016
Як виграти загарбницьку війну?
Здоровий організм учинить відсіч.
Щоб подолати спротиву стіну,
Потрібно в душу запустити відчай.
Тоді заходить вільно вірус в дім,
Міняючи закладену програму,
І ми самі готові поготів
На зомбування хитрими словами.
Спочатку скраю – фарбами вітрин,
Родинне називають пережитком,
Насаджують чужинських нам доктрин,
Щоб власні повиходили з ужитку.
А далі – глибше: мова, популізм,
Торкають ностальгією знамена.
Так непомітно супротивник вліз,
Щоб велич спопелити Карфагену.
Проходить час, і ми уже – не ми,
А тільки клони «рибонуклеїнів»,
Троянський кінь - страшніший від чуми,
Бо він під себе вносить всюди зміни.
Клітини наші діють проти нас,
Нам продукують ворога ідеї…
Іще з глибин тоненький чутно глас:
«Зніміть з очей полуду фарисеїв…»
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2016
Прилипла жуйкою до ран моїх війна,
І тягнеться – ніяк не відліпити,
Хтось безпорадність користає спритно
У тому, певно, лиш моя вина,
Бо замість дій рішучих гумою жую
Слова даремні, більше в них влипаю,
Та не шукаю методів для краю,
Павуча зграя сутність п’є мою.
Спустошать націю - залишиться земля,
Яка без духу – кожному у пору,
Та з давніх пір росла у непокорі,
Не здамся забаганкам більш кремля.
Кочівники стоптали в порох кіньми степ,
На терикони випустили змія,
Я скинути той гніт весь час волію,
Та знов влипаю у капкан халеп.
Порадники, добродії, ділки…
Як вирватися з їхньої руки?..
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2016
Гірчить полинно безпритульний день,
За ґратами - надія безневинно,
Пісочком віра сиплеться з кишень,
На меч Дамоклів падають краплини.
Рідішають поплічників ряди,
Злізає позолота із довіри,
Тьмяніє до наскрізної біди,
Щокроку наближаючи до прірви.
Ми грузнемо поміж глевких боліт,
Слова міняють зміст свій у гарантів,
Нова чума вкриває цілий світ,
Як бракне сил для дії у Атлантів.
Так хочеться підставити плече,
Бо небо легше втримати укупі.
Та губимось поміж дрібних речей
І зопалу товчем болото в ступі.
Щоб силу не забрала всю гризня,
Ми кинем виклик діючим законам,
Як вміло не вкрадалась би брехня,
Не віддамо країну більш Харону!
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Віддай мені оту порепану любов,
Що без джерел взаємин пересохла,
Від пересудів і людських обмов
У жовчогінну запеклася охру.
Віддай її, я обітру старанно пил
Пісків пустельних, втоптаних юрбою,
Сплету надриви тонкострунних жил,
І забинтую рани від двобоїв,
Умию росами замурзане лице,
Як у дитяти, що батьків згубило,
Скупаю у любистку з чебрецем,
Щоб ожила, ввіллю в судини сили.
Я їй співатиму мелодії пісень,
Які мені нашепче вітер ночі.
Прошу єдине - не кидай лишень
Напризволяще помирати в корчах.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Очима гладжу сірий неба «креш»,
Зіжмаканий невиспаним світанком,
Дочавлюю свій березневий «фреш»
В простягнуті долоні - філіжанки.
Проклюнулися листям лопухи,
На вільсі - перше стримане цвітіння,
Милують душу співами птахи -
Мелодії дарують просвітління.
Так терпко пахне радістю весна,
Іще несміло мріями жонглює,
П’янить хмільніше юного вина,
Чіпляє потаємні ніжні струни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016
Коли у світ ввірвалася весна,
Так сонячно, іскристо і осяйно,
Фіранки хмар небесного вікна
Привітне сонце зрушило охайно.
І виглянув з кватирки круглий лик
Величного яскравого світила -
Вернувся в дім запеклий кочівник,
Зібравши у мандрівках вдосталь сили.
Земля раділа, готувала ряст -
Вбрання ошатне, вишите цвітінням,
З душі скидала мряку, як баласт,
Печалей вимітала павутиння.
Хорали птаства славили любов,
Тепло і сонце, день ясний весняний,
Вклоняючись до шлюбних корогов,
Що майоріли символом медвяним.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016
Терпко губи розпахлися м’якоттю
Переспілих плодів і рапсодій,
Я гублюся між родимок знакових,
Нарікаючи їх при нагоді
Іменами пестливо-приблудними,
Загадковими, надприродними,
Із надією явно підспудною
Скуштувати їх з насолодою.
Кожен волос твій кішкою лащиться,
З воркітливим легким муркотінням,
Ти зовеш мене стиха «Ледащиця…»
Щоб продовжити вічне томління.
Вії зрадливо дрібно тріпочуться,
Морем хлюпають райдужки зморено,
Обдаровую ніжною почестю,
Шлях блаженно долаючи зоряний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655589
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.03.2016
Поверталися з мандрів лелеки
Із далеких незнаних країв,
Оминувши усі небезпеки
Злітносмужних загаслих вогнів.
Вже Деснянські розлогі заплави
Навстіж руки свої розвели
У вербичках гнучких кучерявих,
Зустрічають привітне «курли».
Гнізд шапки уляглися надійно
На цибаті стовпи між хатин,
Ловлять вітер грайливо завійний.
Що катався на спинах хмарин.
В піднебессі, як мрія, високім,
Той зіткнувся із клином лелек,
Що над містом сумним, карооким
Свій долали у березень трек.
І посипався пір’ячком з неба,
Мов з крильцят білих ангелів, сніг,
Аж земля в недовірі затерпла,
Як він трепетно ліг їй до ніг.
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2016
Відкрий вікно, впусти весну у душу,
Із нею впурхну попри застороги,
Крильми твій спокій віковий порушу,
Візьму коханням в кругову облогу.
Віддай його, навіщо він без мене,
Архівний пил не гріє довго пам’ять,
Поглянь, вже щастя вбралося в зелене,
Його твій холод непроникний ранить.
Я відігрію льодяні замети
Розчарувань колишніх і подразнень,
Та, у весни узявши амулети,
Сповна уяві запозичу вражень.
Вгойдають хвилі місячну доріжку,
Узор по ній морськими зірочками
Я вишию, мов небо, по маніжці
Пройдуся гладдю, наче квіточками,
Як мрію, зацілую наостанок,
Насичу силою усім на подив,
Верну твій спокій може десь під ранок…
Відкрий вікно, впусти легкий мій подих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Пташині співи, зваблюйте весну
Дзвінкоголосим переливним скерцо,
Виводячи руладу чарівну,
Нехай відкриє для кохання серце.
Вона в любові щедро розцвіте
П’янким, духмяним, життєдайним квітом,
Здавен працює правило просте:
Буяє те, на що ясніше світим.
Вливаючи енергію життя
У кожен кущик і дере́вце гаю,
Весна прискорить ритм серцебиття,
Хандру зимову легко подолає.
Будіть зі сплячки весняні струмки,
Нехай вмивають водограєм вроду,
Співочий лад веселий, гомінкий
На краще надихне людську природу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Я березень крізь вени пропущу,
Нехай струмує сяйвом водограйним,
Радію легковажному дощу,
Немов дарам чудесним, незвичайним.
Небесну просинь вип’ю по ковтку,
По піднебінню хмарки поганяю,
Відчувши силу сонячну, легку,
Вдихну медові запахи розмаю.
Хвилини всі, смакуючи, ціню,
Їх час від часу пробую на дотик,
І вдячна долі за любе меню -
Життя дурманить, як легкий наркотик.
Колись від нього, певно, відречусь,
А поки дні нанизую на пам’ять,
В руках затримаю із бусинок якусь
Коханими натішусь голосами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016
Де нам набрати для життя героїв,
Не для окопів, вибухів бліндажних,
А щоб між буднів ті несли бджолою
У вулик мед і не були продажні?
Слугує чітко механізм-годинник,
Де коліщатко кожне славить спільне,
Там не шукають надаремне винних,
Як чорну кішку на містинах чільних.
У решеті води не наносити,
Допоки щільно на заткнути діри.
Я потопельників читаю заповіти:
«Врятуються, хто скине з шиї гирі…»
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2016
Я хлюпала небо врізнобіч, в долонях
Лишалася синька щасливих гормонів,
Бриніло співочим залітним мотивом,
Таким чарівливо - іскристо грайливим.
І пирскали краплі на всіх перехожих,
Ставало усе променистим, погожим,
Пухнастіли верби жовтавим цвітінням,
Весни аромат лоскотав піднебіння.
А сонце сяйнуло з-за хмарки: «Я поруч!
Плесни іще радістю трохи нагору…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Вибиті, захрещені портали,
Заскленість вам сниться по ночах?
По селу вас кинуто чимало,
У очницях замість вікон – жах.
Ваші печі, як серця, затихли,
Не димляться вивертом з дахів,
Від життя доми звільнило лихо,
І нагнало привидів-страхів.
Заросли по вінця бузиною
До підбрів’я – в хижу не зайти,
Хоч згадайте, як було весною,
Поки не спізнали самоти.
Де та радість, хто її зурочив,
Випотрошив чучелом на скін?
Стоїте, як маски – поторочі –
Більш нічого, окрім голих стін.
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Усі стежки вели мене у літо
Між семафорів із червленим «Ні»,
Немов хотіли руки відігріти,
Схрестивши перехрестям на спині.
Я куталась в замріяні алеї,
Ще сонні та невбрані у весну,
Ховався холод в скверові кишені,
Накинувши туманну пелену.
Зелений колір не спішив до листу,
Бруньки затисли го́лови в гілки,
Розлив цикорій запахи по місту
Пташиним переспівом гомінким.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Бризнули соком білявки-берези,
Кров струменіла з-під гострого леза,
Березень спрагло припав до порізів,
Пив життєдайність, що крапала слізно.
Вії стріпнулись під вранішній щебет,
Ранок мереживом льону ткав небо,
Білі нитки гілочок павутинням
Поміж блакиттю вплелись шумовинням.
Мжичка розсіялась сонно, неспішно,
Гладила скроні беріз безутішних -
Власну вологу віддали їм хмари,
Щоб поділитися залишком марень.
…Пийте, берези, наповнюйте вени
Ритмом бурхливим весняним зеленим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
О весно красна, розсупонь обличчя,
Вдягни на очі лінзи голубі,
Пташиний клин привітливо курличе,
А ти несеш все траур на горбі.
Я знаю, що тобі зовсім нелегко
Дивитись в очі безлічі сиріт.
Чигають скрізь безвір'я, небезпека,
Під корінь нищать славний древній рід.
Ти покажи нам життєствердний приклад,
Що можна вижить злу наперекір,
Як є напір бурхливий і великий -
Нестримна сила водопадів з гір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016
Коли рядочки просятьcя струмком
Із-під каміння, кинутого в груди,
Очистивши їх кременем, піском,
Дай змогу віршем народитись в люди.
Замулить не дозволь потічок цей,
А як цурпалки зранюють до крові,
Заплющуй очі, відвертай лице,
Не зраджуй тільки потягу до мови.
Опале листя вигреби з нутра -
Най перегноєм на полях слугує,
Якщо ти шлях поезії обрав,
Плекай слова, як вічну хвою туя.
Най круглий рік не вимерзне життя,
А суховії злісних бур пустельних
Не стримують джерел серцебиття,
Які дзюрчать поміж розщелин скельних.
Палкі та щирі, визрілі слова
Засвідчать, що поезія - жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016
До тебе я із лютої зими
Летіла снігом чистим і безгрішним,
Кружляючи над площею неспішно,
Білянкою з предивними крильми
Торкалася залюблено постав,
Перил балконних, вигнутих дугою,
Черемхою п’янила і весною,
Ти усмішкою легко обіймав.
Я танула між кутиками губ,
Втамовуючи безроздільно спрагу,
Щоб, віднайшов ти власну рівновагу
І став сильнішим, ніж могутній дуб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Гей, здригніться, полонини, гори розійдіться,
Йде Олекса ген по плаю, нишкніть, наче вівці!
З ним десяток добрих хлопів – то його опришки,
Поховалися підпанки у коморах тишком.
Бартка гостра, два пістолі – найвірніші друзі,
Рознеслась народна слава миттю по окрузі.
Ти, полковнику Злотницький, не втечеш від помсти,
Не врятують сильні мури - йдуть до тебе гості.
Гроші також не поможуть всіх гріхів скупиться,
Не здригнеться і на хвильку месника правиця.
Навіть жовніри не здатні Довбуша зловити,
Хоч лютують від безсилля ті несамовито.
Він то тут, то там, як вітер - в руки не піймаєш,
Заодно із ним смереки та селяни краю.
Півня пустить поміж шляхти, що народ грабує,
Глядь – і слід простиг, не видко, певно – поміж вуїв.
Всі гуцули в нього – браття, бережуть опришків,
Нагодують і напоять, ще й віддячать з лишком.
Йде Олекса по Карпатах, як жива легенда,
Розіслало панство знатне скрізь своїх агентів,
Обіцяють злоті гори, звільнення повини,
Щоби тілько лиш зловити вітру з полонини.
-Та невже знайдеться зрадник, що уб’є героя? -
Гомоніли стиха гори в північ між собою.
Дзвінко,люба, що ти робиш, як на зраду здатна?
Ти ж єдина хто лиш зміг би кривду ту завдати.
Він тебе кохає палко, не пускай до хати,
Не давай у мужні груди кулями стріляти.
Не зважає, упустила. Що ж ся діє в світі?
То є кара, що забуто старця заповіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016
Мій любий лютий, припиняй дощити,
В мені і так достатньо вже вологи,
Від сліз твоїх довкілля соковите
В обіймах сонця відпочине трохи.
Ти норов свій виказуєш незвично –
Тобі б снігами кутатись в заметах,
На шибках візерунками дотично
Виводить ікебанами букети.
Бурульок стержень у душі потанув,
Розхнюпився, розперезав хмарини,
Твоє обличчя, як в чужинця-пана,
Розхристане від недовіри нині.
Мій любий лютий, я - твоя по крові,
Сніжить в мені сльотавість неприкрита,
Я до весни ще зовсім не готова,
Печаль зимова по мені розлита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2016
Як звір, мороз,
До обрію – сніги,
В ідей - некроз,
Чатують вороги,
В руках - лиш стяг,
Свободи вірний знак,
Та до звитяг
Готовий всяк юнак.
- Щільніш ряди!
Ні йоти між рамен,
Вперед іди,
Бо сила - від знамен! -
Універсал
Позвав усіх на бій:
- Ваш ритуал –
Вершити подвиг свій!
Герої Крут,
Державності сини,
На Божий суд
Постали без вини.
ЛД
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
А я Твою сповідую любов,
Яка створила світло серед ночі,
Схиляюся до сніжних хоругов,
І шепочу: «Даруй її, мій Отче!..»
Із вдячністю сповідую тепло,
Що стільки літ тримає все укупі.
Болить на серці від зневір тавро,
Коли товчу даремно воду в ступі.
Твоє святе сповідую добро,
Та я – слабка, а значить – вдосталь грішна,
Як та верба, своїм гнучким стеблом
Вплітаюся у п’єдестал долішній,
По крихті із вподобаних чеснот
На хліб збираю щохвилинно в душу,
І щоб не стратить в суєті марнот
По дню життя, себе міняти мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2016
Лащиться кішкою сліпо довіра,
Тягнеться ближче всім тілом до сонця.
Ти не чекав певно цього допіру,
Та не ховай по глибинах емоцій.
Бризки з душі фонтанують у свято,
Маревом кутають, лагідно пестять,
Їм усміхнешся - віддячать стократно -
Сяйвом освітять усі перехрестя.
Стиха мурчить заспокійлива ніжність,
Хочеться нею пригладити скроні.
Так би просиділа поруч всю вічність
На намагніченім нами осонні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2015