Оксана Дністран

Сторінки (11/1012):  « 11»

Ранок

Відхрумтіли  слідами  стежини,
Розповзлися  щокаті  калюжі.
Сонце  з  хмар  виглядає  пружинно,
Розігнати  їх  ранок  не  здужав,

Готував  із  дощів  добру  каву,
Барабанив  у  скло,  щоб  впустила.
Я  просила  яскраву  заграву,
Відповів:  «Потерпи  трохи,  мила»

Умивав  сяйвом  заспані  очі,
Вітром-феном  розвіяв  волосся.
Я  для  нього  –  якась  тамагочі,
Чи  мені  лиш  на  хвильку  здалося?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2015


Стоп-кадр десь дворічної давності

Стоп-кадр  десь  дворічної  давності:
Хурделить,  ще  сотня  –  жива,
А  натовп  в  обіймах  майданності  
Свої  здобуває  права,

Ялинка  плакатами  ввішана,
Іще  не  горять  Профспілки,
Країна  не  вквітчана  свічами,
Лиш  десь  у  запасі  стрілки.

Наструмленість  котиться  масами,
Іскряться  не  очі  –  думки,
Новими  рясніє  все  гаслами,
Із-проміж  палаток  –  димки.

Не  знає  ніхто  чим  все  скінчиться,
В  колоді  ще  крапленість  карт.
Хрещатик  фільмує  для  вічності.
На  мить  хоч  спиніть  цей  стоп-кадр!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015


Вечірнє

Я  круглий  місяць  ріжу  на  окрайці,
Намащую  хмарини  на  шматки,
Урозсип  сонні  косоокі  зайці
Розбіглися  поверхнею  ріки.

По  плесу  зблиски  радісно  стрибають,
Полощуть  вербам  коси  у  імлі,
Зганяють  зір  легкоголосу  зграю,
Що  світлячками  висне  на  гіллі.

І  що  їм  з  того,  що  -  зима  і  холод,  
Що  грудень  стиснув  груди  у  кільце?
У  календар  вбиває  дні  час-молот,  
Вдягнувши  усміх  небу  на  лице.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2015


Ліхтарно причаїлось міжсезоння

Ліхтарно  причаїлось  міжсезоння  
У  паркових  алеях  між  беріз,
Чатує  повномісячне  безсоння,
Вкриває  сніг  мукою  верболіз.

Пенсне  вдягнули  скельцями  калюжі,
Риплять  під  каблучками,  як  ідеш,
Такі  тендітні,  досі  ще  недужі  –  
Не  підсковзнешся  поміж  їх  мереж.

Цокочуть  зуби  першого  морозу,
Укрився  обрій  у  легку  імлу,
Нагальність  буднів  зводить  до  неврозу
Питанням  риторичним  «Ну  чому?»  

А  погляд  лине  у  небесне  плесо  -
Там  Ліри  передзвін  торує  шлях.
Вдихну  наповну  відгуки  експресій,
Нехай  стріпнеться  внутрішній  мій  птах!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015


Лиш пару днів лишилось до зими

Лиш  пару  днів  лишилось  до  зими.
Яке  похмуро-сіре  міжсезоння.
Світ  корчиться  у  муках  від  чуми
Жорстокості,  агресій,  беззаконня.

Зчорніли  стебла,  стрічками  вдівиць
Вкриває  землю  –  вже  не  відмолити
У  храмах  на  колінах  долілиць…
Пече  століття  сором  неприкритий.

О  мила  зимо,  непорочний  сніг,
Той  перший,  що  торкається  лиш  скроней,
Невже  не  зможе  зупинити  біг
До  передсмертних  зболених  агоній?..

Чи  може  небезпечнішим  є  лід,
Що  вкриє  шлях?  Не  втримаєм  падіння?.
Врятуй,  любове,  від  безумства  світ,
Даруй  йому  урешті-решт  прозріння!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015


Добрий звичай

Ну    от    і    все.    Упав    останній    лист.
З-за    хмар    із    жалем    виглядає    небо.
Стомилась    осінь    проявляти    хист,
В    шедеврах    відрікаючись    від    себе.

Поспи,    маленька.    Заколише    дощ    -
Під    нього    добре    в    завіконні    спиться,
Нехай    полоще    полотнище    площ.
Шкода́    -    не    зріже    небо    блискавиця.

Цей    дощ    сьогодні    просто    затяжний    -
Стікає    з    даху    вікнам    на    обличчя.
Душевний    спокій,    чистий    і    простий,
В    осінню    непогоду    -    добрий    звичай.

*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2015


Дзвони, дзвона́рю

Дзвони,  дзвона́рю,  голосно  у  світ,
Несправедливість  прожени  за  двері,
Можливо  звук  той  скришить  і  граніт  
Від  наслідків  трагедій  та  містерій!

Хай  дзвін  розбудить  тих,  що  й  досі  сплять,
У  сутінки  ховаючись  від  сонця.
Даруй,  дзвона́рю,  справжню  благодать,
Сигналь  ракетно  істин  срібний  стронцій!

Нехай  прозріють  врешті  і  сліпі,
Твій  трубний  голос  донесе  їм  правду:
Не  в’їдеш  у  верблюда  на  горбі  –
Земне  в  раю  втрачає  власну  владу.


ЛД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2015


Транзитне

Тримаємось  подалі  від  баталій  -
Нехай  хтось  інший  істини  рече́,
Транзитним  пасажиром  на  вокзалі
Сидим  на  лаві  –  далі  від  очей?

Сідаєм  в  потяг,  не  лишивши  сліду,
Неначе  –  був,  а  де  тепер?  Хто  зна́!
Ми  по  верхах  вагонами  проїдем,
Чи  може  десь  заглибимось  до  дна?

Шумить  вокзал,  розводить  урізнобіч,
Вдаль  семафорить  по́хапцем  імлі.
Тонка  межа  –  духовне  і  потойбіч,
Короткий  шлях  людини  на  землі.


ЛД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2015


На вишні й досі золотавий ситець

На    вишні    й    досі    золотавий    ситець,
Його    лоскоче    довгожданий  дощ,
Врочистість    меркне    від  палких  обітниць
Опалим  листям  серед  людних  площ  .

Давно    вже    осінь    долі    обтрусила
З    дерев    сусідніх    барви    вогняні,
А    вишенька    пручається    щосили,
Немов    життя    у    тому    полотні.

Тримається    за    листя,    мов    за    віру,
Милує    погляд    осяйна    краса.
Неначе    спека    ще    була    допіру,
А    вже    зимою    пахнуть    небеса.

І    поки    барви    теплі    ці    шовкові
Дзеркалять    сонце    в    мене    під    вікном,
Уламки    літа    з    присмаком    любові
Наповнять    мрії    стиглим    бурштином.

*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621303
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2015


Наковталася осінь

Наковталася    осінь    солодкого    тру́нку    -
Соку  стигло-фруктових  заласних  стосунків,
Раювала  медами  спекотного  літа,
Ароматами  соняхів,  спілого  жита.

Захмеліла    від    слів,    із    душі    перелитих
У    вуста,    що    навпроти    зустрічно    відкриті,
Осінь    шати    зняла,    килимами    заслала,
Милувалась    на    себе    в    ставкових    дзерка́лах:

Очі    –    ледь    сіруваті    в    легкій    поволоці,
Вії    –    довгі,    пухнасті,    в    болотній    осо́ці,
Вся    стрункенька,    гнучкенька  –  очей    не    відве́сти,
Плавні    порухи    рук    та    зманіжені    жести.

Пряний    запах    гречаного  зрілого    тіла
Розливався    по    лісу,  довкола  все  мліло,
На́    ніч    вмилась    дощем,    накупалася  в  росах,
Павутинням  легким  розлетілось  волосся.

*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620274
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.11.2015


Ти зі снігів ішла до мене, сестро

Ти  зі  снігів  ішла  до  мене,  сестро,
Щоб  звоювати  душу  із  калини,
Я  мури  не  встигала  власні  звести,
Бо  вірила,  що  корені  –  єдині.

В  мою  весну  вписала  ріки  крові,
Вінками  заквітчала  мій  літопис,
Від  болю  зовсім  відбирало  мову,
На  тілі  шрамом  виступав  клинопис.

Ти  очі  не  ховала  мигдалеві,
Зривала  безсоромно  з  мене  одяг,
Щоб  власний  борг  віддати  лихвареві
За  надприродний  до  чужого  потяг.


*****
ЛД

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2015


Сум з корицею

Купається  у  золоті    беріз
Ранкове    сонце,    стомлене    безсонням,
Куди  не  глянь  -  панує  осінь  скрізь  -
Іще  неспішно,  та  уже  невтомно.

Сталеву    даль    украдливий    туман
Ховає    у    розпливчастих    долонях,
А    хмари    збубнявілий    сонний    стан
Маскують    нишком    в    істини    шаблонні.

Усіх    відтінків    мед    звис    на    гілках  –  
Гречане    із    бурштиновим    намисто.
Верба    тримає    небо    на    плечах,
Готуючись    до    свята    падолисту.

Неспішно    йду    крізь    ранок    навпрошки,
Накинувши    із    маревості    плащик,
Кориця    з    перцем    струшують    стежки,
Смакує    сум    із    ними    трохи    краще.

*****

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618546
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.11.2015