| Сторінки (25/2438): | « | 21 22 23 24 25 | » |
Сім‘я на річці рибу вудить:
дідусь, бабуся, тато, син.
У поплавки вп‘ялися люди,
та не сіпнувся ні один…
Малий вже нудиться, зіває,
а потім батькові сказав –
тут мабуть риби не буває,
ніхто нічого не піймав…
І час уже іде на вечір,
дідусь куняє, майже спить…
Твій поплавок стоїть, до речі,
а у старого – геть лежить…
Не втрималася баба Ліда
і мовила без зайвих слів:
Коли іще стояв у діда –
чого він тільки й не ловив…
18.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016
Сьогодні мені Муза нашептала –
потрібен для натхнення перехід.
З Саврані в Миколаїв для начала.
Почнемо готуватися як слід!
Південний Буг то є велика річка,
а нижче течією – вже ріка.
З маленького міленького потічка
вона рікою в Чорне море дотіка.
Пора готовити човна і весла,
та всякий інший необхідний реманент.
Бо вже на річці сиза крига скресла.
Не гоже упустить такий момент.
Мені товариш вірний знадобиться,
щоб веселіше річкою плисти.
Ловить на юшку рибку, як годиться,
долати вир, пороги і мости.
А ще потрібна добра гарна пісня,
щоб душу звеселяла по путі.
Про жито, рідний край, зелене листя,
що серце зігрівала у житті.
Візьмем з собою також солі дрібку,
щоб юшку на багатті готувати.
А ще облуплену циганську скрипку,
що вечорами не давала спати.
Ми не забудем і про гарний настрій,
про посмішку, веселу зазвичай.
Чого ще треба молодим для щастя?!
Своїх гостей чекає рідний край!
25.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646971
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 26.02.2016
Бабуся до аптеки самотужки
дісталася – від болю взяти ліки.
– Оті, на етикетці синя смужка.
Неси мерщій, багато не базікай!
– Поплутали, – підняв аптекар булки. –
Не зайвим буде нагадати вам –
то тільки від вагітності пігулки,
показані лиш молодим жінкам!
Старенька посміхнулася, – Як тяжко,
сопливий ти іще мене учить.
Онуці зранку їх кладу у чашку
й до вечора голівка не болить!
21.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016
Підступну не люблю брехню,
ще лицемірство, підлість, зраду
та іншу їх близьку рідню,
що мов бур‘ян повзе до саду.
Шахрайство, хамство, казнокрадство,
низьке блюзнірство і нахабність,
які людей вганяють в рабство,
а також непомірну жадність.
Я не люблю політиканів,
що манну обіцяють всюди,
представників численних кланів,
що кров безжально смокчуть з люду.
Я не приймаю заздрість чорну,
та й зверхність теж нічим не краща,
самозакоханість потворну,
бо все на світі проходяще.
Ще підлабузника не можу
терпіть з дитинства ні на дух,
сюсюкання мені вороже,
хоч як би забавляло слух.
Ненавиджу любов продажну,
хоча цьому який я критик,
торгівля плоттю епатажна,
повії ж гірше - лиш політик!
24.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646735
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2016
Коли когось не можуть переплюнуть,
не знаю, як пом‘якше це назвати,
низькі створіння пнуться тебе клюнуть
і силяться банально обплювати.
18.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646496
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.02.2016
В останній час частіше долинає –
Росія спадкоємниця Русі…
Брехня ця серце навпіл розриває
й оту неправду дику знають всі!
Давно цей вузол „розрубати“ треба.
Де Україна?! Де Орда?! Де Білорусь?!
Назріла, очевидна вже, потреба
ім‘я вернути Неньці – Київськая Русь.
Зробити це тоді було потрібно,
коли „тюрма народів“ розвалилась.
Щоб тим ординцям стало очевидно,
що Русь їм у похмільнім сні наснилась.
Щоб Київ, мати руських городів,
знов повернув свій історичний статус.
Русини – дайте відповідь орді,
щоб сумнівів ні в кого не осталось!
23.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646495
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2016
[i]Світлій пам‘яті Сергія
Нігояна присвячую
[/i]
Під зимнім небом сіро-синім,
поміж уже свого народу,
якому став навіки сином,
віддав життя ти за свободу.
За мрію чисту і святую,
що в юнім серці розцвіла.
За правду щиру, молодую,
що змалечку в душі жила.
Ти гідний син Кавказьких гір
і золотих ланів Вкраїни.
Ступив сміливо в чорний вир
і в небо журавлем полинув.
Почав ти лік Небесній сотні,
бо не ховався за других.
Читав вірші в ті дні скорботні
й ніколи не кидав своїх.
Герої дійсно не вмирають!
Вони лиш жить перестають
і в синє небо відлітають…
Невже це їх єдиний путь?..
22.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646206
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2016
Одинадцять років, як дві одинички,
як дві метушливі яскраві синички.
Що пурхають стрімко, щебечуть, жартують,
а інколи сядуть на вітку й сумують…
Не треба надовго дружити з журбою.
Всміхайся маленький, я завжди з тобою…
Я в думці мандрую твоїми слідами
і спогади линуть стрункими рядами…
Та тішуся тим, що минеться розлука
і марно не пройде життєва наука.
Колись все закінчиться, ранком проснешся,
підхопишся стрімко й додому вернешся.
Життя швидкоплинне, цього ще не знаєш.
Дванадцятий рік ти його вже стрічаєш.
Легкою хай буде горбиста дорога.
Хай серце не часто турбує тривога.
Хай сонечко ясне висить над тобою
у чистому небі любові й спокою.
Життєвий хай човен пробоїн не знає
і Щастя з Любов‘ю тебе не минає.
Хай Віра й Надія тебе не покинуть,
а сум і хвороби навіки всі згинуть!
Хай зірка Кохання ще й душу зігріє,
а Бог всемогутній здійснить твої мрії!
лютий 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645913
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.02.2016
Мова народу, моя чарівниця!
В радості – пісня, в біді – рятівниця.
В спеку – немовби бездонна криниця,
як прохолодна джерельна водиця.
Ти – в ріднім домі велика світлиця,
лагідна мати й страшна бунтівниця.
В чорній пітьмі в майбуття провідниця.
Серце народу, душі ти скарбниця!
Мово моя, дай напитись тобою
спрагу віків втамувати Любов‘ю.
Дай доторкнутись джерел твоїх чистих,
ти, ніби жінка, в вінку і намисті.
Знатна панянка і вірна служниця,
юна й чарівна, мов красна дівиця.
Нею говорить село і столиця.
Вірю і знаю – вона знадобиться.
Зглухлим вухам ти свята насолода,
доля народу, жадана свобода.
Плескіт джерельця і спів солов‘я…
рідна сирітко, жебрачко моя.
Хто ж захистить тебе, витре від пилу,
знову запалить усмішку змарнілу.
В шати одягне, вінком увінчає
й пісню народу нам знов заспіває.
Мовою предків далеких, русинів.
Що ж оживить в нас підірвані сили?
Мова козацтва і пісня свободи…
Гей, прокидайся, великий народе!
21.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645912
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2016
[i](або роздуми на цвинтарі)[/i]
Чернецькі – ніби польський рід…,
головував в колгоспі батько.
Представником сільських еліт
рекло себе його дитятко.
Але життя проживши власне,
Антонович спочив у бозі…
Його молодший передчасно
свій шлях закінчив ще в дорозі…
Над ними пам‘ятники чорні,
під мармур зроблені елітний.
То лиш для виду, бо картонні,
потріскались вони від вітру…
Із тріщин сиплеться пісок,
немов докора тій „еліті“,
що ледве застіба пасок,
існуючи на цьому світі…
12.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645633
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2016
Лиш посередники вони,
мілкі ліхтарники Пітьми,
провідники хиткого Мосту,
учителі низького зросту.
Ведуть вони людське Життя
у інший Світ, у заБуття,
де під ногами хижий Вир,
лише безодні чорних дір
та ліхтарі, що ріжуть очі
у мороці безкраїм Ночі.
Ілюзій невагомий брук
і частокіл із ніг та рук…
По зір яскравих камінцях,
немов у морі острівцях,
вони ступають через річку,
що починається з потічка.
Здобуде хвилю гомінку –
стікає у Буття ріку,
де вічна музика лунає,
журою душу огортає,
а навкруги панує сум,
і ми оглухнули від дум.
Монету срібну дайте їм –
блискуче-сіру, ніби дим,
з металу ночі одкровень,
що бережуть минулий день,
в долоні шерхлі, загрубілі.
Лише вони єдині в силі
угамувати ту потребу –
вогню віддати вічну требу.
На службі темній і магічній
ліхтарники існують вічно,
навчають досягти мети –
ріку Аїда перейти,
дадуть пораду вам незвичну,
як чути музику одвічну.
У тихім меготі зірок
іде у Всесвіті урок.
Перед воротами Світів,
на перехресті двох Мостів,
у світлі нових зір холоднім,
де педагоги благородні.
В кінці такого переходу
і ми відчуємо Свободу,
адже Ліхтарник нагадає,
що Смерті взагалі немає!
17.02.2016
[i]* За мотивами твору Шона Маклеха Патріка „Посередники“.
[/i]
Посередники
[i]Вони лише посередники.
Провідники через хиткий міст
До нової пригоди, що зветься буттям.
Через хиткий рипучий дерев’яний міст
(А під ногами вир),
Вони лише ліхтарники
У цій нескінченній ночі,
Лише вказують шлях помахом рук
До нових острівців світла-істини.
Вони лише вчителі, що вчать
Переходити Темну Ріку
Ступаючи камінцями зірок,
Лише вчать дослухатися
До звуків одвічної музики
(Бо ми поглухли Від шуму власних вигадок).
Дайте їм холодну блискучу монетку
З долоні в долонь пошерхлу
Срібну - з металу ночі і одкровень,
Вони лише на важкій службі –
Своїй одвічній і темній,
Лише виконують требу вогню
Цьому Всесвіту миготливому
(Бо так має бути),
Вони лише скажуть спокійно
Перед воротами нових світів
(Нам - схвильованим),
Перед новими сонцями
І новими квітами,
Вони лише нагадають
Маленьку стару істину:
«Ніякої смерті немає!
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2016
Учора з жінкою сварився,
палкі у нас були дебати,
а потім з горя так напився,
що ліг після обіду спати.
Уранці не знайшов дружину…
Як? Не вернулася з роботи!
У подруг власну половину
шукав, були у них турботи.
Години дві на телефоні,
згадав усі дружини плани,
а різні думи рвали скроні…
Дістався врешті й до Оксани.
Дружині глянувши у очі,
та в слухавку мені сказала, –
Ні, куме, оцієї ночі
її я точно не стрічала…
19.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2016
Шукала вранці чоловіка,
додому не вернувся спати.
Запам‘ятається навіки –
оце так дружба, що й казати!
Із десяти найліпших друзів,
він був у всіх, душа щемить,
а у семи не боягузів –
і досі преспокійно спить!
19.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2016
Перед тим, як щось украсти і сховать у скриню,
кожне стерво репетує – слава Україні…
Лізе злодій на трибуну, гаслами кидає,
а насправді ніби липку народ обдирає…
На трибуні „скотиняка“ матом усіх криє,
та тихенько Україні яму воно риє.
На крові загиблих лиси наживають статки –
дожерлися, допилися до третьої складки.
Шапка навіть спалахнула, скинув її з себе –
загорілось, запалало, дим стоїть до неба!
Дочекаєтесь засланці народного гніву,
закружляєте у танці суть свою брехливу.
Нап‘єтесь смоли рідкої на тім світі доста,
будуть люди проклинати навіть ваші кості.
Та добром вони не підуть, нічого чекати –
самим треба вигрібати те сміття із хати!
18.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2016
Дивлюся на оцю я зРаду
й не можу дати мізкам раду.
Вже свище пара й кришу рве,
чіпляє дійсність за живе…
Душа болить, аж завиває,
а туга лезом серце крає!
Болить і плаче за Вітчизну
і на свою чекає тризну.
Пора, давно уже пора
нам спекатись того "добра",
що затіває нову вирву
і тягне Україну в прірву!
18.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645107
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2016
Усі за зміни ратують завжди
і кожен мудрик щось своє тороче.
Чому ж ніяк не вилізем з біди?
Бо змінюватись сам ніхто не хоче!..
15.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644848
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.02.2016
В ректораті інституту збори термінові –
вчену раду обирають на новій основі.
Після доповіді ректор дає настанови,
що деканам слід робити згідно постанови.
– Ваші кафедри повинні висунути члена,
рада буде формуватись із яких учена.
Кандидатів голосують в кожнім деканаті,
а із висунутим членом – знов до ректорату.
17.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2016
Не любить Україну і свободу,
хоч як би там ридаючи не „плакав“.
Не син він українського народу,
до того ж, ще й кацапською ав-ака…
16.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644541
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 17.02.2016
Наступник він достойний пшонки,
корумпоман і послідовник.
Невтопний, непохитний пшокін,
усім чиновникам чиновник!..
А незамінний він сановник,
бо то гарантів „полюбовник“.
Ще й може пшонкин він близнюк?
Та ні, такий собі… кузьмук.
16.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644539
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 17.02.2016
Сьогодні спробував „Red Bull“
і заварив собі ним каву.
Мене накрив шалений „Pull“,
немов поринув у заграву.
Із півгодини по дорозі
не їхав просто, а летів!
Аж поки не дійшло небозі,
що у авто я ще не сів…
12.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644278
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.02.2016
[i]Вся мерія Нью-Йорка розміщена
в одному залі*
[/i]
Ти плещеш про якісь реформи, орку,
та боротьбу з корупцією у країні?!
Поглянь на штати мерії Нью-Йорка
бюджет якого – ДВА бюджети… України!*
15.02.2016
* За даними: http://uainfo.org/blognews/494492-vsya-meriya-nyu-yorka-razmeschena-v-odnom-zale-fotofakt.html
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644277
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.02.2016
Прощаючись із патріархом у запасі,
„недопалок“ інструктував його тепер:
Щоб не змінилось там, в іконостасі,
у першу чергу ти – радянський офіцер!
13.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644005
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 15.02.2016
В день святого Валентина
споглядаю я картину –
кожен, мов з цепка зірвався…,
не напивсь, не нагулявся!
На вустах один лиш блуд…
Невже завтра – СТРАШНИЙ СУД?!
14.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644002
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 15.02.2016
– А скільки долар коштує в рублях?
– Ви хочете, купити чи продати?
– Та ні, набридло працювати бля…
і захотілося просто поіржати!
25.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643692
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.02.2016
У дитячій ніде сісти:
тато, мама, баба, дід!
Не бажає кашу їсти
син, сумує увесь рід…
Батько доторкнутись хоче
малюка таємних струн –
Молоти, – йому шепоче, –
бо не виросте цвіркун.
Підхопилась рвучко мама
і ляща без зайвих слів
тату улупила прямо, –
Сам чому її не їв?!
13.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2016
[i](або зло просто так не проходить)
[/i]
Хто покидав – того обов‘язково кинуть,
нехай не завтра, навіть роки минуть…
А хто дурив – того чека обман,
хоч як би він не напускав туман…
Тримає злобу хто для відомщення –
повіки не отримає прощення.
Бо бумерангом все повернеться із часом,
усе отримає назад, але з запасом.
Усе повернеться, та тільки із запасом!
26.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643426
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.02.2016
Відомо здавна – безкоштовний сир у мишоловці!
Та знову не лякають їх граблі…
Шеренгами стрункими ідуть песиголовці,
Факір із дудкою, як завжди – на чолі!
27.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643425
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2016
Водії, обережно керуйте авто!
Від пригод не страхує наразі ніхто...
Особливо зважайте на тих пішоходів,
що із палкою шлях зазвичай переходять.
Пропускайте завжди інвалідів по зору,
щоб уникнути стресу, турбот і позору,
а людей з телескопом для селфі – тим паче!
Ті тварюки крім себе нічого не бачать!
18.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2016
Коли за мною прийдуть з трибуналу,
щоб покарать на горло, як не „змиюсь“
або не вирішу питання по своїм каналам –
дружиною і дітьми я закриюсь.
Рідня на це питання мала іншу точку зору,
на кшталт – пішов ти, любий татку, в попу.
А щоб всесвітнього уникнути позору –
тихенько перебралася в Європу…
30.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643172
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.02.2016
Подружню цноту втратив ваш валет?
Відчаюватись начисто не треба!
Коханка – то звичайний туалет,
де він задовольняє лиш потреби…
Та і йому там гіркуватий мед.
Не джокер він, а сіра тля.
Кохати хльорку – це той туалет
вилизувати після короля.
01.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2016
[i](з точки зору невиліковний реаліста)
[/i]
Життя – тільняшка, зебра чи рояль…,
воно біжить, немов сіренька мишка.
За клавішою білою йде чорна, це нажаль,
та все ж останньою обов‘язково буде… кришка.
27.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642979
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2016
[i]Брату 8 років, а сестра старша брата.
Скільки років сестрі?
(задача для учнів початкових класів)*[/i]
В однім пеналі є шість ОЛІВЦІВ,
в другім – таких же, тільки два.
Яке питання у задачці цій,
щоб в учня не боліла голова?
Але ніхто із вас не здогадається,
хай сам професор копирсається в анналах.
Бо запитати автор не встидається –
а скільки ж ПЕНЗЛИКІВ в обох пеналах?!..
Та далі ще не легше – брату вісім років.
При цьому дещо менший він сестри своєї.
А ось вам і завдання – до кінця уроку
обрахувати точно вік сестри цієї!
На цій сторінці є й проста дилема,
пінгвінів шестеро на льодяній горі.
А на крижині – лише двоє… В чім проблема?
На глибі скільки птахів – питання дітворі!..
У мене є наступні запитання:
Який дурак задачки ті писав?
Хто і за скільки чи за які старання
добро на друк таких підручників давав?
Які дебіли ті посібники купляли?
Хто і чому тих дітлахів „навчали“?!
23.01.2016
*https://www.facebook.com/photo.php?fbid=154161998293043&set=a.108021042907139.1073741830.100010977304523&type=3&theater
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642683
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 10.02.2016
Давно відомо, що на щастя вішають підкову,
але ніхто не знає, що це марний труд…
Бо почуваєш вільно і щасливо себе знову,
коли із шиї скинеш ненависний свій… хомут.
27.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642681
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 10.02.2016
[i](із чорного політичного гумору)
[/i]
Недопалок ніяк не хоче помирати?
Й раніш ніколи він не був взірцем.
Питання можна компромісно розв‘язати:
щоб молі не потрапити за грати –
його давайте закопаємо живцем.
28.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642483
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 09.02.2016
[i](або мої рандомівські гасла)
[/i]
Я просто рак, а не дебіл.
Бракує в мене стільки сил,
за вами повзати в пітьмі –
на ствол налізете самі!
Я не мудак, а воїн-рак.
Не буду бігать аби-як.
Вперед відразу лізуть ті,
хто мало бачив у житті.
Я не сирун, а краб-боєць,
хто в клешні попаде – триндець!
Навіщо лізти прямо в пащу?
Я почекаю тут вас краще!
Не хворий я, але лінивий,
не хочу швидко помирати.
Летить в атаку не сміливий,
а хто не вміє воювати.
Пробачте всі, кого я скривдив,
я не спішу мерщій до стайні.
І як би кожен з вас не скиглив –
сміється краще, хто останній.
Ще хочеться спитати прямо,
якщо я рак такий нікчемний, –
чому весь панцер в мене в шрамах,
й медалей сотні три, напевно?!
29.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642480
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.02.2016
[i]Коли тебе зрадили,
це все рівно, що руки поламали –
простити можна,
але обняти вже не виходить…
Л.М. Толстой
[/i]
Зрада – вона знівеченим рукам тотожна,
із розуму вона людину зводить.
Простити зрадника хоч складно, але можна,
а ось обняти – зовсім не виходить…
Людину зрадити, що їй зламати руки,
бо підлість завжди щирість переможе.
Простити зрадника можливо й попри муки,
та в душу вже пускать його не гоже…
Від зрад не застрахований ніхто із нас.
Болюче втратити коханого чи друга.
Але у того, хто раніше зрадив вас
все ж більше шансів це зробити вдруге.
Давати зраднику повторний шанс –
це рівнозначно дати другу кулю,
тому, хто першим пострілом вже ранив вас,
а зараз подумки хова в кишені… дулю.
Від зрад не може вберегтись ніхто
та пам‘ятайте добрі люди – прийде час
і зрадник, навіть в новому пальто,
обов‘язково знову підло зрадить вас…
01.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642137
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2016
Дарма ми, зазвичай, не любимо людей,
які говорять правду нам в обличчя без зупину.
Вони, можливо, не прибічники нових наших ідей,
але такі ніколи не ударять в спину.
27.01.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642136
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 08.02.2016
Намалював учора чорні вуса
і прямо на роботу заявився.
В житті не бачив більше землетрусу,
від сорому я ледве не втопився…
Накинулись жінки на мене разом,
немов на об‘їздній десь на повію…
Самі ж розмалювали, от зарази,
собі навкруг очей і брови, й вії!
31.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2016
[i](з нагоди сорокаліття після закінчення школи)
[/i]
Мій однокласнику, давно не бачились з тобою.
З тих пір пройшов вже не один десяток літ,
коли на зустріч з сонцем дружною юрбою,
на БАМ ішли ми повз акацієвий цвіт.
Ми цілих десять років вчились разом,
жили великою і дружною сім‘єю.
Спочатку ми були одним єдиним класом,
а потім „гризли“ той граніт родиною всією.
Сімдесят шостий, високосний рік
нам двері широко відкрив в нове життя.
У кожного із нас рокам тим був свій лік.
і кожен з нас по-своєму дивився в майбуття.
Учились, працювали чи служили,
а дехто умудрявся те й друге.
Створили сім‘ї і дітей родили,
та дехто ухитрявся й не одне.
Життя текло бурхливою рікою,
наповнювало молоком кисільні береги.
І, зазвичай, ніхто із нас не знав спокою.
І все, чи майже все, було нам до снаги!
Зустріли стійко ми розвал держави,
коригувався кожним перспективний план.
Хтось з нас добився почестей і слави,
а хтось оре допіру свій життєвий лан.
Вже сивина нам густо скроні вкрила
і багатьох за цим столом уже немає.
Ще не погасли у живих душевні сили,
померлих – діти й внуки заміняють.
З сорокаріччям! Ну, хіба це вік?!
Це лише час для розквіту душі!
Чи міг подумати нормальний чоловік,
що я в минулім році розпочну писать вірші?!
Сьогодні радий щиро бачити усіх.
І всіх прошу,та ні, я просто вас благаю –
знайдіть ви день для однокласників своїх,
бо час летить, життя не вибачає…
Спішіть зустрітися всім класом чи окремо,
робіть, що б вам хотілося зробити.
Хай не лякають вас складні дилеми:
жили раніш, живем і, як казав Маестро –
БУДЕМ ЖИТИ!
04.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641903
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.02.2016
Я ненавиджу українську зРаду,
хоча, при цьому, не якийсь вампір.
Якщо чехвостить українець свою владу,
це ще не значить, що він хоче…
в „руцький мір“!
28.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641746
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.02.2016
Зустрів своє кохання пізно,
але в житті таке буває –
вужем любов у серце влізла,
здавалось їй не буде краю.
Побралися?! – шептали бабки, –
відсутнє у сім'ї майбутнє…
Дитячий крик поставив крапку
і по місцях розставив сутнє.
Різниця в віці хоч лякала
і хвилювався за дитину,
та серце пристрастю палало,
а звісткою в нелегку днину
(тяжке захворювання серця)
був приголомшений навік.
Розбились мрії ніби скельце
і зупинивсь буття потік.
Він розривався на частини
поміж дружиною і сином.
Шукав шляхи зарадить горю,
возив дитину аж за море…
Та всюди чув лише одне –
потрібно серце, час мине
й зупиниться воно до строку,
не справити цього пороку…
Життя котилося в журбі,
не так все сталось, як гадалось,
і молода знайшла собі,
у нього ж серце розривалось.
Із сином бачилися рідко,
лиш на свята і то не завжди.
Палкі вітання взимку, влітку
слав батько сину як і завше…
Що подаруєш мені татку
на повноліття – син питав.
А він лиш поправляв краватку,
бо дійсно ще того не знав.
Все турбувала серця вада,
з народження було отак.
Він намагався дати раду,
але не допоміг ніяк.
Прогноз невтішний – кілька років
з тим серцем жити міг малий.
Вже що там школа, що уроки,
коли майбутнє без надій…
Незгоди, прикрості минали,
а син тихенько підростав.
Усе в тому житті бувало,
а за майбутнє він не знав…
Вже незабаром й повноліття,
але схилилось долі віття –
„швидка“ забрала хлопця ранком,
бо стався напад на світанку.
Підкралася лиха година –
чекає донора дитина.
Залежить сина майбуття,
чи піде інший із життя…
Прийшов до тями син в палаті,
там медсестра стрункої статі
за апаратом слідкувала.
Вона йому і розказала,
що операція успішно
пройшла іще на тому тижні.
Сьогодні ж свято, слава Богу,
бо день народження у нього.
Де тато? Чому не прийшов?
Можливо був, та відійшов…
Ось на вікні лежить пакунок,
а що як в ньому подарунок!
В пакеті батьківська сорочка
та папірець на три рядочки.
Умить спітніли хлопця очі,
день став йому темніше ночі…
Впізнався батьків рівний почерк,
в кінці ж якийсь непевний розчерк:
Із днем народження, дитинко!
Біда таки настигла, синку…
Та все одно ти будеш жити!
Минеться, нічого тужити.
Хай не зміліють береги
твого життєвого озерця
й розтануть не одні сніги –
тобі подарував я… серце!
лютий 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2016
Не розуміють нас ці москалі яйцеголові.
чому ми часто пишем на російській мові.
В нас різні мови, не радійте ви до строку,
в вас – гавкіт Жириновського і Кисельова,
у нас же – мова Достоєвського і Блока…
27.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641385
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 05.02.2016
[i](або знай наших)
[/i]
Дівча вернулося зі школи
з синцем, у порваній спідниці…
– Що трапилось з тобою Олю? –
питає старша у сестриці.
– Хотіли телефон відняти, –
школярка тільки і сказала.
Зіскочив батько із канапи, –
А ти б засранців тих пізнала?!
– Чому це я? – знітилась Оля,
ховаючи дівочу лють. –
Самі мене зустріли в полі –
їх рідні хай і… пізнають!
30.01.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016
Є у них мале фуйло,
а у нас своє – тріпло.
Та щоб мало не було –
завелося ще й брехло!
Їх багато: ще хамло,
вистачає і мурло.
І усіх не підрахуєш,
хоч розбий собі чоло.
Кожен знає, хто ті …ло,
та сидить у нім вайло.
Неприємностей не хоче –
то й мовчить його хайло.
Забагато всяких …ло,
сотні, тисячі кіло.
Угадайте, хто захоче,
як зоветься оте зло.
січень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641102
рубрика: Поезія,
дата поступления 04.02.2016
В мене є давно друзяка Куцачок, чок, чок,
окрім того він для мене своячок, чок, чок.
Він такий собі з дитинства добрячок, чок, чок,
зазвичай в селі вдягає сірячок, чок, чок.
Зранку вигоне на пашу теличок, чок, чок.
Потім він своїх годує курочок, чок, чок.
По дорозі він заскочить до качок, чок, чок.
Свині також доглядає різничок, чок, чок.
Потім знову він почистить риштачок, чок, чок.
Повивозить за городи кізячок, чок, чок.
Хвацько вдягне вже за плечі рюкзачок, чок, чок
і чимдуж почимчикує в лісочок, чок, чок.
Назбирає там швиденько віточок, чок, чок.
Поміж житом позриває він мачок, чок, чок.
На хватильні він заточить гострячок, чок, чок.
Бо крім всього він завзятий рибачок, чок, чок.
Жінку любить він кохати селючок, чок, чок
ще й очима пильнувати дівочок, чок, чок.
Бо буває ще у нього стоячок, чок, чок,
але завжди свій у нього маячок, чок, чок.
Потім піде назриває розочок, чок, чок.,
а кого там виглядає – то мовчок, чок, чок.
Щоки вміє надувати хом‘ячок, чок, чок,
за обідом обгризати маслачок, чок, чок.
Настругав сердега двійко синочок, чок, чок,
ще і в школі він навчає діточок, чок, чок.
Та ніколи їм не ставить двійочок, чок, чок,
бо в житті немає кращих квіточок, чок, чок.
Вже у нього вистачає й болячок, чок, чок,
бо крихкий у діда досить кістячок, чок, чок.,
Та вудила ще кусає рисачок, чок, чок
і в футбола файно грає старичок, чок, чок.
В нього є малий ліхтарик-світлячок, чок, чок.
З ним давно вино він цідить з діжечок чок, чок,
а бензинчик і соляру із бочок, чок, чок.
Потім вже не в‘яже лика… й сіточок, чок, чок.
Він мужик, а не якийся гівнючок, чок, чок.
Для вина завжди тримає черпачок, чок, чок.
Завжди палко він вітає жіночок, чок, чок.
Отакий селянський вуйко Куцачок, чок, чок!
січень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641100
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 04.02.2016
Чиновники у нас і «голі», й «босі»,
не мають ні квартири, ні авта,
та бачать їх частенько у Давосі,
на форумі, і то все неспроста...
У той же час їх домочадці, рідні,
що зовсім не працюють, зазвичай,
катаються на «Майбахах» по Відню,
п‘ють каву і гірський у Альпах чай.
На запитання, звідки все те мають
і де такі коштовності взяли,
останні вже на першого кивають –
мовляв, чиновник рідний подарив.
31.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016
На уроці в першім А молода учителька
говорила з дітьми про природу.
Зокрема, розповідала, як місцева жителька,
що селяни садять в огороді.
Про картопельку, буряк, моркву у горошці…,
потім стала малювати овочі на дошці.
Діти силились гуртом відгадать загадки
та не все на тім уроці протікало гладко.
Молодого кабачка як намалювала,
раптом юний педагог у дітей спитала, –
Що за овоч? Підкажу, має спільне з тином…
Учні разом на весь клас, – кличуть його … хріном.
Вчителька у сльози враз, й вискочила з класу,
бо стерпіти не могла отаку образу.
До директора вона зразу ж завітала,
про відсутність дисципліни й лайку розказала.
Враз директор покраснів і пішов до класу –
Хто навчив вас, босяки, лаятись відразу?!
Дисциплінка так собі – педагог зазначив.
Признавайтесь – хто на дошці пеніс нахріначив?!..
лютий 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016
В капусті немовлят знаходять у Росії,
у нас же їх лелеки доправляють.
Можливо цим пояснюється чудасія:
у них козли ревуть, в нас – соколи літають?!…
30.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640596
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 02.02.2016
Жив на світі малий горобець –
не тужив, але літу кінець.
Осінь зрештою теж промайнула,
а зима все у біле вдягнула.
Так на зміну туманам і грозам
завітали тріскучі морози.
Жевжик наш уже сили не мав –
весь закляк і на землю упав…
Недалеко гуляла корова,
молода, але тітка здорова.
Зупинилась, до вітру бажала,
й воробця кізяком обіклала.
Бідолаха зігрівся, як в хаті,
і потроху почав оживати.
На мороз іще вилізти ліньки,
але радісно вже зацвірінькав.
Як на лихо сусідський котисько,
в ту хвилину знаходився близько.
Горобця він малого узрів,
із лайна його витяг і… з‘їв.
Не всяк ворог, це часто буває,
хто тебе кізяком обкладає.
Та не кожен і друг, хто сповна
витягає тебе із лайна.
31.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2016
[i](або учимось говорити)[/i]
[i]Другий рік:[/i]
Не потрібні тамагочі, коли просить він „Альгочі“,
серце ти собі не край, а Антошку йому дай.
Залунало „капитай“ – запіканку подавай.
„Піця“ – зовсім то не піца, бо дитина хоче пити.
Ноги він собі не „пута“ – то малеча просить пульта.
Як побачить він „касяку“, зазвичай не буде плакать,
бо приємно малишні поскакати на коні.
Для Андрюшки справжній рай, то такий собі „каяй“,
не бібікає, а дзвонить, й називається трамвай.
Ну, а що таке „Мацюка“? Можна взять його на руки.
Ви такого ще не чули? То у нас Андрій Мачула!
[i]Третій рік:[/i]
В нас „сітакі“ у кишенях, в кузовах автівок, жменях,
у відерці, в рюкзаку, навіть вдома у кутку.
В парку їх Андрій збирає і багато не буває.
То насіння не з платана, а звичайного каштана.
На картинці „каканозькі“ малюка годують з ложки,
зазирнем мерщій до книжки – то звичайні восьминіжки.
Є в Андрія й інші цяці, коли йде „миця-купаця“.
Терміново дайте „дацік“ – це у нас звичайний м‘ячик.
Ще „пліцякі“ – на початку називаєм так „пельчакі“,
на загал, такі вже звички, це всього лиш рукавички.
„Квава“ – це зовсім не кава, це у нього мама Клава.
„Как діля?“ – лунає зично, відповідь одна – „Аклічно!“
На добраніч в цьому році в нас звучить, як „покальгоці“.
„Какакаць“ – це олівець, вже малює молодець,
що „камага“, що шпалери – все згодиться, як папери.
„Ткатака“ то не реактор, а звичайний собі трактор,
на дорозі їх багато, за рулем постійно з татом.
Полюбляємо „касєки“, хоч іще й не правосєки,
ніби бісик з табакерки нам підморгує цукерка.
„Снєг прішол“, а потім „Чрєк“… підростає „человєк“,
„ніцєво сєбє“, в дорогу вже говорить „слява Богу“!
Та розширюються списки – вже повисли дві „сосиски“,
хай простять шановні люди, але мамині то груди…
[i]Четвертий рік:[/i]
„Халашо“ я вам „сказала“! Нова дівка завітала?
Але ні, це нове горе, то Андрійко так говорить…
Тут „живить“ я буду ловко – нова є головоломка.
А оце вже не „каяй“ – „папа маму целовай!“
Є у нього „насіпед“ , потім буде і мо„пед“,
він на „лижики“ стає та усе… не визнає.
Наш Андрій всіх „побором“, отакий вже грізний гном,
забажає він боротись – „хочу тебе побором!“
Та коли він не мовчить, то „борой“ мене – кричить,
мабуть стане він спортсменом й щось нового нас навчить.
Син не любить процедуру – пить від „кашлія“ мікстуру,
а настоянку солодки вип‘є мовчки, бо солодка.
[i]П‘ятий рік:[/i]
„Шикальок“ – це гаманець та далеко не кінець,
бо Андрій багато слів знав і дещо розповів.
„Скапітанкою“ малий „капитая“ замінив.
Це „борою я Абаса“ й падає на пса відразу.
Руки вгору, попу вниз, признавайся – ти „пушист“?!
Хай завжди усі фашисти, злодії і комуністи,
крадії та різні таті будуть, як у нас, пухнаті!
[i]Восьмий рік:[/i]
„Європарія“, „Мєтлополь“, друзі, це не Сімферополь,
далі інша вже історія – Мелітополь то і Євпаторія.
31.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640292
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 01.02.2016
Похмуро, сіро, холодно надворі,
тріщить мороз і хуга завиває,
а на душі – не краще, ніж в коморі.
На жаль таке частенько все ж буває.
Сховалось сонце ясне у імлі,
Аляуди накрила ковдра сіра.
О, Господи, за все прости мені,
за те, що у душі не маю Віри…
Надії теж не маю і Любов
кудись собі тихенько побрела.
Все холодніша у судинах кров,
перед очима стежка до села…
Я бачу цвинтар, мамину могилу,
хрестів шеренги, ніби вартові,
і відчуваю, що все важче тіло
та дзвін луна в нещасній голові.
Лунає він останні двадцять років
і вдень, і ніччю, в радості і горі.
Життя багато задало уроків
та крапки ще не ставило в цім спорі…
Пливу рікою вічного Буття,
кінцевий пункт напевно уже знаю.
На жаль назад немає вороття –
холодна Вічність вдалині чигає…
24.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640288
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2016
Здоров‘я передчасно щоб не підірвати,
годинок вісім вдень потрібно спати.
Та це здорового рецепту лиш частина…
Вночі ще стільки ж – друга половина!
29.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640009
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.01.2016
[i](або Достойна відповідь)
[/i]
Шановний пане, ви чому очима
немов павук вп‘ялися в мої груди?
У вас півсотні років за плечима,
а тут народ з малими дітьми всюди!
Я молода, але порядна жінка,
вам не дозволю так себе вести!
А ще у вас розстебнута ширінка
і „чижик“ нахилився „до шести“…
Знітився пан, але знайшовся швидко
і відповів, аби та не глумилась:
Як у штанах знайшла відкриту хвіртку –
то не у вічі й ти мені дивилась!
29.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016
Білявка на крутім авто
в старому замку паркувалась,
а місця вільного в шато
надвечір мало залишалось.
Скакала ніби на пружині,
ледь не звалилася в канал,
крило зім’яла «Ламборджині»
й розбила «Доджу» стоп-сигнал…
Почувши звуки характерні,
дворецький, тобто мажордом,
на них полинув мов крізь терня,
а просто мовити – бігом.
Він був здивований безмежно,
та ледве перевівши дух,
спитав красуню обережно, –
Мадам, паркуєтесь на слух?!
29.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2016
[i](або будні жіночої збірної по біатлону)[/i]
Дівчата наші до Тюмені не поїдуть.
Вони на інші тренування підуть.
Не буде з них відпочивать в ніхто,
бо дуже вони зайняті… в АТО!
29.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639747
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.01.2016
Ти оленів додумався голити
та врешті скинув роги і утік.
Чим кожен день гірку горілку пити,
то краще вже з дівчатами…
співати в гурті „Тік“.
27.01.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639491
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.01.2016
[i](або власна точка зору)
[/i]
Сім‘я молода оглядає квартиру,
що наміри має знімати.
Родина мала: лише мама-дружина,
синок п‘ятирічний і тато.
Вона, – Ми поставимо тут одне ліжко,
там шафу з начинням дитячим…
Синочок добавив, тримаючи книжку, –
Поличку іще прихріначим…
Відразу він ляпас отримав від тата,
та ще зі сльозами тримався.
Подумав, – Куди буду книги складати? –
Але все одно не здавався.
Тобі зрозуміло? – спитав його батько
й до сина рука потяглася,
а той головою кивнув, ніби дядько, –
Так, нахрін вона там здалася!..
28.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
Чиновники весь час собі міркують,
[i](пусти козла у власний огород),[/i]
бо демократію по-своєму трактують –
як право вільно грабувати свій народ.
20.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639230
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 28.01.2016
[i]Ми тонемо під музику –
оце перший клас!
(із кінофільму „Титанік“)[/i]
Скуповувати долар, росіяни, пізно.
„Брати“, не панікуйте! Буде все ж корисно
сіль, сірники та керосину прикупити,
щоб вам „великим“ до весни дожити.
Бо знову не в свої ви сіли сани,
завів в болото вас Вован Сусанін.
А щоб зовсім у своїх ночвах не втонути –
розплющте очі й позривайте пута!
23.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016
Імпортозаміщення в Росії відбулося!
Кістками м‘ясо замінили в холодці,
куфайок виробництво піднялося
й калоші в моду вводять… на високім каблуці!
26.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639031
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.01.2016
З Миколая по Йордан – український Рамадан!
І яка там вже робота з понеділка до суботи!
Бо зимовий Миколай запускає цей трамвай.
Два Різдва святкуєм здавна: католицьке й православне.
Новий рік і старий рік ми стрічаємо вже вік.
Під кінець на Водохрещу хвилі з ополонки плещуть.
В день святого Валентина ми не знаємо спочину.
Для захисників Вітчизни день зробили особистий.
8 Березня – жінок ми ведемо у шинок.
Так ідем за кроком крок до нових своїх зірок.
Ще святкуємо Вербу в полі десь чи на горбу.
А Великдень, як ведеться, краще свята не знайдеться.
Отака вже Божа ласка, свято з свят – це наша Паска!
Перше травня – знаєм здавна, свято радості й весни,
а за ним 9 Травня – Перемоги день ясний.
Хоч не був я депутатом, а зайнявся плагіатом…
Та який то плагіат – ніби голий депутат.
Там весняний Миколай, для рибалок прямо рай.
В річку вудку закидай й нумо рибки натягай!
Потім Трійцю відмічаєм, хату зеленню квітчаєм.
Конституцію, Купала – все святкуєм, що попало.
Позабувши обережність, ще й країни незалежність.
Потім прийде в гості Спас, знову святкувати час.
Але спасів їх аж три, все уважно розбери:
Першим йде Медовий Спас, Мокрий – назва про запас.
Другий – це Преображення, Яблучний його імення.
Потім радує всіх нас третій – Полотняний Спас.
Далі – будьте всі здорові, привітає нас Покрова.
Революція Жовтнева – в листопаді королева,
донедавна так було та бісівство те спливло.
Це свята лише великі, ще малі й зовсім безликі.
Професійні є свята, міста день і день моста.
Свято в нас на кожнім кроці – більше п‘ятисот у році.
Днів на всіх не вистачає, то й по два ми відмічаєм.
Як казав Стецько колись, звідки всі вони взялись.
З‘їли всі свої припаси, працювати нема часу.
Все святкуємо, не сохнем, з голоду чи не подохнем?!
січень 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639028
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 27.01.2016
Стук у вікно опівночі…
– Що треба?
– Там терористи Раду захопили!
Великий викуп хочуть… Не для себе,
прошу, щоб депутатів відпустили.
Якщо не буде грошей, то бензином
обіллють і підпалять… Ну, екстрим!
– Лишив останню сотню в магазині,
пального можу дати літра три…
23.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016
[i](або чи надовго спонсорів вистачить?)
[/i]
Із Заходу до України все частіше долинає –
реформи вам давно потрібно вже робити.
У відповідь від керівництва лиш лунає –
давайте грошей і не учить нас жити!..
22.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638853
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 26.01.2016
Палає яхта „Королева Анна“
та не спішать її тушити турки…
Бо власниця, то не якась там панна –
майно із рашки, олігарха-урки…
23.01.2016
* Поспішай повільно – з латинської („Божественний Август“, 25).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638426
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.01.2016
Якщо мужик убив свою дружину,
або по тім ще й труп її четвертував.
Сидіть йому до скону, до загину,
у кращім випадку десятка півтора він „залабав“.
Коли вже жінка чоловіка завалила,
то не важливо, що посікла на котлету.
Не більш десятки дівка заробила,
слабка ж бо стать… і дама б‘є валета.
Якщо якийсь недбалий горе-генерал
угробив сотні чоловік холоднокровно –
мундира „честь“, лайно та інший кал…
Отрима до п‘яти, та й то… умовно.
Коли ж украв ти більше ста мільйонів,
якщо у тебе золоте біде…
Хай навіть ти не гладив золотих батонів,
До суду справа – зовсім не дійде!
І хто б вам що не плів там про підходи,
обставини, особу, про серця…
Як правило, й відомо це в народі,
усе залежить від об‘єму… гаманця.
20.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638422
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.01.2016
За російський „рупь“ дають чуть більше цента,
та кремлю на це вже наплювати.
Якщо нафта ще впаде на три проценти –
за нього будуть тільки в морду і давати…
21.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638158
рубрика: Поезія,
дата поступления 24.01.2016
[i](або вічна тема)[/i]
Коли говорять про потребу у коханні,
якщо водою спрагу вже не втамувати –
скоріш за все фальшиві будуть ті зізнання
і чистих почуттів там годі вже чекати…
Коли Любов приходить – просто люблять,
людей, тварин і навіть цілий світ!
А спрагу до кохання ті голублять,
хто лиш збирає папороті цвіт.
Любов нас застигає випадково,
як скарб який, немов дарунок долі…
І кожен порух, кожне світле слово
здається квіткою тобі у чистім полі.
Лунає щебетом пташок у синім небі,
пливе хмаринкою за сонцем в вишині.
І розумієш, що й не жив без тебе,
а просто існував у тишині.
Уже не ходиш, як чвалав учора,
а ніби вітром линеш над землею.
Куди й поділося утрат безмежне горе,
кортить ділитись радістю своєю!
То почуття святе, як промінь на світанні,
про брак Любові скиглити не діло.
Коли я чую зойк – потреба є в коханні,
упевнений, що то говорить тіло…
Якщо кричить хтось про потребу у коханні,
то так і знайте – просто засвербіло!
22.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016
Муза моя – примхлива літня діва,
та часом може сотворить немало дива.
А то зовсім десь забреде надовго,
і днем з вогнем не знайдеш її томну.
Вона зненацька може заявитись
та так невчасно, що не дасть помитись.
А інколи на горщику впіймає,
сидить десь поряд і не заважає.
Бува прилипне прямо у авто,
не відірве її ніщо, нізащо і ніхто.
І щоб зненацька не попасти у халепу –
мерщій на тормоз, краще ніж до склепу.
А інколи мене впіймає за обідом
чи на балконі, коли милуюсь видом.
Буває прямо в теплу ванну влізе,
тоді корито стане, як валіза.
Вночі вона немовби чорна кішка
поладилась залазити до ліжка.
Шмигне під ковдру і собі дрімає,
а в мене сну до ранку вже немає.
Та хоче досадити ще мені –
припреться боса прямо уві сні.
Який тоді там в біса відпочинок,
хвать олівець і пишеш хоч починок.
А тільки-но зайдеш до інтернету,
вона вже суне мовчки по паркету.
Все рівно, танк ведеш чи пишеш "пулю",
вона завжди трима в кишені дулю…
Не дасть спокійно подивитися кіно,
пограти в шахмати чи навіть в доміно.
Та і цього її здається вже замало,
бо днями навіть в ополонку завітала.
Не встиг пірнути з головою в воду -
вона вже тут, хоч і не знала броду.
Мороз на вулиці і пальці задубіли,
та Музі геть нема до того діла.
Прийшлося все навіяне потому
нести в „макітрі“ прямо, аж додому.
Зате родилася така вже „Гра ілюзій“,
що й зараз не позбувся всіх конфузів.
Тому з тих пір завжди готовий я до бою
і на плечі ноутбук весь час ношу з собою!
22.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637889
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 23.01.2016
Сьогодні на ФБ лунає крик –
в Росії справжній лиш один мужик.
Хай що там Вові чи Рамзанчику не хочеться –
це українська викрадена льотчиця.
22.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637887
рубрика: Поезія,
дата поступления 23.01.2016
Чому дивуєтесь, шановні, що Росія
веде війну гібридну в Україні?
Вона ж одна на цілий світ „месія“ –
немає більш гібридної країни.
Ну, де ви бачили ¬¬¬іще такий гадючник,
в якім святі отці освячували б зброю,
де патріарх – колишній КДБушник,
а паства все ще йде за Сталіна до бою?!
Ну де знайти такий ще дебілізм,
де православні знов будують… комунізм?!
19.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637640
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 22.01.2016
Ми надаємо перевагу терористам,
хабарникам, фашистам, комуністам!
Ми завжди раді бачить різних депутатів…
до списку можна ще багато додавати.
Але не будем раді навіть наодинці
зустрітися із щирим українцем!
20.01.2016
* Об‘ява на вході в бюро ритуальних послуг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637639
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.01.2016
Спілкуйтесь українською дядьки!
Це ніби парком йти опісля хащі.
На рідній мові навіть матюки,
як пісня – мелодійніші і кращі!
19.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637407
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.01.2016
Ось і рушив мій потяг вперед
та в душі залишається осад
почуттів, що хвилюють мене
і напружують серце та мозок.
Хоч справляюсь не завжди я з ними,
але вірю у дух свій я юний,
що веде уперед незупинно
і дзвенять у душі моїй струни.
Я слідкую за ним й відчуваю –
він сильніший фізичної сили.
Не критично, що чогось ше не знаю,
головне – щоб мене розуміли.
Працювать кожен день над собою,
добавляти щоденно по граму,
в кожну мить буть готовим до бою,
злиднів долі здолать панораму.
У житті перевірки потрібні,
бо без них ми не бачимо сенсу.
Досить часто псуємо обідні
і знаходим розраду у сексі.
Але знаю напевне – сенс є,
в глибині десь усе найцінніше.
Бо життя, як і щастя твоє –
це все те, що душі наймиліше.
Нікчемна метушня мине собі,
а порятунок лише в глибині.
У розумінні, що свобода й честь тобі
не просто так видніють вдалині.
Будь відданий собі, живи без суєти
і пам‘ятай, що в праці твоя сила.
Час пройде – труд твій принесе плоди,
куди б тебе недоля не носила.
Віддам усе, щоб виказать любов,
з дитинства що живе в моєму серці.
Бо лиш вона хвилює в жилах кров,
бентежить мозок і кружляє в скерцо.
20.01.2016
[i]* Переклад першого твору мого середнього сина Олексія.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637406
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.01.2016
З початком атестації хабарі
поліції виросли в два рази
(із засобів масової інформації)
http://vshoke.net/?p=15614
Ну, й чого тепер добився ти,
новою поліцією прикрившись?!
Переатестовані старі менти -
хабарі беруть в два рази більше!..
20.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637176
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 20.01.2016
[i](або не марно прожите життя)[/i]
Не сповна той прожив у світі вічнім,
хто не пірнав у ополонку в січні.
Хто з гвинтокрила не стрибав із парашутом,
у гори не ходив складним маршрутом.
У кого руки зброї не тримали,
коли Вітчизну рідну захищали.
Який спортсмен, хто не розкаже сину,
що він хоч раз би не скорив свою вершину!
Не відчував приплив адреналіну,
коли на лижах мчався з „чорної“ в долину.
Або годинами ішов в тайзі за лосем
й за кілька тисяч на рибалку за лососем.
Хто сотні раз коханою не марив
і стільки ж він коханок не „зажарив“.
Не гриф якийсь, щоб падлом харчувався –
орлом родився, ним же і зостався!
Той не кохавсь по-справжньому у разі,
хто разів сім підряд не побував в екстазі!
Однак не можна відчувать себе героєм,
якщо й жадана там же не була з тобою!
Не сповна б ти прожив у світі грішнім,
коли не написав хоча б десятка віршів.
А коли книгу видати вдалося –
життя, як в нас говорять, задалося!
Якщо ти збудував не тільки хату,
і щовесни твій сад влягає шати
коли ти маєш цілих трьох синів –
не даром ти на білім світі жив!
Тоді життя тобою прожите не марно,
бо на картині фарби лягли гарно.
І хай багато з того вже нема –
та не страшні тобі ні осінь, ні зима!
19.01.2016
[i]
* Описані в творі обставини не мають нічого спільного з дійсністю, збіг з будь-якими подіями чи особами – випадковий (жарт).[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637174
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.01.2016
[i](або кожен бореться, як може)[/i]
Зайшов я кума хворого провідать,
свинячим грипом захворів сусід!
Дружина мовила, – Ще вчора, до обіду,
той на Москву пішов, схолов і слід…
– Як на Москву? Він мабуть не при тямі!
Так епідемія ще може розпочатись!..
Та жінка тільки розвела руками, –
Сказав, з АТО потрібно вже кінчати!
17.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2016
Ми вже більше не будем братами,
ні по матері, ні по вірі.
На роду у вас – бути катами
Україні… й у всьому мирі.
Ви себе нарікаєте старшими.
Хай молодшими – та не ваші ми!
Хоч багато вас та всі тіні безликі.
Величезні потвори ви, ми ж просто великі.
Все ви тиснете, все ви маєтесь,
ніяк заздрістю не подавитесь.
Слово „воля“ ж бо невідоме вам.
Ви в кайдани з дитинства заковані.
Сидите ви тихенько, як миші.
В нас же – „Гради “ шматують тишу.
В жилах наших тече кров гаряча.
Що ж за „рідня“ ви така, незряча…
Підросли ми і стали смілими,
навіть в снайперів під прицілами…
Страх здається нам недоречним,
ми й без зброї вже небезпечні.
Нас віками ви навколішки ставили
та повстали ми і все справили.
А щури усі не сховаються,
іще кров‘ю вони навмиваються.
Ви в минуле дорогу торуєте,
крім царька свого нікого не чуєте.
Ми за це вас суворо не судимо…
та братами ніколи не будемо!
19.01.2016
[i]* Спроба перекладу твору Анастасії Дмитрук „Никогда мы не будем братьями“ чи ремейк? http://forum.md/ru/963308
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636948
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.01.2016
Зустрів Володьку Путіна недавно,
газку пропонував він прикупити.
Недорого, бо заморилось падло
балона на плечах своїх носити…
17.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636669
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.01.2016
Учора поплелась до магазину,
бо їсти захотілося страшенно,
наповнила продуктами корзину
та катма грошей, пусто у кишенях!
На касі, у об‘яві, прочитала –
для платежу придатна всяка карта,
а ще якісь там бонуси чи бали,
і зрозуміла нітитись не варто.
Зраділа – все, часи мої настали,
завжди колоду маю із собою!
Туза трефового я повагом дістала
і простягла касиру ніби зброю…
Але промашка вийшла, слід сказати,
за банкоматом в відділку сиджу
і банківську систему крию матом –
очікую прямого платежу.
18.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2016
В онуки траур, цілий день пила
та горе заїдала пирогами –
приїхала бабуся із села
і ноутбука переплутала з вагами…
17.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636420
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.01.2016
Як там… на сьомому?.. Як у Аксьонова?..
Що там в Криму?..
Дійсність чи спогади, темно і холодно…
На Колиму…
Я про наркотики, не до еротики,
Начебто звісно…
Толку від дотиків, що без наркотиків,
Тіло – як тісто…
Квазі-наркотики винайшли скотики
німці у „Штазі“…
Капосні котики пісяли в ботики –
в дикім екстазі…
Дивні наркотики… тягнеш до ротика!
Хочеться ще?..
Точишся, дро_чишся, в шалі помочишся,
кислим борщем…
Ранок у мороці, просо для куриці…
Мало тобі?
Сонце у торопі, дівка у коробі…
Встав вже чи ні?!
Ранок надворі, голий в коморі…
Де ж молодиця?..
Спав ніби марив, щось собі жарив…
От же ж… присниться!..
17.01.2016
[i]* Пародія на твір Олекси Удайка „Як там… на сьомому?“: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636360.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636419
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.01.2016
Іржу, не можу, я із тих дотеп,
які, смакуючи холодне ескімо,
все бідкаються, начитавшись скреп,
що в Інтернеті ми постійно сидимо.
Теорії я цій поклав кінець –
у павутині більше не сиджу.
Давним-давно забув я про стілець,
у Інтернеті я тепер… лежу!
15.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016
[i]У Воркутинському горно-економічному коледжі
спалили книги, видані при підтримці фонду Сороса…
Трагічно закінчилась спроба молодої пари
сфотографуватися на фоні гігантського льодяного
пеніса на Алтаї. Підтанувша статуя несподівано
рухнула, похоронивши заживо обох закоханих…
(із російськихзасобів масової інформації)[/i]
Як швидко потепліло на Алтаї
від спалених у Воркуті книжок…
Так, що підтанув в цім забутім Богом краї
гігантський пеніс – льодяний божок.
І мстя небесна не затрималась сказатись
на шанувальниках таких духовних скреп –
два дурні вирішили сфотографуватись,
а получивсь один холодний склеп…
15.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636179
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.01.2016
- Послухай, Зін, а як там Кисельов?
Щось нове говорив про українську він заразу?
- Ой, Васю, що там може бути в тих „хохлов“?!
У них нема на кухні душу… й навіть унітазу!
14.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635906
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.01.2016
Парус як біле крило,
в чистім високому небі.
Старість лягла на чоло
сіткою зморшок у тебе.
Вітер крило підіймає,
парус надривно тріпоче.
Серце-двигун калатає,
а зупинятись не хоче.
Вітер чужий з року в рік
гонить вітрило-крило.
Так непомітно вже вік
сплинув немов не було…
Вітер чужий, нетутешній
гонить вітрильник туди,
де вічно-білі черешні,
в інші, незнані світи.
Вітер із іншого світу
серце нестримно шматує,
ломить він віти як квіти
і заметіллю частує.
Тіні в шаленому танці
вічності пісню співають.
Ми для них нібито бранці,
бранців вони не кохають…
Білії шати вдягнемо,
шати прочан і друїдів,
і у безмежність ступнемо,
та це не пасок шахідів.
Здіймемо білі вітрила
і полетим ніби птахи –
вільні, легкі, сизокрилі,
не відчуваючи страху.
Линем над морем прозорим
волі назустріч п‘янкій,
небом ясним неозорим,
снивом із юності мрій.
Чайки готуйте, русини,
птахи-човни споряджайте!
Дружно напружуйте сили –
мрію-вітрило здіймайте!
Новій Вітчизні назустріч,
новому часу в обличчя!
Нова чекає нас зустріч.
В Царство Свободи,
у Вічність!
січень 2016
* За мотивами твору Шона Маклеха Патріка „Біле крило“: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633875
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635905
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.01.2016
Глобальне потепління відбулося! –
відкрито заявлю, набравшись духу.
Бо ще на Василя не бачив досі
я на вікні живу велику... муху.
14.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635721
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.01.2016
[i]В Росії набуває темпів зачистка силовиків,
причетних до втілення в життя імперських
планів Президента Путіна…
Вартість вкраденої злодієм у прибиральниці
Газпрому сумочки склала 300 тис. руб.
(із засобів масової інформації)[/i]
[b]В Газпромі прибиральниця зовсім не бідувала,
не знали генерали одного,
що в планах „прибирання“ вона не визначала:
коли і як, а головне – кого![/b]
14.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635720
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.01.2016
Ще не вмерла Україна й житиме віками,
якщо ми не доконаєм власними руками!
Якщо той одвічний принцип „Моя хата скраю…“
ми не зміним кардинально – „Хочу, вмію, знаю!“
[i]Часу й сил не пожалієм ми за Україну,
бо її ми щиро любим, лиш її єдину!
[/i]
Ще не вмерла наша воля та вже меркне слава.
Не живе, а животіє вся наша держава.
Вороги самі не згинуть, як роса на сонці,
поки будем дожидатись, стоячи в сторонці.
[i]Часу й сил не пожалієм ми за Україну,
бо її ми щиро любим, лиш її єдину!
[/i]
Ще не вмерла Україна і не вмре ніколи,
якщо ми усю гидоту виметем довкола!
Ворогів здолаєм разом, скинем кровососів,
подолаєм гнид своїх і всіляких …росів.
[i]Часу й сил не пожалієм ми за Україну,
бо її ми щиро любим, лиш її єдину!
[/i]
Не потрібно помирати ще й ложити душу,
ворогів трусити треба, ніби дичку-грушу.
Треба битись, браття милі, за нашу свободу
й доказати: українці – козацького роду!
[i]Часу й сил не пожалієм ми за Україну,
бо її ми щиро любим, лиш її єдину!
[/i]
Загримить козацька слава від Карпат до Криму,
і настануть часи славні – четвертого Риму!
Тільки ми і наша праця звеличить країну,
бо ніхто крім нас не любить нашу Україну!
[i]Часу й сил не пожалієм ми за Україну,
бо її ми щиро любим, лиш її єдину!
[/i]
січень 2016
[i]* За мотивами відомого твору Павла Чубинського
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635592
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.01.2016
[i]На весіллі старша дружка
впіймала такий „букет“,
що венерологи тільки охнули…
(з народного фольклору)
[/i]
Букети дуже різними бувають:
із квітів, запахів, смаків…
А ще трапляється,
коли „букет“ піймають –
у венеролога не вистачає слів…
05.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634821
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.01.2016
Чому в Кремлі заборонили Гітлера „Майн кампф“?
Це й я вам, друзі, можу розказати –
щоб читачам Росії не обламати кайф,
бо там одні лиш Президента Путіна цитати…
09.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634739
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.01.2016
В Криму живуть цікаві люди –
раніше мріяли вони померти у Росії…
Здійснилась мрія! Та знову чути звідусюди –
не хочеться вмирати…, вижити вже мріють!*
06.01.2016
[i]* Українських патріотів Криму це не стосується.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634533
рубрика: Поезія,
дата поступления 09.01.2016
[i] Навчимо Європу бенкетувати!
(з рекламного ролика)
[/i]
Реклама лізе звідусіль, як таргани:
із телевізора, комп‘ютера, білборда…
Без мила в попу, мов повія у штани,
повсюди майорить її нахабна морда.
Та скільки все ж цинізму треба мати,
не бачив я вже більшої хули,
щоб ще й Європу вчить бенкетувати,
за гроші…, що у неї ж і взяли!
28.12.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634531
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 09.01.2016
[i]Всім співицям своїх принад
присвячується
[/i]
Вона ішла з відкритими плечима
і декольте глибоким… як яруга!
Усі затихли, кліпали очима –
це виглядало мов якась наруга…
– Ой, каблучки, а ще панчохи чорні!
– Жіночий неповторний антураж!
Спиртне виною, мозок як у жорнах,
а може і від спеки той міраж…
Красуня містом йде, ніхто не відстає…
Зі снів вона потрапила у дійсність!
– Ця жіночка комусь таки дає…
своє кохання і подружню вірність!
Ішов за нею зібганим барбосом,
не помічав, дорога, тротуар…
Зітхав і все частіше шморгав носом
чарівний аромат „Мажі-нуар“.
Табун таких же, як і сам, зібрався,
їм снитиметься довго та облуда…
Ба, навіть коп навшпиньки підійнявся,
розгледіти щоб краще її груди!
– Феміна завітала у наш дім!
Пронизує юрбу богині погляд.
Фотограф клацає… і добра сотня з ним,
але для неї – це лише непотріб.
Услід ішов, як за Лаурою Петрарка,
немов Орфей за Еврідікою… О, ля!
Вона голівку повернула шпарко
і лагідно промовила, – Теля…
Ти назирці чому за мною ходиш?
Розслабся, витри слину, Бармалею.
Без лупи бачу, що мене вже хочеш…
За сотню баксів буду я твоєю!
Допоможи, о Господи, прошу!
Терпіння дай і сотню благодаті…
Купить дружині сукню поспішу –
на хльорок я валюту ще не тратив!
05.01.2016
[i]* Ремейк на твір Тимура Шаова „Романс о женщине“.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2016
Забувайте всіх, хто зрадив вас
і стирайте з пам‘яті рішуче
телефон, адресу, день і час,
де зустрілись й інше все болюче.
Затамуйте серця гострий біль,
з часом заживуть криваві рани,
зарубцюється, мине утрати хміль,
хоч і не позбутися вже шрамів.
Не тримайтесь ви тих вертихвісток,
що не цінять істинної дружби,
кому успіх ваш – у горлі кістка,
суть взаємин – користь лиш чи служба…
Відпускайте ви такі створіння
й не давайте наближатись знову,
бійтесь цих майстрів хитросплетіння
і не вірте жодному їх слову!
Забувайте всіх, хто зрадив вас,
без таких життя лиш буде кращим
вдвічі, втричі… Ні – в десятки раз!
Парком стануть непролазні хащі.
Зайві сльози, навіть просто щем,
не тримайте в серці зло, образу.
Викресліть – і будь-яких проблем,
видаліть з свідомості заразу!
07.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634198
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2016
Чи варто спробувати все у цьому світі?
Не поділяти, лише оцінити:
нещастя, заздрощі, плітки і навіть зраду,
але усе до серця не приймати!
Аби у мареві імли густої й часу
не змарнувати всі життя запаси,
таки устояти усупереч усьому,
тепло душі не втративши при цьому!
30.12.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2016
Щедрий вечір добрим людям,
хай добро панує всюди!
Щедрим людям добрий вечір,
хай Різдво зігріє плечі!
Хай Христос панує в душах
і добро панує в справах!
Згине хай ворожа туша,
щезне вся орда лукавих!
Хай Любов наповнить серце
і тягар покине душу!
В грудях залунає скерцо…,
а іще сказати мушу:
Хай пощезнуть кровососи!
Кріпне хай мета єдина!
Хай сконають різні …роси
і розквітне Україна!
[i]З Різдвом Христовим!
Миру Вам і Добра![/i]
07.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634014
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.01.2016
Топтати почуття – гріху тотожно,
та ще й лукаво насміхаючись довкола.
Розірвану світлину склеїть можна,
а душу понівечену – ніколи!
05.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633846
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 06.01.2016
[b]В суєту міст чи сіл та в потоки машин
повертаємось ми – просто нікуди дітись!
І спускаємось долу з неосяжних вершин,
Залишаючи серце у горах назавжди, молитись.
[/b]
[i]Так залишмо напрасні ці спори,
я собі уже все доказав –
краще гір можуть бути лиш гори,
на яких ти іще не бував.
[/i]
[b]Хто захоче в біді залишатись один?
Хто захоче піти, заглушить поклик серця?
Та спускаємось ми з недосяжних вершин –
що ж поробиш, і боги спускались на землю…[/b]
[i]Так залишмо напрасні ці спори,
я собі уже все доказав –
краще гір можуть бути лиш гори,
на яких ти іще не бував.
[/i]
[b]Скільки слів і надій, скільки тем і пісень
гори будять у нас й залишитися манять.
Та спускаємось ми – хто на вік, хто на день,
Неодмінно ж вернемось – це тому, що вони нас завжди лихоманять.[/b]
[i]Так залишмо напрасні ці спори,
я собі уже все доказав –
Краще гір можуть бути лиш гори,
на яких ти іще не бував.[/i]
05.01.2016
[i]* Переклад пісні В. Висоцького „Прощание с горами“ із кінофільму „Вертикаль“.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633844
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 06.01.2016
Знов „Опіум“* тіснить „Мадмуазель“**,
прогрес крокує семимильними шагами!
На зміну «зомбоящику» прийшла «зомбопанель»
й на унітазі не сховатись … від реклами!
03.01.2016
[i]* Духи і туалетна вода торгової марки „Ів Сен Лоран“.
** Духи і туалетна вода торгової марки „Коко Шанель“.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633566
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.01.2016