| Сторінки (5/486): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Ми жиром не запливаєм.
За нами ще ТІ бої.
І проміжок часу маєм,
Аби осягти її-
Ту Істину, що в натхненні
Спадає в долоні нам,
В скляних домах сьогодення
Що схожа на Божий Храм,
Синовньою що любов"ю
До предків, до давніх Вір,
У серце втікає кров"ю
Струмків, що зчиняють вир
Надій, сподівань, уявин-
Все те, що ти нам даєш,
І воду Дарунку Мамі
У відповідь нашу п"єш,
Ти, наша Вітчизна мила,
Наш Дар, що горить у нас,
Що Сяйво Руси творила
У світлий і темний час,
Що як неосяжне небо,
Глибоке і голубе...
Нелегко? Скажи, як треба.
І МИ ЗАХИСТИМ ТЕБЕ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2014
Мистична тьма ночного неба...
Безмерной мглой давя на нас,
Как извергая быль и небыль,
Предупреждая всякий раз
О сокровенном смысле Знаний,
О невозврата полосе,
О предрешенности свиданий,
Нам приоткроет тайны все
Куском преломленного хлеба,
Как Дар Богов... И мы вдвоем,
Впитав в себя ночное небо,
Как вина, тайны эти пьем...
Как вина... Руки протянули
Навстречу звездной тишине...
И сумрак звезд гудит, как улей,
В сердца войдя тебе и мне.
И в миг ночной, что всех дороже,
Вдыхая грудью звездный дым,
Как Инь и Ян, взойдя на ложе,
Друг другу тайны отдадим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529161
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.10.2014
Есть НЕКИЕ, которым путь закрыт
К любви, как состоянью, априори.
Их состоянье- кровь людскую пить,
Подпитываясь ненавистью горя.
Вы думаете- ненавись у них
Лишь к тем, кто выведен из их ментало-круга?
Да нет. Они вне мира. Мир вне них.
И ими выдуман мешок такой упругий,
Куда они засунут мира часть,
Которую "своею" посчитают.
А мира часть, что им пошла "не в масть,"
Возненавидят. Этим оправдают
Свою патологическую злость
Ко всем, загнав самих себя в изгои...
И мы, нормальные, для них как в горле кость...
Их- прочь... Давайте жизнь любить и строить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528940
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.10.2014
Ця нелірична осінь-
Як нелірична думка...
Цей зорепад відносин,
Що тягнеться, мов гумка
Бажань, що зачаїлись
У мареві чекання...
Побачень, де зустрілись
Химерні сподівання...
Тих зустрічей, що стали
Вже споминами долі.
Що нас оповивали
Як вітер верби в полі.
Ця лірика заклякла,
Придушена війною,
Мов небарвисте плаття,
Волосся з сивиною...
І ми берем на щастя
Самі себе у спомин,
У викривленні часу
Кохання миті ловим...
І все ж- це наше! Наше!..
І ми благаєм долю
Ще раз по разу чашу
Цю куштувати в колі,
Яким відгородились
Від льодоставу світу,
І як Господню милість
Кохання наше пити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014
Постели бархатное ложе-
Класс!
Станцуй мне обнаженной. Можешь?
-Сейчас...
И ненавязчивых мелодий
Звук...
И босоножек невесомых
Стук...
Халатик медленно спадает
Вниз...
И жажда тайны окрыляет
Жизнь...
И тела пластика в мерцании
Свечей...
И на моем прилечь желание
Плече...
Моих собой едва касаясь
Рук,
Ты в танце вся изнемогаешь
Вдруг,
И я прохладный бархат кожи
Пью.
И брызги страсти вин на ложе
Лью.
И в этот танце-потаенный
Миг
Услышу я освобожденный
Крик...
И в полутьме перед глазами
Вновь
Дурманит тела эротанец
Кровь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528508
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.10.2014
Поймай в ладонь кусочек неба,
Того, что в этот трудный час
Вкусить дало познаний хлеба,
Теплом своим покрыло нас
В местах пересеченья судеб
На ложе потаенных встреч,
В которых память наша будет
Тепло небесное беречь.
Тепло слияния с тобою
В объятьях жертвенной любви...
И эта память беспокоить
Нам будет души... До крови
Еще не раз свои мы раны
Разбередим, сорвав бинты,
Блуждая в призрачных туманах
Разлук и встреч... И с высоты
Теплом лазурью льется небыль,
Что былью стала нам с тобой...
Тепло уловленного неба
Нас обогреет, как любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528278
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.10.2014
Нас "застукали" ночью. Да какая любовь!
Ты на мне. Это точно. Ну и я- под тобой.
Нас нежданно застали. Оч-чень важен ответ-
Ты меня не узнала. Да и я тебя- нет.
Мы совсем незнакомы. Что такое вообще?
Это будто подкова на удачу в борще.
Мы не знаем друг друга. Так ему и скажи!
У меня есть подруга. У тебя есть мужик.
Кончен бал! Разбежались. Выяснять ни к чему.
Я своей "засандалю"... Ты "возьмешь" своему...
В ирреальности мира- недоказанный грех.
Эти "черные дыры"- мракокосмоса смех...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526115
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.09.2014
Боди-арт... Эта тема сокрыта в себе...
Боди-арт... Как красив боди-арт на тебе...
Ты свободна... Легка... Раздевайся скорей!
Ты сейчас, сообразно идее моей,
Превратишься в шумящий болотный камыш...
На тебе затрепещет летучая мышь...
Свет луны засияет над левым соском...
А на губках внизу... С этой темой знаком
Я давно... Я поэт обнаженных витрин...
Я художник дурмана... Я твой господин...
Влажность тела восторженно мне подари!
Мы восторги оргазма с тобой до зари
Исступленно рисуем на теле твоем.
Мы пьяны. Мы тобою играем вдвоем
В обнажении темных фантазий в ночи.
Мы в экстазе картину кончаем... Кричи!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525922
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.09.2014
Ти ходила нічними ярами
В Чарі Дійства прогоркло-солоній,
І нічні наполохані трави
Лоскотали оголене лоно...
Ти літала нічними містами
І кропила їх кров"ю сердець,
Щоб в пожежних вогнях вихорАми
Легковірність звести нанівець...
І у шалі пізнань ексцентричних
Ніч, торкнувши тебе, тріпотіла,
Наче подруга зваб еротичних,
Обійнявши оголене тіло...
Ці знання, що від Темряви Ночі,
Від закритої іншому Брами,
Жаром вогнища жалять охоче...
Закрутились на тілі цепами...
Час не той... І не та нині Ера,
Щоб у клубах гламурно "світитись"...
Середвіччя примхлива Химера-
Доведеться за все розплатитись...
І "бомонду" образи відчуєш...
І плебейське шипіння незгодних...
І Епоха Майбутня парує.
І "зіркове" те вогнище модне.
Тільки раз. За долоню узявшись,
Ту, що нею ти Коло обводиш,
Мов на подіум стрімко піднявшись,
Ти, як Зірка, на вогнище сходиш.
Ти вся гола стоїш перед ними...
Вже вогонь доторкнувся до тіла...
Тільки раз у житті є хвилини...
Це-твоє. Ти сама так схотіла.
Лине крик твій останній, мов пісня...
У Майбутнє Рука волохата
Душу тягне, в Минулім завислу...
Жменя попелу. Стомленість ката...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2014
Душной ночью проснувшись в поту, прошепчу-
Не прощу. Никогда не прощу. Отомщу.
Эта сладкая, сладкая, сладкая мысль
Бесконечна, как стон, улетающий ввысь...
Потерял... Я потерян... Себя не найти...
Предала- не встречайся же мне на пути.
Я прощать не умею. Прощенье- оно-
Это то, что не каждому в жизни дано.
Я потерян. Ковром душной ночи брожу.
Но размеренно вновь я себя нахожу.
Это лестницы путь, обозначенный вниз.
Я решил. И решенье мое- берегись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525419
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.09.2014
Уже відлетіло, мов лист, вересневе тепло...
Уже по ярах залягають вологі тумани...
І щемом по серцю, як клич журавлиний, лягло
Те літнє кохання, на лавці залишене нами...
Загублений ранок всміхається нам з небуття,
Примхливо сміється, закоханий в подихи літа...
В нім спомини щастя, що нам дарувало життя,
У променях сонця, обрамлених неба блакиттю...
І ти, зачарована сонячним світлом сидиш
На лавці зі мною, і сплетені руки коханням...
Нас в світі лиш двоє, і ти від бажання тремтиш
В видіннях картин еротичних до ночі із рАння...
Залишений спомин... Життєвої пам"яті щем...
В усіх так було... Та не так... Ми таки загубили...
Рясніють калюжі, омиті осіннім дощем,
Мов сльози кохання, яке ми саме полишили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014
Плине лист по воді, мітка осені...
Що з тобою у неї ми просимо?
Щоб тумани осінні ставали...
Щоб людей на війні не вбивали...
Щоб побільше дитячого сміху...
Щоб країну обходило лихо...
Щоб вкривались поля сивиною...
Щоб нам щастя всміхалось з тобою...
Наче човник наш лист відпливає...
Та кохання осіннє буває
Як безмежність безхмарного неба...
Буде все. Тільки вірити треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2014
Час вечірній. Кінець вже роботі.
На природу- потік машин...
Скоро ти осягнеш на капоті
Потаємних кохання вершин...
Ти зі мною в машині... Зранку
І до вечора офісний пил...
Тішить слово тебе- "коханка"...
Що ти робиш!? Кермо схопив-
Мало ми не розбились зараз-
Що ти робиш!? Рука мала
Вже ковзнула, неначе мара,
По мені... Знизу до чола...
Ну нарешті! Ми- на природі,
В маячні лісових доріг...
В безсоромності хіті сходиш...
Мить- і сукня вже біля ніг...
Біле тіло в зеленім світлі
Мов одягнене в дивоцвіт
Запашних примарностей літа...
Вся ти зараз- жага і хіть...
Наша мить... зараз на капоті
Наче ляльку весільну я
Розіпну тебе... На роботі
Цілий день, сама не своя
Ти чекала цієї миті...
Ти напружилась... Ти- моя...
З неба сонечко тепло світить...
Та не бачу вже цьОго я...
Ти ж-бо бачиш... Ти- піді мною...
І у лісу мовчанні німім
Стогін солодко лине луною...
Що зрівнятися може з цим?...
І в дорозі назад омрієш
Всю чарівність фрази "дала..."
В"їзд у місто... Та що ти дієш!?..
Просто- трусики не вдягла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524340
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.09.2014
Наших пальцев скрещения тень...
Солнца свет сквозь седые тучи...
Напряженно-осенний день
Нас догадкой тяжелой мучает...
Мы проходим осенний парк,
Где скамьи потеют росою...
Как же вышло так? Как же так,
Что расходишься ты со мною?
И молчания крик немой
Улетает к свинцовым тучам-
Был ты мой, да теперь- не мой...
Не тревожь... Так-то будет лучше...
Вторит эхом в молчании дня
Крик любви, к облакам улетая-
Не моя ты уже, не моя!..
Ты- не та. Ты совсем иная...
Как случилось так? Как ушло,
Как роса в песок, наше чувство?
Души в судорогу свело,
Хоть скрываем это искусно...
На прощание- обниму!
Обниму тебя, как березу!..
Я поэзии баламут...
Только жизнь написала прозу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524143
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.09.2014
Мы искали любви...
Ты и я. Только в разных мирах...
Мы мечтали уйти
Из реальности в сказочный край...
Это чудо- найти!..
И разлуки преследует страх...
Эфемерность пути...
Но я выбрал. И ты- выбирай.
В единеньи миров
Дар судьбы- и твоей, и моей.
И друг к дружке припав,
Своего мы уже не упустим...
Жар от наших костров
Нас согреет в мерцании дней...
Наша встреча- анклав,
Окруженный туманным грядущим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524122
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.09.2014
Хочу написать о добре, о хорошем-
Не пишется...
Хочу отдышаться под тяжкою ношей-
Не дышится...
Хочу верить в сладкой любви дребедень -
Не верится...
Хочу улыбаться, но бой каждый день-
С потерями...
И в бой бесконечный врываюсь опять-
Работаю...
И в прошлое руки протянуты вспять
С охотою...
И рваться вперед сквозь очерченный круг
Наверное
Сквозь пламя судьбу очищающих мук
Начертано...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523928
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.09.2014
Мила моя Рибонько, Рибко золота!
Між плавцями зіроньки, зблиски- як ліхтар!..
Не стомлю бажаннями- виконаю я
Всі твої бажаннячка, зоряна моя.
Я такий схвильований в дім несу тебе.
Як ти зачаровуєш... Наче Дар Небес...
Ти моя омріяна... Довго я хотів
Щоб була моєю ти... Я тебе купив
На Пташинім риночку. Ось у дім приніс.
Звеселя акваріум золотавий хвіст...
Я тобі лататтячка в воду настелю...
Плавай, мила Рибонько! Я тебе люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
Тема- "осень"- душевная стужа...
Как свободы порыв под замком...
Дождь холодно-косой... И по лужам
Не побегать уже босиком...
Время сбора камней... "нашаманишь"
Листопадом любовь прежних лет...
В неба мареве сером помянешь
Тех, которых с тобой уже нет...
Что сбылось подытожишь порывом
С ног сбивающей бури ветров...
Обогреешься мыслью счастливой
Что ты ждешь... И что сам жив-здоров...
Эта осень уводит в походы
По дорогам колючих дождей...
Перемены осенней погоды
Не изменят твоей и моей
Утонченно-желанно-ревнивой
Нам дарованной яркой любви...
Словно ангелы, грустные ивы
Боже, шепчут, вас благослови...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523517
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.09.2014
Що ж то таке, що я в біса Байкар?
Був би Кондитер, чи-то Перукар...
Ні. БайкарЕм я ще стану в пригоді-
Вам щось цікаве скажу при нагоді.
........... .......... ...........
Жив собі Скнара. Оце якось раз
Гроші, що він так задовго припас,
Взяв, та й у землю поглибше зарив-
Так-от надійніше буде! Та стрів
Якось те місце Пронира один.
Тут же все вирив, та й втік з тим усим.
Скнара у розпачі- все, що було,
Так несподівано в мить загуло...
Скнарі сердешному кажуть- мерщій
Жменю каміння в те ж місце зарий.
Соплі утри, та й надалі всміхайся.
Грішми ж ти також не користувався!
........... ........... ..........
Що, Українцю? Нелегко тепер?
Ворог триклятий до стінки припер?
Поки, задурений, їв своє сало,
В хаті всі гроші, ще й зброю покрали.
Ти Незалежність отримав умить.
Тільки от зараз ти зміг оцінить
Як її важко утримать. Цінуй!
Зуби сціпи, й Україну рятуй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2014
Дівчино моя, іди до мене!
В напівтемній хаті нишкне хіть...
Ти тремтиш, тендітна і шалена,
Солодко п"ючи єднання мить...
Я в тобі... Гладенько і чуттєво
Випиваю всю тебе до дна.
Ми одні у хаті... Наче Єва,
В цілім світі ти моя одна...
Місяць хату міря крізь фіранку...
Таємниче сипле срібний пил...
Ми кохатись будем до світанку...
Тільки на зорі не стане сил,
І тоді в ранковій прохолоді
Ми, тілами сплетені, поснем...
В місячного світла насолоді,
Випещені зоряним дощем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2014
Харизмой хренов Хряк хохочет.
Хорей характером хлопочет.
Харон хромает Хелоуином.
Хиреет харя Херувима.
Хреново хлеб хлебать хвостом.
Халат хорош, характер хром.
Хоттабыч хряпнул хидроген.
Хватает хобот хваткой хрен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522889
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.09.2014
Нас веде по стежині
Споконвічне сумління,
І опалені трави
Ріжуть ноги у кров...
Одяглась Батьківщина
У червоно-осіннє,
І злітає у далеч
Довоєнна любов...
Наші душі закуті.
Наші долі розбиті.
Наче сни Маргарити
Про наступну весну...
І поранений Майстер
У бажанні зустріти
Заплітає в долоні
Молоду сивину...
І не хочеться вірить,
Що кінчається літо...
От воно і скінчилось...
Та його й не було...
Все закінчиться миром.
Тільки серце розбите,
Мов душа, розболілось...
Наче все... Відлягло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522709
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2014
Час прийшов до далеких відряджень.
Час настав для Країни важкий.
І не хочеться втратить назАвжди
Цей поезії світ чарівний...
Я на час повертаюсь до Клубу,
Де чудових поезій колись
Водоспадами з вуст ваших любих
Чарівні віршування лились.
Все змінилось. Це символ країни,
Де посіяно ззовні розбрАт.
Де верхівка пасивно-безвільна.
Де поет вже поету не брат.
Тут посіяне зло. Ні, не нами,
Спів сопілки- не гуркіт гармат,
А чужинськими зайдо-"панами",
З інтелектом тролятино-мавп.
Цього клубу уже не врятуєш-
Зрозуміло ж, до чого іде.
Все гучніш лузернЯ репетує,
І все менше порядних людей.
Це- неначе ти схочеш у тіні
Під калиною сісти спочить,
Та загаджене все аж до згину,
Що нема де й на чисте ступить.
Що поробиш? Злий випадок стався.
Нецікавим щось Клуб мені став.
Як поет, тут я в римах кохався.
Був коханим. І сам я кохав.
Тут ловив своєрідності стилю.
Свіжі рими шукав залюбкИ...
Тем омріяних пошук мрійливий...
Видавав автентичні книжкИ...
Тут писалось. Не пишеться. Скучив
Я плювати у бік лузерІв.
Я ж заходив сюди не в гадючник.
Я тут друзів цікавих зустрів.
Та як став це тролятник кричУщий-
Біс із ним! Чи- повЕрнусь колись?..
Чи нове щось цікаве "замУчу"?..
Біс із ним! Я цей Клуб "переріс."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2014
Тает, тает ночи тень.
Будет день,
И познание себя-
Не любя.
Не познаешь жар в крови
Без любви.
Не придут покоя сны
Без войны.
Чтобы жизни смысл познать-
Надо БЫТЬ.
И победы не видать
Без борьбы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520939
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.09.2014
Мы за счастьем идем по горящей земле.
Мы забыты. Отпеты. Петляем во мгле.
Нас травили. Пугали. Сбивали с пути.
Мы в пути. Мы устали. Нам трудно идти.
Только нас не собьешь с шага мерного вспять.
Далеко? НедалЕко? Шагать и шагать...
Мы вгрызаемся в землю. Встаем и идем.
Зову сердца лишь внемля. С пути не сойдем.
Нас не тронь. Мы ответим. Уже не простим.
Мы дойдем до рассвета сквозь пламя и дым.
Мы как факел несем в сердце Веру свою.
И достойно займем наше место в строю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520757
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.09.2014
Робко лист предосенний
Отделился от вЕтви...
Светло- благословенный
День последний... День летний...
Где-то в небе безбрежном,
Потаенно-высоком,
Чертит руны надежды
Птичья тень одиноко...
Философские мысли-
Не спасение мира.
Отражение выси,
Дребезжание лиры...
И не хочется думать,
Что алеют закаты.
И не хочется верить,
Что воюют солдаты...
Что в скрещении судеб
Русь терзают Святую...
Что беды еще будет...
Руны это рисуют.
Только небо безбрежно.
И страдания руны
Сменят руны надежды
Во спасение юным.
И в надежде спасенья
Догорает над нами
Этот день предосенний,
Как строение храма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520585
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.08.2014
Дощик кола плете по воді...
Кола риба хвостом запліта...
Ти ж тихенько, накрившись, сиди-.
Риболовля під дощ іще та...
Риба- символ життя у слов"ян.
Риболовля- зайняття святих.
Дощ очищення- небом нам дан
Від іудо- цілунків гірких.
Будеш думати в шелест дощу.
Буде істини шелест в душі.
Що їх голос у серці не вщух,
Ти затихни й послухай вірші...
Ми їще припадем до основ...
І слов"янське надбання у нас,
Як Трипільська праматері кров,
Серце нам омива повсякчас.
Ми- незвичні. Ми в світі- одні.
Наче риба- ми символ життя.
Ми- ловці... Як же тепло мені
Від пізнання цього відчуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2014
Война с Россией? Ну так что ж?..
Идет давно. Еще с весны.
Давно развенчанная ложь...
Очнемся и отринем сны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520062
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.08.2014
Давайте виживати назло нелегкій долі!
Давайте віршувати у дружнім нашім колі!
Ще буде мир та щастя. Ще буде спокій в домі.
Нам буде що сказати і друзям, і знайомим-
Що ми жили нелегко. Та ми жили із честю.
Країну рятували в ворожім перехресті.
Нерідко- не в достатку. Нерідко- без надії.
Та все було в порядку, бо нам світила Мрія.
Та Мрія, що пронесли її як поклик серця,
Що зігрівала душу, немов горілка з перцем,
Що, мов прекрасна пісня в небесну велич лине-
Єднання у любові до Неньки-України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2014
Як же важко лягають вірші
На екран з напівтемної "клави"...
Темним смутком лежить на душі
Злість образи й бажання розправи...
Що ж поробиш... Загинув Міхнюк...
Ця людина, що стала святою...
Захист Лаври... Чавління зміюк...
І одвічне бажання до бою...
Ще зимою до думки прийшов-
Хай на Сході б собі існували
Різнобарв"я і дУмок, і мов...
Так багато знайомих гадали,
Що в Донбасі всім серцем вітав
Змін надходження подих гарячий,
Як народ узаший виганяв
Пахана у туфлЯх страусячих.
Та не так, як бажалось, збулось.
Вороги не усі повтікали.
Недобите зміїне кубло
Окупантів в країну зазвало...
Неподільність держави- святе.
Це й дитина не може не знати.
Просто дурість- не знати про те.
Що тій владі робить? Воювати...
Цей знебарвлений сморід війни
Для поета- скривавленим віршем...
Де життя? Де бажання? Де сни?
Лиш затятість... Лишилось найгірше...
Як же можуть тепер існувать
Ті, що Схід довели до загину?
Ті тварюки, що зараз скавчать,
Прикриваючись тілом дитини?
Підла зрадо, ти й досі сичиш?
То нічого. Твій час недалеко.
Ти загинеш. І в пеклі згориш.
Вже у небо злітає Лелека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2014
Свято світле сьогодні надходить-
Свято радості, злуки, добра.
Незалежність- надія Народу.
Незалежність Народ обира.
Хай живе моя рідна Країна.
Хай цвіте моя люба земля.
Вік лелеки польоту не спинить
Крука тінь чи дзижчання джмеля.
Не звертайте на бісів уваги.
Тлін минулого- все відійде.
Нашим воїнам- сили, наснаги!
Перемозі не дітись ніде.
Хай розвіються ночі потвори!
До любові нам вистачить сил!
З Незалежністю, любі! В суворі
Ми святкуємо Свято часи...
То нічого. Ми все подолаєм.
І майбутнє- у наших руках.
Наша доля над сонячним краєм-
України омріяний шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2014
Смотри на мглу. Но мгла уж не в тебе.
Ты не слепец. Прозрел ты, Украинец.
Пройден предел. Ты ясен сам себе.
Ты осознал- ты в мире ПЛЮС, не МИНУС.
Смотри на эту мглу, и не прости
Продажных гадов, что делили Украину,
Тех подлецов, которые и ныне
Ее пытаются расторгнуть на куски.
Страна придет к единству, несмотря
На злобное шипение мерзавцев,
Сподобившихся ТЕМ ЕЩЕ продаться,
Деля страну с доходом для себя.
Им наплевать, что Родина в крови.
Они вовеки не любили Украину.
И яд предательства, подобно скисшим винам
В бессильной злобе рвет их совесть на куски.
Вся их идея- пляска на костях.
Из их деяний и восстали эти кости,
Когда врага приветив, словно гостя,
Они несли ему кровавый стяг.
Страна еще воскреснет для любви,
Пускай беснуется во тьме воронья стая,
Но тема единения святая
Еще придет. Лови ее, лови!
И новый Нюрнберг будет ожидать
Всех, кто в безумной ненависти к свету
Родил на свет братоубийство это-
Царя кровавого в края твои призвать.
А злобный враг, змеиное гнездо
В твоем за эти годы свивший теле,
Предстанет пред Божественныи Пределом,
Как жертвы всех, загубленных в АТО.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518579
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.08.2014
Перемен неизменно нам приходится ждать...
Интересная тема- за тобой наблюдать.
Ты со мной улетаешь в очарованный рай...
Ты в разлуке считаешь дни до встречи... Растай
На ладонях ледышкой и капелью стеки
Мне на ноги... Неслышно за собой увлеки
На цветущее ложе, и на нем расцвети
Для меня, чтоб я тоже для тебя мог цвести.
Пусть грядут перемены, дуют ветры... Да пусть!
Ты моя неизменно. И к тебе я вернусь
Сто походов, сто странствий, сто страданий пройдя
Ритму сердца согласно, вешней каплей дождя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518220
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.08.2014
Сьогодні день- неначе зазвичай...
Звичайні справи... Неосяжне небо...
Лиш камінець у серці не чіпай-
Йому сьогодні місце там, де треба.
Загинув мій знайомий. Підірвав
Ворожий танк. Там, на війні кривавій,
Що "брат" країні нашій нав"язав,
Затявшись у своїй пекельній справі.
Неначе світ незмінний, як і був,
І сяє сонце, і дзвенить вода в джерелах.
Та щось торкнулось. Начебто почув
Не голос, ні... Нечутний шепіт неба...
Він був про те, що цей немолодий,
Кремезний і веселий чолов"яга,
Був, як і ти, у справах зайнятий...
І нездоровий... Та до бою мав наснагу...
Він був про те, що он-де він звільнив
У світі місце, що займати мав довіку.
Що маю йти- гасити жар війни.
Що треба йти. Там місце чоловіку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014
Ні, про любов писати ще не час...
Допоки ворон чорний понад нами
Ще змахує пекельними крилАми-
Ні, про любов писати ще не час...
Не ввічливо писати про любов,
Коли в вогні кривавого завзяття
Бійці Вітчизні віддають синовню кров...
Не ввічливо писати про любов...
Від них би народилися сини...
Зростали б, в їх очах відобразились
Дівочі очі, і життя б не припинилось...
Від них би народилися сини...
Цей смуток, не розвіяний повік,
Нічним туманом ляже посивілим,
Як коси матері, простерті на могилі....
Цей смуток, не розвіяний повік...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517124
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014
Я повертаюсь. Знову і знов...
Може, зосталась в серці любов?
Ні, оболонка вмісту не має.
В серці пустелі пил замітає
Те, що здійснилось, чим ми жили,
Що полишили, з чим відійшли
Прожиті роки... Серця нудьга...
Що ж то за мука- спраги жага?
Спраги нового... Дивних ночей...
Губи вологі... Зблиски очей...
Вітре, подмухай, вимети нас!
Час до розлуки... Зустрічі час...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2014
Птичка печальная у тротуара...
Птичка больная... Здоровым не пара...
Птичку несчастную детки согрели.
Взяли на ручки, в шапчонку одели...
Птичке все это помочь не могло...
Смерти озноб, перебито крыло...
Помним ли мы, как легко прерываем
Шаткий мосток между Адом и Раем,
Тот, что людьми называется "жизнь"?..
Жизнь коротка. На добро не скупись.
Птичка в шапчонке тихонько споет
Песню последнюю и отойдет
В край, где без боли и горя мир светел...
Верьте в добро! Будьте добрыми, дети!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516234
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.08.2014
Людоеды пришли. Людоедов прислали.
Людоеды хотят научить нас морали-
Если где-то кого-то случайно-де съели,
То виновны мы сами, они не хотели.
Людоедам что можно сказать о морали?
Будут слушать возможно, но ведь замарали
Руки в съеденных заживо жертвах своих.
Было вкусно. Вот все возражения их.
Перед тем, как приступишь сегодня к обеду,
Ты подумай- возможно, сродни людоеду
Завывания неких премерзостных гадов,
Что страну разлагают от школы до Рады,
Тех, кому абсолютно плевать и поныне,
Чтобы в мире и счастье ты жил в Украине.
Этот вой людоеда в стране наносной.
Ты спокойно обедай. Ты с ними не вой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515583
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 05.08.2014
У тебе дилема- любов і сім"я.
Це, може, проблема не тільки твоя-
У мороці світу, у холоді снів
Злий вітер співа охололі пісні...
Проблема у тому, що щезла любов
До того, кого повсякчас знов і знов
Ти бачиш щоночі, ти бачиш і вдень...
Та серце не хоче застиглих пісень.
Зірватися хочеш крізь млу і дощі,
У темряву ночі в промоклім плащі,
Щоб щастя в обличчя дмухнув буревій,
Щоб серце зігріти у здійсненні мрій...
Так вийшло. Тебе не засудить ніхто.
Твій обраний плащ не зимове пальто,
Що раз одягнувши, не знімеш повік.
Моя ти. Посунеться твій чоловік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2014
Скоро сонечко гріть перестане...
Скоро з неба поллються дощі...
Скоро біль посивілої мами
Огорне, мов осінні плащі,
У безмежному сірому смутку
України сирітські лани...
Ми чекаємо миру здобутку,
Що від нас відійшов із весни...
Що поробиш... Будь милостив, Боже!
Нашій долі надії надай.
Не осінні дощі переможуть.
Перемога ще прийде в наш край.
Перемога, свята і одвічна.
Перемога добра на землі.
Тільки матері горе довічно
Запеклось на твоєму чолі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514975
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2014
Ми відходимо в бій. Бійцям. Омите кров"ю серця.
Ми відходимо- в бій. Назавжди. Нас нема.
Світ і нині живий, та шукати катма
Наші душі у нім. Ми- шматок. Ми- кубло.
Світ і нині живий. Та життя відішло.
Ми відходимо всі, як розтоплений лід-
В піднебесної синь... В височінь пірамід...
Як розчавлене ІНЬ в марі пошуку ЯНЬ-
В придорожних склепінь кавогерці зізнань...
Ми зустрінемось там... Де прогоркле кафе
Відригає в "реал" незапліднене "ФЕ".
Де столешниць пустих незапрудненість місць.
Ми присутні на них. Нас нема? Озирнись!
Ми- де жито скосили у жнива до стерні.
Де зустрітись несила вже з тобою мені.
Де залізнії лати вже не давлять душі.
Де загиблі солдати розуміють вірші
Що про них розіп"яв невідомий поет,
Що від них розпочав незворотній сюжет-
Ми, що втратилили юність, не побачимо день,
Що на скін нам дарує застарілих пісень...
Нас нема. І нам в спини чутен вий кровожер,
Що злодійськи-невпинно до стіни нас припер-
Що не в святості чорність наших ангельських крил,
Що убивчу мінорність шал страждання створив...
Зрозумійте, майбутні... Ми жили- як жили...
У пройдешнє закуті...В потойбіччі імли...
Та в серцях одізвалась футурована жаль
Як Вітизни здригалось тіло- Неба кришталь.
Нас не стало. Забудуть наших таїн політ...
І страждань, що із сумом відійшли нам услід.
Тільки- вірність Присязі. Тільки прИйдешній день
В потойбічній насназі вам від нас надійде.
То- забудьте. Нема нас для вас на землі.
То- чатуйте- вита лютий ворог в імлі.
Ми-були. Ми- творили завтра краще для вас.
Ми- одвічне ЯРИЛО. Ми- ваш завтрашній час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2014
Я не верю в людей. Люди подлы и слепы.
Люди злы откровенно, и сокрыто порой...
Ожиданье любви так порою нелепо,
Как лобзанья Иуды загробный покой...
Я не верю в добро. От добра столько горя
Тем, кого осчастливить возжелают порой...
Случай вертит судьбою в тоске ре-минора,
Подбивая случайный баланс роковой...
Я не верю в успех. По делам не воздастся
Рассыпающим бисер обожанья порой...
Со своими кумирами проще расстаться,
Чем за них углубляться в бессмысленный бой.
Но я верю- в тебя. Не добра и не зла ты.
Ты слепа в наслажденьи... Но и зряча порой...
Ты провал и успех... Неизведанный атом...
Искаженье сознанья... И все ж- будь со мной!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513974
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.07.2014
Как смотришь ты... С презреньем, свысока...
-билета нет? -сойдешь на остановке!
И спазмы мысли, как дрожащая рука,
В карманах разума находят "заготовки"...
Нашел! Нашелся! Вот!.. Улыбки сладкий яд...
-купил билет? -пройдите в глубь салона!
Пройду... Но Боже, отведи свой взгляд
Кондукторши трамвайного вагона!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513788
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.07.2014
Я звусь Байкар (хоча й не Байкер.
А був же Байкером колись...)
От розкажу я зараз байку,
А ти на себе подивись...
..... ..... ..... ..... .....
В усіх Птахів велике свято-
День Виборів (а може- ніч...)
Найкращий серед кандидатів-
З хвостом розпушеним- Павич.
Птахи! Погляньте, що за красень!
Життя почнеться чарівне,
Коли у творчому екстазі
Хвоста свого він розгорне!
Всі згодились. Та ось Ворона
Питає хрипко- Wery well !
То що, хвостом нас оборонить
Павич, як нападе Орел?
..... ..... ..... ..... .....
Краса нічим не допоможе
В борні досягнення мети.
Лише могутня сила може
У боротьбі допомогти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513378
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 25.07.2014
Каплей ртути легла ты на чью-то ладонь...
Капля ртути... Ее удержать ты попробуй...
Ты в сверканьи ее ядовитом не тронь.
Но ронять погоди, поиграй с ней немного...
Так ярка... Так подвижна... Как отблеск луны
Отражен в этом взгляде, игриво- холодном...
Ты прохладой зовешь в эротичные сны,
Оставаясь при том отрешенно- свободной...
Капля ртути... Красой неживою своей
Ты играешь судьбою желанья живого...
Не стекай по ладони! Останься на ней!
Капля ртути... Ты ядом отравишь любого!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513177
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.07.2014
Будуємо ми дім новий.
Красу землі, окрасу світу.
Одвічно світло- молодий,
Як щастя- подихами літа...
А хто не хоче жити в нім-
Пішов до бісової мами!..
От я вам байку розповім...
Хоч... Про війну... Мишей з Котами...
...... ...... ...... ...... ......
Війна іде- ні круть, ні верть.
Онуку передай від діда,
Що Миш приречена на смерть,
Як на Кота війною пІде.
Та Миші в герці воювать
Так перемоги зажадали...
То щоб Котів перелякать,
На лоба... роги почіпляли.
І гримнув бій... Їдять Коти
Їх сірі лави без розбору.
Мишей не встояли ряди,
І Миші кинулись у нори.
Хоч повелось спрадавна так-
Як б"ють- тікай! Простіш простого...
Втекти не можуть аж ніяк
В нору. їм заважають роги!
Хоч як, хто це надумав, тих
Нещасні Миші проклинали,
Коти переловили їх
І до останку поз"їдали...
..... ..... ..... ...... ......
Подумай ти над цим, покИ
Прямуєш в Свято до Причастя,
Як от чужі дурні думки
Нараз призводять до нещастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512973
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 23.07.2014
О, Українцю! Друже! Як погано
Тобі на серці стане- спом"яни
Свою історію, злодІєм невблаганно
У тебе вкрадену- її ти поверни.
Як давні пращури величчям осяяли
Нам за БОРЕЇ шлях серед віків,
Коли прадавні Ар"ї воювали
ІРАН І ІНДІЮ, окраїну світів.
Коли чинуші Українця гноблять,
Коли на Волю хтось ногою став,
Про що нам факти історичні мовлять?
Про КОЛІЇВЩИНУ народу, що повстав.
Коли на землю милу України
Надходить гадський сарани потоп,
Про що історії прадавня пісня лине?
Про ЖОВТІ ВОДИ і про КОНОТОП.
Коли принизити твою бажають гідність-
Стряхни з себе покори сірий пил.
Здійсни в собі оте, Вкраїнське, рідне-
Шевченка мрію- ЧОРНИЙ ПЕРЕДІЛ.
А ще- не забувай одвічну славу,
Прадавньо- східних перемог гучний парад,
Від Князя Київського лепту- Святослава,
Того, Хороброго, що знищив КАГАНАТ.
І з серця скніючого враз спадуть кайдани,
І Голос Розуму з тобою говорить
Почне про те, як Небо вказує негайно
Тобі тепер НОВУ ІСТОРІЮ ТВОРИТЬ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512780
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2014
Якими ж були нещодавно наївними всі ми...
Якими ж довірливо-добрими всі ми були...
Здавалось- це небо у мирно-ясній височіні
Навіки застигло склепінням цієї землі.
Та неба розбитий кришталь розлетівся на друзки...
Та землю потік вогнепаду криваво скупав...
Що ж робиш ти, "брате", і як називать тебе "русскім",
Якщо на Праматір Русі ти меча підійняв?
Здавлось- найтяжче позаду. Лихого тирана,
Що землю, для нього чужу, грабував і гнобив,
Народ подолав, на важкі незважаючи рани,
І волю здобув, і для щастя надію створив...
І от- Батьківщина в вогні. Все не вірю... Від кого?..
Від того, кого споконвіку за брата вважав?..
Це замах на Матір, це як все одно що від Бога
Нараз відректися... То ким же для мене ти став?
Ніколи довір"я до тебе вже не повернути.
Наївність довір"я пішла. Розчинилась у млі,
Яку ти приніс у наш край, нині в крицю закутий.
Ти втратив. Ти втратив довір"я цієї землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014
Важко стискає зап"ястя ланцюг.
Звіру людьми віддана на поталу.
Вітру порив мов зі страху ущух,
Тіло твоє овиває недбало...
Піниться море розвінчаних мрій...
Більше нема ні на кого надії.
Скутого тіла цей вигин стрункий...
Диво збулось. Допомога надІйде.
Погляд Медузи біду відвернЕ.
Дика потвора нараз скам"яніє.
Ніжно по тілу ланцюг зісковзне,
Наче покрови... І втілення мрії
Дивних бажань, що прокинуться знов,
Візьме Персей, подарований Небом...
Вірність... Надія... Одвічна любов...
Ти заслужила на це, Андромедо!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2014
Людина хоче буть почута.
Навести розуму мости,
І слово, в панцир не закуте,
Хоч на останок донести...
Така на світі чудасія...
Бажання слухати нема-
Хоч будь Пророк ти, хоч Месія,
Що не кажи- усе дарма...
Ну що ж... Як слухати не хочуть-
Станцюєм бойовий гопак!..
Та це не зараз... Не до ночі...
То байку розповім, чи як?
....... ....... .......
Схопила Півня раз Лисиця.
Вже зібралась посмакувать,
Та якось теє... Не годиться
Без приводу життя лишать...
Вона йому- ти на світанку
Нікому спати не даєш!
А він- то я буджу щоранку,
Щоб щастя не проспали вже ж!
Йому Лисиця- ти, поганцю,
Перетоптав усіх сестер!..
А він- то щоб зносили яйця,
І з голоду ніхто не вмер!
В Лисиці нерви "на порозі"-
То що ж тепер мені робить,
Коли відмовками ти в змозі
Мене вечері полишить?
Що не скажу- на все ти маєш
Розумну відповідь давно.
От вуха я позатикаю,
І з"їм тебе усе одно!
....... ....... .......
Ото ж. Якщо лихої ночі
Тебе зберуться грабувать,
І слухати тебе не хочуть-
Слова навіщо витрачать?
Що слово, як воно не діє?
На бій бери ангажемент.
Не слово, а конкретність дії-
Найкращий буде аргумент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511246
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 14.07.2014
Солдат загинув молодий
В крові вогненного потоку,
І водоспадами води
Дощі ридають сіроокі
Над тим, хто в цей жорстокий час
Собою захистив країну,
За щастя кожного із нас
В бою із ворогом загинув...
Йому не бачити того,
Як в мирі скресне Україна,
І в спомин подвигу його
В червоне вдягнеться калина...
Дитину мудрості не вчить...
Ніколи не побачить маму...
Йдуть Україною дощі,
В яри стікаючи сльозами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2014
Я вернусь. Непременно вернусь.
В этот край. В это самое место,
Где когда-то рассыпал я грусть.
Где когда-то ушедшего детства
Память яркие краски берет,
Память бледные краски теряет,
Где надежда на встречу живет,
Где фантазия меры не знает...
Где горит, как фантомная боль,
Недопетая песня с тобою.
Улетевшая в память любовь,
Как простуженный нерв, беспокоит...
Не иссох этот светлый родник
С философской живою водой.
Я вернусь... Я вернулся... Приник...
Малой Родины голос родной,
Что живительной влагой поил,
В час нелегкий напомнит опять-
Кто воды этой в детстве испил,
Тот вернется сюда... Умирать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510496
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.07.2014
Лелека в небі! І вірте, люди-
Усе здійсниться. Усе ще буде.
У пір"я вбився уже лелека.
Його не спинить ворожий клекіт.
Не налякає кубло зміїне.
Дивись спокійно! Злітай спокійно!
Польоту радість одвічно знає,
Він, вічно юний, у вись злітає.
Не гоже вічно в гнізді зростати-
Прямуй у небо! Учись літати!
Обрало щастя тебе одного.
Злітай у небо. Єднайся з Богом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2014
В кумулятивных брызгах плавится восток,
И каплями брони в песок стекает.
Клещами боли жестко сдавленный висок
Пульсируя, сознание теряет...
Где пониманье, осознание того,
Что нет преград, что кровью мы едины,
Что Украина-Русь дороже нам всего,
Что это- мы, шальные дети Украины,
Не для того в сей час явленные на свет,
Чтобы чужие песни петь, делиться языкОво,
Что единение в свершении побед
Еще явит к прочтенью Игорево Слово,
Что здесь, в Святой УкрАинской земле,
Скрещенье древнее путей цивилизации,
Здесь воспылал зарей в кромешной мгле
Трипольский край, исток великой Нации,
И этот, Древними дарованный огонь,
Нам освещает путь во тьме тысячелетий...
Зачем же Матери мы сердце на ладонь
Исторгли из груди- кто мне ответит?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509136
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.07.2014
Ми замкнУті. Замкнулись. Відпали...
Ти себе подаруєш мені
У порожньому темному залі...
В цілім світі тепер ми одні.
Я бажаю до тебе торкнутись
Рухом- з лона і вверх до чола...
Боже, як же до тебе звернутись,
Щоб ти сукню повільно зняла?
Як звернутись? Потреби немає...
Рух легкий... Переливчастий сміх-
І тканина повільно спадає
До красивих оголених ніг...
Ти тремтиш, як білизна лягає
На підлогу, і рухом ноги
Ти тендітно її відкидаєш,
Вся відважно набравшись снаги,
Від роздЯгнутості ледь сп"яніла-
Що здійсниться- уже не мине,
Ти тріпочеш оголеним тілом...
Ти, здригнувшись, чекаєш мене...
Ми в сплетінні тіла поєднали.
Тільки простір і ми. Віч- на вІч.
У порожньому темному залі
Танці шалу творИмо всю ніч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2014
Я бажаю тебе, чи ні?
Лежимо, мов в казковому сні,
У вінку з наших тіл оголених...
Я бажаю тебе, чи ні?
Тільки щойно був буревій...
Я пізнав темперамент твій,
Наче хвиля цунамі накрила...
Як я витримав цей буревій?..
Шал жаги виснажує нас...
Так завжди- пік бажання нараз
Йде на скін зі здійсненням бажання...
От і нині він віснажив нас...
А тепер я себе питаю-
Відпочину, та знову пізнаю
Твоє тіло шалене?.. до чаю...
Ох, навіщо я це питаю?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2014
Где-то сполохи блещут грозно-
Дождь прольется влагой живительной...
Лишь луны в окруженнии звездном
Глаз бесстрастный, мертвенно-бдительный
В обозрении темных урочищ,
Затаившихся тайн и явлений,
Словно бедствие им пророчит,
Словно знает секрет спасенья,
Равнодушным холодом взгляда
Осеняя мир в полумраке...
Дождь прольется каплями яда...
Где-то дико воют собаки,
Осознав приближение бури...
Обезумев от лунного взгляда...
Небо, тучами мрачно нахмурясь,
Исторгает электроразряды,
Будто цель поразить пытаясь,
Будто высшую справедливость
Над поверженным отправляет...
И свершенье дополнит ливень...
Так таитесь, мрачные тени,
Избегая небесного ока!..
Мир останется неизменен.
Вы исчезнете в буре потока.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508512
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.07.2014
Не высказать грусти словами...
Сбывалось. Сейчас не сбылось.
И счастье бежало за нами.
За НИМИ. Извечный вопрос.
Мы виделись. Видимся. Будем,
Скитаясь в погасших мирах,
Искать единение судеб,
Друг друга касаться во снах...
И вдруг, ощутимо едва ли,
Печати срывая вдвоем,
О том, что друг друга узнали,
Мы памятью прошлой поймем.
И что в этот раз разминулись-
Тебя не узнал при луне,
Потерянную среди улиц-
Я помню... Но это- во сне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508098
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.06.2014
Не злізай, посидь ще на колінах,
Гола, вередлива і смішна!..
Ти чимало знаєшся на винах...
Ти тремтиш, сп"яніла від вина,
Від вина непізнаної хіті...
Від вина незбагнених бажань...
Ніжне тіло в ночі оксамиті
Все тремтить у палкості зізнань,
Тих зізнань, що ми колись пізнали
В перехрестях фабуло-світів...
Тих, що ми у них колись жадали
Зустрічі в віках булих життів...
На коліна ти вологим лоном
Пролила примарний сік бажань,
Наче маниш присмаком солоним
До здійснення ночі сподівань...
Мить- і ти легка, немов пір"їна
З ніг моїх, примарливо-стрімка,
Наче в трансі, солодко-невинно
Скочиш, наче кішечка гнучка,
А тоді удвох, немов єдине
Ми зіллємось в шалі пізнання...
Ми удвох з тобою любим вина...
Ми п"ємо незвідані знання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2014
День или ночка?.. Есть или нет?
Теплою точкой видится свет...
Снова родился! - крики во тьме...
Плоско-рисован мир аниме...
Каждый рожденный видит свой мир.
В нем преломленных таинств эфир
Весь расщепился в сказочный спектр...
В ТОЧКЕ ПРИВЯЗКИ жив человек.
Функции света взят интеграл-
Голос вселенной тихо шептал-
Видишь ты мир из точки своей.
Фунционально он богатей
Кладов подземных. Кладов земных.
Таинств рожденья, мертво-живых,
Дикорастущих жадно в тебе...
Как же он выглядит САМ ПО СЕБЕ???
Шелест догадки ангельских крыл...
Словно завесу вдруг приоткрыл
Демон из сказки в мрачную тьму-
Мир БЕЗ ПРИВЯЗКИ к тебе самому?
Тайна вопроса... Есть ли ответ?
Компрачикоса- смех... Или- нет?..
Мрачную сказку создал Творец-
Мир БЕЗ ПРИВЯЗКИ- это КОНЕЦ.
С ТОЧКИ ПРИВЯЗКИ можно свернуть.
Страшную сказку вспять повернуть.
Выйти из круга- дар обрести.
Чтобы увидеть- надо УЙТИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507205
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 25.06.2014
В железной скорлупе... Все ближе, ближе, ближе!..
В иллюминатор красным глазом Марс блистал..
Какие тайны, мятежи, события увижу,
Рукою алчущей сквозь мрак тебя достав?
Сквозь ночи мглу, дрожащий холодом забвенья,
Тужуркой кожаной укутав свой озноб,
Влекомый силой притяженья- вдохновенья,
Тянусь рукой к тебе, земной озябший сноб,
В твоих согреться зыбко- призрачных долинах,
Познать хрустальный блеск твоих вершин,
Припасть к немым сакральным тайнам властелинов
Былых эпох, изведать мощь твоих машин...
Кружиться в вихре перманентных революций,
Пьянящий пить поток твоих кровавых вин,
Проверить прочность неземных твоих конструкций
Лечу... Во всей вселенной я один, совсем один...
И будет встреча... Кем-то выписан мне литер
Познаний таинства космической любви...
Меня ты темным ангелом увидишь, Аэлита!..
Встречай же падшего, и им одним живи...
Испить мне дай эзотерических познаний,
И в нежность женственности крови свежей влить
На пике жажды эротических желаний,
И дай Надежду революции вершить...
На торможенье!.. Дрожью мелкой бьет ракету,
Как от экстаза... Аэлита! За тобой
Я прилетел! Аз есмь! О, где ты? Где ты? Где ты?
Я приземлился!.. Где же ты, любовь?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506774
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.06.2014
Постучала в ворота Беда-
Я незванной явилась сюда!
Открывайте же, сделайте милость,
Я надеждой к спасенью явилась.
Только ей не открыли ворот.
От ворот навсегда- поворот.
Лжи ворота нельзя открывать.
От чего ты нас хочешь спасать?
В нашу хату ты лезешь давно,
Дверь закрыта- ты лезешь в окно.
Словно тать, ты прокралась в ночи.
Хватит лжи. Ты, Беда, помолчи.
Ты приходишь не с миром в наш дом.
Где проходишь- пожары кругом.
Всему миру известно давно-
От Беды затворяйте окно.
Пусть не ступит Беда на порог.
Так исполни извечный зарок-
Ты Беду прогони от двери,
И ворота покрепче запри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506570
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.06.2014
Все прошло... Что мы можем еще сказать?
И молчим. Стон немой во тьму улетает.
А ведь мы... Мы ведь раньше могли летать
В небесах, разгоняя вороньи стаи...
Мы стоим на развилке земных дорог.
Из одной вышло две, но они поуже...
И по ним нас навеки разводит Бог...
Бог любви... И любви он уже не нужен.
Все прошло. Мы молчим. Да к чему слова?
Разошлись по дорогам необратимо
Две судьбы. Два желания. Чувства два.
Смолк оркестр. Окончание пантомимы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506394
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.06.2014
В час, когда вопросы ИЛИ-ИЛИ
Прежний образ разнесут во прах,
Вспомни час ночной, когда ловили
Наши отраженья в зеркалах...
Час любви, когда тебя, нагую,
Я за руку к зеркалу подвел,
И все тело в ленту голубую,
Как набор подарочный, оплел...
Как, в меня вжимаясь влажным телом,
Знак со мной творила- ИНЬ и ЯНЬ,
И в порыве трепетно-несмелом
Мне платила жертвенную дань...
Как обвив руками мне колени,
На колени встав передо мной,
Ты губами сущности явлений
Познавала в темноте ночной...
Как в окно, навстречу звездной пыли,
Стон оргазма улетал во тьму...
В час, когда вопросы ИЛИ-ИЛИ
Будут адресованы ЕМУ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506208
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.06.2014
Ты приходишь порой ненадолго...
Многоликость- харизма твоя.
Как поэзия буйности вольной...
Как журчащая песня ручья...
Наши души в скрещении судеб
Обрели этот двойственный дар...
Мы БЫВАЕМ... Хотя и не БУДЕМ...
И под снегом бушует пожар...
Ты приходишь порой ниоткуда...
Кто ты? Жизнь или смерть? Все равно-
Ты моя и иною не будешь...
Ты не будешь... И мне не дано...
Нам счастливыми БЫТЬ не судилось.
Нам счастливыми вышло- БЫВАТЬ.
Мы судьбе отдаемся на милость-
Удержать бы... И не потерять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505812
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.06.2014
Ще кохай мене! Ще кохай,
Поки небо покрили зорі!
Не віддай мене! Не віддай
На перчено- самотнє горе.
Поки час іще, поки час
Наш не вийшов- цілуй, кохана!..
Поміж нас уже, поміж нас
Причаїлась розлуки рана...
Забери мене, забери!..
Зацілуй, закохай до ранку!
До зорі кохай, до зорі,
До світання, як до останку.
Тож візьми мене, тож візьми,
Закохай у шаленстві ночі!..
Що в коханні не вічні ми-
Серце вірити все не хоче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2014
Не исчезай! Надежду подари,
Что будет встреча, снова до зари
Любовь ты будешь пить в моих объятьях!..
Не исчезай! Дай руку протяну,
И дотянусь до счастья, и усну
В дурмане цвета липы!.. Сбросив платье
Ты сладкая, как липовый дурман,
Как наважденье, как ночной обман,
Лежишь нагая в бледно-лунном свете,
И в утомлении дотронувшись рукой
До скрытых тайн, тревожа твой покой,
Я в исступленьи пью мгновенья эти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505266
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.06.2014
Так бессмысленно прожиты годы...
Сколько раз счастье было в руке,
Но дороже был выбор свободы,
И всегда уходил налегке
В прежний мир бесприютной печали,
Где свобода уже не нужна...
Но сбылось- мы друг друга познали,
И желаний вкусили вина...
Упоила собой, упоила,
Как завещано было судьбой.
Подарила себя, подарила,
И дышу я одной лишь тобой...
Покочуем еще, покочуем
По просторам затерянных трасс!..
И, проснувшись, припомнит, тоскуя,
Позабытое счастье о нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505265
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.06.2014
Дождь нехолодный, лета улыбка...
Солнечно-модный, тонкий и гибкий...
Обыкновенный... Все, как всегда...
Нежно щекочет, стекая, вода...
Пары влюбленных в сиянии света,
Словно объяты потоками лета,
Не прикрываясь суровым зонтом
Томно вальсируют в танце босом...
Но- необычна сегодня природа.
Некое таинство в ней происходит...
Дождь истончился и робко затих,
Словно бы в схватках предродовых...
Где-то зарницы, сполохи... Мимы
Дальней грозы, проносящейся мимо,
Изображая волнения лик,
В душах посеют испуганный крик
Молнии блеска и грохота грома...
Юркнули пары в укрытие дома...
Ветер свинцовые тучи увлек...
Где-то прольется холодный поток...
Грянет гроза! Исполнением рока
Где-то суровые струи потока
Грязь выметая, хлынут, бурля,
И возродится, очистясь, земля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504681
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.06.2014
Сюжет! Сюжет! Я майже от готовий
Писати вже!.. Це надихнув мене
Сюжет (чи вірш) прочитаний, чудовий,
Як батько працював, і як додому
Приніс всі гроші (отаке дурне).
Повірить хто? Не взяв "заначку" навіть...
За це дружина з дітками його
Зацілувала, й дітям показала
Зарплати розпечатку, і вказала,
Що куплять от того, того й того...
А я читав, і думав над сюжетом...
Сидить сімейство. Батько- на війні.
І от- дзвінок у двері... Хто там? Де там?
Посилку з подарунками здалеку
Передали по пошті... Чом би й ні?
А в ній ще лист... Сидять собі, читають-
Піклується! І добре, що живий!...
Вдоволені, від щастя наче сяють,
І все з посилки шмотки наміряють-
Лиш випрать треба!.. Бо усе- В КРОВІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014
Брязкіт дзенькає в небо
Стародавніх щитів.
Що ж тій армії треба?
Бойових хом"яків!
Що прямують сердито
З войовничим "ХРУМ-ХРУМ"!
Що скарають бандита
На поталу і глум!
Ці відважні солдати
Вдачу мають таку-
Ворогів волохатих-
Та куди ж???... ЗА ЩОКУ!!!...
І коханці- самиці
Отого хом"яка
У коханні згодиться
Диво-зброя- ЩОКА...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504061
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2014
Читайте тролей! Это важно
Затем, чтоб понять лишний раз,
Как злобный, безумно-продажный,
Поток выливают на вас.
Читайте, читайте же ботов,
Чьи руки по локоть в крови
От их повседневной "работы".
И все это знаете вы.
Их ненависть брызжет слюною.
Они выполняют заказ.
Для них это стало игрою,
Но болью горячей для вас.
Призывы кровавой расправы-
Как в сумрак открытая дверь.
И лжи их потоки кровавы,
Как крови потоки их жертв.
Безумно-зловонную серу
Давно пора вымести вон.
И их преступлениям меру
Им вскоре отвесит закон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503871
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 08.06.2014
Лісова пригода
Лисичка руденька
Мордочка хитренька
По ліску блукає,
Зайчика шукає.
-Зайчику, не бійся,
Біжи на узлісся,
Знайди кущ калини,
За нею хатину,
Там Бровко на стражі,
Він лиску накаже.
ID: 494265
Рубрика: Вірші, Лірика
дата надходження: 22.04.2014 21:58:28
© дата внесення змiн: 22.04.2014 21:58:28
автор: Наталка Гуржій
ЗАЙЦЕКАМІКАДЗЕ, або
ЗАЙЧЕНЯ ВИРОСЛО
Зайчика зустріла
Лисонька, і з"їла...
А у нього, друзі,
"Бімба" є на пузі.
Лисоньку наказано
ЗАЙЦЕКАМІКАДЗИКОМ...
***написав би ПОКАРАНО, але- як "лиску НАКАЖЕ", то
таки НАКАЗАНО!!!***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503855
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.06.2014
Мир изменился до самого дна.
Этой весной не настала весна.
Мир изменился с ушедшей весною.
Этой весною запахло войною.
Запах слащавый, как пороха дым.
Грудью дыши- не надышишься им...
Наши надежды растаяли где-то
Вместе с теплом приходящего лета.
В лето впадают тревожные сны
Памятных дней предвоенной весны.
Летнее время со стрелок стекло.
Лето настало. Но не пришло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503674
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.06.2014
Неба черную слизь луч рассвета рассек.
Обагренная высь истекает в песок.
Это ангелов трубы исторгают свой глас.
Это сжатые губы стонут песню о нас.
Это демоны ныне исполняют зарок-
Разорвать Украину за свободы глоток.
Напряженью разрыва есть предел и ответ
Разпрямленной пружины. И в огне брода нет.
Это наше былое разлетелось во прах.
Это время героев и мерзавцев в слезах.
И в прицел панорамы сквозь бредовые сны
Виден жутко-кровавый лик гражданской войны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503509
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 06.06.2014
Куди твій шлях лежить, країно
Величних предків, давніх Вір?
Куди високий погляд лине
З полів, степів, з Карпатських гір?
Куди прямуєш ти, небого,
Нерідко зраджена дітьми?
У забуття? До перемоги?
У спокій ситої пітьми?
В тяжкі часи лихої смути
Не раз свій шлях тебе провів
Через живий вогонь спокути...
Прадавніх пращурів- Волхвів
Вогонь горить в тобі незгасно,
І поряд дивно запалав
Вогонь Святого Християнства,
Що світом сонця засіяв
На куполах церков. І дзвони
Чарівним співом пролили
Навік написані закони
Святої Руської Землі,
Землі твоєї, Україно!
Куди ж ти линеш? Відкривай
Путі відвЕрнення руїни,
Шляхи до щастя прокладай!
Бо щастя є. Ми ним не ситі.
Жага прадавня в нас живе.
І доля наша в оксамиті
Небесних таїн не спливе.
І буде мир. І буде свято.
І ще притисне до грудей
Нас Україна- рідна Мати.
Прямуй. Ми- вірим. Ми- ідем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503293
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.06.2014
Край села у закУтку біла хата стоїть.
Біля хати у смутку бідна мама сидить.
В двері хати сьогодні стукотіла гроза,
І у мами в долоні покотилась сльоза.
Тік пекуче-солоний, наче опік щоки...
Син сьогодні загинув від лихої руки...
Воювати відлинув у далекі краї...
І- відчула- загинув за кордони твої,
Україно. Сувора до нього ти була.
Чим ти матері горе, що дитя узяла,
Їй завадиш? Забутий у чужому краю,
Напіввдягнуто-взутий, у шаленім бою,
Він, ненавчений битись, честь твою відстояв...
Як-то матері жити, коли жереб упав
На дитину її, а не ту, що і в день
І вночі "розсікає" під волання сирен
На авто дорогому у обіймах палких,
І часи витрачає на дівчат дорогих.
Батьківщина для нього- дорогий ресторан.
Розумієш, небого,- наркотичний дурман-
Це його Батьківщина. Саме це любить він.
Цей повік не загине. А загинув твій син...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502894
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.06.2014
Немая сцена... И актеры
Немолоды уже давно...
Немая пьеса режиссером
Взята еще в немом кино...
Немые стоны декораций-
Как старости беззуб оскал...
В безумстве немоты паяцы
Немеют... Черт бы их побрал!
Лишь в темноте немого стона
Разверзся занавес... И вдруг-
Зааплодировал ребенок-
И звук заполнил все вокруг
Мелодий сказочных чудесных,
Летящих в радостную высь
Из детства позабытой песней...
И ожил зал... Воскресла жизнь!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502687
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.06.2014
Э, нет, разгонщики Майданов!
Вам планов ваших не сокрыть-
В противной сладости обмана
Свободу нашу удавить.
На площадях нас убивали
Не для того, чтоб вы народ
Навек друг с другом разругали,
Покуда ваш сторотый рот
В стране сжирает все доходы,
Змеей, съедающей свой хвост.
Олигархической свободы
Не стоит праведная злость.
Измену и продажность планов
Народ почувствовал давно.
Нет, рано уходить Майдану!
Подумай- разве решено-
Завет Небесной Сотни нашей-
Очистить власти от воров,
Жизнь сделать радостней и краше,
А не искать вокруг врагов
Лишь с целью ими прикрываться,
Творя при этом беспредел,
На бедах наших наживаться.
Майдан, гляди, им надоел!
Мечту, дарованную Богом,
Народу редкий жребий дан
Осуществить. Работы много.
Назло мерзавцам- стой, Майдан!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502393
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 31.05.2014
Окончен бал, что Сатана здесь правил.
Достало всех- и умных, и тупых,
Когда народ в небытие отправил
Владельцев унитазов золотых.
Подумай, брат- ты умный или дятел?
Скажи, на кой война тебе сдалась?
Раз хочешь- что ж. Иди, воюй, приятель,
За золотой кремлевский унитаз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502171
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 30.05.2014
Да пошло все к чертям!
Этот город чужой.
Это лампы вольфрам-
Солнца свет неживой.
Город детства ушел
Убываньем тепла...
Как фантомная боль,
Детства память ушла...
Этот город исчез,
Как скрипящий паркет
Довоенных домов-
Память прожитых лет.
Из "стекляшек" пустых
Мегатонных громад
Лица "зайдов" чужих,
Словно рыбы, глядят.
Холодами сквозит
С высоты эстакад...
Прожит жизни кульбит.
Цикл замкнулся. Назад
Вход закрыт на запор.
Это рана в судьбе-
В детства радостный двор
Не вернуться тебе.
Да гори все огнем!
Все равно, как уйти...
Сумрак ночи и днем
Сердце может нести...
Кончен бал. Ухожу
Мимо рыбовитрин
В мира нового жуть,
Безнадежно один...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502102
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.05.2014
Водоспадом потік неземний
Нам на голови... Наші тіла
Наче втиснуті у душовій...
Душно в душі... Мені ти дала
У долоні налитий шампушь.
Як гладенько він тіло лоскоче!..
У струмку пустотливих відлунь
Ми з тобою не чуємо... Хочеш,
Зараз голі і мокрі, удвох
Ми полинем в еротики рай?
Ти присіла... Торкнулася... Ох!..
Лиш кохання мого не змивай!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2014
Подумай, товарищ, своей головою-
Неужто так дорог тебе Янукович?
За что воевать собираешься ныне,
И так ли уж плохо жилось в Украине?
Зачем тебе это? Война- не парад.
И вот- по квадратам работает "Град"...
В земле опаленной не сыщешь червей...
Огонь!.. Не собрать тебе даже костей...
Какой охмуряет тебя мракобес,
Чтоб жизнь молодую оставил ты здесь?
Мы братья по крови, но ты мне чужой.
Хотя и не враг. Едь-ка лучше домой!
Прим. "Град"- установка залпового огня
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501647
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 28.05.2014
Я так хочу сказати слова...
Ті слова, на які так чекаєш...
Тема ця аж ніяк не нова,
Та серденько твоє завмирає...
Почекай! Ось із духом зберусь-
Дух мені перехоплює- серце,
Наче молот, приведений в рух,
Об кувадло з надією б"ється...
То ж послухай. Тобі я скажу...
Серце стиснулось... Серце радіє...
Хвилювання бажання... Дрижу...
Зрозумієш... Я знаю... Надіюсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2014
Тает в воздухе мрак ночной.
Входит в комнату серое утро.
Как прекрасно, что ты со мной,
Что рукою могу коснуться
Чуть дрожащей влажной спины,
И груди твоей, мягко- упругой...
Эти трепетно-нежные сны
Ты мне даришь, моя подруга...
Этот сумрачный дар небес-
Редкость встреч, что дана судьбою.
Как я рад, что сегодня, здесь,
Насладиться могу тобою!..
Я за встречу пройти готов
По колена сквозь пламя ада,
И скитаясь в потьмах миров
Быть с тобою душою рядом...
Не предай же, не измени,
Истомившись небесной мукой-
Это будней серые дни...
Это холод ночей разлуки...
Так прижмись же ко мне спиной!..
Окунись в меня, как влитая,
И впитай этот сон ночной,
Словно влагу потока рая...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501082
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.05.2014
В яких всесвіттях нарізно носило
Любові наші, що пересіклись
У мить злиття, і, стомлено-безсило,
Знов роз"єднавшись, відлетіли ввись?
І що тепер? У мороці страждання
Блукатимем у нетрях забуття,
Допоки знов, розбуджене бажанням,
Новою зустріччю запалить нас життя,
І буде зустріч. Зоряними снами
Ми злетимо у відчуттях нараз...
І наші тіні ще прийдуть за нами...
І наші душі ще спом"януть нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2014
Предала... О предательстве много написано.
Не меня. Ты свои предала фантазии.
Что сказать? Что ни скажешь- получится выспренно.
Не меня. Ты себя замарала грязью.
Тема лжи. Эта тема, как мир, стара.
Ты развей ее, так чтоб я уж почти уверовал.
Но скажи, эта блеска металла игра,
Это что- на ладони твоей тридцать сребренников?
Предают. Ей еще повезло, любви,
В сером сонме привычных предателей родины...
Что дают? Все равно- ты хватай, лови,
Что дают. Это прошлое наше тобой было продано.
Да, еще. Не забудь, поцелуй меня.
Ах как сладок он, поцелуй прощальный Иуды!..
Я уйду. И лишь трубы судного дня
Правду мне споют. Только сна любви не пробудят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500483
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.05.2014
Ти кометою в життя моє влетіла,
Непосвячена в статичності орбіт...
Неземна, мов зорепад... Небесне тіло...
Я горю, неначе зоряний болід...
Ми кружляєм по орбітах ексцентричних,
По-за межами законів тяготінь...
У відносинах механо-еротичних
Я літаю на кометному хвості...
Учепившись за твою небесну гриву,
Зорепадом вдовольняю шал бажань.
Мить падіння зорепаду... Як красиво...
Я згорів... Уже не можу... Перестань!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2014
Судьбой нам дарована встреча, моя поэтесса,
И воздух пронизан желаньем познанья процесса
Слияния душ, упоенных поэзии силой...
И голову счастье кружит в ожидании милой...
Скажу я тебе, словно оду желанью слагая-
Ты неповторима, в любви совершенно другая,
Я женщин знавал, все же как ты на них непохожа!
И в сердце, как пазлы, сложилось желание... Боже!..
Извечность желаний себе мы исполнить поможем.
Нам станет степною травою любовное ложе.
В поля побредем мы одетые в солнечный ветер,
Вдвоем, затерявшись для всех на огромной планете...
Чтоб ласково солнце нагие тела целовало,
И где-то вдали за холмами гроза бушевала,
И сладко-тревожные песни нам ветры шептали,
Играя травою, примятой от наших сандалий...
И в страстном порыве, почти истязая друг друга,
И яду испив в невозможности выйти из круга,
Тебя целовать, словно ведьму в горниле огня,
И слушать в истоме о том, как ты любишь меня.
И громом вулкана взорвется гроза за горою,
И с неба потоком дождя исступленье омоет...
Причина ли, следствие- что есть явление это-
Природы каприз, или все же слиянье поэтов?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500217
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.05.2014
Все мы учимся, все мы умнеем.
Пал тиран, но покою не быть.
Выбор сделан. Ничто не изменит
То, чего невозможно забыть.
Разругать Украину с Россией
Под предлогом тирана прикрыть-
И само по себе некрасиво,
И способствует всем подтвердить-
Вы, сбежавшие дети Иуды,
За побег подарившие Крым,
Это МЫ вас вовек не забудем.
Никогда вас, собак, не простим.
Благодарно не раз вспоминали
Об афганцах Майдана седых,
Что людей на Майдане СПАСАЛИ.
Ну а вы УБИВАЕТЕ их.
И террор остается террором,
Как его ни ряди, ни укрась.
Часто пишут слова на заборах.
В основном- неприкрытую грязь.
Все проходит. И мир еще будет.
Только матери павших солдат
Никогда свою боль не забудут.
Никогда они вас не простят.
Олигархам, чьи деньги рекою
Наполняли измены карман,
Не видать в Украине покоя-
Слишком много и боли, и ран.
Провокаторам подло-кровавым,
Призывавшим страну разделить,
Прикрываясь Отечества славой-
Вам вовеки позора не смыть.
Тех, кто бредни подобные воет,
Так порой подмывает спросить-
Век сменился. Вы в средневековье
Предлагаете жизнь обратить?
А уж тот, кто в крови захлебнувшись,
О призывах к убийству вопит,
Не отмоется, даже очнувшись-
Ни народ, ни закон не простит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500097
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 20.05.2014
Про бажання шепоче
Нам під вітром трава молода...
Ніжне тіло дівоче,
Вбране в плетений пояс з кульбабок,
Споконвічно-пророче
На колінах усе припада,
До пізнання охоче
Чоловічої сили. У спадок
Ми в прадавніх взяли
Не лише заповіти буття,
Як вирощувать хліб,
Чи ж-бо як то вести господарство...
Сік дурману тече...
Ми нестримні, як сила життя.
В нас купальських ночей
Незгасима жадоба відьмацтва...
То ж-бо, кроком за крок
Ти жіночість своїю віддавай,
Як падінням зірок
Нас одарює зоряне небо!..
Це прадавніх основ
Надихає нестриманий Рай-
До нестями любов...
Споконвічної хіті потреба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2014
Покотилося сонце по небу
В неозорій ясній вишині...
Не благай про кохання, не треба.
Не потрібно цього вже мені.
Он на сонце насунули хмари...
У гаю не щебечуть пташки...
Розчинилось кохання, мов мара.
Відійшло. Хай лікують роки
Цей наш біль. І сльозинки солоні,
Світло-чисті, мов пам"яті щем,
Покотились дощем у долоні...
Повновісним осіннім дощем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2014
Літо наступає. Сонце золоте
Ніжно припікає. Дивлячись на те,
Ми удвох з тобою зробим вихідний,
І на пляж обоє ляжемо. Нудний
Пляж міський, звичайний, з товпами людей,
В трикотаж розплавний втиснутих грудей,
З присмаком від сонечка спреїв дорогих,
З спотиканням схованих під зонтами ніг.
Ми туди не підемо. Ми підем туди,
Де схиляють коси верби до води,
Де цікаві погляди нас не доженуть,
Де клеймо нескромності нам не нададуть.
Роздягайся! Гола по траві пройдись.
Тіла молодого травами торкнись.
Ти така красива в наготі своїй!
Зимно- біле тіло сонечком зігрій,
А тоді, закохана в ніжність наготи,
На моє запрошення схочеш увійти
В теплу воду річки, у її полон,
І в воді відчуєш ти моє тепло...
Будемо купатись, гратися в воді,
А тоді кохатись швидше виходи,
І вологість тіла подаруй мені!
Хочу, щоб згоріла в зорянім вогні
Ти уся зі мною, злившись два в одне...
Тож, моя любове, поцілуй мене!..
А тоді увечері вогнища краса
Сипатиме іскрами в темні небеса,
І попід палаткою в таїні нічній
Ти мені співатимеш зоряні пісні...
Вихідний закінчено. Їдемо назад...
У міській кіптявині плавиться асфальт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2014
Ти одружена панна...
Розумію, що ти
Задля миті кохання
Можеш час не знайти.
Та затішений мрією
Щоб була ти моя,
Про кохання з надією
Розповім тобі я.
Ситуації бачення
Я своє розповів,
І на перше побачення
У готель заманив...
Моя люба паняночко,
Ти до мене прийшла,
І така перелякана
В першу зустріч була,
Що летіли застібоньки,
Об підлогу дзвеня...
Ми кохались заглиблено
З ночі і до рання...
Наполохані рученьки
Обвивали нараз
Еротичними муками
Ексцентричний екстаз,
Тріпотливо-шокована
Ти тремтиш, наче лист...
Дотик шкіри шовкової...
Як непроханий гість
Я собі розмальовую,
Як здолавши межу,
До жіночно-медового
Твого лона входжу...
Ти вершини уявності
Як реальність збагни,
І в відкритості таїнства
Вся віддайся мені!..
Ти гладенько-оголена...
А на смак ти яка?
То з кислинкою солодко...
Далі терпко-гірка...
А яка ти у пластицї?
Мов в чарівному сні
Твоє тіло заласкане
Все тремтить на мені...
Наша зустріч скінчилася...
Нас розносять вітри...
Ти нестриманість хтивості
Приховай до пори.
Наші зустрічі в мареві
Перехрестя шляхів-
Наче погляд у таїни
Потойбічних світів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2014
Один веселий Вчитель
Навчанням притомив
Своїх розумних Учнів,
І кави всім налив
У посуд, що у домі
У нього пребував.
У дорогі й дешеві
Чашки порозливав.
Із кухні на підносі
Все виніс. Юнаки
За мить порозбирали
Всі дорогі чашки.
Лишилися дешеві.
Сміється він на те-
Отак собі майбутнє
Своє оберете!
Життя в чашках- то кава.
А гроші- то чашки.
Вони- добробут, слава,
Це все показники
Життєвої підтримки,
Та не саме життя.
А кавові краплинки-
Як кроки до буття.
....... ........ .......
Найбільш щасливі люди-
Не ті, що краще мають.
А ті, з того, що мають-
Найкраще здобувають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498618
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 12.05.2014
Прийшов до Бога чоловік,
Та й каже- милостивий Боже!
Хреста тяжкого я не звик
Нести в житті! То допоможеш
Полегше ношу до гори
Нести в житті?- Нема питання-
Як хочеш- легший обери!
Ти маєш час на обирання-
Промовив Бог, і чоловік
Хрестів побачив пребагато,
І досить швидко собі зміг
Хреста найлегшого обрати.
-Великий Боже! Я візьму
Цього хреста, як дав ти слово!
-Ти правильно обрав. Тому-
Це твій і є!- так Бог промовив...
......... .......... ...........
У всеосяжності мети-
Важкий, та славний шлях до Волі.
Хреста найтяжчого нести-
Нелегку ми обрали долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498415
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 12.05.2014
Раз Учень до Гуру прийшов, і питає-
Скажи, повелося з прадавніх ще днин,
Що кожна людина товариша має.
То скільки ж їх треба? Багато? Один?
Замислився Гуру... Питання цікаве-
Буває один... А буває і ні...
І хлопця запрошує- будь-но ласкавий,
Із яблоні яблучко дай-но мені!
Стриба по-під гілкою Учень- висока...
Та поряд на щастя є товариші...
Один на одного на плечі широкі
Полізни... Не встояли... Впали усі!..
Нарешті втлумачив! Я все розумію!
Нам друзів багато потрібно, коли-
Неначе маля, Учень думці радіє-
Нам скрутно- припони долати могли!
У відповідь Гуру- Нам друзів, дитино,
Потрібно багато!.. Всміхається він-
Якщо зависОко, то може, драбину
Принести додуматись міг хоч один!!!
....... ....... ....... ....... ....... .......
Є Гуру. Є яблуко. Друзі втомились.
Та розуму щось до кінця не навчились...
Бери ноги в руки- мерщій по драбину!..
Будь, Учню, розумним. Врятуй Україну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498159
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 10.05.2014
Великий Гуру якось раз сидів
На сонечку. Дививсь ото на гав,
Медитував, смачні самоси їв,
Чи може просто хмари розганяв...
Прийшла до нього жіночка з малим,
Та попрохала- Гуру! Поможи,
Аби малий солодкого не їв.
Що не корисно це йому вкажи!
Замисливсь Гуру... Потім відповів-
Прийдіть за тиждень! Жіночка пішла.
Як повернулись, він сказав- Малий!
Не їж солодке!.. Отакі діла...
Стоять розгублені... Та слово золоте
Від Гуру сприйнято дитям немов наказ.
Все не відходять... Жіночка на те
Його здивовано запитує нараз-
Великий Гуру! Розкажи, чому
Лише за тиждень ти вказівку дав?
Він відповів- це я зробив тому,
Що сам солодке їсти відвикав!
.......... .......... ...........
Якщо ти майстер поклику свого,
І учнів хочеш ти своїх навчить,
То майстер-клас не вчити їх того,
Чого іще не вмієш сам робить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2014
Дуже люблю я писати байки.
Тільки скажіть- напишу залюбки.
Хочете слухати? Ось вам одна
Баєчка мила. Та дуже сумна...
.......... .......... ............
Ножиці хлопчик схопив серед ночі.
Здуру в пітьмі собі виколов очі.
Саме в цей час мати донечку мила.
Кинула в ванній. Малого схопила.
Бігає мати з дитям на руках.
Доня в цей час утопилася. Жах!
Мати побачила- плиг у вікно!
Насмерть розбилась, вже їй все одно.
Батько прийшов з чергування нічного.
З горя застрелив малого сліпого.
Випив горілки, дав волю сльозам,
Потім пішов і застрелився сам.
........... ............ .............
Що за дурниці, скажіть-но на милість?
В хаті нікого живим не лишилось.
Як не припиним бардак в Україні-
Хто ж тоді жити лишиться в країні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497771
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 09.05.2014
В Прадавній Греції здавна
Філософи писали притчі.
Сподобалась мені одна...
Оця... Жіночо-чоловіча...
...Струнка Овечка молода
Раз Вовка хижого зустріла,
І ну тікати, бо шкода,
Як в пащі згине юне тіло.
Та все кричала на ходу-
Рятуйте! Ме... Рятуйте! Мамо!..
І от, на щастя чи біду,
Забігла в огорожу храму.
Спинився Вовк. В святі місця
Йому дорога перекрита.
Промовив він- Моя Вівця!
Одначе будеш ти убита.
Якщо не з"їм, то жрець тебе
Хоч як, та принесе у жертву!
Відповіла Вівця на те-
Усе одно мені, де вмерти!
Їй Вовк- Який меркантилізм!
Яка вузька в Вас точка зору!
Вам все одно, та не мені-
Я їсти хочу, як на горе!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497369
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 07.05.2014