| Сторінки (31/3071): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Простіть, Тато й Мамо,
Простіть, мої милі.
Лиш хвильку… так мало
На Вашій могилі...
Я в пам’яті вічно
Зберіг Ваші очі,
І в серці невільно
Їх усміху хочу.
В тім краї й на згадці
Нема, що міраж той:
Не вічний, як в казці,
Зникаючий раптом!
Життя так земнеє,
Як пісня, минає...
Так хочеться щастя...
І Вас вже немає.
Одна лиш надія,
Що стрінемось в небі –
Де сум свій розвію,
Татусь мій і Нене...
26.04.2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Закохатися, з Божої ласки,
В цю летючу зіркову щомить –
Не забути щасливої казки.
Завжди поклик світання щемить...
Цей замріяний небом серпанок
З нетутешніх планетних скарбів –
Як доніс ці фантазії, ранок?
Проспівай в моїм Серці на біс...
Хто писав тебе пензлями радо
Й передав цю поезію снів –
Змалював без найменшої вади,
Фарби взявши з усюд і світів?
Обійми і дай легкість туману,
Розчинитись в прозорій красі,
Щоб поринути в дійсність-оману,
Осяватися Сонцем в росі...
16.03.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2014
Вітри, вітри
чутливо-полохливі
в дарунок, враз
пелюсток ніжну зливу.
Ось – відцвіли
мої дерева милі,
плоди несуть.
По листю щастя хвилі…
…А десь за ними
перший день кохання –
снігами вмитий,
ще одні питання…
Дівчина юна,
як весни цвітіння,
ось щастя в’ється
вже між нами, тінню…
Розлука, зустріч –
так між ними тоскно.
Два довгих роки
нам музики – моно.
В снах очі в очі –
нерозлучні, разом,
в обіймах шлем, так
красномовні фрази…
Так все й було,
неначе вчора, в хмарці,
що принесла
цей спомин в білім танці…
У залі тій
неначе, тільки двоє,
а вже Любов
нам шле життя привої…
Вітри, вітри
несуть життєві хвилі –
ой журавлі
ще не збирайтесь в вирій,
ще обійму
в веснянім ніжнім цвіті
мою Любов
єдину, в цілім світі…
28.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
Біжить ріка життя, біжить –
Де бистрина, де перекати,
Через препони й міражі
В краї, які не можем знати.
Не лячно, ні – бо поруч ти –
Моя зоря, дороговказом…
Дав Бог тебе тоді знайти,
Відтоді ми з тобою разом…
Все швидше стрілочка летить
По колу, неба циферблату.
Ціную нашу кожну мить –
Із тою, що колись засватав…
То ж хай біжить ріка життя,
Глибини де і броди наші,
Любов де наша й відчуття,
Й плоди Любові, щонайкращі…
28.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014
По мотивам
книги Пауло Коэльо «Брида»
Мои Миры и Солнца и Планеты –
О, где сейчас Иные Части в них?
Возможно, что поэты и корнеты…
Вы на свету сейчас или в тени?
И так же ищете, как я Вас, где-то –
Дано ль соединение судьбой?
Не может быть игрой, как для монеты
Божественная магия – Любовь…
Есть тайна о явленьи половинок:
Мужской и женской части, из одной
Души. И коль захочешь очень сильно,
Притянется она к тебе из снов…
И будешь пить мгновения событий,
Давно ушедших из земных покров;
Ведь где-то есть их тень… и воин-витязь
За праведность воюет,… за Любовь…
02.02.2009г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495340
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.04.2014
Летить Земля святим горішком,
Своїм маршрутом віковим,
А дитятко тихенько, нишком
Спить,... й котик тут, рядочком з ним.
Сни не однакові їм бачить,
Чекають різні їх діла –
Та все ж одна Любов їм значить,
Їм світить, боронить від зла.
Любов Божественна є Світло
На всі віки і всі часи,
Її приносить Серця вітром –
Любов з дитинства бережи!
12.11.2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2014
Как легко можно сбиться с Пути,
Млады Леты несут галопом…
Жажда красок нам яро мстит,
Не дай Бог, не сорваться в пропасть…
Не брести бы средь жизненных бурь
Ничего ни о чём не зная
И мирок свой, свернув в судьбу,
Лишь желаниям потакая.
Сколь заблудших вокруг плывёт
Без руля и ветрил витая,
Их к какому-то брегу прибьёт,
Но не к лучшему – каждый знает.
Где ж спасительный Парус наш?
Где та мощь для Души и Сердца?
Как нам взять за потери реванш?
Где заветная к счастью дверца?
Как с чащоб несуразиц уйти?
Где заветная тропка вьется?
Где та Мудрость, чтоб с нею найти
Завещанье? – С Небес даётся…
Жизнь рождает серьёзный вопрос,
Но рецепт не ищите где-то –
В нас самих он и каждому воз
Дотащить до прозренья Светом.
Как легко можно сбиться с Пути,
Млады Леты несут галопом…
Поводырь всё нас ждёт, свести –
К Тайнам Божьим по узким тропам.
27.06.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495143
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.04.2014
Оставьте меня, оставьте
Под сенью ночных небес
Я буду читать посланья
Тех звёздных скитальцев-лиц…
И там, в этой чёрной бездне,
Орфея китары звук
Услышать не помешайте –
Его Эвридике, песнь…
13.11.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495139
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.04.2014
Може, я і не поет,
соловей з діброви...
Проспівав один сонет
хмарці чорнобровій;
Слово тьохнуло в зорі,
серце зачепило,
Спів тепер в душі моїй
дарувати мило.
Тож хлопчина із села –
жвавий, загорілий,
Задивився на орла,
скромний та несмілий;
В Сонце рано закохавсь,
також в цвіт вишневий,
В васильків та маків вальс,
в небокрай рожевий.
Швидко весь бузок відцвів
вдома біля хати,
Там життєвий шлях зустрів,
помахала Мати;
Поздовж річки, не без сліз –
прощавай дитинство,
Що розтануло услід
несказанним дивом.
Пам’ятатиму завжди
неба візерунки,
Місяць, що торкавсь води
і зірниць малюнки...
Пісню Мами й заповіт
не забуду вічно,
Татуся той усміх вслід...
Шлях мій пересічний.
31.12.2000р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2014
Сомнениям, сомнениям –
Кто памятник поставит?
Не созданного столько в них,
Идей захоронённых…
Потухших глаз и мёртвых тем,
Открытий не открытых;
Заблудший мир… костёр угас
В сомнениях, в сомненьях.
Уж зажигай, не зажигай –
Доказывай,… нет проку;
Из тени, выглянув к тебе,
Утянут вновь сомненья.
Любовь и Веру обрести
Нельзя – коль весь в сомненьях.
13.10.04г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494813
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.04.2014
Дві сріблястії сльозинки
Із твоїх й моїх очей,
Під душі святі музики,
З днів прожитих і ночей...
Підхопило Сонце тільки
Й понесло на небеса:
Ті сльозинки, два відтінки –
Одного життя роса...
Щоби стрілися ізнову
В кришталевих Божих снах.
Мо, вже були ми в одному
Лотосі та пелюстках...
Все було на довгій ниві –
Перепони й водоспад;
Брали верх все ж, дні щасливі,
Щедро нас вели у лад...
Дві троянди розгортались
На одній життя нозі –
Тут жили, то вже й зостались
Віддзеркаленням в сльозі.
Квітнуть хай нові суцвіття
В радість нам, на небесах,
Бо частинку Серця в віти
Ми вплели, жила б Краса...
03.09.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2014
Ну что грустить
надеяться и плакать
И Сердце разрывать
на части зря,
Коль под ногами
топчешь снега слякоть –
Для большинства
не вспыхнула Заря!
Так должно быть,
пройдут века веками
И с постаментов
спрыгнут дикари;
Гордыни гнёт уйдёт,
собрать им камни
Придется всё ж –
храни их Бог, храни!
20.11.2002г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494645
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.04.2014
Я живу, где стихи и песни,
Где Души и стихий разлив –
Не сторонник я лжи и лести,
Вечность с нами не фатализм.
Посему на весах святое –
Только искренность я приму;
Пусть кристалл не граненный стоит
Руку помощи дать ему.
Совершенных найдешь ли зримо?
Сам давно к совершенству Путь
Все ищу не пройти бы мимо –
Вздох устало вздымает грудь.
Но ведет меня устремленье
Сквозь любых обстоятельств – в лад.
Не безделие и томленье
Строить смогут наш Духа Град?
01.01.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494443
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.04.2014
І
О, рідний Господи, святий –
Ти знаєш кожен рух і думку
І ладен взяти всіх на руки,
Щоби із долу підвести
Нас, що в гріхах, як в реп’яхах.
Так довго борсались без Віри.
Віки годинонька лиха
Несла крізь війни в плинних, сірих
Днях. Опечалені, в біді...
Та чвари і розчарування
Все ж до Божественних видінь
Вели, до правди і світання...
То ж сина Ти послав до нас
Порозумітися зі Словом
Божественним. Любові час
Почути,... чи були готові?
...Всі несповідимі путі
То ради нас і провидіння...
Над нами завше Твоя тінь,
До Тебе очі і моління...
ІІ
Яка ж то радість, погляд Твій:
Батьківський, милий, ненаглядний,
Далекосяжний, золотий –
Несеш нам спокій і поради.
Готовий вислухати знов,
Як найдорожчих пересічних –
В серця іде Твоя любов
І шлеш нам Істину і Вічність...
08.02.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
Ще одна весна кохання
У твоїх очах бринить.
Непомітно в ніжних гранях
Плинуть миті без вини…
Скрипка з неба чи в душі десь
Так тоненько плаче гра…
Пройде день, і Місяць зійде,
Й нічка стріне ще не раз…
Обійму, кохана, мила –
Припаду до уст твоїх;
Щастям ти мене укрила,
Ти печаль моя і сміх…
Бо з тобою все забуду,
Всі думки і час – стривай…
Чари питиму без суду.
Чи не тут стежинка в рай?
Сон чи дійсність, дань фантазій –
У екстазі десь лечу…
В променевій чистій трасі
Весь вогненний і свічусь…
Ти в обіймах, в сні витаєш…
У віконці світло-грай…
Птаха ніжно нам співає
Вічності земний хорал…
21.03.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
Не з хутора, дивлюсь на Землю з неба –
На племена, що точать ще ножі
Один на одного – оце потреба?
На клапті землю, ззовні сторожі…
Та кожен про Любов, лиш свій молебень…
За пазухою ж камінь, та чим більш!
Таке сказання про життя, далебі –
Двох тисяч літ… після Христова біль…
Де ж білий голуб, білосніжний лебідь?
Де ж любість наша в сотворіння мить?
Кому це на Землі іще болить?
Не з хутора, дивлюсь на Землю з неба.
Що більш таких. Критичних мас нема.
Та буде!
Індиго діти прийдуть до керма!
03.05.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.04.2014
Скажите мне, зачем и почему:
Веселым смехом полыхают звезды,
В улыбке лунной видим наяву
Свет Алтаря, небесной Тайны своды?
Открыть себя, Миры, где жить – завет
И донести Природы вещей книги;
Свет звёзд – сознаний возожжёт рассвет,
Чтобы отдаться творческому мигу…
11.06.2003года
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494005
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.04.2014
Як швидко лине час,
Це в нас тут, на Землі...
Руківя від меча… -
Бій програно? Та ні!
Бо там, де бути нам
І вчора, й завтра є.
Не наша в тім вина -
Росою виграє:
Казковістю, чи сном,
Чи фантезі Богів?
Чи кров, а чи вино?
Чи задум ворогів...
Бо швидко лине час
В Ірландії і в нас -
Крізь товщу бачу верст
Я очі Ваші... й текст...
Обіймаю Вас, друже.
21.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2014
Перетікаємо у час
За миттю – мить, життєві днини…
Все в русі в світі і у нас,
Душа свята у ці хвилини
Не спить, а творить вже нове
І неповторне, Божим даром.
А щось таємне тихо зве,
Бо серцю від Любові гарно…
Перетікаємо у час –
Не зупинити, не звернути,
То є закон – він без прикрас,
Знайшов чи ні червону руту.
Чи встиг згубити, що знайшов…
Цей фіолет із потойбіччя
Зустріне втішно знов і знов,
Як рідні, радісні обличчя…
01.08.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2014
С тобой навеки, мой Спаситель,
Я образ твой в Душе храню,
Здесь навсегда твоя обитель –
С тобою Сердцу как в раю.
Весной вокруг все оживает…
В Лучах твоих и в мыслях – Свет,
Твой взгляд Любовь мне посылает
И аурический букет...
Пасхальный колокол взывает:
«Христос воскресе! – Мир всему!»
Отсчет духовный начинает
Тот, кто поверил наяву.
Поверил в Разум во Вселенной,
В Христа, посланника его
И в вечный Дух Святой нетленный;
Что все – частица Одного.
Авторський переклад:
Пасхальний дзвін
С Тобою я навік, Спаситель
І в Серці образ Твій держу,
Душі моєї вічний житель –
Слова молитви вже вершу.
Усе весною оживає,...
В промінні Світла думки цвіт;
Любов Твій погляд посилає
Та ауричний всім привіт.
Пасхальні дзвони сповіщають:
„Христос воскресле! – Світу мир!”
Духовний відлік починають,
Чиї збагнули все уми:
І Розум Всесвіту величний,
Христа – посланника його
Та вічний Дух Святий нетлінний,
Що всі – частинка Одного.
05.04.2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2014
Как бы хотелось заглянуть
В Твои миры, о Боже –
Хотя б на несколько минут,
Где Таин ложе…
Земных вибраций Высоты
Так мало – понимаю,
Клик Сердца и моей мечты
В душе витает…
Чтоб над зарёю в ранний час
В Твои миры, о Боже,
Земную позабыв печаль,
Мороз по коже…
Чтоб в дум высоких Благодать,
Как в сказку окунуться,
Сиянье глаз, чтоб осязать –
Светлей проснуться…
Сигнал Твой Божий всем принять,
Раздор на час, оставить –
Колокола про мир звенят,
Любовь нам славить!
19.04.2014г.
Может впервые праздник Воскресения совпал 20 апреля 2014года
у христиан, католиков и иудеев. Знак Божий - к миру и Любви!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493519
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.04.2014
Цей мій біль межи хвиль
відлітає в туман:
„Ти мене вже не зви
у пітьму за лиман,
бо не хочу жури –
вона той же туман...”
Взагалі, це життя –
чи було, чи нема?
То чому ж не було?
Впало з неба в одраз,
щоби потім крило
підняло, бо пора
над Землею у злет –
ой, маленька ж яка!
Хмарок мчить перемет:
то земля, то ріка...
Океан, острови –
то пустеля, то ліс;
а людей, що провин,
а машин і коліс!
Все заповнено вщерть,
над містами ген – чад!
Кірха там, там мечеть,
в храмах дзвони звучать...
То ж, вирує життя –
день і ніч тлять вогні,
у яке ж майбуття
летимо в цій борні?
Чи ж нас Любість несе
до небесних Красот?
Чи лукавий в кільце
гне й за дурнів пасе?
Хто стикає в лоби –
кому радість з того?
Чом ряди домовин –
молодим на погост?
Хто ж бо мудрість пожне
і здолає Любов,
те джерельце одне –
ключ до Божих Основ.
А покіль цей мій біль –
всі нещастя людей,
як до рани та сіль,
смітник голих ідей.
Все ж не хочу жури –
невігластво помре!
Бачу Сонце згори –
Світло йде, врешті решт!
16.11.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2014
Кристально чистый Солнца луч,
Ты заглянул ко мне в окошко.
Где был? Что видел, кроме лун?
И что принес ко мне в лукошке?
« Да, видел много, Человек.
И на Земле, и на Венере –
Своим теплом из века в век
Рождаю жизни в Ноосфере.
Не первый задаешь вопрос.
Как бы понятней мне ответить.
На Мудрость уж давно есть спрос –
К сознаньям как ее примерить?
Голов так много – и седых,
И смерти в лик не раз смотревших;
Но важность в оных – до еды
И в питии поднаторевших.
Мысль о Высоком на потом
Все оставляется и гробом
Уж заслоняет… Суть же в том,
Что гроб для тела. Даже громом
От глухоты сей не достать.
Лишь перекрестится и в землю,
Святую Весть, втоптав опять,
Он верит разве что елею.
Дух достучаться до души
Никак не может – видно, сроки
Не подошли и спит в тиши
Сознанье, хоть давно Пророки
Уж будят. Только единиц
Коснулись колокола звоны
И суть карающих десниц
Ими раскрыта. Тайны лоно
Разверзлось Светом озарив,
Что все едино во Вселенной;
Земля – лишь временный «залив»,
В миры другие устремленье.
Ты вечен Человек «глухой»
И каждый день, во сне бывая,
Ты зришь Тончайший Мир, другой,
(Но он всегда, везде с тобой)
Его частица ты Святая.
Так, миллионы лет ваш Дух
Кует из «неуча-скитальца»:
То, в Плотный Мир, рождая вдруг
То, возвращая в Тонкий званца.
И нет печали для сердец,
Смерть – переход через границы.
Так знай: природы ты Венец.
В Любови, жизни смысл твой длится…».
Таков был Солнышка ответ –
Мудреный, может быть, пока что.
Пройдет еще немного лет,
И Истина проснется в каждом!
02.01.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493439
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.04.2014
Поток житейских смут развеять ли?
Не растопить огнями Солнца небо…
И где живёт дороги к счастью кредо?
Где незабудки радости цвели?
Как сад наряден в белых лепестках
И облачко гудящих пчёл ликует.
Не хочется, чтоб мысль гуляла всуе –
Смычёк по струнам бегал бы слегка.
Гимн жизни всё зовёт куда-то вдаль
И нотный стан верстает дней аккорды.
Апрель так нежен, был суров февраль,
Что ж – календарь не кажется мне гордым…
Ветр сказки лёгок – паутинки дым
Кольцом надежды завился на палец,
Узором новым лёг на ткани пялец,
Наметив к счастью верные следы…
17.04.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493200
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2014
Музыка в сердце –
Быль и боль, тишь и звон;
Звуки веселья
И печали поклон,
Где в обнимку с мечтою
Средь берёзовых крон,
Сон туманы верстают
Для дождинок: динь-дон…
Музыку сердца
Незабвенных минут,
В знаках весенних
Жизни дни берегут…
Побеждая пространство –
Мысль не знает границ…
Жить – как это прекрасно –
В сказке любящих лиц.
Музыка сердца
С давних лет ты со мной…
Рядом присесть бы
С детством и… сединой.
Ненаглядным уроком,
Убегающим в даль
По ступеням и срокам
Восхожденья в Грааль…
15.07.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493198
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2014
Я птаха вільна, не улюбленець у Бога –
Не раб, не тінь – мо подих Його є;
Пішов як всі у пошуках з порогу
І полюбив Його, бо щастя в тім моє.
Веселим вітром розмовляє вже зі мною
І Сонця променем враз обійняв;
Він від зажури звабив Світла грою
І до думок високих перейняв.
Так легко Серцем відлітати в ясні далі,
Де Він не раз нам знаки подавав.
Для того, щоб поменше ми блукали,
Зірковим посохом наш шлях благословляв.
Я вірю – вільними, як птаха сотворяв нас,
Самі вже мучениками тепер стаєм.
Сказати хочу всім землянам планетянам:
„Давайте всі благоговіння понесем –
благоговіння за всі труднощі підйому,
благоговіння за те Світло – нас вести;
і за надію Божого всім Дому,
що Сенс Великий кожен в Вірі зміг знайти”.
Я птаха вільна, не улюбленець у Бога –
Не раб, не тінь – мо подих Його є;
Пішов як всі у пошуках з порогу
І полюбив Його, бо щастя в тім моє.
07 січня 2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2014
Солнцем, радостью окутан –
День весенний звонок, чист.
Благодать земная длится
Божьим посохом планид.
Где былое… то забвенье
Суеты? Всё – чистый лист!
Замечаю лишь Природы
Жизнь и соловьиный свист…
Без роптания и те′ней,
Обязательств и границ,
Пестроты и дней тех бдений,
Взглядов любопытных лиц…
О, вернись же Божье средство –
В дне сегодняшнем очнись,
Освяти хрустальным Светом
И со мною обнимись!
Чтобы ввысь взлететь свободно,
Раствориться в синеве
И лучом в сердца вернуться –
Сквозь причудливость ветвей.
07.11.04г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492894
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.04.2014
Вулиця де ріс я –
Кленове шатро,
Сонця з висі вістря,
Кришталевий трон.
Кольори пір року
Супроводжують…
Став, ріка, толока,
Потяги пливуть.
А думки за ними
В мрій краї летять…
В злотих хвилях ниви.
Дзвін велить до свят…
15.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Ещё весны, в проекте лишь сиянье,
Здесь снег с землёй,… и где-то там мой дом
За горизонтом…светлым ожиданьем –
Мы от него на запад всё идём.
Который раз в окопах день рожденья,
Декабрьских стуж поющая свирель…
Под той звездой немеркнущее бденье –
Хоть ты здоров, хоть мучает мигрень.
И пацаны вчерашние «в рулетку»
Со смертью игры страшные ведут.
Здесь не в ромашку, а скорее в решку…
Лишь знает Бог – кого, когда уйдут.
Чем дальше дом, тем ближе край той бойне –
Как я устал друзей здесь хоронить.
Какой дурак придумывает войны,
Где чёрный снег,… а хочется дожить…
Победе гимн, чтоб созерцать воочью –
Безумный праздник, торжество Добра!
Чтобы трассирующим светом ночью
Сопроводить последнее: «Ура!»
Но это завтра, если решка скажет
Свой приговор, сегодня ж кружек стук –
Сто грамм армейских самый раз и слаже…
Гражданский торт заменят хлеб да лук.
А молодость несёт над круговертью
И хочет верить в дальний долгий Путь…
«Да будет так!» Витает Дух над смертью,
Шепнув на ухо: «Мальчик, счастлив будь!»
22.02.1944г.÷22.02.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492673
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.04.2014
Белая мудрая осень –
Ты расскажи мне песней,
Как расплетают косы
Ветви, сквозь сон небесный…
Звёзды смыкают время,
Словно зовут в далёкость.
Белым серпом белея,
Ночь обретает лёгкость.
Белым струящим светом
Мне расскажи, что знаешь;
Прикосновеньем ветра,
Святостью облекая.
Белая мудрая осень –
Не торопись с итогом,
Утро раскрасит росы,
Небо нам скажет: «С Богом!»
Шёпот твой сердцу близок,
Слышу твоё моленье:
Память листает список,
Пульса в немом биенье…
Вы навсегда уж с нами –
Вечны, неповторимы…,
Только светлей, с годами,
Парусом бригантины…
26.11.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492450
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.04.2014
Переплетене тетине – то моє життя.
Ти, натягнута тятива, стривай , не стріляй!
Я у світі, у білому, ще не доспівав.
Я ще не за всіма людьми до уболівав.
То ж не стрілося диво те – в сні я увидав,
І не всім отим зіронькам, серця світло дав.
А людей стільки добрих ще я не зміг спізнать;
Птахом білим я не злітав, щастя наздогнать.
Стільки ще таємниць чудних Бог нам віддає,
А ми хочемо лиш дрібниць – гріх-бо повстає.
Всесвіт кличе нас, хоче знать –
як німі – мовчать...
То ж чудні ми є, не такі –
душі ж в нас людські.
Переплетене тетине – то моє життя.
Ти, натягнута тятива, стривай , не стріляй!
Я у світі, у білому, ще не доспівав.
Я ще не за всіма людьми до уболівав.
16.06.2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2014
За порогами – Запоріжжя,
Місто юності, місто снів;
Місто казки і роздоріжжя,
Долі, мрії… і де я зрів…
Там Славута – у вуса усмішка,
Острів Хортиця милий мій…
Край козацький… й дорога нинішня –
Все сплелось… не спіши, постій…
13.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014
Вербо моя вербо
ти стоїш і досі
На краю городу
де ми бігли босі
Кожну весну радо
котики гладенькі
Ніжили руками
як волосся Неньки
Де ж ти моя вербо
бо я так далеко
Хочеться злетіти
як оті лелеки
З вербним воскресінням
подруги зелені
Подумки я з вами
де рядочком клени
Помолімось друзі
за порозуміння
З нами Боже правий
й наше тут коріння…
13.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492188
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014
Мій білий Птах за обрій зник –
Лети, лети, лети
І людям всім, аж до весни –
Світи, світи, світи...
Мій білий Птах – надія всіх,
Порада і Любов,
Бо чистий, як дитячий сміх –
Побачимось ізнов...
Летять століття і роки,
У кожнім є свій птах
Над річкою, край осоки,
В бувальщині і в снах.
Без нього як у цім Миру?
Не приголубить як?
І в небо не здійняти рук
В молитві, що з подяк...
Мій білий Птах – мій біль і шлях,
Миттєвостей ланцюг;
Ось ця рілля – моя земля –
Даруй, за долю цю...
01.09.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Ті – на святому грають,
Народу Душу крають…
Ті – гроші, лише гроші,
За щастя в світі мають...
Та що вже тим каратись?
Вже краще б і не знатись...
Живем в часи безчестя,
Від бруду не сховатись...
Все ж Серця мого мрія,
Єдиная надія –
Що визріє у кожнім
Вівтар Душі... це й гріє...
25.11.04гр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2014
Как трудна
дорога эта –
Сердца
к таинству огня;
Бесконечен
Путь к ответу,
Светел зов...
– Возьми ж меня!…
Спутником
Тебе я буду,
Лучиком
с Тобой светить.
Да, шипами
устлан всюду
Путь мой, знаю –
ОСВЯТИ!
11.01.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491731
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2014
Как быть с тобою, провиденье дней?
Ведешь куда чрез будни и долины?
Я понимать все больше и сильней
Хочу твои небесные картины.
Огонь, мятущийся в моей душе,
Пусть дивным слогом улетит в столетья –
Еще вернусь, позволит коль клише,
Твой лунный Свет стихом моим пролейся.
09.06.2003г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491730
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.04.2014
Пролетело, пробежало
Детство золотое –
Пронеслось, отщебетало
Тёплое, родное.
И навек в тебе осталось
Знаковой росинкой –
Те видения, что ткались
Мира паутинкой…
Незабвенных пений птичьих,
Клёнов крон кудрявых
И тех радостей безличных
В поднебесной яви…
Словно облаком, растаяв,
Нехотя прощаясь –
Ты всё манишь, улетая
Но,… не отдаляясь…
Вольной птахой голубь-детство,
Вновь и вновь воркуешь –
Переспишь в созвездьях где-то,
Сердце вновь тоскует…
Детство – с Богом пуповина
Испытаньем вьётся,
Очень жаль – в дороге длинной,
Коль она порвётся…
Самой светлою страницей
Было,… остаёшься –
Потому так долго снишься,
Солнцем нежным льёшься…
05.04.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491571
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.04.2014
День близький до кінця,
вже захід на дозорі,
згасає з вітерцем
запал людей снаги;
обійме тиша все
і запалають зорі –
зустріне погляд Твій
і вічні береги.
Не уявити нам
у Всесвіті всі тайни
та, з радістю покіль,
у просторі в Політ –
частинкою або
легендою злітаймо
і, знехтувавши тьму,
вогненний
скреслим
слід!
20.03.2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2014
За рекой, за реченькой,
В мареве, где зной,
Тайною да встреченной
Встанешь предо мной…
Взглядом чистым – «ясный свет»,
Вознесёшь на край,
Где живет у рьяных лет
Разудалый рай.
Позабудешь всё вокруг
Средь зелёных трав,
Помраченьем клёво вдруг
Завладеет нрав.
Жизнь моя ты грешная…
Той берёзки стан
Обхвачу руками я
И прильну к устам.
Опьянят – медовый сок,
Встречи до зари…
Золотистый завиток –
Первых чувств дары...
За рекой, за реченькой,
Где туманный зной,
Всколыхнулась свеченькой
Память предо мной…
19.05.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491294
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.04.2014
Це моє – бо твоїм ніколи
Болем й жалем не буде, ні –
Ці тополі й сади довкола,
Цвіт білявий на бузині.
Очерет шелестить і мліє
Там, де заводь і річки плин...
Стільки споминів серце гріє
Серед днів до глибин й мілин.
Сонце в очі... трава шовкова...
Тут під вербами вітерець;
Листя шепіт – хоч ані слова...
Птаха – сполохом! Хай їй грець.
Чистий рай, як без думки й горя,
Земле рідна – мій біль і жаль...
Українські довкілля й зорі,
Батьківщина – життя скрижаль...
03.11.04р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2014
Слова, слова – как вас люблю
За вашу света, многогранность;
За фиолетово туманность –
Без вас в безмолвии скорблю…
Без вас бескрылым становлюсь –
Ведь даже мысль пуста, без смысла.
Со словом – снова на ветрилах!
Без слов как Небу я взмолюсь?
Слова, слова – как вас люблю
За вашу светопись и ласку,
За все иллюзии и краски –
Я выпью вас… и вновь налью.
Бежите здесь со мной строкою,
Хамелеоном изменяясь,
То скромным ручейком звеня,
То в чувствах страстною рекою…
Вы и свобода… и узда,
Мой жребий –
с вами быть всегда...
22.01.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491151
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2014
Землянам планетянам
посвящается
Мои Вы все, хорошие
песня
пронзительно искренне:
Ну что друзья – вся жизнь взаймы,
Мои Вы все хорошие…
Мир подустал от кутерьмы,
Светёлки запорошены.
Припев:
Летим средь звёзд – Она, Земля,
Горошина горошиной
И Сердцу верные друзья –
Мои Вы все, хорошие…
Нас жаждет сумрак, прогибать,
Труху свою навязывать.
С рассветом, тьме не совладать –
Со дня, подавно – скатывать.
Припев.
Зажжём лампаду Сердца вновь,
Сирень весны закружит в синь –
Восторжествует в нас Любовь
И вся печаль разрушится.
Припев.
Кораблик по ручью бежит,
Пронзительною белизной,
Друзья – нам искренностью жить
И с Солнцем – Богом велено!
Припев.
Известно уж – вся жизнь взаймы,
Давно б понять вопрошины;
Не может бить весь Мир немым,
Штанишки больно ношены.
Припев:
Летим средь звёзд: Она, Земля
Живая, но с горошину…
Земляне ж Вы, мои друзья –
Давно ведь все… хорошие!
2-й раз: Эй, Планетяне – у руля!
Подумайте, хорошие –
Куда рулите? Ведь Земля
Всего лишь, что горошина…
Примечание автора:
Светёлка – 1. Согласно толковому
словарю С.И.Ожегова: небольшая
комната, обычно в верхней части жилья.
2. В стихотворении это: святое,
высшее, светлое место в Сердце
для Братства землян планетян.
13.03.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491145
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2014
А город спит. Лишь ветр ворчит
И белой изморози шорох…
Хрустальный Свет нам сладко дорог,
Как притяжение свечи…
Уж притупились сна мечи.
Воспоминания приплыли
С той давней потаённой были.
Веслом гребу – фарватер чист…
И в пятнах жёлтых на траве
Вдруг одуванчики весною
Заговорили так со мною,
Как кем-то посланный навет…
Из неба заструился свет.
Сирени запах из забвенья
Любви напомнил сотворенье…
О сколько ж промелькнуло лет…
Весло вдруг замерло в руке –
Воспоминанья по теченью
Несли меня благоговейно,
Я нёс тебе цветов букет…
И на заносчивой строке
В пересеченье взглядов, сердце
Твоё раскрылось и по венцы
Прочёл я трепетный ответ…
А город спит. Лишь ветр ворчит
И белой изморози шорох…
Слой жизни юной сладко дорог,
Как притяжение свечи…
17.01.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490868
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.04.2014
Нести нам Світло день і ніч
В трудах, і з бідами опріч,
Усупереч самим собі –
Нема других земних орбіт.
Крізь терни до Твоїх планид
І заповідей – людський рід.
13.09.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
Свет игольчатый, словно иней,
словно проблеск в пучине лет –
всё зовёт на планете синей
предречённый мне взять билет…
И экзамен держать пред Богом –
что сегодня я сделать смог,
чтоб познать Всепланетный Логос,
Человечества суть-ярмо?
В околесице заблуждений
преднамеренных или нет –
чередуется Свет прозрений
и падений в эксперимент.
Боже правый – как разобраться?
Длинен путь и ошибок тьма!
Трудно к Истине приближаться,
тянет к долу грехов сума.
И не всем те грехи понятны,
да и зная – всяк множит их;
единицы лишь Верой святы,
как невежества оживить?
Послан Богом Христос Спаситель –
взял грехи на себя землян.
Человек же – как был проситель,
так величью себя не внял:
что он Богу помощник первый
(поле тонких материй – суть),
и по совести самый верный,
и по Духу – готовый в Путь.
Свет игольчатый, словно иней,
словно проблеск в пучине лет –
всё зовёт на планете синей
предречённый найти ответ.
О Великий Вселенский Логос –
точит камень в веках вода,…
драгоценным есть БОЖЬЕ СЛОВО,
тьму рассеет уж навсегда!
05.01.2005г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490651
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.04.2014
Дикий мед на губах
від пройдешніх доріг;
піт солоний пройма,
зріє думи горіх...
Чи знайшов, що шукав
в потойбічності літ?
Відгукнувся, хто звав?
Чи ж розгаданий Світ?
Що знайшов, вже моє
і майбутнім бринить,
хоч в торбині стає
усе менше земних
сьогоденних грошей,
сьогоденних причин.
В Серці жде Прометей.
Небо кличе: „ Мій син! ”
13.08.05р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
Все в печалі, моя Україно,
Мій стражденний народе в вогні.
Генофонд все шукають й коріння.
Мій пісенний народе в борні.
Ватажки,… патріоти,… і гроші…
Совість, честь вже на потім, колись?
Або ж крайнощі – тільки на мові…
Лиш на поділ: хохли, москалі.
Примусово! А ні – виселяйтесь.
Що це? Звідки? Коли це було?
Племена… луки, стріли,… триклятий
Час. …На дворі – двадцятий давно.
Схаменімось – до розуму, браття –
Мир у домі мечем здобувать?
Звідки впертість? Спливає латаття
Річки часу… Посадимо ж сад.
Дружби сад – де берези й смереки,
І найкращі пісні про любов.
Ми сім'я. Й не австралопітеки.
Не минути нам Божих основ.
05.04.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490439
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2014
І
Неистребим ехидны взгляд
В несовершенном этом Мире –
Течёт её злорадный яд,
Чтоб приземлять, подобно гире.
Ни дня не жить ей без хулы,
Не изменился Мир пока что –
И до Любви, как до Луны,
И лицемерья, как в Боккаччо.
Претит полёт ей, Света лик
И поднебесные картины –
Прозренья трепетнейший миг
И к Истине тропа… из тины.
Плывёт, как клочья рваных туч,
Ехидны спесь из паутины,
А Дон-Кихоты Добрый Луч
Всё тащат через тень рутины…
ІІ
Да, Дон-Кихоты мы, паяцы –
Так было раньше… так теперь.
Мир перевёрнут, все на пальцах,
Как хочешь – верь или не верь.
Хоть точно так же облаками
Земля окутана слегка,
Как и тогда, века веками,
От совершенства далека.
Но не сама, а человеки
Поступки ткут не из Любви,
Лишь деньги, деньги – вот их Мекка,
А по духовности – увы...
Впотьмах, всё ощупью, авосью.
Век двадцать первый на дворе.
В пути за Разумом с авоськой,
Всё семеним, мельчим в поре.
Змеёю вьёмся по спирали,
Никак хвоста не закусить.
Мы только крайности познали,
Да научились всех судить.
Лишь Дон-Кихоты и паяцы
На острие Добра и зла –
Златой срединой, сладив пяльцы,
всё вышивают Новь землян.
18.01.2006г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
Дверцята замалі,
вузенькі й непримітні
І мимо всяк пройде,
хто поспіхом, хто в тьмі;
Нема фасадів там
і зазивних привітних,
І не в дипломах суть,
не в швидкіснім умі.
Матеріальних благ
не знайдеш і до нині,
А мудрості скарбів
там розсипи лежать...
Духовність не збагнув,
то дякуєш гордині.
Невігластва верстви
на підступах скрижаль.
Зійде з очей габа,
розвіються тумани,
Всі сумніви помруть,
дар неба – духу зліт!
Народишся ізнов
негадано, неждано,
Відчуєш Серцем мить:
„Вже відповідь шле Світ!”
30.04.2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2014
О, мій небораче!
Світом йдеш,... те й значиш,
що несеш ти людям –
в Серці те здобудеш.
Через тіні й світло –
Сонце щоб зігріло
і Душа б розкрилась,
з Неба ж прилетіла.
28.07.05р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2014
Я с тобой, волшебник милый,
Белый лебедь мой родной;
Ты цветок мой нежнокрылый –
Весь пленён теперь мечтой…
Синим светом, ясным небом,
Зов я слышу голубей…
Уж лечу, цветущим летом,
Опускаюсь вдруг с небес.
На груди играет Солнце,
И глаза твои в росе,
Я смотрю и то не сон ведь?
Ты лежишь в нагой красе.
И ромашки вдруг поникли
Пред фантазией земной,
Травы нежные прониклись
Зеленеющей косой.
А уста вишнёвым соком
Налиты, пьянят меня…
Взглядом смотришь яснооким,
Всё зовёшь к себе, маня…
Опускаюсь на колени,
Прикасаюсь я к тебе –
Словно белый нежный лебедь,
Божий дар мне по судьбе…
О, каким владею счастьем –
Я ласкать тебя всю жизнь!
Сердце, полное участья,
На груди твоей лежит.
1980г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489816
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.04.2014
Обычный день, ни холодно, ни жарко –
Всё как всегда – но необычно всё ж;
Не выспавшись, зевается так сладко
И в сердце что-то ждущее несёшь…
Так что же это? – Радость, море Света;
Да, День рожденья… ласковость цветов;
И столько песен будет ещё спето,
В календаре верстать ещё листов.
Но этот день – принёс то, что принёс
И понят так, как понимаешь Ты;
Ценою лет, взобравшись на утёс,
Там рассмотри надежды и мечты.
Обычный день, похож на предыдущий –
Увидеть в нём непросто Света новь,
Пусть Солнца Луч, в глаз радугу несущий
Дух вознесёт, превыше громких слов.
Благословен тот День, когда родился
И Бог Надежду в Сердце поселил;
Там свет Звезды до часу озарился,
Чтоб миг Любви когда-то наступил.
Что за волненье? – День рожденья это,
Родные лица близких и друзей;
И столько песен будет ещё спето…
И дней, летящих стаей журавлей…
Но этот День принёс, что произнёс –
И понят так, как понимаешь Ты;
А Тайна вся, что в нас Господь привнёс –
Всем в Мире Ты – Надежда и мечты!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489672
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.04.2014
Из памяти моей, тумана
Встает родимое гнездо…
Родной, знакомый без обмана,
Наш неказистый детства дом.
Средь кленов серенький кораблик –
Ты не заменишь злата блеск
И самый сказочный и райский
Дворец, ты в сердце не поблек.
Плывешь в сирени, словно в море,
Как много гаваней видал –
Мы с нашей памяти не смоем
Твои счастливые года.
Твои счастливые денечки,
Что улетели в никуда
И фиолетовые ночки
Мы не забудем никогда.
А степь, ты нежная как будто,
В тиши твоей – ну просто рай…
Моя ты речка незабудка,
Мой тополиный милый край.
Там песня Мамы тихо льется
И в сердце радостный покой –
Не это ль музыкой зовется
Души, простой закон такой.
Здесь счастье наше повстречали,
Здесь повенчали нас года,
Отсюда в мир нас провожали
И вновь встречали поезда.
В вишневом рае белым цветом,
Как лепестки, ушли года…
Передо мной зимой и летом,
Ты, мой кораблик, навсегда!
26.04.1998 года
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489030
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.03.2014
Календар невгамовний –
Та куди ж ти біжиш?
Як дерев тії крони
Вздовж знайомих стежин...
Як пісні, що співала
Моя Мама в краю,
Де зозуля кувала
І я був в тім раю...
З татусем майстрували
У високих небес,...
А Земля оберталась.
Дзвони чулися десь...
Тож над попелом часу
Не сумую я, ні –
Знаю, що вже не згасну,
Але там, вдалині
Враз зажевріє вогник
В такім ріднім вікні
І вже пам'яті схрони
Домальовують дні...
31.12.2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2014
Прощай XX,
да здравствует XXI век.……
Моим любимым девочкам
и мальчикам посвящается.
Давно, ещё когда, в разгаре был XX-й,
Век юности моей, но помню тот вокзал…
Сиреневый туман, знамениями знатный,
В неведенье, маня – в пути сопровождал.
Там в южном городке, где тёплые закаты
И неба голубой, чарующий призыв;
Ничто не омрачит воспоминаний скатерть,
Тот песенный туман – те дни, судьбы призы.
Как будто бы вчера мы встретились так дивно –
Сразила ты меня своею красотой;
Покой я потерял с голубоглазым дивом,
Ведь повстречался я с давнишнею мечтой.
И были поезда, тоскливый шум вокзалов,
Сиреневый туман нас часто разлучал.
Но устремлялись мы навстречу – так нас звало
Сердца соединять, выглядывать, встречать…
И пробил звёздный час – Сердца соединились,
Мы вместе навсегда – будь счастлива судьба!
Хоть много лет потом разлуки, встречи снились –
Сиреневый туман окутал нас, любя.
Нам не о чём жалеть, век счастья, век XX-й
Красавиц подарил, двух дивных дочерей,
Но вновь на юг лежал наш путь через вокзалы,
Чтоб испытать судьбу, мы мчались всё быстрей.
И вновь встречаю я на Франкфуртском вокзале
Любимых и родных, без коих мне не жить;
И в Лейпциг мчимся мы, лишь снег кружится сзади –
Я обнимаю Вас, вдаль автобан бежит…
Чтоб повторять опять, маршрут забавный этот,
Обратно и туда не раз ещё потом:
Вокзалы, поезда – зимой и тёплым летом,
Но не случалось нам гонять порожняком…
Переплелись в судьбе сиреневые дали
И возвращались нам в вокзальной суете;
Весь Мир куда-то мчит, как будто показались
Кисейные брега на подступах к мечте.
Уж взрослые давно дитяти наши дочи
И внучку подарил нам ты – XX-й век;
Зятей, спасибо Бог, послал для Счастья-Доли,
Однако для сует – устроен Человек.
Сиреневый туман нас снова поглощает,
Не отпускает нас вокзалов суета,
То провожаем мы, то радостно встречаем,
Как видно наша Жизнь так сказочно проста.
XX-й век ушёл под стук колёс усталых,
Немножко погрустим – возрадуемся вновь;
Да, не вернуть назад секунд счастливых малых,
Но строить Дней и Лет счастливых суждено!
Давайте ж не грустить, а строить мыслеформы
О радостной стране и счастье на Века,
Чтоб XXI век сердечные реформы
Любовью окрестил на Божиих брегах!
31.12.2000г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488709
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.03.2014
Як блискавка
мелькнув над білим світом,
Як метеор
згорів у тлі земнім;
Але ж устиг,
у зоряному літі,
Раніш злетіти
в сонячний зеніт…
І звідти,
обійнявшись зі світилом,
Розгледіти
тонку ціну життя.
Лемківські де
купелі сизокрилі –
У Божий сенс
зійти без каяття.
Легенькою
хмаринкою земною
Над шепотом
смерек і верховин –
Сердець торканням,
без стенань і болю,
Здійняти душі
наші із низин.
Такий близький
і дорогий наш, друже,
Ти був і є
у відблиску небес,
Послання ніжне
і сердечне, Боже –
Твій голос
обіймає світ увесь!
В'ячеслав Шикалович
16.12.2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2014
* * *
Біжать ромашки й маки –
За ними васильки,
Мої дитинства знаки,
Мій краю на віки.
І стукотять колеса,
Та тіло завмира,
Душа летить над плесом
Туди, де знала рай…
А в селах край дороги
Хатиноньки батьків,
Бо діти – в руки ноги
У пошуках світів
Щасливіших, хоч дальніх,
Бо ж сам на сам з життям.
Пошли їм, Бог, кохання
Й додому вороття…
26.05.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2014
Веточками памяти
Дым костра весной…
Кто-то там на паперти.
Красит дева хной
Косы смоле чёрные.
Ходики стучат.
Кони обречённые,
Как эпохи часть.
Речка бесконечная
По полю течёт.
Жизнь же есть конечная.
Деньги любят счёт.
Лапотки березовы
На гвозде висят.
Щёчки вёсен розовы –
Ласковый мой сад.
Хлеб душистый Бабушкин,
Дедушку ушли…
Ждут четыре детушки –
Восемь глаз-маслин…
Краше воен. – мир худой,
Мудрость старых вин…
Не разлей друзей водой,
Раздели бедой.
Вербной ветвью памяти
Вьётся дым костра…
Парус белой скатертью –
В океане «Ра»…
18.03.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2014
Літечко тепле, ясне і погоже,
В милих стежинах босоніж іду –
Трави голівки схиляють пригожі,
Всіяв безсмертник Господь, й лободу…
Річечка в’ється між очеретами,
Верби сережки зелені сплели.
Качечка крякає, селезень саме
В рясочці виводку зрівнює плин…
Тепла водиця і берег піщаний,
Брижі від щуки на дзеркала тлі…
Вже не забути душевного стану –
В серці любов мою, Боже, лелій…
06.07.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Ніч каблучками ніжно стукотить
І коники на скрипці гучно грають.
Нічним метеликам не спиться, а кортить
Ще політати по земному раю.
Не спить і повний Місяць в небесах,
Він кутається часом у хмарину,
Жбурляє зорі в чорнім мороці на дах,
На білосніжній, сидячи, перині…
Ніч відбулась у Божому створінні…
В обіймах сну, хоч там ми любі й рідні…
05.07.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2014
Ой літа ж ви літа,
Вас не стримати, ні.
Бо і вдень, і вві сні,
Як хмаринки… летять…
В веснах усміх-лице,
В падолисті – жура,
Як життя в кольорах
Й світ божественний цей…
А де перший свій крок
Ти зробив по землі,
Із Небесних велінь,
Тут знайшов говірок…
Від Матусі долонь
Тепло стало Душі,
Це було років в шість,
А тепер це як сон…
Ой літа ж ви літа –
Вас не стримати, ні…
14.03.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485652
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2014
Приторкнутися знову і знов,
І пройтись по землі – де родився...
Без душевного смутку й промов...
Ось мій дім... я йому поклонився.
...А до річки стежинка веде,
І в городі ще є та криниця –
В цьому світі, ось тут, а не десь –
Як чудесно... лишень подивіться...
Біля річки верба, ще жива,
Чи з коріння оновлена дивом...
Ось уже очерет виплива,
Там де берег прикрався за жнивом;
Кладка жде поміж два береги –
Стільки ж я по ній бігав маленьким...
Також бульбашки стелять круги
На воді, де лілеї гарненькі.
Все чарує, все зве, все твоє...
З тих часів, назавжди незабутніх;
Мить за миттю тих днів постає
Теє свято у розквіті буднів...
Хто ж це знав – прошмигнуть, відлетять
Ті дитинства роки... сплять неначе...
Їх несу вже тепер в майбуття:
Як забуду цей скарб – не пробачу.
Приторкнутися знову і знов,
І пройтись по землі, де родився...
Ось і цвинтар – це я, вже прийшов –
Тато й Мамо... до Вас прихилився.
16.06.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
Ми сидим и молчим,
нам и так хорошо…
Время ж птицею мчит,
хоть и вместе душой.
Расставанье ж случись –
вмиг умчимся звездой,
и кричи, не кричи,
каждый будет с собой…
28.08.05г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2014
Моє село, кохане, любе –
Ти Батьківщини оберіг.
Тополі, клени, зелен дубе
І хати стоптаний поріг…
О, земле рідна, – в білім цвіті
Дерева, що садив колись…
Озвіться в тім зеленім літі,
Де йшли задумливо воли…
Ще молоді Татусь і Неня,
Щасливі й радісні, мої.
З сестрою ми росли, як зерня.
Дитинства рай в очах стоїть…
Моє село – то біль і радість,
Назавжди піснею в душі,
Бо тут жили – мій Дід і Прадід,
Тут перші написав вірші.
Тепер ви ангели небесні,
Оберігаєте завжди –
Де б я не йшов крізь зими й весни,
Від помилок і від біди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Як дихалось,… і посміхалось
У юнь оту!
Птахи нам крила простягали.
Бігцем в мету…
Із неба пісня полинала
І сурми дня,
Серця і душі нам єднала
Ось ця рілля…
Як чорні брови і волошки
Твоїх очей;
О Україно – степу спокій
В зірках ночей…
Пшениця жовта й синє небо –
Це колір твій;
Живи Вкраїно, – вся потреба
До сліз із вій…
Вже серед маків в різнотрав’ї
Біля ріки,
Де шепчуть верби в білім травні
Які віки…
Принесли з мрії Неня з Татком
Життя моє –
З фата-моргани й Бога ласки
Вже постає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2014
Ой березневі ви вітри –
То що навієте степами?
Чи буде мир і спокій з нами?
Чи буря скаче до вітрил?
Онукам й дітям сльози лити?
Кому ще крові мало є?
Убивством звір лиш виграє,
Зло Миром треба боронити.
Жіночий з роздоріжжя День –
Для роздумів не є це символ?
По перше – Розум, а не сила
Й по друге Розум все ж знайдем!
Роздмухують в нас зло тамтами,
Між нами, сестрами й братами…
Не дай же люде меч на двох –
Хай Розум дасть єдиний Бог!
09.03.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2014
Причаїлась як квітка горицвіту
На пагорбі серед кущів бузку
І тут в душі де так не досить літа
Давно знайома на моїм віку…
Розквітла так давно… і не зівяла
Все зве туди в трояндові краї
Як маків цвіт у небі грає гало
І перед очі назавжди стоїть…
Моя Любов – голубонько в ромашках
Де спить таврійський золотавий степ
Акацій мед у зелені фісташки
В віночку… в серці у моїм росте…
07.03.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2014
Тихо. Вже брякнуть бруньки…
Квіти лежать на майдані.
Час проковтнули віки…
В скронях шумує, на грані
Кров. Серцю щемко в грудях –
Чому так горя багато?
Чому ці дні так гудять?
Все недоречно… і раптом…
Друзі стояли рядком,
Вірили в краще майбутнє…
Сльози до горла клубком,
Біль,… весь час глузду бракує?!
Шлях до ЛЮБОВІ тяжкий,
Ось вона… майже за рогом…
Час проковтнули віки,
Ми ж… все до Бога в дорозі…
28.02.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014
Респектабельні пілігрими…
«ходять» по шевченківських місцях.
Вербують верби у монографії.
Вивчають біо і гео-графію.
Полюють в полі на три тополі…
А цікаво, багато б із них потрафили
Пройти шляхами його долі?
Ліна Костенко
«Заворожіть мене волхве…»
Тарасе наш!
триптих
І.
Тарасе наш! Хто подолає
Думок твоїх всю глибину?
Той, хто в очах твоїх спізнає
Мою, твою й свою вину...
Вину й безвинність, Світло й сірість
Усіх після Христових днів:
Чи фанатизм, чи дні без Віри;
Патріотизм – чи шовінізм.
Хто може змалювати правду
В цій неправдивій стороні?
Хто для народу дбає право
У цій неправедній борні?
Тарасе наш! Хто подолає
Думок твоїх всю глибину?
Той, хто на віршах все ще грає
Заради зиску й полину?
Чи той, хто вчену ступінь творить
На долі, що тобі болить?
Другий на мові заговорить,
Що розридаються й воли...
Та всі тлумачать, слина в боки:
„Концепція,... міфологізм,...
Мутація і поклик моди...”
Оце змагання – модернізм!
Тарасе наш! Прости вже грішних…
Садок вишневий розквітай!
Бджіл і хрущів той гул утішний
Дай Бог, розбудить нас... в літа.
ІІ.
Тарасе, серденько твоє, –
Летить у висях незбагненних
І дивиться на Землю-Неню,
Чи правда в нашім світі є?
Чи діти вже порозумілись,
У дружбі й щасті поселились,
В полях Вкраїнських сміх кують
І радість за потребу мають,
Державу вже не лихоманить
Й онуки в мирі мо’ поснуть?
Де славна Хортиця шумує,
Чи ж пам’ятають козаків?
Їх слово й діло славне й мужнє
Чомусь навчило сіряків?
Пани добріші може стали?
– Та де? Посліднє розікрали
Вздовж незалежності років…
Тарасе, мрії не збулись!
Пани, як при тобі, вскубуться
За ті клейноди, що й були –
Ще довго біди не минуться,
Мотають жили, як колись…
«Все йде, все минає – і краю немає,
І листя пожовкле вітри рознесли»*
А правда не збулась – в хулі десь конає
І хто їй дасть раду, як Совість змели?
Чернеча гора… Стільки часу минає.
Тарасе, скажи – чи з колін ми звелись?
О, грішний народе мій, в мріях до краю –
В подушці сльоза. То ж проснешся коли?!
ІІІ.
Тарасе, чом водночас з тобою не жили?
І чому білим світом босоніж не брели?...
Отам де тин і вишня єднають два двори –
Вже, духом об’єднавшись, ми б знались до пори...
Ділили б тиші спокій, чи стогін вітровій –
Не так би одиноко котились сльози з вій...
Та Бог дає нам завше свої шляхи в буття –
То ж брате наш Тарасе, осібне й каяття...
* Т.Г.Шевченко, «Гайдамаки»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
Першоцвіти квітнуть
В лісі на узгір’ї
До весни зостався
Коротенький тиждень
Тільки жити. Із країв
Далеких вирій…
Жде життя нове
І березень і квітень…
Ви ж злетіли
В сіре небо так раптово
(Злая воля
Жалюгідної людинки)
Ціль висока
То ж злетіть були готові
Лише серця нам
Залишили частинку…
Ще поплачемо
Бо знали Вас живими
Життєлюбами
Й такими молодими
Як Матусям
Пережити чорне горе?
Плаче небо
Плачуть роси
плаче море…
22.02.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2014
Збагнути як тебе, любов?
Ти таїна, що без розгадки?
На перехрестях снів ми знов –
Хто диригент чуттєвих статків?
І знемагаєш до пори,
Коли світання відкриває
Тобі крізь тло життя інтриг.
А залишаються лиш двоє…
Жарина ватри каже – вір,
Коли біда і зліва,… справа.
Вершини білосніжних гір
Жури і мрії є оправа.
Здається, що усе зійшлось –
Ось-ось… і доля переможе…
Необережний рух веслом,
Де все й поділося, о Боже…
Збагнути як тебе, любов?
Бувальщина, чи з казки казка?
Чи мало в почуттях основ?
Як сани з рук униз – поразка…
Гармонія – ти так близька,
Ми так удвох її хотіли.
Ковтнула човника ріка –
На дно пішло, що нас так гріло…
Кого винити? Долю? Хрест?
Гординю? Що є дивним збігом?
Причаїлася помста десь?
Всі загадки під білим снігом…
Сніжинки бліді, як мигдаль,
Та з вітром із очей вже сльози,
Які лишаються в слідах,
Бо вранці плачуть в них морози…
Збагнути як себе в любові?
Полів де кришталеві межі?
Бузкові грона є лілові,
В любові колір – сліз капежу?
Як поселяєшся ти в нас –
Коли на серці просто рана?
Хто б розповів про тебе,… враз,
Хоч в Біблії ти і в Корані?…
Так часто нам бракує слів,
Або ж одне! – розриву знаки.
Не повернути миті крів,
Як не вернуть відцвілих маків…
То леденить нам душу страх,
Що привид щастя був лиш грою –
То враз ти на семи вітрах,
Хоч був лиш мить назад ізгоєм.
Збагнути як, що є любов?
Що на землі її дорожче?
Все ж: «Ти готовий… без розмов?»
Гнітить же сумнів – буде краще?...
Його подалі вже гони,
Для серця тіні – як екзамен,
Тулися Світла без вини,
Лиш щирість із Небес бальзамом…
Збагнути як тебе, любов?
Ти таїна, що без розгадки?
На перехрестях снів ми знов –
Хто диригент чуттєвих статків?
Підкрався щастя тихий миг,
Так довгожданий… між судьбою*
Нараз, крізь тло життя інтриг…
В обіймах, бачите – ці двоє…
*Судьба – обмови, пересуди.
24.07.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2014
Как обниманье захватило Дух…
Не все уж появились пред тобою…
Все удивлялись, узнавая вдруг
То, что уж сталось с младостью былою.
Всё быстро так прошло, но я всё там…
Там Сердце, чувства, шорохи и звуки –
Они сопровождают по пятам,
Ещё не предвещая нам разлуку…
И радости звучит во всю аккорд,
Вокруг сиянье Высшего чего-то
И каждый услужить, друг другу горд…
Рассматривал себя на старом фото.
Там музыкой Сердец наполнен зал –
Глаза искрились, излучая счастье
От единенья Душ… хоть ждал вокзал,
Но был забыт под мигом беспристрастья.
Лишь шелестел минуток мерный бег
И кто-то там распределял нам радость;
Плыл весь в восторге пламенном ковчег
И длилась без конца – участья сладость.
Разбередило лучшее в нас всё,
Прилив блистал волною задушевной –
Кто мог подумать, что нас так взнесёт,
Прибой укроет ласкою напевной...
Чем будни отличаются судьбы?
В них мы стареем и не замечаем,
Но стоит позабыть «свои гробы»
И снова Дух возносит, величает.
Познаем же, что в нас главней всего
И что ведёт нас по спиралям жизней –
Сей Путь давно знакомых берегов,
Но каждый раз новей и необычней...
09.07.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480017
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.02.2014
В господній думі ми завжди
Сіяє тут Його корона
І всі нещастя всі меди
У Божім лоні
Це все для нас і все у нас
Витають дні роки і миті
Нещастю й щастю є ціна
Йому відкриті?
Відкриймося душею в світ
Його щоденного спасення
Нас. Щоб злетіли у політ
Із Бога йменням…
16.02.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=480015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2014
Я навкруг земної кулі
Третій раз
Спозаранку мчуся подумки
І бачу
Як думки у всіх заплуталися
Наче
Скрізь життя – звичайний
Містики міраж
Шлях-змія серед гармонії
Природи
Ллють весь бруд річки у океани
Вроди
Глузду менше ніж плоди
У аличі
Чи згорає світ як гнотик
У свічі?
То ж шумує дзвін протестів
Тут і там
Навіть бурі вітер сніг
І повінь нам
Все завбачують й пророчать
День і ніч
Бо з бідою Людство поряд
Віч-на-віч…
16.02.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2014
Ободзинский, брат Валерий, –
Нёс Любви свой голос верный,
Чистоты и Света веру
Нам, душевную без меры,
И пропел под небосклоном,
Окунув в земное лоно
Так сердечно,… невесомо…
Без тебя – сироткой, словно…
14.02.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479378
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.02.2014
Ребята, ребята –
Вы верили свято
В прямой перед Родиной долг.
И души взлетели
С глубин так крылато…
Родные Вас помнят… и дом…
КА сто двадцать девять,
Покинув Рыбачий,
Легла на предложенный курс,
Остались там жёны
И шёпот ребячий,
Да счастья юдоль на веку.
Столб в пять километров
Над братской могилой
Волны океанской, седой –
Хлопочет бессменно
Могучая сила.
Закончен поход боевой.
Спустя тридцать лет
Их вернули России,
Всем «Мужества» орден, вручив.
Лишь где-то там в небе,
В Божественной сини,
Их подвиг так красноречив.
Ребята, ребята –
Вы верили свято
В прямой перед Родиной долг.
И души взлетели
С глубин так крылато…
Родные Вас помнят… и дом…
25 февраля – 11 марта1968г. – 10.02.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478572
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.02.2014
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Відчайдушно бивсь за правду –
Україну, милий край;
То ж за Матір, не за владу
Для Душі ладнав Ти рай.
Ти черпав свою наснагу
З Тиші – знався краще нас;
Ніс Красу й духовну спрагу
У Світи і нам в той час.
Час, коли тупе свавілля
Крила гнуло до землі,
Ти ж злітав і вкотре – вільно
Нам світив у тій імлі.
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Ти очима із екрану
Звав серця – було причин,…
Бо твою ятрили рану.
Нас Добру й Любові вчив.
У майбутні далі кликав,
Де би вільно дихав люд,
І ніхто вже б їх не смикав,
Не топтав..., не славив блуд.
З висоти далеко бачив:
Простір, зорі і Світи –
Рідний наш, такий гарячий,
Самобутній і простий.
Йване, хлопчику, мій брате!
Як Душа моя болить...
Не зустрілись біля хати
На землі, де жив колись...
Ждуть часи – жадані, слушні –
В піднебесній тиші снів,
Бо єднає наші Душі
Дух святий, натхнення спів...
15.06.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2014
Дорогу вдаль никто не отменял
И не отменит, в том судьбы порука.
Поют синицы – радостные звуки.
Всё, даже курс летит у тех менял…
А суеты, как прежде горн звучит.
Да, на весах всё совесть на поверке
И в том, и в этом, двадцать первом веке.
Хоть тяжко сердцу – всё ж оно стучит.
И Небо просит, и Земля нас просит
Побыть людьми, хоть миг от суеты;
В Любви побыть, в сердечность всех вести –
Там, где Гармония и слёзы-росы…
Дорогу вдаль никто не отменял,
Объятий душ людских на жизни круге.
Зачем в жестокости топтать друг друга?
А… – жадность норовит на пьедестал!
07.02.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2014
Лечу в краї частинки серця
Де рідне небо і земля
Там задушевність завше в’ється
І Ангели злітать велять
Бо ж без польоту неможливо
Любити й вірити в життя
І бути до кінця щасливим
Як те усміхнене дитя…
Щоб над хатами й жита морем
Весільним білим садом бджіл
Вже не пройматись більше горем
В лет над курганом де ковил
Співає пісню літ козацьких
І жайворон махав крильми
Хмарки підморгували хвацьке
А в Божім світі лишень ми…
31.01.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476230
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2014
На зорі, де знайти себе
Мав я колись,
Відкриття між травою і в небі.
Щемко серцю було –
Сипав з ясеня лист,
Осінь пісню
Співала про невідь…
Спить там спокій, що я
Полишив назавжди,
Загубивши святого частинку.
І летить павутинка
Й та крапля води,
Як відлуння
Медового клику…
Відчуття, що ти ВСЕ
В зачарованім сні…
Десь майбутнє, де обрій зникає.
Як народиться хліб
В цій німій борозні –
Так й душа жде
Обнятися з раєм…
28.01.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2014
Час гойдається в нас
І летить в небеса,
Повертається знову у душу,
У сум’яття земне
Віттям сніжним звисай –
А я думати, думати мушу…
Тут для чогось живу?
– Пізнавати життя,
В його правді і кривді прозорій.
Лицемірство бере
Часто Істини стяг,
Щоб закрити і Світло, і зорі…
Примітивність потуг –
Живемо ж лише раз!
Гріх ховають за свічкою в церкві.
Боже милий, прости,
Недолугих ще нас,
Бо в діяннях скоріше ми мертві.
Віддаляючись, ми
Без Любові в серцях
І злорадство, й жорстокість приймаєм.
Ось-ось людяність зникне,
А привид мерця
У плачевному підсумку маєм.
Шлях спасіння душі
Все чекає…
28.01.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2014
Неужель отзвучала та скрипка
У родительских милых ворот
И дорога от дома – ошибка?
Ведь не знать жизни всей наперёд…
Сад грустит,… повторится ли сказка
В этих осени чистых слезах?
Всё рисуют нам детские краски,
Что лишь взвесить на сердца, весах…
Отцвели на окошке герани
И глаза, что роднее их нет.
Всё так быстро, так мало, так рано…
Возвращается в детство билет…
22.01.2014г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474285
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.01.2014
Ах ты, жизнь моя, жизнь прекрасная –
Не забыть тебя, не унять…
Ты стрелою мчи, лишь не рань меня,
Коль Творец сказал: «Путь ваш свят…»
Но, сама собой – жизнь капризная,
Предсказать её нам, не в мочь…
Высью млечною, соколиною,
Камнем вниз, потом – в сказки, ночь…
18.08.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Прозореє вітрило снів,
Пекуча спрага від бажання
І одіссеї тихий спів,
Все це – життя святе пізнання.
Чи навмання, а чи за вітром,
Та рідше – проти течії.
Квітучі почуттів палітри –
Цей шлях до мудрості змії…
02.07.2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2014
Гори огонь
Божественный в груди,
Зови туда,
Где Духа торжество,
Где сотворять Добро
И есть – труды,
А Свет души
Есть Сердца естество.
Отзывается –
Всё отзывается,
Ведь Пространство
Живое всегда.
В тупиках
Человечество мается,
В бессердечности
Тают года…
21.11.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473669
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.01.2014
Ой, в далёких
Иль близких лесах
Змей, драконов
И чудищ сколь – страх.
То ж коньком горбунком
Хоть взлети,
Ни конца,
Ни начала пути…
Дум прошедших
Уносится сонм…
Дней, столетий –
Змеиный, сквозь сон.
Знать не знает
Зло Правды границ,
Божьих молний,
С небес колесниц!
– Вдруг, в пожарищах
Беглых не счесть –
Им ни Совесть
Ни, Правда, ни Честь.
Время вышло,
В полях и лесах –
Выметает зло
Бешеный страх!
13.10.13г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473668
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.01.2014
Неквапно
Стеляться стежки
Несуть кудись
За роздоріжжя
Життя ж так часто
Навпрямки
Дощі лице
І очі ріжуть
Проте
Наспівують птахи
З-за обрію
Всміхнулось Сонце
Йому радіють дітлахи
У кожен дім
Заглянув Отче
Різдво безсніжне
Вже прийшло
Хмарки шукають –
Де б присісти
А вітер-пастушок
Крилом
У дар з веселки
Всім намисто
Сіяє в яселках
Христос
Промінням
Майбуття малює
І хоч в тумані
Серед рос –
Там щастя
Й радість
Вже щедрують…
07.01.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014
Не жди меня –
Сегодня меня нет…
Я за сиреневыми далями,
Хоть пред тобой
Знакомый силуэт –
Я там… за строчными развалами…
Там благодать
И преданность времён,
Благоуханье роз, фиалок, лета…
Там пенье Муз
И предсказаний сон –
Влекут лучи Божественного света…
Я рад бы звать
С собою в те края,
Но как тебя настроить многозвучьем
Гармонии,
Чтоб не спугнуть наяд,
Ручьём журчащих в слове, так певучем…
И слышу вновь
Я музыку стихов,
Ну что с собой поделать мне прикажешь?
Я прилечу
На крыльях дивных снов,
Из тех краёв – на пальцах не расскажешь…
Не жди меня –
Сегодня меня нет…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471586
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.01.2014
Шелестить пам'ять темна – прости і пробач.
А кому? а за що? – скажуть серпень і сніг.
Вислизає дорога. Ти в день цей поплач.
І за цих, і за тих. Іза все, і за всіх.
«Серпень. Память»
Володимир Базилевський
Так. Все далі
Зникає пройдешнє,
Засивіла
Стара ковила –
Там моє десь
Дитинство сердешне,
Пам'ять миті усі
Зберегла…
Вже пеньки
І стодоли зникають,
Та й дими всі
Розтанули вщент.
Все частіше,
Всяк випадок, каюсь –
Сльози долі
На сонці блищать…
Острівцем
Моя річка в тумані
І окраїна,
Рідна, села.
Спить те місце,
Де спокій на грані…
Доле,… доле…
Стара ковила…
10.01.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471578
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2014
Как просто –
Деревянная и синяя
Лошадка прискакала
В Новый Год.
Нет преданней,
Красивая, безвинная.
Не птица, не змея,
Не бегемот.
Лошадка деревянная
Из детства,
Четыре колеса –
Садись, езжай.
За бизнесом,
За счастьем,
За наследством…
Дарить, коль сможешь,
Шанс –
Вселиться в рай!
20136-2014г.г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469380
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2013
Ну что друзья мои
Не удивляйтесь
Что наш декабрь
Теплее октября
На жизни простеньком
Бесснежном сайте
Набросим праздничную
Скатерть – ведь не зря
Январь приносит нам
В сны запах ели
Улыбкам внуковым
Живём благодаря
Как наши годы не летят
Но мы поспели
Перевернуть
Листок календаря
И пожелать
Всем в жизни откровенья
Ведь жизнь прекрасна
Что ни говори
И верю я
Что Вы того же мненья
Недаром Бог
Нас здесь и сотворил!
00-00 с 2013 на 2014год
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469176
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.12.2013
Берег річки, старої як цей світ, поновлюваної весняними повенями від талих снігів... Хлюпає невеличка хвилька гнаної вітром поверхні води, на якій весело гуляють сонячні зайчики, лоскочуть зір, відгукуючись у стомленому спекою тілі.
Як же гарно тут – шелестить очерет, то стихаючи, то знову голосно порушуючи тишу, наче говорячи: „Тут я хазяїн, це мій берег – хочеш не хочеш, слухай мої розмови!”
Та я й слухаю. Чи то ж можна знайти кращого співрозмовника?
Дивлячись на воду, наче у прозорий екран, на якому час від часу випливають окремі сторінки такого дивного земного життя, дарованого кимсь зверху... Пропливають на воді красені хмарки, як білі лебеді – прообрази літ, місяців, хвилин, невпинно чатуючих все конечне.
Я поринаю в таке близьке й далеке минуле, складене на поличках пам’яті – яскраве свіже й незабутнє, як і все у безкрайньому Всесвіті – раз і назавжди.
Спомини, спомини... Вони проходять поволі повз мене, і я їх не кваплю, боячись сполохати хоча б один.
Тож слухайте перший...
Був у нас у селі один дід дивак. І диво його полягало в тому, що він вів химерний спосіб життя – життя пустельника – і це серед виру людського. Він аж ніяк не вписувався в ті людські життєві і моральні цінності, якими жило все оточення; а тим паче поглядами на життя.
Звідси мабуть і прізвисько таке одержав від людей: „Дід заплутаний” – немов би він у своєму житті заплутався і не знайшов іншого виходу, як стати сільським диваком.
У нього були довга сива з жовтизною борода і вуса, пронизливий погляд ясно синіх очей. Волосся на голові закривав старезний, невиразної форми і кольору капелюх, збляклий під дощами, снігами і сонцем. Майже все тіло закривав довгий брезентовий плащ – одна одіж на всі сезони. Через плече висіла з такого ж матеріалу сумка, а з неї завжди виглядав довгастий мідний чайник, з яким він ніколи не розлучався.
Таким він і постає переді мною, лишень свідомість викличе його з пам’яті. Звідки він взявся у селі ніхто не знав. Поселився на покинутому подвір’ї, де вже ніхто не жив – а так як від дому лишилися одні стіни, то дід не придумав нічого кращого, як побудувати щось подібне гостро-верхому дерев’яному намету з старих дошок і сухих стовбурів від дерев, вхід в котрий закривав шмат старого брезенту. Спав старий на іржавому залізному ліжку. Постіль замінював сінник і стара ковдра. Поруч стояв стілець і щось подібне до столу.
Взимку житло обігрівалось залізною „буржуйкою” з трубою наверху. Мабуть в морози наш дідусь мерз нещадно, та нікому й ні на що ніколи не жалівся. Таким чином, не мав він в своєму спартанському побуті аніякісінького, чогось надмірного чи то з метою добування хоча б якогось матеріального зиску. Навіть світла не було – бо світив йому день, а сповивала ніч. Їв що Бог пошле.
Якщо він зрідка йшов по селу – то ні до когось, а взагалі вздовж вулиці. То ж хтось і зазве ненароком його до своєї оселі... напоїть, нагодує тим сим, що і в самих є. Те ж саме й „на дорогу” йому давали – молока в чайник та кусень хліба.
Розпитувати про його життя було зайве. Міг посміхнутися собі в вуса та й годі. Так ніколи ніхто не бачив у нього ані дружини, чи якихось родичів або друзів. Органи влади його не чіпали, бо ніхто не розшукував і нікому він не робив зле.
Матуся теж частенько звала діда до нас. В такі хвилини я здалеку дивився, як він не квапно жував та посміхався беззвучно в свої вуса. Немов якесь добре сяйво вилось навколо його постаті, чимось принаджувало і викликало теплоту в моєму серці.
Я сам був ще малий для бесід з ним, але як потім розказувала Мама, він не любив сам щось розповідати. Лише міг відповісти на запитання і то не кожне, а лише якесь досить серйозне, значуще в житті.
Під час відповіді було видно, як старанно він підбирає слова – щоб дати якомога точну відповідь та ще й з урахуванням особистості позивача та його спроможності втямити його слова і, не дай Боже, не перекрутити змісту, значення відповіді.
Його мудрі вислови потім ставали темою для довгих дискусій всіх мешканців села, включаючи й інтелігентські прошарки, в т. ч. і вчителів, які шукали в них немовби потаємний, зашифрований зміст.
Скільки, наприклад, було міркувань і тлумачень з приводу ось такого його перлу: „тіло є химера... воно дається людині не надовго...”
Як можна було в п’ятидесяті роки тлумачити і роз’яснювати таку складну мудрість? Біблія ж з вченням Христа якщо й була у когось, то її крадькома розкривали хіба що з метою роздивитися ілюстрації – бо рідко хто замислювався над її глибинним змістом. Не дивно, що й досі наука лише підбирається до з’ясування давно відомого на сході в Індії, Тибеті істинного знання про будову Всесвіту та його складових частин.
Дуже мало ємні означальні слова, як на російській мові: „Плотный мир”, так и переклад на український: „Щільний світ” та його невидима частина: „Тонкий світ”. Та за ними ховаються такі чудесні і багатозначні ознаки, над розгадкою і доказами яких сьогодні б’ється наука, хоча вчені ортодокси грудьми стоять проти і бездоказово все заперечують як, між іншим, і більша частина недалекоглядного людства.
Не можна також пояснити вищеназвану дідусеву тезу, без знання складових частин тіла людини, невидимих без спеціальних приладів, покищо. Проте в її складі, не рахуючи того ж „щільного”, чи б то фізичного тіла, ще є шість тонких, невидимих тіл-провідників – якими вона й зв’язана на вік з Всесвітом і через них одержує зворотний зв’язок, частіше у вигляді різних недугів, викликаних хибним образом мислення, проступками і т. ін.
То ж як було тоді тлумачити чи хоча б зрозуміти ще й такі вислови нашого дідуся:
– „багато зла є в людях, тому й живуть мало”,
– „не людська то справа – судити другого... бо страшна кара може зійти до них, членів їх сімей... та нащадків...”,
–„з природою треба жити в гармонії, не знущатись над нею – тоді і повеней, бур, потеплінь та землетрусів не буде. А так скоро й без даху над головою і навіть без води зостанемось...”
Чи ж не пророчі слова?
А вже щодо ролі Творця в створенні Всесвіту, в тому числі й Сонячної системи, Землі і самої людини – то тут пересічному громадянину ще прийдеться помізкувати на своєму віку. Та від вирішення цього питання вже нікуди не дітися, бо прийшов Новій Вік – Вік Світла, Вік Знань, Вік осягання своїм розумом великої Мудрості, Красоти і Гармонії Світу. В якому ми є вершиною мислення в розумінні свого високого земного призначення.
В противному разі ми скотимося хіба що до життя без совісті – цебто те, що й маємо сьогодні. Прірва розрекламованих безкінечних матеріальних потреб, принад, бажань; варварське розграбування земних надр – а в результаті: дисгармонія, депресія, СНІД, наркотики і… вимирання.
А дідусь вже тоді передрікав наше сьогодення, кажучи отаке:
– „життя на землі коротке. То ж треба навчитися жити на ній в радості та Любові”,
– „жадоба до різних бажань нівечить душі людські – від чого вони можуть стати гірше звіра, навіть недолюдками...”
– „людина не має права виходити з рівноваги, бо це ніколи й нікого ще не призводило й не призведе до добра...”
– „немає на світі досконалих людей. Як у Вас самих, так і у близьких повно недоліків. Та кращих нема де взяти. То ж треба миритися і, лишивши осудження, допомагати один одному в міру сил і розуміння...”
Чи ж виконували і виконуємо ми мудрі заповіти дідуся?
Нам завше значно простіше – обізвати один одного, чи то „западенцями”, чи „східняками”, ніж зрозуміти, що ми всі земляни, планетяни з досить високими життєвими цілями, сягаючими Всесвіту; не кажучи вже про благополуччя Землі для нових поколінь, цебто, наших з Вами нащадків.
Отак і з Дідусем, котрого б не зайве назвати Вчителем з великої літери, або ж Просвітителем чи Провидцем, а заплутаними частіше залишались ми самі... Та на жаль і сьогодні, в основній масі, лишаємося ще такими. Він зовсім не був схожим на нас, а ми зовсім не були схожі на нього по рівню духовних знань та понять, які – тепер всі це розуміють – мають першочергове значення в житті людини.
Коли Дідусь помер, йому було за 80, а мені років дванадцять. Тепер я сам сивий дідусь, а так хотілося б з ним подейкувати.
А вода несе далі всі таємниці, яких буде завжди вдосталь і для нас і для наших дітей та онуків... Думки плинуть далі за неквапною водою річки мого дитинства Конки, аж до старого Дніпра-Славути, який надивився на людей за свій довгий вік і його вже нічим не здивуєш.
11.07.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2013
Білі сяйва в білих зимах
Рідні, славні й незабутні –
Світять й досі – я живу у серці з ними.
Щасливіші й ці ось будні,
З тих часів сніжинка-рима
Посміхається у цім безсніжнім грудні…
Впав прозорий лід під ноги –
Ми по ньому аж до школи,
Там потріскують до майбуття пороги.
Ясно світлі думи голі,
Що версталися в дороги,
У життєві сторінки своєї долі…
Білі мрії, сни шовкові,
Як любов та щонайперша –
Світ так милий в спогляданні й кожнім слові.
Так хотілося все звершить
І сніжинки в путь готові,
Білі сяйва й білі зими завше в серці…
25.12.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
Новый год в одеждах белых –
С мгновений соткан и надежд…
Как важно, чтобы душу грели
Друзей, родных – глаза везде:
От ожиданья сказки, млели б
Сердца влюблённых…; у других,
Что в этот миг помолодели –
Взгляд снова дерзок, смел и лих!
От новизны и звёзд сиянья
Кружилась счастьем голова…
В Его и Вас предначертаньях
Рождалась новая глава…
Чтоб всё сбылось, не обманулось,
Как в сказках с древне повелось –
Удачи жезлом прикоснулось,
Не бабки-ёшки помелом.
Новый год в одеждах белых –
Ждёт в каждом доме стар и мал…
Желанья загадать успели?
Открыта дверь – Он входит в зал!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468613
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2013
Поталанить й тоді крізь віки
Серед хвиль і сріблинок трави,
Розмітаючи листом роки,
Вже назустріч появитесь Ви.
Ольга Дубінянська
Вік за віком
Крокують Планетою
Як розлуки,
Той зустрічі, в час…
Там срібляться Світи
Й Місяць, зрештою,
Божий посох,
Зоря, чи свіча.
Як у казці
Так дружній і чистий
Погляд-красень
Відлунням ріки –
Шлеш послання
У трепеті листу,
Ким в майбутнім
Житті нарекли?
Як впізнати тебе
На Землі?
Коли там
Не зустрілися знов…
Сон незбутній
У долі велінь,
Не відгаданий
Мрії покров…
Вік за віком
З зіркових я брам –
Гостювати
В уявний цей Світ.
З забуття
Обізвися, мій брат,
За прозорою
Товщею літ…
Серед хвиль
І сріблинок трави
Шепче Вічності
Вітер надій.
Зір Отець
Близь стоїть, голови,
А крізь сон
Бач - махаєте Ви…
22.11.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Здесь шевеленье ветра и волос,
И вечно зависающий вопрос
О смысле бытия, веселья, слёз –
Земных блужданий и Вселенских грёз…
Небытие же плещется у ног,
Как и волна, ласкающая слог,
А мы всё ищем то, что уж давно
Нам изначально Цельный Мир дано.
То ль в пирамиде Вечность обрести?
Навстречу лбами толпы вдруг свести…
Да в злате призрачное счастье навестить.
За зло другим – ответ не понести.
Всё дальше Цель – земная Благодать…
Век в заблуждения играть, готовы, всласть.
Любовь, Гармония и Честь – всё тают в дым,
А Homo sapiens тупее стал и злым.
Не Разум правит миром – весь в страстях
Смех дикарей, «величества» в цепях.
В цепях желаний, как последний взмах,
В заклятье словно, приближая крах.
Злой вихрь не унесёт нас за собой –
Свет маяка зовёт нас с тьмой на бой.
С глаз пелена спадёт, как с горизонта мгла –
Звезда Тибан грядёт, жизнь радостна, светла!
05.12.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468404
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.12.2013
Йшли у полі
Дві тополі
Жовті хвилі
І блакить
Літ немало
То ж поволі
Одна одній
Гомонить
Дві тополі
Їх дві долі
І життя
Переплелись
Два пеньочки
Зовсім голі
Там дубочки
Два колись
Зеленіли
Шелестіли
Кучеряві
Красені
В нічку темну
Їх згубили
Це було десь
Восени
Підростають
Там близь гаю
Два дубочки
Молоді
Вчать нові
Зелені ролі
Дві малесенькі
Тополі
Все в повторі
В щасті й горі
В край надій
У цім просторі
Шлях їх матерів
Тоді…
23.12.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2013
Тихо сіється час
З Піднебесся
І вперед, й навпаки
По Душі –
То ж пручається доля
І гнеться.
Десь на конях
Ідуть козаки…
Вічно сумом
Окутані ниви
Й осокори
Пливуть навмання…
Нас Боги,
Як могли
Боронили,
Та в пригодах
Дні в світі
Бринять…
Тихо сіється час
З Піднебесся,
Коротесеньке
В вікнах життя.
Сміх і плач
Над Землею
Все ллється
В Божий задум
Знайти б вороття…
08.12.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2013
Я іду понад тином життя
По стежинах так дивно знайомих
Зорі слідом в тім часі мигтять
З блиском росяні трави – у ноги
Ті пейзажі у серці бринять
Дорогі неповторні пройдешні
Тихим щемом гойдає вина
Тінь в долоні просіяних дещиць…
Щось у росах тоді я згубив
Спить жура в холодку від тополі
Вздовж життєвого тину мольби
Супроводжують душу поволі…
16.12.2013р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467752
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013