| Сторінки (31/3071): | « | 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 | » |
Я лечу, лечу над миром –
это сон... или не сон?
За плечами в небе лира
и созвездий перезвон.
Всё таинственно и свято,
интересно и тепло,
а на сердце жутковато –
ведь оторван от всего.
Как земля... и все родные,
тяготения сильней,
нас к себе любовью ныне,
как магнит ночей и дней...
Всё же с вами мне спокойно–
сердце тянется, душа...
Мир нам нужен, а не войны,
жить счастливо, не страшась.
13.03.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651350
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 13.03.2016
Ось так життя наше летить
Тут, серед весняного цвіту...
У поетичну хай палітру
Душа вплітає кожну мить!
Пані Галино - прекрасного творчого натхненного
щасливого життя Вам, Поете.
13.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651326
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.03.2016
Неожиданно нас
одарило тепло,
словно лето в сей март
вдруг ворвалось.
По чьей воле весну
в заблужденье ввело?
Всё проснулось,
а надо, чтоб спало.
Абрикос, алыча,
персик буйно расцвёл,
с первоцветами
споря по срокам –
и душистые ветви
вознёс каждый ствол.
Пчёлы с гулом
и с треском сороки.
Ой, не радует нас
этот ранний расцвет,
обманулись –
боимся, деревья...
Хоть ночной, но заглянет
мороз – землевед
предрекает его
к нам кочевья.
Провинились все люди
пред Богом теперь
и природа –
тому подтвержденье.
Нам задуматься бы,
как уйти от потерь,
все ведь знают
беду... и леченье...
11.03.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650825
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 11.03.2016
Ви ждете,
нас ждете,
все ждете...
Небеса голубі
колисають.
Там тополі
і пам'ять шумлять,
а ми тут
у земному безкраї.
Суєта,
суєта,
суєта
нас несе,
як і вас колись пута.
Все ж не так
тепер в нас на землі
і не так
квітне та сама рута.
Темні сили
гуляють
навкруг,
то й слов'ян
зіштовхнули на часі –
гарячковість,
не розум до дій.
Розберімося,
блискавка згасне.
То й прибудем,
склонімося
всі –
хто зостався
лиш в пам'яті вашій...
Не хвилюйтесь,
Бог й час в нас один –
ви в серцях наших
рідні й найкращі...
07.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649651
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.03.2016
Я біжу до тебе,
я лечу до тебе
через роки й світанки –
душа горличка красуня...
Дочекайся, сонце,
не зникай з екрану –
через всі перепони
вітром вже лечу до тебе...
Моя ніжна птахо,
під цим небом синім
заспіваємо разом
в веснах білих, так нам милих...
Будуть днини ясні,
будуть днини сірі,
вознесе ж на крилах світла
нас любов взаємна щира...
Нас цілують хвилі
й очерет шепоче...
Бережімо щастя, люба,
милая голуба...
06.03.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2016
білий вірш
Як швидко весни пролітають
в цім коротесенькім житті...
Птахи-літа золотокрилі.
Полин гіркий душі світань...
Такі ясні мигтять картини,
а як наповнені добром –
в них мріють дні коротко листі
в сплетіннях квітчаних, як сон...
Ця сповідь, що свята молитва –
бринить сердечная струна...
Останнім снігом тане слово,
щонайрідніша сторона...
Сердечна хвилька все хлюпоче,
розповідає про любов –
не встиг віддати Тату й Нені
в ті кровні весни, що втекли...
27.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647430
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 27.02.2016
Що ти дивишся, вербо,
старенька моя?
Пам'ятаєш –
була молоденька,
коси в річці
і ніженьки в річці стоять.
Як же славно було,
моя Ненько...
Гомінкий, галасливий
той натовп людський.
З тебе хлопці
стрибали у воду –
поряд яблук гора
і рибальські вудки,
та природи
ще первісна врода...
Загорілі тіла,
дужа сила в руках –
відпочинок
й робота, все поряд.
Зрання нас до життя
гучно півень гукав
і ніякої смути,
і горя...
26.02.2016г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2016
Тане день...
Дощ бринить...
Сірий лютий
мокрі віти звертає до неба.
Я ніколи не зможу забути
тої зустрічі ніжні тенета...
Йде тепло твоїх рук у долоні,
стан твій ніжний всім серцем в обійми...
Афродіта, – в твоєму полоні,
я в вітрах у любові невільний...
Незникаюча пісня-картина:
перші проліски звали з собою...
Й ця весна молоденька, безвинна
хоче рану сердешну загоїть...
24.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016
Чем бы не тешились, время и праздники
перемещаются волей руки,
если рука депутата, им пряники –
разуму делать бы всё вопреки.
Но не отмените память армейскую,
молодость нашу и сердца рассвет...
Строить на судьбах политику мелкую?
Нашей души не отмените Свет.
И автомат полирован ладонями
да, не одним поколеньем ребят –
не для того, чтоб глазами бездонными
мёртво смотрели в заброшенный сад...
Войны, убийства безмозглою волею –
жизнью кто право дал повелевать?
Дни Матерей клеймить вечными болями,
тупость решений святим прикрывать...
Родина наша, забытая разумом,
как ты красива, нам Богом дана...
Дедом моим с под Полтавы, Герасимом
Люба – семьёй всей, Жар Птица-весна!
21.02.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646267
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.02.2016
Полустаночком мелькнувшим
прошумела, пролетела...
То ль глаза мои, то ль уши,
то ли молодое тело –
То в картинках, то на слух я
ощущаю чувства запись...
То ль прибоя волны глухо,
чорны ль брови глазки красят...
Помню плац и ветр холодный,
дождь со льдом и строй ребячий.
Кросс тяжёлый, ели, лоно,
стук в висках, дорога скачет...
На горе Опук антенны –
всеармейские ученья,
Телеграф из "Молибдена",
слух напряг в самозабвенье...
Тысячный десант из неба,
с моря корабли и танки,
пулемёты бьют свирепо –
телеграмм стопа на бланках.
Позади три года – дембель,
грусть и радость в одночасье...
Вот билет, последний штемпель.
Ждёт любимая – о, счастье...
Но пока лишь новолунье
у проводника в каюте:
мы, цветы и поцелуи –
года два до уз уюта...
Сто км... увы, прощанье
и друг к другу вновь визиты...
Всё – два года... и венчанье
золотое... Младость – где ты?
23.02.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645962
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.02.2016
Да, жизнь наша, что стихия.
То штиль, солнце на просторах
и любовь, что терапия –
миги, будто наградные,
от невзгод окно зашторив...
Налетит вдруг шторм и волны –
чайки крик поднимут в небе.
Паруса снимай проворно,
испытанья чудотворны...
Так забудь в борьбе о неге.
Так сменяются картины.
Штиль был... Снова злится буря,
волны вздыбливают спины,
хоть на льдине спят пингвины...
Небо мрачно, нет лазури.
Возвращенье всё ж приходит –
порт родной, цветы при встрече...
Жизнь так ярка и хохочет,
ведь напротив твои очи...
А любовь разлуки лечат...
17.02.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644625
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.02.2016
Оповідання
Берег річки, старої як цей світ, поновлюваної весняними повенями від талих снігів... Хлюпає невеличка хвилька гнаної вітром поверхні води, на якій весело гуляють сонячні зайчики, лоскочуть зір, відгукуючись у стомленому спекою тілі.
Як же гарно тут – шелестить очерет, то стихаючи, то знову голосно порушуючи тишу, наче говорячи: „Тут я хазяїн, це мій берег – хочеш не хочеш, слухай мої розмови!”
Та я й слухаю. Чи то ж можна знайти кращого співрозмовника?
Дивлячись на воду, наче у прозорий екран, на якому час від часу випливають окремі сторінки такого дивного земного життя, дарованого кимсь зверху... Пропливають на воді красені хмарки, як білі лебеді – прообрази літ, місяців, хвилин, невпинно чатуючих все конечне.
Я поринаю в таке близьке й далеке минуле, складене на поличках пам’яті – яскраве свіже й незабутнє, як і все у безкрайньому Всесвіті – раз і назавжди.
Спомини, спомини... Вони проходять поволі повз мене, і я їх не кваплю, боячись сполохати хоча б один.
Тож слухайте перший...
Був у нас у селі один дід дивак. І диво його полягало в тому, що він вів химерний спосіб життя – життя пустельника – і це серед виру людського. Він аж ніяк не вписувався в ті людські життєві і моральні цінності, якими жило все оточення; а тим паче поглядами на життя.
Звідси мабуть і прізвисько таке одержав від людей: „Дід заплутаний” – немов би він у своєму житті заплутався і не знайшов іншого виходу, як стати сільським диваком.
У нього були довга сива з жовтизною борода і вуса, пронизливий погляд ясно синіх очей. Волосся на голові закривав старезний, невиразної форми і кольору капелюх, збляклий під дощами, снігами і сонцем. Майже все тіло закривав довгий брезентовий плащ – одна одіж на всі сезони. Через плече висіла з такого ж матеріалу сумка, а з неї завжди виглядав довгастий мідний чайник, з яким він ніколи не розлучався.
Таким він і постає переді мною, лишень свідомість викличе його з пам’яті. Звідки він взявся у селі ніхто не знав. Поселився на покинутому подвір’ї, де вже ніхто не жив – а так як від дому лишилися одні стіни, то дід не придумав нічого кращого, як побудувати щось подібне гостроверхому дерев’яному намету з старих дошок і сухих стовбурів від дерев, вхід в котрий закривав шмат старого брезенту. Спав старий на іржавому залізному ліжку. Постіль замінював сінник і стара ковдра. Поруч стояв стілець і щось подібне до столу.
Взимку житло обігрівалось залізною „буржуйкою” з трубою наверху. Мабуть в морози наш дідусь мерз нещадно, та нікому й ні на що ніколи не жалівся. Таким чином, не мав він в своєму спартанському побуті аніякісінького, чогось надмірного чи то з метою добування хоча б якогось матеріального зиску. Навіть світла не було – бо світив йому день, а сповивала ніч. Їв що Бог пошле.
Якщо він зрідка йшов по селу – то ні до когось, а взагалі вздовж вулиці. То ж хтось і зазве ненароком його до своєї оселі... напоїть, нагодує тим сим, що і в самих є. Те ж саме й „на дорогу” йому давали – молока в чайник та кусень хліба.
Розпитувати про його життя було зайве. Міг посміхнутися собі в вуса та й годі. Так ніколи ніхто не бачив у нього ані дружини, чи якихось родичів або друзів. Органи влади його не чіпали, бо ніхто не розшукував і нікому він не робив зле.
Матуся теж частенько звала діда до нас. В такі хвилини я здалеку дивився, як він не квапно жував та посміхався беззвучно в свої вуса. Немов якесь добре сяйво вилось навколо його постаті, чимось принаджувало і викликало теплоту в моєму серці.
Я сам був ще малий для бесід з ним, але як потім розказувала Мама, він не любив сам щось розповідати. Лише міг відповісти на запитання і то не кожне, а лише якесь досить серйозне, значуще в житті.
Під час відповіді було видно, як старанно він підбирає слова – щоб дати якомога точну відповідь та ще й з урахуванням особистості позивача та його спроможності втямити його слова і, не дай Боже, не перекрутити змісту, значення відповіді.
Його мудрі вислови потім ставали темою для довгих дискусій всіх мешканців села, включаючи й інтелігентські прошарки, в т. ч. і вчителів, які шукали в них немовби потаємний, зашифрований зміст.
Скільки, наприклад, було міркувань і тлумачень з приводу ось такого його перлу: „тіло є химера... воно дається людині не надовго...”
Як можна було в п’ятидесяті роки тлумачити і роз’яснювати таку складну мудрість? Біблія ж з вченням Христа якщо й була у когось, то її крадькома розкривали хіба що з метою роздивитися ілюстрації – бо рідко хто замислювався над її глибинним змістом. Не дивно, що й досі наука лише підбирається до з’ясування давно відомого на сході в Індії, Тибеті істинного знання про будову Всесвіту та його складових частин.
Дуже мало ємні означальні слова, як на російській мові: „Плотный мир”, так и переклад на український: „Щільний світ” та його невидима частина: „Тонкий світ”. Та за ними ховаються такі чудесні і багатозначні ознаки, над розгадкою і доказами яких сьогодні б’ється наука, хоча вчені ортодокси грудьми стоять проти і бездоказово все заперечують як, між іншим, і більша частина недалекоглядного людства.
Не можна також пояснити вищеназвану дідусеву тезу, без знання складових частин тіла людини, невидимих без спеціальних приладів, поки що. Проте в її складі, не рахуючи того ж „щільного”, чи б то фізичного тіла, ще є шість тонких, невидимих тіл-провідників – якими вона й зв’язана на вік з Всесвітом і через них одержує зворотний зв’язок, частіше у вигляді різних недугів, викликаних хибним образом мислення, проступками і т. ін.
То ж як було тоді тлумачити чи хоча б зрозуміти ще й такі вислови нашого дідуся:
– „багато зла є в людях, тому й живуть мало”,
– „не людська то справа – судити другого... бо страшна кара може зійти до них, членів їх сімей... та нащадків...”,
–„з природою треба жити в гармонії, не знущатись над нею – тоді і повеней, бур, потеплінь та землетрусів не буде. А так скоро й без даху над головою і навіть без води зостанемось...”
Чи ж не пророчі слова?
А вже щодо ролі Творця в створенні Всесвіту, в тому числі й Сонячної системи, Землі і самої людини – то тут пересічному громадянину ще прийдеться помізкувати на своєму віку. Та від вирішення цього питання вже нікуди не дітися, бо прийшов Новий Вік – Вік Світла, Вік Знань, Вік осягання своїм розумом великої Мудрості, Красоти і Гармонії Світу. В якому ми є вершиною мислення в розумінні свого високого земного призначення.
В противному разі ми скотимося хіба що до життя без совісті – цебто те, що й маємо сьогодні. Прірва розрекламованих безкінечних матеріальних потреб, принад, бажань; варварське розграбування земних надр – а в результаті: дисгармонія, депресія, СНІД, наркотики і… вимирання.
А дідусь вже тоді передрікав наше сьогодення, кажучи отаке:
– „життя на землі коротке. То ж треба навчитися жити на ній в радості та Любові”,
– „жадоба до різних бажань нівечить душі людські – від чого вони можуть стати гірше звіра, навіть недолюдками...”
– „людина не має права виходити з рівноваги, бо це ніколи й нікого ще не призводило й не призведе до добра...”
– „немає на світі досконалих людей. Як у Вас самих, так і у близьких повно недоліків. Та кращих нема де взяти. То ж треба миритися і, лишивши осудження, допомагати один одному в міру сил і розуміння...”
Чи ж виконували і виконуємо ми мудрі заповіти дідуся?
Нам завше значно простіше – обізвати один одного, чи то „западенцями”, чи „східняками”, ніж зрозуміти, що ми всі земляни, планетяни з досить високими життєвими цілями, сягаючими Всесвіту; не кажучи вже про благополуччя Землі для нових поколінь, цебто, наших з Вами нащадків.
Отак і з Дідусем, котрого б не зайве назвати Вчителем з великої літери, або ж Просвітителем чи Провидцем, а заплутаними частіше залишались ми самі... Та на жаль і сьогодні, в основній масі, лишаємося ще такими. Він зовсім не був схожим на нас, а ми зовсім не були схожі на нього по рівню духовних знань та понять, які – тепер всі це розуміють – мають першочергове значення в житті людини.
Коли Дідусь помер, йому було за 80, а мені років дванадцять. Тепер я сам сивий дідусь, а так хотілося б з ним подейкувати.
А вода несе далі всі таємниці, яких буде завжди вдосталь і для нас і для наших дітей та онуків... Думки плинуть далі за неквапною водою річки мого дитинства Конки, аж до старого Дніпра-Славути, який надивився на людей за свій довгий вік і його вже нічим не здивуєш.
11.07.2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643767
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 14.02.2016
Эта вечная проблема – людям счастье,
эта птица из далёких из краёв...
Я б кормил его со рта, даже в ненастье,
счастье ласковое, нежное моё...
Прилетай же к тем, кто предан тебе свято;
не заменят тебя деньги и дворцы –
ведь душа, спускаясь с неба, многократно
ищет счастье на земле под бубенцы...
Мимолётны зажигательные танцы,
увлеченья ежечасные не в счёт,
губ касанье, страсти и протуберанцы...
Эта птица у безумцев не живёт.
Коль пересеклись готовые навеки
и себя, и сердце жертвовать ему,
не с трибуны напоказ, одев доспехи –
с первой трудностью вдруг, показав корму.
Эта вечная проблема – людям счастье,
эта птица из Божественных краёв...
Как ты чувствуешь – достоин кто причастья?
Счастье трудное, нелёгкое моё...
13.02.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643490
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2016
Блеск полированной плиты
Гурзуфа толп
по ней ходящим
Подобна Вечности
Не спящей
И археолога мечты
Сам Пушкин некогда ходил
Ступая
На неё неспешно
Сколь времени
Прошло беспечно
Как взгляд его был нежен мил
Прибой загадочно шумит
Платан
Былины повторяет
Как будто
Юный Пушкин Няне
Задумчиво благодарит...
15.01.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643063
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 11.02.2016
А мы шуршим с тобой
в подарках ноября –
не торопись, души
прелестная отрада...
Успеет паровоз,
в ночи идём не зря
мы на вокзал разлук,
ещё семь мигов в радость.
Там голуби взлетят
и за стеклом оставят,
твой образ дорогой –
я в память запишу...
Пустой перрон взгрустнул,
состав с тобой растаял...
Ждать новых встреч, любя –
надежду уношу...
10.02.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642765
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.02.2016
Під тополею в чистих травах,
чую шепіт її до мене,
підповзає ще ніжний равлик –
листя сиплеться прямо в жменю...
Батьківщина заколисала
в незабутній роками люльці,
у природній ось цій вітальні,
миті всі в ці часи вернуться...
Понесуть у краї щасливі –
Де шукав ще лиш долі квітку.
Будуть ще і громи і зливи –
Приведуть ось до цього віку.
Сторінки, хоч пожовклі – вірні,
Кажуть все. Гомоню з душею...
А роки, як з дерев той іній...
З Батьківщиною я,... все з нею...
07.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641956
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2016
Я іду по степу –
там могила
і виблискує
сивий ковил...
Зверху кам'яна
баба над схилом,
мов здаля
з силуетом сови...
Тобто, мудрості
свідок давнішній,
ще дитям
в очі їй заглядав –
У пройдешні часи
дивна ніша,
таємницю б її
розгадать.
А тепер й сам
під колір ковилу,
Стільки змін
за життя перейшло.
Ти ж стоїш
і не зла, і не мила,
хоч який
зовні був перелом.
В інший вимір піду,
ти ж віками,
як укопана
будеш стоять:
– світ безумний,
аж до космодрами?
Ти скажи мені –
що, лиш Месії
це життя на Землі
осіять?
06.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641683
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2016
Я махаю крильми,
Я до тебе лечу,
То ж, голуба моя,
Почекай...
Серце лине моє,
Мов по лезу меча.
Перехрестя майнув
Й зачарований гай –
Почекай же мене,
Почекай...
А голубка моя
Вже у дзьобі орла,
Плачуть очі
І серденько плаче...
Де жура ця взялась,
Все так добре було?
Як це все пережить,
Горе серце знайшло –
О куди ж ти мене завело?
Я махаю крильми
І в нікуди лечу,
Долю втратив,
Любов і голубу...
Світ не милий мені,
Я дивлюсь на свічу,
Перед очі,
Як ягідки – губи...
Мо́ примхливий це сон?
Ні – життя зле й німе,
Що суворо
Й жорстоко карає...
Ворожба відбулась,
Щодо наших імен?
Смуток впав
До можливого раю...
05.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016
Моя ріка
Життя ріка
На берегах
Мої всі рідні
І їх всі лиця
На віка
Не відплатив
Любов сторицею
Тихесенько
Собі пливе
І пам'ять в ній
Благословенна
Розгадки таїн
Хто назве
Всі ролі нас
В життєвій сцені
Переплетіння
Доль усіх
В суцвітті
Почуттів сердешних
В не зниклих
В часі полюсів
На непростім
Земнім манежі
О Безкінечності
Ріка
В тобі з'являється
Й зникає
Вся наша сутність
Гомінка
Що не зумів –
По тому каюсь...
04.02.2016р.
Картина М.Реріха "Брахмапутра"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641131
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2016
эссе
Тихо плещется море...
Я в плену воспоминаний,
В тени магнолий
И мысли мои где-то там,
В туманной дали
Священных дней
Наших встреч -
Сердечных и восторженно
Незабываемых...
Хотелось взлететь вдвоём
В этот ласковый,
Прелестный мир,
Наполненный
Чистотой и светом,
Простором,
Притягательностью
И красотой.
...О Боже -
Ты всему живой свидетель,
А вернее создатель
Неимоверного волшебства
И вдохновения
В наших душах.
Это и есть
Первозданное
Вселенское счастье,
С которым мы рождаемся,
А попав в реальный
Искалеченный мир -
Первым криком
Предвещаем
Свои будущие мучения,
Перемалывание
Нашей святости
На дорогах мытарств
И неимоверных страданий...
Так не нам ли завещано
Вернуть миру
Ту былую,
Первоначальную
Чистоту и притягательность?
Досыта насмотревшись
И насытившись
Нагромождением
В порочном зазеркалье.
Исковерканными душами,
Мало схожими
С Божьим образцом
Человеческой Души,
Сотворённой с задатками
И настолько разнообразным
Творческим началом -
Постигать свои
Необъятные,
Колоссальные
Нравственные возможности,
Для преумножения
Лучшего во Вселенной
И сотрудничества,
Сотворчества с самим
Творцом!
02.02.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640867
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.02.2016
Ти моє спасіння
І моя весна
І моя Богиня
Серця сторона
В пелюстках троянди
Очі від небес
Сонячні брильянти
Кутають тебе
Місяця свідоцтво
Свячених ночей
І моє банкрутство
Від твоїх очей
Так дорогоцінний
Час де ми удвох
О любов безвинна
Береже нас Бог
02.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2016
Ці наші долі
Босі й голі
Коли з'явились на землі
То й набирались
Сил поволі
З якихсь високих повелінь
Такі всі різні
І несхожі
Спочатку в розових всі снах
О як Ти бачиш
Милий Боже
В діяннях наших – де вина
А вже маячить
Роздоріжжя
Як вірно вибрати нам шлях
Як не зациклитись
На збіжжі
Забувши совість до нуля
Свою любов
Не проминути
Й відповідальність зберегти
Ці молоді
Росточки рути
До світла й радості вести
Вже й осінь легка
на по мині
В шоломі золотім прийшла
Прости Господь
Про долі нині
Розкаже сива ковила...
01.02.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640319
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.02.2016
пісня
"Жизнь отвратительная штука,
но ничего лучше неё не придумали"
М.И.Танич
Ці сни кольорові
В них наша любов є
Цей спалах зверх нових
Сердець у обнові
Той вибух і є
Щастя вдих потаємний
І Боже й твоє
Так тривожне і ємне
Хто каже, що легко
На світі з любов'ю
Троянда далека
Тепер ось з тобою
Хоч кольори всі
Пензлі всі на мольберті
Як цукор і сіль
До гармонії впертій
Картина життя
Якось враз чорно біла
Як би ж то знаття
То душа б і зігріла
Рятуйте любов же
Як птаха злетіла
О милий мій Боже
Душа ще не тіло
Обійми прощення
Як вчасно то вчасно
Таке земне вчення
То й колір не згасне
Один спалахне
Вчасна ласка притушить
Кого це мине
Мудрим будь серце мусить
29.01.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
Летящее время
Как облака песня
Картина эмблема
И памяти бездна
Снуётся всё в жизнь
В нашу суетность быта
В дней серых пружин
К горизонту прибитых
Омнибус прозрачный
Сон вовсе не здешний
И номер двузначный
С морской белой пены
Сквозь стену легко
Пробиваемся светом
Игольно ушко
На смысл жизни одето...
28.01.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639317
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.01.2016
Пошли Боже света
Тепла и привета
И Благости в души
Пусть зло в них потушит
Земля так прекрасна
Планета для счастья
Живите же люди
И радость прибудет
Живите, как голуби
Песни слагайте
От помыслов Божьих
В Пути не сбивайтесь
И окна в рассветы
Добру открывайте
Сердца лишь Любовью
Свои облекайте
Со всей из Вселенной
К нам гости прибудут
Расскажут – без войн как
Жить в сказочных буднях
Легко и свободно
Быть вхожими к Богу
И рай на земле
Обустроить помогут...
20.01.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637197
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.01.2016
Синя птахо моя
Синя птахо
Та що душу
Рятуєш земну
Й торжествуєш
Як музика Баха
Тож як зникнеш
Скажи як вернуть?
Синя птахо
Живий талісман мій
Ти надія
І дороговказ
Срібна ниточка
В серці... до Мами
Й Батьківщини
В любові не згас...
18.01.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637016
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.01.2016
Куда бежишь ты –
Времени дорога
Где перекрёсток
Безвременья шаг
Моя обитель
И моя тревога
Что в той звезде
Где верный Чатыр -Даг
Один ли я
На ту звезду смотритель
В ней отразились
Зеркала зрачков
И судьбы наши
От небесной свиты
И крыльев святость
От земных оков
О вздохи звёзд
Что стынут в чёрном поле
Вселенной
Не забывшей счёт имён
И Божий сон
Принесший нас в подоле
В крещенской ночи
Колокольный звон...
18-19 января 2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636762
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.01.2016
Хилить вітер васильки
Пісня краю де родився
Все дзвенить в мені як диво
Переборює віки...
За тополями ріка
Дзюркотить за нас молитви –
Нерозумні людські битви
Доля й так у нас тяжка́
Верби коси розплели
Пам'ятають дні щасливі
Там сміялись щедрі ниви
Хоч воли іще брели...
Хилить вітер васильки
Я́сні очі в чорнобривців
Як в Оксани як у Гриця
Так про що ж кричать граки?
17.01.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636563
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.01.2016
Троянди ясні пломеніють
Отак і життя на землі
Коли світло з душ наших віє
Й до нас інший клик журавлів...
І погляди стрічні сміються
Сніжинки на сонці блищать
Вже близь перемоги грядущі
Куди ми йдемо б тільки знать...
10.01.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636190
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.01.2016
Припухлых век
Небосвода плетенье
Где звёздный трек
Как твоё откровенье
Крыльям чайки
Гимн подлунной дорожки
Брег бескрайний
Как людские пороки
Вечность мига
Не изменчивость тайны
В чём интрига
Криков птицы гортанных
Беглый странник
Вечность непостоянна
Свет мой ранний
Песнь твоя где – Нирвана?
15.01.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636189
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 16.01.2016
білий вірш
О яка ж принадна
Ти вулиця дитинства
Вміли розмовляти ми
З птахами в ті часи
Шпаги мушкетерські
Ховали під дахами
Мали самокати
На підшипниках гучних
Сімейний гуртожиток
Де мешкали з батьками
Й досі на тім місті
Святім у пам'яті
Дивлюсь на карті в Яндексі
На фото де дерева
Акації за шістдесят
чатують до сих пір
Де ви, мої ровесники?
Розбіглися по світу
То ж долями своїми вже
Йдемо через пеньки
О ці земні дороги
Ці зустрічі й розлуки
На перехрестях випадків
Хто так розпорядивсь?
Та і чи там зустрінемось
У Космосі безкрайньому
Мандрівники у Всесвіті
Наш шлях БЛАГОСЛОВЕН...
Легенький шелест мріється
З тих перших започаткувань
Із незабудок запахів
Де бархат споришу...
30.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2016
білий вірш
Різдво, як світла пунш
І доброму початок
Бреду я по снігах
Весь в споминах тону
О сни мої ви сни
Де Місяць й сині зорі
Для мене в небесах
Святий дороговказ
О Боже ти для нас
В земному домі Татко
Світильник на шляху
Скарбниця таїн всіх
Хто краще аніж Ти
Молитви наші чуєш
Твоя лиш Благодать
Любов вселяє в нас...
Різдво 2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634022
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 07.01.2016
Хуга пальчики щипа
Іскри сиплять зі стовпа
Де не де зима на сніг чогось скупа
Та колядників всі ждуть
Ось зерняточка сипнуть
Із-за телепередачі б не заснуть
О Різдво – це свят-Різдво
Всім і діткам торжество
І на небі і з ікони Божество
Свято Місяцю й морям
Птаству всьому і звірям
В синій ночі світить Віфлієм-зоря
Різдво 2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633908
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 06.01.2016
Снег долгожданный
летит за окном –
преданный
сердца романтик.
Чистым всё стало,
ты был колдуном?
На воробье,
словно бантик.
Медленно падаешь –
лёгок, везуч,
не разобьёшься
о камни.
Кто там тобой
посыпает из туч,
может своей
Марианне?
Подана тройка
и сани за ней...
Спрыгни из туч
к Марианне –
снишься ночами
мечты посильней,
счастье родится
меж вами...
Снег долгожданный
приносит любовь
под хрусталя
канонаду.
Пусть облекает
сердца
в Божью новь
Веры
аппассионата.
30.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2016
О степь, моя душа, страница неба книги,
я жажду встречи с ней.
Ты, как прекрасный сон – в глазах росинок блики –
ты женщины верней...
Твои цветы весной прелестны, не забыть мне –
возносите туда,
в другие измеренья, где муза на струне
прекрасна и млада.
Или в снегов любви ты нежишься, в морозы
и холод нипочём.
Для чувств через года и все апофеозы –
жизнь маков кумачом...
О степь, как ты нежна, в цветущем аромате:
освобождённый ум,
молитвенный причал, путь к звёздным диамантам,
вершина светлых дум...
05.01.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633649
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.01.2016
Колокольчики года
Как вы ласково звучите
В чёрной свите в белой свите
В неизвестны города
Ветр солёный загулял
Белый парусник над морем
Взвился вдаль Так плыть доколе
Кто уверенность вселял
Песен дальний материк
В покрывале изумрудном
Приближает в волнах судно
А точнее белый бриг
Но ударил буйный шторм
Гнутся мачты, треплет снасти
У природы тоже страсти
Обогнуть бы только Горн
Колокольчики года
Что на суше что на море
Нам уже вас не пришпорить
Шевелюра ведь седа
Но звезда моя звезда
В небесах сверкаешь ярко
И от света сердцу жарко
На коня же кровь млада...
04.01.2016г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633432
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.01.2016
Так всё таки с Новым, новейшим, поблёскивающим с двух сторон, ожидаемым, хоть не сюрпризом, но и не пакостью доброжелателей, а слегка манящей конфеткой с неизвестной пока что начинкой. Не спешите, друзья мои раскусывать, особенно у кого зубки не НА ЯТЬ. Посмотрите сначала, что у НИХ получится, у кого НА ЯТЬ. Если даже им не сдобровать, значит надо подождать... Хоть с одним веслом, но надо выплывать, ни дать, ни взять – высокосное всё же озерцо предстало, пока не во всех своих прелестях...
Однако... Нас так просто на мякине не проведёшь... Сейчас нальём, выпьем, закусим и неспеша разберёмся - что это? Салат заморский, видение булькающее, или всего навсего, прости Господи, отрыжка вчерашнего? Думаю во всяком случае пугаться не стоит, проходили и не такое. Проглотим "колёса от давления" - (Солнышко что-то больно разгулялось намедни), как водится, на всякий случай и... постепенно, постепенно, постепенно войдём в необходимую для этого непростого дела КОНДИЦИЮ, брат ты мой, обновлённенький...
И всё таки мы переступили... перешагнули... перебрели... (кто-то и переполз) в это несравненное опьяняющее состояние чего-то необычного, сладко-солёного НЕЧТО, машущего, нет не крылышками, даже нет – висящего... да, да именно висящего на хвосте, ожидающего чуда, кусочка обросшей шерстью плоти – подарка времени, обращающегося к никак не вырастающему над собой, страдающему бессонницей и творящему "чудеса несусветные " двуного, двуруко образному чудовищу – намёком которому и есть , определённо это НЕЧТО, висящее на хвосте и одаривающее своего, якобы последователя, смачными гримасами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632788
рубрика: Поезія, Юмореска
дата поступления 01.01.2016
И опять последний день
ГОДА
Но снег мороз на улице
ПОГОДА
Не скажете где взять нам
ВЕЗДЕХОДА
Не Мерседес ну так хотя бы
ШКОДА
Опаздываю знаете ль на
ЁЛКУ
Яге просили занести
МЕТЁЛКУ
И выпустить из клетки
ПЕРЕПЁЛКУ
На сцену Дедушке открыть
ЗАЩЁЛКУ
О Новый год и новые
ЗАБАВЫ
В сценарий сочинить мне надо
ГЛАВЫ
И что теперь на улице за
НРАВЫ
Автографы все требуют
ВЫ ПРАВЫ
А снег идёт а снег идёт
ПРЕКРАСНО
Поздравить в Новый год
ЛУНООБРАЗНО
А радость так и прёт сегодня
ВЛАСТНО
Нас серпантин сосватал просто
КЛАССНО
Так открывай же занавес
ГОДОЧЕК
Где в сундучке подарков
ЗАКУТОЧЕК
Ну ж обезьяна открывай
ЗАМОЧЕК
Ого – да это ж
СЧАСТЬЕ – МНОГО ТОЧЕК...
31 ДЕКАБРЯ 2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632656
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 31.12.2015
Едем, едем, едем, едем –
Скакуны, наши года.
Об одном тихонько бредим,
День, что выпита вода...
Все пейзажи за окошком,
Словно в поезде сидим,
Гладим ласковую кошку,
Под воспоминаний дым...
Как с учебником под вишней –
Ждёт экзамен выпускной,
Пожалей меня Всевышний,
В жизнь уже одной ногой...
Старший пионервожатый –
Подмигнула вдруг судьба,
Каждый день предельно сжатый,
Ведь детишек в школе тьма.
Пролетело, прогудело,
Уж экзамены в педВУЗ.
Здесь свои водоразделы
И дела на всякий вкус.
...Всё в душе, перед глазами,
В самом деле, не мираж...
Всё сбылось,... и с адресами,
Жизнь – весёлый вернисаж...
Едем, едем, едем, едем –
Скакуны наши года,
Перед коими в ответе...
Вот такая брат, езда...
30.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632452
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2015
Здравствуй жизнь,
такая непростая –
Ты моя любимая,
святая,
открываешь дверь,
где таен свита
и мечтами
сказочно увита...
Год за годом,
день за днём в полёте
и в таких бываешь
переплётах,
по знакомым
тропкам и дорогам,
жизнь – ты
впрямь добра,
хотя и строга...
Перекрёсток,
где мы повстречались,
вместе шли с тобой
через причалы.
Испытанья
чрез углы чужие –
все вы в памяти моей,
живые...
Где родные?
Где вы наши броды?,
Встречи, расставанья,
песни, слёзы?...
Вы куда спешите,
жизни годы:
молодые
и седоволосы?...
29.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632280
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.12.2015
Если б не был на земле
сей праздник радости и света,
непременно
изобре́тен был бы нами.
– Заходи, ты будешь гостем,
самым первым после лета,
ждать чего нам
в високосном, временами?
Подари, наш щедрый, мира
и всем людям благодати –
без тревог и без терактов,
и без горя.
Заходи ж, садись на троне,
полюбуйся – самиздатом
ми творим для душ
в миноре и в мажоре.
Вот представим идеальным,
мир людей в любви друг к другу:
пенье птиц и шум фонтанов –
яств в избытке.
Труд любим, ведь он умерен,
лет пятьсот в раю по кругу –
вот цена житья без войн,
вождей и пыток.
Ну а нам год обезьяны –
без намёка даришь, друже?
Заблудились что-то шибко
в жизни лесе:
пол Гренландии льды тают,
а экватор в снега стуже,
только нам к беде своей
нет интереса.
Так, пока мы не утопли,
спляшем и ударим в бубен.
Новый год – ты с нами в лодку,
впрямь за вёсла?
Пошутил, хоть в каждой шутке...
Варианты всем доступны
пожеланий во сердца
о счастье, волны.
Декабрь 2015 - январь 2016г.г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632055
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.12.2015
Что ж, прощай, ещё год жизни...
– Улетаешь?
– Улетаю...
В гущу дней
Так незаметно исчезаешь...
Как с тобою мы дружили,
так же спорили, и жили...
Милый друг, рогатый зверь,
но всё же... зая...
Приходило, что не ждали –
уходило то, что звали.
Год метаморфоз
и удали, и чести.
То, что в прошлом загадали –
в сказке точно пребывали...
Милый друг иль дерзкий зверь,
но всё же ... зая...
Что ж, прощай, учитель жизни –
мудрый филин, козлик старый...
Встретим радостно
надежду-обезьяну...
Ты теперь отрада наша,
ты теперь наш новый барин.
Новый год, в надежде станешь
без изъянов...
Декабрь 2015 – январь 2016г.г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631865
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 27.12.2015
Внучек мой
С зерна растенье
Поднимаешься над миром
Необычным и несхожим
С тем откуда опустился
Сам решился побывать здесь
По рассказам – очень мрачным
Зло цветёт здесь
Буйным цветом
От бутонов боль и смута
Возжелал преодолеть всё
Эти вихри и преграды
Из проклятий пересудов
И из зависти из жгучей
А взлетев над зла туманом
Правды солнечной лучами
Испарить чертополохи
Цепи крепкие пороков
Ох нелёгкая задача
Предстоит тебе мой внучек
Совесть водрузить на место
На престол достойный счастья
Подарить землянам мудрость
Мир и радость перспективу
И поднять Планету вровень
Где лучится Божье диво...
26.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631537
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.12.2015
Это утро необычно
Из оранжевого сока
Разлилось по небосводу
С пузырькового из рока
Утону в твоих объятьях
Разноцветной птицы певчей
Разгляжу в картине нежной
Грудь прекрасной белой девы
И в небесных снов картине
В золотистой паутине
Мой полёт запечатлится
Аметистом в серпантине
Это утро необычно
Унесётся в неизвестность
С девой белою невинной
Исчезая постепенно...
26.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631536
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 26.12.2015
Полнолуние
Вновь полнолунье
Всадник скачет
По звёздным полям
То ли ведьма
А то ли ведунья
Провела
По горячим углям
Мир таинственный
Парк малахитом
И пейзаж
Словно в лунной стране
Скачет всадник
Сквозь звёздное сито
Млечной сказочной
Песни сильней
Изумрудов капелью
Струится
Перекрёстков
Межзвёздная жизнь
Всадник скачет
То ль сон ему
Снится
То ли всё
Подарил ему Джин...
25.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631294
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 25.12.2015
Вспомнится палата
Единица пять
С сединой ребята
Мерно так храпят
И «бокалы»* полны
Смех через плечо
Скажем жизни «Вольно
Поживём ещё»
В беленьком халате
Сёстры мёд и мед
Люду в нашей хате
Свет и шум карет
Не хотите ль кашки
Есть перловый суп
По спине мурашки
Аппетит потух
В тумбочке не пусто
Из дому харчи
В капельницах грусти
Сны цветной свечи
ІІ
Белой паутинкой
Небеса летят
А в окне Мальвина
И лекарства яд
А судьба-сорока
На кусте галдит
Всё случится в сроки
Всем событьям вид
Маятник-качели
Не остановить
Все глубины мели
Плыть не переплыть
В перекрестье окон
Три звезды горит
А в висках как током
И душа не спит
Расскажи Мальвина
В розовых цветах
Сказку с Буратино
Нашу жизнь в мечтах
ІІІ
Перископ Серёже
Надо бы иметь
Небо наши рожи
Утром рассмотреть
Тапочки носочки
Ожиданье сна
Всё забыть что срочно
Ви'но иль вина
Где минут монисто
Елей три вершка
Остров Монтекристо
Пам'ять на века
Серая палата
Единица пять
Встретились ребята
С жизнью поболтать
Инсульт вроде Ингул
Иглы берега
В вену-реку пригнул
Вытащи Яга
ІV
Утро постучало
Заходи не трусь
Дышим всем забралом
Сказка я вернусь
Средь полей ромашек
Где весны дурман
Жизнь величье Ваше
Продлевай роман
Пеною вишневой
Обниму весь свет
И странице новой
Тёплый шлю привет
«Бокалы»* - спасительные пустые бутылки
для лежащих часами под капельницей мужчин,
управляющих хотя бы одной рукой
21.02.2013г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631183
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.12.2015
Старая лодка теперь не нужна
Наполовину в воде
А ведь служила когда-то она
Плавал хозяин везде
Лилии ряску в бока разведя
Чайкой неслась в облаках
Волны качали седых лебедят
В мыслях - так будет века
Всё остаётся лишь в памяти дней
Птицею выпорхнут сны
И успокоится лодка на дне
Вскинется карп с глубины...
24.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631166
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.12.2015
Колокольчик звенит неустанно
Разгоняя вокруг тишину
Как же рано встаёшь ты
Рано
Утро сказочное
Не вернуть
Песнь твоя длится доли минуты
И в ушах словно трель соловья
Не осталось ночной здесь
Смуты
И минор вдруг
Укутал меня
Заплясала безлистая серость
Вздрогнул белый тягучий туман
И его белогривая
Седость
Так напомнила
Давний роман...
21.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630845
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 23.12.2015
На Земле душа
Должна трудиться
Перешли мы
Только в третий класс
К целям бы
Нам истинным стремиться
Но любовь добро
Нам только снится
Убивать –
Хоть впереди коллапс
Если б в первый раз
Столько пребыло
На Земле различных
Древних рас
Вновь всё возрождалось
Лишь ковыли
Зная под снегами
Молча стыли
Вновь мы не к добру
Во что горазд
Помешались на
Убийствах войнах
Как нам жить
С любовью и достойно
Обучать добру
Детей спокойно
Атом сверхоружие –
В тупик
За проступки
Рак болезни СПИД
Деньги зло
Наркотики и пьянство
Поддаёмся катим
Под откос
Дауны безумие
Буянство
Так легко заманиванье
В царство
Зла
От Истины наперекос
Высший Разум
И Вселенной Братство
Сколько раз
Спасало без злорадства
Мы ж в дегенерадства
Тот же воз
Да когда ж
Приблизимся к Вселенским
Целям Мира
Счастья и Добра
Разум то
Проявит верховенство
Взгомоним гордыню
Для смиренства
Путь Любви простерт
В который раз!
22.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630558
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.12.2015
В селі моїм
Піснею суму
Скотились в пеньки від тополь
В любові що пестились
Думи
Що бу́ло
Лишилась юдоль
Веселість і сміх
Майже зникли
Пустіють хати і сади
І серце
До чого так звикло
Жура тисне
На всі лади
То ж стали
В непотребі люди
Їх біди й потреби
Внівець
Просте виживання
Повсюди
Неначе вже
Й світу кінець
21.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630550
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.12.2015
Немеет печаль густая
На скомканных небесах
Где вьёт голубина стая
Кругами орлиный страх
И пульсом в незнанных мерах
Сгущается синь-закат
Туда на коне гетера
Уносит се́рдца карат
И ночь фиолет хватая
Свет звёзд разбудила вмиг
Узором таинственным рая
Мир вспрянул
и впрыгнул... в стих
21.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2015
О моих пилигримов крылья
Утром сумрачным пьёте небо
Так лукаво Луна несётся
Среди туч на звёздном лугу
Я не знаю чем обернётся
Струн душевность и трепет утра
Чайка белая – мысли серна
По гитарной струне бежит
О крылатый полёт беспечный
Жизни шёпот и жизни скрежет
Утра сумерек пересуды
Над душой тополиный взгляд
О моих пилигримов крылья
Плачут скрипкою над равниной
Ищут светлых тонов пространство
В лепестках безумной любви...
21.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2015
Ось-ось віддзеркалиться час
І неба корма запалає
Там в зорях засяє Парнас
Де Музи витають над краєм
В прозорім малюнку дощу
Об'єднання душ поза часом
А Муза літа досхочу
Щоб в світі любов не погасла
Прозорі нитки й світлотінь
Як свято любові у серці
Всю ніжність Парнасу окинь
І крапель танцюючих скерцо
20.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2015
Ти прости нас Миколаю
Так простих й недалекоглядних
Видно землю берегти
Ще не навчились
Скіль господарів знайшлося
Юрмляться навколо неї
Й руки п'яно потирають
Загребущі
Такі ласі все кругами
Смачно цмокають губами
Хочуть нас осиротити
Нащо ми їм?
То ж Святитель Миколаю
Ця земля є наша доля
Богом діткам
Подарована до строку
Розкажи ж цим
Ласим людям
Розкажи цим зайдам
Пришлим
Щоб чужим їм
Розхотілось володіти
Поклади ж нам
Це законне
Боже право
На гектар цей
Кожному
Та й українцю
Під ялинку...
19 грудня 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629929
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.12.2015
Хрумкає як яблуко
Сніг з морозцем під ногами
А душа виспівує
Всі з небес музичні гами
Де ж мої шістнадцять літ
Вже давно немає з нами
А лапатий сніг летить
З літ отих – ловлю руками
Ой літа мої літа
Десь під талими снігами
Обзиваєтесь весь час
Під грудневими вітрами
Тож тримаєте мене
У роз'ятреному серці
А Різдво спішить сюди
В новорічнім танці терцій
Поздоровить хочу вас –
Роздивитися б надію
Що народиться в свій час
Мрії з інею радіють
І хоч високосний рік
Та ще й вогненної мавпи
Хай несе лиш радість й сміх
Дід Мороз у наші хати...
Грудень 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629332
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 17.12.2015
Вам в руки Бог дал меч
И этот меч есть Слово.
Пусть засверкает речь –
Из Мудрости Основой!
Разите ж: тлен и тьму,
Убогость душ и леность,
Покорности тюрьму,
В себе не совершенность.
Разите ж – зла дурман,
Хулу и безразличье,
Невежества обман
И лесть, и лжи обличье;
Предательство и кровь,
Жестокость, бессердечье.
Разите ж вновь и вновь
Словесною картечью:
И низменную страсть,
И страху поклоненье,
Авторитетов власть –
Рождайте же Прозренье!
Путь к Высшему в Душе –
Святым стелите слогом,
Чтоб бес лежал в туше,
Забыв людей подмогу.
Чтоб искру возожжечь,
Искать в себе ответы,
Вам в руки Бог дал меч –
Словесный Путь к Рассвету.
Поэты,
больше
Света!
07.02.2004г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629107
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2015
Шумує Тихий океан
Гне хвилі велетенські
А тут виблискує лиман
Й очерети низенькі
Й життя розмірене тихцем
Тече під Місяченьком
Прийняв вже зерня чорнозем
У бронзі спить Шевченко
То й жити б в щасті нам усім
В вишневім милім краї
Щоб без кордонів був наш дім
Земний подібно раю
Так не дотягуємо ще
Ні розуму ні тями
І шлях до істини пощез
Одна дорога в яму
Земний кораблик Богом дан
Небесним Світлом сяять
Повітря чисте і вода
Так люди ми чи зграя
Цих примітивних технарів
Прогресом – в бездуховність
Озброїлися – і в звірІв
Награлись – може годі?
16.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629091
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2015
Ведь мир сошёл с ума,
совсем прозрачно видно:
Маячит лишь сума –
С ней в пропасть. Очевидно...
Что Бог сказал, забыть
И опыт весь отбросить?
В умы безумство вбить,...
Не мудрость даже проседь...
Что – правит миром бес –
Затмил он всё богатством?
А как же свет с небес –
Свобода, совесть, братство?
Что – рушим в первый раз?
Набито мало шишек?
Так сколько ж в жертву рас?
Всё снова?
Из-за деньжишек?
15.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628856
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.12.2015
неожиданно найтись
Но почему же?
Он хороший...
Незаметен и простой?
Ведь открыт и откровенен,
Настоящий, холостой...
Слишком здрав
И молчаливый,
Прям. Зажат
И не как все.
В общем молод,
Малограмотен...
Да что там...
Вообще...
Ну красив
И даже слишком,
Но такой...
Мужиковат.
Да уж...
Делать его делать?...
Сам то делать
Может всё!
Всё да не совсем...
А впрочем...
Вид мечтателен,
Застенчив...
В голубых глазах
стекло?...
Но в касаньях
Очень нежен...
Может вправду
Повезло?
Неподделен...
И о звёздах
Что-то
тихо говорит?...
А сама то
Я подарок?
Тихий зверь
Во мне сидит...
Да, красива,
Но заносчива
И Пётр
О том шипел...
Самовлюбленная
И на руку
Я просто тяжела...
Мне братишка
Младшенький
О том так часто
Пел...
В общем стоит,
Коль приснится?...
Не дай Бог
Хоть не влюбиться...
13.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628473
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2015
Над закатною рекою
Просыпается луна
Милый друг спешит за мною
Тихо шепчется волна
Я фиалку приколола
Как душиста хороша
Мы сидим с тобой у мола
Соловьём поёт душа
Хорошо то как на сердце
Обнимает нас любовь
Полон мир добром по венцы
Ты взлететь со мной готов
Как же молодость возносит
Счастьем будущим полна
В летней ночи спят покосы
Опускается Луна...
11.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627947
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.12.2015
О горошина жизни нашей –
прокатись, прокатись,...
стань под солнышка взглядом , краше,
улыбнись, улыбнись...
Там за речкой, за тополями,
за полями в садах –
красны яблоки собирали
в развесёлых годах...
Так загадочно улыбалась –
лунной стёжкой глаза.
Сколь воды убежало талой,
не сбылись чудеса...
О, горошина жизни нашей,
сколь надежд ждём от ней:
и в картинах немой гуашью,
и в реальности дней...
Не вернуть, не собрать горошин,
прокатились годки –
время младости, дней хороших
нашей жизни реки...
11.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627856
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.12.2015
Місяченько й Венера
Та й зустрілись на небі
Покохалися вірно
На взаємне життя
Як громи не гриміли
Як вітри не свистали
Крізь всі бурі обнявшись
Вірно долею йшли
Задивилося сонце
Задивилися зорі
То ж кохання довічне
Є у Всесвіті є
Непрості нам дороги
Стелить світле весілля
Зберегти свою гідність
Іспит Божий святий...
08.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2015
Свята!
Люди хочуть свята!
Досить вже плодить жалоб.
Досить щастя в ближніх красти
й близить на землі потоп.
Білі, сірі, чорні хмари,
наче перепел, летять...
То ж життя наше не марне –
Божа гряне благодать.
І розквітне сад най білий,
усмішка осяє люд.
Де й прибудуть нові сили
й небеса з гримлять салют.
07.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626817
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.12.2015
Ой летіте вітри
Ой летіте вітри
Над моїм краєм серця
Над моєю душею
Де роса на бузку
І пісенна весна
І вода дзюркотить ще
Як живе полотно
Що на ньому – життя
Ой летіте вітри
Розстеліть моє поле
Всі дороги на нім
Йдуть до щастя й жури
Хто мене розповів
Розіп'яв на Вкраїні
Весь в потічку твоїм
І в польоті до сонць
Ой летіте вітри
Ви мої голуб'ята
Розповісти б хотів
Та сльоза не дає
Чом не так все навкруг
У вишневому краї
Де пшеничні розлоги
У Дніпровім раю?
06.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626700
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2015
Жизнь земная,
Как птица летящая –
Драгоценный
От Бога цветок,
Как ты яркая,
Как ты светящая...
Набегает
Виток на виток...
Пусть же радостью
Преображаются,
Дни судьбы
Пусть ведут в благодать;
Наши промахи
Мудро прощаются.
Нам друг к другу
В Любви прирастать...
04 декабря 2015г.
ВВЕДЕНИЕ ВО ХРАМ
ПРЕСВЯТОЙ БОГОРОДИЦЫ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626008
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.12.2015
Сквозь туманы маячите – Время,
вы над всем океан-господин,
непорочная память-наследье,
в целом мире такой вы один.
Где начало вам есть – расскажите
и в каких фантазийных краях?
Вас послушать хочу – проходите,
если втиснетесь по сторонах...
Как наивно мечтать – изменить вас,
переставить хотя бы в частях?
Получивший грамм власти-огнива,
норовит опорочить в вестях.
До чего ж примитивно создание –
за короткую жизнь преуспеть
человечества честь – на заклание.
Чьей-то прихоти вдруг, повелеть...
01.12.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625736
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.12.2015
Світло в серцях,
в душах наших,
над хатами
вічно струмить
переможно, щомить.
Ну а проте
антиподом під стріхами
темінь зла синіє –
світло б спинить.
Здавна кортіло,
опори шукає скрізь,
є серед нашого
брата людці –
совість продасть
за огидні ті талери.
Ось й випливають
мерзенні дільці.
Так й розділяються
верстви населення –
хто з серця світло,
хто темінь кладе.
Зерня відділиться
і спливуть плевели.
Доки не вибереш –
ПРАВДОНЬКА ДЕ?
02.12.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625735
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2015
И он ушёл,
и всё свершилось,
и занавес упал, шурша...
Всё состоялось, всё пребыло,
ведь время зрело, не спеша.
О как же так
случилось всё же,
что стук шагов исчез,
как страх...
В навеянных
покоем снах
ушёл
любимых фильмов маг...
Лишь лучик солнца
всхлипнул в щёлку,
где занавес
неплотным был.
И отделился,
как иголка
от нитки-жизни
тёплый ком.
С снежинок лужица,
в ней отражённый,
застенчивый и звёздный том
его полотен
незабвенных...
Мы сердцем
милую улыбку
Эльдара будем вспоминать,
его актёров
славну рать...
30.11.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625472
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 02.12.2015
Грудень грудиться хмарками.
Сизий кум світанку.
Виглядає віття голе,
та й бере берданку –
репетирує грім-ве́сну
перший день про зиму,
сірий та безкольоровий,
навіть і над Кримом...
О, життя,...його сюрпризи –
ждеш, а чи не ждеш їх,
ця природа, та ж актриса
в срі́бляних кортежах...
Грудень грудиться хмарками,
вороння́ в горіхах.
Вічний час – ми в ньому гості.
В чому ж наша втіха?
1 грудня 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625471
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.12.2015
Якісь смішні часи надворі,
в за правду – зовсім не смішні,
як легко опинитись в горі,
орієнтир лиш – не в пісні.
Про те і каченята крячать.
Щось в світі робиться не те –
так, він чужий стає, неначе
і ми ж так – правило просте...
У старших душі не змінились,
то й чують – тягнуть не туди,
щоб забували про ковили,
до мутної привчать води
й нечистих ось таких відносин,
бо стравлюють нас , як собак;
щоб не робили,... голі й босі,
не вчені – вівці, чи хробак.
Красиві ж балачки – народу,
хороми та курорт – собі.
Злеліяли таку породу,
несемо на своїм горбі.
падолист 15-го
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624257
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.11.2015
Перевод на русский Алева Ибрагимова
1. Осінні зустрічі
На плечі хмарку я накинув, наче бурку,
Спускавсь закоханий у тебе я з небес.
З початку осені Стамбул старіє. Смутно
Я пісню чув тієї пташки – жовто грудки.
І ось рядочком нас зустрів м'який диван.
Прадавнє сонечко струмить в лице свій світ.
В вікні юрба – ми в ній розтанули,... цей стан
Прохожих, що бредуть неспішно мимо дому.
У безсловесності моїй лиш вітру свист,
А слово кожнеє твоє – осінній лист.
Переклад з російської
Променистий менестрель
2. Осінні розлуки
Ти негадано з'являлася на склі
І негадано зникала враз із скла.
Ти відходила, як в піжмурках, чи грою.
Віти тину враз змикались за тобою.
Мовби осені криваво-красний плід,
Падав в руки, зріючи, цей твій відхід.
Залишався лише запах твій туманний,
Тільки запах твій гнітючий і оманний;
Тож, знеможений чеканнями дощу,
Я тривожно озираюсь в пустоту.
Бачу: дерево стоїть – воно твоє.
Бачу: пропливає пароплав, він твій.
Все твоє, як незворотний цей ось лик:
Небо, цей старий провулок, базилік.
Переклад з російської
Променистий менестрель
Евгений Витковский "Строфы века-2"
Антология мировой поэзии в русских переводах ХХ века
Полиграф Москва, 1998г., 1186стр.
22.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2015
Мама донечці сережки
в день народження купила,
у Марічки – щастя море безкінечне:
і танцює, і стрибає
доня люба, доня мила.
Щоб життя ж тебе любило не за речі.
Очі сині вдарували
Мама й Татко – світ відкрили,
то ж рости, весела будь і працьовита;
пісню радості співай-но
і знайдеться в світі милий,
будуть донечці сережки в щастя літі.
21.11.15р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622768
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.11.2015
білий вірш
Ось ми разом,... ось ми разом
і думками, і діянням в буднів танці –
квіти стеляться під ноги і птахи співають ніжно –
все ще разом, всі ще разом...
Дні у росах,... дні зачаті
в білій піні цих хмаринок над дахами...
Верби зелень свіжу й любу нам дарують вздовж городу
всім на радість,... всім на щастя...
Вечір,... неба це бездоння –
все ясніше зорепад нас кличе в невідь...
Як же ти гіпнотизуєш, батьку небо серце й душу –
всіх нас разом,... ми ще разом...
Та... зоря чиясь вже впала...
і туман жури застряг у нашім горлі...
Стало ясно, що в цім світі вічність – то одна відносність...
Цій новині – з неба сльози...
Трави в осінь, зілля в ліки...
Кожна мить життя у пам\'яті-брильянті –
бережіть його, цінуйте і лелійте в швидкоплинні,
доки разом... в рідній купі...
21.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622767
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.11.2015
А над шляхом невидимка,
пісня старовинна
з літ козацьких, під огнь ватри,
лине в теплу осінь...
О часи, де предки бу́ли
у світах сердешних –
журавлі кудись летіли,
сизий вечір дихав...
Гордий люд і сміховитий,
чесний, правду любий –
що ж чекало тут нащадків
в цім химернім світі?
Тож тече з гір у долину
пісня й совість Божа...
Та чи зможем ними жити?,
так навкруг негоже...
18.11.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621990
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2015
О дерева судьбы моей –
как же вы повзрослели,
листики со своих ветвей
с нежностью так жалели...
И поднимали всё выше вверх,
ими же вы дышали,
кудри их, краски – ваш успех,
были вам вместо шали.
Не отпускайте же так легко
осени, под ветрами,
коль унесёт далеко, далеко
разными берегами...
Так нелегко дочерей отправлять
разными берегами,
в дороженьку жизни благословлять,
молиться потом, ночами...
Миги летучие жизни дней,
листики дней осенние...
Как перекличка душевных огней,
светлых надежд предвестие...
16.11.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621777
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.11.2015
песня
Речка моя речка,
Лепестки несешь…
Детское сердечко
Нет, ты не уснешь.
Там в вишневой пене,
Сквозь весенний гром
Слышится мне пенье,
Видится мне дом.
В детства том пространстве
Все и началось –
Музой дальних странствий
В сердце родилось.
Голубое небо
И сирень в цвету,
Лепестками снегом
Принесло мечту.
И горит поныне
Тот костер в Душе…
Из Вселенной вынес
Я свое клише.
То, что не сбылося
То, что уж сбылось…
Бог дал, чтоб со счастьем
Встретиться пришлось.
Речка моя речка,
Сказочная водь,
Нашу жизнь-колечко
Сотворил Господь.
28.01.03г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621037
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 14.11.2015
Усміхнені лиш хризантеми
Недосить слів, щоб пісні-долі
розповісти про шлях в зірках,
в цім падолисті, в вітах голих –
у цих століттях, в цих літах.
Під Місяченьком повнолицим,
під сірим небом і в дощах
трагедія лиш долі сниться,
при недолугих цих вістях.
Усміхнені лиш хризантеми,
надмірно ллють на них дощі –
проте вони в своїх едемах
і радість ув очах блищить.
Як сонечко серед хмарин,
театр відкрив свою завісу
й над нами вже ультрамарин –
на сцені в райдузі – Аліса...
Бо жити можна лиш у казці,
де вічне щастя й чудеса,...
а на землі все тяжче й тяжче.
Мрія у серці зависа...
14.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2015
Всі зберімось в коло, друзі:
очі сині, голубі,
чорні, карі в щастя лузі,
більш не бути – сам собі!
Єднаймося серцями
"Надія долі"2009р. Автор
Коли забута любов
Відбивсь один від зграї він –
куди летиш ти, брате?
О, скільки ще тобі країн
летіть й не розібрати,
чи пожаліють там тебе,
чи мир, чи знов війна там?
Ось кормчий десь внизу гребе –
по морю дійдуть, знати б...
Самі шукають долю десь,
зігнали з гнізд їх, бачиш,
до інших моляться людей,
все рівно – де батрачить...
Скіль зброї робиться, на час,
професії – убивства.
Хто справедливість визначав?
Скалічена олива,...
Домівки в щебінь, ллється кров –
кому ж це так потрібно?
То ж зло породжує лиш зло,
скіль тисяч літ це звісно...
Не схаменемося ніяк,
всю зброю – в океани.
Любов забута. Все не так.
Колись залічимо рани?
10.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619851
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2015
белый стих
Клены, отчего дома,
Бередите вы душу
И уснуть не даете,
Всё зовете листвой…
Вы всё так же зелёны,
К небу ветви раскинув –
Вы свидетели-очи
Дней счастливых моих.
Здесь прошло моё детство –
Десять синих сиреней.
Память прошлого шепчет:
«Приходи по весне…»
Запах майских ромашек,
Запах трав перемятых…
Вновь встаёт, словно парус
Отчий дом предо мной.
Вновь крылатою песней
Я впорхну в своё детство,
Где, раскинувши ветви,
Тихо клёны шумят…
В белой пене вишнёвой
Утону, чародеем,
И мальчишечьим сердцем
Обниму всё вокруг.
Клены, отчего дома
Тенью в сердце встаёте,
Хоть на миг нашепчите
Свои думы весны;
Свежий лист к моей ране
Прикосните, родные,
Оживите вы в сердце
Негасимым огнём.
Июль1979г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619574
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.11.2015
Эх ты, радость моя, радость –
раскрутись, как карусель...
Где ты где, моя ты младость,
как сбежала ты отсель?
Птицы – где моё приволье?
Распахнись же степь, столом...
Самобранка, хлебом-солью
одари всех, поделом.
Песней звонкой отзовись же,
что – прокис сей мир чудной?
Дев красавиц, как завижу,
так стаю я сам не свой.
Эх ты, радость моя, радость –
прокатись, как гром младой...
Ой ты удаль, ой крылатость,
жизнь окрась нам ляпотой!
09.11.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2015
Ось і знову, я любі, із Вами –
Стрепенеться душа...разом в світі...
І одні нас чатують тут мітки,
і одні огортають тумани...
Зрання сонечко нам усміхнеться,
на сьогодні надію вдарує,
та зустрінуть – калина, чи туя –
хризантема... від цвіту так гнеться.
День народження – є така мітка,
пам'ятаю, чекав повноліття,
як роки – нескінченним століттям
все тяглись, як туман понад світом...
А тепер – яка радість від того,
що межа надто швидко, все ближче?...
І без дзеркала,... осінь в обличчя
виглядає із ближнього рогу...
Та все ж знову, я любі, із вами –
жити тут на землі – то робота.
Хто не жив тут... – і арії, й готи?
Ми тепер – у степах й під горами...
Кожен якось шукає заритий
скарб – щоб стати людиною в світі
і як в Господа тім заповіті –
Совість, Правду, Любов прищепити
І не лишень дітя́м, а й онукам...
7 листопада 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2015
Світ земний мій,
світ широкий –
батьку рідний, синьоокий,
нас несеш
життям-дарунком,
все підтримуєш за руки.
Діти ми твої,
нівроку,
в цім нестримному потоку.
Зупинитись,
та й подумать,
розминутись
як нам з сумом...
Кажеш, що то є
наука?
То не вік же
на поруках?
На розпутті
скіль стояти?
Порозвалюються
хати...
Чом нам часом
світ не милий
і життя чогось
постило?
Де розгадка
від загадки?
– То невже ж
не має гадки?
04.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618296
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.11.2015
Что нам Пророки, что их дивный сказ;
Что нам Истоки – живём лишь раз!
Хоть сам, вдвоём ли, каждый о своём…
Так песнь поём мы, так хлеб жуем.
Спроси, а жил ли?
– Есть семья и дом.
За прозой жизни как за щитом.
– Чего ж ты хочешь, так во все века –
И тухнут очи – не привыкать...
Но хоть минуты ты во сне летал?
- Да, было… круто!
О чём мечтал?
- Мечтать не штука, жизнь сейчас не та,
Была бы «штука» – уж с ней витать.
Здесь Вам Пророки и дивный сказ,
Здесь все Истоки – в профиль и в фас.
12.03.04г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618176
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.11.2015
Я іду по світу і шукаю долю –
синє небо, синє море, синій світ...
І тече, як течія, життя поволі –
непомітно збігло в невідь стільки літ...
Цей безмірний, таємничий шлях до Тебе,
Боже, де ти і чого весь час мовчиш?
Кажуть Ти в душі у мене... і на небі?
Ти зі мною, знаю. Стиха мудро вчиш...
І до Тебе ж бо, живого, я молюся,
та совітуюсь з Тобою часто в снах...
Може в долі я своїй колись знайдуся,
до засніжених вершин злечу, мов птах?
Я іду по цій землі – то моя доля?
Цей уквітчаний бузок й шипи троянд?
Ці припони, ця жура – міцніла б воля?
Сподівання, спотикання – то все я...
03.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618062
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2015
Ця шовковиця, як велет,
дивний красень –
до небес так вигнуті
її гілки.
Видно із вершин: ріка,
чи автотраса,
може й ті старі,
що збігли вже, віки...
Дітлахи меткі, як мавпи,
в цьому лісі,
в цім гіллястім царстві,
мов на небесах.
Притягальні ці солодкі
зелен-висі.
Насолода висотою –
ой краса...
Так й стоїть перед очима,
мов спорт зала –
почувався там,
неначе верхолаз.
А фіалкові плоди,
що куштували,
в пам'ять прийдуть
не один, ще мабуть раз...
02.11.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2015
А душа летает,
а душа не спит –
где-то в своём рае
огоньком горит...
Как это зовётся –
жизнь или полёт?
Сущий в небе Отче
с нею речь ведёт.
Тоненька, прозрачна,
бестелесная,
но как много значит –
с миром вечная...
Ниточкой серебряной
с телом единит,
совести, любви руно
нам нести велит.
О, душа крылатая,
ты - наши крыла,
к свету провожатая
мимо тьмы и зла...
01.11.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617587
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.11.2015
Осень – это маленький шедевр.
Осень – не комедия, не драма,
это все цветенье жизни храма
и в прекрасное открыта дверь.
Это все уход от суеты –
клад души взлетает на свободу,
никому, кроме себя в угоду:
"Как, дружочек, поживаешь ты?
В этих сложных жизни передряг
не терял присутствия полёта,
оставалась на свободу квота
или, что ни день – один напряг?"
Вот и вышел на просторы чёлн, –
где любовь и нежность не кончалась,
нас природа вечно понимала,
мы вот забываем... среди волн...
Осень – это маленький шедевр,
пауза, чтоб в ней остепениться,
оглянуться,...всем в улыбке лица...
От всех зол уйдя, свершить маневр!
31.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2015
Хто питає: "Хотів,... не хотів?"
Ключик носимо дальніх світів.
Тополині голівки шатрів
промінь, золотом легко зігрів.
Павутиння летюча пора
падолистом мете по дворах,
осінь кличе тепло за моря –
настрій твій тихо в нас догоряв...
Наша совість – твої голоси,
щем сердешний душі і краси,
шелест ніжний того, що було,
листопадом тепер занесло...
Все ж, доробок – майбутнього цвіт,
є той ключик – відродження світ,
ось туди – мрії якір, вперед –
там надії, крізь шир, перемет...
Не питання: "Хотів, не хотів?"
Радість й осені – в нас заметіль,
в ній майбутнього щастя, в нас тінь
і енергій – як "янь", так і "інь"...
30.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617141
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2015
Так горді Дніпровії скали,
орли тут під ними летять –
о, скіль тебе люду кохало,
скількох ти підняв до звитяг.
Могутній є красень Європи,
Вкраїну свою напоїв –
в святих берегах землероби
справіку у хвилях хлібів.
О Дніпре – старійшина краю,
змий зло, що так хоче землі!
Для себе, для себе лиш раю?
– За сапку, й бігом до полів!
22.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615216
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.10.2015
Бродит тропинкою жёлтая осень,
скромно ресницы к земле опустив
и ничего в окруженье не просит
на несказанно прекрасном пути...
Вот уж по зелени водит рукою,
словно волшебница – в золото лист.
Стелет улыбкой, дождями порою,
а соловей шлёт ей песнь, голосист...
Как бы предчувствуя зимнюю сказку –
всё бы успеть на картине сказать,
так неожиданно ложатся краски,
что отбирают у мира глаза...
В луже обвенчаны – листик рябины
с клёном, вздыхающим к ней от любви...
Ревностно смотрит на пару калина,
дуб же страдает по ней,... се ля ви...
Как же прекрасны, прозрачны пейзажи, –
этот безропотный мир красоты...
Дивная осень, собою расскажешь,
преобразив дно людской маеты...
19.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614379
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 19.10.2015
Голикову Николаю
Моему товарищу, замечательному человеку,
неоднократному чемпиону
Украины, Европы и Мира,
мастеру коротковолнового радиоспорта,
судье международной категории, UY5QQ.
Как же летят
наши годы, дружище?
Помнится дом ЩаАДе
наверху...
В семидесятые
часто с квадрата
радиоволны летели в Эдем.
Как интересно
нам было с тобою
в див притяженье
железок, антенн...
Словно бы сказочной
жизнью-игрою...
Вот ты и стал
Чемпион... и спортсмен.
Так в одночасье
взялась заграница?
Наше тогда
стало чьим-то теперь.
Хоть не достать
по земле нам до Ниццы,
но по эфиру
там мигом, проверь –
вот, улетают
из БИМа причалов,
с Беленького
Приднепровья – туда...
...Было ж когда-то
сей песни начало –
как же мы молоды
были тогда...
18.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614208
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 18.10.2015
Я в падолисті весь,
бо він забрав мене
і вимітає з пам'яті
ті дні...
Ще був студентом я,
як парубок Еней,
а доля ластилася
десь в тіні...
Там вітер в трубах грав,
моргав старий ліхтар,
трамвай на розвороті
простогнав...
А я писав листа –
історія проста,
далеко десь чекала лист
ВОНА...
17.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2015
Времени река
необъятная –
ты течёшь века
снами инея...
Входим мы порой
в берега твои,
потеряв покой,
тают днями дни...
Иль река любви,
иль страдания,
что не сбы́лось свить,
лишь название...
И не знаешь, то ль
по теченью плыть,
а услышав боль,
горечи полынь –
весь напряг себя,
против струй поплыл,
да молитв мольба –
к небесам посыл...
Супротив всех зол,
стражами вокруг –
улетела боль,
засверкала вдруг
радостна река
и раскрылась даль,
а туман слегка
жизни сострадал.
Берега мои
памяти полны,
из глубин слои
счастья... и вины...
Времени река –
очищаешь нас,
мудрости твой сказ,
что слезой из глаз...
17.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613921
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 17.10.2015
Жизнь летящая
сном,... несказанностью,
дымкой вьющейся
в зов-горизонт.
Никогда не раскрытою
тайною,
как волны штормовой
поворот...
Дни её, к счастью,
нам не предсказаны
и такие, как видим
мы их –
хоть с рассветными
красками связаны,
хоть с тем ветром,
что рядом притих...
Маячками
в твоих настроениях
пляшут листья
осенней мечты.
Жить так хочется
до онемения
или чаша
полна маеты...
Человек –
иль сокровище сказочно
и душевный
источник тепла;
или жёлчно-капризное
марево,...
лучше б тропка
его обошла...
Мы хотели б стать
только любимыми,
чтоб по жизни,
как птицы летать...
Но как часто
неисповедимыми
нас несёт
дней таинственных
рать...
То пушистые
и привлекательны,
прилетают
с цветка на цветок –
так заманчивый
и восклицательный,
как таинственный
мистик-восток...
Соблазнительно
пахнущий персиком,
однодневка,
хоть страсти полна...
Вдруг с букета
обычного сверстника
предлагает
страна ведуна...
Так заметит ли
изыска пленница,
разглядит ли
сокровище дней?
Под её чудным взглядом
поленица* –
Буратино любимый
уж с ней!...
15.10.2015г.
Поленица* // Толковый словарь русского языка в 4 томах / Под ред. Д. Н. Ушакова. — М., 1939. — Т. 3. (... богатырь - мужчина...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613479
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.10.2015
Як ти, осінь,
серця колисаєш...
Падолист заміта
соняхів
стовбуряччя в полях.
Накрапає...
Сивий день.
Сиві наші літа.
І чого
ми не бачили в світі?
І чого
ще готує доба.
Ви, журавлики, –
щастя при літі...
Теплих зим нам
з птахами, мольба...
Тож, оглянешся
вдаль –
битим шляхом
утікає ця доля моя,
ще одна
білокрилая птаха,
а думки,
що хмарини, роять...
Разом з тим,
це життя неповторне,
як скарбничка
моя і твоя;
не єдине,
та все ж, мов соборне
і над нами –
Її Покрова...
14.10.2015р.
Покрова Пресвятої Богородиці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2015
Под крышей промёрзшей
пустого жилья
Я мертвенных дней не считаю,
Читаю посланья Апостолов я,
Слова Псалмопевца читаю.
Но звёзды синеют,
но иней пушист,
И каждая встреча чудесней, –
А в Библии красный
кленовый лист
Заложен на Песни Песней.
Анна Ахматова
I. Мгновения, мгновения,
подвержены ль забвению,
ведь нашей жизни
вам принадлежать.
Так яркими картинами,
короткими и длинными –
Реальности
и памяти межа.
Всплываете так явственно,
как снятое в тот миг кино
и сердце учащённо
бьется вдруг...
Я, словно бы кино герой,
кричу – да не спеши, постой –
остановись
и отпусти подруг...
Себе скажу: "Видать завис,
не потому, что был там твист,
но цвет лазури
поднебесной, глаз –
так озорных и так живых,
меня поймавших на увы,
да на всю жизнь..."
Об этом мой рассказ...
II. Сложилась жизнь? Скажу, что да
и совершенно не беда,
что так нежданно
очень коротка...
Да нет, ещё не тот порог,
где ждёт финал для всех дорог
и краски её
радуют пока.
Весной и осенью, зимой –
всегда мольберт в душе со мной,
как голос
воробьёв и журавлей...
И глаз цветы, как волн прибой,
как прежде люб и дорогой,
что тройки бег
безудержных коней...
О, Песней Песнь несёт меня
и басом колокол, звеня
так нежностью
Небесною объят...
Как лист кленовый меж страниц
сквозь череду родимых лиц –
день каждый
знаменателен и свят...
13.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2015
Як вийду я на поле
до рідної землі –
О, воле моя воле,
що серця жде велінь.
У синій у блакиті
посеред білих хмар –
думки, днем перемиті,
від Бога світла дар...
Тут прадід мій трудився,
дід землю обробляв –
в них мрія, що Жар Птиця
і кожен уявляв,
що це його землиця,
ніхто б не зазіхав.
О поле, кров'ю вмите...
Чи збудеться колись?
Козацький кінь... Копита...
Тут плуг тягли воли...
Чи ж буде кіл забитий
до власної землі?
11.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612773
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2015
Буки,
как натянутые луки
под осенними ветрами,
небесами напоёны...
Заповедным караваном
к синеве, в молитве
руки.
Стуки...
В сердце рвущиеся звуки,
где озёр свет благодатный,...
отраженьем звёздный жемчуг
в злате россыпей беспечных,
А в душе предчувствий
муки...
Тайны...
Леса духовы дизайны –
здесь и гномы, и герои,
тени будущих рассказов,
снов и муз лесных виденья
и фантазии
бескрайни...
09.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612217
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 09.10.2015
Вьётся ручей
по ущельям глубоким –
видно со скал,
как плавно орёл
над деревами
парит одиноко,
жизнь свою здесь
к полёту он свёл...
Сколько заветов
и старых, и новых
людям дано,
уж в кои века...
Так почему же
от зла все оковы
цепью чугунной
висят на руках?
Где же полёт наш
орлиный к свободе,
где же мечта –
мир преобразить?
Восстановить
разрушенье природы,
детям и внукам
мир подарить.
05.10.2015г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611381
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.10.2015
І моїй першій вчительці
Стояк Галині Іванівні
О, цей гамір шкільний –
то вирує життя,
так нестримно,
як запуск ракети.
Буде генієм мабуть
не кожне дитя
і не кожному
стати поетом
Як цей день неповторний,
так світ цей навкруг –
все відчути
і все розпізнати...
Так, цей вирій вже квилить
до таїн наук,
цих енергій
не стримають й грати.
І лише самовідданість
й поклик душі
Вчителів,
цих безсрібників долі –
навіть в Богом забутій,
якійсь глушині,
сили вчити
знаходять у Волі.
Тож, ростять пташенят
аж до вильоту з гнізд,
зір й здоров'я
потроху втрачають,
але вірять в дітей,
що, як той альпініст,
кожен з мрією
зустріч спізнає...
01.10.2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611177
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.10.2015