| Сторінки (31/3067): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
* * *
О человечество – загадка,
За занавесом цепь интриг,
Поэтому-то в нём не сладко,
Как за обложкой многих книг.
Там клинописи и папирус,
И руны на граните лет,
Здесь пирамиды, там Пальмира –
В неведомое ваш билет...
Тип современный человека
Легко подвластен злу от тьмы,
Шлём умных станций за парсеки,
А дом свой полон кутерьмы.
С небес посланцы – стадо с курса?
Но искушенья, ложь в крови.
Воинственности все ресурсы.
Не ближе – дальше от Любви...
08.04.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910428
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.04.2021
З Благовіщеням любі друзі!
Благовіщеню
посвята
Вишневий цвіт
Душі моєї –
Посланець неба і весни,
Цей білосніжний
Світ алеї
З дитинства у мені все сниш...
Тож, в пелюстковій
Заметілі, –
Десь там мій Божий код і є,
В весні життя,
Як в водевілі,
Романтика мого досьє.
Вишневий цвіт,
З ума ти зводиш –
Немов би серця греблю рвеш!
Святі Божественні
Є роди,
Для подолання чорних веж.
Це Благовіщеня
Святіше:
"Господь з Тобою, Діво Маріам!"
Все хвальній Пані
В серці віщим
Все поклоніння Божим небесам.
7 квітня 2021р.
Благовіщеня Пресвятої Богородиці
Благовещению
посвящение
Вишневый цвет
Души моей есть–
Посланник неба и весны,
Сей белоснежный
Мир светлейший
Глубинам естества верны...
Знать в лепестковой
ласк метели, –
Мой где-то Божий код и есть;
В житья весне
И с колыбели
Романтики моё досье.
Вишнёвий цвет,
С ума ты сводишь –
Плотину сердца словно рвёшь!
Свято-Божественные
Роды,
Сил тёмных одолеть зовёшь.
Здесь Благовещенье
Святейше:
"Господь с тобою, Дева Мариам!"
Всехвальной госпожи
В сердце вещем
Всепоклоненье Божьим небесам.
7 апреля 2021г.
Благовещение Пресвятой Богородицы
Авторский перевод с укр
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
Степу широчинь безмежна –
Ні, невільницькій душі!
Ой доріженька блаженна –
Тінь холодна черемші...
Жовтизна полів пшеничних,
Ві́три хвилі бороня́ть;
Горизонту пограниччя,
Жайворонка пісня дня...
Дух з дитинства зчарували:
Цей небес аквамарин,
Ще круженіння в карнавалі
Тополів, що балерин...
Степу широчинь безмежна –
Ні кінця, ні краю літ,
Як люблю тебе, мов неню,
Талісман мій – серця світ!
06.04.2021 р.
Авторський переклад з рос.
Талисман мой сердца свет
Эх ты, ширь моя степная,
Как раздольная душа
И дороженька блажная –
В перелеске черемша...
Желтизна полей пшеничных,
Волнами в ветрах маня;
Горизонта пограничье,
Жаворонка песня дня...
С детства дух околдовало:
И небес аквамарин,
Да круженье в карнавале
Тополей, что балерин...
Эх ты, ширь моя степная,
Ни конца ни края нет,
Как люблю тебя, родная,
Талисман мой – сердца свет!
06.04.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2021
Мир наизнанку
не так смешно, как грустно
Что жизнь подарок
Знают все, пожалуй
И шар земной у ног твоих, привычно;
И ты не новый,
А уже бывалый –
Людей поступки часто нелогичны.
Транжира тот вон –
Курит бесконечно,
Что логике никак не поддаётся.
Да, каждый знает:
Мы здесь не навечно,
Пока что сердце как и раньше бьется?
А этой даме
Губы захотелось
Из тех, что Бог дал, увеличить втрое!
И бюст ещё,
И заднюю часть тела –
Мол, мужики кружиться будут роем.
Спрос вызывает
Тут же предложенье,
Профессию сменил могильщик Петя –
Уже кроит
Направо и налево
Великомучениц, прелестниц женщин.
А Жене пол
Сменить так захотелось,
Хоть имя он оставил, как и раньше.
Что в голове
Его там завертелось?
Но в платье, парике – барашка краше.
Никитушке
Ума не досчиталось,
Зато фигура и лицо артиста
И надо же –
Альфонсом чудо стало,
В достатке женщин, заиметь статиста.
Пугает
Изрисованное тело,
Ведь с ног до головы вскачь от природы!
О, жертвы моды –
Арты мозг ваш взгрели?
Вот мир, коль без культуры, благородства.
К чему веду я,
Есть средь нас "фигуры"
Без Веры, нравственности – их встречали?
Но, как ни странно,
Их стремленье в гуру –
Других учить, брать деньги "за венчанье".
05.04.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910133
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.04.2021
Не думайте, що гори лиш мовчання –
Уміють ще й віршами говорити.
О скільки дум в їх ликах мудрих там,
В розпадках нагромаджень скель, так дивних...
Мелодії їх рис є неповторні.
Величність лиць, заковані в граніті,
Вони несуть мільйони літ в собі
І стійкості нас вчать перед віками...
Природи ця краса, не надивитись,
Казковий виднокрай живий співучий.
Художник осінь і в мазках бурштин
Під сонцем променіє яснооко...
Століттями тут ялівцевий гаю,
У стовбурах покручених сосонки –
Корінням причепилися до скель,
Тож денно і нічно в чаті під вітрами.
Як тут живеться вам під небесами?
Водиці і тієї три краплини,
Беззахисні є під палючим сонцем.
Схиляюсь перед вами, милі гори...
04.04.2021р.
Красноречие гор
верлибр
Не думайте, что горы лишь молчанье –
Умеют разговаривать стихами.
О сколько дум в их ликах мудрых там,
В распадках взгромождений скал, так дивных...
Мелодии их черт неповторимы –
Величье лиц, закованных в граните,
Уж миллионы лет несут в себе
И стойкости нас учат пред веками...
Природы красота, не насмотреться,
А сказки горизонт живой певучий.
Художник осень и в мазках янтарь
Под солнышком лучится яснооко...
Веками можжевеловая роща,
Стволы фигурно скрученных сосенок –
Корнями прицепились горных скал,
Здесь денно, нощно в чате под ветрами.
Как вам живется здесь под небесами?
Водицы да и той дай Бог три капли,
Так беззащитны под палящим солнцем.
Пред вами преклоняюсь славны горы...
04.04.2021 г.
Авторский перевод с укр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2021
І навіть хай в цей час життя
Шалено іспити нам гоне,
Є радості передчуття
З ранкового нам Світла трону.
Ласкаво дивиться ваш кіт,
Собачці ви одна надія –
Звучить з динаміка Едіт...
Весняний настрій ніжно віє.
Не дратуватиме вже вас
Годинника з стіни зозуля,
Тут дня прекрасного аванс –
Злетіли в небо білі гулі...
Ну аж ніяк не можна нам
Злий настрій в милім світі мати,
Час розтрачати є вина –
Любитися і обійматись!
03.04.2021 р.
Авторський переклад з рос
Любить друг друга обниматься
И даже если наша жизнь
Сплошные испытанья шлёт нам,
Есть много к радости пружин
Из утреннего Света трона.
Ваш кот так ласково глядит,
Собачке вы одна надежда –
Песнь незабвеннейшей Эдит...
К тому ж зовут старинны Веды.
Тогда не раздражает вас
Часов настенных кукушонок,
Здесь дня прекрасного аванс –
Он преподнёс свой голос звонок.
Ну совершеннейше нельзя
Нам ныть, тем более ругаться,
Ведь мчится время, вдаль скользя –
Любить друг друга, обниматься!
03.04.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2021
Душа моя, злітай над світом,
Недосконалим ще в цей час.
Десятки тисяч алфавітів,
Та безкінечних сперечань.
Диск Місяця пливе над нами,
Так хоче розпові́сти щось.
Емоцій, молитов із храмів...
Витає над усім Христос.
Життя в Гармонії лиш в мріях,
Ще спалахи військових дій.
Чи мир в людські серця засіють?,
Планету зберегти, мерщій.
О, людські душі, зліт в побіди,
Вселенський розум кличе нас:
"Пора облишити всі біди,
В Любові жити всім нам час!"
31.03.2021р.
Вселенский разум нас зовет
Душа, взлетай – мир неофитов,
Несовершенный всякий раз.
Десятки тысяч алфавитов,
Но нет конца душевных ран.
Вот диск Луны плывет над нами –
Сказать нам что? Задать вопрос?
Эмоций, и молитв из храмов...
Над всем витает наш Христос.
В мечтах – жить в гармоничном мире,
О Боже, мир в сердца засей.
Все войны – на ногах, что гири,
Планету сохранить, скорей.
Людские души – взлёт к победам,
Вселенский разум нас зовет:
"Пора оставить в прошлом беды,
В любви всем жить, здесь поворот!"
31.03.2021 г.
Авторсьький переклад з укр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2021
Це життя, чи пісня доле
Із куточка на землі –
Мабуть все ж то Божа воля,
Народивсь серед полів.
Жайворонів спів дзвіночок,
Ластів'ятка у гнізді,
Притягальні в зорях ночі,
Коні милі в сні, прийдіть.
Золоте сільце у серці –
Ти зі мною назавжди,
Річки в надвечір'ї скельце,
Може стрінемось? Зажди...
Тополиний краю рідний,
Потопав тоді в садах,
А тепер незгоди, війни.
Їде дах, маячить крах.
Гроші так затьмили розум,
Спохватитися є час.
Не накличте дітям грози,
Вже земля, як та свіча!
30.03.2021р.
Сельцо златое в сердце
Это жизнь, иль песня доле
С уголочка на земле –
Видимо все ж Божья воля,
Родился́ среди полей.
Жаворонков колокольчик,
Ласточки журчат в гнезде,
Притяженье звёздной ночи,
Лошади, в трудах везде.
Эх сельцо златое в сердце –
Ты со мной навсегда,
Речки тёплой в блёстках тельце,
Встретимся ещё, видать?
Тополиный край мой сродный,
Утопал тогда в садах,
Несогласье нынче, войны.
Едет крыша, уж-то крах.
Деньги всё затмили разом,
Спохватиться бы тотчас.
Не накликать детям грозы,
Уж земля, как та свеча!
30.03.2021 г.
Авторский перевод с укр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2021
* * *
Світає... Душу омиває
Цей свіжий ранку вітерець
І радість поряд з нами грає,
Як горобець ось живунець.
Берімо ж оптимізм життєвий –
Природа просить в гості нас.
Добродії, о люди, де ви?
Розкрились діти флори враз!
Чистяк весняний жовтим цвітом
Голубить бджіл, чарує зір,
Тут ціле поле первоцвітів,
Йдуть горицвіт й адоніс з гір.
Багато цвітні весни в серце
Нове народження несуть –
Вдихаємо в легені все це,
Які ж духмяні дні нас ждуть.
Ковіде – вільній, йди до себе!
То може нас чомусь навчив?
Що совість й правда нам в потребі,
Духовна ницість – суть причин.
29.03.2021р.
* * *
Светает... Душу омывает
Так свежий утра ветерок,
А радость рядышком играет,
Как воробьиный тенорок.
Заряд для жизни оптимизма –
Природа просит в гости нас,
Она опять открыла визу,
Ожили дети флоры враз!
Чистяк весенний желтым цветом
Ласкает пчел, зовёт мажор;
Здесь поле ярких первоцветов,
Адонис, горицвет льнут с гор.
Весна к нам радугою в сердце
Рожденье новое несёт –
Вдыхаем в легкие всё вместе,
Прекрасной сказки песня ждёт!
Ковид – иди к себе, свободен!
Чему то всё ж нас научил?
Без Правды, Совести ли годен?,
Да без духовность – суть причин.
29.03.2021 г.
Авторский перевод с укр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2021
Гайнемо в ліс
Стежиною угору
Де вікова
Є башта світ прозорий
Земля жива
У первоцвітів очі
Такі яскраві
Й до життя охочі
Картини ці
Так западають в душу
Хоч і мовчать
Все ж чути їх я мушу
А башта ця
Стоїть кордоном в часі
Якийсь монах
Там може жив у рясі
Дививсь в вікно
В це саме різне небо
Про щось як ми
Замріявся в потребі
І проліски
На нього задивлялись
Він споминав
Дитинство в річці ялик
А зорі в ніч котилися в пів неба
Він точно знав
Від ялика лиш ребра
Матусі ніц
І Татуся немає
У зорях десь
Господь про все він знає
Я спохвативсь
Усі за башту зникли
Повторне все
Як і життєві цикли
28.03.2021р.
Башня
этюд
верлибр
Бежим все в лес
Тропинкою навверх
Где вековая
Есть башня мир прозрачный
Земля живая
В подснежников глаза
Такие яркие
Желающие жизни
Картины эти
Так западают в душу
Хоть и молчат
Все ж слышать их я должен
А башня эта
Стоит границею во времени
Некий монах
Там может жил в рясе
Смотрел в окно
В это самое разное небо
О чём-то как и мы
Замечтался недвижен
И подснежники
На него засматривались
Он вспоминал
Детство в реке ялик
А звезды в ночь катились в пол неба
Он точно знал
От ялика лишь ребра
Мамочки уж нет
И Папаши тоже
В звёздах где-то Господь
Обо всем Он знает
Я спохватился
Все за башнею исчезли
Повторно все
Как и жизненные циклы
28.03.2021 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2021
Ми не успадковуємо землю від предків,
беремо її в борг у наших дітей.
Антуан де Сент-Екзюпері.
Думи про мир
Ой ви думи, відпустіте –
З вами все моє життя...
І куди від вас подітись?
Був без них хіба дитям.
О яке ж там царство в травах,
Скіль жучків і павучків?
А на заході – заграви...
О, дитинства той архів.
Вже опісля вивчив мову
Тополиної листви,
Спів пташиний у діброві –
Це в свій час пізнали й ви.
Розкрутилась колісниця –
На всі оберти буття!
Й досі з вами все нам сняться
Сторінки, років життя...
А Творець усе чекає –
Зможемо в любові жить?
Любі друзі, тож покаймось –
Мир онукам відтворить.
27.03.2021р.
Мы не наследуем землю от предков,
берем ее взаймы у наших детей.
Антуан де Сент-Экзюпери.
Думы о мире
Ой вы Думы, отпустите –
С вами жизнь моя течёт,
Отпустите, не вините...
Был без них я лишь дитем.
Там такое царство в травах –
Столь жучков и паучков?
Интересны так их нравы...
Детства память адресов.
Как язык был интересен
В белых то́полей листвы
Да познанье птичьих песен –
Что в свой час познали вы.
Раскрутилась колесница –
Во все прыти бытия!
До сих пор нам с вами снятся
Все страницы лет житья...
А Творец все ожидает –
Мы в любви способны жить?
Так пришёл к нам долг-признанье,
Мир для внуков сотворить?
27.03.2021 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021
Станція ж ти дальняя –
Все дрімаєш в дні,
Угадай мене – це я?
Юності десь дзвінь...
Он на карті родимка,
Хата – в ній я зріс...
Мила Батьківщинонька,
До душі поріг.
Переправ нема туди –
Серце ж плаче з од...
В білім цвіті бджіл меди,
Вишень квіт й город.
Відгримів весняний грім,
Пелюстки в вітрах...
Ти прости, старенький дім,
В сотенних верстах...
Мене любиш, я тебе –
Чи розділиш, грач?
Життя загадка Небес,
А душі ж хоч плач...
Станція доріг – утіш,
Перехрестя літ...
Журний серцю вийшов вірш –
Батьківщини світ.
26.03.2021 р.
Свет Родины
Станция далёкая –
Дремлешь целый день,
Ждёшь меня, пророкова,
Юности там звень...
Чёрная смородина,
А за нею дом –
Милая ты Родина
И к душе паром.
Переправы нет туда,
Сердце ж не поймёт...
В белом цвете сад всё ждал,
С тропкой в огород.
Отгремел весенний гром,
Лепестки в ветрах...
Ты прости, мой старый дом,
В сотенных верстах...
Ты во мне, а я в тебе –
Разделить не в мочь.
Жизнь загадкою Небес,
Как душе помочь?
Станция дорог моих,
Перекрёсток лет...
Грустный получился стих –
Родины в нём свет.
26.03.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2021
Ах этот день,
Так пасмурно и грустно,
Здесь серый март тон хмурый задаёт...
Без солнечно.
В ветвях живёт искусство,
Своя в них музыка среди изгибов нот.
Да в почках жизнь
Готовится к рожденью,
К той вечной сказке в обновлённый мир;
Лишь ждут свой час
Явить и в ночь, и денно...
Создаст об этом кто-нибудь клавир.
Людская жизнь
Так связана с природой –
Находит в ней поэт, художник смысл
И вдохновенье,
В нём картины, оды,
А в сердце Божья возникает мысль.
25.03.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909087
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.03.2021
Это танго золотое,
Что так волнует нас с тобою,
Оно звучит для нас,
Словно в первый раз,
Танго нашей любви.
Хулио Иглесиас
TANGO
Всё навсегда и с нами
романс
Не кажется,
А было с нами всё –
Как этих звёзд свеченье-предсказанье
И наших чувств
Вальс тихий невесом,
Да жизни будущей повествованье?...
И клёна лист
Тот шёпот, словно сон,
Что слал на небеса за нас молитву.
Нам так светло,
Ведь души в унисон
Вплетались нежно в танго Кумпарсита.
Как облако,
Растаяв убежит
За горизонт вдогонку новой тайне...
Осенний лист
Так красочно кружит –
Земных дорог в туманности бескрайней.
23.03.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908872
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.03.2021
Дорогі друзі, від душі вітаю з Всесвітнім Днем поезії. Бажаю здоров'я і натхнення, дружби з Музою і Парнасом - душі і серця чуттєвих, відповідальності до Слова.
Поэтам посвящается
Сиреневые дали
романс
Не жди меня –
Сегодня меня нет…
Я за сиреневыми далями,
Хоть пред тобой
Знакомый силуэт –
Я там… за строчными развалами…
Там благодать
И преданность времён,
Благоуханье роз, фиалок, лета…
Там пенье Муз
И предсказаний сон –
Влекут лучи Божественного света…
Я рад бы звать
С собою в те края,
Но как тебя настроить многозвучьем
Гармонии,
Чтоб не спугнуть наяд,
Ручьём журчащих в слове, так певучем…
И слышу вновь
Я музыку стихов,
Ну что с собой поделать мне прикажешь?
Я прилечу
На крыльях дивных снов,
Из тех краёв – на пальцах не расскажешь…
Не жди меня –
Сегодня меня нет…
Поэзия
Поэзия, – какой цветок,
Хоть недоступен многим,
Живительный Любви поток,
Мы падаем ей в ноги…
Проста как аленький цветок,
Но, к сердцу прикоснувшись,
Уж не погаснет огонёк
Во вдохновенных душах…
Так сбережём хрустальный звон
Ручьёв, её родивших,
Сей лепестковый эталон –
Весны цветущих вишен…
На гребне пенном от волны,
В сиянье блесток солнца
Наш дух с Вселенной глубины
Поможет побороться
С хандрой и смутой бытия
И сутолокой будней.
Живи, Поэзия моя –
С цветком твоим пребудем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908665
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.03.2021
Благословением Весны
Земля вся расцветает,
В цветенье превращая сны
Проснувшихся проталин...
Сказ – задремав, апостол Пётр,
Роняет ключ от рая,
Упав на землю – солнца торт,
Врата Весны, всцветая!
Вдруг примул поле, златосолнц,
Окрестность озарило,
Всем сердце тронув от красот –
Землица сотворила.
Адонис или горицветы,
Растут, где капли крови
Возлюбленного Афродиты –
Ревнивцем убит Адонис...
Анюта девушка звала
Любимого с войны,
Её глазами расцвела.
И не вдовы, и не жены...
Пленённой девушки глаза
Явились первоцветом –
В чужбине плачет бирюза,
Здесь слёз цветут обеты...
Звут "вифлиемскою" звездой –
Белесый Птицемлечник,
Ковром он стелется грядой,
Цветком, что подвенечным.
Благословением Весны
Земля вся расцветает,
В цветенье превращая сны
Проснувшихся проталин...
19.03.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908493
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.03.2021
Да, фото старые
нас возвращают в дни
И наша память
так надёжно их хранит...
Так удивительно
перелетаем в миг –
О, нас Творец,
Ты фантастически велик!
Как мало знаем мы,
а сколько открывать?
Ларец таинственный,
а хочется познать.
Пространству нет конца,
а где искать начал?
Миры, Вселенная
и Бог их повенчал.
На фото краток миг –
для нас уже он стар...
У звёзд есть тоже смерть,
а был когда-то старт.
У времени
вчера и завтра есть,
Цените ж его
други, как и честь!
17.03.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908384
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.03.2021
Королівство моє
рідні диво-дівчатонька милі
Ще недавно на світ
народили з Матусею вас
Щебетала малеча
в квітнику виглядали із лілій
Як вас світ зустрічав
задивлявся з небес волопас
Королівство моє
ще й онука – чотири троянди
Найдорожчий мій скарб
що Господь наділив й вдарував
Я навік Твій боржник
у красунь очі з блиском брильянтів
Піднебесний художник
портрети їх намалював
березень 2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021
Хто найрідніший на Землі?
Матуся, що ночей не спала,
І Бога кликала, щоб він
Дитя їй захистив, бо знала,
Що є на небі Благовіст,
А Мама жертву представляла –
Зерняточко сама не з’їсть,
Хоч-би від того і зів’яла...
Хто найрідніший на Землі?
Матуся, що, заради щастя
Дитини, і життя віддасть,
І захистить в любій напасті.
А серце лагідне твоє,
В отій життєвій каламуті,
Знаходить радість для дітей,
Лиш потай, піддавалась смуті.
Малесенька моя, рідненька,
Легенька пташка на лету,
З піснями, „тягло” веселенько,
Несла, прости за прямоту.
Ні дня для себе не просила,
Хоч дома у роботі вся –
Зрання до вечора трудилась:
Чи то город, чи порося.
І проза не зломила, Нене,
Любов твою пісень співать,
І покривала пов’язать,
І щастя дітям сповивать.
Навік Тебе запам’ятаю,
В своїм я серці донесу:
І очі, лагідні і гарні,
І кіс шовкових всю красу.
Прости за все, хіба ж ми зможем
Віддячити за Благодать?
Ми – боржники твої до віку,
Тепер у сні б хоч повидать.
Ти – з фото дивишся на мене,
Як я колись – крізь об’єктив.
Спокійна, лагідная Нене,
Розлуку тяжко ту нести.
Щось нас єднає з дивним світом,
Куди зринаєш в майбуття,
Хай буде там Тобі, як літом,
В квітучім сні розмаїття.
Мамочке
Кто самый близкий на Земле?
Мамуля, что ночей не спала
И Бога звала, чтобы Он
Ребёнка защитил, ведь знала,
Что есть на небе Благовест,
А Мама жертву представляла –
И зёрнышко сама не съест,
Хоть от того бы и завяла...
Кто самый близкий на Земле?
Мамуля, что заради счастья
Ребёнка – жизнь свою отдаст
И защитит в любой напасти.
Как сердце нежное у ней
И даже в повседневной мути
Находит радость для детей.
Лишь в тайне поддавалась смуте.
О маленькая, так родная,
Ты словно птица на лету –
Тянула лямку, подпевая,
Держала планки высоту.
Ни дня себе ведь не просила,
По дому хоть в работе вся –
С утра до вечера трудилась:
То в огород, до поросят.
И проза не сломала, Мама,
С любовью песни запевать
И покрывала повязать,
И счастье детям спеленать.
Ни дня тебя не забываю,
В своём я сердце донесу:
Глаз ласку, от которой таю
И шёлк косы твоей, красу.
Прости за всё, мы разве сможем
Вернуть всю дань за Благодать?
Мы должники твои, о Боже,
Теперь во сне б хоть повидать.
Взгляд с фото прост и без обмана,
Как я смотрел сквозь объектив.
Спокойна, ласковая Мама –
Разлуку тяжко здесь нести.
Мы в единенье с дивным светом,
Куда уходим в будущность –
Пусть будет там тебе как летом,
Сквозь время я явлюсь, как гость...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
* * *
Не потух ще в душі
той вогонь, що запалений в юності,
Його сполохи часті
до серця торкаються знов.
Я гортаю ті дні
і роки незабутньої повісті,
Бо смакую як те
яснокриле рожеве вино.
Тож злітаю ізнов
в безтурботне замріяне зоряне,
Так сердечне і тепле
довкілля моє золоте,
Що не мало кінця
від землі аж у Всесвіт неоране –
У смарагдах роси
я по травах біжу навпростець...
14.03.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
О Женщина, рождение и жизнь...
Мечты в ней так естественно призывны:
О счастье, о любви в земной тиши,
О детях, мире – вовсе не наивны.
И как потом судьба преподнесёт
Подробно и в деталях постранично –
И радость сладкую, и горький мёд
В сих днях обыденных, и прозаичных...
Где силушки, терпения берёшь?
И даже в этих ложках, поварёшках –
Ты жизненную мудрость обретёшь,
Успев родить и вырастить всех крошек.
О женщина, нелёгок крест земной,
Всё ж и в литературе, и в науке –
По силам и руководить страной,
Безвольных мужиков взяв на поруки.
Прославим ум и гуманизм в веках –
Что не унизит подвиги мужские.
О красоте напишется строка,
Слова любви и нежности, благие.
12.03.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907752
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.03.2021
О, душа моя, неначе
Білим світом скаче –
То сміється, то заплаче,
Брате небораче.
Та і світ наш не постійний –
То ушир, то в стінах.
Мир міняється на війни,
Як ті хвилі пінить...
Ще ні мудрості, ні волі –
Доле наша доле;
Заблукали мов в неволі,
Не в ті руки ролі.
То у біди, то в ковіди,
Отакі кориди...
Не збрешу – багато свідків,
Смуток в краєвидах.
Чом не чуємо Христа ми,
Заповіти ж з нами,
Куполи ж всі під хрестами?
Ділимо все храми...
11.04.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2021
ЛІТЕРАТУРНИЙ КАЛЕНДАР
207 річниця від дня народження
9 березня 1814 року народився Тарас Григорович Шевченко – поет, прозаїк, художник, етнограф, громадський діяч
Цікаві факти про Т. Шевченка
Основну освіту Кобзар здобув лише за 2 роки в церковно-парафіяльній школі. Багатьма знаннями поет зобов'язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов.
З 47 років життя в Україні Шевченко провів лише 15 років.
2500 рублів-еквівалент 45 кілограмів срібла — саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей була надана імператорською сім'єю. 400 рублів виділила сама імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів — спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна.
За життя Т. Шевченка більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання академік гравіювання Імператорської Академією мистецтв за гравюру по картині Рембрандта Притча про працівників на винограднику.
Збереглося 835 художніх робіт Шевченка, ще майже 300 Загублені.
Поет завжди одягався досить модно, так як добре заробляв в Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-Макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.
Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж сто мовами світу. Серед них-японська, корейська, арабська та міжнародна мова есперанто. Найбільше перекладів було здійснено російською, німецькою, польською, англійською мовами.
Найвідомішій книзі Шевченка» Кобзар " у Черкасах присвячено цілий музей. За час життя поета Кобзар перевидавався 4 рази, а за часів СРСР, його тираж налічував 8 мільйонів копій.
Найменше у світі видання Кобзаря розміром близько половини квадратного міліметра, що менше макового зернятка. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їх неймовірно крихітного розміру.
За життя Тарас Шевченко не писав тексти для пісень. Вже після смерті автора багато його творів покладено на музику відомими композиторами: Миколою Лисенком, Модестом Мусоргським, Петром Чайковським, Сергієм Рахманіновим. А вірші" Думи мої, думи мої"," Заповіт"," Реве та стогне Дніпр широкий " стали народними піснями.
1384 пам'ятники Кобзареві встановлені на території від Бразилії до Китаю.
Його ім'ям назвали один з кратерів на Меркурії. Діаметр кратера - 143 км.
* * *
Ми вкупочці колись росли,
Маленькими собі любились.
А матері на нас дивились
Та говорили, що колись
Одружимо їх. Не вгадали.
Старі зараннє повмирали,
А ми малими розійшлись
Та вже й не сходились ніколи.
Мене по волі і неволі
Носило всюди. Принесло
На старість ледве і додому.
Веселеє колись село
Чомусь тепер мені, старому,
Здавалось темним і німим,
Таким, як я тепер, старим.
І бачиться, в селі убогім,
Мені так бачиться, нічого
Не виросло і не згнило,
Таке собі, як і було.
І яр, і поле, і тополі,
І над криницею верба.
Нагнулася, як та журба
Далеко в самотній неволі.
Ставок, гребелька, і вітряк
З-за гаю крилами махає.
І дуб зелений, мов козак
Із гаю вийшов та й гуляє
Попід горою. По горі
Садочок темний, а в садочку
Лежать собі у холодочку,
Мов у Раю, мої старі.
Хрести дубові посхилялись,
Слова дощем позамивались…
І не дощем, і не слова
Гладесенько Сатурн стирає…
Нехай з святими спочивають
Мої старії… – Чи жива
Ота Оксаночка? – питаю
У брата тихо я. – Яка?
– Ота маленька, кучерява,
Що з нами гралася колись.
Чого ж ти, брате, зажуривсь?
Тарас Шевченко
1849р.
Тарасе наш!
Тарасе мій! Хто подолає
Думок твоїх всю глибину?
Той, хто в очах твоїх спізнає
Мою, твою й свою вину...
Вину й безвинність, Світло й сірість
Усіх після Христових днів:
Чи фанатизм, чи дні без Віри;
Патріотизм – чи шовінізм.
Хто може змалювати правду
В цій неправдивій стороні?
Хто для народу дбає право
У цій неправедній борні?
Тарасе мій! Хто подолає
Думок твоїх всю глибину?
Той, хто на віршах все ще грає
Заради зиску й полину?
Чи той, хто вчену ступінь творить
На долі, що тобі болить?
Другий на мові заговорить,
Що розридаються й воли...
Та всі тлумачать, слина в боки:
„Концепція,... міфологізм,...
Мутація і поклик моди...”
Оце змагання – модернізм!
Тарасе наш! Прости вже грішних…
Садок вишневий розквітай!
Бджіл і хрущів той гул утішний
Дай Бог, розбудить нас... в літа.
В'ячеслав Шикалович
19.03.2006р.
Тарасе, мрії не збулись
Тарасе, серденько твоє, –
Летить у висях незбагненних
І дивиться на Землю-Неню,
Чи правда в нашім світі є?
Чи діти вже порозумілись,
У дружбі й мирі розселились,
В полях Вкраїнських сміх кують
І радість за потребу мають,
Державу вже не лихоманить
Й онуки в мирі мо’ поснуть?
Де славна Хортиця шумує,
Чи ж пам’ятають козаків?
Їх слово й діло славне й мужнє
Чомусь навчило сіряків?
Пани добріші може стали?
– Та де? Посліднє розікрали
Вздовж незалежності років…
Тарасе, мрії не збулись!
Пани, як при тобі, вскубуться
За ті клейноди, що й були –
Ще довго біди не минуться,
Мотають жили, як колись…
«Все йде, все минає – і краю немає,
І листя пожовкле вітри рознесли»*
А правда не збулась – в хулі десь конає
І хто їй дасть раду, як Совість змели?
О, грішний народе мій, в мріях до краю –
В подушці сльоза. То ж проснешся коли?!
В'ячеслав Шикалович
11.05.2010р.
*Т.Г.Шевченко, «Гайдамаки»
До Т.Шевченка
Тарасе, чом водночас
З тобою не жили?
І чому білим світом
Босоніж не брели?...
Отам де тин і вишня
Єднають два двори –
Вже, духом об’єднавшись,
Ми б знались до пори...
Ділили б тиші спокій,
Чи стогін вітровій –
Не так би одиноко
Котились сльози з вій...
Та Бог дає нам завше
Свої шляхи в буття –
То ж брате мій Тарасе,
Осібне й каяття...
В'ячеслав Шикалович
21.01.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2021
Дорогие любимые наши женщины
Вам посвящается
Гимн юных дев
С ума сводящих нас
И не всегда
То сами замечая
В мир выходя
Цветком дня означая
Вы для мужчин
Особая страна
А ныне День
Вам посвящён везде
И все цветы
Земли вам в поклоненье
Пастух иль царь
Вам всем одно веленье
Доказывать
Любовь своей звезде
Свет милых глаз
Люб в возрасте любом
На свете нас
Поддержка и спасенье
Знать от мужчин
Слова благодаренья
Да чувственным
Гореть любви огнём
Вячеслав Шикалович
8 марта 2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907266
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.03.2021
Края глубин
И спотыканий
Капканы
Ставит жизнь всегда
И душу исподволь поранить
Где колесом бегут года
Не потеряться
В океане
Средь многоточий
Запятых
Пешком ли на аэроплане
Так мало на Земле святых
Опомнившись
Была ж подсказка
Хоть тускло
Но светил маяк
Состроила же удаль глазки
Не демон ли сказал верняк
Здесь выбор нам
Дарован Богом
Сквозь перекрёсток
Две тропы
Иль злом ходи любви дорогой
Всё ж ты творец своей судьбы
06.03.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907090
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.03.2021
Прощанья наши
Сердца боль глубокая
И расстояний
Даль немая даль
Одна струна
И нота одинокая
Тумана грусть
И на глазах вуаль
Но магнетизм от
Притяжений теплится
Встреч непременность
Согревает нас
Даст Бог во сне мы
Хоть бы мельком встретимся
Цветок любви всё
Ждёт билета с касс
Побег друг к другу
Словно бы космический
В сакральном круге
И поверх сует
По сути просто
Авантюристический
А стремя те же
Что в Ромео и Джульетт
Божественных тенёт полёт
В них душ тончайший переплёт
05.03.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906931
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.03.2021
Что таинственно мерцаешь
О звезда моя
То ль поёшь то ли вздыхаешь
В дальних тех краях
Как судьба свет обозначен
И маяк души
В чём скажи моя задача
Думай не спеши
Дом в Галактике планета
Шарик наш Земля
Голубеет как монета
Жизнь кипит бурля
Истины здесь вечный поиск
Миллионы лет
Как атлантам древней Трое
Грекам дай ответ
О звезда жива ль сегодня
Свет твой к нам дошёл
С дня творения Господня
Сквозь века посол
Как у нас есть день рожденья
И пространство жить
Под конец отдать владенья
Новым путь вершить
04.03.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906877
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.03.2021
Не заметить невозможно
Жизнь светла и чи́ста
Мнения иные ложны
Коль душа лучится
Если радостью наполнен
И Добром и Светом
Ты во поле во широком
Жаворонком спетом
Там река в долине вьётся
Соловьи в дубравах
Как влюблённых сердце бьётся
Гул пчелиный в травах
Нам душой с природой слиться
Песнь её услышать
Сердцем вместе взвеселиться
Благодать всколышет
Жизнь тогда прекрасной станет
Творчеством нальётся
В гармоничных тонких гранях
Божий смысл вернётся
И в сердцах Любовь воспрянет
Красота окружит
Вся Вселенная запляшет
В переплав оружье
03.03.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906721
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.03.2021
* * *
Панночко Весна
Чи не забарились
Не забули нас
Зиму не закрили
На дорозі вас
Чи не зупиняли
Віхола нараз
Сніжна не лякала
Вам не вперше так
Проліски будити
Щоби в красоті
Зиму розтопити
Хоч на рік ми знов
Вік дорахували
Та із вами кров
Знову б закипала
Панночко Весна
Сійте й поливайте
Злаки й бузина
Й пшениці́ не гайтесь
Душі і серця
Люди вам відкриють
Чарочку винця
І в політ на крилах
01.03.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2021
Написав щойно вірша про одну, змією завиваючою берегом Дніпра, кінця сорокових років, стежину одного із найстаріших – наддніпрянського району Запоріжжя, який називався Вознесенівка... І вела та стежина між колючих кущів дерези круто вниз до цукеркових білих первинних пісків, вивезених опісля по прокладених берегом величної ріки рейок на шпалах, задля післявоєнних відбудов народного господарства міста, та нових житлових двоповерхових будинків для запоріжців швидкісним методом.
* * *
Кружля стежина в дерезі*
А я сміюся
Хоч палець збитий на нозі
В життєвім крузі
І дружнє Сонечко вгорі
Веде за руку
Колись сиділи кобзарі
Лиш серця стуки
Із круч до берега Дніпра
Одежа з мене
Казкова літня є пора
Пливу хто верне
І хто ж це знає наперед
Колись на старість
Як слідопит отой Мегре
З жури та в радість
Я з торби літ думок політ
Льодинок з граду
Тут опишу дитинства слід
Комусь в розраду
У сьогоденні непростім
Щоб усміхнулись
І настрій щоб принесли в дім
На крилах гулі.
01.03.2021р.
*Дереза звичайна або ягоди годжі – надзвичайно популярні сьогодні. Батьківщина дерези-Китай. Сімейство пасльонових.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021
* * *
Ця довга пам'яті коса
Та й розпліталась
І в ноги вранішня роса
Мене вітала
О земле з тебе ми зросли
І в тебе підеш
В очах бредуть іще воли
А в серці рідне
І кожен крок в Батьківський край
То поринання
В сердешний чи Едем чи рай
Душі страждання
І хоч вона на всі часи
Й де лиш не була
Їй легко нас перенести
Ні не забула
Під небом цим ще той поріг
Тут ластів'ята
В дворі Татусь мене де стриг
Так пахла м'ята
Від яблуні один лиш пень
Й гілляччя пнеться
Бо помирати ще не день
Надія тчеться
Тож довга пам'яті коса
Як і в Матусі
Й через ніякі чудеса
Нам не вернутись
28.02.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021
И пламенем горел пейзаж
Покрытый мглою
Волшебника немой рассказ
Так слой за слоем
Как часовые елей строй
Свет созерцали
И этой раннею порой
В лучах астрала
Раскинув руки охранял
Вход бледный тополь
Он с грустью лист с ветвей ронял
Стоял некрополь
И в поднебесье этажи
Вздымались круто
Свет переливчатый кружит
Всё пенясь брютом*
Природа в солнечных лучах
В причудах света
Как канделябр в святых свечах
Любви рассветом
27.02.2021г.
*brut - шампанское брют: Этимология этого слова происходит от французского "brut". Значений у термина много. Одно из них прокралось и в русский язык – «брутальный». Но главное значение - это неотесанный, необработанный, неочищенный.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906255
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.02.2021
Бутона цвет благоуханный
Что взгляд прекрасных глаз твоих
Зачем мне средиземны страны
Вздох сладострастий неземных
Ты здесь любимая напротив
В тени сирени сядем мы
Забудем будничны заботы
И отойдём от кутерьмы
Как сладки мне твои уста
Иди в объятия голуба
В любови мы войдём врата
Как ты единственна мне люба
И души встретила истома
Нектар весны преодолел
И соловей повеселел
Как в облаках мы невесомых
И чудный мир нас вдруг объял
Хранитель Ангел нам ваял
26.02.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906167
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.02.2021
Серед хлібів
Ромашок річка
Моє життя
Цих квітів плин
Мов череда
Твоїх билин
Де в низині
Блищить криничка
Як благодаті
Від землиці
Прозорої
Нап'юсь води
На хвильку час
Постій зажди
В воді
Такі знайомі лиця
Ось очі в очі
Боже милий
Чи Твій
Чи пам'яті це дар
Такий прозорий
Календар
Лечу в ті дні
На часу крилах
Гортаю
Найдорожчі дні
Де міг
Усіх я обійняти
Відкрити двері
В їхні хати
З сердечністю
Навстріч мені
Впаду
В ось цю живу ріку
Де ми разом
Були у світі
З життя
Закрученій орбіті
По черзі
Зникли на скаку
25.02.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2021
Эка сказка
Земная жизнь мается
С горизонтом плывут купола
Не журавль ли по небу там веется
Сквозь густой звон душ в колоколах
Эх загадка
Известная кроется
И в груди так настырно зовёт
Когда ж радостью мир сей умоется
Грусть и беды земные прервёт
Голубь белый
Как символ прозрения
В каждом сердце любовь возродит
И придёт час свят обожествления
И десница с Небес окрестит
24.02.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905978
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.02.2021
Жизнь это бой
Следи за собой
За речью и словом
Сверься с душой
Нежностью юности
Распорядись
Прямо по жизни
Старайся иди
Если другому
Добро ты отдашь
Снова вернётся
Хоть через года
Будет немало
Преград на пути
Может обид
Неизбежных снести
Трудно вначале
Прощать научись
И от гордыни
Дружок излечись
Слушайся сердца
Ведь твой часовой
К мудрости дверца
Заметна ль порой
Почитай отца твоего
и мать твою
Не прелюбодействуй
Не убий не воруй
Не лги не завидуй
Не встретит беда
Путь к равновесью
Ведёт сквозь года
И при́дет час
Вспомнишь после не раз
Притчи откуда
И сути всей сказ
Ключ ко Вселенной
Законы её
В Божьей Любви
Полнит нас до краёв
Силы найди
Себя превозмоги
Заповедь жизни
Любовь береги
22.02.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905744
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.02.2021
Синее небо солнце высо́ко
Вишня-топаз наливается соком
Яблоки зреют вон на ветвях
Как будут ярки сладки вах-вах
Колется шибко ой ежевика
Лето подарит сестру землянику
Дыни арбузы зреют в полях
Плыть им на баржах и кораблях
Лето родное жди я бегу
В снах мы давно уж на берегу
Встретит июнь который за маем
Море ласкает волной обнимая
21.02.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905600
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.02.2021
О зима яскрава сніжна
Перевали замело
Хвоя сосен біла й ніжна
Пальці холодом звело
А душа літа й сміється
Їй морози не страшні
Хоч серпанок з прірви в'ється
До Ай-Петрі на струні
Там чекають лижі сани
Спуски і стрімкий екстрем
Настрою веселий танець
В блисках сніжних діадем
В літі плавились недавно
Чайок регіт з висоти
Розпростер перину плавно
Хтось і перестав мести
Сліплять з кришталю сніжинки
Диски їх мов НЛО
Скіль віків на їхніх стиках
На Землі нас всіх звело
Як від тягарів звільнитись
Здійснить задуми Творця
В творчому польоті жити
До щасливого вінця
19.02.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2021
Всё проходит всё уходит
Насмотреться бы глазам
Бродит время тихо бродит
По верхам и по низам
Песнь знакомую заводит
Из самих глубин души
Не вернуть уж речки воды
Правды жизни не свершить
Не похожие рассветы
И закаты уж не те
Лишь туманные приветы
Хоть сердечный дышит текст
Бродит время тихо бродит
Вдоль натянутой струны
Верь придут к нам всё же годы
Совести Не лжи войны
18.02.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905342
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.02.2021
Я помню тот "Универсал"
Когда впервые оседлал
И с выхлопной глотал я дым
А был совсем я молодым
Конец пятидесятых лет
Не так широк ещё был свет
Девятый класс из десяти
И практика в села степи
Ох и упрямый тракторец
Да вправо ж милый мой шельмец
А он как прежде по прямой
Передние ведь в боковой
Так медленно сгибает круг
Ну наконец свернул мой друг
Приноровись же говорит
Не техника а неофит
Потом мы подружились с ним
Он медлен был и не гоним
Всё ж первые дарил азы
Смеялось небо бирюзы
17.02.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905204
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.02.2021
Острый разговор
О как легко мы говорим
Входя и в жар и в пыл
Из ничего и вдруг экстрим
Вернуть бы всё в распил
Вернуть бы на круги своя
Любовь улыбки смех
Ведь нет роднее Всех обнять
Забыть ли счастья вех
А жизнь что птицы краток лёт
И благодать Небес
Никто назад уж не вернёт
Всё давит грусти пресс
Особая земная плеть
На сердце на душе
И плакать будешь и жалеть
Но шрамы на клише
17.02.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905203
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.02.2021
О мой конь а я твой седок
Ты мечта а я есть твой рок
Нас с тобою несёт метелью
Не над пропастью не к дуэли
Всё ж сквозь неведомый фон картин
Под парусами бригантин
Вьётся вуалью ветерок
Тихою грустью между строк
Дни словно в ритме карусели
Но соловьёв доносит трели
Конь мой средь сказочных мчит долин
Пряно пьянит дух тополин
16.02.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905109
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.02.2021
День догоняет ещё один день
Снова в висках непонятная звень
Тикают часики полный отсчёт
Вот они дни твои наперечёт
Бусинами на сердечную нить
Ангел твой ждёт никогда он не спит
Что ж не обмолвишься добрым словцом
Ждёшь за околицей грянет твой гром
И растворится в полёте душа
Память свою вороша не спеша
Свет белоснежный нет тени совсем
Мыслей мир снова вернулся в красе
Только подумал здесь Мать и Отец
Снова навстречу Любовь из сердец
Не дали встать на колени душе
Я ведь предстал им в земном малыше
Мысли в обмен и слова не нужны
Словно в объятья теплейшей волны
15.02.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904923
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.02.2021
* * *
Ответь красавица ты мне
Те задушевные минуты
Мгновения мечтаний круты
Посвящены сердец весне
Они ещё в тебе в тебе
Те запахи жасмина терпки
Сирени яркой бирюзу
Сад встрепенувшийся в грозу
Иль музыку с той дискотеки
Из глаз луч искры озорной
Прерывисты дыханья звуки
И тонкий стан и тёплы руки
Не ты ль страданиям виной
Ответь красавица верней
Ведь помнишь всё моя царица
Забыть так просто не годится
О молодость живёшь во мне
13. 02.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904641
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2021
Білим біло білим біло
Чорноту з душі змело
Серцю радісно і тілу
Що в сніжинках все село
Виростають білі крила
І немає їм припон
Небеса в сніжинках милих
Що танцюють вальс-бостон
Бо людська природа світла
Вільність дар її і стан
Як весна що білим квітла
Мрія кожного свята
12.02.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2021
Дике поле
Дике поле
Без моралі зовсім голе
Дикі гуси
Дикі гуси
В синім небі що медузи
На планеті
На планеті
Є ще ті що творять нетрі
І сміються
І сміються
Люциферу піддаються
Всесвіт гляне
Всесвіт гляне
Аура Землі багряна
Зло поганить
Зло поганить
Трохи ще й кінець настане
З планет інших
З планет інших
В розвідку вже прилітають
Люди нині
Люди нині
Нищать все бо примітивні
НЛО вже
НЛО вже
Міст мільйонних розмір довший
І все нижче
І все нижче
Ждуть коли себе ми знищим
А клялися
Й обіцяли
На Землі рай збудували б
Вже ні дихать
Ні напиться
Куди б знову відрядиться
Дике поле
Дике поле
Без моралі зовсім голе
Відлітають
Люди й гуси
Все спочатку від медузи
11.02.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2021
Свет души
Сквозь преграды лети
Поддержи всех в пути
Безучастным не стань никогда
И в тиши
Когда замерло всё
Словно бы пред грозой
И вот-вот разразится беда
Не тушись
Маяком ли звездой
Быть надежде с тобой
Не сдавайся душа молода
Свет души
Верный спутник дорог
Как в тайге костерок
Посох Неба в земные года
10.02.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904268
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.02.2021
Зайде Тато холод в двері
У відрі дрова й вугілля
Щоб в вогненнім водевілі
Засичали злі пантери
На стіні у феєрії
Станцювали дикі звірі
А чаклунка духа пічки
Перевтілилась в лисичку
Добрі грубка і лежанка
Як спасіння від морозів
Та й зігріються сніданки
Шиби сплачуть всі мімози
За вікном пейзажі білі
Зглянулась зими неділя
Сани й ковзани чекають
Очі радістю сіяють
09.02.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2021
Те сонце юності нестримне
Безцінне і летюче там
На терезах життя й на стрижні
Років є храм
Храм розквіту й пізнання світу
Від сподівання до химер
Гудіння бджіл в вишневім цвіті
В днях хабанер
Там стільки запахів відкрито
Бузку й фіалок аромат
Проявника й гіпосульфіту
І перший фотоапарат
Та все так швидко відлетіло
Як хвіртки-сонечка десь скрип
Мерщій в життя нам так кортіло
Зостався схлип
06.02.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2021
Я в ті краї вже не вернусь
Де солов'ї співали в вітах
Де в яблуках спекотне літо
Всі разом Україна й Русь
Там потяг кожен час в мосту
Літа котились непомітно
І ясний день був чимось плідним
Душа злітала в висоту
Я в ті краї вже не вернусь
В Бабусині ласкаві очі
Не потону в колись дівочі
В клітинку не знайду картуз
І свій баян не розтягну
На всі міхи веселу пісню
До війська проводах допізна
Крізь третю повернусь весну
О як же близько як далеко
Так рідні душі мов лелеки
Без вас і з вами в серці й днині
В щасливій і в жури годині
04.02.2021р.
Постскриптум: з одного боку життя на землі цікаве і пізнавальне, особливо в першій чверті (і то у кого ЯКОЮ вона ще випаде ця чверть)... Потім біляче колесо розкручується так, що і не зупинити - очі в розчепірку, часом від проблем... А потім період: анти або опти МІЗМУ. Найсумніше те, що найдорожчі душі ось іще йшли, та раптом падають, як доміно... І неждано опиняєшся зовсім без них... Тоді тримають нас на світі діти, онуки. А кому і з цим не поталанило? ...Зовсім сумно... Ну і сам час швидкоплинний... Ось мовби настає вже мудрість, ніби все розумієш, а голова мимовільно назад, назад в таке справжнє тепле минуле і його окремі фрагменти, що так ваблять смарагдовими розсипами БЕЗЦІННОГО...
Перевод на русский:
Постскриптум: С одной стороны жизнь на земле интересная и познавательная, особенно в первой четверти (и то у кого она какая эта четверть)... Потом беличье колесо раскручивается так, что и не остановить - глаза в растопырку порой от проблем... А потом период: анти или опти МИЗМА. Самое грустное что самые дорогие души падают и уходят, как домино. И вдруг оказываешься совсем без них... И держат нас на свете дети, внуки. А кому и с этим не повезло? ...Совсем печально... Ну и само время быстротекущее: наступает мудрость, как будто всё уже понимаешь, а голова произвольно назад, назад в такое настоящее тёплое прошлое и его отдельные фрагменты как манящие изумрудные россыпи БЕСЦЕННОГО...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
Де ви літаєте думи мої
Понад стежиною в лісі
Не відірватися як не таїсь
В цьому земному круїзі
Добре якщо вони радість несуть
Добре якщо дають крила
Мудрість й коротку самісіньку суть
Й серед життя хвиль вітрила
Лише тоді їх осмислений лет
В Божому Світла полоні
Слова могутність це ваш амулет
Що у скрижалей на лоні
Де ви літаєте думи мої
Сонце де Місяць і зорі
Душу і серце щораз напоїть
Я помолюсь в час Аврори*
03.02.2021р.
* Аврора (лат. Aurora): Аврора –
богиня ранкової зорі в римській міфології.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021
Как одуванчик наша жизнь
Расцвет рассвет
И утро как с кувшина джин
Привет привет
Красоты обняли в момент
Пленили глаз
Достоин лишь аплодисмент
Луча алмаз
И тайной дальний горизонт
В страницах лет
Мечтаний будущих оплот
Из сердца свет
О пожалейте Небеса
Души полёт
На ваших все мы на весах
Кто знаки шлёт
Почувствовать расшифровать
Маршрут здесь свой
Не о поиться б дай нам знать
Дурман травой
Чего не ждёт нас на пути
Белым черно
Чтоб в искушенья не ввестись
Не пасть на дно
Возьми наш дух земных надежд
И проведи
Злых мимо демонов невежд
Сквозь страх в груди
Дай веру с Истиною жить
Средь мрака дней
С Тобою в сердце путь свершить
Начал ясней
Как одуванчик наша жизнь
Рассвет закат
Всё ж василёк в степи во ржи
Мой талисман-агат
02.02.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903400
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2021
В саду моїм осінній сон
І тільки квіти стиха шепчуть.
Слова злітають в унісон,
Ця в серце музика, під вечір
Від білосніжних хризантем,
Троянд у запізнілім цвіті:
«Відволікти б з журливих тем
Людей в без гармонійнім світі…»
О, білі лебеді мої,
Спасибі, любі, за турботу…
Які у людства королі,
Такі і піддані в спільноті.
В саду моїм осінній сон
Красиві і ласкаві квіти –
Шлете цей запахів крюшон.
Почути б ваші всім молитви…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2021
День патефоном прозвучавший
Издалека
Где паровозы как живые
Дымят в веках
Где мы раскрывшимся бутоном
На мир глядим
Там стяги алые парадом
И белый дым
Отец и Мать в круженье жизни
Как выжить всем
То мы в семейном общежитьи
В село затем
Дом неказистый поднимать там
Буквально с ноль
Гимн жажде жизни энтузиастам
И сумме воль
Но жизнь летящая земная
Мчит в горизонт
И редко стыки совпадают
Чтоб точно в гонт
Даже Руслановой жизнь песня
Как тяжка быль
Был патефон а стал компьютер
Но грусть не смыл
31.01.2021г.
*ГОНТ (польск. gont) (спец.). Остро сточенные с одной стороны и с пазом вдоль другой стороны дранки, дощечки, которыми кроют крыши, вкладывая сточенный конец одной дранки в паз другой. (Толковый словарь Ушакова).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903168
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.01.2021
Кипень страстей – земная чаша,
Тебя всерьёз воспринимать?
Иллюзия, обманка наша...
Умом всё это ли объять?
Но приросли душой и сердцем:
Любовь, детишки, внуки – жизнь.
Открытьем снова – к Богу дверцы,
Познанье истинных вершин...
Любовь* – как птица поднебесья,
Сколь жизней надо, чтоб понять?
Всё время говорит нам: "Здесь я!"
Её величью как нам внять?
И, уходя, платком небесным
Взмахнув, любимым людям знак,
Невидим он для них, известно.
Извечный мир – прими, кунак*...
30.01.2021г.
*Лапида́рно – кратко, лаконично. Пришло из латыни, где lapidarius – каменный, высеченный на камне. Выражение «лапидарное письмо» обозначало надпись особо важного содержания на камне. Лапидарно – коротко и ясно!
«*Любовь долготерпит, милосердствует, любовь не завидует, любовь не превозносится, не гордится, не бесчинствует, не ищет своего, не раздражается, не мыслит зла, не радуется неправде, а сорадуется истине; все покрывает, всему верит, всего надеется, все переносит. Любовь никогда не перестает, хотя пророчества прекратятся, и языки умолкнут, и знание упразднится» (1 Кор. 13: 4–8).
*Кунак - у кавказских горцев: лицо, связанное с кем-л. обязательством взаимной дружбы, защиты, гостеприимства; друг, приятель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903047
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2021
Памяти великого актёра
Василию Лановому
посвящается
Нас разделяют десять лет
И это к счастью и к удаче.
Ролей столь прожито – ответ
К той жизни нашей, не иначе…
Там Павка с шашкой,… чудный Грей…
Пример – для подвига, отваги.
Сквозь жизнь героев – нам видней
Цвет паруса, Отчизны флага…
В сравненье познаётся всё.
В дни, нас ломали, врать учили,
Но всё ж под сердцем был Ясон –
Руно добыть,… чрез или-или…
Но роли ролью, Человек –
Земляк наш, Лановой Василий –
С закваской прочной и на век,
С душою чистой, белых лилий…
И никому не изменить:
Ни взгляда, ни души порыва,
Ни Совести, ни Чести нить
У жизни, на краю обрыва…
Нас разделяют десять лет,
Для душ вселенских мало значит.
Нелёгок путь, судьбы билет –
Правдиво жить,… и не иначе!
Январь 2009г. - январь 2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902917
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.01.2021
Альпинистам
посвящается
Душа летящая
Хрустальное царство
небесных вершин
Здесь мир белоснежной
бесстрашной души
Стремящейся выси
с Небес созерцать
Быть соколом гордым
над тучей летать
Вот чем объяснить
человечества страсть
Взбираться всё выше
гранит покорять
Памир и Тибет
исключая Кайлас*
Вот пик Джомолунгма
бери верхолаз
Хрустальное царство
снегов и ветров
Характеров сильных
экзамен суров
28.01.2021г.
*Кайлас – спящий дракон.
На юге Тибетского нагорья в 200 км
от Непала расположена знаменитая
на весь мир гора Кайлас. Эта вершина
до сегодняшних дней остается
непокоренной в силу религиозных
и мистических причин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902804
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.01.2021
Что же, что годы
листают пространство?
Что же, что моды
меняют убранство?
Всё преходяще,…
но ценно не менее:
вёсны – цветением,
сень – откровением.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902728
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2021
Ах этот дождь века смыкая
Все краски растворив в себе
Соприкасаясь к дней судьбе
Грусть наводя и грусть смывая
Он как философ пробегая
Не многословен но шумлив
Минутный иль на час халиф
Весь мир его есть мастерская
Но Небесам лишь подчиняясь
Париж как раз запечатлел
Всё в блёстки превратить посмел
Законам света всё ж внимая
И уходя день провожая
Он тёплым взглядом всех обняв
Любви им поцелуй послав
Лишь огорчать их не желая
Ни слова что их скоро ждёт
26.01.2021г.
Художник Бреславцев Антуан
"Париж во все времена"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902572
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.01.2021
Эх кручина моя
Что вино что вина
Натерпелся с тобою как видно сполна
Не уйти от тебя
Не сбежать никуда
Ведь во мне ты всегда вот беда так беда
Сам взвалил на себя
Да хребет не сломать
И огнём не сгореть душу людям отдать
Донести бы свой крест
И успеть всем помочь
Хоть бы нечисти часть из Руси сбросить прочь
25 января 2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902471
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.01.2021
Переплетіння оголених віт
Сірий чекання пейзаж за віконня
Все ж і на цій чорно-журній іконі
Є своя участь і свій дивосвіт
Погляд витає в живих візерунках
Бо ж вітерець там веселий живе
Може з гулянки він і під шафе
Та й прихопив десь мольберт для малюнку
Димом з труби розіп'яв полотно
Птаху поривами здув для польоту
Молодик Місяць вже є без клопоту
Все розмістив в рамку наче вікно
Ось й зародилась фантазія дня
Пензля сюїта художника-вітру
Лиш залишилось придумати титри
Та горобців не дає щебетня
24.01.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2021
Сіє сонечко надії
Хмарки пливуть
Серце дню моє радіє
В майбутнє звуть
Весен крила оптимізму
Той вдих душі
З проліском до щастя візу
Візьміть мерщій
Дно тяжінь земного смутку
Забути й край
Ніжну й рідну незабудку
З собою в рай
Щоб свобода не в нарошку
Світ побратим
Безкінечність синьоока
Що ж в путь щасти
23.01.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
* * *
Стається смутку неминучість
Розлучення цей чорний кут
Хмарин витає ніжна участь
І цей квітучий дивний кущ
Був час для слів хіба проблема
В очах мовчання все віддати
Давно відома теорема
Не розділити і не вкрасти
І все ж йдучи і розлучаючись
Із щастя всіх прожитих літ
Навіки щедро залишаючи
Любов душі і серця світ
22.01.2021 р.
* * *
Ах этой грусти неизбежность
И расставаний ветки хруст
А облаков такая нежность
Как этот вот цветущий куст
Да было высказаться время
В глазах молчанье всё отдать
Давно известна теорема
Не разделить и не украсть
Но уходя и расставаясь
Из прожитых совместно лет
Навеки щедро оставляя
Любовь души и сердца свет
22.01.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
Які є звуки, що несуть
Великий глузд у сьогодення...
Словами пестити Красу
У мить жаданого натхнення.
Який щасливий – хто це зміг,
Щоб світлом морок омивати...
Як білим покривалом сніг –
Зі смутку у світанки звати...
Цей чорно-білий дивосвіт,
Під Сонцем кришталевий блискіт,
Її, фантазії, політ –
Для серця, а не задля зиску.
Живи, радій, порозумійсь!
Яке Творіння – Ти... й з тобою...
А рівновага – тому вісь;
За Світло – з Богом і,.. до бою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2021
Чекаючи* мудрості ніч
Віє легка прохолода
Місяць і зорі опріч
Богова діється ода
Квакають жаби де став
Зорі їх мало цікавлять
Пес одинокий десь гав
Річка доріжку дзеркалить
Чекаючи мудрості ніч
Грають на скрипці цикади
З Всесвітом ми віч-на-віч
Звідти приходять поради
О цей життєвий процес
Путь від волів до смартфону
З паровика в мерседес
Хрестимося на ікону
Чекаючи мудрості ніч
Шляхом через пень-колоду
Різним халепам навстріч
В пошуках НАШОГО броду...
20.01.2021р.
*Чекаючи - ожидая
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021
С Крещением Господним Вас!
Моих стихов повествованье
Моих стихов повествованье
Плывёт от сердца в облаках
С родными душами свиданье
В них волны чувств и сонм-река
Всё несказанное поймётся
Мотив осеннего листка
Как грусть его в ветвях крадётся
Её повторы сквозь века
Любови искренней и чистой
Ручья к земле своей родной
Надеждой все слова в ней свиты
Цветочком аленьким весной
И тем глазам над колыбелью
Что всё отдать тебе смогли
Через невзгоды и метели
О предках сказ и ковыли
Моих стихов повествованье
И наших жизней цепь страниц
Попутчикам Земли посланье
Любови песня без границ...
19.01.2021г.
Крещение Господне
В этот кристально солнечный лучистый морозный День оставим всё худое позади и пошлём флюиды Света и Любви друг другу.
С неотступным желанием облиться святой водой, очистившись от шелухи навязываемой нам постоянно энергетики страха и негатива. Льющейся последнее время так щедро позавчерашней и надоедливой, в заманивающих материальных одеждах, коварной лжи.
Так искусно приспособившимся, живучим и всепроникающим нечеловеческим злом – к попавшим в плен искушений или же липнущим к своему подобию в безвольных, и сомневающихся, потерявших или ещё не нашедших Веру в Любовь и Добро и преобразование себя самого, душах, по образу и подобию Спасителя нашего Христа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901793
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.01.2021
Ах, сне′ги зрелые,
зовете в светлый мир,
Живою сказкою
вы в сердце изначально;
Я с детских юных лет –
ваш искренний кумир,
И не приемлю гнёт
фатальный и печальный.
Святые ж сне́ги есть –
там, в памяти моей –
Пред взором сквозь вуаль
уж призраком туманным…
Вдруг очертания
любимых и друзей –
Их лиц и глаз тепло
во мне, и Дух желанный…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901682
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.01.2021
А снег укрыл всё белой шалью
И то, что было; то, что есть…
Чтоб мыслям светлым не мешали,
Созвучна Сердцу, шла бы Весть.
Скажи мне, вьюга озорная –
Где радость спит в краю родном?
Иль сквозь снега, резвясь, играя
На огонёк зашла в твой дом?
Пришли сюда – пускай притопнет,
Ответит на душевный зов,
Лишь с нею станет здесь просторней,
Как с песнею семи ветров;
Взовьётся пусть над Чатыр-Дагом,
И дальше, к морю, полетит –
Закружит в вихре благодатном,
И по пути всем стих дарит…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901574
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.01.2021
Ось дівчатка і хлоп'ятка
Нам від Бога в подарунок
Вже й в садочок всі побігли
Швидко так спішать у світ
Вздовж стежин мелькають п'ятки
Запахів весняний трунок
Пелюстковий дощик білий
Все злітав з квітучих віт
Як життя збігає швидко
Перший клас а вже й десятий
Ще ступінь в свій путь дверцята
Й мрію пів життєву видко
Глядь й своїх діток за ручку
Дні турботами покрились
Дід присядьмо Їм на крила
Ось й онуки вже на руки...
16.01. 2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2021
Цей світ наш ласкавий милий
Ще вчора такий живий
Невігластво так покрило
Людино подібний вид
Що нищить себе самого
Інакше й не може будь
Без совісти вкрай убогий
Хоч в золоті в пекло путь
Весь мозок ця ржа роз'їла
Багатство єдина ціль
Гори все навкруг несила
Збороти жадоби хіть
16.01.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2021
Со Старым Новым Годом, друзья!
Здоровья, Любви, Счастья!
А вы давно летали над Землёй
А вы давно летали над Землёй,
Ребята, и совсем без крыльев в Небе?
И кто летал, те скажут: "Эка небыль,...
Во сне над той бездонной глубиной..."
Сквозь пятна туч с тобой мы смотрим вниз –
Там, где дома, что кубики игрушек,
А люди – те совсем помельче мушек
И это совершенно не каприз.
Раскинув руки, птиц здесь посрамив,
К земле ладони, руки выше, ниже;
И, хоть над башней Эйфеля в Париже –
Полёт ведь управляемый, не миф!
О Боже, ты готовишь нас во сне
К тому, что даже силой тяготенья
С той Высшей Верою и убежденьем...
...Христос плыл над Землёю в вышине.
Тот, кто Любовь вселенскую впустил
И, кто владеет силами такими,
Зло не вершит ни мыслимо, не зримо:
Как образец – Бог мысленно творил...
13.01.2021г.
Старый Новый год это редкий исторический феномен, дополнительный праздник, который получился в результате смены летоисчисления. Из-за данного расхождения календарей мы отмечаем два Новых года по старому и новому стилю.
Старый Новый год пришел в нашу культуру вместе со старым стилем летоисчисления.
В 1918 году большевистское правительство решило поменять календарь. Царская Россия жила по юлианскому календарю, а Европа — по григорианскому. Первый был создан в Римской империи и основывался на древнеегипетской астрономии.
В Старый Новый год нельзя ничего одалживать, иначе год будет в долгах. В праздник принято просить прощения, мириться и улаживать конфликты.
Отказывать в примирении и прощении нельзя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901151
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.01.2021
У бузковім раю
та вишневому рідному цвіті
я бджолою в краю
облечу і обнюхаю квіти...
Ще загляну в вікно,
де роки наймиліші летіли –
там в обіймах зі сном
мріям вбачить майбутнє скортілось...
Ось пробігло воно –
стало дійсністю й правдою нині.
Тінь тих днів не дано
нам забуть в колисковій долині...
Доленосно звучать
незабутні мелодії дому,
а священна печаль –
мовчазна є молитва порогу.
Там знялись на крило
і наповнилось серце любов'ю.
Батьківщини тепло
до сих пір нас тримає собою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
Легко в галоп перевести коней
Автомобиль и скорость без проблем
Ракету впрячь чтобы ещё быстрей
Технический прогресс и нет дилемм
Не выйдет так с сознанием людским
Не чипы вшить ни в робот превратить
Не совладать сверх тонким мастерским
Коль по делам чем Мир нам восхитить
Друг друга понадёжней как убить
Планету в нежилую превратить
Прикончив атмосферу океан
Затем на Землю человек был зван
Лишь к материальным благам там и тут
Призывы примитивные влекут
Где ограниченность и разрушений гнев
Ум в накопительстве закаменел
Покой ума ментальный атрибут
Чрез состраданье к созиданию ведут
Займёмся ли чем уж давно должны
Сознанье развивать до глубины.
10.01.2021г.
Далай-лама. Судьба мира решится в ближайшие годы:
https://www.youtube.com/watch?v=7BnyQy77KLU
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900872
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.01.2021
Ты слышал как нам шепчет жизнь
На ушко тихо
До нас пытаясь донести
Что мчится вихрем
Что все окраины вокруг
Тебе знакомы
И лица мигом в точку вдруг
Судьбы истому
И никому не избежать
Свершенья круга
Успеть всё высказать в миру
Родным и другу
А стук колёс на стыках дней
И дождь по стёклам
В янтарь посланием затёк
Январь поблеклый
Вот так с погодой в унисон
Шаги по лужам
А ведь хотелось в белый снег
Морозной стужей
И коль все вместе захотим
Под Старый Новый
Так на санях внизу белым
Верх бирюзовый
И настроенье дню под стать
Улыбки шире
Что дождь навеял забери
Утихомирься
Вновь жизнь прекрасна как Любовь
Нас обнимая
В Пальмире* пусть нас подождёт
Бродяга майя*
09.01.2021г.
*Майя (иллюзия) – что это? Чтобы понять смысл Майи, необходимо разобраться с двумя понятиями – Очевидность и Действительность. Очевидность – то, что преходяще, то, что имеет конечный период существования, то, что смертно. Действительность – то, что непреходяще, то, что бессмертно.
*Пальмира (Palmyra, также известна под названием Tadmor) — в античные времена город очень важного значения, расположенный в оазисе в 215 км на северо-восток от Дамаска и в 120 км на юго-запад от Евфрата. На протяжении длительного времени Пальмира была важнейшим местом остановки для караванов, пересекающих Сирийскую пустыню, и часто называлась «Невестой пустыни».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900716
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.01.2021
Лапатий падав сніг,
Скрипів під кожним кроком –
З кутею майже біг,
Христа Різдвяним роком…
Як се давно було,
Та як заблизько серцю.
О ріднеє село –
Твій спомин щемом в’ється…
…До дядини добіг,
Хустину розв’язала,…
Хвалила,… ще пиріг
Свій теж туди поклала;
А в двері вже юрба
Із гомоном веселим,
Йде здравиця, сівба –
То радість світом стелить:
«З Різдвом Христовим Вас,
Зі снігом, урожаєм –
Хай буде все гаразд
Над України краєм!
І біди пройдуть всі
І щастя приголубить,
І спокій у душі
Вас поцілує в губи».
Лапатий знову сніг,
Хоч і часи надворі
Не ті,… лише у сні
У тім зірковім морі
Я привидом… знайду
Стежини в завірюсі –
Кутю,… й життя в меду,
В Різдвянім Світла крузі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2021
О, Місяць мудрий в різдвяній ночі
Читає Неба він алфавіт –
В метаморфозі свят-сірі очі
Пройдешнє бачать крізь білий світ...
...Заржали коні, на дибки стали –
Вже мимо ставу несуть мене.
Що ж там зозуленька накувала?
Колесам прийде ось-ось кінець.
Хтось навперейми – злякались люди –
Та все скінчилося без біди…
Прості герої є в нас повсюди.
Різдвяний Місяць все тче сліди…
…Десь за ярами – поля і села,
Дзвіниця, зорі і синій бір…
Все безтурботне життя веселе –
Ріку і Сонце у дар тобі…
А скільки неба, тепла і ласки!
Кришталь джерельний у смак води…
Вже й стрічний усміх бабці Палажки,
Весіннім цвітом п’янять сади…
Чаклун, чи Місяць в різдвяній ночі,
Лице таємне – чарує з хмар...
Що, наш супутнику, напророчиш
В цім двадцять першім й пришлеш нам в дар?
07.01.2013 – 2021р.р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2021
О Боже, рідний і близький,
Різдво ось-ось,... вже біля
Сіней душі... Пройшли віки...
Йде сніг лапатий, білий...
Я знаю, що зі мною Ти
І був, і є у серці,
Ти крила дав – лети, лети,
Відкрив в безмежність дверці...
Закритий лишень для розмов?
Хіба інтуїтивно –
Тепло й підтримку знов і знов
Я чую безупинно...
А час крізь пальці, як вода,
Так швидко утікає;
Спориш ще буде й лобода
І тополина зграя.
За далями, мов дим-туман,
Жива й така знайома,
Все виглядає із оман –
Душа дитинства дому...
Скучають мабуть, як і я
В сердечній цій німоті;
Стежини рідні і земля –
Сміх Нені,... і скорботи...
Твоєю мудрістю й живу,
Мій Боже і Спаситель,
Твій погляд перший в дар волхву,
Бо ж на землі став житель.
Тож зрозумілі і Тобі,
Мої чуття сьогодні.
На Небесах – не на землі,
Хоч в волі все Господній.
05.01.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2021
Зерно полів я хочу взять в долоні
І, перетерши колос – дух ось цей
Відчути серцем на природнім лоні,
Мого села побачити лице...
Де "Білоруса" вів я битим шляхом,
А він хитав мене із боку в бік...
Діди Дідів тут під хрестами, прахом.
Я ж хліб везу цим трактором на тік.
І все так рідне, тут мої всі друзі –
Ці луки, ці поля і ця ріка;
Тополі шепчуть у душевнім крузі...
Батьківський край, все звеш із далека.
04.01.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
Доля
Малюється доля
Доля людська і земна
З нею
Небесна десь воля
Ще майбуття пелена
Маляр
Є щирий і чистий
Ангел любов полотном
Мрія
В ліані повита
Що предрікає нам гном
Стріли
Амура страждання
Іскри з небес колісниць
Перших
побачень й кохання
Віршів і прози криниць
Плетиво
схем і стежинок
Далі вокзали листи
Теми
дилеми ужинок
В світі чарівності ти
Погляд
природної ласки
Ніжний мальований тон
Зачарувань
Синьоглазка
Бо ж первозданний бутон
Доля
Малюється доля
Доля людська і земна
Благість
Небесної болі
Збудься щаслива одна
03.01.2021 р.
Судьба
Судьба
Рисуется судьба
Судьба людская и земная
Над ней
Небесная мольба
Проект в пространстве лишь мерцает
Художник
Искренен и чист
Любовь как ангел на картине
Ах жизнь
Какие рубежи
Не минешь цепкой паутины
Переплетенье
Тропок схем
Вокзалы письма расстоянья
А тем
И столько же дилемм
В весне во взгляде обаянья
А искр
С небесных колесниц
Амура стрелы да страданья
В стихах
И прозе столь страниц
Там память первого свиданья
Мольберт
И разноцветий тон
На полотно слоями краски
Очарованье синеглазки
Ведь
Первозданных див бутон
Судьба
Рисуется судьба
Судьба людская и земная
За ней
Небесная мольба
Сложись же милая родная
03.01.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
Тихо, лапочка, вошёл –
Новым незнакомцем
И улыбчив, и не зол,
Шелестя копытцем.
Так телёночек ещё,
Добрый взгляд по виду –
Хвостиком по спинке щёлк,
Где уж на корриду...
Помня поговорку, всё ж:
Тихое болото...
Колется и малый ёж,
Манит позолота...
Эх принёс бы снег и дождь,
Урожай отменный;
С прошлым был бы он не схож,
Менее затменный.
А корону б рогом – вон!,
Больно разгулялась.
Планов целый марафон,
Лишь благословлялись?...
Тихо, лапочка, вошёл,
Спят все... после встречи.
– "Все прошли ведь столько школ,
Совесть ждёт... далече?...
Не в чести любовь и мир –
Ложь, вражду засватав,
Превратили Землю в тир
И источник злата.
Как могло такое стать,
Свод Небес – насмарку,
А придётся признавать
Грозные "подарки".
Справедливость не смогла
Поселиться с вами;
Право силы – без ума,
Игры с булавами".
Юный мудро посмотрел,...
Принял всё ж Планету.
– Вот такой Небес пострел.
Как не кинь монету...
01.01.2021г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899926
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.01.2021
Вивези й напОУМ* бичечку рідненький
І ось на крилах – Новий рік,
А ми чекаємо свідомо
В сузір'ях, у собі і вдома
Якихсь збіговиськ* на поріг.
Що саме зараз в ніч ось цю
Серед петард і феєрверків,
З прикрашених вогнями скверів
Дасть слово хтось цьому жерцю...
Венера з Місяцем – змогли?
З фільварку* над високий в білім,
Жезл у руці – змахнувши крильми,
Жерцю дав знак ясний з імли.
І ось молитву мовив той,
І настрій всіх нараз змінився –
Бик в небесах промчався риссю...
Гув дзвін, неначе камертон!
Всі прийняли ось цей сигнал,
Разо́м синхронно чинять видих...
Неначе на другу́ Планиду,
Бо щойно тут таке спізнав!?
Тож подумки вже ключ на старт,
Бо вкотре: "Жити так не можна!"
А серце б'ється так тривожно
Землі-планети міокард...
*
...Проте на крилах – Новий рік
І ми надіємось свідомо,
Ще рано до ракетодрому,
В нас і Землі ще довгий вік!!!
31.12.2020р.
*напоумляти, напоумити – Навчати кого-небудь
діяти розумно, розсудливо; давати пораду.
*АУМ, ОУМ, – Священний склад;
трьох-буквена єдність; звідси -Трійця в одному.
Містичний склад, найсвятіше з усіх слів в Індії.
ОМ – Мантра Ом — Аум) - звук Всесвіту.
Найбільш популярною і відомою
молитвою в світі вважається мантра Ом.
Вона дарує гармонію і спокій, будучи уособленням
початку Всесвіту, першим звуком.
*Фільварок – маєток , в даному випадку небесний
(на рос. поместье).
*збіговиськ – (на рос. совпадений).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
Так что Вы говорите: «Нет чудес?»
И даже в Новый год? Ну что Вы, право –
А как же в зимней сказке чудный лес,
И Солнца луч, в хрустальнейшей оправе?
Он вдруг упал пред Вами на снегу,
Переливаясь блестками-огнями,
Вас, одарив, подобно жемчугу,
И в разноцветье поселив с мечтами.
Здесь, на стекле, чарующий узор,
Кто фантастичней нарисует вьюгу?
И купол неба, как живой узор,
Заворожил, пославши взор по кругу.
Где уж Луна, ночная Фея тем,
Таинственна и холодно капризна,
Загадочно взглянув, чтоб уж затем –
Уйти за облака, светясь, как линза.
А медно гулкий звон колоколов,
Что возрождает Дух наш изначально,
Не чудо ль это, разбудить от снов,
Душевных Сил, заблудших и печальных.
Воспрянем, друг мой – Чудо из Чудес!
Наиглавнейший приз Дня Сотворенья;
Полет Его мечты, всему Венец –
Поверь! Предстань пред Ним для Омовенья...
А Вы мне все твердите: «Нет чудес»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899554
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.12.2020
Тополина спить околиця
Коло школи юних днів...
Незабута нами вольниця –
Коней там купати вів...
Верб, в огнях вечірніх, річечки
І фіалковий туман,
Та бузку біленькі свічечки,
Й поцілунок... ще обман...
Час життя, що пам'яттю в мені –
Мрій світанок, край полів...
Ви тополі білостовбурні,
Не забуті, тих рокі́в...
На віки́ будинок ба́тьківський
Дивиться все здалека́ –
Як не скаже: "Ти мене не кинь,
Виріс тут із ангелка..."
Тополина там околиця,
Серця вірного причал –
Сестринятко з бантом, золотце,
Ув очах батьків печаль...
25.12.2020 р.
Тополиная околица
Тополиная околица
Вокруг школы юных дней...
Незабытая там вольница
Резвых и лихих коней...
Верб, в огнях закатных, реченьки
И фиалковый туман,
Да сирени белой свеченьки,
Первый поцелуй-обман...
Ах ты времечко раздольное –
Ширь полей, мечты рассвет.
Тополя вы белоствольные,
Не забыты столько лет...
И навеки дом родительский
Всё глядит издалека –
Как не скажет: "Ты меня не кинь,
Вырос здесь из ангелка..."
Тополиная околица,
Сердца верного причал –
Там с бантом сестрёнка школьница,
Глаз родительских печаль...
25.12.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Лечу над чудернацьким світом –
Так вдома ми, а чи в гостях?
Що, всі забули Заповіти,
В Добро й Любов вбивати цвях?
Одним лиш днем – лише кишеня,
Так це ж завідомо кінець?
Вже й глузду не зосталось – жменя?
Ось й бумеранг..., всьому вінець!?
* * *
Лечу над дивним білим світом,
Душа готова обійнять
Це сонечко ясне, як літом
І всіх людей, що вже не сплять...
Щоб в їхніх душах, їхнім серці
Лише Любов й Добро жили –
На цій планеті, а не десь це,
Лиш радість й щастя відбулись.
Бо ж досвід наш перед очима,
І Небеса сказали ВСЕ!
То ж: горе, болі, війни – мимо,
Казки про ворогів, не сенс.
У добрій волі всіх народів –
Ізнищити знаряддя вбивств,
А всі трильйони війно-родам –
Для соціальних нужд доби!
22.12.2020р.
День
п'яти двійок
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020
Словно бы дни заворожены,
дарят нам нежности свет...
Осень уж в зиму заброшена,
шлёт запоздалый привет...
Помнит всё, помнит усталая,
лёгкий снежок на листве...
Котик бежит по проталинам,
солнышко с туч в синеве.
День пробежится просёлками,
в окна заглянет ко всем –
под наряжёнными ёлками
Дед и Снегурка в красе...
Праздник, что душу всем радует,
искры бенгальских огней...
Боже, те шестидесятые –
Годы ли были ясней?
Нет, не забыть тех в груди истом,
мелочи кто замечал?
Всё будет с нами потом, потом,
чувственность в сердце, начал...
23.12.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898983
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.12.2020
О Мир межзвёздный... и родной:
Цветенья май, предзимья блёклость –
Где лета невесомость, лёгкость
И осень в красках заодно?
На этот раз нам в дар дана
Голубоглазая голубка –
Одна на всех для жизни шлюпка
И за неё нам боль-вина...
И этот странный Новый год
Быка. Сидящим по квартирам
У вируса на мушке в тире –
Ищи теперь его штрихкод...
Но есть о чём подумать всем –
Как Мир сберечь, самим сберечься,
От грешных дел суметь отречься.
Уж не отсрочить час дилемм!
20.12.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898790
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.12.2020
Любы друзі - з Днем Святого Миколая!
Падал снег, белый снег
романс
Далеко, далеко –
там где юность играла
Ещё в классики дней
средь весенней листвы.
На мечтаний крылах
рисовались все дали –
Вдруг, как в сказке небес,
предо мной встали вы!
Припев:
Жизнь-колечко нашлось,
Всё летишь светом белых снежинок –
Наши дни вдохновляй
И года нам огнём удиви...
Белый локон седин,
Что приходит к нам с мудрой вершины –
Греет аквамарин,
В искрах глаз наших, песней любви!
Как небесны глаза,
так чисты и прекрасны,
А ресниц окаймленье –
ворожки звезда,
Безнадёжно я в ней,
магий пленник соблазна,
В миг созвучья сердец
угодил навсегда...
Припев:
Жизнь-колечко нашлось,
Всё летишь светом белых снежинок –
Наши дни вдохновляй
И года нам огнём удиви...
Белый локон седин,
Что приходит к нам с мудрой вершины –
Греет аквамарин,
В искрах глаз наших, песней любви!
Падал снег, белый снег
на ресницы и губы,
Я в вишнёвых, медовых
устах утонул...
До сих пор этих чувств
нам мелодии любы –
Уносите в снега,
в белизны пелену...
Припев:
Жизнь-колечко нашлось,
Всё летишь светом белых снежинок –
Наши дни вдохновляй
И года нам огнём удиви...
Белый локон седин,
Что приходит к нам с мудрой вершины –
Греет аквамарин,
В искрах глаз наших, песней любви!
19.12.2020г.
День
Святого Николая
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898625
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2020
Де воли мої, де люлька
І красоти ті земні,
Тік, утоптаний в зерні,
Вічна на шляху пилюка;
Піт рясний життєвих буднів,
Місяченько – свідок днів
Та Палажки милий спів,
Миколая свято в грудні?...
Хатонька під очеретом –
Там лелечина сім'я,
Чорнозему ще рілля,
Негаразди рикошетом...
Всі віки народу біди –
То війна, то недорід...
Де той рай, казковий світ
І богиня Артеміда*?
Ось прийшли й до Інтернету,
Що змінилося тепер?
Президенти, мер, прем'єр,
А по суті – ті ж сюжети,
Тільки що другі "карети",
Телефони ще, монети...
Люд як завжди очі в небо –
Богу руки розпростер...
17.12.2020р.
Артеміда* - в давньогрецькій міфології
вічно юна богиня полювання,
богиня родючості, богиня жіночої
цнотливості, покровителька всього
живого на Землі...
Глаза в небо
Где волы мои, где люлька
И красоты на земле,
Ток, утоптанный в зерне –
Пыль в пути клубится, злюка;
Пот обильный жизни будней
Да Луна – свидетель дней,
Где с Палажкой, как во сне...
Николая праздник бурный.
Хатка в камыше приветом –
Аистов на ней семья,
Чернозёма ждёт пашня
Да невзгоды рикошетом...
Все века в беде народ –
То война, то недород...
Где тот рай и сказки мира,
И богиня Артемида*?
Вот пришли и к интернету,
Изменилось что теперь?
Президенты, мэр, премьер,
А по сути – те ж сюжеты,
Лишь иные здесь "кареты",
Телефон другой, монеты...
Люд как прежде очи в небо –
Богу руки распростер...
17.12.2020 г.
Артемида* – в древнегреческой мифологии
вечно юная богиня охоты,
богиня плодородия, богиня женского
целомудрия, покровительница всего
живого на Земле...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2020
Що ж воно діється, людоньки добрії,
Слізьми чи змиєш чуття?
Бо ж душа котиться шляхами доленьки
Через стежини життя...
А з нею серденько миле, добродію,
Там – де кургани і степ
Піють на дудочці дивну рапсодію
Христа Різдво, де вертеп...
Котяться зіроньки в небі Божественнім –
Дні, мов коралі летять.
В час закурличуть у вирії лебеді,
В мріях знайти благодать...
16.12.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020
В провидении Бога нет зла – одно лишь добро или процесс его становления.
Добродетель и порок были созданы для того, чтобы душа твоя развивалась в борьбе; но плоды их принадлежат Богу, существующему по ту сторону порока и добродетели.
Живи внутренней жизнью, да не возмутят твой покой события внешнего мира. (п.п. 187, 188, 189).
Шри Ауробиндо
"Мысли и афоризмы"
Рассвет души
Рассвет души неуловимый,
Как лёгкий бриз морской волны.
Вне суеты, неуязвимый,
В нём Неба сны воплощены.
Чтоб чувствовать их невесомость,
Материальность Божьих дум –
Где добродетели знакомы,
Пороков испытаний бум.
В земном замесе дел и судеб –
Вся двух полярность для борьбы.
Твой путь к Добру на самосуде
Подобен мастеру резьбы:
Из заготовки первобытной,
Коль инструмент Небес нашёл, –
Отсечь, что здесь налипло в бытность.
Оплот души есть Света дол.
15.12.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898332
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.12.2020
О друзі милі, нас все менше –
Сирітства біг земних стежин...
Закономірність? Та чи легше?
Незваний ирію* ужи́н...
Хоч перед очі – юнь у цвіті
І горнеться ще майбуття;
Дівчатка й хлопці в білім світі,
У мріях ще усе життя...
Не лишень на ескізах Неба –
Наш вибір в силі Божій є.
Прямує кожен з нас, далебі,
Шляхом, що вимостив й жиє.
Та ейфорія все пізнання
Дає пояснення й цьому́ –
Душ кругообіг, вічна даність,
Збагнути б це в земнім уму...
14.12.2020р.
Вирій (ирій, ірій, рай) — у східнослов’янській міфології — стародавні назви раю — блаженної сторони, вічної весни, вічного світла і Райського (Світового) дерева, Дерева життя, біля вершини якого нібито мешкають птахи та душі померлих; в українському фольклорі збереглося відлуння давніх уявлень про перевтілення душ померлих; можливо, відлітання птахів у Вирій так чи інакше асоціювалося з переміщенням душ у потойбічний світ, де, чекаючи на свій час, перебувають душі ще не народжених дітей (пор. народну формулу «звідки беруться діти» та відповідь на неї — «бусол, лелека, ворона чи гуси принесли»); у народних піснях весняного циклу збереглися мотиви відмикання ключем Вирію, звідки прилітають птахи; за народною легендою, колись ключі були у ворони, але та прогнівила Бога, і ключі було передано іншій птиці (можливо, зозулі, яка покидає вирій останньою), тому й кажуть: «Ворона й за морем літає, та дурна вертає»;
http://ukrlit.org/slovnyk/вирій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
И всё ж светла, светла дорога
Души, не тронутой тем злом,
Что против Света, против Бога –
Перевези меня, паром.
Как грязь, естествен, неминуем,
Так просит: "Растворись во мне
И превратись в источник, всуе
На вечной погани, волне..."
Сей зла источник постоянен,
Прилипчив, мерзок и упрям;
Самоуверенностью ранен,
Есть результатом многих драм.
Пусть зло со злом и остаётся –
Неужто нам не устоять?
Так пусть душа над ним взовьётся
И приумножит благодать!
И Мир тогда преобразится –
Любови воссиять дадим!
Земля без войн заколосится,
Мечту людей здесь возродим!
13.12.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898025
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2020
Куда забросила судьба
И где заветный кнехт причальный,
Кто мог предвидеть изначально
На кнехте узел, словно бант.
И есть ли тот, кто наперёд
Маршрут рисует душам хитрый,
Замысловатый, чтобы титрам
Раскрыться лишь в конце – черёд.
И, хоть весною, хоть зимой –
Пейзаж в окне, застыв надолго,
Хоть далеко не берег Волги,
Но станет близок и родной...
На эту жизнь судьба одна,
Но в ней букет событий скрытый
И дней, и лет цветущих свита –
В тебе есть целая страна.
Тебе в ней вянуть или цвесть,
Ведь даже якорем припнута,
Не перестала жить по сути,
С рождения святая ВЕСТЬ!
10.12.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897845
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.12.2020
Де ти вчитель мій, Раєвський,
Що маяк в краї пісенні?...
Вчив триматися на сцені –
В ті роки кипіла кров...
Ленкурсантів, мов би Нєвський,
Лишень ти міг р'яно нести,
В неповторні юні верстви –
Перед очі встав ізнов...
Як ми розлучились рано!
...То ж співав я із екрану.
Ваших заповідей славних
Зміг тоді ще зрозуміть –
Як тримати діафрагму,
На опорі – те ж піано,
Не "тягтись" за фортеп'яно,
Забувати слів не сміть.
Таке затишне і чисте,
Вулиць старовинних фрески,
Ще колись купецьке енське...
І подій чудних меди.
Мій Оріхів – дивне місто,
За роками там Раєвський
У Будинку Піонерськім –
Що зі мною назавжди.
08.12.2020 р.
Где учитель мой Раевский
Где учитель мой, Раевский,
Что маяк в края певуньи?...
Разноцветные петуньи –
Те года умчались вспять...
Ленкурсантов, словно Невский,
Словно сказочный подлунный,
Уносящий в дали юны –
Пред глазами встал опять...
Ах как мы расстались рано!
...Пел и даже из экрана.
Ваших заповедей главных
Смог ещё тогда понять –
Как держать мне диафрагму,
На опоре петь пиано,
Не следить за фортепьяно
И слова не забывать...
Хоть в душе остался молод,
Твоих улиц старых фрески
Представлял, прикрывши веки,
где событий череда...
Мой Орехов – дивный город,
За годами там Раевский
В старом Доме Пионерском –
Что со мною навсегда.
08.12.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2020
Видите ли, не знаю как вы, а я очень неравнодушен как к запаху, так и к цвету этого чудодейственного растения.
У дома, где прошло моё детство и юность росла синяя сирень, посаженная Мамой, наверное поэтому каждый новый год, в силу её неповторимого запаха, ассоциировался с её весенним возрождением – этими пышными благоухаю-щими гроздьями.
Казалось наступает очередное перерождение всего окружающего пространства этими всепобеждающими, разносящимися по округе жизнеутверждающими запахами.
Церемония преображения в состояние ра-достной приподнятости царила не так долго, как хотелось, но возможно поэтому и учреждалась некоей вехой отсчёта.
Наверное с тех самых пор я свои школьные годы знаменовал, как "...десять синих сиреней..." Они пробежали так быстро, ярко и солнечно..., как один день...
В то время – пятидесятые годы двадцатого столетия – книга действительно была первейшим источником знаний. В первую очередь в школьную и сельскую библиотеки поступали печатающиеся большими тиражами книги классиков российской, украинской и зарубежной переводной литературы различных жанров и на-правлений. Телевидение было ещё в диковину и чтению не мешало.
Вера, духовность конечно же интересовала в более конкретном прикладном, что ли, содержании в уже старших классах, но это понятие в школьном образовании больше сводилось к патриотизму, любви к Родине, к Природе.
Даже от церкви в то послевоенное время на фоне разрушенной немцами средней школы, ос-тались только жалкие очаги (далеко не храмы), особенно по деревням – так, приспособленные помещения с подобием иконостаса и отдельных сохранившихся образов. И посещали их, как правило наши Бабушки.
Найти к примеру такое произведение-откровение, как "Исповедь" Льва Николаевича Толстого, было просто немыслимо. Библия – также большая редкость, к тому же со страхом могла находиться редко в каком доме. Даже книгу о Сергии Радонежском для широкого круга издали только в 1991г. Пятидесятники чуть ли не полулегально собирались на свои заседания.
А такие мысли и изречения, как: "Трояка по природе своей бывает прирождённая вера при-шедшего на Землю: чистая, страстная и тёмная. Человек соответствует своей вере: какова его вера, таков он сам. Чистые поклоняются Богам; страстные – гномам; остальные, тёмный люд поклоняются призракам и сонму духов природы" уже считались крамольными.
Но человека мыслящего всегда интересовала его сущность – кто он, откуда, цель его появления на Земле, как и смысл его жизни?
Конечно середина жизни человека, как обычно, настолько окунает в суету, что ему про-сто недосуг вникать в эти животрепещущие вопросы, ибо наступает период самому заниматься добыванием хлеба насущного для себя и семьи.
Однако сиреневый фон никогда не оставляет его, а если вопрос был поставлен – он обязательно вернётся к нему и ОТВЕТ будет рано или поздно найден. И Свет прозрения воссияет на его пути.
Ибо реликтовый сиреневый фон, сопровождающий и не покидающий, в частности меня, всю сознательную жизнь – хоть и крещённого, но атеиста до пятидесяти четырёх лет, всё же привёл к Вере.
14.01.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897571
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.12.2020
О, летять у повітрі
живі ці картини-листочки,
Такі різного кольору
й настрою в тисячах днів;
Мов би пісні єдиної
так дорогі оторочки –
То Господь направляв і
тебе від біди боронив...
Синьоокі краї, де
тополями встелене небо,
А заграви вечірні
твій зір чарували в красі;
По весні білим цвітом
все кликало ніжно до себе
І я босий в травичці
шовковій ішов по росі...
Дар землі у мені –
почуття живиш щонайтепліші
І лікуєш від болю
розлуки з тобою в цей час.
Думи, думи мої по
цих рідних окраїнах, піші...
Невмируща і вічна
незгасна у серці свіча...
05.12.2020р.
В синеглазых краях
О, летят в поднебесье
живые картины-листочки,
Таких разных цветов и
настрое в дней тысяч вмещать;
Как бы песни единой
так дороги нам оторочки –
То Господь направлял и
тебя от беды защищал...
В синеглазых краях, где
тополями устлано небо,
Яркость зарев закатных
глаза чаровали в красе;
По весне белым цветом
все звало так нежно с потребой –
Я босой по травинках
шелко́вых к ним шёл по росе...
Дар земли во мне – чувства
питаешь теплейшие в строчках,
Да и лечишь от боли
разлуки с тобою в сей час.
Думы, думы мои по
окраинам сказки пешочком...
Так бессмертна и вечна
негаснуща в сердце свеча...
05.12.2020 г.
Авторский перевод с укр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
(перевод на русский язык ниже)
Це сталося ранньою весною. Відразу після танення снігу – чорнозем був ще вологим і клейким, лип до чобіт, йти було важко, але ж охота сильніше неволі. Я і сусідський Миколка бредемо за моїм Татусем, який несе на плечах рибальські снасті, важким тягарем притискаючи його до землі.
Іноді, в рідкісні роки, відбуваються при великих снігах значні паводки і тоді вода заливає всі навколишні Луки. Тоді до русла ніяк не дістатися.
Але в цей рік вода, не виходячи з берегів, понесла товстий лід по руслу, несучи всі перешкоди на своєму шляху: дерев'яні містки, низенькі кладки на тросах, торішній очерет – останки якого нервово коливалися по берегах річки з боку в бік, немов танцюючи по волі сильної і швидкої течії. Високий правий берег був вщерть заповнений каламутною водою, на поверхні якої пливла риба, що задихнулася взимку під льодом, і всякий мотлох, який річка підібрала на своєму шляху. Зрідка вздовж берега лежали величезні товсті крижини, викинуті течією на сушу, які танули під променями сонця, тихо стікаючи водою. Дочекалися більш теплих часів і безлисті ще в цю пору верби і дика маслина.
Звичайно живу рибу також несло вниз за течією, вона погано орієнтувалася в каламутній воді, чим і користувалися рибалки. Так що мій Батько якраз і був одним з них, завзятий любитель рибної ловлі. Хотів і мене залучити до цього, часто в теплі літні ночі бувало привезе мене на мотоциклі до ставка і під зірками, або при повному місяці, навтикає уздовж берега вудок з дзвіночками, а десь у воді далеко закинута волосінь з грузилом і гачками, на які насаджені черв'яки і вистачало ж у нього терпіння вичікувати... Цілу ніч чатує дзвону, покурюючи цигарку, а дочекавшись – різко підсікає і вже рибині тоді не до сміху. А я в той час сплю собі укритий курткою і дивлюся сни, так і не ставши його послідовником, проте радіючи Татковим безпрограшним успіхам.
Яких тільки рибальських снастей у батька не було для здійснення спортивних рекордів. Ось саме про одну з них я і розповім.
У цей день він скористався так званим "павуком". Чому саме така назва? А дуже просто. Винахід це вкрай простий. На одному кінці досить товстого – до трьох метрів завдовжки держака з дерева, що закінчувався ріжками, якими це знаряддя впиралося в берег, а на кінці іншого кріпилася металева трубчаста хрестовина, в кожну з чотирьох вставлялися довгі, гнучкі товсті лози, вирізані з шелюгів (гостролистий верболіз) десь більше двох з половиною метрів завдовжки. Вони своїми кінцями натягували чотиригранну густу сітку, пов'язану з капронових ниток власноруч батьком. Ця сітка посередині мала гузир, в якому закріплювався шматок макухи, (спресовані залишки соняшникового насіння, після його здавлювання під високим тиском на олійних заводах). Вона служила приманкою для риби, так як і під водою виділяла смачний запах ефірних масел. Управлявся цей пристрій прив'язаною до петлі на хрестовині мотузкою, потягнувши за яку "павук" піднімався над водою для перегляду вмісту.
Так ось саме такий павук Татусь, заздалегідь зібравши його, і опустив на місці, де в річку «Конка» впадав бічний кілометровий обривистий рівчак. У цю мить він був переповнений талою водою, а був він глибиною десь 4-5 метрів. Влітку ж, порослий очеретом і осокою представляв на дні неширокий струмок до одного метра глибини і відводив до річки кришталево чисту, питну джерельну воду. У ній плавали зародки жаб, самі жаби і заходила, ближче до впадання в річку, не дуже велика риба: плотва, довгі, як гадюки – вугри, бобирі (щось схоже на маленьких колючих морських бичків), та ще верховодка. Ми в дитинстві ловили цю хвостату живність в'язаною з лози сапеткою, яку ставили боком, несамовито топчучи мул на дні біля неї, від чого в цій каламутній водичці деяка рибка і попадалася в цей імпровізований сачок.
Так ось, опустивши в робоче положення свій павук, Татусь, притримуючи його від сильної течії, періодично проціджував воду, частково піднімаючи його над нею, для візуального контролю – чи не зловилося щось? Іноді і траплялася плотва або підрейок (невеликий короп).
І ось чудо! Така удача – при черговому підйомі, в павуку несамовито затріпотіло щось величезне, пружне, важке, як порося! Це була здоровенна хижа Щука. Сусід подержав павук, а
Татко спритно довгим сачком витягнув цього "звіра", який ще досить довго борсався в ямці на березі, то роззявляючи, то закриваючи велику зубату пащу.
Поки сусідський Коля бігав за легким одноколісним візком для перевезення трави, щука остаточно заспокоїлася і ми її, вкинуту Татком, повезли додому. На одній із зупинок Колю розібрало бажання помацати в її відкритій пащі язик. Я його не зміг відрадити і ось він вже тихенько вставив свого пальця в зубату пащу. Раптом, абсолютно нерухома Щука якимось інстинктивним рухом закрила рот.
Тільки-но гострющі зуби вп'ялися в Миколкин подарунок, як він дико заволав! Несамовиті крики тривали до тих пір, поки я товстим шматком дроту, що підвернувся, не роздійняв її підступну хижу пащу. Миколка сидів приголомшений і розглядав свій поколотий з двох сторін палець, з якого капала кров. Тут вже прибігли наші перелякані матусі. По прибуттю на місце, страждальцю перев'язали палець і прочитали лекцію з техніки безпеки, а також заспокоїли не в міру допитливого дослідника.
Щука завісила десь близько шістнадцяти кілограмів. Рекорд Татуся так і залишився непобитим.
Щука
рассказ
Это случилось ранней весной. Сразу после таяния снега – чернозем был ещё влажным и клейким, лип к сапогам, идти было трудно, но охота сильнее неволи. Я и соседский Коля бредем за моим Отцом, который несет на плечах рыболовные снасти, тяжелым грузом прижимая его к земле.
Иногда, в редкие годи, происходят при больших снегах значительные паводки и тогда вода заливает все окрестные луга. Тогда до русла никак не добраться.
Но в этот год вода, не выходя из берегов, понесла толстый лед по руслу, унося все преграды на своем пути: деревянные мостики, низенькие кладки на тросах, прошлогодний камыш – останки которого нервно колебались у берегов из стороны в сторону, словно танцуя по воле сильного и быстрого течения. Высокий правый берег был до отказа заполнен мутной водой, на поверхности которой плыла рыба, задохнувшаяся зимой подо льдом, и всякий хлам, который река подобрала на своем пути. Изредка вдоль берега лежали огромные толстые льдины, выброшенные течением на сушу, которые таяли под лучами Солнца, тихо стекая водой. Дождались более теплых времен и безлистные ещё в эту пору ивы и дикая маслина.
Конечно живую рыбу также несло вниз по течению, она плохо ориентировалась в мутной воде, чем и пользовались рыбаки. Так что мой Отец как раз и был одним из них, заядлый любитель рыбной ловли. Хотел и меня привлечь к этому, часто в теплые летние ночи бывало привезет меня на мотоцикле к запруде и под звездами, или при полной Луне, наставит вдоль берега удилищ с колокольчиками, а где-то в воде далеко закинутая леска с грузилом и крючками, на которые насажены черви и хватало же у него терпения выжидать... Целую ночь караулит звона, покуривая сигарету, а дождавшись – резко подсекает и уже рыбине тогда не до смеха. А я в то время сплю себе укрыт курткой и смотрю сны, так и не став его последователем, однако радуясь его беспроигрышным удачам.
Каких только рыболовных снастей у Отца не было для осуществления рыболовных рекордов. Вот именно об одной из них я и расскажу.
В этот день он воспользовался так называемым «пауком». Почему именно такое название? А очень просто. Изобретение это крайне простое. На одном конце довольно толстого – до трех метров длиной держака из дерева, заканчивающегося рожками, которыми это орудие упиралось в берег, а на конце другого крепилась металлическая трубчатая крестовина, в каждую из четырех вставлялись длинные, гибкие толстые лозы, вырезанные из шелюгов (госторолистий ивняк) где-то более двух с половиной метров длиной. Они своими концами натягивали четырехгранную густую сетку, связанную из капроновых нитей собственноручно Отцом. Эта сетка посередине имела гузырь, в котором закреплялся кусок жмыха, тоесть макухи (спрессованные остатки подсолнечного семени, после его сдавливания под высоким давлением на масличных заводах). Она служила приманкой для рыбы, так как и под водой источала вкусный запах эфирных масел. Управлялось это устройство привязанной к петле на крестовине верёвкой, потянув за которую "паук" поднимался над водой для просмотра содержимого.
Так вот именно такой паук Папаша, заранее собрав его, и опустил на месте, где в реку «Конка» впадал боковой километровый обрывистый приток. В этот миг он был полнехонек талой водой – глубиной 4-5 метров. Летом же, поросший камышом и осокой представлял на дне неширокий ручей до одного метра глубины и отводил к реке кристально чистую, питьевую родниковую воду. В ней плавали зародыши лягушек, сами лягушки и заходила, ближе к впадению в реку, не очень крупная рыба: плотва, длинные, как гадюки – угри, бобыри (что-то похожее на маленьких колючих морских бычков), да еще верховодка. Мы в детстве ловили эту хвостатую живность вязанной из лозы корзиной, которую ставили боком, неистово топча ил на дне возле нее, от чего в этой мутной водичке некоторая рыбка и попадалась в этот импровизированный сачок.
Так вот, опустив в рабочее положение свой паук, Батя, придерживая его от сильного течения, периодически процеживал воду, частично подымая его над ней, для визуального контроля – не поймалось ли что-то? Иногда и попадалась плотва или подреек (небольшой карп).
И вот чудо! Такая удача – при очередном подъеме, в пауке неистово затрепетало что-то огромное, упруггое,увесистое, как поросенок! Это была здоровенная хищная Щука. Сосед подержал паук, а Батя ловко длинным сачком вытащил этого «зверя», который еще довольно долго барахтался в ямке на берегу, то разевая, то закрывая большую зубатую пасть.
Пока соседский Коля бегал за лёгкой одноколесной тележкой для перевоза травы, щука окончательно успокоилась и мы ее, заброшенную Отцом, повезли домой. На одной из остановок Колю разобрала охота потрогать в ее открытой пасти язык. Я его не смог отговорить и вот он уже тихонько вставил своего пальца в зубатую пасть. Вдруг, совершенно неподвижная Щука каким-то инстинктивным движением закрыла рот.
Едва острющие зубы впились в Николкин подарок, как раздался дикий вопль! Душераздирающие крики продолжались до тех пор, пока я попавшимся толстым куском проволоки не раздвинул её коварную хищную пасть. Коля сидел ошеломленный и разглядывал свой поколотый с двух сторон палец, с которого капала кровь. Тут уже прибежали наши перепуганные мамаши. По прибытию на место, страдальцу перевязали палец и прочли лекцию по технике безопасности, а также успокоили не в меру любознательного исследователя.
Щука завесила где-то около шестнадцати килограммов. Рекорд Бати так и остался непобитым.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
пісня
Село. Вечір. Місяченько
Погляд посилає,
В один голос соловейко
Пісеньку співає...
Під вербою плинуть води
У краї далекі,
Але літньої погоди
Дома сплять лелеки.
А в хатах вогні тепліють –
За столом вечеря.
Навіть вітер стих, не віє,
Боже милосердя.
Ось й Іванко нишком з хати,
Жде Софійка мила;
Посміхнулись Батько й Мати –
Ой, не поспішили б...
Все в житті чи передбачиш,
Покоління нове,
Їм шляхи свої означать
В шепотах кленових...
02.12.2020р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2020
Ах жаль, что попусту
теряем время сами,
Но ведь ты помнишь
наши встречи под часами...
Сердца так колотились
в ожиданье –
Неповторимы, памятны свиданья...
Святое время, не вернёшься,
знаю, всё же
Жизнь продолжается
и рано нам итожить;
Твои глаза,
что кладезь откровенья –
Люблю тебя,
источник вдохновенья!
Прелестна осень,
в сказке кружишься листами
И Млечный Путь
отмечен нашими звездами...
Продли, о Боже
дни, что даришь свыше –
Загадок Мир,
в котором мы всё ближе.
29.11.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Ах волны вы души
Мечты о жизни
Прекрасны малыши
Фантазий брызги
Что сбудется что нет
Дороги ваши
В какую быль билет
Где лучше краше
Времён в которых жить
Не выбирают
Ведь люди не стрижи
Пешком "летают"
Костры сердечных мук
Кто предвещает
Кто настоящий друг
Потом узнаешь
Ах волны вы души
Мечты о жизни
Зачем-то так спешит
Да не в Добрыни
А мудрость лишь потом
Распишет сказку
Которая мостом
Меж жизней ласки
27.11.2020г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896337
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.11.2020