| Сторінки (18/1735): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Хроніка прийдешнього.7.
20.02.2015* 16:45
Щоденник генерала
План творчого дня
6:00 Підйом. Зарядка. Біг - 3 кола на стадіоні. Туалет (змінити одеколон після гоління). Сніданок (замовити вівсянку по-англійські!).
7:30 Скайп трьохмірний: штаб місцевої оборони - полковник В.І.; рапорти дивізійних командирів; узгодження дій на завтра (Генштаб, К.К.К.).
8:30 - 10:30 Інтернет. Пошук: "ідіотські ідеї". Обробка. Контакти з підлеглими в межах вільного обміну. Упорядкування ілюстрацій до книги "Парапсихологія поразки". Домовитися із Джоном про організацію рецензій в США.
10:30 - 11:00 Кава. Музика: нові надходження до бібліотеки.
11:00 Розмова з художником К.А. Замовлення для театру тіней: питання вартості, строки - в/ч 1.
12:00 - 13:00 Спортзал.
13:00 - 14:00 Обід (китайська кухня).
14:00 - 14:30 Відпочинок. Скайп: син.
14:30 - 18:00 Упорядкування книги "Парапсихологія поразки".
18:00 - 21:00 Зустріч з друзями - Клуб. Вечеря - українська кухня. Нагадати Володимиру про необхідність зустрічі з бойовими товаришами через тиждень!
21:00 - 22:00 Дома: дзвонити сім'ям однополчан та побратимів, що загинули. Проблеми? Розібратися із "жовтими лампасами".
22:00 - 23:00 Інтернет: новий фільм про парапсихологічну війну.
23:00 - 23:15 План на завтра!
23:15 - 23:45 Прогулянка. Дзвоник доньці.
24:00 Спати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561129
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.02.2015
Падаю, встаю, іду по полю старості,
Опираюсь на древко Хвороби,
Коли не тріпочуться прапори капості,
То я сміливий, навіть хоробрий.
Моє життя немов віддзеркалля
Колізії життя, боротьби України -
Обоє ідемо так у прийдешні далі,
Хоча у цьому я і не винен.
Бо є різниця у крокуванні:
Для України далі Щастям колишуться,
А я іду/пливу до гавані,
Бо там на мене чекають друзі в Більшості.
18.02.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561119
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2015
Хроніка прийдешнього.6.
14.02.2015* 16:20
Із самого ранку мене переслідує жахлива картинка - маю надію, що коли я її зафіксую, то вона щезне із мене.
Ніч. Глуха ніч. Червона площа в Москві. Я дивлюсь на Мавзолей, а за моєю спиною ГУМ. Чи ЦУМ? Завжди плутав назви цих гігантських торговельних монстрів.
Навколо Собору Василя Блаженного, Спаської вежі, стін Кремля та окремих веж немов гнійний контур світиться потойбічним неприємно жовтим шнуром, а самі споруди завмерли темними масивами.
І від самих моїх ніг вся площа вимощена чорними закритими гробами, які лежать торцями до мене. Тиша. Зловісна тиша. Мертва тиша.
Дивлюсь ліворуч до Собору, дивлюсь праворуч - до Історичного музею - суцільне поле чорних гробів. Площа сам по собі має вертикальний вигін і тому чомусь ця суцільність гробів має особливо страшний характер.
Тиша.
Зловісна і мертва тиша.
Все неймовірно повільно починає танути в мені. Дуже повільно...
16:30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559699
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 14.02.2015
Хроніка прийдешнього.5.
13.02.2015* 15:45
Можливо/напевно/вірю, що коли-небудь дійсно будуть такі часи, коли Людство стане монолітним, стане єдністю. Це буде не скоро, ой! як не скоро! Тому, що мова іде про те, що в ті, далекі часи кожна людина буде усвідомлювати себе Людиною і буде завжди знати/розуміти, що вона є цінністю в межах Людства, що вона своїм життям, своїми вчинками і навіть своїми думками завжди формує Людство, тому її відповідальність перед Людством є величезна.
Якщо придивитися до всіх пророцтв, то можна майже зразу зрозуміти, що вони фактично завжди крутяться навколо Трагічного та навколо успіхів Науки/Техніки. Пророцтва не люблять жити в межах Радості та Добрих вчинків.
Але що є Добрі вчинки? Героїзм, наприклад, є явно добрим вчинком, але він існує тільки тому, що виник як подолання із великими зусиллями Чогось негативного!
Навіть якщо ти зосереджуєшся на бажанні Побачити хоча б краєм ока щось Видатне/Радісне в Прийдешньому, то воно завжди замішане на героїзмі, який в кінцевому стані все зводить до повсякденної звички жити усміхненим.
***
Степова трава доходить висотою до моїх рамен. Я йду обережно по вузькій доріжці, яка викладена керамічними плитками розміром 75 на 75 сантиметрів. Здається, що я пробираюсь в лабіринті, бо стежка/доріжка весь час вигинається вліво/вправо. Керамічні плитки дуже красиві - на них візерунки квітів, тварин, якихось абстрактних композицій, але все вишукане, гармонійне. Знаю, що вночі вони із середини світяться. Але зараз ще довго до вечора, бо мене обгортає день.
Дуже легкий вітерець колише кінцівки трав та квітів. Стоїть постійне дзижчання комах, але я не бачу комарів. Час від часу наді мною проносяться стрімко птахи. Ясне сонечко, але не жарко.
Мене висадили із гелікоптера (як ще можна назвати цей пристрій?) десь метрів 50 назад і сказали, що треба пройти біля кілометра, щоб потрапити на Виклик.
От я і йду.
Здається, що повільно, весь час голосніше і голосніше, звучить музика і я впевнений, що це грають/співають трави та квіти.
Нарешті виходжу із "коридору" і потрапляю на велику галявину, на якій трава суцільно вкриває землю тонким шаром, мов англійський газон.
Багато людей.
До мене зразу підлітають молодята і поштиво схиляють голови. Він має вік десь біля 30, а вона неймовірно молода, років 18. Їх вбрання, безумовно, весільне, хоча у нього і нема костюма з краваткою, а у неї фати та білого довгого плаття. Стрій у них мені не відомий - щось немов весь час змінює форму та колір, немов грає.
Усвідомлюю, що за спинами молодят зібралися всі гості. Вгадую батьків молодої та молодого. Здогадуюсь, що це дружки, бо у них через плече перев'язані рушники із українським візерунком.
Всі поштиво і мовчки стоять переді мною. Немов чогось чекають.
І тут я бачу, що маю вбрання сліпуче біле, щось на зразок довгої туніки, що на моїх ногах білі мокасини, що я маю велику білу бороду.
Задумливо дивлюсь за спини людей - там стоять столи з їжею та напоями, якісь прибори, щось подібне до естради плаває над травою.
Голос говорить мені: "Благослови їх! Тебе заради цього покликали!"
Ще до кінця не розумію в чому справа, але піднімаю руки і роблю благославляючий рух, поклавши долоні на плечі молодят, а потім на їх голови.
Чую, як вони схвильовано кажуть: "Дякуємо, Пращур!"
І починаю танути. Все розпливається перед очима.
Усвідомлюю себе сидячим у фотелі, до якого прикріплений якійсь прилад. І розумію: "Це хтось із нащадків."
Нащадків? То це навіть не я?
Так. Це не я. Це тільки Той, хто буде вважатися Пращуром. То скільки часу пройде до цього?
16:25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559440
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.02.2015
Гидотне миша бігає в квартирі -
Вночі нахабно дрібно тупотить.
Нам без кота не жити з нею в мирі!
То коли ж прийде ця бажана мить?
13.02.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559422
рубрика: Поезія,
дата поступления 13.02.2015
Хроніка прийдешнього.4.
11.02.2015* 14:50
Десь, невідомо де та коли, з'явиться особлива людина, яка буде спроможна тільки думкою своєю реалізовувати певні матеріалізації.
В Історії Людства вже були такі люди. Але вони не були спроможні втримати свій Талант на рівні вимог, які обумовлює цей Талант. Хтось із них використовував його в алхімії, перетворюючи свинець на золото, і все це заради пихи та свого задоволення чи можновладців; хтось використовував його тільки заради власного збагачення, а хтось ретельно ховав його від людей і робив все для того, щоб його таємниця пішла разом з ним у могилу. Були і ті, хто ретельно будував своє життя як фокусник - в цирку чи поза його стінами.
Всі ці люди завжди Вимарювалися, бо Коло завжди ретельно відслідковує не стільки появу Талантів, скільки те, як використовується цей Талант.
По великому рахунку, такі люди з таким Талантом, як і взагалі талановиті люди, з'являються тоді, коли Людство, що, не відаючи цього, іде у своєму Розвитку відповідно до вимог ПРЛ правильно, такі люди з'являються тоді, коли в них є конче потреба.
Якщо проаналізувати прискіпливо появу будь-яких талантів у будь-якій галузі життя Людства, то можна завжди виявити своєрідних предтеч, які немов привчають людей до появи Нового. Це звичайний, стандартний прийом, який використовується при Супроводі Людства. Тому всі ті люди, які раніше могли своєю думкою виконувати матеріалізації - в різноманітному вигляді та формі - були предтечами появи дійсного Таланту.
Два моменти важливі при цьому:
1. Людина, яка володіє таким Талантом, повинна бути не тільки практично, а і теоретично відокремлена від будь-якої можливості мати зиск від свого Таланту.
2. Ця людина не повинна усвідомлювати/розуміти свою могутність, тому що будь-яка людина слабка і в тому чи іншому вигляді має здатність отримати так звану "зіркову хворобу". Це - перше. А друге: будь-яка людина не здатна мислити категоріями Людства, бо вона завжди має прив'язку до своєї родини, нації, народу, країни, держави, релігії, соціуму тощо.
По цим причинам не можливо ясно окреслити навіть час та місце появи такого Носія Таланту. Можливо, що він вже існує, а можливо, що він тільки буде народжений. Не відомо що це є/буде чоловік чи жінка. Невідомо нічого про його вік та час Розкриття Таланту, бо це може бути від народження, а може бути і на схилі його життя.
Є тільки один засіб прояву/виявлення дії такої людини - по подіям, які є/будуть в Історії Людства, неочікуваність яких виявляється пост-фактум. Але всі такі події завжди прив'язуються до вчинків явних історичних особистостей - це різні можновладці, королі, президенти тощо. Люди звикли все пояснювати тим, що історія Людства будується/створюється волею цих історичних особистостей, що саме їх воля, сила характеру та їх підступність чи патріотизм обумовлюють їх вчинки. Історія 20 століття викидає в колоду таких особистостей Гітлера, Сталіна, Черчеля, Леніна, Рузвельта та ще десятка подібних їм фюрерів. Але чому вони з'явилися? Чому вони робили ті чи інші вчинки? Чому Свобода їх Волі була певним чином "загострена" на певний "колорит" дій?
За всіма ними завжди стояли Носії Таланту, хоча діапазон та форма Обумовленості і була різна, хоча Носії Таланту завжди мали багатозначний вплив. Так, під час Другої Світової війни таких Носіїв було два і вони не були ворогами, бо завжди діяли в унісон, навіть не усвідомлюючи цього.
Носій Таланту, про яких Ми говоримо, має/буде мати одну головну Задачу: він не повинен допустити розв'язання "гарячої" 3-ї Світової війни. Двадцять перше століття не повинне бути ареною самознищення Людства, хоча саме Людство і робить майже все для цього.
Ми знаємо тільки те, що цим Носієм Таланту буде/є в терміні 100 років, але де початок цього терміну і коли він передасть естафету своєї діяльності іншим Носіям Таланту, а їх буде багато, Ми не знаємо. І дуже добре, бо навіть Нам усвідомлення того, що необхідно закласти тисячі людей заради життя мільйонів інших людей, заради Людства, є непосильною ношею. То що говорити про одну людину?
Ми
15:35
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559184
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.02.2015
Ми часто пишемо про біль
Свою, країни, друзів, світу,
Тому, що досі Чорнобиль
Тримає рану не закриту;
Тому, що поряд ворог є,
Несамовитий, споконвічний,
Він підло нам у серце б'є,
І манкурт - його поплічник;
Тому, що досі компрадор
Зраду має лоцією,
будує нею коридор,
Б'ючи нас корупцією.
11.02.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559171
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.02.2015
Хроніка прийдешнього.3.
10.02.2015* 7:20
Політична та журналістська спільнота переконана, що завтра, в середу, 11.02.2015, буде день "Ч", коли Путін/Росія повинен остаточно проявити свої дії, а саме: мирне вирішення контрфронтації з Україною чи ескалація війни. Моє відчуття: буде другий варіант. Але... Краще піти в Мандри Думки!
***
Я десь у Сибіру. Тайга. Лечу над нею і внизу швидко проносяться безкрайні простори/масиви дерев - це немов килим. Все, що я бачу, змазане. Я лину кудись в певне місце? Так. І от я на місці.
Зависаю. Охоплюю конусом свого зору простір десь в кілометрів 10. І розумію, що я є невидимий свідок протистояння/бою.
Іде битва. Мені тяжко поки що зрозуміти хто з ким б'ється, бо суцільні вибухи полум'я, що розливаються по землі і будівлям, перекреслюють будь-яку ідентифікацію.
Піднімаюсь вище і розумію, що це місто, яке оточене тайгою. Росія? Тайга тільки на її території.
Стоїть суцільне виття. Таке враження, що із тисяч людей знімають шкіру і вони кричать/виють від болі.
Швидко змінюються картинки. Я не встигаю вчасно їх фіксувати. І раптом все зупиняється. Немов час зупинився.
Тоді я опускаюсь до міста. Пролітаю повз будинки, що палають та падають. Це - сучасне місто. Будинки в 5, 9 та вище поверхів. На вулицях трупи, трупи, трупи людей - покалічені тіла, мертві, обгорілі.
В очі кидаються шматки якоїсь реклами - кирилица вгадується. Отже: це Росія.
Відлітаю вище і трохи вбік. І вчасно - місто накриває шквал радіоактивності - застосовані артилерійські снаряди з атомною начинкою. Стоп! Як це я відчув для себе загрозу? Нонсенс! Там же тільки моя думка!
Місто мертве. Новоявлена Хіросіма і Нагасакі!
І я починаю шукати ворога. Для цього піднімаюсь ще вище. Мій "зір" робиться гострим, мов у сокола.
На великій відстані від міст від нього тікає велике скупчення військової техніки Де не де стоять установки залпового вогню і кудись назад кидають вогняні смуги.
Так: це - Росія. І це доблесна російська армія.
А ворог?
Кидаюсь у протилежний бік.
На великій відстані від міста з іншого боку розкидані скупчення артилерійської техніки, вона весь час діє, діє...
Кидаюсь униз - це: Китай. От хто знищив місто.
Знову лечу до тих, хто відступає. Але їх вже нема - тільки суцільне полохання полум'я, шматки якого падають в річку, яка спокійно приймає це у свою могутність.
Що за місто? Не знаю. І не хочу знати, бо головне не це, а Війна.
Моя Думка лине уверх, так, щоб я охопив би своїм неіснуючим зором великий шмат території. І от я вже на достатній висоті, але немов в ясності бачення в мікроскоп бачу все гостро-гостро: навколо знищеного міста все спокійно, немов тільки ця локальність вписана в тайгу і належить Війні.
Це початок? Кінець?
Не важливе. Важливе те, що ця війна в глибині території, яка, як я знаю, належить Росії. Чи тільки вже належала?
7:50
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558922
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.02.2015
Бігають і бігають думки по колу,
Айсбергом життя пропливає між ними,
Птахом згадки злітають, падають долу
І розуміють: вони стали німими.
Невблаганність життя завжди сувора,
Хоча і не завжди біллю таврує,
Якщо оптимізм твоя є опора,
А таланти не втрачаються всує.
11.02.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558911
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.02.2015
КОЛО. 2.
08.02.2015* 19:25
Мандрую Думкою.
Бачу темне коло, яке немов вирує по годинниковій стрілці і я влітаю в середину його, перетинаю середину цього, як виявилося, бублика і опиняюсь в кімнаті чаклуна. Це не вірно сказане. Це за звичкою так сказав, бо під час руху вже знав куди я потрапляю. А насправді це - великий кабінет з великими вікнами. За ними знайомий мені краєвид міста, в якому я колись працював, хоча ніколи не думав, що доведеться дивитися на це місто через ці вікна.
Світла і ясна кімната. Велика. Висока стеля.
Великий стіл, зручні крісла, в яких сидять , буду так їх називати, чаклуни. Вірніше - вони усаджуються. Гарна компанія. Повільно оцінюю кожного, визначаю їх спеціалізації та заслуги, які вони вже мають перед Керівництвом, буду так називати їх Господаря та Замовника.
Знаходжусь десь під стелею кабінету. Мене вони не бачать і не відчувають - не той рівень, хоча кожний із них має неймовірну силу. Худосочна жінка з обличчям тхора, повела поглядом по сторонам. Я насторожився: невже відчуває мою присутність? Входжу в її думки - ні, це у неї, виявляється, такий рефлекс з тих часів, коли на неї полювали колеги.
Всі майже всілися і настроюються на роботу.
Перед кожним стоїть якийсь атрибут для Включення. Це чи чашка кави, чи чаю, чи свічка палаюча, молитовник, хтось розкурює дорогу сигару.... Пару чаклунів перед собою мають чистий стіл - це вища категорія, бо їх Включення знаходиться в них самих.
Нарешті всі приготувалися і навколо столу немов вітерець промайнув.
Почали.
І я абстрагуюсь від них усіх і зосереджуюсь на їх Дії.
Це - оркестр. Тут є повний склад інструментів, хоча Магія цих інструментів і обмежена - Червона, Чорна, Жовта і навіть є представник Зеленої Магії, як і Білої (!).
Вони починають "грати" і я розумію, що мене не так просто Відправили сюди, бо вони грають Кантату Третьої Світової війни.
Перед моїми очима проносяться шматки мелодії, які кожний із музикантів/чаклунів ставить собі та виконує в сплетінні кантати Зла. Я бачу їх уявні картини хаосу, руйнування міст, палаючу землю і трупи, трупи, трупи людей. Хтось із них вишукано пробудовує брехливі звинувачення, хтось має спеціалізацію на певних країнах, але я бачу/відчуваю, як їх Кантата виривається в простір, як вона нависає над Європою і як ядерні вибухи немов прорвані гнійники розквітають над країнами континенту. І все заради величі Третього Риму!
Мені неймовірно тяжко триматися простим спостерігачем. Хочеться зараз вибухнути гнівом і знищити цих Кулібінів Зла, кодувальників Війни і Смерті мільйонів людей. Та десь за моєю Думкою звучить Голос: "Чекай!"
Чекаю.
Оркестранти один за одним випливають із Кантати. Тихо та буденно переговорюються, бо їх колеги ще грають.
Голос говорить: "Фіксуй!".
Та я автоматично вже все зафіксував.
Голос говорить: "Повертайся!".
Ще раз оббігаю поглядом кабінет, людей в ньому, вікна, через які ясний зимовий день ллє сонячне світло, ряди комп'ютерів на тильній стінці по відношенню до вікон, і немов вискакую із цього Бачення, але тільки для того, щоб опинитися в просторі Кола, щоб відчути себе на стільці в торці еліпсоподібного столу.
Я - немов контейнер, з якого автоматично вивалюється не тільки те, що я бачив/відчував/сприймав/тощо, а все, що було з цим пов'язане за межами мого безпосереднього спостереження.
Мої колеги по Колу приймають все це мовчки. Ми всі зараз - колективний розум. І Ми приймаємо рішення. Вони жорстокі. В тому числі і для моєї рідної країни, але Третя Світова війна в традиційному звучанні повинна бути зупинна.
Наша програма миттєво починає діяти і тоді кожний із нас починає щезати. Хтось навіть киває мені головою без обличчя. Ми знайомі безпосередньо? Але я сиджу спустошений і приборкую свій Гнів та ненависть до людожерів-колег. Це - слабкість.
От вже тільки я один сиджу за столом. Один. Навіть Куля розтанула, а я ніяк не наважусь піти звідси. Нарешті це мені вдається - я тут, за клавіатурою компа і тільки, але побачене/відчуте горить вкарбовано в мені...
20:00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558662
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.02.2015
РАДА. 1.
07.02.2015* 20:50
Майже 10 років я не був тут і знову я Тут.
Досі пам'ятаю, як перший раз опинився Тут.
Розчавлений крахом останньої сім'ї, я лежав горілиць на ліжку і шукав розраду в Ментальній проекції. Я всім своїм єством йшов уверх, немов гостряком своєї думки долаючи мембрани - одну за однією. Вони натягувалися, потім я пронизував їх, опинявся у міжмембранному просторі, йшов уверх і все повторювалося.
І раптом опинився в просторі на рівні підлоги, умовної підлоги, біля стільця, на який я повинен сісти. Миттєво прийшло розуміння Де опинився і я в паніці сам собі почав повторюватися: "Чому я тут? Я не маю права тут бути? Хто я такий для цього?"
Якась Сила трохи насмішкувато чекала, коли я нарешті сяду.
Тоді я поклав пальці рук на кришку столу, підтягнувся і визирнув.
Сила чекала.
Ніяково, повільно я видряпався на стілець і сів на краєчок стільця.
Сила чекала.
Тоді я сів нормально.
І відчув/почув/сприйняв/брак терміну інформацію: "Поздоровляємо: ти увійшов у Коло" і була названа Організація.
Я зрозумів, що сиджу в торці еліпсоподібного столу, по краям якого сидять люди. Всі в білих хламидах, замість облич молочні еліпсоподібні вертикальні маски із якогось пульсуючого матеріалу, немов перламутровий газ/рідина пульсує. Всі вони повернуті до мене і дивляться на мене.
Посередині столу, над ним, десь на висоті пів-метри, висіть сяюча біло-помаранчева куля і я знаю, що це і є Носій Сили.
Так було тоді.
А зараз, приймаючи вану, я раптом знову побачив/відчув себе за тим столом.
Ніщо не змінилося. Хіба що тепер хламиди весь час міняли свій колір, а обличчя все так само закриті.
Тепер я вже досвідчений. Сиджу в торці еліпсоїдного столу, але знаю, що кожний з присутніх точно так бачить/відчуває себе в торці цього столу.
Колись мені дали можливість мати пару спілкувань ментально з деякими з них, коли Переконували, що я не тільки достойний, а і повинен бути в цих рядах.
Над столом вся та сама сяюча Куля. Простіше за все так і казати: "Куля".
Я кладу долоні на стіл і чекаю: адже мене не просто так Покликали з Яви.
І не помиляюся: приходить переконання, що я повинен виконати певну Дію, що вона, скажемо так, не зовсім вписується в суть Кола... От яка причина Виклику.
Нічому не дивуюсь, бо фактично суть Дії до мене прийшла одноразово із розумінням Виклику, ще коли я відчував себе тільки лежачим у вані.
Більше того: мені не треба пояснювати нічого, бо я все Знаю, а моя поява Тут означає тільки дві причини:
- необхідно, щоб я виконав все свідомо;
- необхідно, щоб я зрозумів/пам'ятав, що В Коло можна увійти, але вихід звідти - тільки смерть фізичного тіла.
Я можу зараз записати всю Дію, яку я повинен виконати і яку я вже виконав (Віртуальний час!), але відчуваю втому, навіть сонливість, тому зроблю це завтра...
9:25
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558646
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.02.2015
Хроніка прийдешнього.2.6.
05.02.2015* 16:10
Отже, ми вже знаємо, що людські популяції можуть бути програмовані чи самопрограмовані. Що це означає? Чому це можливе? Тому, що фактично із множини вірогідного розвитку подій, які ховаються в Футурмобілі, можуть виявити дійсну, ту, яка буде реалізована тут і зараз, і тільки вона, і її вибирають люди.
Необхідно підкреслити, що все, що відбувається на Землі, виконується виключно руками та думками людей. ПРЛ має тільки базову установку - Шлях до Мети. Але як іти до неї, скільки та як швидко, визначають люди.
Хоча традиційно пересічні вважають, що все вирішують боги, бог чи Сильні Світу цього. Але це не так - все вирішують люди.
На чому ґрунтується таке твердження?
На фактах Історії Людства.
Ми можемо поділити фактори, які обумовлюють формування Прийдешнього Людством, на два масиви:
- ендогенні (внутрішні);
- екзогенні (зовнішні).
Уявимо, що кожна людина, від самого народження та до самої смерті, так чи інакше продумує своє життя як особистості, своє життя в суспільстві та різні аспекти Прийдешнього.
На Землі існують мільярди людей - це мільярди футурологічних різноманітностей. Какофонія на мільярди окремих проявів Броунового руху думок.
В той же час люди мають єдність. Вона теж різноманітна - національна, релігійна, етнографічна тощо. Але навіть в межах такої єдності є різноманітності. Іншими словами: в межах такої єдності є теж своєрідний Броунова рух.
Здається, що все це не має відношення до формування Прийдешнього. Але!
Всі люди сплять!
І саме при цьому відбуваються певні закріплення, кореляції і так далі. Тобто: те, що так чи інакше проявляється вдень, вночі закріплюється.
Це дуже важливий момент, тому що саме під час сну Людство має подвійний тиск/кодування/програмування/кореляцію/тощо - це одноразова дія ендогенних та екзогенних факторів/масивів/пакетів/тощо.
Навіть якщо ми скинемо 15% на маргінальність, то в цілому маємо неймовірно велику ментальну силу обумовленості/формування/прояву/тощо Прийдешнього, якщо Людство раптом отримає можливість/здатність будувати свої прагнення в унісон і таким чином буде формувати Прийдешнє свідомо.
Є всі підстави вважати, що Шоста Вертикальна Раса почне засвоювати засоби досягнення цього.
Які ж фактори можуть показати достовірність, твердження що таке можливе? Є, але на жаль вони негативні.
Споконвіку Людство страждало від Хвороби Душі націй - це відомі шовінізм та геноцид. Але є приклади, коли ця Хвороба явно набуває сталий характер. Простіше за все послатися на стан німців під час панування Гітлера чи Путіна в Росії.
Таким чином, можна вважати, що ендогенна обумовленість здатності формування Прийдешнього зводиться до Стану Душі нації чи до Душі народів, від співзвуччя в них.
16:50
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557516
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.02.2015
Наш президент на очах різко старим стає -
Сивина зимовим снігом обсипає волосся,
Пекельний тягар війни давить серце, ліг на плече,
Хоча менше року як в боротьбу він вросся.
Харизма, впертість, помилки і перемоги,
Уповання на чесність, явні/приховані зради,
Мироносність і надія на Європи підмоги,
Постійна жертовність України заради.
05.02.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557497
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2015
Хроніка прийдешнього.2.5.
03.02.2015* 9:00
Коли я говорю про Свободу Волі окремої людини, то тут все ясно - в решті решт мова іде про особистий вибір, який ми буденно виконуємо кожний день, адже чистити зуби чи сьогодні ні, пити каву чи ні, зустрічатися з другом чи ні, зраджувати дружині чи ні, зраджувати країну чи ні - весь цей сонм подій на рівні повсякденності людина вирішує автоматично.
Вчинки на рівні життя людини чи в межах певного терміну життя людини можна описати через Коефіцієнт Свободи Волі, про який я мав честь говорити вище.
Але людина є суспільною істотою. Так, безумовно, є відлюдники, які живуть в пустелі чи в печерах, чи стоять на стовпі во славу Господа, але відомо як Робінзон Крузо прагнув позбутися своєї відлюдності.
Людина не може існувати сама по собі. І справа навіть не в тому, що з точки зору Вищого Розуму Людина = Чоловік + Жінка, а в тому, що одним із безумовних рефлексів Людини є репродукція і, таким чином, первинною коміркою будь-якої Людської цивілізації є сім'я.
За всю Історію існування сучасного Людства були різні форми сімей. Різні форми сімей існують і зараз в різних країнах і вони, як правило, обумовлюються умовами існування, традиціями та релігійними переконаннями.
Зараз, коли ми говоримо про сучасну Людську Цивілізацію, а вона є П'ятою, то опираємося на суть парадигми так званого Західного крила цієї Цивілізації, яка є домінантною зараз і до якої так чи інакше, навіть сурогатне, тягнуться інші крила Людської Цивілізації - Східна, Африканська, Полінезійська...
Для Західного крила П'ятої Цивілізації Людини характерним є дві основні форми сім'ї - нуклеарна, коли сім'я складається із батьків та дітей, та патріархальна, коли сім'я складається із декількох нуклеарних сімей та родичів різних поколінь.
Цікавим є те, що сучасні такі сім'ї, як правило, не мають унісону життя. В той же час відомі дивні випадки такого явища, коли зафіксований спадковий термін такого унісону, що охоплює декілька століть. Це явище має, звично, своєрідну спеціалізацію. Так, наприклад, рід Лансере за два століття дав плеяду видатних митців.
Але в даному випадку фактично мова іде про своєрідне генетичне закріплення здатності/обумовленості таланту. Точно так ми можемо говорити і про спадкових езотериків - відунів і відьм, ясновидців тощо. Але нас цікавить інше - нас цікавить здатність елементарної популяційної одиниці мати спільну Свободу Волі і, таким чином, впливати на перебіг подій хоча би на рівні свого існування.
Оповідання про такі явища ми зустрічаємо в так званій фантастичній літературі. Про Фантастику, як про одну із форм Футурологічного прогнозування, можливо, поговоримо пізніше, але зараз слід сказати, що в Історії Людства зустрічаються випадки прояву об'єднання Свободи Волі окремих людей в єдине.
Три приклади.
Мужність 300 спартанців, які боронили Грецію від перської навали є христоматійною, але історики ніколи не звертали увагу на те, що ці воїни фактично діяли як єдиний організм. Так, вони в решті решт загинули, і тільки тому, що зрадник провів перське військо їм в тил по горам, які він гарно знав - в кожній нації є 15% покидьків, з яких і походять злодії, зрадники тощо.
Під час Другої Світової війни японцям стало відомо, що США зібрали великий флот і готують десант на їх країну. Було зрозуміло, що при всій оголтелості японських військових не вистачить сил для опору. І тоді був кинутий заклик і японці в певний час почали молитися, звертаючись до богині стихії з проханням врятувати їх. І з'явилася неймовірної сили буря, яка розкидала американські кораблі.
Зараз Німеччина користується високою повагою та авторитетом в Європі і у світі. І справа не тільки в тому, що вона економічно найсильніша в Європейській спільноті, і не тільки в тому, що вона законодавчо заборонила людожерські ідеології фашизму та комунізму. Справа в іншому. В кінці 20 століття НАТО розповсюдило так звану "Білу книгу Бундесверу", де давалася концепція застосування Ефекту Махаріші для формування позитивного образу Німеччини в очах інших народів через об'єднану свідомість так званих літаючих йогів, левітуючих йогів. Хоча фактично мова йшла про зависаючи у повітрі йогах над підлогою на висоті 1,00 - 1,50 метра. Пройшов час і образ сучасної Німеччини дивним чином вписується в стратегічний план Білої книги - вигравати війну без ведення війни, без її розв'язування.
9:50
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556956
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.02.2015
Патріот України, реформатор, спікер Гройсман
Послідовно, ретельно будує нову країну.
Рабинович - новояв "демократ" дає балаган
І майстерно, і підступно тягне дурнів в руїну.
03.02.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556947
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.02.2015
Хроніка прийдешнього.2.4.
02.02.2015 * 17:00
Досвід Астральних проекцій, який вже накопичило Людство, говорить про те, що за межами Реальності Час має інший стан, що він Там не має розподілу на Минуле, Сучасне і Прийдешнє. Це - перший факт на користь фатальності нашого буття.
Другий факт виявили деякі окультні дослідники, які Читали, наприклад, вірогідний перебіг подій на завтра і робили все для того, щоб змінити суть події. Їм це не вдавалося зробити - мінявся характер чи порядок подій, але вони відбувалися.
Третій факт на користь фатальності - це вчення релігій, які базуються на тому, що Бог все вже давно вирішив, а Людина тільки виконує Накреслене.
Здається, що існування ПРЛ теж ллє воду на користь фаталізму, бо вона має Генеральну лінію Розвитку Людства. Але це не так, бо ПРЛ визначає тільки Мету Розвитку Людства, а не шляхи досягнення цієї Мети, хоча відхилення від цієї Генеральної лінії і коригуються -, правда, тоді, коли є дійсна загроза для Людства, безпосередня чи в перспективі.
З цієї точки зору, люди, по великому рахунку, мають розподіл на фаталістів і не фаталістів. Інколи виникають суперечки між такими людьми, вони приводять достатньо переконливі докази своєї правоти, але, як я тепер знаю, кожна сторона права і неправа одноразово.
Після Ініціації в 1990 ці я довгий час виконував Сенсорне Діагностування людей. Таких діагностувань було виконане біля 200 чи трохи більше, що дало мені можливість, по-перше, оформити власну систему, яку я називаю Система Діагностування ВіктОро, а по-друге - вийти цією системою за межі традиційного Сенсорного Діагностування.
Ця система базується на твердженні, що в кожній людині реалізується п'ять програм:
[b]1. Програма Душі [/b]- це та Програма, яку несе та здійснює Душа за весь час свого існування;
[b]2. Карма[/b] - це Програма, яку повинна пройти Душа в межах Земного Шляху через вервечку реінкарнаційних перетворень;
[b]3. Доля[/b] - це особиста програма, з якою Людина народжується та живе;
[b]4. Програма Тонких Тіл [/b]- це те, заради чого Тонкі Тіла приходять в Реальність із своєї Агрегатності чи з іншого адресату;
[b]5. Біологічна програма[/b] - це та біологічна естафета, яку нам передають батьки.
Кожна програма має певний вираз/прояв в Реальності і кожна із них унікальна, бо саме сполука цих програм визначає унікальність кожної людини, кожного із нас.
В межах Другої програми розвитку Людини є Свобода Волі.
В моїй системі Другої програми стандартним є фіксація стану людини через коефіцієнти в системі безсистемних коефіцієнтів К= 0 - (+/-1,00). Коефіцієнт Свободи Волі Читається в межах К= 0 - (+1,00).
Уява про суть Свободи Волі людини складалася у мене на основі тих випадків, які були в процесі Сенсорного Діагностування і поступово вони оформилися в переконання, що Свобода Волі людини є багатокомпонентною, синтетичною, що вона завжди складається із сполуки певних одиничних форм. Таких форм мною було нараховано 7. Вони подаються із показником якісної характеристики та коротким поясненням:
[i]1. Ініційована/Сяюча[b][/b][/i] - як правило, ця форма характерна для "святих людей", людей, які чи Отримали, чи пройшли Ініціацію і, таким чином, мають певну Місію;
[i]2. Піраміда Хеопса/Пануюча[/i] - ця характерна для відомих діячів Людства, які своїм життям немов панують над іншими людьми точно так, як це робить піраміда Хеопса над пустелю;
[i]3. Чисте поле/Незалежна[/i] - форма, яка проявляє те, що людина може вільно реалізовуватися в житті, немов вона має можливість іти куди хоче у чистому полі;
[i]4. Дерево/Багатовекторна[/i] - при цій формі людина реалізується немов гілля на дереві - шлях такої людини завжди має розгалудження, а коли вона обирає певний напрямок, то попадає в нове розгалудження і так далі;
[i]5. Труба /Прямоточна[/i] - це сувора форма, бо відповідно до неї людина від народження та аж до смерті проживає як в трубі, де є тільки вхід та вихід, без найменшої можливості уникнути це;
[i]6. Маріонетка/Залежна[/i] - форма, яка обумовлює несамостійність людини, якою потурають;
[i]7. Козел відпущення/Акумулятор негативності[/i] - назва говорить сама за себе; є люди, які немов пилюку втягують в себе чи на себе всю негативність інших людей.
Мені не довелося зустрічати людей, у яких була тільки одна форма Свободи Волі. Колись в Енергодарі довелося діагностувати так звану "пасивну відьму", так у неї була сполука 5 та 7 форм, але це вже інша пісня - вона відпрацьовувала кармінний тягар.
Як правило зустрічаються сполуки перших чотирьох форм та навіть 4 і 5, чи 3 і 5, чи 3, 4 і 5, але ніколи мені не довелося зустріти сполуки типу 1, 2 та 6, чи ще якісь сполуки "вищих" та "нижчих" форм.
Так от, стосовно людини ми можемо говорити, що її життя вписується в Фатальність чи ні, залежить від її Свободи Волі.
А що можна сказати про популяційні одиниці Людства? У них є Свобода Волі? Адже саме вони обумовлюють Прийдешнє!
18:00
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556692
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.02.2015
Кожна нація має п'ятнадцять відсотків зрадників -
Тих, хто навіть і маму ворогу щиро продасть,
То природно, що саме на них - підказка порадників -
Надії кладе Росії президент-педераст
У підлій навалі на землі українців держави,
У погоні за славою новітнього Герострата,
Нову Світову війну заради пекельної слави
Розв'язати прагне, хоч Росія чекає і страта.
02.02.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556682
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2015
Хроніка прийдешнього.2.3.
01.02.2015* 7:00
Людство завжди хотіло знати Прийдешнє, а в 20 столітті це стало конче потрібне, тому що Техносфера, яка остаточно стала пануючою у розвитку Людства, будується на обов'язковому прогнозі. Так виникла Футурологія.
Можна вважати, що Футурологія як наука виникла в середині 20 століття і починається вона із Римського клубу, який розроблював Моделі майбутнього розвитку Людства. Ці моделі не були реалізовані, бо те, що вони прогнозували, не пішло шляхом цих моделей. Достатньо послатися хоча б на те, що відбувся розвал монстра Радянський Союз, що не було передбачене в жодній моделі Римського клубу, а це мало глобальне значення.
Римський клуб існує і досі, і зараз він об'єднує видатних аналітиків різних країн та надає консультативні послуги різним замовникам. Та як би там не було із Римським клубом, його діяльність запустила в життя широкий спектр прогнозування в найрізноманітніших галузях і сферах діяльності людини. Ці моделі прогнозування мають ту чи іншу достовірність і є навіть переконливі реалізації прогнозів. Але головне, що вони показують в своїй масі, що всі прогнози вписуються в так звані Футурмобілі.
Будь-яка прогнозуєма подія в існуванні Людства завжди має коріння в тому, що вже має місце в Сучасності. При цьому ми повинні розуміти, що Сучасність - це своєрідний умовний термін, який базою має цей текучий момент і одноразово має лаг як в бік Минулого, що природне і що є домінантою, так і в бік Прийдешнього. Людина відпрацювала уяву, що для різних подій ці лаги є різними, залежно від суті і значення подій. Наприклад: зміни пори року в певній місцевості закономірні; закономірні появи, наприклад, похолодання взимку, але як саме це буде відбуватися, буде сніг чи ні, можна передбачити тільки на короткий строк уперед, бо на це має вплив велика кількість факторів.
Уявимо, що по Y будемо фіксувати втрати вірогідності чи "сили", чи невірогідність одиничного фактору. Уявимо, що максимальний показник існування фактору ми будемо мати в нашій точці відрахування. По лінії Х ми будемо відкладати час. Тоді крива невірогідності прояву цього фактору піде по якійсь кривій на нашому графіку. Якщо тепер ми уявимо, що зібрали всі фактори, які обумовлюють розвиток події, в єдиний "пучок", то отримуємо своєрідне "тіло", такий собі псевдоконус, в межах якого і будуть знаходитися варіації вірогідного розвитку події в Прийдешньому.
Іншими словами: всі прогнозування подій вписуються в тіло футурмобіля, а мистецтво достовірності прогнозування зводиться до здатності людини проявити одну, дійсно достовірну лінію розвитку події.
І тут ми, нарешті, підійшли до головного:
- матеріалістична наука ретельно розроблює аналітичні засоби для прояву і фіксації вірогідності подальшого розвитку подій в житті Людства;
- езотерична наука тримається на прояві цієї саме вірогідності методами нематеріалістичного Бачення.
Те, що відноситься до першого, нас не цікавить, бо все це має величезний опис в літературі і не дає навіть пояснення як же формується Прийдешнє.
Нас цікавить саме другий масив, бо саме в ньому і є відповідь на поставлене питання.
Перш ніж будемо говорити про це, необхідно зробити певне зауваження: для Людства характерним є те, що Знання із Окультної (езотеричної) науки завжди, по мірі того, як вони проявляються і набувають "юридичний статус", перекочовують в сферу Ортодоксальної матеріалістичної науки. Про це слід завжди пам'ятати.
08:10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556451
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.02.2015
В майбутніх, у довгих роках величчя
України,також народу мого,
Бачу красиві, щасливі обличчя,
Сталий в державі, в суспільстві вже звичай
Глибоко шанувати пам'ять цього
Покоління, що це щастя зробило,
Що віддало своє життя в боротьбі,
Що землю кров'ю в борні окропило,
Ставши грудьми проти навали Пітьми,
Проти підлого ворога із Ночі,
У якого людожерські всі дії,
В якого навіть Муза смертю строчить,
Проти споконвічного ворога - проти Росії.
01.02.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556436
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.02.2015
Хроніка прийдешнього.2.2.
31.01.2015 * 12:00
Скільки існує Людство, стільки існують його роздуми про Час, про Минуле, Сучасне, Прийдешнє. Наукові розробки, цілі наукові школи про це, великі і величезні авторитети людської думки, але суть полягає в простому:
- Минуле - це весь комплекс подій, які вже відбулися і таким чином не можуть бути змінені;
Сучасне - це весь комплекс подій, які відбуваються, але кожну мить переходять у стан Минулого;
- Прийдешнє - це весь комплекс подій, які можуть проявитися, можуть статися в Сучасному.
З цієї точки зору Час є непереривним потоком, який направлений із Прийдешнього у Минуле через фіксацію в Сьогоденні.
Таким чином, ми можемо констатувати, що існування Людства відбувається у чотирьохмірному континуумі, де є три дискретні координати X; Y; Z і одна непереривна координата Т.
Людина по своїй суті є дискретним створінням, яка має зміну своєї дискретності через дискретність терміну свого існування. Це означає, що своєю суттю Людина обумовлює дискретність всіх подій, які притаманні її існуванню. Така суть Реальності, в якій існує Людина. Але це притаманне тільки Людині?
Ні! Все це притаманне Реальності в цілому, яка, як Агрегатність Континууму, існує в умовах цих чотирьох вимірів.
Якщо ми будемо обмежуватися тільки Реальністю, то тоді все має безнадійний вигляд, бо існує Абсолютно незалежний плин Часу, в межах якого існує Реальність як фрагментація його у Дискретність всього і вся - від Мікроміру та аж до Макроміру.
Але!
Людська наука вже з'ясувала, що закони та умовності рівня існування Людини, будемо називати це Мезорівнем, не можуть бути прикладені до Мікрокосму та Макрокосму чи, як прийнято говорити, до Мікрокосмосу та Макрокосмосу. Принаймні, по відношенню до першого це вже давно ясне науковцям, а по відношенню до другого вони стоять на порозі розуміння цього.
Фактично час в Реальності є негомологенним, бо минуле є фіксоване, Сьогодення визначається ніби-то інваріантністю, а Прийдешнє є вірогідністю варіантів подій.
Та Людство за час свого існування вже накопичило достатньо фактів про те, що не все так просте.
Ми можемо послатися на дослідження Козирева та на пророцтва від часів Сивіли та аж до Ванги і цілого сонму пророків 20 століття.
Ми можемо говорити про дивні збіги обставин у окремих людей, навіть країн і навіть Людства.
Ми можемо говорити про те, що Людство час від часу має нагоду запідозрити, що Час має суб'єктивний характер.
То в чому справа?
А справа у тому, що Час є не однією із координат існування Реальності, а однією із властивостей Континууму і, таким чином, нашого Буття.
Час гомологенний і тому будь-який вихід за межі "приватного" виразу його в Реальності, автоматично показує, що:
- Минуле може бути змінене;
- Сьогодення може формуватися Свободою Волі;
- Прийдешнє є багатоваріантним, де всі варіанти існують однозначно/рівнозначно як в Прийдешньому, так і в Минулому.
Це означає, що реалізація певних подій в житті Людства чи Людини не перекреслила існування інших реалізацій, що автоматично приводить нас до існування паралельних Реальностей, Континууму і так далі. Хоча це і є за межами моєї розповіді.
12:55
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556144
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.01.2015
Хроніка прийдешнього. 2.1.
30.01.2015* 7:50
Це - щось нове для мене: вчора вночі, коли прокидався, і сьогодні вранці весь час є таке враження, що я, щоб не робив побутово, чим би не займався, але я весь час ніби знаходжусь паралельно в якійсь аудиторії і чи то я слухаю, чи то я читаю лекцію на тему "Як робиться прийдешнє". Це - незвичне, бо він мов гума, цей мій стан, розтягується в часі і не має окресленості, адже будь-яка лекція завжди окреслена і має певний термін її читання.
***
12:40
Аудиторія.
Велика, світла, біла аудиторія, в якій ряди амфітеатром піднімаються уверх. За білими рядами столів/парт сидять люди в білому строї, капюшонами ховають обличчя. А може це і не люди? Чи не тільки люди? Вони різного розміру/росту, комплекції... Але їх рук я не бачу. Вони майже непорушні, хоча час від часу хтось з них і міняє позу.
Внизу амфітеатру, як це і дозволене їй, є еліпсоподібна сцена, на ній стоїть/розташоване/покоїться моє Его. Отже: я - лектор.
Я не читаю лекцію в голос, а тільки думкою. Весь час дивлюсь на аудиторію, хоча і знаю/переконаний, що за моєю "спиною" знаходиться сліпуче біла поверхня, що повторює абрис еліпсу сцени. Вона висока і точно так, як ряди аудиторії, повільно тане в імлі при підйомі уверх. На цій поверхні явно ідуть ілюстрації до моїх "слів", до моїх телепатомем, але це відбувається автоматично, тому я навіть не "дивлюсь" на цю своєрідну дошку.
Тут, на компі, я тільки записую те, що "читаю" Там.
- Тема моєї лекції "Як робиться Прийдешнє".
Оговорюю зразу, що вся лекція побудована на основі світосприймання домінуючего на поверхні планети Земля Носія Розуму із самоназвою "Хомо сапієнс". Враховуючи, що цей вид не є єдиним представником Носіїв Розуму Хомо, справедливим буде називати його Хомо Сапієнс сапієнс, що не означає його перевагу перед іншими видами Хомо, навіть навпаки, але ми при потребі будемо далі його називати, вибачте - я буду називати - "Людина".
Ми з вами існуємо в дискретному Бутті, де яскравою ілюстрацією цього є дуальність Народження/Смерть всього і вся. Але будь-яка дискретність завжди має в собі приховану непереривність і "бажання", скажемо так, вийти за свої межі, стати безперервно існуючею...
В реальному світі, в якому зараз тільки і існує Людина, ця тенденція час від часу виходить назовні і таким чином проявляє свою присутність. Примітивною ілюстрацією цього є число "пі", яке визначається як результат співвідношення радіусу кола до його діаметру і дорівнює 3,14... Це число існує при умові, що у двомірній Декартовій системі X=Y=R.
Цікавим є те, що це твердження має суто схоластичний, абстрактний характер, тому що в реальному Довкіллі Людини все є трьохмірним. Це означає, що фактично існують тіла, в яких Х і може дорівнювати Y, але при цьому завжди існує значення координати Z, яка є третьою координатою "нормальної" Декартової системи, що в природі Z ніколи не дорівнює нулю.
Ми можемо уявити, що радіус будь-якого кола, на основі якого будується куля при умові, що X=Y=Z=R, є тільки проекцією відповідної дуги на поверхню круга, описаного цим колом. Це означає, що куля має "внутрішній" радіус, який обумовлює, що пі=3,14..., і "зовнішній" радіус, який дорівнює чверті діаметру і обумовлює для кулі Пі=4,00, по визначенню, що Пі в такому випадку є співвідношення R=D:4 до D.
Можливо, що з точки зору математичної логіки моя ілюстрація і є не зовсім коректною, але мені треба було показати, що в дискретному існуванні завжди ховається перехід від однієї дискретності до іншої (тут від кола до кулі) не по принципу "народження/смерть", а по принципу "народження/перетворення/народження/...", що означає фактично безсмертне існування.
Таким чином, формується твердження, що безсмертне існування будь-якого Носія Розуму базується на переході від одного дискретного існування до іншого через неперервність.
Якщо прискіпливо розглянути Історію Людства, базуючись на цьому твердженні, то прийдеться визнати, що розвиток Людства повільно, в умовах неймовірного мракобісся різноманітних форм, іде саме таким шляхом.
Простіше за все сказати, що існує програма Розвитку Людства (ПРЛ), яка має на Меті дати можливість Людству і кожній людині існувати саме таким чином, мати практичне безсмертя.
Не будемо зараз зосереджуватися на тому, Що чи Хто створив ПРЛ, скажемо тільки:
- потенційне безсмертя людини записане навіть на рівні ДНК Реального Тіла;
- ДНК НеРеальних Тіл ще навіть і не відкрите, хоча про існування Тонких Тіл Людини Людство вже знає.
Все, що досі я мав честь показати, потрібне тільки для того, щоб почати говорити про певні закономірності і, як це не звучить блюзнірські, правила формування прийдешнього, бо фактично мова в такому випадку завжди іде про перехід від Дискретного стану Сьогодення до Дискретного стану Прийдешнього.
Наступний раз поговоримо про суть того, що Людина називає Минулим, Сьогоденним і Прийдешнім (Майбутнім).
13:55
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556132
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.01.2015
1.
29.01.2015* 17:00
Мій розум трохи затьмарений хворобами Реального Тіла, але це не є перепоною для того, щоб моя думка не могла вільно плисти до Невідомого.
Здається, що імла, через яку вона пропливає, має колір трохи сріблястий, трохи молочний, а де-не-де в ній з'являються цяточки вибухів, немов мініатюрні спалахи механічної дії руйнують матерію. І я направляюсь до одного з таких спалахів, що є найближчим до мене.
Навіть не зчувся, як увійшов в нього, пронісся через нього і от я нависаю над великим шматком землі, яка є темною, бо тут явно ніч і тільки час від часу щось вогняне проноситься через цю ніч.
Мені дуже тяжко зрозуміти де я і що я бачу. Пробую змінити позицію, щоб зрозуміти/розгледите щось, але якась Сила тримає мене на місці, немов я повинен чекати на щось. Так. Проявляється переконання, що я повинен бути свідком чогось, переповнює мене.
Тоді я роблю якісь внутрішні зусилля, щоб все ж таки розгледіти те, що під мною. І приходить розуміння, що я бачу місто, велике місто, в якому немов навмисно виключене все освітлення, а ті окремі спалахи, що я бачу час від часу, є просто неконтрольованими локальними проявами освітлення.
Роблю зусилля, щоб послати свою думку вниз і все ж таки зрозуміти що це за місто, але, знову таки, якась Сила ставить бар'єр і я чую тихий Голос: "Чекай!"
Чекаю.
І раптом спалах вогню накриває все місто.
На якусь мить я бачу ясно освітлені вулиці, будинки, навіть річку, в якій, як не дивно, віддзеркалюється цей спалах, але вже нічого немає окрім бурхливого кипіння вогню. А може це і не вогонь?
"Атомна бомба!" - проноситься в моїй голові. Але при цьому я - холодно спокійний спостерігач.
"Ні!" - чую Голос - "Це значно гірше!"
"Що може бути гіршим?"
"Дивись сам."
І я падаю на місто.
Я вже в ньому. Стою на тротуарі, якщо можна назвати так цю смугу вулиці. Машинально думаю про це, потім виходжу на середину вулиці.
Над містом небо світиться якимсь помаранчевим сяйвом, що повільно немов піднімається уверх від усього міста.
Стоять неушкоджені будинки, автомашини знайомих і незнайомих абрисів, але нема жодної людини.
Придивляюсь до газону, що іде, ні - повинен іти вздовж тротуару, і бачу, що його поверхня немов наждачний папір великої шереховатості.
Якісь незрозумілі отвори в ньому притягують мою увагу і я нахиляюсь, щоб розгледіти їх. І розумію, не зразу, розумію, що це канали в землі, в яких було коріння дерев.
Дерева щезли.
Трава щезла.
"То щезле все біологічне?" - автоматично питаю простір.
"Так." - говорить мені Голос.
"Тут були люди?"
"Ні. Тільки собаки, кішки, корови" - говорить голос іронічно.
"Що це?"
"Полігон іспиту принципово нової зброї."
"Зброї? Хто розробник?"
"Ти знаєш."
"Який це рік?"
Мовчання.
"Яке століття?"
Мовчання.
"То це прийдешнє?"
"Не зовсім."
"А що це?"
"Полігон іспиту нової зброї."
"То це війна?"
"Ні. Але це полігон іспиту."
"І це буде застосоване?"
"А ти як думаєш?"
"Хто розробник? Коли це було розроблене?"
"Розробка - початок 21 століття."
"Хто розробник?"
"От ти і з'ясуй це. І ще: що треба зробити, щоб це випробування не відбулося."
"Як, як все це зробити?"
"Поговоримо потім."
Я відчуваю, що залишився сам, що Голос покинув мене. Іду до автомашин, щоб побачити номерні знаки. Їх на автомашинах нема.
Ходжу між автомашинами. Заходжу в перший-ліпший будинок через відчинені не мною двері.
Хол.
Шукаю написи і зразу натикаюсь на кирилицю. Увага! Ривком підскакую до стіни. Так. Це дошка об'яв. Написи на російській мові.
Отже, це Росія?
Яка пора року?
Не можу визначити - снігу немає, а температуру повітря не відчуваю, бо не маю для цього тіла.
Росія.
То це все в Росії?
Рік! Який зараз рік?
Раптом чую Голос: "Досить! Ти побачив потрібне. Повертайся!"
"То що, це неминуче? Скажіть, це "так"?"
"Це вірогідне, вельми вірогідне. Але - поговоримо. Ти ж не хочеш, щоб таке було? Поговоримо. З колегами. Повертайся."
І я повернувся, але перед очима все ще стоять чорні будинки у помаранчевому сяйві розкладеної біомаси.
17:45
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555719
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.01.2015
Сплетіння років у десятиліття
Промайнули вже немов швидкий сон:
Кохання злети, образи-злиття,
Шрами від травм, поранень життя основ.
І коли в пам'яті це опадає,
Немов невблаганно осінні лист,
Серце в тузі завжди калатає,
Немов біля тебе стою і мій хист
Без втрати перших торкань долоней,
І без втрати довіри твоєї...
Немов знову у твоєму полоні,
Почуття наші - як дві паралелі.
Пів віку пройшло, як ми не єдині,
Наші доньки за віком бабусі,
В мені досі б'ють дзвони провини -
Я прийняв прокляття баби Марусі.
29.01.2015
К.
-------
"Людина вулиця" А4; 1965;
Кольоровий папір, туш, пензель
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2015
ВСТУП
28.01.2015* 7:50
Отже, мені під ранок Запропоновано писати "Хроніку прийдешнього" методом "Мандри думок".
Перш ніж робити це, необхідно, судячи з усього, ще раз з'ясувати термінологію, викресливши суть терміну "Мандри думок".
Серед "просунутих" існує розуміння, що є так звані проекції - астральна та ментальна. Про Астральну проекцію написано багато і достатньо буде послатися на три книжки Роберта Монро - російська мова: "Путешествия вне тела"; "Далекие путешествия"; "Окончательное путешествие". Мені не довелося пережити щось подібне до того, про що говорить автор, а в його книгах зосереджений тільки його власний Досвід. І причина того, що я не маю такого Досвіду, як тепер стало остаточно ясно, в тому, що я є ментальщик.
Іншими словами: весь мій власний Досвід спілкування/входження/паралельного існування у та поза ПараНормальністю/ПозаРеальністю базується виключно на ментальній здатності мати і виконувати це.
Безумовно, можна послатися на літературу, де різноманітні контактори мають Контакт з різними представниками Різних Світів, Сил, навіть з богами, бо всі вони мають цей Контакт через переведення Віртуального у Вербальне, адже мають Голос. Але я не зустрічав в цій літературі роз'яснення, що саме є Ментальна проекція, хоча і вважаю, що така література існує за межами мого досягнення.
[i]Ментальна проекція[/i], як я розумію, виходячи із мого Досвіду, зводиться до того, що людина, не втрачаючи чи втрачаючи зв'язок із реальністю в тій чи іншій мірі, має можливість бути присутня ще Десь.
[i]Ментальна проекція [/i]не вимагає ніяких змін Свідомості чи її Розширення, чи застосування якихось Спеціальних Технік, які так полюбляють "астральщики".
[i]Ментальна проекція[/i] - це суто інформаційна "технологія", якою володіє людина. При цьому мало мати Контакт чи мати Голос. Перша аналогія, яка приходить мені на думку, то це щось на зразок абсолютного слуху - людина з таким талантом практично не може розказати іншій людині, яка не володіє цим талантом, що це таке, мати абсолютний слух.
Мимоволі пригадав, як колись в Сумах зустрів жінку, яка мала абсолютний слух. Вона закінчила консерваторію і працювала в дитячому садочку музичним працівником. Прийшла до мене з надією, що а раптом я їй допоможу - їй дуже тяжко було жити зі своїм талантом, бо кожний день сприймала життя як какофонію різноманітних звукових дисонансів.
Я тоді сказав, щоб вона стала композитором і "підштовхнув" її до Музики Сфер. Хвилин п'ять сиділа із закритими очима, по її щокам котилися сльози. Потім відкрила очі. В них бух захват і біль, і вона сказала: "Яка неймовірна краса! Але я не зможу її записувати і бути композитором - у мене мала дитина на руках". Її чоловік був мій колега, архітектор, страшний деспот, який заздрив її таланту.
[i]Ментальна проекція[/i] може бути спонтанна. Це коли раптом ти не по своїй волі чи не своєму бажанню починаєш існувати абсолютно свідомо в двох Світах. При цьому ти не втрачаєш сам себе, хоча інколи і виникає переконання, що твоє "Я" Там і взагалі значно більше за "я" в реальності.
[i]Ментальна проекція [/i]може бути "побутова", коли твоє спілкування з Голосом є повсякденною практикою. Так у мене тягнеться із 1990 року після Ініціації. Інколи бувають паузи, інколи довгий час не маєш такого спілкування, але рано чи пізно тебе Повертають на круга своя.
[i]Ментальна проекція[/i] має різновид, який я називаю [b][i]"Мандри думок"[/i] [/b]. Це коли ти немов "відпускаєш" свою думку і вона починає вільно мандрувати Десь. Безумовно, ніякої деформації Свідомості нема, просто ти думкою існуєш Десь паралельно до своєї реальності, але повноцінно, немов Там теж є твоя Реальність.
Як правило, ніколи не знаєш де саме опинишся, в кому раптом опинишся і що саме будеш Там переживати чи що будеш Там виконувати.
Інколи Там для тебе все чуже і страшне, інколи цікаве і навіть знайоме (дежавю), але є одне залізне правило: ти повинен фіксувати пережите при будь-яких умовах, навіть якщо це для тебе є мерзопакосним чи не зрозумілим.
В моєму випадку цікавим є те, що всі мої Мандри Думок відбуваються при умові, що я готовий фіксувати їх, хоча перші Мандри і були спонтанні.
8:40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555362
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.01.2015
Наповнений по вінця ностальгічно біллю, малював я
твій портрет.
Ти, я, донька, син - там, на чужині, в Апрелівці, хитався
наш квартет.
Моя робота, твоя робота, чужий російський нам
уклад.
"Я ненавиджу, ненавиджу!" - в любові казала ти мені
стократ.
І я, незграбний у протесті, назвав портрет твій тоді
"Мій кат".
28.01.2015
К.
----------
"Мій кат" 690х490;
полотно на картоні, темпера;
01.04.1974
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555348
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.01.2015
Привіт! То що, забув як ми разом єднанні були?
Забув як причароване зі мною спілкувався?
Забув як ти до мене волав із інкунабули?
Щоб я із сьогодення мого із тобою знався?
Забув, як я тоді казав на що чекати треба?
Про перегони, тягар і високу вартість хліба...
Забув. Визнаю: винен, на жаль, це я тебе забув.
Забув як я натхненно і безтурботно жив та був
Безтямно щасливий, бач, у життєвих навіть болях,
Як не знав, що буду задіяний у чужих долях.
Знати, як казав Оруел, страшний для людей тягар,
Бо мимоволі падаєш в коло остраху і чвар.
Не знати, як казав Оруел, - самооборона,
Щоб на тебе не падало нездоланності гроно.
Напевно, вибач, зараз ховаюсь за Оруела,
З тобою говорю, але не говорю з прийдешнім
Самим собою. Боюсь, мабуть, що з'явиться рило
Правди: я все життя був не правим і стало грішним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554883
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.01.2015
Де Той Світ, де, можливо, існують мої пращури -
Різного рівня батьки та всі дідусі і бабусі?
Які закривають їх від нас непереборні мури?
То де Той Світ, в який я від повсякдення звільнюся?
23.01.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554057
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.01.2015
Виявляється: для націй є генетичний алкоголь-маркер,
По якому росіяни мають аж шістдесят сім відсотків.
Українці на сімнадцять відсотків мають гріхом цей якір.
Тепер зрозуміло чому росіяни до п'янства так падкі!
22.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553812
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.01.2015
Усі свята пройшли, а біль не проходить
Країни моєї і народу мого -
Смерть на сході країни ще хороводить,
Але скоро зупиниться, дня одного.
Можливо, що це буде дуже не скоро,
А може вже завтра враже підлий втече,
Щоб рятувати власні міста, собори,
Палаци багатих, навіть бідне сільце.
Будемо ми радіти, не святкувати,
Бо роботи оновлення буде за край,
Але ми не втомися все промовляти:
"Боже, Кривавого Вову далі карай!"
На жаль, Кара ця буде не персональна,
Адже постраждає весь [i]расейський народ[/i],
Ця Кара була б напрочуд ідеальна,
Якби був покараний тільки [i]Раша-зброд[/i].
19.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553218
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.01.2015
Обоє своєї країни є палкі патріоти
І обоє пройшли до Влади від партії по квоті;
Маніфестація наглості, хамства - звична їх збруя
І піаром вони випадають із Владного стрія;
За їх плечима стоять таємні фінансові сили -
Нема такого/такої, кого б вони не побили б;
Пізнали/люблять/шанують оба шлях у Президенти,
І тому вони оба Можновладдя є резиденти;
Вони завжди/всюди/завжди тільки ура-патріоти
І кричать про це голосно аж до надриву аорти.
Ви чуєте громовий храп/регіт, хоча і не кінський?
Це із Росії люто нас ненавидить Железнівський.
Ви чуєте як з Паразитами воювати тяжко?
Це в Україні люто нам правду/матку ріже Ляшко.
17.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552344
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2015
Ми ідемо зі сцени життя,
Свої відігравши так і сяк ролі -
Хтось в пошані тихо іде в небуття,
А хтось у стражданнях від болі.
Далі, здається, ми - глядачі,
Що на екрані бачать земне життя,
Де люди-актори, до нас ідучи,
Неухильно летять в забуття.
Вірогідно, що наше людське життя -
Трагикомедійна є драма,
А Реальність, як частка Буття,
Тільки є така собі Футурама.
16.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552129
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.01.2015
15.01.2015 * 10:30
Мені не довелося зустріти в літературі узагальнену назву для широкого спектру сенсорних дій по прогнозуванню, діагностуванню та інших подібних дій, тому і прийняв у свій час такий термін. Але простіше за все, напевно, показати що саме я вкладаю в цей термін.
[b]1. Сенсорне Діагностування[/b], яке включає в себе Діагностування людини, територій та подій.
Це три самостійні блоки, які в моєму випадку мають самостійні методики, але всі базуються на Ментальному Читанні без будь-якої зміни чи деформації Свідомості.
Ці три блоки можуть бути розкриті як самостійні теми (1.1; 1.2 та 1,3).
[b]2. Сенсорне Читання бізнесової та життєвої ситуації.[/b]
В моєму випадку є декілька модифікацій:
2.1. Пряме Сенсорне Читання;
2.2. Матричне Сенсорне Читання;
2.3. Сенсорний матричний прогноз.
Напевно, що доцільно дати пояснення.
[b]2.1. Пряме Сенсорне Читання.[/b]
Один раз мій старий товариш Володя Ш. подзвонив та сказав, що один його товариш у відчаї просить мене допомогти йому, бо Володя розказав йому про мої здатності. Я приїхав на зустріч.
Це був чоловік років 40, чемний, але сухий та трохи манірний у поведінці. Сказав мені:
- У мене проста тема: один підприємниць має мені борг. Гроші мені зараз конче потрібні. Він повинен місяць тому віддати, але все тягне. То от: чи отримаю я борг від цього негідника?
В мені немов Хтось посміхнувся і я сказав:
- Ви отримаєте цей борг, але незвично, на протязі 10 днів.
Він недовірливо подивився на мене, потім на Володю, той кивнув йому, він мовчки поклав переді мною 10 доларів та пішов, потиснувши нам руки.
Пройшло три дні. Володя знову подзвонив:
- Слухай, Вітя! Тут ще один мій приятель просить у тебе консультацію.
- Добре, я приїду. Зараз? Добре. Буду через 30 хвилин.
Я побачив чоловіка теж десь під 40 років, а може трохи більше, огрядний, малого росту, метушливий, знервований, весь час бігав по кімнаті.
- У мене проблема: маю борг своєму приятелю, але не маю можливість віддати, хоча добре розумію, що це ганьба, що я підставляю його, а ми дружимо здавна...
В мені Хтось зловтішно кувікнув і я сказав:
- Та ви віддасте цей борг натурою, в еквіваленті.
Чолов'яга завмер і здивовано запитав:
- Як так?
- Не знаю як, але віддасте.
Він був спантеличений. Грошей не дав за консультацію, бо Володя сказав йому: " Я з Вітьою розрахуюсь сам".
Знову пройшло три дні і знову дзвоник Володі з проханням приїхати до нього в офіс. Приїхав. Після привітань він витягнув пляшку горілки і протягнув мені:
- Це тобі з вдячністю передає Олексій.
- Який такий Олексій?
- Останній мій приятель, якого ти консультував. Він зробив так, як ти сказав: завіз Василю вантажівку горілки. Той прийняв. Борг погашений. Всі задоволені.
- То ти сплавив до мене як винуватця, так і страждальця?
- Так! - розсміявся Володя.
[b]2.2. Матричне Сенсорне моделювання.[/b]
В цьому випадку будується матриця, де приймається, що Х = 0--1 ,00, а Y = 0--1,00 та -Y = 0 -- (-1,00). Іншими словами: приймається матриця у вигляді І та ІІ квадрантів Декартової системи. При цьому наближення значень Y до 1,00 означає успіх, а при наближенні значень Y до -1,00 означає крах.
Замовник сидить напроти. Йому пропонується подумки уявити проблему, з якою він прийшов і на матриці за допомогою Голосу визначається точка, яка співвідноситься із його проблемою. Далі йому пропонується шукати засоби вирішення і відповідним чином фіксуються зміни на матриці. І так доки не наблизиться точка на матриці до оптимуму, коли Х = 1,00 та Y = 1,00.
З одним бізнесменом я працював 2 години, поки він не відпустив мене. Я вийшов з його кабінету хитаючись, але заплатив він мені тоді дуже гарно (замовник завжди сам визначав вартість моїх послуг).
Ця форма має дуже важливий плюс: я не знаю суть проблеми замовника.
[b]2.3. Матричний Сенсорний прогноз. [/b]
Та сама Матриця, але в ній значення Y те саме, а от значення Х показує певні відрізки терміну - години, дні, місяці чи роки. Далі виконується Сенсорне Читання змін певних подій в часі. В тому числі і в умовах впливів на ці події. Фактично мова їде про пласку модель футурмобілей і пошук оптимальності в ній.
[b]3. Ментальне Читання.[/b]
Колись ми "грались" цим всією сім'єю, потім втрьох - я і два молодших сина, а тепер я це можу робити тільки із молодшим сином Дарієм, бо Світозар вже має свою сім'ю.
Суть цієї форми Сенсорного Читання така: хтось подумки формує питання чи тему і говорить, що можна Дивитися. Тоді інший (інші) сенсорно виконують операцію Бачення.
Є достатньо суворі вимоги до формування питань (тем):
1. Питання (теми) повинні мати максимально лаконічну форму.
2. Питання (теми) не повинні бути банальними, такими, відповіді на які можна отримати в реальності звичними методами.
3. Питання (теми) повинні мати максимальну конкретність.
Останнім часом ми з Дарієм рідко так "граємося", але вчора я попросив його зробити це. Питання подумки ставив я. Їх було чотири, два - особисті. А от третє та четверте були значущими.
Третє питання у мене було: ""Україна через півроку?"
Дарій закрив очі, завмер на мить, відкрив очі і сказав:
- Бачу чоловіче обличчя, з лівого ока повільно стікає сльоза.
Четверте питання: "Росія через півроку?"
Дарій закрив очі, сидів так хвилин дві, відкрив очі і сказав:
- На чорному фоні білим намальований білий кінь і чоловік на ньому. Вони стоять на бугрі, а в далені, внизу, розташоване середньовічне місто - мур, головний в'їзд в ньому, блищать куполи церков, дахи палаців, будинки. Вершник на коні починає спускатися вниз, але їх дорога донизу іде не прямо, а з різними зігзугами, ухиляннями, повз каменюки різного розміру. Коли вершник на коні досягає нарешті головного в'їзду до міста, то з'ясовується, що ця пара вже кольорова, але що вершник і та його кінь побиті, криві, деформовані, в ґулях, вимарені і кволі.
Коментар не потрібний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551860
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.01.2015
Якщо вовк переодягнувся в шакала,
То хіба Вівцю цю не дістало?
16.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551839
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.01.2015
Коли впаду на стиглу землю,
А буде це вже неодмінно,
Згадайте як вам було приємно
Від сонця ховатися проміння.
Згадайте, як під моїм пологом
Ви цілувались і любились,
Як говорили про пологи,
Як ваші серця в коханні бились.
Як ви приходили до мене,
Щоб зняв я з вас тенета горя,
Як щастя було достеменне,
Що син живий і є героєм.
Жолуді далеко рознеслися,
Та прошу: хоч парочку візьміть
І посадить у землю міста,
А там я так продовжу життя мить.
12.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550947
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.01.2015
Між нами прірва часу і території,
І кожний існує в континуумі власному,
І нам не зустрітися навіть в теорії,
І ніколи не грітись на сонечку ясному,
І не стрибати разом у воду пригоди,
Не любуватись красотою стрімкого Бугу,
Навіть не наші літають десь привороти,
І нема поряд заздрощів подруги чи друга.
Ми знаємо про існування один одного,
Навіть думкою можемо зустрітись в Карпатах,
Нею навіть злітати до Криму нагорного,
Хоча ми - тільки люди, не із виду крилатих.
Між нами прірва терміну і прірва часу,
Хоча і дано спілкування нам віртуальне.
Так, ми поєднанні у Вертикальну Расу,
Але є Заборона на єднання вербальне.
12.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550943
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 12.01.2015
08.01.2015 * 16:45
Я колись, коли працював у в/ч 4000, разом з Олегом Герасименко розробив систему, як виявляти вплив певних Сил на події в банальному житті , і не тільки. Ми тоді, на жаль, не реалізували нашу ідею, бо в/ч розформували, але чи є в наших намірах рація?
[i]В намірах рації немає, бо не всяке Знання слід давати в руки пересічним людям. Тому ваша ідея і не була реалізована. Особливо, якщо врахувати те, що цю ідею достатньо просто можна було би використовувати во Зло.
Сама ідея, якщо розглядати її з точки зору потреб коригування ПРЛ, не погана, але навіщо всім розказувати про що і як саме ти думаєш?
Повернемося до порушеної Теми.
Зараз дуже цікаво дивитися, як реалізується задача нищення Рашизму. Для цього треба не багато: розглядати всі події з точки зору самої поставленої задачі.
Приклад. В Мережі з'явилася інформація, що Путін та його оточення мають намір повністю закапсулювати Росію від міжнародного товариства та кинути всі сили на економічну, політичну і навіть культурну дестабілізацію України. Що це означає?
Банальне: коли Бог когось карає, то відбирає розум. Зараз зруйнувати таким чином Україну неможливо. Навіть при тому, що практично всі структури української влади просякнуті П'ятою колоною манкуртів та зрадників, компрадорів, навіть в цих умовах це не буде реалізоване, бо для цього слід вбити всіх українців.
Дуже цікава паралель зараз між Путіним та Януковичем.
У Януковича була чудова можливість увійти в Історію України, Європи, Людства в якості мудрого державного діяча. Для цього слід було тільки поставити підпис під європейським входженням України. Але у нього розум був відібраний, він мов метелик на вогонь полетів на змову із Путіним. А Януковичу б після підпису вибачили би майже все!
Тепер Путін. Замість того, щоб "красиво" вийти із авантюри, яку він розпочав, знову таки - розум відібраний, він несеться на вогонь розплати та знищення.
От як події вписуються у вимоги/коридори обумовленостей ПРЛ, ліквідації збоїв в ній.
Ми[/i]
17:10
10.01.2015 * 13:15
[i]Ми хочемо припинити вести розмову на цю тему. Є багато цікавого і потрібного, що нам слід оговорити, але це вже закрита інформація.
[/i]
А чи є така інформація, яка не є закрита? Адже я хочу її показувати в Мережі.
[i]Зараз - ні. Треба почекати приблизно місяць - буде багато подій, які і оговоримо.
Зараз - зроби паузу.
Ми[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550677
рубрика: Проза, Езотерична лірика
дата поступления 11.01.2015
Немов дирижаблі в повітрі пливуть надії -
Аеростати захисту нас від атаки вражої,
І ми у захваті від красунь з ім'ям Надія,
І життя засіваємо з ними заради врожаю.
Немов радарний промінь чатує наша віра -
Це захист суспільства від раптом підступності вражої,
І ми у захваті від красунь з іменем Віра,
І життя засіваємо з ними заради врожаю.
Немов супутника очі обгортає любов -
Це міць/броня життя країни від навали вражої,
І ми у захваті від красунь з іменем Любов,
І життя засіваємо з ними заради врожаю.
10.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550668
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2015
07.01.2015 * 16:50
Отже, все зводиться до цього? До переходу Вертикальних Рас?
[i]З точки зору ПРЛ саме так і є.
Справа у тому, що яким би не було ефемерним те, що було показане у розподілі "просунутих" людей по країнам Європи, воно показує головне:
- є Лідери, які фактично і почали цей рух від 5ВР до 6ВР, і Україна по цьому показнику випереджає інші країни;
- є Аутсайдери, які є гальмом для цього руху.
Можна проробити гарний статистичний аналіз і отримати реально достовірні данні, але хто це буде робити і навіщо?
Є ще один дуже важливий аспект, про який ми ще не говорили: якість та суть "просунутих". Мова іде про те, що саме є головним ідеологічним стрижнем у цих "просунутих".
Серед таких людей дуже мало альтруїстів, бо людська натура та суть будь-якого таланту вимагає експлуатувати його, бо поховання таланту Карається. Та Вищі Сили ніколи не деформують Свободу Волі такої людини, бо вона сама обирає шлях свого життя. І в цьому питанні є велика різниця між Україною і Росією.
Те, що була ліквідована організація, в якій ти працював езотериком в ранзі старшого наукового співробітника, заслуга не тільки спецслужб Росії. Невже ти можеш уявити, що Ми не могли захистити в/ч 4000? Але навіщо? Адже Україна ні в якому разі не повинна використовувати ПараНормальність в якості зброї!
Для Росії це питання давно вирішене - на службі у Агресора є багато твоїх колег, які справно виконують замовлення власників держави - хтось таємно від суспільства та загалу, а хтось демонстративно. Тебе вразило те, що у Фейсбуці Павло Глоба пророкує на 2015 рік занепад США та Європи і пророкує піднесення Росії? Нічого дивного - пригадай його пророцтва в 1990 році, коли він у Києві пророкував, як Україна буде незалежною, а потім радісно увійде у сонм держав на чолі із Росією. Він знав, що СРСР приречений, а от другу частину свого пророцтва він виконував свідомо відпрацьовуючи замовлення.
Таких прикладів можна привести безліч.
В Україні був неймовірний бум на появу людей з різноманітними езотеричними здібностями після Чорнобильської катастрофи. Але де зараз Ніколаєва, Островський зі своєю МАПЕ, Кандиби та безліч інших їм подібних? Чому видатний екстрасенс у минулому К. Бернацький, твій гарний товариш у минулому, зараз не тільки втратив свої здібності, а і знаходиться під Карою? Чому Тарас Шейко, ясновидець та езотерик від народження, спадковий відун, пішов у алкоголь? Чому так швидко пішов з життя Кротохвиль? Куди поділися всі ці школи екстрасенсорики у Києві, коли раніше навіть Будинок Вчених регулярно проводив семінари та лекції, майстер класи по питанням Езотерики, прикриваючись фіговим листком вивчення офіційною наукою Екстрасенсорики? Чому померла одеситка Лобановська, яка так ретельно продовжувала Одеську школу Еніології? Після чого Еніологія в Україні почила в бозі.
Можна перераховувати і перераховувати людей та організації, що були задіяні в цьому процесі.
Відповідей на поставлені питання декілька:
- неймовірно мало таких езотериків, які пройшли випробування Іспитами і вціліли;
- ті, що пройшли, мало мають у своїх рядах тих, хто Бачить/Знає суть справи і головне: роль України в подальшому розвитку Людства;
- а серед таких, хто має Місію, мало таких, кому Дозволено, а головне - хто наважується про це говорити.
Витримати тягар Знання дуже тяжко.
Тобі скільки років потрібно було, щоб усвідомити це? Скільки шепоту, тихих слів, окрику, ударів треба було не чути, щоб нарешті здатися і почати свідомо, підкреслюємо - свідомо говорити про це?
Історія Людства не знає жодної людини, яка б мала Місію і від цього мала би зиск чи, як мінімум, гарно жила в добробуті. Але і ті, хто і не зважав на це, внесли свій внесок у розвиток Людства і 90% з них не залишили ніякого сліду в Історії Людства.
Точно так, як на війні перемогу роблять не генерали, а прості/невідомі солдати, вибач за таке порівняння, бо для Нас Війна є вершиною нерозумності Людства, точно так невідомі езотерики працюють на ПРЛ. Але ти давно все це знаєш та розумієш.
Христос воскрес - гарна загальнолюдська тема об'єднання людей. Але слід мати на увазі, що і Магомет об'єднав людей, як і Будда, як і в інших релігіях було/є таке об'єднання. То був час панування роз'єднання людей. А що зараз об'єднує Людство в цілому? Нічого.
Ми[/i]
14:30
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550357
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 10.01.2015
Вечір любить в житті кодову фразу:
"Ще не вечір." - кажуть люди - "Ще не вечір!"
Адже вони входять у Ніч не зразу,
А почавши шлях по життю із малечі.
10.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550336
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2015
От і все: молодший син дорослий!
Додаток в підсумок мого життя.
Стрункий, красивий, великорослий,
Він ще не має сили завзяття.
Але його добрі очі, руки,
І не розкритий хист художника,
Дай Боже! - не будуть,немов круки,
Шматувати як неспроможника.
Я зичу, синку, тобі Удачі!
Талант ти маєш - бережи його!
І мрію: ми їдемо на Дачу -
Там художня творчість синка мого.
09.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550136
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.01.2015
Ранок дарує нову надію,
Що цей день промайне немов свято,
Що привело мене в Коломию -
Тоді на лижах ходив завзято.
Погляд у вікно - і вправний кравець
Згадок про сніг і сміх у Карпатах,
Про новорічний в снігу Воловець.
Та про пиво в кафе плюс купати.
Ранок як згадка про те, що було
І, як то кажуть, давно загуло.
09.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550133
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.01.2015
[i]Тепер цікаво зЧитати появу таких людей в країнах Європи із розрахунку на 1000 мешканців/громадян.[/i]
Я хочу вивести тільки остаточний результат такого Читання.
[i]Можна і так, але ще раз підкреслюємо, що це вияв тенденції/обумовленості...[/i]
Добре. Отже, ми можемо записати, що на цей момент країни Європи мають такий розподіл "просунутих" людей, які мають коефіцієнт Вертикальної Раси більше 5,00 - без прояву якоїсь "середньої по палаті",:
[b]ЛІДЕРИ[/b]
[b]Лідери 1-ї руки[/b] (до 55/1000): Данія, Україна
[b]Лідери 2-ї руки[/b] (до 45/1000): Вірменія, Греція, Грузія, Німеччина, Норвегія, Польща, Туреччина, Угорщина
[b]Лідери 3-ї руки[/b] (до 35/1000): Великобританія, Іспанія, Італія, Македонія, Молдова, Нідерланди, Сербія, Словаччина, Словенія, Чехія
[b]АУТСАЙДЕРИ[/b]
[b]Аутсайдери 3-ї руки[/b] (до 10/1000): Австрія, Бельгія, Естонія, Кіпр, Фінляндія, Хорватія, Швейцарія, Швеція
Аутсайдери 2-ї руки (до 5/1000): Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн, Люксембург, Росія, Румунія
[b]Аутсайдери 3-ї руки[/b] (0-3/1000): Андорра, Ватикан, Мальта, Сан-Марино
Інші країни - "болото".
06.01.2015 * 16:10
Як я розумію, тепер слід оговорити цей розподіл країн. На перший погляд, у мене викликає подив те, що Данія опинилася в Лідерах. Україна не викликає подиву.
[i]Різний ґрунт.
Данія - одна із країн, де менше за все у свій час "попрацювала" Інквізиція.
В Середні віки проявилась, як виявилося - передчасно, мутація розширення сенсорності у людей. Вона, як не дивно, була обумовлена неймовірною набожністю тодішніх європейців. Вона була намолена.
Слід підкреслити, що жінки в Європі завжди були більш набожні, ніж чоловіки. Тому, не по правилам, це розширення сенсорності почало проявлятися саме у них. По правилам все повинне бути інакше: будь-яка мутація завжди проявляється у чоловіків, а жінки закріплюють її через народження дитини від такого чоловіка. Цей процес теж тоді йшов, але слід врахувати, що в ті часи було повне панування чоловіків і, до того ж, чоловіки завжди могли сховатися в релігії, бо християнство базувалося і базується на пануванні чоловіків.
Якщо подивитися на інші групи, то Данія тільки незначно випередила країни Європи, але, повторюємо, це є наслідок того, що вона менше за інших постраждала від Інквізиції і таким чином зберегла генетичне закріплення тенденції.
Лідерство України має інший ґрунт - Чернобильська катастрофа і какофонія сенсорного розкриття людей після цього.
Взагалі, нема рації шукати/показувати чому та чи інша країна опинилася в тій чи іншій групі Лідерів, краще зосередимося на Аутсайдерах.
Країни, що входять в групу 3-ї руки, мають такі показники через малість населення. Хоча в групі 2 опинилися Ліхтенштейн та Люксембург.
По великому рахунку, різниця між цими групами мала, вони можуть бути і об'єднані, але слід зупинитися на достатньо значущих країнах, що опинилися в групі 2.
АЛБАНІЯ - консерватизм, какофонія віросповідань і навіть спадкове закріплення ортодоксії є причинами того, що "просунуті" люди в цій країні такі рідкі.
ІСЛАНДІЯ - майже та сама причина, але скоріше за все спрацьовує малість населення. В той же час, саме по цій причині такі люди в повазі, а не так, як в Албанії - остракізмі.
РОСІЯ - незважаючи на те, що показник 5/1000 є низьким, враховуючи масив населення, в країні є багато "просунутих", але какофонія соціально-духовного життя автоматично продукує какофонію езотеризму. Тому серед цій когорти людей є і майже святі люди, і мракобіси.
РУМУНІЯ - по великому рахунку, історія існування цієї держави за останні 200 років мало давала шансів для закріплення езотеричності, тим більше, що тінь Дракули мимоволі лежить на всіх популяційних об'єднань румун.
Про Аутсайдерів 3-ї руки скажемо тільки одно: в цих країнах завжди Церков мала достатню силу, хоча суть самої Церкви в цих країнах різна.
Але наша розмова в цьому аспекті має значення тільки в межах порушеної Теми, а саме: нам необхідно зрозуміти, що Україна має одну із обумовленостей для входження у вимоги ПРЛ саме в тому, що має високий показник не тільки прояву людей/носіїв Коефіцієнту Вертикальної Раси вище 5,00, а і по генетичному закріпленню його.
Це з одного боку.
З іншого боку, ми маємо, що в конфлікті Росії та України є і конфлікт показників обумовленості руху в цих країнах від 5ВР до 6ВР.
МИ[/i]
16:40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549859
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.01.2015
День - мов згадка про сонячну радість Перуна.
Чи грозова таємниця Цура і Пека?
Вже не літає по церкві Панночки труна,
Бо день має від Святого Духа опіку!
08.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549842
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 08.01.2015
05.01.2015 * 9:00
[i]Перехід від 5ЦЛ до 6ЦЛ обумовлюється, перш за все, появою людей 6-ї Вертикальної Раси.
Ми можемо про це говорити двояко:
- що собою будуть уявляти люди 6ВР;
- що собою уявляють люди, які мають вже коефіцієнт Вертикальної Раси більше К=5,00.
[b]Люди 6 Вертикальної Раси (6ВР) будуть мати такі характеристики:[/b]
1. Мироносність.
Тобто: повне несприйняття агресивності в будь-якій формі. Абсолютне несприйняття насильницьких дій, але при цьому здатність блокувати такі дії не тільки по відношенню до себе, а і по різноманітності популяційних утворень - здатність об'єднувати свої ментальні сили заради цього.
2. Здатність існувати, як мінімум, в інших Агрегатностях Континууму не втрачаючи зв'язок із рідною Агрегатність - Реальністю.
3. Регуляторна здатність повного опанування свого Тіла, перш за все - Реального і, таким чином, практично як можна довго існувати в умовах ТриЄдності. Це ще не безсмертя, але вже крок до нього.
4. Телепатична форма спілкування, здатність регулювати, контролювати та розширювати цю віртуальну форму спілкування. Слід враховувати, що телепатія є основною віртуальною формою спілкування в нашому Бутті.
5. Здатність мати спілкування майже з усіма формами Розуму на Землі та в Сонячній системі (мінімум).
6. Здатність виконувати Ментальні Мандри в межах окресленого Всесвіту в усіх Агрегатностях Континууму.
7. Здатність природно підключатися до будь-якого Інформаторію в межах Всесвіту, не кажучи вже про Сонячну систему і Землю.
8. Здатність формувати об'єднання з усіма видами Хомо Сапієнс на Землі та поза її межами. Ця здатність особливо цінна в умовах майже повного розмежування видів Хомо Сапієнс на Землі зараз.
9. Здатність контролювати всі Кармінні тягарі та знищення їх в історичній перспективі. Це робити тяжко, бо Людство фактично створювало цей "спадок" всім своїм існуванням досі.
10. Здатність всі свої характеристики закріплювати та удосконалювати за рахунок репродукції. При цьому буде відбуватися поступове нарощування коефіцієнту Вертикальної Раси від 5,00 до 6,00.
[b]Люди, які належать до 5ВР, але вже мають коефіцієнт Вертикальної Раси більше 5,00.[/b]
Для таких людей характерним є:
1. Як правило, не усвідомлення своїх особливостей, бо вони переконані, що таке (незвичне) притаманне всім людям.
2. Вони мають "Вчителів, Голоси, Бачення тощо", які явно виходять за межі сприйняття пересічними людьми. Ця здатність має хаотичний характер, у різних людей проявляється по різному, але їх здатність мати контакт із НеРеальністю для них є звичним явищем.
3. Як правило, вони не розказують про це іншим людям і не експлуатують це ментально, хоча серед них часто і з'являються цілителі.
4. Вони здатні мати передчуття/передбачення, але, як правило, локального, особистістю типу, хоча при цьому навчаються вірити собі з трудом.
5. У них дуже критичне ставлення до соціальних інститутів, хоча самі всіляко і уникають брати активну участь в соціальному житті.
6. Вони, як мінімум, пацифісти.
7. При репродукції вони подальше закріплюють та розвивають свої здатності - в однаковому ступені як жінки, так і чоловіки. Цікавим є тяга "просунутої" статі одної до одної.
МИ[/i]
10:20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549586
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.01.2015
Ніч - іспит тебе на розум,
Де сон єднає Прав, Слав і Яв,
Вони питають тебе разом:
"Що ти вдень в собі проявляв?"
07.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549575
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 07.01.2015
04.012015 * 16:10
[i]Необхідно зупинитися ще на одному моменті: стан розвитку європейського самопізнання.
Європа, по суті справи, єдине дійсно потрібне на цей час популяційне об'єднання людей, яке впритул підійшло до трансформації своєї духовності до потрібного, до вимог ПРЛ на цей момент.
Ми можемо враховувати те, що країни Європи досі різні і це дуже добре тому, що національна різноманітність є основою різноманітності бачення Всесвіту в усіх його проявах та в усіх сферах такого бачення.
Безумовно, протиріч та незлагоди в Європі багато, але для Нас цінним, дійсно цінним, є головне: європейці, європейські держави, країни та суспільства не бажають мати війну, розуміючи, що 3 Світова війна веде до руйнації Людства.
Це не пацифізм, який був притаманний окремим верствам населення чи навіть релігійним конфесіям. Це - глибинне явище, бо воно характерне для широкого людського масиву, а не якомусь певному прошарку суспільства.
Особливістю цього явища є розуміння, що життя людини є найдорожчим, що має Людство і Людина.
Таким чином, ми фактично маємо зіткнення двох ідеологій розвитку Людства, де:
- з одного боку є європеїзм з усіма його досягненнями, вадами та красами, де все будується навколо людської гідності та цінності людського життя;
- з іншого боку є рашизм, теж з усіма досягненнями, вадами та красами, де все будується навколо сучасного рабства і де людське життя та гідність є ніщо.
Україна територіально, ментально та соціально-економічно стала полем бою цих двох Ідеологій.
Ми повинні сказати, що фактично починаючи з часів Київської Русі Україна завжди була в цій ролі. Мінялись соціальні устрої, мінявся щабель розвитку Людства, але на Українському краї завжди йшла боротьба між цими двома Ідеологіями. Просто зараз вона набула кульмінації.
Так, Україна зараз втрачає сотні, а може і значно більше своїх громадян, але на кону стоїть не просто життя мільйонів, а існування Людства.
Далі будемо говорити про обумовленості все ж таки мирного переходу від 5ЦЛ до 6ЦЛ.
МИ[/i]
16:35
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549332
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.01.2015
Вже звично: день належить тільки тобі -
Не треба бігти до маршрутки, в черзі стояти,
До зарплати весь час рахувати дні.
Звичне: ощадливо пити і їсти, і спати.
І спати!
06.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549322
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.01.2015
03.01.2014 * 12:10
[i]Все достатньо просто: обумовленості зійшлися.
Для України ця обумовленість формувалася довго, бо необхідно було щоб старий потенціал дійшов до абсурдного стану свого існування. Фактично в країні було два протилежних руху: один - повна стагнація Влади, другий - поступове пробудження нації і народу.
Справа у тому, що Росія фізично знищила Козацтво - часткове переселення козаків на Кубань, Дон і Ялик, частково - фізичне знищення Запорізької Січі, але знищити ментальність козацтва неможливо. Більше того: саме через те, що фізично козацтво було знищене, його ментальність розповзлася по всім територіям, де проживали і проживають українці. Яскравий приклад - боротьба УНА-УНСО за вільну і самостійну Україну.
Події 2004 року були фактично своєрідним попередженням. Але! Традиційно, бо в Історії Людства таке вже було не один раз, можновладці не почули і не зрозуміли це, і тому нема нічого дивного в тому, що відбувся вибух 2014 року.
В Росії все більше і більше набирало силу прагнення повернутися до Величі Царської Імперії + здобутки СРСР. Повернення гербу двоголового орла є показовим в цьому. Але, треба бути справедливими: все починалося в часи Советікуса.
У надрах КДБ у відповідній науковій "шаражці" була отримані прогнози по подіям:
- ті, які змінити неможливо = розвал СРСР;
- ті, які можна коригувати = стан соціалістичних країн та республік СРСР після розвалу СРСР;
- ті, які можна певним чином змінити на користь Росії.
Необхідно підкреслити, що в Росії майже ніколи не називали все своїми іменами і не визнавалося те, що не дає користь державі. Тому результати, які отримали в закритому інституті КДБ окультисти, були, м'яко кажучи, скореговані повністю на користь Росії, бо фактично СРСР була Росія + республіки/колонії в гарній упаковці.
По цій причині події, які відносилися до 2-ї групи, були вписані в 3-ю групу. (Ніби це не Карається!) Це привело до того, що ще до розвалу СРСР на базі структури КДБ був створений орган по Україні. І почалася ретельна та широкомасштабна підготовка до дестабілізації України з метою поглинання її Росією.
Поява Путіна є закономірна річ для Росії - не має значення прізвище! А от перетинання Росії з Україною передбачало:
- розвал Росією України із середини по всім напрямкам її існування;
- ретельна розробка шляхів поглинання Росією України.
Але!
Коли Бог карає, то він відбирає розум.
Окультні та ортодоксальні аналітики Росії не врахували дрібницю: козацький менталітет, адже вони все розглядали з позиції користі Росії і не були здатні врахувати те, що їм не притаманне.
Але фактично мова іде навіть про більше, ніж ця констатація фактів/подій.
Ми[/i]
12:40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549052
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.01.2015
Палає сонце на сході,
Засипана снігом земля,
Кружляє смерть в хороводі
І тягне мене в забуття,
Щоб забув я тебе, кохана,
Щоб забув, матуся, і тебе,
Що віра моя православна,
Що свобода не скоро зійде;
Палить вже опечені щоки,
Очі стають білі як сніг,
І рішуче сплутає кроки,
Коли стану я на поріг
Палацу, де сонце заходить,
Де біль вже в мені не горить.
Душа вже з мене виходить.
Зупинилась. До смерті за мить.
05.012.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549025
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.01.2015
02.01.2014 * 14:25
Ми весь час говоримо, що Кодувальники не кодують події, вони їх не створюють, а створюють певні колізії, які викликають події, що ідуть так, як це є найдоцільнішим з точки зору самої події. Навіть якщо колізія має ясне окреслене русло, то навіть в цьому випадку ніколи не можна сказати яка саме подія, в якій термін та як саме набуде чинності.
Для того, щоб проілюструвати це, слід послатися на вимарування В'ячеслав Чорновола із плину формування України як держави.
Безумовно, вбивство В. Чорновола було злочином. Безумовно, ця людина не була достойна такої смерті. Але!
Україна отримала незалежність не тому, що її вибороли такі борці як Чорновіл, а тому, що це було необхідно для розвалу СРСР, це був наслідок розвалу СРСР. Фактично, як це не звучить парадоксально, незалежність України зробили комуністи України на чолі із Л. Кравчуком. Це була поміркована перебудова влади комуністів, яка фактично існувала, приймаючи різноманітні форми, аж до 2014 року.
Незалежність України не була вистраждана нацією, народом, а Шестидесятники були тільки благим авангардом української інтелігенції.
Чорновіл по своїй суті був екстремістом. Ти знаєш, що він у свій час програв президентство Кравчуку саме через це. І зроблено це було Нами достатньо коректно.
Перед своєю смертю В. Чорновіл став ще більш значущою фігурою. Якби він прийшов до влади, то в Україні відбулася би громадянська війна і країна була би розколота на декілька державних утворень.
Такий сценарій, враховуючи роль, яку Україна повинна буде відігравати у подальшому розвитку Людства, Нас ніяк не влаштовував.
Враховуючи, що Рух, як соціально-політичне і національне явище фактично тримався на Чорноволі, в цьому випадку Чорновіл був приречений.
Безумовно, проти будь-якої значущої людини завжди точаться заколоти і Нам залишається тільки блокувати їх чи, і таке має місце, не робити це.
Що ж Україна отримала після загибелі В. Чорновола?
1. Рух, як соціально-політичне явище, самозруйнувався. Це дало можливість народжуватися фактично різноманітним патріотичним силам, бо все йшло до того, що Рух став би новоявленою КПУ.
2. Подальший розвиток України пішов не по шляху екстремальних дій та збуджень, а по шляху поступового росту самосвідомості мас.
3. Фактично всі президентства України до 2014 року йшли по принципу доведення, ще більше і більше, життя України до абсурду.
Абсурд почався з Кравчука, який всіляко прагнув вести країну "між крапель дощу", навіть за рахунок формальної заборони КПУ, його рідненької партії. Але головне було збережене - комуністична ідеологія не була засуджена та заборонена.
4. Помаранчева революція стала тільки першою спробою по виявленню росту самосвідомості людей. Але вона була приречена, тому що знову і знову була спроба контролювати процес зверху, бо маси були тільки активними статистами у перерозподілі Влади.
Провал Помаранчевої революції закономірний не тільки через зраду Ющенка, а і через наївність повсталих.
5. І, нарешті, революція 2014 року показала, що, нарешті, процес змін свідомості почав іти у маси людей.
Не треба бути наївними: боротьба старого та нового ще буде точитися довго.
Таким чином, перетин стану України в січні 2014 року та суті Росії і її напад на Україну в цей момент є закономірним.
Чому?
Поговоримо про це далі.
Ми
14:55
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548789
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 04.01.2015
Я падаю в сон як у насолоду,
Прокидаюсь вночі - різні причини,
І знову немов кидаюсь у воду,
Щоб спіймати у ній сонні лавини,
Які колихають мене на хвилі,
М'яко колишуть, мов мамині руки...
І що з того, що я лисий і сивий?
Адже сон бере мене на поруки!
03.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2015
31.12.2014 * 9:45
[i]Ми вже говорили про це, але доцільно повторити.
По великому рахунку, ні Італія для фашизму, ні Німеччина для нацизму не мали глибинного історичного підґрунтя, в той час, як Росія мала для укорінення більшовизму/комунізму таке підґрунтя, адже вся історія виникнення та розвитку цієї держави і є таким підґрунтям.
Тому в такому випадку у двобої не фашизм переміг?
Обумовленість цього достатньо проста: після його поразки достатньо легко було знищити його як соціальне явище, бо, якщо би він переміг, то комунізм/більшовизм тільки додав би собі моці, бо це була би не перемога однією узурпацією іншої, а перемога однієї держави іншої, Німеччиною СРСР.
З цієї точки зору фашизм/нацизм був би рано чи пізно переможений комунізмом/більшовизмом, але при цьому глибинність рашизму була би неймовірно міцна і на довго стала би пануючою для Людства, а це примусило би Нас виконувати вимарення 5ЦЛ через Катастрофу.
Надалі ми будемо використовувати термін "рашизм". Він зараз майже набув офіційності у світової спільноти. Але слід показати, що мається на увазі під цим терміном. Це:
- суміш ідеологічна фашизму та комунізму, нацизму та більшовизму, що обумовлює загарбництво в усіх його проявах;
- глибинний шовінізм усіх верств населення;
- агресивність та підступність, яка обумовлює войовничість;
- фарисейство;
- брехня, як державна та національна політика;
- різке розшарування населення по всім параметрам соціального та спіритуального існування;
- принцип: "Раб радий своєму рабству";
- імперіалізм/вождізм;
- не просто зрощування, а майже повна інтеграція релігії та держави в усіх вище перерахованих проявах;
- Хвороба Душі нації.
Напевно, можна окрім цих 10 ознак додати ще інші, але головне сказане.
Таким чином, головним для подальшого розвитку Людства є знищення рашизму. Але! Це повинне бути зроблене відповідним чином!
Чому?
Бо стоять ясні задачі:
1. Перехід від 5ЦЛ до 6ЦЛ повинен бути мирим, максимально мирним по принципу.
2. Треба при цьому уникнути необхідності застосовувати інститут "Катастрофа".
3. Необхідно при цьому максимально зберегти сучасні досягнення Людства в усіх сферах його існування.
Ми говоримо, що Ми і наші емісари ніколи не Кодують події. Ми просто визначаємо Загрози чи Похибки ПРЛ і створюємо умови для виправлення їх. З початком нового року, 2015, Ми і будемо це робити руками наших емісарів, хоча ці люди і будуть мати назву "Кодувальники".
Ми[/i]
10:15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548446
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.01.2015
Серед нас, колеги-поети, є такі,
Що Музу тимчасово залишили,
Бо постачають на блокпости і в полки
Все. Муза, Пегас для них є залишки
Життя на той омріяний час, коли мир
Запанує на теренах країни,
Воїн на фронті є головний їх кумир.
Волонтери - гордість всій України.
Я схиляю лису свою голову
Перед волонтером - псевдо: Ліоліна.
Цим віршем, колеги, вас не покорю -
Це: от в чому мовчання її причина.
03.01.2015
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548428
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.01.2015
29.12.2014 * 9:45
[i]Сучасна Людська Цивілізація зараз проходить період Кризи.Таке явище вже не раз відбувалося на Землі, бо ця Цивілізація є П'ятою - мається на увазі тільки Цивілізації Хомо Сапієнс сапієнс. Але є певні відмінності.
Дві попередні Цивілізації, Третя (3ЦЛ) та Четверта (4ЦЛ), були знищені на Землі через Глобальні Катастрофи тому, що не змогли подолати Війну, яка була інститутом рішення внутривидового конфлікту. Сучасна Цивілізація теж має той самий недолік, для неї теж головною вадою є Війна.
Якщо уважно продивитися Історію сучасного Людства, то з'ясується, що практично не було жодного дня, щоб десь на Землі не точилась війна. При цьому першопричиною війн було/є вже все: матримональні стосунки правлючої верхівки, територіальні претензії, релігійні прагнення бути ближче до Бога, навіть результати футбольного матчу.
Але в даному випадку Конгломерат Цивілізацій прийняв рішення (можеш навіть вважати, що це Вищий Розум), що є доцільність зробити спроби будувати Шосту Цивілізацію не по принципу майже повного вимарування попередньої Цивілізації через Глобальну Катастрофу, а через вервечку малих катастроф та визначити це як "Мирний перехід від 5ЦЛ до 6ЦЛ".
Серед науковців Людства, сучасного Людства, існує переконання, що кожна війна була/є основою для подальшого розвитку науки та техніки. Формально це так, але тільки формально.
Сучасне Людство пережило декілька глобальних масивів різних форм Війни, які завжди доводили ці форми до абсурду.
Перш за все слід сказати про Релігійні війни, які точилися споконвіку на планеті. Всі вони фактично показували одне: Бог відсутній, бо якщо Бог існує, і який є милосердний, то чому во славу його відбуваються війни?
Фактично всі Релігійні війни, не залежно від того, яка релігія чи конфесія веде/спонукає/обумовлює війну, показували/демонстрували/ілюстрували відсутність Бога, як мінімум - в трактуванні воюючих сторін.
[b]Висновок: Релігії абсурдні![/b]
Але Людство досі продовжує вести такі війни - досить послатися зараз на мусульманських фундаменталистів.
Після того, як Християнство стало пануючею релігією Європи, воно логічно привело до появи і розвитку Техносферу. Напевно, що таке твердження викликає подив, але достатньо проаналізувати вервечку історичних подій за останні 500-600 років, щоб побачити справедливість цих слів. При цьому є багато фактів, які показують, що завжди були певні закамуфльовані поштовхи Ззовні, як немов випадково обумовлювали певні повороти на шляху до панування Техносфери.
Техносфера повинна існувати, але вона не повинна бути домінантною.
На кінець 18 століття - початок 19 століття, а потім 19-го та 20-го століть Техносфера все більше і більше набувала потворності. Чомусь ніхто не звертає увагу на те, що Перша світова війна певним чином перегукується із періодом Наполеонівських війн, адже фактично Наполеонівські війни були репетицію Першої Світової війни.
З цієї точки зору, Перша Світова війна показала, що криза Техносфери не вирішується війною, але несподівано для Нас ця криза раптом переродилася в соціальну/філософську/ідеологічну кризу. Адже те, що має назву "фашизм/нацизм" та "комунізм/більшовизм" є одного поля ягідки і вони стали тією загрозою для Людства, де абсурдність домінанти Техносфери веде до абсурдності існування Людства.
По великому рахунку, Людство повинне знати, що жодна Імперія не існує довго.
[b]Висновок: Прагнення до світового панування абсурдне.[/b]
Людство повинне знати, що жодна система релігійна чи ідеологічна, чи ще якась, не може теж існувати довго. І все це тому, що будь-який розвиток обумовлюється трансформацією, а будь-яка пануюча система завжди є сталою, веде до стагнації і саморуйнування.
Коли Ми говоримо: "Людство повинне знати", то маємо на увазі, що це знання не є знанням верхівки суспільства, не має значення якої саме - наукової, політичної, філософської тощо. Ми маємо на увазі пересічних громадян сучасного Людського суспільства. На жаль, це не так просто! Європі треба було страждати століттями для того, щоб кожний пересічний європеєць мав стале прагнення до миру.
Приклад.
Ми вище сказали, що незримо є певний вплив на Історію Людства. Можна уявити, яка красива була би аналітична робота на цю Тему, в якій би хоча б за останні 200 років був виявлений такий вплив, а факти лежать на поверхні, якщо почати розглядати Історію Людства з цієї точки зору.
Скажемо, як приклад, один факт: "Чому Гітлер, який фактично не був глобально готовий на 100% напасти на СРСР, це зробив?" І причина одна: його Спонукали (тепер не секрет міцний зв'язок Нацизму із Потойбічним), адже якби він витримав ще хоча би 1 місяць, то СРСР напав би на нього і тоді ми б зараз не мали Об'єднану Європу, а мали б великий концтабір з назвою "Європа".
Дві людожерські системи зійшлися у двобої. Переміг комунізм/більшовизм, фашизм/нацизм пав. Але для Людства необхідно було щоб і ця людожерська система була знищена. Тому і був приречений на знищення СРСР.
Але!
Ми вже колись говорили, що нацизм, по великому рахунку, для німців був штучно привнесений, що він, при всіх агресивних перипетіях історії німців, не мав у них історичної обумовленості для того, щоб укорінитися глибоко в Душу народу/нації. Підтвердження цього - різко негативне відношення до фашизму в сучасній Німеччині.
Інша справа комунізм/більшовизм в Росії - він ліг на глибинне підґрунтя ідеології Золотої Орди, яка сплавила в собі комплекси неповноцінності корінного фінського етносу, що перетворився в російську націю завдяки зусилля православного духовенства в експансії.
Таким чином, коли, здавалось би, був знищений як інститут не тільки фашизм, а і комунізм, підґрунтя Росії, як агресивної суті, залишилось.
Про це будемо говорити далі.
МИ[/i]
10:55
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548230
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.01.2015
Є кохання, яке окриляє
І наснагу/щастя дає -
Все навкруги немов завмирає,
Все, здається, тільки твоє.
Ти про зраду і не, не гадаєш!
Все даруєш квіти, зірки.
Щастям серце своє колихаєш...
Порятунок - вчасно втекти,
Бо кохання це тебе вбиває,
Довіру підступно краде...
Тікай! Тікай з цього псевдо раю!
Захисти себе від себе!
26.05.2008
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2015
25.12.2014 * 8:15
[i]... Спробуємо програти два сценарії (термін 2015 рік).
1-й = Мирний (договірний) шлях рішення конфлікту.
2-й = Воєнний шлях рішення конфлікту.
...
По першому сценарію "Мир" виграють всі, бо:
- Європа і Людство ідуть далі у своєму розвитку;
- Америки - теж;
- США потрапляють в зону катастроф, але незначно; Азія + Полінезія прогресують; зв'язок між цими фігурантами зберігається і Тероризм посилює загрозу для США;
- Росія та Україна розвиваються: зв'язок між ними зберігається, але Україна стоїть на шляху до Європи твердо; Росія як держава зберігається, поки що.
По другому сценарію "Війна":
- Європа різко падає у своєму розвитку;
- Америк це не зачепить;
- Азія + Полінезія потрапляють в стан Кризи, в той час, як США різко поліпшують своє становище;
- Україна програє/виграє, але сумарно Виграє; Росія - різко програє, починається цикл розпаду Росії як імперії.[/i]
Чи є якийсь паліатив цим сценаріям?
9:00
27.12.214 * 14:30
То чи можливе щось інше, інші сценарії?
[i]По своїй суті - ні, бо не буває навпіл миру та навпіл війни. Але буває "заморожений" стан і буває стан рішучих дій Інших Сил.
Здивований?
Якщо ретельно проаналізувати події, наприклад, 2-ї Світової війни і відкинути при цьому ура-патріотизм, то слід визнати, що фактично в цій війні весь час неявно, але видимо із позиції сьогодення, проявилась дія Третьої Сили.
Ми не хочемо все зводити до Сил Добра та Зла, бо фактично таке визначення Сил має місце лише у фольклорі Людства, якщо навіть він і має вигляд наукового аналізу. Фактично Людство ніколи не було без відповідного Нагляду, але, як правило, робилось все для того, щоб воно не розуміло це.
Так, є Конгломерат Цивілізацій, який веде Людство. Але це не означає, що Цивілізації, які входять до нього, є консолідованими. Не даремна назва: "Конгломерат". Об'єднує всі ці Цивілізації єдине: необхідно всіляко провести Людство в наступну стадію розвитку без Катастрофи, але шляхи втілення цього кожна Цивілізація має свої, які притаманні їй і тільки їй, і які часто-густо з точки зору Людства є антигуманними.
Саме про все це нам і слід буде говорити, бо саме це буде зараз активно діяти.
МИ[/i]
14:40
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547986
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.01.2015
В минулому році були карнавали,
Де подумки я стало був Арлекіном,
Оркестри болі там дуже р'яно грали
І синкопи її пливли безупинно,
Але мою гру Глядачі освистали -
Кричали: "Хай нездара сцену покине!"
Та Режисер до мене завжди є добрим,
Адже знає, що роль та - фата-моргана,
Адже життя моє фактично є дробним,
Де має місце навіть світла осанна,
То на Сцені живу життям непідробним
І далі, а Роль головна ще не грана!
01.01.2015
К,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547973
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 01.01.2015
Рік болі, крові, поразок та злетів,
Рік перемог в нездоланних подіях,
Рік зради за гроші і еполети,
Рік Єдності і Геройства у діях
За Україну, що є європейська,
За Україну, що вільна як подих,
За Україну і за її Дійство
Новорічний ми піднімемо келих!
30.12.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2014
Рік проминув немов завірюха,
Що навіть влітку пам'ять тримає
В міцних обіймах згадки про холод.
Сумне обличчя я витер насухо -
Серце, не душу, біль ще мені крає,
Але це вже не за щастям злий голод.
Там, в минулому, в житті завірюсі
Я не був сам в сніговому обвалі
І знав: вогонь наших душ здолає все.
Та, коли був до літа ще в русі,
Душі наші боги роз'єднали
І кожний давно вогонь сам несе.
27.12.2014
К.
-------------
"Завірюха життя" 570 Х 195;
картон, олійна пастель; 05.01.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2014
Він був такий як ти -
Дурним і молодим,
Не поважав свої роки,
Чужі - і поготів.
Він став старим й мудрим,
Бо довго плідно жив,
І не цурався навіть рим
Суворих життя жнив.
Молодість проходить -
Роки беруть своє,
Якщо смерть не хороводить
Передчасно. Невже?
То поважай роки!
Стань мудрим і старим!
Як він будуй життя кроки!
Щоб бути молодим!
21.12.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547131
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.12.2014
Все життя змагались: хто буде першим,
Але виявилось: це дійство було хибне,
Адже призом життя є: хто останнім
Піде зі світу. Довголіття! Очевидне!
20.12.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545665
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2014
Скільки просторів треба людині?
Порахуємо: власна кімната,
Квартира (можна навіть єдина),
Садиба (можна - не багата).
Місто/село - мала батьківщина,
Ареал етнічний і країна,
І планети краса безупинна,
Де сяє моя Україна.
20.12.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545382
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2014
Старість мляво звужує простір людини -
Вже нікуди не хочеться бігти чи йти,
За межі звичного комфорту квартири -
Непомітна цікавості втрата в житті.
Бач, мудрість твоя молодим не потрібна,
Кому потрібна вона - зі світу пішли,
Життя твоє було таке колоритне!
Тепер - це тиха заводь швидкої ріки.
Звично книжки читаєш, навіть малюєш,
Пишеш вірші і навіть прозу розлогу,
По ТіВі звіряєш те. що пророкуєш...
Прибираєш квартиру, миєш підлогу...
18.12.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545381
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2014
У боротьбі за плем'я був я скіфом -
Довго помирав, простромлений списом;
Вбитий як янкі під секретним грифом;
Вбитий як арій блискавичним крисом;
Згорів при захисті у Мохендж-даро
В пекельному промені із вімана;
За Київ бився з ім'ям Світодара;
Був на Сичі характерником знаним.
Душа, що в мені, стрибала у часі,
Немов у хвилях полум'я дабстепу,
Та зараз я старий, не маю шансів
Битися. Тільки як лічить поету.
Чому, Душа, живу тільки як свідок
України становлення?
- Бо думка
Є завжди голкою для подій ниток,
Адже така на це Вища Задума.
14.12.2014
\К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544030
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 15.12.2014
Тікають секунди, хвилини, години,
Дні, місяці, а там і роки -
Термін життя не довгоплинний...
Шануй митті щастя, бо вони короткі!
09.12.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542610
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2014
Демагог, провокатор,
Наглий горлопан,
Гросмейстер користі,
Манкуртів він куратор,
Компрадорів пан...
І ворог Гідності.
08.12.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542609
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.12.2014
Старі декорації, але артистів половина нова,
П'єса незвична - інтрига суміші драми і водевілю,
Хоча у нас, глядачів, від антрактів вже і болить голова,
Ми у захваті від очікування на епічне дозвілля.
По задуму когорту героїв очолив очкастий герой:
Має підтримку - більше як триста спартанців (там і горлопан),
Герой запевняє: за нього/варягів Європа горою,
Бо тільки він тепер має, очевидно/здається, ясний план
Як подолати зло/зраду/крадіжки і не впасти зі сцени,
Як плебсу кинути хліб/мир/розваги, а патриціям - захист,
І щоб в діях на сцені панувало Добро і щезли кроти,
І щоб кожний артист віддав діям душу, серце, снагу і хист!
03.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541143
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.12.2014
Там, де нас нема,
Завжди грає радісно сонце
І оркестри світяться щастям,
І там відсутня завжди журба,
І квіти пливуть у віконце,
І не існує Настя Швидка.
Там, де нас нема,
Миша з котом іде в обніму
І геній в танці з нікчемою,
І дзвонить соковита трава,
І танцюють всі на обжину,
І вчинки кріпляться гемою.
Там, де нас нема,
Линуть по небу сяйва мрії
І співом наповнені люди,
І духмяності п'є ковила,
І живемо в пахощах мирра...
Мир існує в нас і повсюди!
29.11.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540293
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.11.2014
Здається, що цей серіал не поганий.
Принаймні, артисти на половину нові.
І зміна трагедії цирку на драму!
Виступи - кожний патріото-програмний.
Пошана, увага розкута до Голови.
Заклик і звитяга творити Програму!
27.11.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539833
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.11.2014
Карний серійний убивця жах викликає,
Але вбивця тисяч, мільйонів - герой є нації.
Путин зараз українців і росіян вбиває,
Узявши на себе роль героя від Наці.
Прикро: хто стає на двобій із цим "героєм"
Повинен примушувати людей теж убивати,
Місце його в Історії Людства мажеться горем,
Кров'ю і біллю, і навіть бути проклятим.
Допоки Історія Людства Війну буде мати?
Допоки в героях будуть офіційні убивці?
Допоки Підлість буде країн життя колихати?
Допоки наш світ буде сліпий, іти на манівці?
26.11.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2014
Кинувши мене за грати
Хвороб незупинних,
Ти скільки ще будеш грати,
Доля Довгоплинних?
То скільки мені ще треба
Пити спалах болі,
Щоб зламати твого триба
На шляху до Волі?
[i]У тебе одна турбота -
День немов останній,
Хоча твого життя квота
Не стоїть на грані.[/i]
15.11.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539430
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2014
Перший сніг. І пам'ять починає карати,
Кидаючи в мене згадок карати
Про щастя, що дарували Карпати,
Коли Доля почала тільки мною грати.
23.11.2014
"Згадка про Карпати"; А3;
Кольорові олівці, темпера; 1978
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2014
Штиль і безхмарність. Сонечко сяє.
Тонкий лід на калюжах сміється.
Осінь останні пече ще розмаї
З листя дерев, залишає помістя,
Щоб знову у наступному році
Святкувати нам другу річницю,
Як Гідність стала на нашому боці, -
Доля України дана як скиця.
Триста років неволі та гніту -
Кайдани пали з пам'яті/тіла! -
Є вже воля і наснага політу,
Є вже народу і єдність, і сила!
21.11.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538537
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2014
Глуха ніч. Чотири двадцять -
Час банальних подій і крокових:
Смерть пальцями любить клацать,
То помирати у цю мить не гріх;
Для Контакту будить Голос -
Маєш право Читати Прийдешнє,
Знати: Людина є колос
І не страшні їй Астральні клешні;
Сонним приходять ідеї
Наукові, розуміння Буття;
Ця мить - контрольна від Геї,
Бо максимально активна вода;
Ця мить пливе по планеті -
Неухильне іде кодування
Людей/Людства на безсмертя,
Є оновлення всім спозарання.
20.11.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538330
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 20.11.2014
Красиві слова, обіцянки,
Роз'ятрений пафос правдивця,
А насправді - все це цяцянки,
Бо жаба дає вже їм ціці.
Вони вчора були при владі -
Кривдою країну вкривали,
Сьогодні - пролізли у Ради
І в Правді тепер при параді.
Інфекція "Старшого брата"
Закріплена в них генетично.
Далебі! Чекають їх грати,
Також втрата влади навічно!
17.11.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537589
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.11.2014
На бранном поле пировали
Под звуки копий и мечей -
Вином кровавым угощали
Своих непрошенных гостей...
[i](1-а Світова війна, міський романс 1914 року,
який наспівувала онукам наша бабуся Зіна)[/i]
УКРАЇНА, 2014
Споконвічний ворог підступно нарешті
Прийшов на нашу землю з вогнем і мечем,
Скинувши маску псевдостаршого брата,
На нашу свободу поклав свої клешні,
Нахабно вкрив нас брудом брехливих речей,
Приніс ідеал свого рабства/розбрату.
Ми в'яло спали, бо довго несли ярмо
Поневірянь ніби святої опіки,
Яку наші пращури з дуру наділи,
Та ми прокинулись і з'єднались в одно
Військо захисту, підняли мечі, піки,
Сердець єдністю землю нашу закрили.
15.11.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537161
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.11.2014
Там, де мене нема і не буде,
Вирують дні всеохватного щастя,
Адже відсутні Там смутки-приблуди,
Нема Там також і безучасття.
Там водограї щирих веселок,
Панує сміх і немає хижих чвар,
Адже кожний пращур має Там внесок
У моє народження, в царстві чар.
Там, де мене ніколи не буде,
Бо я вписаний в Родинне намисто,
Нащадок мій, знаю, Щастя здобуде -
Там Дитинство існує як місто.
13.11.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2014
Кожну ніч встаю два рази -
Адже руки німіють,
Але серце вже немов не болить.
А ранці подумки кажу фрази:
"Перемагати вмію!
Життя прекрасне - кожна мить!"
Перевірка пульсу, кава (можна!),
Сніданок - сину підйом,
Контроль його малювання -
(Подарунком мить кожна!) -,
Чорноробство - сину диплом,
Праця в Мережі і віршування,
Праця фізична з деревом
(Без нахилів - боляче!),
Побіжний перегляд новин - ТіВі,
Фільм он-лайн про Сонячне
І з картинками сон в пітьмі.
09.11.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2014
Як хочеться дожити до перемоги!
Скоріше! Щоб син молодший не йшов на фронт!
Щоб Україну любили завжди боги,
А ворог наш щоб достроково ліг во ґрунт.
07.11.2014
К.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535824
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.11.2014
Я - неабиякий мастак у самопобитті -
Об'єктивним бути до себе мені сутужно,
Адже пам'ятати достеменно свої гріхи
Мені дійсно ніколи не було осоружно.
Недбальство це є чи свавілля моєї Долі?
А може мені життя реальне дошкуляє?
Та догравати треба свої кармінні ролі,
Щоб доп'ясти Вічність, хоча й Доля шкандибає.
5.11.2014
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534980
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 05.11.2014
Коли і болить моя Душа,
То серце в болі завмирає,
Встромили немов в нього ножа,
Мов кат нещадно його крає.
Коли радіє моя Душа,
То серце голосно співає,
Бо болям дано всім відкоша
І дзвоном Щастя калатає.
Коли щаслива моя Душа,
То творчість мене розпирає -
Нема в кишені і гроша,
Але Муза в мені співає.
Неймовірно стара моя Душа,
Бо зародилась десь у Бутті...
Чарує мене її краса...
Радію: пощастило з нею йти!
03.11.2014
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534451
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 03.11.2014
Вербально у Віртуальності
Поговори зі мною, чужа особистість,
Я твої таємниці в серці укрию
І довірою тебе також зігрію -
Розповім які вади має моя міцність,
Як я живу в Одинокості.
Розкажи мені про свою одинокість
Свою втрату бажання думкою літати,
Коли не потрібна Вербальність,
Адже потрібна зовсім малість,
Щоб таємниці для один одного знати, -
Переступити нам через свою гордість.
30.10.2014
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533999
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 01.11.2014
Чи потрібна мені ваша підтримка?
Чи я плачу за обіймами ваших рук?
Чи гріюсь я при згадці про вас взимку?
Запитайте про це мене на волапюк.
Чую: бринить ваша мова російська.
Ви хизуєтесь, що вона вам є рідна.
Поздоровляю: для неї ви свійська,
І фіксую: ви одна одної гідна.
А для мене є назавжди незмінним
Української мови шовком журчання,
В квітах стовбур мальви, буйство калини,
Солов'їні пісні - сердець калатання.
28.10.2014
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533088
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2014
Далеко, там, дуже далеко,
Де хороводять єдності згуб,
Бачу, як вирують лелеки
У тріпотінні райдужних губ.
Бачу сльози у привітанні
Сполохами сміливих зіниць,
Бо розчиняюсь у закланні
Дощу, що стрімко падає ниць.
Щезне перевтілень вервечка,
Щезне суто реальне життя,
Та не щезне людяна звичка
Дійство творити без каяття.
27.10.2014
Київ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532897
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 27.10.2014
Ми зруйнували країну та промисловість,
Армію, економіку і безпеку,
Ми робили це ретельно і на совість,
Українців всіх загнали у картотеку.
То МИ ЗНАЄМО як все відбудувати,
Ми знову об'являємо: все буде о'кей! -
За нас,за нас слід усім голосувати,
Ми зараз просимо, а не женемо в заший.
22.10.2014
Липовий Скиток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531780
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2014
Хто там бігає кругами,
Барабанне б'є про себе,
Радикально б'є крилами
І воює з ворогами -
Ригоналами проклятими,
Комунярами - сволотами,
З демократами заклятими,
Бо страждають заколотами?
Хто говорить так завзято,
Що зупинити його тяжко?
"Олігархів усіх за грати!" -
Нам кричить Олег Ве Ляшко.
На вили ніби їх він садить,
Морди б'є він усім в АТО -
Піар і фейком не завадить
Негорлохватам всім на зло!
21.10.2014
Липовий Скиток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531574
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.10.2014
Можливо, Десь я проявлюсь,
Літати буду чи стрибати,
Доцільністю Життя уп'юсь -
Божественно на арфі грати -
І Богом піду за грати
Людиною щоб стати Десь,
Отримавши облік нелюдський,
І вже звично чатувати грець...
Невже, гадаю, шлях то мій?
20.10.2014
Липовий Скиток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531292
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.10.2014
Весь Світ - дзеркало душі моєї,
Моє життя - уяви віддзеркалля,
Це голограма від Ра до Геї
І Десь Душі моєї позіхання.
19.10.2014
Липовий Скиток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531064
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 19.10.2014
Гарні кольори цієї осені!
Дуби і червоні, і ще шоколадні.
Хоча мляво жовто стоять осики,
В гаряче жовтому тополі всевладні.
Оцетоносний сумах вогнем шаленіє,
Груша-дичка шаріється помаранчево,
Тільки сосни чатують всепогодні мрії:
Для них нова зима - пригода заманлива.
18.10.2014
Липовий Скиток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530854
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2014
В океані розтриньканих мрій
Досі тринькає моя надія,
Що і серед великих подій
Захована Велика подія -
Для родини, країни моєї
І для всіх українських родин
Зникнуть/щезнуть всі буревії,
Адже не буде ніяких провин
Перед пам'яттю наших героїв,
Що відчайдушно стали в борню,
Щоб ворог сам себе упокоїв,
України зустрівши броню.
15.10.2014
Липовий Скиток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530144
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.10.2014
Жовтий шум тополь уздовж дороги,
Жовтий присмак осінньої шуми,
Сонце плямами кидає корогви
І провокує усміхнені думи.
Повітрям танцює присмак печалі,
Бо це свято скоро дощ перекреслить,
Захуртовертять зимові Граалі...
Та весною свято життя воскресне!
14.10.2014
Липовий Скиток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530141
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2014
Інтрига схована словами,
Немов у снах вітер промайнув,
Там зустрічався я вже з вами -
Ми разом, здається, йшли в загул.
Ви так люб'язно посміхались!
Біля вас спокуси стовп стояв.
Я зрозумів: зі мною грались,
Бо я був для вас лише баян,
Гра на якому була звична,
Хоч мелодія мені сумна,
Адже була вона калічка,
Це вам - литаврі є дзвін "Ура!"
Прокинувся - німіли руки,
Уві сні вас на руках носив...
Сон/ява - болючі сполуки.
"Помилуй, боже!" - я попросив.
09.10.2014
Липовий Скиток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528892
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.10.2014
Де два українця - там гетьмана три,
А зараз ще кожний патріот надсадний,
Й лозунг конкурентний: "У себе підітри!
Ти від народження агент провладний!"
Де два українця - там третій є, чужий,
І він радіє: українці чубляться!
Не бачать, що їх обгортає чужий стрій -
Вони велеречиво за самість б'ються.
07.10.2014
Липовий Скиток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528678
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.10.2014
Сонячні плями на стовбурах сосен,
Соломія-онука спить на колінах,
Син на бусі везе нас в лісову осінь,
Щоб від дровиняк вогонь був в камінах.
Біля каміну гарцює гола мала -
Вона полюбляє тепле повітря,
А ми втрьох ведемо "душевне ла-ла" -
Ані - чай, а Бажену - пива півлітра.
Упиваюсь вогнем сімейного щастя,
Але думка кружляє у Києві -
Син молодший - один, має причастя
До самотності, самостійності мрії.
06.10.2014
Липовий Скиток
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014
Мені хотілося показати, що можна достатньо різноманітно робити поздоровлення на різні випадки життя для різних людей - як близьких, так і незнайомих. Мені можете сказати, що не всі вміють малювати та не всі можуть писати вірші. Це - правда. Але головне не це. Головне - бажання зробити приємне людині і для цього достатньо мати звичайні речі, тільки їх треба незвичайно подавати.
За межами моєї розповіді залишилося багато різноманітних ідей, втілених і не втілених, які можна реалізувати особливо ефективно зараз, коли є комп'ютерна техніка та сучасні можливості виконання задумів.
На завершення розкажу про один дуже повчальний випадок із практики мого друга Давида Гінзбурга, на жаль - давно вже покійного.
Він закінчив Мухинку по фаху "Дизайн інтер'єру" і фактично все життя пропрацював дизайнером. Подія, яка відбулася у 1975 чи у 1976 році, була у Москві. Головний архітектор Москви пан Посохін та його заступник Дюбек вирішили створити собі нерукотворний пам'ятник (так говорили архітектори, кепкуючи з них) та створили заради цього спеціальний інститут для проектування житлового масиву Неминучого Завтра у Москві. Для цього використали будинок наймодернішої школи, зібрали туди найталановитіших фахівців зі всієї Москви та почали проектування. Так мій друг опинився в цьому інституті і працював керівником бригади у відділі зовнішнього дизайну, яка виконувала розробку дизайну вулиць, а потім і житла.
Непомітно пробігло вже 5 років, як існував цей інститут. Необхідно було святкувати ювілей. І відбулося свято!
У конференцзалі за великим столом, що був покритий традиційною скатертиною із червоного бархату (знак належності до будівників Комунізму!), [i]воседало [/i] керівництво інституту та різноманітні діячі партії та держави Московського та нижчого рівнів. Головував, безумовно, секретар парторганізації. Були зачитані поздоровні телеграми від Верхів, від Посохіна та Дюбека. Потім оголосили наказ Посохіна з цієї причини. А далі все пішло вже відпрацьованим шляхом: слово надавалося представникам усіх проектних інститутів Москві, а їх там було завжди багато, а через одного - представникам майстерень та відділів інституту. Виступи вправно йшли через одного від цих двох категорій творчих колективів.
У зал загнали усіх працівників інституту, загрожуючи карами при відсутності. Всіх перевіряли по спискам. Але свинцеве незадоволення було в залі не тільки від цього, а від того, що офіціозність задавила вже нудьгою та бездарністю всіх присутніх в залі. Хтось відверто спав, хтось куняв, хтось пробував щось читати, але час від часу профспілковий бос вставав, проходив туди-сюди по сцені і орлиним оком оглядав ряди, і щось записував у блокнот. На дверях стояли "дружинники", аби ніхто не змився нібито у туалет.
За сценарієм свята дизайнери повинні були йти в кінці творчих сил - десь там перед всякими інженерними службами.
Слід сказати, що бригада мого Давида була достатньо колоритна: із десяти працівників кожний був тією ще фігурою! І був Боцман. Цей дизайнер дійсно служив на флоті, дослужився до боцмана, потім закінчив Строгонівку у Москві, але замашки та звички боцмана залишились в ньому на все життя, як і великі тарганові вуса.
Було два молодика довжелезного росту, які закінчили якісь художні училища. Їх всі знали за зріст та невимушену, м'яко кажучи, манеру поведінки.
І от на цю трійку припала головна роль у дійстві, яке вибухнуло в залі від імені дизайнерів.
Коли головуючий об'явив, що слово для вітання надається представнику відділу дизайну, то ніхто в залі не звернув на це увагу, бо нудьга та сірість набула вже свого апогею. Але зразу після цього двері головного входу до залу розпахнулися немов від вибуху, а двоє охоронців, що стояли біля дверей, розлетілися на два боки.
На цей громоподібний звук весь зал ошелешено повернув голову.
І всі побачили голову коня, зроблену майстерно із пап'є-маше та ретельно розфарбовану гриву коня із швабр, тіло коня, накрите білою попоною (два простирадла були зшиті разом) в чорні яблука, та Боцмана, який сидів на коні у вбранні староруського витязя. На ньому була кольчуга із пивних кришок, нашитих ретельно та щільно на блузон, на голові сидів шлем із драгметалу (майже червона мідь), шаровари у чорно-білу смужку та кирзові чоботи зі шпорами із виделок. Розкішна накидка покривала могутні плечі. На боку теліпався великий меч у піхві з рукояткою, оздобленою нібито дорогими камінцями (це були оброблені різнокольрові шматки скла від пляшок для алкоголю).
Це він ударом ноги розкрив двостворчасті двері. Із під попони коня стирчали ноги двох великих зростом дизайнерів. Кінь гордовито заіржав при вступі до залу.
Як тільки це трапилося, так Боцман із-за спини дістав балалайку та почав грати на ній, створюючи супровід до свого співу. Він луженим голосом почав співати частушкі, що були присвячені ювілею інституту, але на манер співів та на честь перемог достославних витязів на Русі. При цьому текст їх був пересипаний прозорими натяками на начальство і на суть існування інституту.
Поки президія оговтувалася, кінь та Боцман на ньому вже були біля сцени.
В залі всі прокинулися та від душі реготали. На сцені була повна розгубленість.
Голова профспілки пробував щось казати, партсекретар сидів вирячивши очі, а представник райкому багатозначно стукав по столу ручкою.
Кінь нахабно обійшов, брикаючись, сцену та направився до сходинок на сцену. Почав заходити на неї. Хтось із президії спробував завадити цьому, але отримав гарного удару псевдокопитом 48 розміру і відскочив. Боцман весь цей час продовжував наспівувати частушки.
Нарешті кінь із Боцманом підійшли до трибуни. Боцман закинув балалайку за спину, бо вона була на вірьовці, і підняв руку. В залі стояв гамір, регіт та вигуки. Тоді Боцман гаркнув своє больцманівське: "ША!"
Повисла тиша. Тільки хтось нервово хіхікав.
Він поважно зліз з коня, зняв меча та поклав його на трибуну, зняв шолом та поклав теж його на трибуну. Підозріло подивився на графин з водою і відсунув його. Графин упав би, але хтось із президії підхопив його.
Боцман поліз за пазуху та витягнув пляшку з вином. Подивився на неї та сказав: "Ні! Не це!" Поставив пляшку замість графина. Знову поліз за пазуху та витягнув свиток. Труснув його і той розкотився за межі трибуни. Тоді Боцман виразно та голосно почав читати поздоровні слова, написані від імені дизайнерів у манері билинного сказу, змотуючи свиток.
Весь цей час, поки Боцман читав текст, кінь виробляв викрутаси на сцені, лягався, був, одним словом, неспокійним.
Нарешті Боцман прочитав текст, який закінчився здравницею на честь достославного інституту та його керівництва, ударом руки відкоркував пляшку вина, налив стакан вина, випив, крякнув. Підняв руку і кінь швидко підскочив до нього. Боцман поважно усівся на нього, розправив плечі, надів шолом, взяв у рики меча, надів його через плече, простяг руку до виходу. Кінь, що під тягарем Боцмана прогнувся всередині, радісно заіржав та почав спускатися зі сцени, але при цьому він задрав уверх хвіст, зробив вельми поганий звук, хоча і мелодійний, і почав викидати із-під хвоста шарики для пінг-понгу. Декілька десятків шариків заскакали по сцені. Голова профспілки кинувся їх збирати і це доконало глядачів в залі - вони вили від сміху, плакали, валялися на підлозі, падали один на одного.
В залі давно вже не було Боцмана та коня, але поновити атмосферу сірої та нудотної благочинності вже не вдавалося. Представники інших інститутів, схлипуючи від сміху, швидко склали у гірку свої поздоровні адреси та втекли, представники інших підрозділів інститут не могли виступати, бо їх зал освистував. Свято фактично на стадії офіціозу завершилося виступом Боцмана.
Ну, от, я і завершив свої розповіді на заявлену Тему і маю надію, що хоча би трохи підняв настрій тому, хто читав мої слова.
*******
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527265
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 01.10.2014
Д.3. Поєднання віртуальності та графіки
В цій формі було зроблено багато робіт, але я наведу тільки один приклад.
Валерій Якович Городський був такої високої думки про мої можливості, що замовив мені по дружньому Щось на день народження його дружини Майї та (треба ж бути такому збігу обставин!) керівника колективу, де вона працювала.
І я виконав ескіз афіші, який можна сприймати і інакше.
Я знав, що мої герої інтелектуали, володіють гарним почуттям гумору, але саме по цій причині не повинно бути якихось декларативних речей, тому все було зведено до натяків. Достатньо сказати, що Диригент не так просто відставив вказівний палець правої руки!
Дружина Валери була достатньо корнсервативна та навіть гонориста, до того ж, вона ніяк не входила в коло "мюзикхолок", тому вона одягнута у концертне плаття.
Техніка виконання була проста: на дуже високоякісному папері я зробив у двох ідентичних примірниках малюнок пером та тушшю, розмір = А4.
Потім Валера розповідав, що його дружина трохи образилася, але Олександр Хамрай довго сміявся і був задоволений такому незвичному дарунку.
*******
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526919
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.09.2014
"Юлі - волю!" - і Юля вже вільна!
Гарний лозунг "Батьківщини" -
Апробовано, логічно, справедливо!
"Надії - волю!" - Надія сильна,
Патріотка Батьківщини -
Для перегонів до Ради це - красиво!
Липовий Скіток
30.09.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526910
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.09.2014
ДВІРНИЙ Я.
А це - цікавий та красивий приклад іншого ґатунку.
Через мого брата Валентина прийшло замовлення на виконання екслібриса для його колеги по роботі - для робітника. Яків Двірний був тоді робітником і мав декілька хобі. До речі: в цеху, де працював мій брат, а це був завод Оборонки, то в цьому цеху працювало декілька робітників із освітою середньої школи, було декілька робітників, які закінчили навіть Київський Політехнічний Інститут (знаменитий КПІ), але 85% робітників, як і мій брат, мали освіту технікумів. Це була так звана робоча аристократія. (Принаймні зарплата у них в той час була вища, ніж у доктора наук та професора!).
Так от, хобі у Якова було таке: затятий рибалка, фанат фантастики, нещадно любив Київ, мав велику бібліотеку (бібліофіл високого рівня!), розмовляв виключно українською мовою при будь-яких обставинах (і це в 1986 році!). Необхідно було все це показати, що я і спробував виконати.
На екслібрисі на задньому плані показані Кручі Дніпра та знаменитий Міст Кохання. Сам Дніпро мирно спить і не знає, що Яків на нього полює, висунувшись із суто фантастичного літального апарату. Кумедність полягала в тому, що я Якова не бачив воочію, але виявилось, що є навіть портретний натяк на нього. Єдине, що мені не вдалося показати, так це те, що він бібліофіл. Але це компенсувалося тим, що він отримав авторські відбитки екслібрису.
Екслібрис був виконаний в класичній техніці офорту, розмір 75 х 86 мм. У нижньому куту стоїть 3/15. Це означає, що у мене зберігся третій відбиток із серії в 15 відбитків.
Робота не була оплачена, бо такого обумовлювання і не було - я працював у своє задоволення. Але мені відомо, що Яків був неймовірно задоволений. І я - теж.
*******
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526671
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.09.2014
ГЕНЬ С. Л.
Це один із небагатьох випадків, коли я прорахувався.
До мене звернулася знайома з проханням виконати замовлення до дня народження її приятеля з іншого міста. Екслібрис. Вона була так переконана у високій якості моєї роботи, що заплатила гонорар заздалегідь.
Про героя моєї праці вона дала таку характеристику: відомий лікар-венеролог, майстер спорту з альпінізму, бібліофіл і володіє великою бібліотекою, яку весь час поповнює, має високе почуття гумору, веселий, дотепний, ерудит.
І я розпочав роботу. Пам'ятаю, що було декілька ідей та декілька до них варіацій виконання. Було не просто знайти таке рішення, яке б увібрало би в себе всі перераховані особливості цієї людини. Нарешті я знайшов рішення. Зробив 50 (стандарт) авторських відбитків і приніс замовниці. І вона відмовилася брати замовлення. (А гроші я вже проїв!)
Чому так сталося? Адже я врахував геть усе, що вона хотіла мати в екслібрисі! А справа у тому, що моя замовниця не володіла почуттям гумору та дотепністю, не була ерудитом, а була дуже милою та сором'язливою жінкою. І тільки. Тому її образило те, що я зробив. Її образило "знущання" над Венерою (лікар-венеролог!), якась незрозуміла та непотрібна фраза (там по латині написано: "Ми боремося з труднощами, але доблесть завжди є важкою". Овідій), що мікроб тримає в руці книгу з шокуючим написом (LUES, що на українській означає "сифіліс"), що альпініст вірогідно не встигне залізти на вершину (шприц - тобто: вершина гори)...
Пакет екслібрисів та страшне відчуття незручності і незадоволення собою залишилися у мене, які і досі знаходяться при мені.
Висновок: треба враховувати не тільки суть адресата подібних робіт, а і суть замовника таких робіт.
*******
Екслібрис "Гень С. Л." 71 х 159; офорт, 1979 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526442
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.09.2014
Ми - майстри розуміти все постфактум,
За волоссям сльози лити, голову знявши,
І, на жаль, Кохання підміняємо актом,
Дійсну Любов прогавивши/програвши.
Щастя шануємо, на мить його втративши,
Ми причину нещасть шукаємо в причині,
Ми, ясно, праві, ми у всьому праві завши,
А фактично тасуємо власні личини.
Липовий Скіток
28.09.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526411
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.09.2014