Левчишин Віктор

ХВАЛА ЗЕЛЕНСЬКОМУ - 6. 1.

1.  Національність.
Якщо  все  те,  про  що  я  говорив  вище,  може  працювати  доброзичливе  на  користь  Зеленського,  навіть  мова,  бо  пан  Зе,  безумовно,  неймовірно  талановита  людина  і,  теж  безумовно,  добре  володіє  українською,  то  питання  його  НАЦІОНАЛЬНОСТИ,  знову  безумовно,  працює  проти  нього.
Чому?

Можна  сказати  просто:  українці  налаштовані  проти  євреїв  і  називають  їх  жидами,  тому  багато  хто  вважає,  що  Зеленський  є  жид  і  тільки  жид.  На  шпальтах  Фейсбуку  так  і  роблять  українські  ура-націоналісти,  які  поносять  Зеленського,  навіть  пропонують  позбавити  його  громадянства  України  і  вислати  до  Московії  (а  чому  не  до  Ізраїлю?).
Пересічних  наших  громадян  можна  зрозуміти,  бо  вони  на  генетичному  рівні  відчувають  те,  що  має  оформлений  вигляд  Небезпеки.
Можна  послатися  на  низку  Публікацій  в  Мережі,  де  переконливе  на  фактах  показана  негативна  роль  євреїв  в  житті  України,  як,  наприклад:
- «Євреї  в  Україні  сьогодні  і  реальність  без  міфів»,  2006  рік;
- «У  Верховній  Раді  України  євреїв  більше,  ніж  в  ізраїльському  кнесеті»,  2010  рік;
- «Євреї  керують  Україною»,  2016  рік.
Можна  пригадати,  що  більшовицький  терор  робили  «наші  мальчіки  із  наганами»    Троцького,  які  потім  неймовірно  ефективно  нищили  українську  націю  і  український  нарід  –  як  дійсну  Еліту  при  совєтизації  України,  так  і  нарід  при  організації  Голодомору.  Подивиться  на  список  комісарів  НКВД,  які  відповідали  за  організацію  Голодомору  (його  показували  у  ФБ).  Це  після  такої  їх  Звитяги  Сталін  їх  знищив  –  звичний  засіб  катів  при  владі  викидати  вже  не  потрібний  ресурс.
Можна…
Можна…
Але!
Але  не  все  так  просто  і  потрібен  час  та  активні  дії  пана  Зеленського  у  заявленій  ним  претензії,  щоб  зрозуміти  чи  все  це  стосується  його.  А  поки  що  спробую  примітивно  описати  статус-кво  як  я  його  бачу.

1.  Глобальний  аспект.
Україна  є  багатонаціональна  держава  і  українській  нарід  включає  в  себе  багато  національностей.  Який  вигляд  це  має  зараз  не  відоме,  тому  що  наша  дорога  Зрада,  вибачте:  Влада/Рада  всіляко  відтягує    перепис  населення,  що  дає  їй  можливість  різноманітне  махлювати  під  час  різноманітних  виборів  «народних»  обранців.  От  що  казала  Марія  Чижевська  у  «Євреї  керують  Україною»:
  «На  території  України  за  даними  останнього  перепису  населення,  який  відбувся  у  2001  році,  проживають  представники  понад  130  національностей,  народностей  та  етнічних  спільнот.  Корінне  населення  –  українці  –  складає  77,8%  (понад  37  млн.  осіб),  все  інше  населення  –  це  представники  національних  меншин:  –  росіяни  –  8334,1  тисяч  осіб,  що  становить  17,3  %.  Решту  етнічних  меншин  становить  менше  1%  від  загальної  кількості  населення,  серед  них  виділяються  білоруси  (0,6%),  молдавани  (0,5%),  кримські  татари  (0,5%),  болгари  (0,4%),  угорці  (0,3%),  румуни  (0,3%),  поляки  (0,3%),  євреї  (0,2%),  вірмени  (0,2%),  греки  (0,2%),  роми  (0,1%),  грузини  (01,%),  гагаузи  (0,1%)  та  ін.»
Цікавим  є  те,  що  на  територію  України  позіхають  тільки  росіяни  та  євреї.  З  росіянами,  тобто  з  московітами  все  ясно  –  це  наш  споконвічний  ворог,  який  фактично  більше  300  років  гнобив  нас  і  для  кого  питання  так  чи  інакше  захоплення  України  є  комплексною  задачею,  бо  лаври  Імперії  Зла  не  дають  спокою,  бо  ця  Імперія  можлива  тільки  в  разі  поглинення  чи  приєднання  України  до  себе.  Це  ворог,  з  яким  Україна  веде  поки  що  оборонну  війну.  А  при  чому  тут  євреї?
А  справа  у  тому,  що  точно  так,  як  Московія  мріє  про  створення  на  теренах  України  Новоросії,  сіоністські  фашисти  (є  спеціальний  термін,  не  пам’ятаю  його)  мріють  про  створення  на  теренах  України  Нового  Єрусалима  і  навіть  про  створення  у  Києві  міжнародного  центра  єврейства.  Якщо  хочете  перевірити  мої  слова,  то  в  Гуглі  забийте  «Новий  Єрусалим»  і  ви  побачите  багато  інформації  на  цей  рахунок.  Більше  того:  проголошено,  що  єврейські  емісари  вже  прибули  в  Південні  області  України  і  вже  розпочали  підготовчу  роботу.  Цікавим  є  те,  що  в  даному  випадку  як  Раша,  так  і  Сіон  говорять  про  одні  і  ті  самі  області  України.
Питаєте  наскільки  це  серйозно?  Вельми  серйозно,  якщо  врахувати,  що:
- євреї,  як  і  росіяни,  до  речі,  вважають  себе  богообраним  народом  і  керуються  своєрідним  путівником  по  життю  серед  гойїв  Кіцур  Шулхан  Арух  (Малий  накритий  стіл),  де  узаконене  людожерське  відношення  до  всіх  неєвреїв;
- будь-які  активні  дії  єврейських  організацій  мають  за  спиною  неймовірне  могутню  грошову  та  капітальну  підтримку;
- серед  українських  олігархів  ведучу  роль  мають  якраз  євреї;
- інтелектуальний  капітал  євреїв  неймовірно  гарно  реалізується  якраз  у  сфері  їх  існування  серед  гойїв;
- зараз  головні  посади  в  Україні  займають  євреї.

Чи  може  це  торкнутися  пана  Зеленського?  
Так,  бо  солідарність  між  євреями  дуже  висока,  на  противагу  українцям,  що  зараз  і  демонструє  навала  кандидатів  на  роль  Президента.
Чи  може  ця  чаша  проминути  пана  Зе?
Так,  якщо  він  проголосить  свою  програму  і  покаже  своє  бачення  своєї  Команди,  де  не  буде  окрім  нього  жодного  єврея.  А  якщо  він  ще  і  реалізує  принцип,  який  вже  встиг  озвучити  перед  Новим  роком  журналісту  Д.  Гордону,  що  до  його  команди  увійдуть  компетентні  люди  з  усіх  земель  України,  то  це  і  покаже,  що  євреї  зможуть  ним  пишатися,  як  і  всі  виборці.  
Цікаво,  а  в  партії  Слуга  народу»  та  в  колективі  Кварталу  багато  євреїв?

Завтра  –  інші  аспекти  цього  блоку.
07.01.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820832
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.01.2019

ХВАЛА ЗЕЛЕНСЬКОМУ - 5

Претензії  пана  Зеленського  на  посаду  Президента  сколихнуло  Україну  і  немов  багато  хто  прокинувся  від  байдужості.  Прибічники  та  супротивники  його  викинули  на  поверхню  як  багато  позитивних  надій,  так  і  негативних  переконань.  В  цьому  інформаційному  масиві  знову,  але  у  іншому  звучанні,  проявляються  дві  мелодії,  які  автоматично  пан  Зе  примусив  знову  зазвучати.  Це  –  МОВА  і  НАЦІОНАЛЬНІСТЬ.
Спочатку  поговоримо  про  мову.

Володимир  Зеленський  розмовляє  російською  мовою  з  таким  акцентом,  який  пробивається  у  етнічного  українця,  коли  він  говорить  на  цій  мові.  Всі  вистави  Кварталу-95  виконуються  на  російській  мові,  хоча  час  від  часу  практично  весь  колектив  показує,  що  артисти  гарно  володіють  українською.  «Слуга  народу»  виконаний  на  російській  мові.  Таким  чином,  вся  творчість  пана  Зе  та  очолюваного  ним  колективу  адресується  не  всій  Україні,  а  сегменту  російськомовних  громадян.  
Ця  констатація  факту  є  банальна,  але  вона  викликала  неймовірне  бурхливу  реакцію  у  Фейсбуці,  наприклад,  з  боку  екстремальних  ура-націоналістів  («Чемодан  –  вокзал  –  Росія»),  з  боку  псевдо-українців  типу  пані  Ю  та  її  прибічників,  з  боку  дійсних  патріотів  України.  Така  реакція  логічна,  але  вона  має  фактично  емоційний  характер,  в  той  час  як  все  це  є  принциповим
2015  рік  для  пана  Зеленського  мав  значення,  на  мій  погляд,  старту  Великого  Стратегічного  Проекту  –  в  тому  році  Квартал  давав  концерти  в  зоні  АТО,  жертвував  гроші  добробатам  без  особливого  розголошення  цього  факту,  видав  на  гора  початок  серіалу  «Слуга  народу».  І  все  це  було  російськомовне.  І  це  при  тому,  що  боротьба  за  припинення  нищення  української  мов  в  Україні  не  припинялася  і  значення  ролі  фаворитів  культури  в  цій  боротьбі  має  особливо  велике  значення.  Чесно  кажучи,  я  очікував,  що  цей  колектив  повільно  і  планомірне  перейде  майже  повністю  на  українську,  але  цього  не  сталося.
Яке  це  має  значення?
Велике.

По-перше:  українська  мова  є  державною,  більшість  населення  України  розмовляє  нею  і  тому  людина,  яка  претендує  на  чільну  роль  у  державі,  повинна  (саме  ПОВИННА!)  користуватися  офіційно  нею,  звертаючись  таким  чином  до  всього  українського  народу,  а  не  до  певної  меншості.

По-друге:  не  виконання  цього  фактично  є  дійсно  злочином  проти  України.  Пафосне  твердження?  
Нетрадиційні  війни  мають  широкий  і  навіть  несподівані  форми.  Як  ви  віднесетесь  до  мого  твердження,  що  може  бути  Репродуктивна  війна  (раніше  ми  з  Олегом  Герасименко  казали  «Сексуальна  війна»)?  Смішне?  
Уявимо,  що  необхідно  спровокувати  перевагу  смертності  певної  країни  над  народженням.  Запустити  процес  репродуктивного  колапсу.  Засоби  можуть  бути  різноманітні,  в  тому  числі,  наприклад,    реклама  дуже  коротких  спідничок  (збільшення  числа  хвороб  жіночого  статевого  органу),  реклама  нейлонових  бюстгальтерів  і  трусиків  (хвороби  грудей  та  статевого  органу),  пропагування  одностатевих  шлюбів  та    теорії  статевого  життя  без  потреба  мати  дитину  тощо.  Так  от,  Інформаційна  війна  вигадала  теж  велику  і  різноманітну  кількість  подібних  засобів.
Одним  із  них  є  так  званий  «Агент  впливу».
Для  того,  щоб  зрозуміти  що  це  таке,  які  має  сфери  діяльності  і  які  може  мати  результати  рекомендую  подивитися  блискучий,  як  по  мені,  французький  серіал  «Бюро  легенд».  Прив’язуючись  до  сьогодення  України  наведу  приклад.
В  Україну  повертається  людина  після  дуже  довгого  життя  в  Московії,  де  вона  набула  високі  знання,  нехай  це  буде  знання  коучера.    Влаштовується  на  роботу,  яка  вимагає  їздити  по  всій  території  держави  та  проводити  семінари,  презентації,  читати  лекції  співробітникам  організації,  де  вона  працює.  Все  це  вона  виконує  високоякісно,  але  виключно  на  російській  мові,  навіть  там,  де  російську  сприймають  як  чужу  мову,  мову  агресора.  Ця  людина  не  є  шпигуном,  час  від  часу  вона  навіть  себе  позиціонує  як  патріот,  але  де-факто  вона  пропагує  не  тільки  російську  мову,  а  і  тип  мислення,  що  притаманний  росіянам,  а  не  українцям.  Це  і  є  дія  Агента  впливу.
Так  от:  з  цієї  точки  зору  Володимир  Зеленський  є  активним  Агентом  впливу  російської  мови  в  Україні.

Зараз,  ще  навіть  не  зареєструвавшись  в  якості  кандидата,  тільки  через  Мережу  він  зібрав  350  000  прихильників.  Закономірне.  Я  показав  у  попередніх  публікаціях  обумовленість  цього.  Мені  стало  цікаво:  як  люди  приєднуються  до  нього,  як  це  відбувається  і  я  зайшов  на  пропонований  сайт.
Панове!  
А  там  все  на  російській  мові!  Пройшов  всі  етапи,  які  треба  пройти  щоб  приєднатися  до  цього  кагалу,  -  все  на  російській!  Отже,  маємо  вже  350  000  впорскувань  російської!  То  що,  він  і  далі  буде  російськомовним?  Навіть  в  дебатах,  якщо  вони  будуть?  Навіть  якщо  стане  президентом  і  зуміє  зібрати  міцну  команду  дійсних  реформаторів,  яка  дійсно  підніме  Україну  з  колін?  То  яка  в  такому  випадку  головна  і  кінцева  мета  його  Проекту?

Мені  дійсно  цікаво  слідкувати  за  всіма  перипетіями  цієї  гонки  та  треба  проговорити  ще  один  дуже  важливий  момент.
06.01.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820594
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.01.2019

ХВАЛА ЗЕЛЕНСЬКОМУ - 3

Дивно,  що  я  ніколи  не  думав  раніше  про  те,  що  моє  Сенсорне  Розкриття  і  Підключення  збіглося  початком  активної  фази  із  становленням  України  як  самостійної  держави.  Багато  тоді  було  неочікуваного  і  цікавого.  Моїми  паранормальними  послугами  користувався  діючий  контррозвідник  високого  рівня.  Наші  стосунки  були  дуже  коректні  і  тільки  на  товариських  засадах.  Типовим  було,  що  я  Читав  інформацію,  як  правило  нічого  не  розумів,  він  мовчки  брав  її,  а  через  декілька  днів  міг  сказати:  «Ви  були  праві.  Сто  відсотків  підтвердження».  Бувало,  що  він  приїздив  до  мене  за  інформацією  декілька  разів  через  півтори  чи  дві  години.  Але  це  –  лірика.
Головне  те,  що  він  навчив  мене  простому  правилу:  «Будь-яка  контррозвідна  інформація  на  95,5%  береться  із  абсолютно  відкритих  джерел.  Аналіз.  І  звертайте  увагу  на  дрібниці!»  Цим  правилом  керуюсь  досі,  хоча  більше  20  років  не  маю  ніяких  контактів  з  цією  людиною  і  навіть  не  дозволяю  собі  Читати  чи  живий  він.
То  продовжимо  про  Зеленського.  Знову  повторюю:  я  не  агітую  за  нього,  а  розглядаю  його  як  феномен.

1.  Якщо  керуватися  наведеним  вище  правилом,  то,  аналізуючи  наше  реальне  життя,  всі  перипетії,  які  розгорнулися  після  1991  року  у  світі,  системно  аналізуючи  інформацію  із  Мережі,  то,  володіючи  активно  тільки  рідною  українською  та  колись  службовою  російською  мовами,  я  давно  прийшов  до  висновку,  що  Третя  Світова  війна  давно  вже  точиться,  тільки  тепер  вона  має  вигляд  Гібридної  війни  (приймемо  цей  термін  як  робочий).  Фактично  війна  точиться  між  двома  крилами  сучасної  Людської  Цивілізації  –  між  Західним  крилом  (Демократія)  та  Центрально-Азійським  (Автократія).
2.  Плацдармом  цієї  війни  є  майже  вся  територія  Землі,  в  ній  беруть  участь  майже  всі  країни,  часто-густо  навіть  світлі  розуми  в  яких  і  не  здогадуються  про  це.  Але  є  території,  де  ця  війна  має  явний  характер.  Україна  якраз  і  є  такою  територією.
3.  «Підготовча  робота»  стосовно  України  з  боку  Московії  почалася  ще  до  розвалу  СРСР,  коли  мої  колеги  отримали  інформацію  про  невідворотність  розвалу  Советікусу.  Далі  –  планомірний  та  наполегливий  перехід  до  активної  фази,  в  якій  ми  зараз  і  живемо.  Але  слід  враховувати,  що  всі  події,  які  можна  Читати  із  Прийдешнього,  по-перше:  розкладаються  на  три  корзини  –  які  можна  змінювати,  які  можна  частково  корегувати  дуже  дорогою  ціною  і  які  неможливо  змінити;  по-друге:  всі  ці  події  вписуються  у  власні  футурмобілі  (так  футурологи  називають  «тіло  вірогідних  існувань  прогнозів»,  яке  має  вигляд  лійки  з  точкою  початку  в  сьогоденні,  яке  є  тільки  миттю  переходу  Прийдешнього  у  Минуле);  у  третіх:  стосовно  того/тих,  хто  починає  певні  маніпуляції  по  корекції  цих  подій  без  відповідного  Дозволу,  діє  Закон  бумерангу.
4.  Кожна  людина,  нація,  нарід,  країна  –  всі  мають  так  звані  Кармінні  точки,  коли  вони  стоять  перед  вибором  напрямку  свого  подальшого  існування.  Україна  могла  у  свій  час  піти  легшим  шляхом  становлення,  але  вона  пішла  іншим,  тяжким.  Це  сталося  не  тоді,  коли  Чорновіл  програв  президентство  Кравчуку,  навіть  не  тоді,  коли  Чорновола  вбили,  а  тоді,  коли  він,  якому  було  призначення  бути  Духовним  лідером  України,  вирішив  стати  Офіційним  лідером.  З  того  часу  Україна  не  має  навіть  кандидатів  на  роль  Духовного  лідера.
5.  Третя  Світова  війна  точиться  вже  більше  25  років  і  на  протязі  цього  часу  Світлі  Сили  (умовна  назва)  на  теренах  України  програють  Темним  Силам  (умовна  назва).  Але  це  є  вершина  айсбергу,  тому  що  паралельно  іде  схована,  таємна  частина  цієї  війни,  яка  мимоволі  так  чи  інакше  проявляється  в  різних  суто  реальних  подіях,  у  ситуаціях,  в  людях.  З  цієї  точки  зору  весь  шлейф  наших  можновладців,  президентів  та  таке  інше  гарно  ілюструє  це  твердження.  Як  і  хакерська  атака  на  вибори  президента  в  США  чи  бунт  «жовтих  жилетів»  у  Франції.  Список  прояву  цього  прошарку  війни  з  обох  сторін  можна  довго  писати  і  за  цей  термін  вже  відбулось  устаканення  воєнних  дій,  які  при  всьому  трагізмі  їх  мають  в’яло  текучий  характер.
І  раптом:  бац  –  феномен  Зеленського.
6.  Коли  я  зараз  перебираю  подумки  перипетії    прояву  цього  феномену,  то  мимоволі  задаю  питання:  «Зеленський  –  геній  чи  він  є  гострій  дії  великої  схованої  Сили?»  Чому  так  питаю?  По-перше:  на  його  місці  міг  би  бути  Вакарчук  чи  хтось  інших  із  українців  із  світовим  іменем  при  умові  чистоти  їх  минулого,  а  це,  як  не  парадоксальне,  просто:  не  крав,  не  брехав,  хабарів  не  брав  і  не  давав,  патріот.  Але!
1).  Вибір  пав  на  Зеленського,  бо  СМІХ  є  неймовірна  сила  (рекомендую  читати  Вебера)  і  на  базі  сміху  та  свободи  слова  почалась  відкрита,  але  ніким  не  усвідомлена,  стратегічна  Гра.  Вся  творчість  Зеленського  та  його  колективу  в  красивій  різноманітності  (концерти,  скетчі,  мультики,  «Слуга  народу»  -  особливо)  мали  на  меті  показати  дійсне  обличчя  Влади,  що  відповідає  дійсності  і  сприймається  негативно  народом,  та  показати  послідовність  та  відкритість  пана  Зеленського.  І  це  вдалося  на  всі  90%!
Таким  чином,  стратегічний  план,  який  почав  активно  реалізовуватися  у  2015  році,  спрацював  зараз.  Міг  бути  Зеленський  автором  такого  геніального  плану?  Міг.  Але  мені  здається,  що  це  є  ретельна  розробка  високого  рівня  професіоналів  і  такий  колектив  зовсім  не  колеги  Зеленського  по  шоу.
2).  А  які  геніальні  далі  відбулися  суто  тактичні  дії  пана  Зеленського!
  Його  виступ  по  ТіВі  за  хвилину  до  Нового  року  дійсно  зламав  сакральність  новорічних  виступів  Президента.  Всі  побачили:  король  голий!  Адже  із  Советікусу  прийшла  ця  традиція  разом  із  салатом  Олів’є  під  Новий  рік.
Новорічний  «Вечірній  квартал»  мені  не  сподобався,  бо  насичений  пошлістю,  навіть  певним  чином  рашізмом,  вставлені  старі  номери  –  таке  враження,  що  все  робилося  поспіхом.  Але  я  думаю,  що  все  це  теж  мало  певну  мету,  яку  я  ще  не  зрозумів.  Та  от  що  цікаво:  у  першій  частині  концерту  є  пародія  на  Новорічну  промову  Президента  України.  Жорстока  і  сатирична.  А  тепер  порівняйте  промову,  яку  проголосив  Порошенко  в  цьому  році  і  в  минулому,  коли  ми  зустрічали  2018  рік.  Явно  сатира  Зеленського  врахована.
Буквально  із  01.01.2018  на  Зеленського  з  усіх  партій,  рухів,  діячів,  різноманітних  ботів  пішов  Дев’ятий  вал  бруду,  нечистот  і  найфантастичніших  припущень  т  а  домислів.  Обережну  підтримку  отримав  від  Руху  прихильників  Саакашвілі  (тепер  бачу  що  вони  використовують  два  прізвища).  І,  безумовно,  він  став  шавкою  Коломойського.  Зараз  не  буду  це  аналізувати,  хоча  в  цьому  є  багато  цікавого  і  системного.  Зроблю  це  завтра.
Як  відповів  Зеленський?  Неочікуване  і  неординарне:  він  звернувся  до  людей  через  Інтернет.  В  результаті  через  добу  отримав  120  000  прихильників,  а  ще  через  добу  –  вже  240  000.  Всі  інші  кандидати  зашлакували  простір  біг-бордами,  викинули  великі  гроші  на  політичну  рекламу,  а  тут  –  все  в  дусі  21  століття,  в  межах  можливостей  Інформаційної  війни.  Адже  іде  війна.
Влада  нанесла  хакерський  удар  і  сайт  Зеленського  впав.  І  що  він?  Знову
відверто  розказав  про  це  всім  у  Фейсбуці.  І  число  його  прибічників  знову  зросло.
Тільки  що  я  побачив  новий  хід  Зеленського:  «Чи  може  Зеленський  зібрати  Третій  Майдан?  –  Може,  якщо  влаштує  там  концерт!»
Все  це  є  красиві  і  відкриті  тактичні  ходи.

І  останнє
Зараз  зареєстровано  6  кандидатів  на  посаду  Президента,  очікується,  що  їх  буде  більше  30!  По  нашій  Конституції  всі  кандидати  повинні  бути  мільйонерами,  бо  треба  зробити  внесок  у  2  500  000  грн.  При  цьому  гроші  повинні  бути  чистими.  (Скільки  грошей  викидається  на  вітер!  Якщо  цих  кандидатів  буде  20,  то  тільки  внесок  буде  складати  50  000  000  грн.  А  ще  є    інші  витрати!)  Таким  чином,  наш  Президент  може  бути  тільки  багатою  людиною,  а  його  прагнення  захищати  Україну  і  український  нарід  лежить  повністю  на  його  совісті.  Тому,  коли  я  читаю  виступи  ура-патріотів  про  те,  що  Зеленський  буде  захищати  багатих  (наприклад:  таке  стверджує  Лариса  Ніцой  на  ЗІК),  то  мимоволі  думаю  про  фарисейство.  До  речі:  Зеленський,  як  і  Вакарчук,  давно  багаті  люди,  вони  давно  про  це  сказали,  і  це  дуже  добре,  що  хоч  частина  нашої  культури  не  є  бідною.
04.01.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820361
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.01.2019

ХВАЛА ЗЕЛЕНСЬКОМУ - 2

Панство!
Пані  і  панове!
Колеги  і  колежанки!

По  новітній  європейській  класифікації  я  є  стара  людина,  бо  маю  надію  через  декілька  місяців  відмітити  83  роки.  Непомітно  прийшов  до  цього.  Там,  у  минулому,  у  мене  було  карколомне  життя,  переповнене  спілкуваннями  із  дорогими  мені  людьми.  Мій  єдиний  друг  з  часів  юнацтва  Давид  Гінзбург  приєднався  до  Більшості  30  років  назад,  а  потім  непомітно  та  планомірне  почали  іти  Туди  інші  з  кола  моїх  спілкувань  і  от  я  усвідомлюю,  що  залишився  сам.  Маю  4  сина,  але  тільки  з  одним  у  нас  повне  порозуміння  та  щире  спілкування,  наповнене  повагою  один  до  одного;  маю  4  доньки,  але  тільки  з  двома  маю  пунктирне  спілкування  і  до  певної  міри  порозуміння  та  взаємоповагу.  Таке  життя.  Претензій  ні  до  кого  не  маю.  Але  все  це  мене  примусило  навчитися  жити  в  одинокості  і  навіть  отримувати  від  цього,  як  то  кажуть,  кайф.
Я  працюю  фізично,  продовжую  малювати,  писати  вірші,  інколи  якусь  прозу,  мати  Контакт  і  отримувати  Знання  (адже  я  є  «просунутий»),  щось  для  себе  проектую  (бо  архітектор),  роблю  дизайнерські  вироби,  останнім  часом  навіть  маю  двох  поважних  і  талановитих  учнів,  Останні  десятиліття  займався  системною  аналітикою,  в  тому  числі  і  Сенсорним  аналізом,  навіть  певний  час  виконував  це  офіційне.  
Таким  чином  я  активно  живу,  хоча  і  маю  за  плечима  5  катастроф  руйнації  шлюбів,  один  криз  і  два  інфаркти,  але  головним  полем  моєї  Сублімації  є  Інтернет,  який  я  називаю  Мережею.  У  цьому  вже  майже  безкрайньому  Океані  Інформації  виловлюю:
- Суто  реальні  підтвердження  тих  Знань,  які  я  Отримав  по  Контакту  починаючи  з  1990  року  і  понині.  Це  така  насолода,  коли  бачиш/читаєш,  що  інформація,  яка  була  отримана  в  цей  термін  і  яку  я  сприймав  як  гру  Розуму,  має  суто  реальне  підтвердження!
- Прояви  Нового,  яке  буде  реалізоване  в  Прийдешньому,  а  зараз  воно  сприймається  як  фантастика,  чи  як  кумедність,  чи  навіть  ніким  не  помічається.  Робиш  порівняння  в  межах  лагу  за  5,  а  інколи  і  менше,  років  і  радієш,  що  не  втратив  здатність  аналізувати.
- Закономірності  подій  у  розвитку  Людства.  При  цьому  є  радість  виявлення  і  розуміння  та  біль  від  незворотності  жорстокого  розгортання  цих  подій,  а  те,  що  це  відбувається  «малою  кров’ю»  полегшення  не  дає.  Хоча  тепер  я  і  вельми  спокійно  сприймаю  це.

Я  не  займаюся  передбаченням,  хоча  і  проходив  під  час  Навчання  цей  курс,  тому  що  знаю,  що  події  відбуваються  як  відповідь  на  певні  Обумовленості.  Саме  так  я  і  сприймаю  зараз  те,  що  вже  можна  назвати  «Феномен  Зеленського».  Поява  цього  феномену  закономірна.  Це  міг  би  бути  «Феномен  Вакарчука»  (може  ще  і  появиться)  чи  по  імені  іншої  людини,  але  Обумовленість  вимагала  появу  такого  феномену.  Чому  феномену?  Про  це  і  хочу  розказати  далі,  як  я  це  бачу.

Не  агітую  за  Зеленського.  У  ФБ  я  бурхливо  реагую  на  всі  інформаційні  буревії,  але  коли  перед  Новим  роком  розмістив  свою  провокацію  «Хвала  Зеленському»,  то  вже  старався  бути  максимально  безпристрасним.  Чи  вдалося  мені  це?  Не  знаю.  За  ці  лічені  дні  нового  року  вже  відбулось  багато  подій  і,  вибачте,  так  хочеться  їх  проаналізувати!  От  і  займюсь  цим.  А  для  заставки  пропоную  вам  пригадати  роль  в  Історії  Польщі  Станчика,  якого  так  майстерно  намалював  Ян  Матейко.
03.01.2019

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820247
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 05.01.2019

ЗА МИТЬ ДО НОВОГО РОКУ

Там,  в  дійсно  далекому  минулому,
Моє  кохання  мене  обнімає  –
Новорічне  свято  щасливо  зустрічає
І  новорічне  мені,  колись  померлому,
Дарує  спогад,  радо  обгортає,
У  святі  новорічному  тримає.

Радію:  як  же  мені  в  житті  таланило!
Адже  був  коханим,  адже  сам  кохав!
І  що,  що  біль/зрада  мене  ранила?
Вона  вогонь  спогадів  цим  не  припинила!

01.01.2019
Липовий  Скиток

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2019

НОВОРІЧНЕ ПОЗДОРОВЛЕННЯ

Дорогі  колеги  та  колежанки!
Поздоровляю  всіх  вас  із  Новим  Роком,  2019,  і  бажаю  всім  миру,  добробуту,  гарного  здоров'я  та  творчих  успіхів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819480
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.12.2018

ХВАЛА ЗЕЛЕНСЬКОМУ

Такий  заголовок  зробив  провокативне,  бо  розумію,  як  зараз  різноманітні  мухи  будуть  злітатися  на  цій  ласий  шматок,  щоб  проявити  себе  в  якості  бота.  Прошу:  тільки  без  мата,  якщо  не  можете  інакше,  то  тоді  робить  це  по-українські.
Останні  більше  ніж  40  років  я  займаюсь  системним  аналізом,  а  з  1990  року  –  сенсорним  системним  аналізом,  бо  я  є  «просунутий»,  езотерик  –  для  спрощення  цього  терміну.  Був  час,  коли  я  все  це  виконував  офіційно  як  науковий  співробітник,  але  тепер  я  є  глибокий  пенсіонер  і  тому  такі  речі  роблю  для  себе,  треную  мозок.  Моє  хобі  тепер  –  пошук  поки  що  схованих  новацій,  які  тільки-тільки  проявляються,  благо  Інтернет  дає  широку  можливість  так  себе  тішити.  
Не  знаю  хто  буде  наступним  Президентом  України  і  не  хочу  знати,  бо  знаю  принципи  формування  Прийдешнього,  в  якому  головним  завжди  є  не  певна  подія,  а  певна  обумовленість,  в  яку  вписується  подія,  що  найбільш  доцільна  з  точки  зору  Програми  Розвитку  Людства.  Саме  тому,  коли  я  дивився  інтерв’ю  Д.  Гордона  із  Коломойським  та  Зеленським,  то  мимоволі  сміявся,  бо  ці  двоє  гарно  вписуються  в  обумовленість,  яку  я  знав  багато  років.
Є  певні  закономірності  того,  як  певна  подія  починає  проявлятися  в  певній  обумовленості.  Спрощено  можна  показати  три  моменти.
1.  Подія  зароджується,  формується  і  довгий  час  існує  у  всіх  на  очах,  тільки  ніхто  не  звертає  на  неї  увагу  чи,  що  більш  типове,  не  розуміє  дійсну  суть  цієї  події.
2.  Процес  становлення  події  розтягнутий  в  часі  і  має,  як  правило,  вельми  спрощений  вигляд,  що  дає  можливість  практично  всім  верствам  населення  зжитися  із  цією  подією,  тим  більше,  що  вона  ясна  як  Божій  день.
3.  Як  тільки  на  цю  подію  починають  накидатися  боти  від  Ортодоксії,  так  зразу  стає  зрозумілим,  що  подія  має  гарне  обґрунтування  і  що  вона  давно  народилася,  а  тепер  починає  проходити  процес  формалізації.
Можна  навести  багато  прикладів  із  різноманітних  сфер  людської  діяльності,  але  розглянемо  феномен  Зеленського  з  цієї  точки  зору.
1.  Комедійний  політичний  телесеріал  «Слуга  народу»  з’явився  перед  телеглядачами  16  листопаду  2015  року  і  сподобався  90%  глядачів.  Небувалий  успіх  української  телепродукції.  І  він  довгий  час  існував  як  пародія  на  існуючу  владу  в  Україні.  Нікому  в  голову  не  приходило,  що  це  є  принципове  нове  слово  у  політтехнології,  порівняно  з  якими  розрізання  стрічок  на  відкритті  всього  і  вся,  бігборди  із  ідіотським  твердженнями  типу  «НАСТУП»,  «МОЖЕМО»  чи  варіації  на  тему  «БУДЕМО  ЖИТИ  ПО-НОВОМУ»  ,  -  все  це  є  дитячий  лепет.  А  фактично  це  почалась  розгорнута  політична  програма,  чим  пан  Зеленський  показав  себе  не  тільки  як  новатор,  но  і  як  вельми  неординарний  стратег.
2.  Команда  «Квартал-95»  всіма  силами  робила  супровід  до  фільму  розігруючи  різноманітні  гострі  політичні  теми.  При  цьому  фактично  наступ  йшов  широким  фронтом  –  мультики,  вистави  «Вечірній  квартал»,  високорозумні  і  провокаційні  виступи  «простака»  Жекі  тощо.  І  раптом  –    гульк:  Зеленський  кандидат  у  Президенти  від  народу.  І  що  цікаво:  для  цього  є  всі  підстави,  бо  він  має  відповідну  вищу  освіту,  чесна  та  безкомпромісна  людина,  має  досвід  керування  широкомасштабними  проектами,  молодий  і,  що  головне,  користується  любов’ю  народу,  бо  втілює  його  мрії.  В  цих  умовах  сам  Бог  велить  зробити  партію,  що  і  трапилося  –  партія  «Слуга  народу»  та  висуватися  Володимиру  Зеленському  кандидатом  у  Президенти.
3.  Те,  що  це  серйозне,  показує  той  бруд,  який  по  крихтам  шукають  боти  від  Влади  та  Старої  гвардії  на  пана  Зеленського,  створюючи  із  мухи  слона  і  «правильно»  трактуючи  це,  а  також  красномовні  твердження  вічно  молодої  Юлі  про  те,  що  це  є  проект  Коломойського.  Про  Вакарчука  вона  вже  говорила,  що  це  проект  Пінчука.
Тільки  що  отримав  звістку,  що  гонка  почалася  офіційно.  Вже  готовий  отримати  насолоду  від  цієї  ВИСТАВИ!
Слава  Україні!
Хай  переможе  той,  хто  реалізує  уготовану  нашій  державі  роль  в  Прийдешньому!
27.12.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819196
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2018

ЖИТТЯ СМІЄТЬСЯ

Дешева  кава  дере  горло
Та  тиск  примушує  її  пити  –
Щось  погрожує  мені  «на  горло»,
Але  Хтось  каже:  «Треба  жити!»

До  кави  мед,  або  родзинки,
А  в  каву  кориця  та  какао,
І  ніжні  пісні  українки  –
І  вже  сміється  життя  лукаво.

14.12.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818672
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.12.2018

ЗВИЧНЕ

Де  два  українця  –  три  гетьмана,
Третій  –  єврей;
Де  два  московіта  –  три  раба,
Третій  -  українець;
Де  три  московіта  –  три  крадія;
Де  три  українця  –  омана;
Де  три  єврея  –  Верховна  Зрада.

06.12.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818425
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.12.2018

ЗАЛИШОК

На  Той  світ  ми  забираємо  наші  знання  і  таємниці,
Але  як  багато  можемо  Тут  залишити!
Дітей,  дерева,  будівлі  і  чисті  криниці,
І  переконання,  що  по  життю  пронесли  Розуму  квіти!

10.12.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818061
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2018

ПЕРЕДБАЧЕННЯ

Коли  облуда  править  бал
Під  закоханість  Штрауса  й  щем  Вівальді,
Я  розумію:  оце  тільки  карнавал,
Я  знаю:  за  ним  йде  дев’ятий  вал/провал,
Я  бачу:  це  манкуртів  схований  оскал,
Я  чую  компрадорів  церемоніал,
То  мені  прийдешній  малюється  фінал  –
Розчавлені  ці  всі  бл@ді.

09.12.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816911
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.12.2018

БАТЬКО І СИН

Ну,  що,  любов  моя,  мої  долоні  покидаєш?
Водою  суму  в  розпачі  падаєш  між  пальці  ниць?
А  може  ще  казати  гарне  щось  для  мене  маєш?
Чи  просто  ти  перевіряєш  мої  чуття  на  міць?
Що,  мало  несамовито  тобі  віддав  відваги?
А  може  я  у  себе  не  зміг  зламати  горецвіт?
Але  в  мені  ще  досить  молодечої  наснаги!
Адже  я  досі  можу  з  тобою  падати  в  політ!
Мої  долоні  досі  ловлять  з  Неба  щастя  квіти!
Хоча  у  грудях  б’ється  одинокості  сум/печаль.
Скажи,  невже  в  житті  досі  з  тобою  ми  не  квиті?
Чи  в  цьому  світі  жити  мені  залишилось  обмаль?
Не  треба,  не  клич  кохання  сяйво  в  моє  минуле!
Якщо  вже  залишаєш,    то  доброзичливо  іди!
І  тільки  ефемерні  щиро  не  роби  «посули»,
Що  знову  повернешся  в  мене  оновлена  з  юрми!

Що,  батьку?  Зараз,  зараз!  Тримайся!  Знову  тиск  упав?
Зробити  каву?  Міцну?  Ставлю  джезву.  Дати  меду?
Вибач,  я  був  не  правий!  Ти  вчора,  звично,  слушність  мав!
Я  –  втомлений.  Сьогодні  вже  нікуди  не  поїду.
А  знаєш,  я  остаточно  закоханий  в  два-Де.
Пейзажі?  Начерки?  Майстерно  олівцем  портрети?
Вчорашній  день!  Точно  знаю:  це  не  моє.
То  на  обід  готуємо  картоплю  і  котлети?

01.12.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816023
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.12.2018

БАРИКАДИ

Легко  здаються  барикади,
Якщо  зрадники  є  серед  нас,
Які  за  спалахом  бравади
Підступно  нищать  все  кожний  раз.
Які  такі  вже  патріоти,
Що  і  рідну  неньку  продадуть,
Вони  немов  би  мають  квоти
Вже  перший  зрадити  наш  редут.
Вони  зненавистями  люблять
Всі  наші  промені  свободи,
І  непомітно  нас  скривавлять,
Манкурти/джокери  колоди.
 Як  голосно  кричать  пройдохи
Про  свою  здатність  керувати!
Величаво  кидають  крихти
І  більшого  не  треба  ваті.

Легко  здаються  барикади,
Бо  за  спиною  благість  вати,
Її  очільників  бравади
Та  звичні  їм  російські  мати.

25.11.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815226
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2018

БРЕХНЯ

Ненавиджу  брехню,  безсилий  це  подолати,
Особливо  коли  близькі  люди  нагло  брешуть,
Адже  правду  за  брехнею  так  легко  пізнати,
Бо  брехуни  за  логікою  ніколи  не  стежать.

Жагучий  сором  завжди  нагло  скручує  мене
За  них  і  за  те,  що  мене  сковує  огида.
Чекаю,  коли,  нарешті,  тортура  промине,
Коли  щезне,  нарешті,  печатка  сумновида.

Та  не  щезає  із  душі  глибокий  рваний  шрам,
Один  до  одного  –  там  вже  згусток  павутини,
Це  люди  близькі  в  мені  павучий  створили  храм
Брехні  собі  во  благо  і  навіть  без  причини.

20.11.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815092
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.11.2018

БІЛЬ ВТРАТИ

Ми  ніколи  не  описуємо  щастя  у  коханні!
Але  як  майстерно  говоримо  про  страждання  у  любові!
Бо  так  долаємо  Біль  втрати  кохання,  почуттів  конання,
Переводимо  свій  відчай  у  страждання  паперові.

19.11.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2018

МІЖ ІНШИМ

Блукаю  як  приблуда,
Шукаю  вчорашній  день,
А  на  очах  полуда,
А  у  думках  прибіднень.
Але  от  враз  бездумно
Беру  те,  що  так  шукав  –
То  знову  нерозумно,
Сміх,  свідомість  ошукав?

14.11.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814843
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 22.11.2018

САМ ГРІШНИЙ

Грішний:  ніколи  не  вмів  жити  для  себе  –
Дружини,  діти  та  сублімації  мистецтвом  –
Карколомне  життя  було,  інколи  веселе.
В  служінні  іншим  палав  раба  блаженством.

Що  тепер?  Дорослі  діти  мають  свої  долі,
Дружини  зрадами  різними  у  імлу  пішли,
Я  ж  у  сублімаціях  живу  на  волі  –
Малюю  та  майструю,  і  вірші  пишу.

12.11.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814841
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.11.2018

ЗАКЛЯТТЯ

Коли  ти  будеш  падати  у  відчаї,
Зривати  будеш  із  себе  здоровий  глузд,
То  пригадай  любові  нашої  звичаї
І  зупинись,  поки  у  Болю  не  загруз!

Згадай  наші  світлі  і  радісні  мрії,
Згадай  як  в  Кохання  робили  ми  заплив,
Забудь  геть  усі  нездійснені  надії,
Забудь,  що  так  нагло  залишився  один!

Поклич  мене  із  нашого  минулого,
Обійми  поклади  на  мої  рамена
І  розбуди  себе  в  собі  поснулого,
І  знищ  Кохання  всі  траурні  знамена!

Підніми  минуле  щастя  в  Сьогодення!
Рятуй  себе  у  ньому  і  також  в  мені!
І  я  прийду  –  незримо  і  незбагненно,
Стану  поряд,  адже  ми  Любові  винні!

18.11.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2018

СНІГ ВИПАВ

От  і  все!  Зима  проявила  владу  свою
Холодом,  а  головне,  невблаганне,:  сніг,
То  я  теж  невблаганний  –  себе  поборю
Й  не  пущу  холод  розпуки  на  душі  поріг.

А  колись  ми  були  із  Зимою  парою
І  сніг  обгортав  на  лижні  моє  дихання,  
Був  шепіт:  «  Люблю  тебе  всією  порою!»
То  було!  Було  у  нас  взаємне  кохання!

Тепер  Зима  каже:  «Тебе  ненавидила!»
Просить  на  коліннях  за  це  пробачення.
Осінь  мовчить,  яка  нас  у  пару  зводила,
Шепоче:  «За  Добро  зле  звинувачення!»

Зима  проявляє  нагло  волю  свою,
А  я  вже  замовк  і  згасив  свої  протести.
Бач!  Зима  ігнорує  наступну  Весну.
Жаль:  вона  не  проходить  «на  вошивість»  тести.

14.11.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2018

У ЛЮБОВІ ВІКУ НЕМАЄ

Непомітно  вповзає  байдужість
На  терена  мого  існування,
«Все  єдине!»  –  мене  фраза  кружить  –  
Йду  по  колу  твого  покаяння.

Відкидаю  давно  розуміння,
Що  нікчемо  завжди  ненавидить
Того,  хто  любов  дав,  знання  й  вміння,
У  подяку  воно  блудить/блядіть.

Бач,  у  любові  віку  немає,
А  оргазм  –  тільки  мить  у  коханні,
Не  дивне,  що  тому  серце  крає,
Хто  із  Злом  став  у  протистоянні.

Неухильно  наповзає  жалість,
Співчуття  до  тебе  під  Карою…
Молода  в  почуттях  моя  старість,
Хоч  ти  ненавидиш,  що  були  ми  парою.

11.11.2018        
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2018

ЛЕСІ ЛЕВЧИШИНІЙ на День Народження

Доню!  Надію  маю,  що  ти  будеш  бабусею  –
Ніжною  і  доброю,  бо  донька  ти  така,
Щирою  і  вірною,  бо  жінка  ти  така,
Онуками  любима,  адже  дружина  ти  така,
Хоча  поки  що  ти  і  є  гарною  матусею.

Зичу:  нехай  променистий  і  щасливий  твій  талан
Онуками  вправно  підхоплений  надійно  буде,
Як  і  яскравий,  добрий  художниці  талант,
А  образ  твій  нехай  ніхто  з  них  не  забуде!

28.10.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814199
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.11.2018

ВИЗНАННЯ

Все  карколомне,  що  було  в  минулому  між  нами  –
Твоя  любов  незвична  і  моя  аж  до  безтями,
Було  лише  частинкою  великої  програми
Прокляття,  що  і  обумовило  мої  всі  драми.

27.10.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2018

ПРИКРО…

Прикро  розуміти,  що  ти  –  ганчірка,
Якою  ретельно  витерли  підлогу,
Думка  ця  гірка,  неймовірно  гірка,
Бо  сам  щиро  до  пекла  мостив  дорогу.

22.10.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814033
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 16.11.2018

Що є ЕЙФОРІЯ?

Я  завтра  вранці  спіймаю  удачу  –
Прокинусь  в  стані  дитячого  щастя  
Та  отримую  до  того  в  придачу
Негаразд  типу  «Мати  вашу  трясця!»

Адже  людина  стара,  навіть  мудра
Добре  знає:  за  все  треба  платити  –
Якщо  маєш  раптом  щасливе  нутро,
То  увечері  у  болях  горіти.  

Тоді  питання:  «Що  є  ейфорія?»
Розтягнуте  щастя  на  довгий  термін?
Потім  депресія  і  ностальгія,
Бо  Щастя  пішло  з  Негараздом  в  обмін?

17.10.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813933
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2018

ПРОКЛЯТТЯ. 1.

ПРОКЛЯТТЯ
1. Моє  право  говорити  про  це

Коли  мені  було  54  роки,  то  я  був  типовим  атеїстом,  бездумно  плив  по  морю  життя,  хоча  і  мав  певні  здатності,  про  які  думав,  що  вони  є  у  всіх  людей.  Так,  наприклад,  я  вмів  керувати  своїми  снами  і  любив  влаштовувати  в  них  польоти  в  лісі,  над  деревами,  серед  дерев,  над  луками,  особливо  упивався  робити  це  в  межах  Труханового  острову.

Коли  мені  було  54  роки,  то  я  за  плечима  вже  мав  три  трагедії  розвалу  сім’ї  і  втрати  постійного  спілкування  з  дітьми,  яких  навіжено  любив.  І  навіть  гадки  не  мав,  що  тут  є  якась  закономірність.

Коли  мені  було  54  роки,  то  на  мене  впала  Сила  Вищого  Розуму,  яка  в  мені  розчавила  атеїзм,  а  потім  зробила  «просунутим»  (так  я  називаю  узагальнено  всіх  контакторів,  містиків,  езотериків  тощо)  і  в  цій  якості  я  існую  донині.
Якщо  когось  цікавить  як  все  це  у  мене  відбувалося,  то  для  цього  треба  вийти  на  шпальти  віртуального  Клубу  поезії  www.poetryclub.com.ua,  де  я  маю  4  цикли  на  цю  тему,  з  них  –  3  в  прозі,  в  тому  числі  «Сповідь  езотерика»,  а  тут  я  кажу  про  це  тільки  в  межах  необхідного  по  заявленій  Темі.

Моє  становлення  в  якості  просунутого»  почалось  у  1990  році  і  протягнуло  мене  через:  Контакт  і  Отримання,  Богошок  і  Психогенний  колапс,  Полігони  Іспитів  і  Ініціацію,  Навчання  в  «Небесному  університеті»,  теорію  та  практику  Розширеного  Сенсорного  Розкриття.  Я  став  Сенсорним  Діагностом  і  вправно  діагностував  людей,  території  та  події,  отримав  Місію…В  якості  «просунутого»  працював  науковим  співробітником  у  навпіл  закритій  А4000,  поки  її  не  ліквідували  агенти  Раші.

У  мене  не  було  «земних  вчителів»,  тільки  Неземні,  аж  12,  але  було  три  чечероні:
- Владислав  Дорошенко  –  світлий  відун,  який  дав  можливість  зрозуміти,  що  все,  що  зі  мною  відбувається,  не  є  навіженістю,  що  я  не  тронувся  розумом;
- Сергій  Литвинов  –  екстрасенс  високого  рівня,  який  дав  мені  можливість  побачити  як  Добро,  так  і  Зло  в  Просунутості;
- Тарас  Шейко  –  спадковий  езотерик  та  ясновидець,  який  допоміг  мені  зрозуміти  Хто  та  Що  я  є  і  який  довгий  час  був  моїм  колегою  на  Шляху.

Перед  Владиславом  я  себе  відчував  майже  нікчемою,  а  коли  він  припинив  наше  спілкування,  то  прийняв  це  як  трагедію  і  тільки  через  рік  зрозумів  як  мудро  він  вчинив,  бо  це  дало  мені  можливість  стати  на  свій  Шлях.
Із  Сергієм  я  зазирнув  в  те,  як  Зло  може  мати  стрій  Добра  і  Отримав  повну  Заборону  іти  цим  шляхом.  Тут  я  вже  відчував  себе  впевнене.
Тарас  же  став  для  мене  колегою  і  ми  з  ним  спілкувалися  на  рівних,  він  допоміг  мені  прийняти  Силу  і  Місію,  пояснив  чому  у  мене  таке  карколомне  життя  і  допоміг  обрати  форму  цього  життя.

Тарас  говорив,  що  для  таких  людей  як  ми  є  дві  форми  життя:
- Можна  зосередитися  тільки  на  Знаннях  і  Вміннях,  бути  в  реальному  житті  тільки  вимушено  присутнім,  стати  пустельником  в  решті  решт,  але  цей  шлях  є  неприродним  для  людини,  тому  що  ми  є  суспільними  істотами,  тому  що  всі  ми  повинні  жити  заради  інших,  що  цей  шлях  егоїстичний  і  він  ніякої  користі  Людству  не  дає.  Цей  шлях  –  шлях  замикання  на  самого  себе.
- Можна  жити  паралельно  одноразово  в  Реальності  і  у  неРеальності,  весь  час  балансуючи  на  лезі  Оками.  Цей  шлях  неймовірно  тяжкий,  тому  що  часто-густо  буденність  реального  життя  вступає  у  протиріччя  із  принципами  та  нормами  нереального  життя,  а  вони  вищі  і  наслідки  розв’язання  цих  протиріч  часто-густо  бувають  непередбачені.  І  дійсно,  втриматися  на  такій  формі  життя  тяжко,  що  яскраво  ілюструється  долею  відомих  екстрасенсів.  Я,  природно,  міг  жити  тільки  в  цій  формі.

Тарас  завжди  приділяв  багато  уваги  взаємодії  між  людьми  і  завжди  звертав  мою  увагу  на  сховану  мотивацію  в  цих  взаємодіях.  Тепер  я  розумію  який  він  був  делікатний,  коли  розповідав  мені  про  мене,  бо  з  часом  його  натяки  на  окремі  моменти  мого  майбутнього  життя  набирали  ясної  конкретики.  Саме  він  примусив  мене  звернути  увагу  на  певні  закономірності  у  моїх  перепиттях,  сказавши  один  раз:
- Голос  пояснив  мені  чому  саме  так  склалося  твоє  життя  і  що  тебе  очікує  –  просто  твоя  Душа  закінчує  свій  Земний  шлях,  це  –  підсумок,  дороблення  того,  що  не  було  виконане  до  кінця  у  попередніх  втіленнях.  До  речі:  ти  ж  систематик,  то  застосуй  системність  до  аналізу  свого  життя.  Ти  ж  ще  і  Сенсорний  аналітик!
Коли  я  реалізував  його  підказку,  то  виявив  багато  чого  цікавого,  в  тому  числі  і  Прокляття,  що  лежало  на  мені,  але  те,  що  Прокляття  лежить  і  на  моєму  брату  усвідомив  лише  тепер.

Що  ж,  Знання  та  страждання  дають  мені  право  говорити  на  тему  Прокляття,  але  спочатку  треба  з’ясувати  що  таке  Прокляття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811677
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2018

ПРОКЛЯТТЯ. ВСТУП

ПРОКЛЯТТЯ
ВСТУП

22.07.2018  помер  мій  середній  брат  Валентин.
У  2017  році  помер  молодший  брат  Микола.  
Кажуть,  що  про  померлих,  а  я  називаю  їх  приєднаними  до  Більшості  (термін  якогось  фантаста),  не  згадують  погано,  а  тільки  правдиво.  В  такому  випадку  мушу  сказати,  що  мій  молодший  брат  хворів  дуже  тяжко,  в  одинокості  і  помер  нікому  не  потрібним  –  класичний  відхід  з  цього  світу  людини,  яка  у  своєму  житті  зробила  багато  поганого,  злого,  несправедливого.  Він  був  саме  такою  людиною
Але  із  середнім  братом  мені  довго  було  все  незрозумілим,  тому  що  він  був  неймовірно  толерантною,  доброю,  щирою  і  відкритою  людиною.  Так,  мав  дві  вади:  недбало  відносився  до  себе  і  жив  заради  інших,  зосереджений  головним  чином  на  сім’ї.  І  от:  святкування  75-річчя,  рюма  самопального  не  ним  виготовленого  коньяку    і  вранці  наступного  дня  інсульт  –  паралізована  права  частина  тіла  і  5  років  життя  у  стражданнях.  Чому  так?  Що  це?

Ці  питання  довго  мучили  мене.  Пробував  отримати  відповіді  нетрадиційним  шляхом,  адже  маю  Голос  та  здатність  Читати  інформацію  із  будь-якого  Інформаторія,  перш  за  все  –  Землі,  але  на  мої  питання  йшло  Мовчання,  що  означало,  що  відповідь  сидить  в  мені,  що  її  треба  шукати  і  своєму  власному  Інформаторію.
Не  міг  ніяк  збагнути  чому  така  чудова  людина  мала  таке  Покарання.

Якось  проціджував  своє  минуле  життя  (звичка  постійно  робити  це  на  одній  з  площин  мислення),  я  розмірковував  про  Прокляття,  яке  стоїть  на  мені,  обставини  виникнення  його  та  наслідки,  і  раптом  збагнув,  що  останні  роки  життя  мого  брата  Валентина,  ні  –  все  його  життя  після  одруження  гарно  вкладається  у  форми  реалізації  Прокляття.    То  от  в  чому  справа!  Залишалося  тільки  скласти  пазл  і  як  тільки  я  доторкнувся  до  минулого  так  все  стало  на  свої  місця  –  пазл  склався.

Мені  не  доводилося  зустрічати  розповіді  жертв  Прокляття,  але  не  думаю  що  я  оригінальний  в  цьому.  Моя  оригінальність  полягає  в  розумінні  суті  Прокляття  та  його  реалізації.  Мій  вік  дає  мені  право  все  називати  своїми  іменами,  хоча  я  все  життя  і  жив  без  використання  брехні,  що,  напевно,  і  було  однією  із  форм  Прокляття,  бо  я  навіть  якби  і  хотів  збрехати,  не  міг  це  зробити,  а  брехня  інших  викликала  в  мені  огиду,  інколи  я  сатанів  від  цього  і  тому  мав  багато  неприємностей  у  спілкуванні  із  людьми.  Навчився  мовчати,  нарешті,  але  тепер  це  коштує  мені  болі  серця.

В  моїй  розповіді  будуть  фігурувати,  головним  чином,  люди,  які  вже  знаходяться  серед  Більшості,  але  живі  (дай  Боже  їм  надалі  довге  та  щасливе  життя)  нащадки.  То  я  прошу  пробачення  заздалегідь  у  них  за  те,  що  буду  називати  їх  імена,  адже  якщо  я  і  зміню  би  їх  імена,  то  це  нічого  не  дає,  бо  вони  будуть  легко  пізнавати  себе.
Чому  я  вирішив  написати  та  опублікувати  цей  твір  у  Фейсбуці  та  на  шпальтах  віртуального  Клубу  поезії  України  www.poetryclub.com.ua?  Причин  декілька.  Назву  головні
1. У  ФБ  (Фейсбук)  останнім  часом  декілька  разів  з’являлася  інформація  про  лікувальну  силу  молитви.  Мої  Знання  дають  можливість  стверджувати,  що  це  не  виключення,  а  тільки  приватний  прояв  Сили  Слова  і  Думки.
2. Люди  неймовірно  безвідповідально  і  недбало  використовують  свої  вербальні  здатності  у  спілкуванні,  що  часто-густо  скорочує  їх  життя  чи  спотворює  його.  
3. Особливо  гостро  це  стосується  так  званих  «просунутих»  (хто  має  Розширенні  Сенсорні  Здібності),  тому  що  навіть  якщо  вони  не  усвідомлюють  свою  Силу,  використання  її  во  Зло  Карається.
4. Будь  яка  негативна  «Просунута  дія»  (окультна,  містична,  релігійна  тощо),  яка  несе  Негатив  комусь  (навіть  на  популяційному  рівні),  завжди  має  відповідний  відбиток  на  тому,  хто  її  виконав,  а  також  на  його  оточенні.
5. Моя  надія  на  те,  що  моя  розповідь  примусить  когось  і  змінити  своє  життя,  адже  мої  ілюстрації  будуть  красномовні.

Уявляю,  поки  що,  що  моя  розповідь  буде  складатися  із  таких  частин:
1. Моє  право  говорити  про  це
2. Суть  Прокляття  (трохи  теорії)
3. Реалізація  Прокляття  
4. Наслідки  для  ініціатора
5. Висновки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811508
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2018

ПОДЯКА

Дякую,  пані  шановна,  за  щирі  слова  –
Адже  мені  їх  так  не  вистачало!
Здавалось:  впаду  під  навалою  зла,
Ви  привітали  –  встояв  і  підняв  забрало!

01.10.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811486
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.10.2018

КАЗАЛИ…

Казала:  «Якби  ти  знав!
Чоловіки  то  які  мене  добивались!
А  ти…!»  А  що  я?  Мовчав.
Почуття  до  неї  в  мене  так  і  не  вкрались!

Казала:  «Якби  ти  знав!
У  які  сексуальні  ігри  я  награлась!
А  ти!...»  А  що  я?  Мовчав.
І  до  цієї  почуття  мої  не  рвались.

Казали…  Та  я  вже  знав,
Що  Доля  підступно  мною  ще  не  награлась
То  кожна  щось  казала,  а  я  завжди  мовчав,
Й  кожна  кудись  дівалась.

22.09.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018

Я ВАС ЛЮБИВ!

Так,  я  вас  любив,  у  погляді  вашому  тонув  безтямно,
А  ви  грали  вправно  на  клавішах  душі  моєї,
Так,  тепер  я  розумію:  надії  мав  примарні  –
Кохатися  в  красі  і  щирості  нової  Галатеї.

Так,  я  навіжено  вас  кохав,  прости  Боже.  Обожнював,
А  ви  підступно  мої  чуття  перетворили  в  фарс,
Так,  я  вам  вірші  писав,  портрети  ваші  красно  малював,
І  не  бачив  хижий  профіль,  тільки  феєверк-анфас!

13.09.2019
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2018

ЛІТО 2018

Жара.  Тридцять  три.  По  Цельсію.
Через  два  дні  холод  раптовий  до  десяти.
Земля  вступила  в  змін  погоди  процесію,
То  пора  нам  до  тями  прийти!

12.09.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809314
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2018

КІНЕЦЬ ДАЧНОГО СЕЗОНУ

Місяць-гарбуз  повільно  пливе  по  осінньому    темному  небу
Зорі  здивовані,  як  завжди,  але  холодно  мовчать.
Осінь.  Літа,  здається,  немов  в  цьому  році  навіть  і  не  було,
Від  холодної  мряки  мої  м’язи  у  ліжку  скавчать.

Завтра  покину  фізично  активний  свій  відпочинок  –
Син  на  автомашині  забере  мене  й  знатний  врожай.
Дякую,  Літо!  На  цей  раз  на  Дачі  я  виграв  свій  поєдинок
З  хворобами,  сумом,  розрадою…  То  в  Осінні  їх  трупи  сховай!

29.09.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808754
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 03.10.2018

АРХІТЕКТОР БОРИС ОРЕХОВ

В  цей  день,  в  день  Міжнародного  свята  архітектора,  в  пантеоні  моєї  пам’яті  пропливають  обличчя  моїх  колег  і  я  мимоволі  зупиняю  напроти  себе  Бориса  Орехова,  Бориса  Володимировича  Орехова.
Про  нього  можна  багато  розказувати  цікавого,  але  я  зупинюсь  тільки  на  деяких  спогадах,  які,  переконаний,  достатньо  ясно  характеризують  цю  видатну  людину.

Почну  с  того,  що  я  окрім  того,  що  за  освітою  архітектор,  маю  ще  достатню  кількість  проявів  себе  в  житті,  в  тому  числі  я  ще  і  «просунутий».  Донедавна  в  таких  випадках  я  казав,  що  я  езотерик  (якщо  комусь  цікаво,  то  на  poetryclub.com.ua  можна  прочитати  мою  «Сповідь  езотерика»,  де  описується  як  в  54  роки  я  став  таким).  Та  не  це  головне.
Коли  після  Ініціації  я  отримав  дозвіл  читати  окультну  та  містичну  літературу,  то  однією  із  перших  книжок  була  книга  Джона  Кілля  «НЛО.  Операція  Троянський  кінь».  В  ній  автор  по  ходу  розповіді  говорив  про  так  званих  мовчазних  контакторах,  які  мали  активний  контакт  з  Вищими  Силами,  але  при  цьому  про  їх  здатності  знало  мало  людей,  а  вони  самі  уникали  розголосу.  
Через  певний  час  після  моєї  Ініціації  мої  Візаві  почали  говорити  про  так  званих  «мовчазних  геніїв».  Так,  я  розумів,  що  це  традиційний  засіб  максимально  повно  використати  Вербальність  у  вже  існуючих  традиціях,  тому  спокійно  прийняв  як  цей  термін,  так  і  пояснення  чому  на  Землі  зараз  активно  нарощується  когорта  мовчазних  геніїв.  Безумовно,  я  довго  перебирав  коло  знайомих  і  мало  знайомих  мені  людей,  але  всі  вони  не  вписувалися  у  загальні  риси  мовчазного  генія,  а  мені  Говорили,  що  це  стосується  практично  всіх  сфер  діяльності  Людства.  Та  коли  мені  стало  відомо  про  смерть  Бориса  Орехова,  то  я  навіть  оціпенів  в  ту  мить,  коли  зрозумів,  що  він  був  типовим  представником  цієї  когорти.

Для  таких  людей  зрозуміло,  що  вони  мають  великий  талант  і  великий  потенціал,  але  по  своєму  характеру,  незалежно  від  їх  знаку  зодіаку,  ліній  на  руці  та  всіх  інших  фіксацій  нашої  долі  на  нашому  тілі,  вони  ніколи  «не  тягнуть  мазу»,  як  казали  пацани  в  моєму  дитинстві.  Боря  був  саме  таким.  Його  тактичність,  повна  відсутність  нахабства,  толерантність  і  доброзичливість  до  явно  недалеких  людей  інколи  мене  вражали  до  глибині  душі.

Таким  людям  заздрять,  а  вони  навіть  гадки  не  мають  про  таке  почуття.

Такі  люди  чи  взагалі  не  реалізовані  чи  мало  реалізовані,  тому  що  немов  сама  Доля  ставить  перепони  до  їх  спроб  реалізуватися.  І  всі  їх  Таланти  тікають  у  Віртуальність  Людства.

Такі  люди,  як  правило,  окрім  свого  фаху  багато  знають  і  вміють  в  інших  галузях.  Талановитий  архітектор  в  містобудівництві  та  у  зодчестві  взагалі,  він  тонко  відчував  принципи  формування  інтер’єрів,  що  декілька  разів  і  реалізовував  у  себе  в  квартирі.  При  цьому  прагнув  як  можна  більше  зробити  своїми  руками  і  робив  це  якісно,  знаходячи  несподівані  рішення.  Він  був  гарним  живописцем.  У  мене  на  компі  є  велика  галерея  його  робіт,  які  мені  люб’язно  скинула  по  Мережі  його  дружина  Іра,  і  я  час  від  часу  переглядаю  їх  для  того,  щоб  згадати  його  розповіді  як  і  чому  він  ту  чи  іншу  малював,  щоб  доторкнутися  до  фіксації  його  таланту.

Такі  люди  часто  переповнені  тихим  сарказмом,  гумором  і  проявлять  це  несподіваним  чином  Тільки  один  приклад,  хоча  я  їх  знаю  багато.
Я  тоді  працював  погодинно  на  одній  кафедрі  з  Борисом  на  Архфаці  .  Зайшов  у  кімнату  викладачів  і  побачив  сумного  Бориса.
- Що  трапилося?
- Ти  знаєш,  виявляється,  що  моя  молодша  донька  хвора  –  і  він  почав  розповідати.
Тут  в  кімнату  зайшла  колега  викладачка,  яка  знала,  що  я  є  контактор  і  таке  інше  і  всіляко  демонструвала,  що  вона  є  сильна  відьма,  що  вона  багато  знає  і  може.  Я  щось  почав  говорити  Борису,  але  вона  перебила  мене  і  почала  пафосно  давати  йому  поради.  Коли  вона  зробила  паузу,  то  я,  почувши  що  мені  каже  Голос,  почав  говорити,  що  треба  зробити  голодування  по  певній  схемі.  Але  відьма  знову  мене  перебила  і  почала  нам  настирно  читати  лекцію  на  цю  тему.  
Ми  мовчали.  Тільки  поглядали  один  на  одного.  А  вона  вже  про  Борю  і  забула,  тепер  адресатом  її  агресії  був  я.  так  тривало  певний  час.  Та  от  вона  сказала  фразу,  про  те,  що  для  того,  щоб  зняти  голод,  треба  натискати  на  яблука  очей.  І  ту  роздався  спокійний  голос  Бориса:
- Із  середини.
Я  людина  не  вихована  і  емоційна,  то  вибухнув  зразу  гомеричним  реготом.  А  Боря  тільки  криво  посміхнувся.  А  відьма  ще  більше  мене…  самі  розумієте.

Такі  люди  гостро  і  толерантно  відчуваю  незвичне  в  інших  людях,  тому  що  самі  завжди  щось  таке  мають  в  собі.
Я  вже  не  працював  в  КІБІ  на  Архфаці,  але  приходив  по  вівторкам  та  четвергам  туди  тільки  заради  того,  щоб  поспілкуватися  з  Борисом,  подивитися  та  послухати  як  він  з  гумором,  але  толерантно  навчає  своїх  студентів,  дає  їм  можливість  максимально  проявити  себе.  Один  раз  в  розмові  я  сказав:
- Я  дуже  вдячний  тобі  і  Ірі,  що  ви  були  так  доброзичливі  до  мене,  коли  у  мене  була  сенсорна  ломка,  адже  я  пройшов  через  стадію  одержання  і  все  було  коли  ми  разом  працювали  над  замовленням,  у  вас  на  очах
- На  це  є  причина.-  він  посміхнувся.  –  Мушу  тобі  признатися  ,  що  буквально  декілька  років  назад  я  втратив  одну  здатність,  про  яку  думав,  що  так  всі  люди  можуть.  Я  кожну  літеру  бачив  у  певному  кольорі.  Тому  всяке  читання  для  мене  мало  супровід  у  кольорі.  Інколи  це  були  симфонії.

А  про  те,  який  видатний  педагог  був  Борис  Володимирович  Орехов,  нехай  розповідають  його  учні.

То  нехай  добра  пам'ять  про  нього  живе  в  його  учнях  і  в  нащадках!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808502
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2018

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ АРХІТЕКТОРА

В  цей  день  я  мимоволі  задумався  над  тим,  як  змінився  на  моїх  очах  світ  і  засоби  діяльності  архітектора.

Інститут  я  закінчив  у  1964  році.  У  1987  році  став  одним  із  перших  архітекторів-кооператорів,  що  дало  можливість  знімати  у  колеги,  який  вже  фізично  не  міг  фахово  працювати,  майстерню.  У  мене  був  великий  кульман,  стіл  із  креслярською  дошкою  шириною  більше  2  метрів  і  рейсшина  на  ній  довжиною  2  метри  на  товстій  лестці.  А  ще  був  окремий  стіл,  на  якому  можна  було  робити  макети  навіть  в  масштабі  1:25.  Що  я  і  робив.  
Просторова  кімната,  гарне  освітлення,  професійні  журнали  всіх  країн  Демократії,  що  я  виписував  починаючи  із  1967  року,  мої  фахові  книги  та  від  господаря  майстерні…  Я  упивався  фаховою  роботою,  можливістю  достатньо  швидко  виконувати  перспективи  у  своїх  проектах.  Здавалося,  що  моя  уява/мрія  про  технічні  умови  фахової  праці  реалізована.  І  ще  можна  було  вільно  малювати!!!

Зараз.
Дві  лоджії  однокімнатної  квартири  розміром  1,5х3,00  м2  я  переробив  майже  зразу,  як  побудував  квартиру  у  кооперативі.  Це  було,  здається,  ще  у  1994  році.  Після  того,  як  лоджії  отримали  скляні  вікна,  одна  з  них  стала  кухнею/їдальнею,  а  друга  –  моїми  «апартаментами».  Тут  я  досі  сплю,  малюю,  пишу  вірші  і  прозу,  і  досі  проектую.
Проектую  навіть  не  на  комп’ютері,  а  на  ноутбуці.  Тепер  банальний  Архікад.  І  не  треба  ніякого  макетування  –  програма  сама  будує  все  в  системі  3Д.  Отримане  рішення  крути  як  хочеш,  дивись  з  будь-якої  точки  зору  та  ракурсу.  Замовнику  переводиш  потрібне  в  іншу  програму  і  відправляєш.  Він  тобі  по  Емейлу  свої  зауваження  присилає.  У  мене  навіть  був  випадок,  коли  я  таким  чином  мав  спілкування  із  Замовником  із  лікарні.  
Я  обмежився  Архікадом,  а  є  ще  програми,  які  дають  можливість  створювати  майже  фотокартки  ще  неіснуючих  будівель!
Прогрес!
При  потребі  абсолютно  не  виходячи  із  моєї  «майстерні»  можна  за  допомогою  Гугла  роздивитися  майданчик  майбутньої  забудови,  укласти  договір  із  Замовником,  узгодити  Ескізний  проект,  потім  розробити  Проект  в  одну  стадію,  відправити  Замовнику,  отримати  оплату  праці  на  банківський  рахунок  (аванс  був  отриманий  на  самому  початку)  і,  як  не  дивно,  навіть  керувати  реалізацією  проектів  можна  дистанційне.  Все  це  для  простих  об’єктів  (1  чи  2  категорії),  бо  для  інших  все  ще  треба  мати  різноманітні  дозволи,  узгодження  тощо.
ПРОГРЕС!

АЛЕ!
Я  закінчив  КІБІ,  що  тепер  має  бундючну  назву  КНУБА  (Київський  національний  університет  будівництва  і  архітектури).  Університет,  але  в  ньому  Архітектурний  факультет  як  був  факультетом,  так  і  не  став  інститутом.  Нас  тоді  (1958-64рр.),  хоча  і  було  2  групи  нібито  різні  за  спеціалізацією,  навчали  всьому  і  всі  ми  вийшли  фахівцями  широкого  профілю  –  від  містобудівництва  та  аж  до  інтер’єрів.  А  декілька  років  назад  я  дізнався,  що  зараз  стихійне  виникла  інша  спеціалізація:  є  архітектори,  які  проектують,  але  паралельно  є  такі,  які  ніколи  нічого  не  проектують,  але  майстерно,  за  допомогою  комп’ютерної  техніки  роблять  «подачу»  того,  що  запроектували  інші.
Та  інколи  я  думаю:  «Чи  багато  є  таких,  хто  зміг  би  виконати  проектування  по-старинці,  без  комп’ютерів?»  Риторічне  питання.

Ми  вже  застали  Кафедру  малюнку  в  жалюгідному  стані,  хоча  серед  нас  і  були  ті,  хто  по  праву  слід  вважати  гарними  і  художниками.  Це:  Віталій  Духневич,  Микола    Самборський,  Євген  Ходаковський,  В’ячеслав  Мельник,  Олег  Никитенко,  Вадим  Васюшкин,  десь  і  себе  відношу  до  цієї  групи.  Але  до  нас  була  традиція  в  КІБІ,  що  майже  всі  випускники  були  і  гарними  художниками.  Зразу  у  мене  випливають:  Юрій  Химіч,  Константи  Сидоров,  Володимир  Тихомиров,  Борис  Кучер,  Ростислав  Юхтовський,  Юрій  Худяків,  Людмила  Мешкова…

Архітектори.  
Сам  фах  примушував  нас  бути  енциклопедичне  розвинутими,  тому  не  дивно,  що  ми  малювали,  писали  вірші  (Сергій  Ковальов,  бард  Едуард  Іванов,  Оля  Чуприна,  ваш  покірний  слуга  –  тобто  я),  прозу,  ставали  дизайнерами  (Гена  Терехов,  Микола  Собчук,  Саша  Моторин  став  одним  із  засновників  Спілки  дизайнерів  України),  геометрами  (Сергій  Ковальов,  Слава  Мельник,  Олег  Никитенко),  діячами  журналістики  (Євген  Сендзюк),  моделювальниками  одягу  (Раїса  Марченко)  і  при  цьому  багато  хто  з  нас  були  педагогами.

Час  іде.  
Колись  ми  зустрічали  3,  10,  15,  20  і  25  років  як  закінчили  інститут.  Ми  були  дружні.  Потім  ці  зустрічі  відбувалися  спонтанно,  якимсь  вузьким  колом.  Але  50  років  по  закінченню  інститут  ми  навіть  не  пробували  організувати,  бо  нас,  однокурсників,  залишилося  на  цьому  світі  вже  дуже  мало.  Але  як  я  знаю,  ми  продовжуємо  активне  творче  життя  і  всі,  хто  пішов  від  нас,  робили  це  до  самого  кінця.  
Я  схиляю  голову  в  пам'ять  про  них  і  маю  гордість,  що  я  вчився  разом  із  вами,  мої  однокурсники.

Віктор  Левчишин,  якому  ви  дали  прізвисько  «Бульдозер».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808472
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2018

Я ЙЛУ

Я  йду.
Агов!  Виявляється,  ти  не  знаєш  що  є  любов!
Кажеш:  знаєш  кохання!  Ні,    то  ти  знаєш  трахання.
Це  тільки  дія,  механіка,  примітивний  покров
До  величі  того,  що  Бог  дав  людям  як  Кохання!
Я  йду  нарешті…
О,  так!  Ти  дійсно  майстерно  всієш  робити  оргазм,
Та  не  второпаєш  як  важливо  разом  мовчати,
Особливо  тоді,  на  мить  вбивши  дошкульний  сарказм,
Коли  на  мене  поглядають  молоді  дівчата.
Я  йду  нарешті  від  тебе…
Моє  серце  раділо,  бо  тебе  носив  на  руках,
Або  коли  тишком-нишком  любувався  тобою,
Та  воно  зараз  кричить:  «Тікай!  Зрада!  Коханню  крах!
Я  не  можу  вже  бути  постійно  в  стані  двобію!»
Я  йду  нарешті  від  тебе  назавжди…
Кохання!  Любов!  Це  коли  ти  для  мене  є  свята!
Це  коли  тебе  ладен  завжди  закрити  собою!
Коли  є  розмови,  навіть  буденні,  спільні  свята,
І  не  змагання  з  Кимсь  Іншим,  а  із  самим  собою.
Я  йду  нарешті  від  тебе  назавжди  в  Нікуди…

Ёё.09.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2018

НЕРОЗДІЕНЕ КОХАННЯ

Коли  твоя  дружина  нарешті  тебе  знайде
І  ти  станеш  її,  а  не  моїм,  чоловіком,
Нехай  кохання  якось  нібито  до  вас  прийде.
Я  –  молода,  а  ви  будете  близькі  за  віком.

Заміжжя  буде  і  мені,  без  мого  кохання,
Та  нелюбові  не  довго  буду  я  покірна,
Тобою  я  приречена  нелюбу  в  заклання,
Я  буду  чоловікові,  буду  рабське  вірна.

Передчасно  я  піду  за  Обрій  з  цього  світу
І  молодою  чатувати  тебе  буду  Там  –
Вогонь  щастя  любові  маю  як  мрію  світлу,
І  згадку,  як  увійшла  з  Коханням  до  тебе  в  Храм.

09.09.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2018

НАГАДУВАННЯ

Вже  швидко/рано  темрява  приходить
І  з  цікавістю  дивиться  в  моє  вікно,
І  сирим  холодом  вечір  хороводить,
Нагадує  настирно  весь  час  одно:
Що  термін  життя  на  день  став  коротший,
Що  мало  із  запланованого  зробив,
Що  вкрила  голову  сивина/пороша,
Що  пора  складати  підсумок  як  жив.

07.09.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806696
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2018

ОКОВИ

Отже,  сьогодення  Минулого  –
Окови  Сьогодення  сьогодні,
Отрута  ніби  забутого
Тримає  нас  від  Майбутнього.

03.09.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806623
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.09.2018

ПОВЧАЛЬНА НЕСПОДІВАНКА

Перебираючи  померлого  діда  папки,
Онук  побачив:  «Про  любов.  Нотатки.»
Здивувався:  «Невже  дід  був  молодим?
Навіть  кохання  знав,  дурість  робив  коли  любив?»

Зняв  він  навушники  і  всівся  в  кріслі  зручніше,
І  опустився  в  карколомність  пригод…
Щезли:  пилюка,  мотлох,  тай  горище!
Вразили  емоції,  пристрасті.  Дід  –  колоброд!

А  бабка!  От,  блін,  онукам  сьогодні  святоша!
П’яного  діда  вкрала  у  коханки!
Лісом,  кущами  тягла  –  своя  ноша!
Дідова  попа  –  синяки,  подряпани,  ранки.  

Вечір.  Сонце  сідає.  Пилюка  у  проміннях.
Онук  замріяно  ще  довго  сидів.
А  що  скаже  він  у  своїх  споминах?
Його  онука  полонить  пристрасть  бабок/дідів?

02.09.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2018

НАДІЯ?

Я  таємно  любуюсь  твоїми  руками  –
Порухи  їх  м’які,  але  немов  птахи  літають,
Їх  політ  відчиняє  ворота  у  брами,
Що  зачинені  тобою  були  довго,  роками.

30.08.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2018

ШЛЮБНИЙ КОНТРАКТ

- Ти  обіцяла  щиро  кохати,
Ніжні  обійми  і  розуміння,
Таланту  мого  цінити  шати,
А  в  негараздах  мати  терпіння!

- Ти  обіцяв  в  обіймах  носити,
Купувати  дорогі  мі  шати,
Дарувати  парфуми  і  квіти,
І  навіть  вірно,  міцно  кохати!

- Так!  То  Я  дав  вам  здатність  кохати,
Іспит  єдності  дав  обом  –  бідність,
А  у  вас  головним  стали  шати!
І  вщент  зруйнувалася  вірність!
То  пийте  тепер  вино  розради!
Кохайтесь  у  сумліннях  і  болю!
Бо  ваше  кохання  суть  є  зради,
То  шукайте  в  них  свою  долю!

01.09.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2018

ПРОКИДАННЯ

Я  знову  падав  у  польоті,
Моя  Душа  кричала:  «Досить!
Хіба  комфортне  бути  в  сльоті?
Мудрість  не  дали  лисина  і  просідь?»

Бездумно  я  дивився  в  стелю  
Й  Там  вправно  виходив  із  піке  –
Дійсно:  де  підхопив  манеру
Забути:  розпач  як  прийшов,  так  й  піде?!

Лагідне  сонечко  і  щастя
Плідного,  мов  останнього,  дня,
І  життя  невпинне  криласте,
Ніччю  сон  –  політ  на  крилах  в  Небуття.

31.08.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806099
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 09.09.2018

ОДИНОКОСТІ

Приходимо  ми  у  світ  одиноко,
Хоча  і  обумовлюють  появу  нашу  двоє,
За  цим  слідкує  Життєдавче  Око
До  самого  відходу  з  цього  світу  в  Упокої.

В  омані  єдності,  то  биш  –  любові,
Ми  прагнемо  породити  наступну  одинокість,
Ми  радіємо  продовженню  єдності  по  крові,
Яке  дарує  нам  Високе  Окість.

Воно  терпляче  вже  давно  чекає,
Коли  ми,  нарешті,  шанувати  будемо  Життя,
Та  досі  Каїн  Авеля  вбиває
І  одинокості  невпинно  линуть  у  Небуття.

31.08.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805984
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 08.09.2018

ЖИТТЯ ТАКЕ

Життя  є  так  прекрасне!
Навіть  коли  стогнеш  в  горі.
Але  Доля  над  нами  власна!
То  розумієш:  ти  –  лист  тополі,  
Що  одиноко  стоїть  у  полі,
Від  неї  ти,  втративши  волю,
Осіннє  летиш  без  болю.

29.08.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805982
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.09.2018

ВТЕЧА в ОДИНОКІСТЬ

На  землю  падають  яблука  –
Цьогорічне  шалений  врожай,
І  ще  дивна  погодна  сполука  –
Спека  вдень,  прохолоду  бажай!,
А  вночі  тіло  під  ковдру  ховай.

Дача.  Щастя  є  в  одинокості.
Невже  я  колись  від  цього  страждав?
Втік  від  нелюбові  жорстокості  –
Кохання  невтішно  я  виглядав,
Плани  химерні  собі  укладав.

І  Знання.  Виявляється  тяжко
Нести  тягар  всього  розуміння,
Бо  для  інших  вони  є  казка,
А  для  мене  –  звичне  Видіння
І  таємне  стримане  Вміння.

09.08.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803707
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.08.2018

НЕЛЮБОВ

Від  нелюбові  твоєї  втомився,
Від  тупої  жіночої  невдяки,
Чоловіком  щасливим  тільки  наснився,
А  в  цьому  житті  потонув  у  клоакі
Недбалого  твого  фарисейства,
Гонористого  крокування  параду
На  плацу  моєї  любові,  злодійства
Нелюбові  твоєї  в  розраду.

31.07.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2018

ЄВРЕЇ і ЖИДИ

Я  –  українець,  але  біля  мене  завжди
Були  євреї  і  були  жиди:
Євреї  –  натхнення,  творчість,  високі  далі,
А  жиди  завжди  все  руйнували.

24.07.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802740
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.08.2018

ДОБРА ЗГАДКА

Я  згадую  інколи  твої  співи  –
Глибокий  голос  контральто  любить,
І  я  пливу  у  чарування  зливі,
І  мене  знову  Карпати  манять:
Твій  голос,  сміх,  день,  сонце,  ясне  небо,
Говерла  добра  до  нас,  до  мене,
Тут  наша  присутність  благословенна,,,
Що  ще  для  щастя  було  нам  треба?

20.07.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2018

ФІКСМИТТІ

Країна  моя  існує  у  прошарках,
Паралельних,  сліпих,  що  блукають  у  пітьмах:
Можновладці  сидять  у  дорогих  іномарках,
Недоклас,  ніби  середній,  шикує  в  євробляхах,
Пересічні  байдужі,  бо  погрузли  в  демократ-сварках,
А  бідні,  їх  більшість,    «Де  взяти  їсти?»  -  копошяться  в  думках.

17.07.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801482
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.07.2018

Памяті поета НИ ШИЧВЕЛа

Увечері  22.07.2018  у  мене  раптом  почали  нібито  бігати  за  правим  вухом  по  волоссям  та  і  по  поверхні  всього  вуха  дрібні  мурахі.  Спочатку  я  просто  протирав  рукою  ці  місця,  «мурахі»  щезали,  але  через  деякий  час  з’являлися  знову.  
Тоді  я  почав  подумки  питати:  «Хтось  шукає  контакт  зі  мною?»  -  Мовчання.  Запитав  у  свого  Візаві:  «Що  це  за  несподіванка?  Такого  не  бувало  ніколи  раніше!».  –  Мовчання.
Тоді  почав  перебирати  всілякі  інші  причини,  але  весь  час  було  мовчання,  навіть  Голос  мовчав,  тільки  мої  думки  звично  йшли  хвилями.
Тоді  я  припинив  звертати  увагу  на  це  і  вже  звично  правицею  знімав  «біг  мурах».

Я  знову  проходив  адаптацію  існування  на  Дачі,  працював  фізично  і  багато  малював,  бо  дощ  методичне  заливав  все  навколо  моєї  халупи.
А  вчора  до  мене  додзвонилася  племінниця  і  сказала,  що  помер  мій  брат  і  що  сьогодні,  26.07.2018,  буде  його  поховання.
І  «мурахі»  припинили  бігати  по  мені.
Сьогодні  ми  поховали  мого  середнього  брата  Валентина,  якого  ви,  пані  і  панове,  шановні  колеги  по  Клубу  Поезії,  знали  як  НИ  ШИЧВЕЛа.

Останній  свій  вірш  він  опублікував  13.10.2013  року,  от  цей  вірш:

ЭХО
Среди  богов,  а  не  людей,
Эвридике  пел  Орфей…
Божественная  песня  та
Эхом  долетала  до  поэта.

Валентин  знав,  що  через  майже  тиждень  він  справить  день  народження  –  75  років,  але  він  не  знав,  що    на  другий  день  у  нього  трапиться  інсульт,  що  у  нього  буде  паралізована  вся  права  частина  тіла  і  що  таким  чином  Поет  НИ  ШИЧВЕЛ  припинить  своє  існування,  а  цей  вірш  буде  останнім  доробком  на  його  довгому  та  плідному  творчому  шляху.

П’ять  років  він  ніс  на  собі  тягар  хвороби,  а  його  дружина  Свєта,  єдина  і  кохана  жінка  на  все  життя,  несла  цей  тягар  і  на  собі.
Він  трохи  не  дожив  до  80  років.
В  останню  дорогу  проводжали  його  три  доньки  та  троє  онуків  (четвертий  онук  знаходиться  в  гостях  у  батька  за  кордоном),  я  представляв  свою  родину  із  одним  сином  із  чотирьох  та  однією  донькою  із  чотирьох,  а  молодшого  нашого  брата,  який  вже  давно  приєднався  до  Більшості,  представляла  його  донька.
Друзів  брата  не  було,  бо  вони  давно  чекають  його  на  Небі.

Валентин  був  неймовірно  чуйною,  доброю  та  толерантною  людиною.  Робітник  за  фахом,  робоча  аристократія  часів  Советікусу,  він  почав  писати  вірші  задовго  до  того,  як  така  тяга  прорізалася  і  в  мене.  Писав  щиро,  вчився  використовувати  різні  поетичні  форми  і  писав  на  російській  мові,  бо  був,  як  тепер  кажуть,  російськомовним  українцем.  Його  спроби  писати  на  українській  були  явно  слабкіші  і  в  цьому  нічого  дивного  чи  крамольного  не  було.
Мене  завжди  в  ньому  підкоряла  інтелігентність  та  прагнення  бути  в  усьому  чесним  із  собою  та  з  усіма  людьми.

Перед  тим,  як  написати  ці  строки,  я  продивися  його  творчість,  яка  частково  є  на  моєму  компі  і  переконався  ще  та  ще  раз  в  оригінальності  та  самобутності  його  таланту.

То  пом’яніть,  колеги,  пані  та  панове,  добрим  словом  поета  НИ  ШИЧВЕЛа,  який  у  світі  був  Левчишин  Валентин  Матвійович.

26.07.2018
Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800880
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2018

БЛАГІ НАМІРИ

Сонце  сідає  на  заході,  
А  хмари  рожеві  на  сході,
Часто  праведників  заходи
Створюють  відлуння  в  народі
Руйнуванням  садиб  та  кафе,
Маєтків  всіх  нагло  заможних  –
Праведники  в  аутодафе,
Бо  стало  Зло  непереможне.

16.07.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800195
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.07.2018

МИСТЕЦТВО як СУБЛІМАЦІЯ

Коли  15  років  назад  мене  залишила  з  дітьми  дружина,  то  про  сублімацію  знав  тільки  те,  що  можна  переганяти  по  чакрам  енергію  Кундаліні  і  таким  чином  знімати  сексуальні  потреби.  Я  так  і  робив,  бо  ні  про  які  пошуки  стосунків  з  іншими  жінками  не  могло  бути  і  мови  –  на  мені  немов  стояв  блок  одинокості,  немов  цей  блок  на  мене  поставила  дружина,  хоча  це  була  повністю  її  ініціатива  піти  у  вільне  плавання,  залишивши  мене  з  двома  синами.
Потім  я  побачив  як  рубає  дрова  герой  Челінтано  у  фільмі  «Приборкання  норовливого»  і  тоді  промайнула  думка,  що  сублімація  може  мати  і  суто  фізичний  вираз,  хоча  тут  же  іронічне  проявився  старий  анекдот:  в  проектному  інституті  часів  Советікусу  представник  райкому  прочитав  лекцію  на  тему  моралі  і  підвів  підсумок:  «Отже,  якщо  він  чужий  чоловік  чи  вона  –  чужа  дружина,  то  це  аморальне,  але  не  карається.  Якщо  ж  він  і  він  чи  вона  і  вона,  то  це  аморальне  і  карається!»  Голос  із  залу;  «А  якщо  я  і  я?».

Безумовно,  коли  я  сам  виховував  дітей,  то  мене  часто-густо  рвали  із  середини  різні  демони  –  то  відчуття  неповноцінності,  бо  я    був  половинкою  Людини,  адже  Людина  =  Чоловік  +  Жінка;  то  раптом  навколо  мене  утворювався  вакуум  спілкування  із  мені  подібними  «просунутими»;  то  я  вловлював  як  мої  товариші  по  школі  та  по  інституту  починають    планомірне  приєднуватися  до  Більшості…  В  таких  випадках  я  малював  чи  писав  вірші.  І  далеко  не  зразу  прийшло  розуміння,  що:
- треба  погодитися  із  фрейдівським  визначенням  суті  Сублімації  і  що  вона  має  широкий  спектр  своєї  дійовості;
- мистецтво  дає  можливість  «закривати»  будь-які  проблеми  в  емоційне-психологічному  стані:
- для  мене  максимальний  ефект  мають  творчі  задуми,  які  вимагають  довгострокової  копіткої  і,  що  головне,  неординарної  роботи.  Саме  так  я  робив  майже  рік  12  дизайнерських  розробок  на  тему  «Ключники»  -  це  куди  ключи  вішають  від  квартири;  саме  так  я  вже  другий  рік  роблю  графічний  цикл  із  15  аркушів  «Стародавні  боги  України»,  а  цикл  «Київ,  який  пішов»  розтягнувся  у  мене  на  роки  і  має  втілення  в  різних  техніках  та  розмірах.

Коли  до  мене  прийшло  усвідомлення,  що  практично  вся  моя  творчість  є  фактично  довгостроковою  та  багатоаспектною  системою  Сублімації,  то  я  почав  сприймати  твори  художників  інакше  і  зрозумів,  що  в  більшості  випадків  їх  твори  є  сублімативними.  В  наслідок  цього  прийшло  розуміння  механізму  віртуального  навантаження,  яке  мають  практично  всі  образотворчі  роботи.

На  самому  початку  входження  Сенсорики  у  буденну  практику  в  другій  половині  минулого  століття  один  із  піонерів  цього  процесу  в  СРСР  Мартинов  розповідав  про  свою  практику  визначення  в  картинах  різних  художників  енергетичної  позитивності/негативності.  При  цьому  не  мало  значення  був  художник  «просунутим»  (тоді  казали  про  екстрасенсорні  здібності)  чи  ні,  а  його  картини  мали  зональності  позитивності  та  негативності  і  таким  чином  різноманітне  діяли  на  людей  на  невербальному  рівні.  Більше  того:  я  був  знайомий  із  декілька  людьми,  які  спеціально  насичували  свої  картини  певним  кодом  (сублімували  їх),  потім  виставляли  на  продаж  на  Андріївському  узвозі  і  не  мало  значення  купували  їх  чи,  бо  автор  через  ці  картини  скачував  енергію  із  глядачів.  Такий  собі  вампір  в  Мистецтві.  І  горе  було  людині,  яка  б  купила  таку  картину.

Я  переконаний  зараз,  що  практично  всі  образотворчі  роботи,  як  мінімум,  завжди  мають  сублімативне  підґрунтя  і  що  оцінювати  роботи  художниекв  слід  перш  за  все  якраз  з  точки  зору  таємної  їх  дії  на  глядача.  Як  правила  автори  навіть  не  здогадуються  що  вони  формують  не  просто  картину,  наприклад,  а  певний  прилад  регулювання  Енерго-Інформаційного  обміну.
Історія  Людства  знає  багато  прикладів,  коли  той  чи  інший  витвір  Мистецтва  ставав  роковим  предметом  на  багато  поколінь  життя  родин  чи  людей,  до  яких  він  потрапляв  у  руки.

Люблю  повторювати:  Бекон  придумав  максиму:  «Знання  –  сила»,  Оруел  –  максиму  «Незнання  –  сила».  Людина  завжди  прагне  знати,  але  як  часто  потім  вона  каже:  «Краще  я  б  цього  не  знав!»  То  я  прошу  пробачення,  якщо  своєю  розповіддю  я  примусив  когось  вигукнути  останню  фразу.

20.07.2018
Дача  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800044
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2018

ІНФАРКТ ПОЧУТТІВ

Так,  руйнується  все  –
І  навіть  фортеці
І  тому  що  вже  казати  про  почуття?
Нищать  в  хаті  кохання  святе  покуття  –
Стосунки  мертвецькі,
Холод  скував  серце.

16.07.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2018

У ПОЛІ

Покусала  мені  ноги  мошкара,
А  руки  зв’язані  мовчанням  болю,
Книпи  ставить  дрібні  Доля  не  зі  зла,
Я  ж  хочу  гуляти  вільно  по  полю,
Де  природа  до  мене  так  добра,
Де  обрієм  я  лечу  поволі,
Де  ліс  ховає  таємниць  імла,
Де  я  кохаюсь  у  видноколі.
Потерплю!  Що  ця  нікчемна  мошкара?
Адже  маю  велику  силу  волі!
Розправлю  уяви  широко  крила
І  полечу  Щасливий  на  роздолі.

15.07.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799652
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.07.2018

ВАТА

Хто  не  губив
(Він  не  губив)  –
Той  не  знаходив.
Хто  не  втрачав
(Він  не  втрачав)  –
Той  не  отримав.
В  океані  чуттів,
В  безкінцевості  сходів
Тільки  поразки  вбачав!
Життя  своє  схибив.

15.07.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799410
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.07.2018

СТАНЧИК

Коли  бездарний  мій  король
Мене  покликав  стати  «пред  ясні  очі»,
Щоб  звично  грати  блазня  роль,
Бо  він  через  пияцтво  не  спав  дві  ночі,
Я  надовго  завмер  у  кріслі  –
Замріяно,  тужлива  слухав  соловейка,
Наміри  мої  були  дійсні:
Щоб  саме  так  мене  намалював  Матейко.

14.07.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799328
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 14.07.2018

ПЕРЕВТІЛЕННЯ

От,  коли  приходить  час  розплати,
То  губиться  доцільність  існування
У  розкоші,  свавіллі  та  в  розпусті  –
З  Душі  злітають  цього  тіла  шати,
Чатує  вона  знову  в  сподіванні,
Що  двоє  знайдуть  її  в  капусті.

14.07.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799325
рубрика: Поезія,
дата поступления 14.07.2018

ЕЛЕКТРИКИ НЕМА

Так  хочеться  забути  вантаж  років,
Упитися  наївністю  та  незнанням,
Не  пестити  навіть  розумності  кроків,
Сказати:  «Геть!»  в  собі  розчаруванням.
Забутися  у  споминах  дитинства,
У  безтурботності  юнацького  життя,
Зняти  з  шиї  тягар  років  намисто,
Радісно  сідлати  казкового  коня.
Летіти/бігти  скрізь  високі  трави,
Влетіти  у  велич  замріяних  дубів,
Завмерти,  бо  там  ми  коханням  грались  –
Щасливий  був:  тебе  я  на  руках  носив!

Електрики  нема,  тепло  горить  свічка,
Я  так  і  не  забув  стукіт  твого  серця,
Полум’я  свічки  твоє  малює  личко,
То  знову  я  за  тебе  стою  у  герці.

28.06.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2018

ДІТИ ВІЙНИ

Нас  мати  не  вчила  любити,  а  ненавидити,
Бо  батько  не  повернувся  із  війни  до  сім’ї.
Прикро:  образи  її  лягли  на  нас  як  привиди  –
Наслідки  були  для  трьох  синів  суворо  прямі.

15.06.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797629
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 30.06.2018

ДУМКИ

Мої  однолітки  плавно  тікають  в  Небуття,
А  я  живу  немов  попереду  ще  пів  життя,
Можливо  тому,  що  кожний  день  дає  відкриття,
Що  він  гоноровий  Дарунок  мені  від  Буття.

Буває,  що  на  кухні  гадаю  чого  я  тут,
Бо  в  думках  паралельно  ідеї  різні  цвітуть,
Або  мене  полонив  танець  шалений  спокут.
Думками  завмер!  Тиша!  Голос  щось  скаже,  мабуть.

Голос  мовчить.  Та  розуміння  себе  приходить  –
Прожите,  роки,  сумління  мене  колобродить.
Сублімація!  Рятунок!  Натхнення  надходить  –
Воно  моєю  рукою  вправно/звично  водить!

20.06.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796456
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.06.2018

ТВОЇ ОЧІ

Я  на  очі  твої  лечу  мов  метелик  на  світло,
Хоча  і  знаю  підступність  всевладну  погляду  їх,
Ти,  так  не  завжди,  жвава,  демонстративно  привітна…
Знайшла  слушне  рішення  для  себе  без  думок  моїх?

Вже  не  знаю  чи  горить  в  мені  полум'я  кохання,
Бо  давно  живу  віддзеркаллям  твоїх  думок/чуттів,
Очі  закрив,  мов  це  рятує  мене  від  заклання,
Від  конання  у  полум’ї    очей  твоїх  поготів.

03.06.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2018

ЗУСТРІЧ ЛІТА

Тут,  зараз,  сам,  хоча  і  самотній,  живу  на  Дачі,
Упиваюсь  незалежним  життям  на  природі  –
Втекли  кудись  згадки/поразки  завдяки  вдачі
Тримати  себе  працею  у  добі  хороводі.

01.06.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795138
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 10.06.2018

ЧАКЛУН

Коли  працюючий  під  доброго  чаклун
Дарує  квіти  дійсно  щасливій  парі,
То  він  заздалегідь  поставив  вже  чавун,
А  в  ньому  заздрості  чорне  зло  запарив.

Його  усмішка  сяє  мов  повний  Місяць,
Його  вуста,  слова  так  медово  раді!
Та  він  ховає  погляд,  мов  та  дівиця,
Що  курей  краде  у  голови  сільради.

Юнка  його  сексуальне  не  цікавить,
Та  і  юнак  йому  тридцять  раз  наснився!
Заради  своєї  втіхи  він  лукавить  –
В  руйнації  Щастя  він  давно  упився.

Знає:  Кара  за  потрави  неминуча.
Його  життя  –  вузол  садомазохізму.
Та  існування  його  зі  Злом  в  співзвуччі,
Бо  він,  бач!,  є  ворог  матеріалізму.

22.05.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793417
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 27.05.2018

ПІДСТУПНІСТЬ

Багатостраждальна  моя  Україна  –
Багатства  споконвіку  манять  загарбників,
Мов  апріорі  рабою  бути  повинна,
Ворогів  мати  і  внутрішніх  зрадників.

Раша  Ординська  для  нас  ворог  є  звичний,
Який  бундючно  кричить  :  «Я  є  Третій  Рим!»
Та,  виявилось,  ще  є  і  ворог  жидівський:
Хоче  збудувати  в  нас  Новий  Єрусалим.

Дніпро,  Миколаїв,  Запоріжжя,  Одеса  –
От  де  вже  євреї  українське  нищать
Таємно,  підступно  посіяли  збіжжя
На  час,  коли  Маца  панування  просвище.

14.05.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792495
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.05.2018

БУРЕВІЙ ПОРВАВ ПРОВОДА…

Свічка  горить.  Відчуваю  від  неї  тепло.
А  думки  мимоволі  пливуть  поминальні  –
Скільки  товаришів,  друзів  моїх  вже  пішло!
Весь  час  падають  у  думках  квіти  сакральні.

Вітер  ще  досі  нагло  хитає  дерева  –
Листя  темно  танцюють  на  світлому  небі.
Соловей  мовчить,  бо  спить  його  королева.
Тьохнув!  Співати  готовий  він  при  потребі!

!3.05.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792365
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.05.2018

ХІБА ЛЮБЛЯТЬ ?

Ніби  мене  люблять  птахи:
Вдень  зозуля  настирно  пророче  століття,
Вночі  соловейко  співом  не  дає  спати.
Бач!  Мене  люблять  комахи:
Комарики  штирями  до  кровопролиття
На  сонці,  на  вітри,  в  хаті  та  біля  хати.

Соловей  тьохкав  і  співав
Про  любов  не  мені,  а  своїй  солов’їхи,
Зозуля  раділа  що  яйця  підкинула.
Краще  комарів  би  ковтав,
Краще  б  зозуля  з’їла  комарів  завіси.  
Доля  комарам  на  банкет  мене  скинула?

Хіба  люблять  мене  птахи?

11.05.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792208
рубрика: Поезія,
дата поступления 18.05.2018

СПАДОК

Вже  пізно  шанувати  вашу  матір,
Адже  нема  її  на  цьому  світі,
Так,  сволочний  у  неї  був  характер,
Але  які  у  неї  руки  світлі!

Вже  пізно  шанувати  вам  і  батька,
Якщо  ти  з  братами  його  мало  знав,
Але  які  таланти,  як  багацько
Тобі  і  твоїм  дітям  він  передав!

І  буде  так,  нікуди  не  дінешся,
І  тебе  вже  пізно  вшанують  діти,
Можливо,  і  в  онуках  талантами  прокинешся,
Адже  не  даремно  Життю  платив  високе  мито.

03.05.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792099
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.05.2018

ПРИВІТ, ЦИВІЛІЗАЦІЯ!

Привіт,  Цивілізація!  Без  тебе  я  два  тижні  жив!
Політиків  підлість,  прогрес,  Бариг  наглі  транзакції  –
Все  я  у  боротьбу  на  Дачі  із  зарослими  спустив!

Гріх  маю:  чекав  коли  тут  мені  підключать  Інтернет.
Бач!  Знову  у  сфері  правди,  брехні  і  провокації!
Можу  навіть  емоціями  гострити  віршів  багнет!

15.95.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791936
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.05.2018

МАЛЕНЬКА РАДІСТЬ

Тиск  вранці  є  високий,
Встаю  –  падає  до  тіла  хитання,
Ходжу  туманоокий,
Тому  -  кава,  кава  із  спозаранку!

03.05.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2018

НАРЕШТІ

Якщо  вийти,  та  на  цирлах,  за  межі  чвар  повсякденності,
Забути  свій  досвід  праці  заради  тільки  грошей,
Виявляється,  що  жити  можна  заради  тільки  себе,
За  межами  міста  і,  мимоволі,  скаредності,
Розуміти,  що  пенсія  –  це  для  творчості  є  привілей,
Бо  робиш  дизайн,  малюєш,  пишеш  вірші  і  есе.
І  все  це  тільки  тому,
Що  хочеш  ще  встигнути
Зафіксувати  Красу,
Адже  мусиш  згинути.

03.05.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790404
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.05.2018

ПОШУК

Скільки  було  вже  розхристаних  долей!
Скільки  було  вже  людей  нереалізованих!
Здається,  що  Богу  шукати  стало  доволі
Людей  розумних,  не  поневолених!

2.05.2018
Дача

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790403
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2018

ПТАХ ЩАСТЯ

Усім  хочеться  спіймати  птаха  Щастя,
І  його  ловлять  у  житті  практично  всі.
Для  одного  –  у  подіях  неучасття,
Для  іншого  –  з  гонором  по  терням  іти.
Для  одного  –  звитяга,  подвиги  творчі,
Для  іншого  –  мати  золотий  унітаз.
Для  одного  –  це  кайф/мазохістські  корчи,
Для  іншого  –  служіння  для  інших  в  екстаз.
Для  одного  –  втіха  сили  можновладця,
Для  іншого  -  це  дитячий  радісний  сміх.
Для  одного  –  устромити  всюди  пальці,
Для  іншого  –  жити  в  захисті  з  гонту  стріх.
Для  одного  –  серед  жінок  походеньки,
Для  іншого  –  дружину  нести  на  руках.
Для  одного  –  продати  хоч  сльози  неньки,
Для  іншого  –  тримати  сім’ю  на  плечах.
Для  одного  –  в  польоті  розкрити  крила,
Для  іншого  –  у  рабстві  жити  смиренно.
Для  одного  –  у  боях  за  Батьківщину,
Для  іншого  –  робити  так  повсякденно.
Для  одного….
Для  іншого….
Усім  хочеться  спіймати  птаха  Щастя….

29.04.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789529
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2018

ДЯКУЮ, ПАНІ!

Дякую,  пані,  за  щирі  слова!
Як  же  мені  їх  не  вистачало!
Немов  круговертям  іде  голова,
Коли  ваше  слово  мене  торкає!

Очі  закрию  щоб  ваше  обличчя
Не  малювала  моя  параздатність,
І  не  дивуюсь,  що  це  вже  так  звичне
Уяву  міцно  тримати  як  власність.

Тихо  пливе  натяк:  ваші  парфуми,
Тихо  грає  музика  щось  українське,
Із  себе  кепкую,  беру  на  тлуми,
Бачу  в  собі  парадоксальне,  блюзнірське.

Але,  пані,  вам  глибоко  вдячний,
Що  ви  так  несподівано  щирі…
По  життю  я,  виявляється,  лячний,
А  ви,  так  мені  незбагненно,  милі.

28.04.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2018

СТАРІСТЬ

Розум  ніяк  не  старіє  –
В  сумі  стає  все  гострішим.
Тіла  частина  німіє,  
Серце  й  зір  стали  слабкіші.

Зустріч  весни  як  перемога,
Здоров’я  чатуєш  як  найдорожче,
Київ  вздовж  пішки  вже  не  змога,
Не  сабантуєш  Чорторий  Уроще.

Шанобливо  тримаєш  образи  друзів,
Що  давно  Десь  Там  на  тебе  чекають,
Не  несеш  кохану  кохатись  на  лузі  –
Бажання  такі  в  тобі  вже  не  грають.

Та  розум  твій  не  старіє  –
Тепер  він  гострий  як  лезо,
Він  із  середини  гріє.
Дивишся  на  світ  тверезо?

27.04.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789258
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.04.2018

ІСНУВАННЯ

Падаю.  Підставляю  долоні  –
Стрімко  ловлю  сам  себе  в  цьому  падінні.
Ошелешено  осягаю  в  загоні,
Жах,  кровавої  меси  кориди.
Лечу.  Розпластані  крила/думки  –
І  радість  польоту  клекоче  нестримне.
Випадає  меч  з  моєї  руки  –
І  я  став  не  людина  вже,  вірогідне.
Несусь.  І  вітер  свище  моїм  волоссям  –
Нездоланність  подій  ранить  вогнем.
Хоч  у  Лаврських  Печерах  суттю  я  врісся,
Хоч  десь  чекає  на  мене  Едем.
Стою.  Зверхньо  усмішко  все  оглядаю  –
Там,  нижче  колін  життя  вирує,
Таємниці  його  достеменно  знаю
Але  це  мене  тільки  таврує.
Пливу.  Червоні  думи/вітрила
Прикрашають  вдало  сміхом  мій  тримаран.
Сонце  палає  немов  барило,
До  нього  несусь,  на  обрій  йду  на  таран.

21.04.2018
Липовий  Скиток  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788513
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 22.04.2018

КАРА

Ну  от,  ви  знову  прийшли  уві  сні
Зі  словам,  що  мене  ніхто  так  не  любив,
Так,  як  ви  це  дозволяли  собі,
А  я  –  ні,  чим  себе  в  очах  ваших  зганьбив.

Зганьбив?  Тим,  що  звів  світ  існування  до  вас?
Тим,  що  з  вас  зробив  непомітно  кумира?
Тим,  що  як  коняка  тягнув  ваш  тарантас?
Тим,  що  ваша  цінність  життя  була  міра?

Так,  було,  кричав  в  пароксизмі  оргазму.
Так,  ладен  був  цілувати  ваші  сліди.
Так,  ковтав  наглу  і  відверту  образу.
Так,  вигравав  не  свої,  а  ваші  бої.

Бігме!  Скільки  літ  від  тоді  проминуло!
Скільки  зим,  осінніх  і  весняних  розрад!
Загоїлись  рани.  Біль  й  відчай  поснули.
Та  мене  таврує  з  вами  сонний  парад.

Бач!  Ви  знову  увійшли  у  мій  сон  –
Як  кара,  бо  вас  несамовито  любив,
І  таврує  мене  наш  вальс-бостон,
Під  який,  щасливий,  на  руках  вас  кружив.

18.04.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2018

ІНІЦІАЦІЯ

ІНІЦІАЦІЯ
16.04.2018
Коли  Оля/Актриса  давала  мені  свій  телефон,  то  поставила  жорстку  вимогу,  щоб  я  подзвонив  їй  в  за  три  дні  до  Нового  року.  Вона  це  сказала  безапеляційне,  немов  наказ  віддала.  Та  я  довго  не  наважувався  телефонувати,  бо  вже  знав,  що  вона  має  ступінь  екстрасенса  міжнародного  класу,  а  я  тільки  дядько,  на  якого  звалилось  щось  незрозуміле  і  загрозливе.
Наважився.  Подзвонив.  Слухавку  зняла  зразу:  «Приїжджай!  У  нас  є  важлива  справа».  Не  звик  я,  щоб  зі  мною  розмовляли  зразу  на  «ти»,  мене  пересмикнуло,  хоча  потім  і  дізнався,  що  вона  так  з  усіма  розмовляє.
Приїхав.  Квартира  дійсної  актриси:  все  ретельно  чисте,  вишукане,  великий  портрет,  розміром  від  підлоги  та  до  стелі,  господині  у  весь  зріст,    –  красива  жінка  в  ролі  героїні  якоїсь  оперети.  Олійна  фарба,  талановито  виконане.
Привіталися  і  вона  мене  приголомшила:
- Все!  Ти  повинен  лікувати  людей!  Зараз  ми  поїдемо  на  одну
квартиру,  де  ти  почнеш  свою  практику.  
Я  розгубився:  
- Як?  Я  ж  нічого  не  вмію  та  не  знаю!  
- Вмієш!  Побачимо!  
І  ми  приїхали.  Вийшли  на  зупинці  "Вулиця  Батюка",  якраз  напроти  "мого"  інституту,  де  я  нещодавно  працював,  мене  це  неймовірно  здивувало,  перейшли  по  підземному  переходу  на  інший  бік  вулиці,  попрямували  до  однієї  із  цегляних  п'ятиповерхівок,  піднялись  на  другий  поверх.    Я  йшов  розгублений  із  відчуттям,  що  от-от  вляпуюсь  у  якусь  халепу.
Нас  вже  чекали.  

У  квартирі,  як  мені  здалося,  було  повно  народу.  Це  товариство  явно  регулярно  зустрічалося  тут,  тільки  я  був  новоявом.  Всі  з  цікавістю  дивилися  на  мене,  а  я  відчував  себе  немов  голим.  
Коли  всі  пообіймалися,  Оля  пройшла  та  сіла  за  стіл  спиною  до  вікна  і  проголосила:
- Це  Віктор.  Він  зараз  буде  лікувати.  Відкрийте  ікону!  
Мене  до  того  посадили  у  крісло  біля  дверей.  Ліворуч  від  мене  були  відкриті  вхідні  двері  до  кімнати,  за  ними  вздовж  стіни  стояв  диван,  на  якому  сиділи  люди,  праворуч  вздовж  стіни,  що  була  перпендикулярна  до  мене,  на  всю  довжину  стіни  стояла  мебльова  система,  яку  я  не  зміг  визначити  за  звичними  стандартами.  
Оля  запалила  свічку  перед  собою,  а  господиня  підійшла  до  мебльової  системи  («Комод?  Книжковій  шафа?»  -  я  тупо  розмірковував  в  цей  час)  і  відкрила  скляні  дверцята.  Я  побачив,  що  там  на  полиці  стоїть  велика  ікона  в  красивому  окладі.  Оля  уважно  подивилася  на  ікону  і  сказала:  
- Ікона  дає  дозвіл  на  лікування.  Всі  бачать  ореол?  
Всі  дружно  підтвердили  це,  хтось  відмітив  незвичний  колір  ореолу,  хтось  незвичну  його  силу,  хоча,  чесно  кажу,  нічого  не  бачив.
- Лікуй!  -  сказала  Оля.
- Кого?  Як?  -  розгублено  запитав  я.
- Побачиш.  Якщо  маєш  Силу,  то  все  буде  так,  як  повинне  бути!  
Я  сидів  у  розгублені.  Раптом  Голос  мені  сказав:  "Працюй!"  -  "Як?"  -  "Читай  "Отче  наш",  а  потім  свою  молитву,  яку  я  дав  тобі.  Далі  -  все  відчуєш  сам  як  треба  працювати."  
Машинально  встав  з  крісла.  Перехрестився  і  почав  читати  "Отче  наш".  Подумки.
І  раптом  від  людей,  що  сиділи  ліворуч  та  навіть  напроти  мене,  відокремилась  жінка  і,  по  утятому  перевалюючись,  продибала  до  мене  і  всілася  напроти  на  стілець.  Від  здивування,  а  може  навіть  по  іншій  причині,  я  впав  у  крісло.  
Свою  молитву  на  пам'ять  не  знав,  тому  лівою  рукою  тримав  папірець  із  записом,  а  права  моя  рука,  немов  самостійна  істота,  почала  літати  у  повітрі  напроти  жінки,  поступово  прискорюючи  рух.  
Якийсь  час  я  читав  молитви  -  то  свою,  то  "Отче  наш",  а  моя  права  рука  вже  літала  немов  скажена,  я  не  міг  навіть  побачити  окремі  її  рухи.  Все  злилося  у  суцільний  змазаний  образ,  як  на  фотокартках,  коли  знімають  швидкий  рух  чогось.  Відчував,  що  права  рука  почала  наливатися  тягарем,  трохи  зомліла,  але  швидкості  руху  не  припиняла.  
Жінка  напроти  мне  ревіла.  Сльози  потоком  лилися  по  її  обличчю,  одяг  на  грудях  був  геть  мокрий  від  цього,  її  весь  час  корчило.  
Нарешті  я  відчув,  що  молитви  не  потрібні  вже,  то  відклав  папірець  і  почав  працювати  двома  руками.  Мої  руки,  як  самостійні  істоти,  поза  моєю  волею  почали  витягувати  Щось  із  жінки  і  збирати  у  ком.  Цей  ком  Чогось,  що  здавалося  мені  огидним  та  слизьким,  поступово  ставав  все  більше  і  більше.  Я  не  знав  що  з  ним  робити.  "Що  мені  з  ним  робити?"  -  "Викинь!"  -  сказав  Голос.  "Куди?"  -  "У  квартирку!"  Так,  квартирка  відкрита,  то  я  і  викинув,  подумки  задавши  адресат:  "У  безмірний  простір!"  Голос  сказав:  "Дурість!  Там  обов'язково  цю  гидоту  хтось  підчепить.  Надалі  все  таке  відправляй  у  центр  Землі  на  спалювання!"  
Все  скінчилося.  Опустивши  руки  на  коліна  я  безсило  сидів  і  не  знав  що  далі  робити.  Жінка,  яку  я  лікував,  стояла  на  колінах  переді  мною  і  цілувала  мені  руки.  Всі  в  кімнаті  радісно  перемовлялися.  А  в  мені  раптом  все  це  перекреслив  неймовірний  голод,  що  піднявся  немов  від  п'яток  та  аж  до  горла.  Я  кволо  попросив:  
- Дайте  мені  щось  поїсти!  
Оля  невблаганно  перебила  наміри  господині:  
- Ще  рано!  Розкажи  Ніні  Федотівні  що  та  чому  так  з  нею!  
І  я  почав  говорити.  Швидко  та  навіть  гадки  не  маючи  що  саме  та  чому  саме  так  говорю.  Все,  що  я  говорив,  судячи  по  реакції  присутніх  та  самої  Ніни  Федотівни,  було  правдою  та  точним.  Якщо  одним  слово,  то  це  було  неймовірної  сили  Родове  прокляття  і  причини  цього  були  зрозумілі,  бо  Ніна  Федотівна,  так  би  мовити,  зробила  багато  грішного,  яке  я  ретельно  перерахував.  До  того  ж,  вона,  лікар  за  освітою,  займалася  голкотерапією,  навіть  гадки  не  маючи  про  дійсну  суть  цього  лікування  та  небезпеку  для  невігласів.
- Все!  Закінчили!  Ведіть  його  на  кухню  та  погодуйте,  бо  він  втратив  багато  енергії!  -  скомандувала  Оля.  
І  були  спілкування.  Я  збуджено  кожному  ставив  експрес-діагнози,  і  не  тільки  та  не  стільки  по  здоров'ю,  як  по  життю.  Всі  були  радісні  та  схвильовані,  а  я  -  героєм  дня!  Хоча  внутрішньо  цього  і  не  відчував,  тільки  здивування.
Розказали,  що  цю  ікону  врятувала  прабабка  господині  квартири,  коли  Радянська  влада  знищувала  храми.  Ікону  довгий  час  ховали  як  сімейну  таємницю.  І  зовсім  нещодавно,  коли  була  та  Хрущовська  відлига,  її  вийняли  із  схрону.  Вона  чудотворна.  
Один  раз,  ще  була  жива  бабка  господині,  коли  вона  була  дома,  то  постукав  у  двері  якийсь  старий  чоловік.  Він  запитав  у  бабки,  чи  не  дозволить  вона  йому  подивитися  на  ікону,  яка  у  неї  є.  Бабка  чомусь  спокійно  впустила  його.  Він  дивився  на  ікону  якийсь  час,  потім  попросив  напитися  води,  а  коли  бабка  з  водою  із  кухні  повернулася  у  кімнату,  то  побачила,  що  ікона  лежить  на  підлозі,  а  старий  висіть  у  повітрі  паралельно  до  підлоги  обличчям  до  ікони,  витягнувши  руки  вздовж  тіла.  Коли  бабка  увійшла,  то  він  шанобливо  опустив  ноги  на  підлогу,  випрямився,  підняв  ікону,  поцілував  її,  поставив  на  місце,  випив  води  і  пішов  собі,  сказавши  бабці:  
- Дякую.  Бережіть  цю  вашу  сімейну  реліквію!  Вона  чудотворна!

Шостого  січня,  як  і  було  домовлене,  я  подзвонив  Олі/Актрисі.
- Завтра  треба  лікувати  Ніну  Федотівну!  А  потім  поведу  тебе  причащатися.  Ти  ніколи  не  причащався,  так?  
- Так.
- Чекаємо  тебе  вранці.  Ти  хоч  знаєш  що  за  свято  завтра?  
Я  помовчав,  а  вона  гмикнула.  
Пам'ятаючи  те,  як  пройшла  перша  зустріч  з  цим  товариством,  переповнений  очікуванням  гарного  спілкування,  я  в  9:00  дзвонив  у  двері  квартири.  Відкрила  Актриса  і  виявилося,  що  окрім  неї  та  Ніни  Федотівни  нікого  немає.
-  Сьогодні  велике  свято,  то  всі  вже  у  церкві.  Ми  з  тобою  підемо  туди,  коли  закінчиш  працювати  з  Ніною  Федотівною.  
Вона  рішуче  розкрила  скляні  дверцята,  сіла  за  стіл,  запалила  свічку,  подивилася  на  ікону  і  кинула:
- Ікона  дає  дозвіл.  Працюй!  
Ніна  Федотівна  вже  сиділа  напроти  мого  крісла,  то  і  я  вмостився  в  нього.  Голос  сказав:  "Читай  молитви  по  старій  схемі,  але  тільки  один  раз.  Далі  працюй  руками!".  
Я  так  і  зробив.  
Колись  я  працював  у  Москві  проектувальником.  Була  тоді  мода  використовувати  інтелігенцію  як  допоміжну  силу  в  різних  господарчих  роботах.  Нас  направили  на  одну  із  овочевих  баз  Москви,  в  цех  квашеної  капусти.  Величезні  довгі  чани/бурти,  з  яких  зняли  пластмасову  плівку,  викидали  навкруги  себе  неймовірно  огидні  пахощі.  І  це  була  нормальна  капуста,  яку  використовували  в  їдальнях,  ресторанах  та  продавали  в  овочевих  магазинах.  А  тепер  уявить  собі,  що  ця  капуста  почала  гнити.  Саме  такі  пахощі  почали  виходити  із  Ніни  Федотівни  по  мірі  моєї  роботи.  
Все  її  тіло  викидало  цю  мерзоту.  
Мені  здавалося,  що  навколо  неї  клубочиться  сизій  туман.  При  цьому  бідну  жінку  корчило,  руки  та  ноги  неконтрольовано  дриґалися  і  вона  тихо  ніби  завивала,  ніби  гарчала.  
Актриса  повністю  відкрила  квартирку  і  сизій  туман  повільно  випливав  назовні.  
Я  вже  20  хвилин  працював.  Голос  час  від  часу  казав  мені:  "Працюй!",  а  огидні  пахощі  тільки  посилювалося.  

Нарешті  Актриса  не  витримала  і  з  огидою  сказала:
- Навоняли  тут  нестерпно!  Коли  закінчиш,  то  приходь  у  церкву  напроти!  -  і  вона  рішуче  вийшла  із  квартири.  
Я  знав,  що  зупинятися  не  можна  і  раптом,  через  40  хвилин  після  початку  моєї  роботи,  ці  гидотні  пахощі  закінчилися.  При  цьому  я  почув,  як  ніби  камінець  впав  у  металевий  глечик.  Скосив  очі  -  і  дійсно,  праворуч  від  крісла,  між  мною  та  мебльовою  стінкою  стояв  глечик  висотою  більше  метру,  форму  та  інкрустацію  він  мав  східну,  чеканка  по  чорному  металу.  
"Працюй!  Не  зупиняйся!"  -  командував  Голос.  А  я  і  не  припиняв  працю.  
І  тут  пішли  пахощі  пороху.  Так  було  хвилин  15.  Нарешті  ці  пахощі  закінчилися  і  другий  камінець  впав  у  глечик.  
Пішли  пахощі  гнилої  фіалки.  Вони  трималися  хвилин  десять.  Набрали  інтенсивності,  пішли  нанівець,  і  третій  камінець  впав  у  глечик.  
І  раптом  пішли  пахощі  свіжого  снігу,  який  нібито  тільки-тільки  випав,  вперше.  Я  аж  мимоволі  зупинився,  та  Голос  був  невблаганний:  "Працюй!  Ще  трохи!"  
І  я  працював.  
І  з’явилися  пахощі  ладану.
Бачив/відчував/знав,  що  пахощі  чистого  снігу  та  ладану  ідуть  від  ікони.  
Ніна  Федотівна  з'їхала  зі  стільця  і  прагнула  обняти  мої  ноги,  вона  щось  белькотіла,  але  я  вже  вскочив,  схопив  свій  одяг  і  прожогом  вискочив  із  квартири,  подумки  волаючи:  "Оля!  Почекай  мене!  Почекай  мене!"  

Церковка  на  Батюка  біля  «мого»  інституту  була  маленька,  стара.  Коли  я  працював  в  цьому  інституті  старшим  науковим  співробітником,  то  ми  завжди  дивувалися,  що  як  тільки  збереться  Наукова  рада  інституту,  так  у  церкві  бамкають  дзвони.  Але  коли  я  біг  до  церкві,  то  ця  згадка  з'явилася  і  миттю  щезла.  
Розгублений,  схвильований  та  трохи  дезорієнтований,  я  разом  із  людьми  увійшов  до  церкві  і  мимоволі  зупинився.  До  мене  миттю  підскочила  бабка:
- Чого  стоїш,  синок?  От  там  купують  хлібці.  Купи  три!  
Купив  три  булочки  і  раптом  у  мене  одна  із  них  впала  на  підлогу.  Я  перелякався.  Нахилився,  підняв,  а  біля  мене  вже  опинилася  інша  бабка:  
- Чого  вагаєшся?  Треба  поламати  на  шматки  кожну  і  покласти  он  у  той  кошик.  Коли  будеш  виходити  із  церкви,  то  візьмеш  один  шматочок.  Купуй  свічку!  
Купив  свічку,  а  вона  в  моїх  руках  переламалася  посередині.  Я  ледве  не  втратив  свідомість:  "Бог  мене  не  приймає!"  Але  вже  третя  бабка  схопила  мою  руку  зі  свічкою  і  зі  словами:  
- Сюди  треба  поставити!  –  поставила  її  на  відповідне  місце,  швидко  витягла  недопалок  іншої  свічки  і  запалила  від  нього  мою.  -  Тобі  туди!  -  сказала  вона.  
Праворуч  від  входу  я  побачив  чергу  і  почав  просуватися  з  нею  до  молодого,  інтелігентного  виду  священика.  Нарешті  я  вже  напроти  нього.  
- Ім'я?  
- Віктор.  
- Хрещений?  
- Я  двічі  хрещений  -  машинально  сказав  я.  
- Вийди  із  черги!  Православна  церква  не  потребує  повтору  хрещення!
- Але  я  ж  не  знав,  що  моя  бабка  таємно  хрестила  мене  малюком!  Я  дізнався  про  це  після  того,  як  свідомо  охрестився!  
- Не  виходь  із  черги.  Каєшся?  
- В  чому?  
- В  гріхах  своїх.  Чим  займаєшся?  
- Тільки  що,  здається,  виганяв  диявола  -  знову  бездумно  я  брякнув.
- Так!  Виходь  із  черги!  Православна  церква  не  визнає  таке!  
- Але  я  ж  за  допомогою  молитви  "Отче  наш"  це  робив!
- Добре.  Цілуй!
- Що?  -  знову  я  бовкнув,  але  побачив  протягнуту  руку  і  ікону,  і  зрозумів,  що  треба  цілувати.
- Ікону  тричі!  Перехрестись!  Від  правого  плеча!  -  трохи  глузливо  сказав  священик  і  продовжив  -  Завтра  іди  до  Лаври,  знайди  отця  Пафнутія  і  розкажи  йому  про  себе!  Проходь  далі!  
Черга  привела  мене  до  другого  священика,  отримав  помазання  і  на  ватних  ногах  вийшов  із  церкви.  
Олі  в  церкві  не  було.  

Завтра  я  був  у  Лаврі.  
У  першого  ж  зустрічного  монаха  запитав  як  знайти  отця  Пафнутія.  Він  уважно  подивився  на  мене  і  мовчки  показав  рукою  на  довгі  дерев'яні  містки.  Я  пішов  по  ним.  
Був  морозний,  ясний  і  сонячний  день.  Сніг  сліпив  очі.  Коли  я  відкрив  хвіртку  до  монастирського  подвір’я,  то  побачив  частину  двору,  рівно  покриту  снігом  і  дорідного  монаха  із  укладистою  бородою,  який  змітав  сніг.
- День  добрий!  
- Добрий  день!  
- Вибачте,  як  мені  побачити  отця  Пафнутія?  
- Його  немає.  Він  у  відряджені.  А  навіщо  він  тобі?  
Я  збиваючись  почав  розказувати  про  себе  і  що  мене  направив  сюди  священик  із  церкви  на  Батюка.  
- Це  все  від  Лукавого,  син  мій!  Іди  собі!  Двічі  хрещений!  
- Але  ж  мені  перед  цим  сон  прийшов  і  я  бачив  Богородицю,  яка  мене  благословила!  
- Стоп!  -  і  він  припинив  мести  -  То  яка  вона  була?  
Я  розказав.  Він  вислухав  і  сказав:  
- Дивно.  Точно  так  вона  мені  приснилася,  коли  я  збирався  стати  монахом!  Я  закінчив  КПІ,  інженер-електрик,  але  тепер  моє  ім'я  отець  Мойсей.  От  що.  Ти  погуляй  годину,  іди  до  нашої  їдальні,  скажи  що  прислав  отець  Мойсей,  поїж  і  приходь  сюди.  Я  закінчу  урок  і  ми  підемо  в  Малі  Печері.  Тобі  треба  мати  благословення  Святих  старців.  
Все  зробив  як  він  сказав.  
Купив  свічку.  
Він  мене  зустрів  в  одязі  для  свята,  чому  я  здивувався.  
При  вході  у  Печері  він  сказав:
- Запали  свічку  і  постав  її  сюди!  
Я  зробив  це  і  тут  ніби  в  мені  Хтось  прокинувся.  Він  з  радісною  цікавістю  і  у  захваті  приготувався  спостерігати  Щось.  А  отець  Мойсей  вже  командував:
- Ти  ідеш,  я  праворуч  іду,  читаю  молитви,  повторюй  за  мною  і  де  я  буду  казати,  будеш  хреститися!  Во  ім'я  Отця,  і  Сина,  і  Святого  Духу!  
І  ми  покрокували.  
По  мірі  нашої  ходи  мене  все  більше  і  більше  переповнювала  радість,  як  моє  тіло  немов  розжарюється  невідомим  випромінюванням,  а  Хтось  в  мені  співав  у  захваті  від  щастя.  
- А  сюди,  сину  мій,  ти  не  зможеш  увійти!  
- Якщо  Господь  дозволить,  то  увійду!  -  сказав  я,  перехрестився  і  увійшов,  нахилившись,  через  отвір  висотою  до  півтора  метра.  Увійшов  і  мимоволі  захитався,  бо  мені  здалося,  що  я  потрапив  у  розжарену  сауну.  
- Цілуй  святу  раку!  -  пророкотав  отець  Мойсей,  заглядаючи  через  отвір.  
По  бокам  і  прямо  переді  мною  під  склом  лежали  Святі  мощі.  Я  нахилився  і  поцілував  кожне  скло,  перехрестився.  Мені  здалося,  що  моє  обличчя  кожний  раз  обдавало  жаром,  який  входив  в  мене.  Хтось  в  мені  від  Радості  і  Щастя  співав  без  слів.  
Коли  я  вийшов  звідти,  то  отець  Мойсей  зачастив:  
- Господі,  помилуй!  Господі,  помилуй!  
І  от  ми  вже  на  повітрі.  Отець  Мойсей  зупинився  і  сказав:  
- Ти  витримав  Іспит.  Знай:  Кашпіровський  не  зміг  увійти  туди,  куди  ти  увійшов.  Його  Сила  не  пустила!  А  на  виході  є  перехрестя  Сили,  то  там  він  впав  і  ми  його  на  ношах  виносили!  Господь  з  тобою,  сину!  -  він  перехрестив  мене  і  пішов.  

На  другий  день  я  прийшов  на  чергову  зустріч  екстрасенсів  на  вулиці,  яка  тоді  називалася  Рози  Люксембург  і  схвильовано  розказував  про  цю  пригоду.  При  цьому  дивувався  чому  всі  хитаються,  коли  я  жестикулюю.  Нарешті  хтось  заволав:  "Та  зв'яжіть  йому  руки,  бо  ми  втратимо  свідомість!"  
Потім  метр  Батушан,  який  головував  на  цьому  збіговиську,  почав  говорити,  що  серед  нас  є  інопланетяни,  багатозначно  поглядаючи  на  мене.  

А  я  був  щасливий.  
Яке  ж  велике  Щастя  мене  переповняло!  
Йшов  пішки  до  Хрещатику.  Мене  наздогнав  молодий  чоловік  із  нашого  збіговиська:  
- А  ви  дивилися  на  себе  у  дзеркало?  
У  майстерні,  де  я  жив  тоді,  подивився:  моє  обличчя  червоне  немов  цегла.  Три  дні  воно  трималося  таким.  

І  тільки  через  багато  років,  проживши  карколомне  життя,  я  зрозумів,  що  то  була  моя  Ініціація.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787717
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018

ДЕЩО ПРО ТЕЛЕГОНІЮ

ДЕЩО  ПРО  ТЕЛЕГОНІЮ
15.04.2018
Мій  колега  Тарас  Григорович  Шейко,  «просунутий»  (езотерик)  від  народження  Тарас  Шейко,  мій  гарний  товариш  Тарас,  Царство  йому  Небесне  (!),  часто  казав  мені:  «Чому  ти  не  питаєш?  Я  весь  час  питаю  і  Голос  мені  відповідає.  От,  наприклад,  я  зараз  розкажу  тобі  нове  про  тебе».  І  він  говорив,  я  уважно  слухав,  дивувався  точності  та  логічності  його  слів…  І  дійсно:  чому  я  не  люблю  питати?
Напевно  причина  в  тому,  що  я  став  «просунутим»  аж  в  54  роки  і  досі  не  звик,  що  маю  постійний  Контакт  чи,  як  кажуть  англійці,  я  є  Каналізований.
Можливо  тому,  що  мій  досвід  показує,  що  Знання  та  правда  завжди  несуть  біль  і  часто  густо  він  нестерпний.  Саме  тому  я  люблю  повторювати  максиму:  «Два  англійці  визначили  суть  існування  Людства  –  Бекон  сказав:  «Знання  –  сила!»,  а  Оруел:  «Незнання-  сила!»?
Але  час  від  часу  в  мені  немов  із  глибини  ПідСвідомості,  а  може  і  НадСвідомості,  випливають  питання,  які  починають  крутитися  в  думках,  натякаючи  на  необхідність  попрацювати  з  ними.  При  цьому  я  немов  бачу/відчуваю/розумію,  як  на  мене  мовчки  і  насмішкувато  дивиться  Носій  Голосу  в  мені.  Саме  так  прорізалась  тема,  яку  і  показую  тут.

Телегонія.
Ті,  хто  читає  цю  мою  розповідь,  мають  можливість  отримати  достатньо  розгорнуту  інформацію  про  це  явище  в  Гуглі,  тому  не  буду  розказувати  що  це  таке.  Але  необхідно  розуміти  як  це  стосується  людини.  Виявляється,  що  безпосередньо.  Суть:  перший  чоловік,  з  яким  жінка  має  перший  сексуальний  контакт,  немов  накладає  свою  печатку  на  її  репродуктивну  систему  і  тому  її  діти  від  інших  чоловіків  автоматично  так  чи  інакше  мають  наслідування  не  тільки  від  свого  батька,  а  і  від  першого  сексуального  партнера  своєї  мами.  Далі  з’ясувалося,  що  всі  чоловіки,  з  якими  жінка  має  інтимну  справу,  записують  себе  на  її  ДНК  і,  таким  чином,  дитина,  яку  народжує  жінка  від  останнього  партнера,  має  певні  спадковості  від  усіх  чоловіків,  з  якими  була  її  мати  до  зачаття  дитини.
Якщо  прояв  Телегонії  визначається  фактично  на  генетичному  рівні  і  це,  як  то  кажуть,  можна  побачити  своїми  очима,  то  інші  аспекти  цього  явища  знаходяться  за  межами  розуміння,  хоча  стосовно  запису  чоловіків  на  ДНК  жінки  і  виявила  офіційна,  так  би  мовити,  ортодоксальна  наука.
Але  в  кожному  із  нас  реалізується  5  програм,  які  обумовлюють  Програму  нашого  життя,  а  саме:
- Програма  розвитку  Душі;
- Кармінна  програма  –  це  програма  Реінкарнаційного  шляху  Душі,  з  якою  кожний  з  нас  знаходиться  у  Симбіозі;
- Доля  –  це  персональна  програма  реального  життя  кожного  із  нас;
- Програма  Тонких  Тіл,  через  які  Душа  реалізує  в  нас  Домінанту  Життя;
- Програма  Реального  Тіла  –  генетична  програма,  той  генетичний  спадок,  який  ми  отримуємо  від  своїх  батьків  і  всієї  вервечки  наших  пращурів  як  по  лінії  мами,  так  і  по  лінії  тата.  
При  цьому  всі  частини  нашого  Реального  Тіла,  наша  Сома  і  навіть  Психо,  є  своєрідними  стержнями,  на  яких  як  голограма  зафіксовані  всі  ці  5  програм.  Це  означає,  що  і  наша  ДНК  має  Тонкий  супровід.  Висновок:  якщо  чоловіки  в  якості  сексуальних  партнерів  записують  себе  на  ДНК  жінок  генетично,  то  це  означає,  що  там  повинні  бути  записи  і  кармінні.  Отже,  таким  чином  дитина  має  повний  спектр  спадковості  від  таких  неявних  батьків.  А  на  скільки  це  проявляється  в  дитині,  а  потім  і  в  людині?

  І  тоді  я  наважився  взяти  для  сенсорного  дослідження  самого  себе.
Є  певні  моральні  аспекти  в  цьому,  але  я  думаю,  що  мені,  людині,  яка  вже  існує  за  межами  80  років,  яка  майже  повністю  втратила  вже  всіх  своїх  товаришів,  можна  дозволити  подивитися  в  очі  правді.  А  я  є  гарний  об’єкт  для  такого  аналізу:  був  5  разів  одружений,  маю  8  дітей,  з  яких  старша  дитина  наближається  до  60  років,  а  молодша  тільки  перейшла  20.  Юридично  я  був  першим  чоловіком  у  4  дружин,  другим  –  у  1,  контакти  із  чоловіками  до  мене  мали  4  дружини.  У  мене  талановиті  діти,  я  ними  пишаюсь,  достатньо  сказати,  що  2  доньки  та  2  сина  є  художники.
. Отже,  при  зачатті  дитина  отримує  «комплексний  матеріал»  від  батька  (1)  та  матері  (2),  а  якщо  мама  мала  раніше  справи  з  іншими  чоловіками,  то  тоді  дитина  у  неявній  формі  отримує  генетичне  (3)  і  кармінне  (4)      навантаження.  Використовуючи  традиційну  для  мене  систему  безрозмірних  коефіцієнтів    0,00  –  1,00,  я  і  виконав  Читання  своїх  дітей.  Отримав  такі  результати  (номер  дитини,  а  далі  ідуть  значення  по  номерам,  що  показані  вище  у  дужках):
1  =  1,00;  1,00;  0;            0.
2  =  1.00;  1,00;  0;            0.
3  =  1,00;  0,60;  0,70;  0,30.
4  =  0,50;  1,00;  0,70;  0,30.
5  =  0,90;  0,90;  1,00;  0,90.
6  =  0,70;  0,80;  0,50;  0,30.
7  =  0,80;  0,80;  0;            0,20.
8  =  0,80;  0,80;  0;            0,30.
З  моєї  точки  зору  ці  показники  ілюструють  достатньо  красномовно  прояв  телегонії  там,  де  вона  має  місце.  Вона  не  діє  для  1  та  2  дитини,  а  для  7  і  8  тільки  на  генетичному  рівні,  що  має  просте  пояснення,  яке  я  не  маю  права  наводити  тут.  Думаю,  що  найбільш  яскраво  проявилася  телегонія  в  усій  своїй  красі  для  моєї  5  дитини.  По-перше,  ця  дитина  має  негативний  резус  в  той  час,  як  у  мене  та  у  її  матері  резус  позитивний  і  в  наших  родах  негативний  резус  не  зустрічався.  По-друге:  вона  народилася  із  тяжкими  порушеннями  мозкової  діяльності  і  мені  довелося  4  роки  витягувати  її  в  нормальний  стан  –  зараз,  як  я  знаю,  вона  не  має  ніяких  вад.
Є  один  цікавий  момент  в  моїх  стосунках  з  дітьми  –  у  мене  майже  повне  порозуміння  та  повага  із  6  дитиною,  яка  має  чуже  навантаження  найменше  із  усіх,  хто  має  його,  але  воно  достатньо  вагоме.  
Справа  в  тому,  що  всі  мутації  відбуваються  на  чоловіках,  а  жінки  закріплюють  ці  «надбання»  народжуючи  дитину.  Вважається,  що  мутації  мають  тільки  негативний  характер.  Але,  якби  це  було  так,  то  тоді  Людство  давно  би  складалося  із  ідіотів.  Мутації  явно  лягають  на  чоловіків  в  усій  красі  як  Добра,  так  і  Зла.  Це  означає,  що  коли  чоловік  має  сексуальний  контакт  із  жінкою,  то  він  викарбовує  на  її  ДНК  (я  зараз  кажу  тільки  про  Тонке  нашарування  на  ДНК)  всі  свої  мутаційні  надбання  –  як  негативні,  так  і  позитивні.  Але  ми  всі  різні.  Тому  у  когось  превалюють  позитивні,  а  у  когось  негативні  мутації.  То  яке  телегенічне  навантаження  мають  мої  діти?  Показую  результат  Читання  (для  (3)  та  (4)):
3  =  0,40  /-0,5;  0,20/0.
4  =  0,50  /-0,40;  0,80  /-0,70.
5  =  0  /  -0,80;  0  /-0,70;
6  =  0,90  /  0;  0/-0,60.
7  =  0,40  /-0,40;  0  /  0.
8  =  0,70  /0;  0  /  0.

Отже,  тепер  я  розумію  чому  у  мене  із  дитиною  6  є  порозуміння  і  чому  нема  із  дітьми  4  і  5.

Загальний  висновок  трохи  несподіваний:  телегенічне  навантаження  може  бути  як  негативним,  так  і  позитивним.  Хоча  зрозумілим  є  і  те,  що  кількість  сексуальних  контактів  жінки  до  народження  дитини  впевнено  визначає  превалювання  негативного  знаку.  То-то  християнська  релігія  підкреслює,  що  Антихрист  буде  дитиною  повії!

І  остання  репліка.  Кожна  людина  є  унікальною  –  ніколи  не  була  народжена  така  людина,  як  саме  ця,  і  ніколи  не  буде  народжена  повторно.  Досягається  це  різними  засобами  –  як  реальними,  так  і  езотеричними.  Телегонія  є  тільки  одним  із  засобів  збільшення  різноманітності  особистості  людини.
Це  просто  треба  знати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787574
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2018

МІФИ ПРО УКРАЇНУ

Там,  у  минулому,  сховані  всі  наші  поразки
Легендами/міфами  про  героїв  і  про  відчайдухів,
А  марення  про  самостійність  дало  нові  казки
Про  свавілля  нині  дідів  і  батьків,  дітей  і  онуків.

Дзеркально  живуть  паралельно  в  нас  дві  України:
Одна  насичена  болем  і  зрадою  рабства  заради,
Друга  -  могутня,  вільна,  від  Дону  та  до  Волині,
І  не  кляне,  не  плаче,  і  не  має  Верховної  Зради.

26.02.2016
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787292
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2018

НЕЩИРІСТЬ

Слова.  Недбалі.  Безвідповідальні.
Нікчемні.  Як  кволе  чихання  кота.
Хоч  ратують  за  цінності  моральні
І  від  щирості  кружляє  голова.

Сила.  Непомітна  та  анонімна
І  не  визнана  невдячними  людьми.
Хоч  прошита  звитягою  мобільно,
Коли  буденно  по  голкам  треба  йти.

Слава.  Куля  над  головою  свище.
Привласнена  народженому  повзти.
Хоч  він  повзе  завзято  вище,  вище,
Не  він  виводить  до  світла  із  імли.

12.04.2018
Липовий  Скиток

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787182
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2018

ІСТИНА. 1. 6.

1.6.1.  ГОЛОВНА  НАУКА  ЛЮДСТВА
02.04.2018*  10:30
Що  є  наука?
Вікіпедія  дає  таке  визначення:    Наука  —  це  форма  інтелектуальної  діяльності  людства,  скерована  на  отримання  істинних  знань  про  світ  (природу,  суспільство,  мислення),  на  відкриття  об'єктивних  законів  світу  і  передбачення  тенденцій  його  розвитку.
В  цьому  визначенні  вже  сховані  протиріччя.
По-перше:  як  може  іти  мова  про  істинні  знання,  якщо  вони  у  Людства  всі  побудовані  на  домовленостях,  прочинаючи  від  системи  зчислення  і  закінчуючи  визначеннями  різних  констант,  які  і  побудовані  на  нашій  Вербальності?  Напевно,  що  логічніше  сказати  про  наближення  до  ІСТИННИХ  знань
По-друге:  як  можна  говорити  про  об’єктивність  законів  світу  і  передбачення  тенденцій  його  розвитку,  якщо  ці  закони  будуються  на  основі  суб’єктивного  сприйняття  світу  і,  головне,  мають  явно  статистичну  достовірність.  Напевно,  що  логічніше  було  би  говорити  про  все  це  в  межах  Матеріалістичної  парадигми,  маючи  на  увазі,  що  вона  є  тільки  одним  аспектом  Пізнання.

В  Інтернеті  є,  здається,  логічне  визначення:  За  своєю  спрямованістю  і  безпосереднім  відношенням  до  практики,  науки  поділяються  на  фундаментальні  і  прикладні.  Завданням  фундаментальних  наук  у  галузі  природознавства  є  пізнання  основних  законів,  що  керують  поведінкою  і  взаємодією  базисних  структур  природи.  Сфера  проведення  фундаментальних  досліджень  охоплює  багато  галузей  наук.  До  них  відносяться:  фізико-технічні  і  математичні  науки  (математика,  ядерна  фізика,  фізика  твердого  тіла,  фізика  плазми,  фізика  низьких  температур,  акустика,  механіка  рідин,  газів  і  твердого  тіла,  кібернетика  й  ін.);  хімія  і  біологія  (каталіз,  хімія  високих  енергій  і  хімія  твердого  тіла,  органічна  хімія,  генетика,  селекція,  фізіологія  людини  і  тварин  тощо);  науки  про  землю  (геологія,  геофізика,  фізика  атмосфери,  води  і  суші  тощо).
Так  і  чую  як  Філософ  каже:  «А  я?  А  я?  Адже  все  починалося  з  мене,  бо  я  пояснював  завжди  світ!».  В  такому  випадку  у  нас  виходить,  що  фундаментальними  науками  є:  фізика,  математика,  хімія,  біологія,  науки  про  землю  плюс  філософія,  погодимось  з  цим.  А  яка  наука  є  головною?  Представник  кожної  із  наук  цього  переліку  буде  вважати,  що  саме  його  наука  є  головною.  Хіба  це  так?

Якщо  ми  приймаємо  за  основу,  що  Людина  є  Носієм  Життя/Розуму  і  одноразово  представляє  собою  специфічне  утворення  Середовища,  то  тоді  виходить,  що  з  точки  зору,  як  мінімум,  існування  Людини  повинна  бути  наука,  яка  дає  можливість  вирішувати  всі  питання  оптимального  існування  Людини  і  її  благополуччя.  Це  і  є  Головна  наука  Людства.  А  всі  інші  науки  повинні  «працювати»  на  цю  науку,  бо  якими  би  вони  не  були  фундаментальними  чи  прикладними,  вони  повинні  давати  можливість  Людині  жити  щасливо  і  довго,  можливість  пізнати  Мету  свого  існування  і  шляхи  крокування  до  цієї  Мети.

І  така  наука  виникла.
Це  –  Екологія.  А  для  Людини  це  Екологія  Людини.
Батьком  Екології  вважається  Ернст  Геккель  (1870  рік)  і  вона  покликана,  якщо  говорити  спрощено,  вивчати  взаємодію  Живого  організму  із  Середовищем,  тому  є  Екологія  тварин,  Екологія  рослин  і  так  далі.
Виникнення  Екології  Людини  пов’язують  з  багатьма  дослідниками  –  німець  Фрідріх  Ратзел,  американець  Юліан  Стюарт,  француз  Еміль  Дюркгейм,  але  починаючи  із  середини  20-го  століття  почалася  екологічна  какофонія  і  тепер  суть  як  Екології  взагалі,  так  і  Екології  Людини  розмазані.

П’ятдесят  років  назад  я  був  аспірантом-заочником  в  КиївНДПІмістобудівництва,  а  на  основній  роботі  проектував  Кардіологічний  санаторій.  Ця  робота  наштовхнула  мене  на  розуміння  екологічності  суті  лікування  кардіологічне  хворих  людей,  тому  і  була  заявлена  тема  кандидатської  дисертації  (назва  в  остаточному  вигляді):  «Екологічна  парадигма  формування  санаторно-курортних  комплексів  для  лікування  серцево-судинних  хвороб».  Мені  2,5  роки  не  затверджували  тему,  лаяли  за  незрозумілий  термін  «екологічна  парадигма».  Я  вправно  публікував  статті  на  обрану  тему,  але,  так  життя  склалося,  що  дисертацію  не  захищав.  Але  побував  у  ролі  білої  ворони!  Тепер  я  чув,  що  в  КНУБА  на  Архітектурному  факультеті  читають  курс  Екологічної  архітектури.  Інтрига  для  мене,  бо  я  переконаний,  що  цей  курс  далекий  від  розуміння  того,  що  Екологічна  архітектура  не  може  існувати,  може  існувати  адаптація  Архітектурою  головних  положень  Екології  Людини  точно  так,  як  це  робить  Архітектура  із  десятками  інших  дисциплін.
Але  все  далеко  не  так  просто,  як  я  собі  уявляю.  

Екологія  Людини  є  синтетичною  наукою,  яка  вивчає  всі  аспекти  (біологічні,  соціальні  тощо)  взаємодії  Людини,  як  Носія  Життя/Розуму  із  Середовищем,  в  тому  числі  і  з  Довкіллям.  Ми  можемо  зустріти  розподіл  Екології  Людини  на:  Екологія  людини  суттєва,  Соціальна  екологія  людини,  Антропологічна  екологія  людини,  Соціальна  екологія  людини.  Така  собі  чисто  людська  стратегія  людей  створювати  вузькі  фахи  по  принципу:  «цей  знає  куди  вставляти,  цей  –  що  вставляти,  цей  –  коли  вставляти,  цей  –  навіщо  вставляти  тощо».  Але  стосовно  Екології  ця  звичка  людей  набула  карикатурний  характер.

Заганяю  провокаційні  запити  в  Гугл  і  отримую  разючий  результат:
Екологія  життя  =  628  000  документів;
Екологія  смерті  =  1  640  000  документів;
Екологія  війни  =  685  000  документів.
Екологія  народження  =  737  000  документів;
Екологія  любові  =  329  000  документів;
Екологія  зачаття  =  177  000  документів;
Екологія  каналізації  =  576  000  документів;
Екологія  смітника  =  63  000  документів…
Безглуздя!

У  2003  році  я  написав  монографію  «Архітектура  і  Геомантія»,  яка  валяється  в  шухляді  і  ще  є  на  компі,  і  тоді  вперше  усвідомив  це  безглуздя.  В  моїй  книзі  є  розділ  «Стенання  екології»,  витяг  з  якого  подаю  нижче  –  у  дужках  показана  сучасна  кількість  документів  в  Гуглі  на  «приватні»  екології.
Все  почалося  із  СЕКСУАЛЬНОЇ  ЕКОЛОГІЇ  [1  190  00].    І  це  звичайне,  бо  вона  часто  не  має  підтримки  як  з  боку  ЕКОЛОГІЇ  ПОЧУТТІВ  [1  360  000],  так  і  з  боку  ЕКОЛОГІЇ  ЛЮБОВІ/КОХАННЯ  [1  540  000/2  960  000].  І  теж  це  природно,  бо  ЕКОЛОГІЯ  МОЛОДІ  [2  190  000]  весь  час  вступає    у  протиріччя  із  ЕКОЛОГІЄЮ  ЗДОРОВ’Я  [253  000].    При  цьому  ЕКОЛОГІЯ  ВЗАЄМОСТОСУНКІВ  [563  000]  має  якісь  такі  відгуки  в  ЕКОЛОГІЇ  СУБ’ЄКТИВНОЇ  РЕАЛЬНОСТІ  ЛЮДИНИ  [207  000],  що  це  неухильно  через  ЕКОЛОГІЮ  ЖІНКИ  [2  490  000]  веде  до  ЕКОЛОГІЇ  ВАГІТНОСТІ  ДІВЧАТ[153  000].
Така  ситуація  не  обов’язково  обумовлює  ЕКОЛОГІЮ  СІМ’Ї  [2  630  000].  Дівчина,  яка  потрапила  в  лабети  ЕКОЛОГІЇ  ВАГІТНОСТІ  [1  070  000]  та  ЕКОЛОГІЇ  ЧВАР  [14  400]  прагне  потрапити  до  сфери  ЕКОЛОГІЇ  ПОДРУЖЖЯ  [1  120  000],  але  у  неї,  як  правило,  не  вистачає  ЕКОЛОГІЇ  СВІДОМОСТІ  [490  000].    Безумовно,  тут  велике  значення  має  ЕКОЛОГІЯ  ОСОБИСТОСТІ  [3  260  000]    та  ЕКОЛОГІЯ  КУЛЬТУРИ  [15  800  000].    Часто-густо  і  ЕКОЛОГІЯ  ДОЛІ  [1  960  000]  перекреслює  ПРИВАТНУ  ЕКОЛОГІЮ  [634  000],  бо  МОРАЛЬНА  ЕКОЛОГІЯ  [1  860  000]  обумовлює  ЕКОЛОГІЮ  ПОВЕДІНКИ  ЛЮДИНИ  [680  000].  На  жаль,  така  є  ЕКОЛОГІЯ  ЖИТТЯ  [1  860  000].
Та  от  відбулося  народження  дитини  і  вона  зразу  потрапила  у  ЕКОЛОГІЮ  НЕМОВЛЯТИ  [493  000],  а  потім  і  до  ЕКОЛОГІЇ  НЕМОВЛЯЦТВА  [82].  І  почалася  ЕКОЛОГІЯ  ЛЮДСЬКОЇ  ДУШІ  [358  000],  але  із  ЕКОЛОГІЇ  БУТТЯ  [1  120  000]  відомо,  що  це  не  те  саме,  що  і  ЕКОЛОГІЯ  ДУШІ  [598  000],  бо  утаємниченість  ЕКОЛОГІЇ  НАШИХ  ДУШ  [475  000]  не  завжди  підтримується  ДУХОВНОЮ  ЕКОЛОГІЄЮ  СВОЄЇ  НАЦІЇ  
[570  000].  Та  як  би  там  не  було,  але  ЕКОЛОГІЯ  ПРИРОДИ  ДИТИНИ  [1  540  000]  все  єдино  формує  ЕКОЛОГІЮ  ДИТИНСТВА  [481  000].  
Непомітно  та  неухильно  формується  ЕКОЛОГІЯ  ВНУТРІШНЬОГО  СВІТУ  ЛЮДИНИ  [1  770  000].  Це  обумовлює  ЕКОЛОГІЮ  ОСОБИ  [3  320  000],  але,  на  жаль,  не  гарантує  високу  якісність  ЕКОЛОГІЇ  СИСТЕМНИХ  СТОСУНКІВ  ЛЮДИНИ  [114  000].  Як  завжди,  не  вистачає  ресурсів  ЕКОЛОГІЇ  МИСЛЕННЯ  [2  060  000].  Справа  у  тому,  що  ЕКОЛОГІЯ  СВІДОМОСТІ  СУЧАСНОЇ  ЛЮДИНИ  [1  570  000],  як  і  ЕКОЛОГІЯ  МИСЛЕННЯ  СУЧАСНОЇ  ЛЮДИНИ  [270  000]  формуються  ЕКОЛОГІЄЮ  ІДЕЙ  
[4  200  000]  заради  ЕКОЛОГІЇ  ВНУТРІШНЬОГО  СВІТУ  КОЖНОЇ  ЛЮДИНИ  [247  000],  а  це  неможливо  без  участі  ЕКОЛОГІЇ  ДУХА  [563  000].  Здається,  що  ЕКОЛОГІЯ  ВНУТРІШНЬОГО  СЕРЕДОВИЩА  ЛЮДИНИ  [518  000]  буде  опиратися  на  ЕКОЛОГІЧНУ  ТЕОЛОГІЮ  [65  000].  Та  ЕКОЛОГІЯ  ПСИХІЧНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  ЛЮДИНИ  [280  000]  часто  базується  тільки  на  ЕКОЛОГІЇ  ДУМКИ  [3  180  000]  та  ЕКОЛОГІЇ  РОЗУМУ  
[2  660  000],  що  штовхає  людину  до  ЕКОЛОГІЇ  НЕБЕЗПЕЧНИХ  ПРОФЕСІЙ  ЛЮДИНИ  [588  000].  І  от  саме  тому  ми  маємо  людину,  яка  почала  діяти  у  відповідності  до  ЕКОЛОГІЇ  ОСОБИСТОСТІ  БІЗНЕСМЕНА  [120  000].
Нічого  дивного  немає  в  тому,  що  ЕКОЛОГІЯ  ЖИТТЄВОЇ  ТЕХНОЛОГІЇ  СУСПІЛЬНОГО  РОЗВИТКУ  [697  000]  будує  в  даному  випадку  ЕКОЛОГІЮ  ЖИТТЯ  ЛЮДИНИ  [1  240  000]  таким  чином,  що  забувається  ДОМАШНЯ  ЕКОЛОГІЯ  [716  000].  В  наслідок  цього  наш  бізнесмен  починає  ігнорувати  ЕКОЛОГІЮ  МІСТА  [3  440  000]  і  ратує  за  оновлення  ЕКОЛОГІЇ  СІЛЬСЬКОГО  ЖИТТЯ  [1  530  000].  Але,  можливо,  саме  це  і  примушує  його  грати  на  незрозумілій  для  інших  людей  різниці  між  ЕКОЛОГІЄЮ  ЖИТЛОВИХ  ТА  НЕЖИТЛОВИХ  ПРИМІЩЕНЬ  [80  000],  з  одного  боку,  та  ЕКОЛОГІЄЮ  ЖИТЛОВИХ  І  СЛУЖБОВИХ  ПРИМІЩЕНЬ  [117  000],  з  іншого  боку.  Зрозуміло,  що  він  не  враховує  особливості  ЕКОЛОГІЇ  ТРАНСПОРТУ  [10  500  000],  занурюється  в  ЕКОЛОГІЮ  СПОЖИВАННЯ  ТА  ЗБУТУ  [571  000],  кохається  в  ЕТНІЧНІЙ  ЕКОЛОГІЇ  СПОЖИВАННЯ  ЇЖІ  [112  000]    та  в  ЕКОЛОГІЇ  ХАРЧОВИХ  ПРОДУКТІВ    [211  000],  забруднюється  в  ЕКОЛОГІЇ  СТІЧНИХ  ВОД  [1  330  000]...
Фінал  неминучий:  спочатку  він  потрапляє  у  лабети  АЛКОГОЛЬНОЇ  ЕКОЛОГІЇ  
[1  200  000],  а  потім  КРИМІНАЛЬНОЇ  ЕКОЛОГІЇ  [5  340  000]  і  закінчує  своє  існування  в  обіймах  ПОХОВАЛЬНОЇ  ЕКОЛОГІЇ  [7  470].
От  до  чого  приводить  нехтування  ЕКОЛОГІЄЮ  СТОСУНКІВ  МІЖ  ПОКОЛІННЯМИ  [123  000],  коли  не  враховують  МЕНТАЛЬНУ  ЕКОЛОГІЮ  СВІДОМОСТІ  ЛЮДИНИ  [179  000].    А  все  починається  із  СЕКСУАЛЬНОЇ  ЕКОЛОГІЇ  
[1  190  000].  

Маразм  править  бал!  
Навіть  якщо  прийняти,  що  Гугл  автоматично  групує  документи  по  заданим  словам,  то  навіть  тоді  цей  маразм  не  зрозумілий.  Але  маю  пояснення  цьому

P.S.  Масив  документів  на  тему  «Екологія  любові»  перший  раз  був  отриманий  мною  10.03.2018  і  дорівнював  329  00  документам,  а  сьогодні,  02.04.2018  він  вже  включає  в  себе  
1  540  000  документів!  Разюча  динаміка!  Майже  в  5  разів  збільшення  за  1  місяць.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785683
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2018

МРІЇ

Я  у  полі  вітром    станцюю,
Я  у  лісі  пронесусь  гуком  сича,
Але  рибою  я  не  загостюю
У  водах  стрімких  Славутича.

Заспіваю  радісно  в  небі,
Руки/крила  розкину  до  обрію,
І  спадуть  із  мене  усі  халепи  –
Співаю  рідною  мовою.

Пролетять  повз  мене  згадки  щасливі
Феєрверком  нездійснених  мрій,
Адже  були  вони  дійсно  красиві,
Просто  їх  розкидав  буревій.

Але  замість  них  і  виникли  інші
Карколомні,  звичні  кульбіти  життя,
От  чому  мрії  мої  такі  пишні  –
Чекаю  в  країну  Офір  вороття.

30.03.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785220
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2018

ІСТИНА. 1. 5.

1.5.  П’ЯТА  ВЕРТИКАЛЬНА  РАСА  (5ВР)
26.03.2018*  11:45
Те,  що  кожна  людина  має  окрім  Реального  Тіла  ще  і  Тонкі  Тіла  відомо  в  Езотериці  давно.  Є  декілька  бачень  того,  що  саме  уявляють  собою  ці  Тіла  і  скільки  їх.  Звичним  вважається,  що  Людина  має  Ефірне,  Астральне  та  Метальне  Тіла,  а  далі  починається  різночитання  у  різних  авторів.  З  цими  різними  концепціями    мені  довелося  знайомитися  вже  після  того,  як  я  пройшов  Навчання  –  на  момент  Включення  (54  роки)  я    був  повним  профаном  в  Езотериці,  тому  мене  і  «писали  з  чистого  аркушу».
Самоомани  нема  –  я  розумію,  що  моя  Концепція  Буття  і  всього,  що  входить  в  неї,  має  суб’єктивний  характер,  навіть  при  умові,  що  доказів  її  слушності  маю  достатньо  як  із  власної  практики  (може  дотягну  існування  в  якості  «просунутого»  до  30  років),  так  і  із  літературних  джерел,  адже  я  знаю,  що  Людство  весь  час  крокує  до  Істини,  а  вона  немов  кожний  раз  відсовується  у  свою  глибину.  Але  все  наше  Пізнання  всього  і  вся  та  крокування  до  Істини  базується  на  Вербальності,  а  методи  та  засоби  її  –  на  наших  домовленостях,  тому  що  все  наше  існування,  як  і  усвідомлення  Реальності,  тримається  на  статистичних  законах,  які  ми  і  описуємо  вербально.  Хтось  із  людей  робить  в  цьому  новий  крок,  далі  вступає  в  дію  закономірність  «Боже,  яка  ахінея!  –  А  в  цьому  щось  є!  -  Як  сказав  Ім’ярек,  це  має  такий  вигляд…  –  Відомо,  що  відкриття  Ім’ярек  є  новим  вкладом  у  Пізнання!  –  Якій  негідник  посягає  на  азбучну  істину  Ім’ярек?»  -  далі  іде  замикання  на  повтор  перебігу  подій.
Що  ж,  я  себе  втішаю  тим,  що  а  раптом  я  і  є  Ім’ярек.

От  яку  ма  загальну  концепцію  Людини,  яка  склалася  в  результаті  Навчання.  Прошу  пробачення,  якщо  буде  повторення  в  чомусь,  адже  я  вже  говорив  подібне  вище.
1. Людина  (самоназва  Хомо  Сапієнс  сапієнс)  є  Носієм  Домінант:  Середовища  (Сома/Психо),  Життя  (Душа),  Розуму  (Дух).
2. В  Людині  реалізується  5  програм:  1.  Душі  (у  терміні  існування  Душі),  2.  Кармінна  (програма  Реінкарнаційного  Шляху  Душі  на  Землі),  3.  Долі  (програма  реалізації  Душі  у  конкретному  втілені),  4.  Тонких  Тіл  (реалізація  в  людині  єднання  Душа/Дух),  5.  Реального  Тіла  (Біологічна  програма,  генетичне  успадкування).
3. В  кожній  людині  реалізовується  Симбіоз  Людина/Душа,  який  обумовлює  дієвість  всіх  цих  5  програм  в  Людині.
4. Всі  Душі  мають  різне  походження  (Тип  Душі)  і  рівень  розвитку  стосовно  Реінкарнаційного  Шляху  на  Землі  (клас  Душі).
5. Це  обумовлює  в  житті  кожної  людини  як  існування  її  у  Реальності,  так  і  здатність  відчувати  здатність  свого  існування  в  інших  Агрегатностях.
6. Здатність  Людини  відчувати  і  розуміти  своє  існування  в  інших  Агрегатностях  обумовлюється  Тонкими  Тілами,  які  є  фактично  делегуванням  інших  Агрегатностей  в  Реальне  Тіло  людини.
7. Суть  та  кількість  Тонких  Тіл  обумовлює  Вертикальну  Расу  людини.
8. На  Землі  зараз  існують  люди  з  різними  Вертикальними  Расами,  але  пануючою  (приблизно  55%  Людства)  є  П’ята  Вертикальна  Раса  (5ВР).
9. «Класичний»  представник  5ВР  має  такі  Тіла:  Реальне,  Астральне,  Ментальне,  КвазіАстральне,  Каузальне.  При  цьому  Коефіцієнт  5ВР  повинен  дорівнювати  5,00.
10. Якщо  цей  показник  менший  за  5,00,  то  це  означає  «недосконалість»  5ВР  конкретної  людини,  а  якщо  він  більший,  то  це  говорить  про  прояв  в  людині  ознак  6ВР.
11. Людство  зараз  знаходиться  на  стадії  зародження  Шостої  Вертикальної  Раси.
12. Для  активного  переходу  Людства  на  рівень  6ВРивонот  повинне  позбутися  пакету  Негативних  перепон  до  цього.

Що  мається  на  увазі?  Спробую  це  показати  далі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018

Надя акі піп Гапон

Операція  
Надя  акі  піп  Гапон
23.03.2018*  16:15
Те,  що  наша  Верховна  Зрада,  вибачте,  Рада  давно  перетворилася  на  Театр  абсурду,  давно  зрозуміло  всім.  Але  мене  завжди  дивує  і  навіть  веселить  те,  що  цей  абсурд  завжди  має  неймовірно  примітивний  і  навіть  самознищувальний  характер.  При  цьому  панує  переконання  можновладців  у  тому,  що  вони  діють  розумно,  доцільно  і  навіть  в  межах  Закону,  в  той  час,  як  фактично  вони  діють  з  порушеннями  всіх  Законів,  логіки,  системності  та  навіть  доцільності  безпеки  самозбереження.  Пояснення  цьому  просте:  вони  переконанні,  що  Всесильні,  Всемогутні  і  що  будуть  існувати  в  цій  якості  Завжди.  Звідси  наглість,  відверте  презирство  до  всіх  людей  за  межами  їх  кола,  до  держави,  до  країни,  до  народу.  Тому  закономірні  всі  дії,  слова  та  інша  фейкова  творчість  нашого  Генерального  прокурора  та  його  Куратора,  прошу  пробачення:  Кума.
Знімаю  з  полиці  дві  книжки  видатного  вченого,  киянина,  Георгія  Почепцова  «Психологические  войны»  і    «Информационные  войны»,  які  були  видані  аж  у  2000  році,  проглядаю  їх  і  знову  та  знову  переконуюсь  в  тому,  що  ми  зараз  живемо  в  стані  активної  фази  цих  двох  війн,  хоча  я  і  розумію,  що  Гібридна  війна,  яка  нібито  в’яло  протікає  зараз,  а  фактично  вже  є  3-ю  Світовою  війною,  включає  в  себе  значно  більший  арсенал  фахових  війн.

Якщо  все  це  пам’ятати  та  продивитися  увесь  Спектакль  під  назвою  «Надя  Савченко»,  то  можна  зробити  цікаві  висновки.  Але  спочатку  декілька  картинок.
СРСР.  1937  рік,  судилища  над  ворогами  народу.  Присутні  закордоні  журналісти  не  можуть  зрозуміти  як  це  підсудні  один  за  одним  визнають  себе  винними  у  державній  зраді,  яка,  наприклад,  полягала  в  тому,  що  вони  мали  намір  зробити,  навіть  роботи  почали,    підземний  підкоп  в  декілька  десятків  кілометрів  під  Кремль  та  закласти  там  вибухівку.
Розвал  СРСР.  Компартія  заборонена.  Раптом  іде  хвиля  самогубства  високих  функціонерів.  Типова  картинка:  іде  нарада,  роздається  телефонний  дзвоник,  головуючий  бере  слухавку,  слухає  когось,  кладе  слухавку,  підходить  до  вікна  і  випадає  із  нього,  з  дев’ятого  поверху.
Загибель  В’ячеслава  Чорновола.  Чому  шофер  не  гальмував,  а  розганяв  автомашину  до  зіткнення  із  тією  «випадковою»  на  шосе  вантажівкою  вночі?
Досить?
Я  можу  продовжувати  цей  список,  хоча  я  і  керуюсь  лише  відкритими  джерелами.
В  цих  історіях  є  одна  спільність:  кодування  людини.
Не  всіх  людей  можна  кодувати,  але  є  достатня  кількість  таких,  з  якими  працювати  так  легко.  І  тому  всю  історію  із  Надією  Савченко  я  сприймаю  зовсім  не  так,  як  про  це  говорять  всі  на  телебаченні.

Судячи  з  усього,  відповідна  Служба  росіян  давно  і  ретельно  шукала  необхідного  донора.  І  нарешті  знайшли  –  про  це  говорить  опис  того,  як  Надія  потрапила  у  полон  і  всі  перипетії  її  у  досудовий  період.  Це  був  перший  етап.
Другий  етап  –  розкрутка  спочатку  боротьби  за  її  звільнення  на  рівні  України,  а  потім  і  на  міжнародному  рівні,  та  вся  процедура  самого  процесу.  При  цьому  нікого  не  дивувало,  що  героїня  ходить  демонстративно  у  футболці  із  тризубом,  голодує  (абсолютний  світовий  рекорд  у  90(!)  діб,  за  межею  фантастики!),  але  при  цьому  знаходиться  в  гарному  тілі,  що  їй  дозволяють  говорити  все,  що  заманеться  і  навіть  транслюють  це.  Ретельно  ліпиться  Ідол,  і  роблять  це  дві  сторони:  російська  і  українська.  Без  корегування  дій  тут  обійтись  не  можна.
Третій  етап:  звільнення  героїні.  Фанфари.  Цинічна  Тимошенка  перша  зметикувала  як  використати  це  на  свою  користь.  А  може  це  теж  було  заплановане?  Зірка  Героя  України.  І  нікого  не  насторожила  неадекватність  поведінки  героїні,  її  кидання  уверх-униз,  її  примітивізм,  вульгарність  тощо.  Навіть  Гордон  досі  вважає,  що  «у  неї  є  яйця!».
Четвертий  етап  –  бурхлива  нібито  патріотична  діяльність,  в  яку  вписується  все  –  панібратські  стосунки  із  сепаратистами,  стрільба  разом  з  ними  на  полігоні,  розкази  про  те,  що  вони  славні  хлопці,  що  вони  теж  хочуть  миру  і  так  далі,  так  далі.  При  цьому  ще  і  вельми  підступний  закон  Савченка  з’являється.  Тут  можна  говорити  і  говорити.
П’ятий  етап.  Нарешті.  Заколот  з  метою  вбити  всю  верхівку  Влади,  яку,  до  речі,  вже  народ  ненавидить…  Подивимось  картинки.

Савченко  за  кордоном  і  наш  недоГен  в  цей  час  (це  його  фішка!)  об’являє  про  її  Злочин.  Напевно  був  сценарій,  що  вона  залишається  за  кордоном  і  тоді  операція  по  відводу  очей  народу  від  Бариги  пішла  би  по  іншому  сценарію.  Але  вона  повернулася.  Можливо,  що  це  спрацювала    те,  що  «вона  має  яйця»,  але,  скоріше  за  все,  Ляльковод    обрав  кращий  варіант.  Далі  ви  всі  все  бачили.
Але!  Панове,  звертайте  завжди  увагу  на  деталі!
Перше.  На  протязі  всіх  дій  Савченко  не  просто  спокійна,  а  немов  гарно  виконує  свою  роль.  Чого  коштує  те,  як  вона  стояла  напроти  Юріка,  який  з  надривом  і  з  пафосом  розказував  про  її  Злочин!
Друге.  Вона  прийшла  в  Раду  із  речами  для  буцегарні,  бо  точно  знала,  що  буде  там.
Третє.  Чого  коштує  обмін  репліками,  а  потім    похід  її  під  конвоєм  пішки  в  оточені  натовпу  журналістів!
Четверте.  Абсурдність  всіх  намірів  та  заходів  замаху  на  Владу  –  явно  в  дусі  1937  року.
П’яте,  нарешті,  родзинка!
Яке  не  є  показане  відео  шельмовайте,  але    в  ньому  є  декілька  моментів,  які  просто  кричать,  що  все  це  є  великий  Сценарій,  якій  має  багатоходові  варіації.  Ідея  про  те,  що  люстра  впаде  на  наших  неслуг  народу,  обсмоктувалась  у  Фейсбуці  давно  і  багато  разів.  Але  не  це  головне.  Головне  те,  як  і  що  говорить  Савченко  на  показовій  нараді  Чотирьох  (з  яких  троє  явно  підстава)  і  те,  що  вона  час  від  часу  поглядає  на  камеру,  яка  все  записує.  Вона  ВСЕ  ЗНАЛА!  Але  автоматично,  бездумно,  машинально  вела  себе  так,  немов  перевіряючи  чи  все  іде  правильно.
Бездарно  проставлена  як  на  зараз  остання  дія  Спектаклю,  яка  розрахована  на  вату,  але  розкручена  буде  на  повну  котушку.

Тепер  запитайте  себе:  КОМУ  і  НАВІЩО  була  потрібна  і  Є  ПОТРІБНА  вся  ця  багатоходова?  Хто  виграє,  а  хто  програє?  Цікаво  було  би  почути  думки  людей  про  це.
До  речі:  пам’ятаєте  роль  попа  Гапона  в  кровавому  розстрілі  робітників  у  1905  році?
Отож!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784006
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2018

ІСТИНА. 1. 4.

1.4.  РАСИ
   Сумніви
21.03.2018*  9:40
У  мене  відчуття,  що  я  певним  чином  заплутався  у  своїй  уяві  про  взаємодію  Горизонтальних  рас  та  Вертикальних  Рас  (ВР)  Людини.  Чи  можу  я  просити  Вас  допомогти  мені  в  цьому  розібратися?

[i][/i]Можеш.  
Питання  Дозволу  на  оприлюднення  наших  Діалогів  давно  вже  не  актуальне,  бо  перепон  нема.  Питай.[i][/i]

Вертикальна  раса  людини  визначається  кількістю  та  суттю  Тонких  Тіл,  які  є  конгломератні  до  Реального  Тіла?

[i][/i]Примітивно/спрощено  можна  так  сказати,  хоча  фактично  Вертикальна  Раса  людини  визначається  трьома  складовими,  а  саме:  Душею  певного  типу,  кількістю  та  щаблем  розвитку  Тонких  Тіл  і  тим,  що  ти  називаєш  Духом,  що  є  еманацією  Вищого  Розуму  в  Людину.  Це  означає,  що  твоя  концепція  Вертикальних  Рас,  якою  ти  раніше  користувався  застаріла.  Треба  переходити  на  вищу  математику,  хоча  для  розмови  тут  і  таке  підійде.[i][/i]

Класифікація  Людських  цивілізацій,  яку  використовує  офіційна  Людська  наука  зараз,  коректна?

[i][/i]В  межах  самої  себе  –  так.[i][/i]

Вона  охоплює  останній  Цикл  існування  Людства?

[i][/i]Ні.
Людство  є  частиною  Циклу,  тому  що  Цикл  відноситься  до  Виду  Хомо  в  цілому.  Це  означає,  що  в  цьому  Циклі  існують  всі  підвиди  Хомо  Сапієнс,  а  не  тільки  Людство.[i][/i]

Добре.
Зараз  є  багато  фактів,  які  не  вписуються  у  офіційне  наукове  бачення  Історії  Людства.  Я  маю  на  увазі  хоча  би  Атлантиду,  Країну  Му,  людей  гігантів  та  ліліпутів  тощо.  Це  має  пояснення?

[i][/i]Так.
По-перше:  Історія  Людства  має  декілька  пасм  і  вони  часто  були  паралельно  існуючими,  і  не  завжди  мали  напластування.  Цим  пояснюється  нестиковка  існуючих  фактів  та  Ортодоксального  наукового  бачення  Історії,  адже  Людська  наука  багато  в  чому  мало  відрізняється  від  Релігії.
По-друге:  багато  фактів,  які  вже  відомі  Людству,  взагалі  не  мають  відношення  до  сучасної  Цивілізації,  тому  що  вони  відносяться  до  попередніх  Циклів  існування  Хомо  Сапієнс,  а  Людство  в  ряді  випадків  є  тільки  двоюрідними  та  троюрідними  братами/сестрами  до  Хомо  Сапієнс,  який  існував  в  цих  Циклах.
Третє:  в  попередніх  Циклах  було  багато  Цивілізацій,  які  будувалися  на  суто  «духовних»  засадах,  тому  вони  не  залишили  після  себе  ніяких  матеріальних  слідів,  але  саме  вони  залишили  у  контексті  розмови  тут  головне:  напластування  Тонких  Тіл  на  Реальне  Тіло  Людини.  Саме  цим  пояснюється  те,  що  ув’язати  існування  Вертикальних  Рас  із  сучасними  Горизонтальними  расами  Людини  неймовірно  тяжко.  Простіше  за  все  концепцію  Вертикальних  Рас  прийняти  як  даність,  тим  більше,  що  вона  має  гарну  доказову  базу  навіть  в  межах  Матеріалістичної  парадигми,  якщо  відмовитися  від  Ортодоксії.[i][/i]

Мене  Вчили,  що  зараз  існує  П’ята  Цивілізація  і  що  Людство  зараз  стоїть  на  порозі  формування  Шостої  Цивілізації,  і  що  зараз  пануючою,  відповідно,  є  5ВР,  а  починає  формуватися  6ВР.  Як  це  ув’язується  із  всім  попереднім?

[i][/i]Достатньо  просто.
П’ята  Цивілізація  є  такою  для  Людства,  але  в  межах  Людства  досі  існують  «скалки»  інших  Вертикальних  Рас.  Так  звана  пануюча  ВР  визначається  тоді,  коли  вона  охоплює  до  30%  Людства,  але  стосовно  6ВР  вимоги  будуть/є  інші.  Це  окрема  розмова.
В  межах  цієї  розмови  слід  просто  розказати  що  собою  уявляє  5ВР  та  що  означає  перехід  до  6ВР.[i][/i]

Пануюча  5ВР  визначає  суть  сучасного  Людства?

[i][/i]На  жаль  –ні!
У  концентрованому  вигляді  модель  Людства,  яка  тут  вище  наведена  у  тебе,  вищу  освіту  має  1  людина  із  100,  то  хіба  вона  може  визначати  суть  Людства?  Це  авангард,  на  який  МИ  завжди  були/є/будемо  орієнтовані.  Ти  в  ньому  і  розмову  ведеш  тільки  в  межах  його.  Але  навіть  цей  «авангард»  має  хиби.  То  май  це  на  увазі  завжди.
Розкажи  коротко  суть  Вертикальної  Раси  і  іди  у  розповіді  далі.
Не  соромся  звертатися  до  Нас.[i][/i]
МИ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2018

ПОВЕРНЕННЯ ДО ЛІСУ

Коли  ти  йшла  від  нас,
То  плакали  берези,
Коли  ти  повернулася,
Заплакали  дуби,
Не  сумнівайся:  тепер  я  є  тверезий
І  чую,  як  в  лісі  сховалися  громи.

Коли  співала  ти,
То  солов’ї  мовчали,
Коли  я  заспівав,
То  закаркала  ворона,
Бач,  навіть  птахи  знають,  що  ти  казала,
Що  я  п’яний,  що  у  мене  не  всі  дома.

Колись  я  був  п’яний,
Бо  до  тебе  прихилився,
Колись  я  розум  втратив,
Бо  покохав  тебе,
Та  з  того  часу  я  зрадою  упився,
Поки  все  чекав,  що  похмілля  промине.

Берези  мене  в  лісі
Радісно  вітають,
А  дуби  навіть  сміються,
Бо  я  до  них  прийшов,
І  щиро  кажуть:  тебе  не  пам’ятають,
Радіють:  я  в  лісі  знову,  і  я  здоров.

20.03.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2018

ІСТИНА, 1. 3.

1.3.  РАСИ
 Горизонтальні  раси
20.03.2018*  9:40
Вести  далі  розмову  про  Людські  цивілізації  можна  тільки  зрозумівши  суть  рас  Людини.

У  Гуглі  на  цю  тему  циркулює  на  англійській  мові  334  000  000  документів,  а  на  українській  та  російській  мовах  6  640  000  документів  при  моєму  входженні  у  Інтернет  сьогодні.  Здається,  що  з  визначенням  цього  терміну  все  ясне.  Вікіпедія  дає  таке  визначення;
Раса  —  у  фізичній  антропології  біологічний  таксон  виду  «людина  розумна»,  рангу  нижче  підвиду  тварин.  Визначається  за  фенотипом  і  генотипом.  Традиційне  фенотипічне  визначення  раси  характеризуються  спільними  спадковими  фізичними  ознаками  (формою  черепа;  меншою  мірою  зростом,  кольором  очей  та  пігментацією  волосся).

Нічого  дивного  нема  в  тому,  що,  відштовхуючись  від  цього  визначення,  сучасна  Людська  наука  має  достатньо  широкий  спектр  визначення  самих  рас.
Вважається,  що  після  Плейстоцену  на  Землі  було  5  рас:  Європеоїдна,  Негроїдна,  Бушмена,  Монголоїдна  і  Австралопоїдна.  
Сучасні  антропологи  вважають,  що  на  Землі  зараз  існують  три  Надвеликі  раси:  Чорна  =  Негроїдно-Австралопоїдна,  Біла  =  Європеоїдна,  Жовта  =  Монголоїдна.  Паралельно  прийнято  і  те,  що  існує  4  великі  раси:  Негроїдна,  Австралопоїдна,  Європеоїдна  і  Монголоїдна.  В  останню  включені  аборигени  обох  Америк  через  свою  малочисельність,  хоча  по  всім  ознакам  вони  мають  право  на  окрему  велику  расу.  
При  цьому  вважається,  що  в  кожній  великій  расі  є  малі  раси:  Європеоїдна  =  5,  Монголоїдна  =  5,  Негроїдна  =  3,  Австралопоїдна  =  3.  Іншими  словами,  фактично  існує  16  рас,  плюс  три  новітні  малі,  які  утворилися  за  рахунок  змішування,  а  саме:  Лапланоїдна    та  Уральська  (змішування  європеоїдів  та  монголоїдів),  Ефіопська  (змішування  європеоїдів  та  негроїдів).  Отже,  маємо  систему  із  19  рас,  хоча  я  зустрічав  і  систему,  де  було  32  раси.
Європеоїдна  раса,  до  якої  належимо  ми,  українці,  включає  в  себе  малі  раси:  Атланто-балтійську,  Біломорсько-балтійську,  Середньоєвропейську,  Балкано-кавказську,  Індо-середньоморську.  Але  спроба  з’ясувати  до  якої  малої  раси  відносяться  українці  дає  несподіваний  результат:  стверджується,  що  ми  у  80%  випадках  належимо  до  Північно  європеоїдної  раси.  Тобто,  є  ще  якийсь  інший  розподіл  малих  рас  в  межах  Європеоїдів,  по  принципу  північ-схід-південь-захід!
Таким  чином,  говорити  про  стабільне  уявлення  людей  про  свої  раси  тяжко.

На  цю  тему  можна  багато  говорити,  але,  коли  мене  Навчали,  то  було  Сказане  що:
- За  період  усвідомленої  сучасним  Людством  Історії  людських  рас  було  багато  і  є  багато,  але  це  не  має  ніякого  значення,  тому  що  давно  розпочався  процес  змішування  рас  і  він  веде  до  фактичного  утворення  Єдиної  раси  Людства.
- В  сучасних  умовах  доцільно  прийняти  спрощену  систему  Горизонтальних  рас,  а  саме:  Біла,  Чорна,  Жовта,  Коричнева,  Червона.  Назви  умовні,  хоча  вони  і  коригуються  із  кольором  шкіри.  При  цьому  слід  враховувати,  що  серед  негроїдів  є  вельми  світлошкірі,  а  серед  європеоїдів  –  вельми  темношкірі,  майже  чорношкірі.  Враховувати  Горизонтальні  раси  доцільно  тому,  що  кожна  раса  має  притаманний  їй  набір  типів  Генетичного  та  Кармінного  тягарів,  а  у  процесі  розширеного  змішення  рас  відбувається  знищення  локалізацій  типів  цих  тягарів  і  навіть  виникнення  новітніх  типів.
- Генетичний  тягар  має  прив’язку  до  біологічного  успадкування  та  до  матеріалістичного  прояву  Екології  людини,  Кармінний  –  до  суті  Симбіозу  Людина/Душа  та  Реінкарнаційного  шляху  Душі  на  Землі,  до  Вертикальної  Раси  людини  і,  таким  чином,  до  нематеріалістичного  прояву  Екології  людини..
- Сучасна  Людська  Цивілізація  є  5-а  Цивілізацією  Хомо  Сапієнс,  яка  одноразово  є  1-ю  Цивілізацією  Хомо  Сапієнс  сапієнс  (Людства),  має  пануючою  5-у  Вертикальну  Расу  і  знаходиться  в  стані  переходу  до  6-ї  Вертикальної  Раси  та  створення  засад  утворення  6-ї  Цивілізації  Хомо  Сапієнс  і  2-ї  Цивілізації  Людства.

Останнє  слід  розглядати  уважніше.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783398
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2018

ІСТИНА. 1. 2.

1.2.  ЦИВІЛІЗАЦІЯ  –  Офіційне  наукове  трактування
19.03.2018*  10:10
Простіше  за  все  подивитися  у  Вікіпедії  що  мається  на  увазі  під  цим  терміном:
Цивілізація  —  людська  спільнота,  яка  впродовж  певного  періоду  часу  (процес  зародження,  розвиток,  загибель  чи  перетворення  цивілізації)  має  стійкі  особливі  риси  в  соціально-політичній  організації,  економіці  та  культурі  науці,  технологіях,  мистецтві  тощо),  спільні  духовні  цінності  та  ідеали,  ментальність  (світогляд).

Зразу  зауваження:  по  цьому  визначенню  Цивілізація  притаманна  лише  Людству.  Таким  чином,  якщо  і  існують  паралельні  до  Людства  інші  підвиди  Хомо,  то  їм  не  притаманна  спільнота  в  розумінні  терміну  Цивілізації.  І  це  при  тому,  що  фантасти  та  навіть  науковці  давно  розроблюють  моделі  існування  Цивілізацій  Розумних  істот.  Більше  того:  розглядаються  питання  прояву  діяльності  Цивілізацій  Вищого  Розуму.
(Я,  безумовно,  можу,  користуючись  навіть  власною  обмеженою  бібліотекою,  викласти  посилання  на  різних  авторів,  щоб  підкріпити  своє  твердження,  але  приймаю  рішення  як  можна  менше  це  робити  у  своїй  розповіді,  тому  що  я  ж  не  формую  докторську  дисертацію  і  не  пишу  науковий  трактат.  Це  просто  розповідь  старої  людини,  яка  існує  як  «просунута»  вже  27  років.)  

Цивілізація  —  такий  щабель  розвитку  людства,  коли  власні  соціальні  зв'язки  починають  домінувати  над  природними,  і  коли  суспільство  починає  розвиватися  і  функціонувати  на  своєму  власному  ґрунті.
Зразу  зауваження  по  цьому:  отже,  мова  іде  про  протистояння  Людства  до  Природи  і  про  фактичне  панування  Людства  над  Природою,  про  утворення  власного  ґрунту  існування.  Мається  на  увазі  Техносфера?  Людина  –  цар  природи?  Є  про  що  далі  говорити.

Поняття  цивілізація  (від  лат.  Civilis  —  громадський,  суспільний,  державний,  громадянський)  введене  у  науковий  словник  французьким  просвітником  Оноре  Габріелем  Мірабо  1756  року.  Під  цим  визначенням  французькі  просвітники  мали  на  увазі  суспільство,  засноване  на  засадах  розуму  та  справедливості.

Якщо  це  так,  то  тоді  як  можна  говорити  про  Людську  Цивілізацію  зараз,  якщо  в  ній  [дивись  моє  тут  1.1.]:  голодує  50%,  безграмотні  70%,  дійсно  багаті  6%,  бідні  8%,  вищу  освіту  має  1%,  а  має  комп’ютер  1%  і,  таким  чином,  має  вихід  в  Інтернет  і  має  можливість  мати  вільне  спілкування  у  реальному  часі.  
Безумовно,  О.Г.  Мірабо  і  компанія  не  мали  глобального  інформаційного  забезпечення,  вони  формулювали  концепцію  Цивілізації  на  основі  європейського  просвітництва,  але  навіть  це  говорить  про  те,  що  їх  концепція  має  пряме  відношення  до,  так  би  мовити,  вершини  айсбергу,  яка  по  суті  справи  є  елітарним  представництвом  певної  популяційної  одиниці  Людства  чи  навіть  самого  Людства  у  цілому.  Про  те,  що  це  є  саме  так,  говорить  класифікація  людських  цивілізацій,  яка  наводиться  у  Вікіпедії.
Ця  класифікація  не  викликає  заперечень,  тому  що  вона  внутрішньо  в  межах  самої  себе  не  має  протиріччя.  Маю  тільки  репліки.
Автори  цієї  класифікації  росіяни  і,  безумовно,  це  не  могло  не  проявитися.
1. В  3  поколінні  Локальної  цивілізації  у  них  існують  східноєвропейська  цивілізація  та    східнослов'янська  цивілізація.  Це  VI—XIV  століття.  Але    це  не  відповідає  дійсності,  бо  в  той  час  фактично  існували  Європейська  та  Слов’янська  цивілізації  –  як  перша,  так  і  друга  не  мали  східної  та  західної  варіацій.  Таке  трактування  дається  авторами  явно  для  того,  щоб  пунктиром  позначити  вписування  Московії  у  когорту  слов’ян,  хоча  відомо,  що  говорити  про  Московію  того  часу  можна  тільки  як  про  частину  Золотої  Орди.  Напевно    саме  тому  автори  сором’язливо  у  переліку  Локальних  цивілізацій  того  часу  викинули  Азійську.
2. Вельми  красномовні  назви  Локальних  цивілізацій  у  авторів  в  межах  4  покоління:  Західна  (явно  сюди  включається  Європа  та  дві  Америки  –  домінація  етично-культурна  та  економічно-технологічна,  судячи  по  назві),  Євразійська  (нема  ніяких  слов’ян,  є  об’єднання  територій  та  народів  явно  під  мовчазною  егідою  Росії,  назва  має  домінацію  територіальну,  і  тільки),  Буддійська  і    Мусульманська  –  домінації  релігійні,  Китайська,  Індійська  та  Японська  –  домінації  в  назвах  територіально-державні.
3. І  вершиною  є,  безумовно,  перелік  Локальних  цивілізацій  5  покоління.  Дивно,  що  це  покоління  починається  у  авторів  з  21  століття,  хоча  ми  всі  ще  зовсім  нещодавно  існували  в  20  столітті  в  межах  саме  цих  Локальних  цивілізацій.  Виділення  цих  Локальних  цивілізацій  в  принципі  не  викликає  протесту,  окрім  однієї  Російської,  адже,  якщо  уважно  подивитися  склад  Російської  федерації,  то  стає  ясним,  що  окремі  її  частини  вписуються  чи  у  Східноєвропейську,  чи,  головним  чином,  у  Мусульманську  чи  в  Азійську,  яку  автори  тепер  не  бачать  взагалі.  Що  ж,  ще  одна  традиційна  дурна  спроба  росіян  претендувати  на  особливу  роль  себе  в  усьому.
Отже,  я  поговорив  стосовно  визначення  суті  терміну  Цивілізація  з  позиції  Офіційної  Людської  науки  і  з’ясував,  що:
- Глобальна  Людська  Цивілізація  має  3  суперцикла,  які  включають  в  себе  5  Світових  цивілізацій,  які  у  свою  чергу  включають  в  себе  5  поколінь  Локальних  цивілізацій.
- Таку  класифікацію  Людської    Цивілізації  можна  прийняти  окрім  визначення  як  по  назві,  так  і  по  суті  Локальних  цивілізацій.
- Розуміння  терміну  Цивілізація  будується  явно  на  основі  Матеріалістичної  парадигми  і  відноситься  до    елітарної  вершини  Локальних  цивілізацій.
Як  таке  визначення  Людської  Цивілізації  ув’язується,  і  чи  ув’язується,  із  тим,  що  Вид  Хомо  Сапієнс  існує  на  Землі  вже  не  один  Цикл?  А  як  це  ув’язується  із  розумінням  суті  Людської  Цивілізації  в  трактуванні  Езотерики?  Яке  місце  в  цьому  займає  Україна?  Про  все  це  і  маю  намір  говорити  далі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783215
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018

ІСТИНА. 1, 1,

Глава  1.  ЦИВІЛІЗАЦІЯ  ХОМО  САПІЄНС
18.03.2018*  16:10
Репліка.
Напевно  дивним  здається,  що  зараз,  коли  іде  боротьба  з  Олігархатом  в  Україні  та  з  Гарантованим  Олігархом  України,  я  пропоную  вийти  за  межі  звичного  життя.  Але  ця  боротьба  має  глибинне  обґрунтування  і  мені  хочеться  встигнути  добігти  до  розкриття  цього,  а  бігти  треба  від  «альфа»  до  «омега».

1.1.  ЛЮДСТВО
Всім  «просунутим»  відома  така  стандартна  ситуація:  починаєш  розроблювати  щось  Невербальне  чи  не  сприймаєш  те,  що  тобі  Кажуть,  чи  отримуєш  з  твоєї  точки  зору  фантастичні  твердження  в  якості  достовірних,  і  тоді  до  тебе  немов  по  якійсь  команді  починає  іти  інформація  із  абсолютно  незалежних  від  тебе  джерел  заради  того,  щоб  ти  прийняв  Сказане.  Так,  знаю,  що  це  є  стандартна  процедура  в  Езотериці,  але  досі  не  можу  припинити  дивуватися  як  справна  це  працює.  
Я  тільки  обмірковував  як  мені  використати  накопичений  матеріал,  як  простіше  за  все  почати  розповідь  про  Людство,  як  немов  на  замовлення  у  Фейсбуці  (ФБ)  вчора  з’явився  Познер  і  подарував  мені  початок.  Я,  безумовно,  повідправляв  декому  із  моїх  «друзів  у  ФБ»,  але  те,  що  Познер  отримав  від  якогось  свого  знайомого  настільки  красномовне,  що  я  не  можу  не  зафіксувати  це  тут.

Отже,  уявимо,  що  все  Людство,  яке  зараз  існує,  стало  еквівалентним  до  100  чоловік.  Тоді  буде  такий  розподіл:
- Представництво  континентів:  Азія  =  57  людей;  Європа  =  21  людина,  дві  Америки  =  14  і  Африка  =  8  людей.
- Розподіл  по  статі:  жінок  =  52,  чоловіків  =  48.
- Горизонтальні  раси:  Біла  =  30,  всі  інші  =  70.
- Релігійність:  Християни  =  30,  інші  релігійні  сповідання  =  70.
- Репродукція:  гетеросексуали  =  89,  гомосексуали  =  11.  
- Розподіл  багатства:  6  людей  (представники  США)  володіють  59%  всього  багатства  Людства.
- Бідні  =  8  людей.
- Голодуючі  =  50.
- Безграмотні  (не  вміють  читати)  =  70  людей.
- Оновлення  Людства:  помирає  =  1,  народжується  =  1.
- Вищу  освіту  має  1  людина.
- Володіє  комп’ютером  1  людина.  
До  цього  додається,  що:  
- безпечне  релігійне  сповідання  справляє  1  людина  на  3  млн  людей;
- хоча  би  якусь  їжу  мають  75;
- хоча  би  пару  монет  у  кишені  8  людей.

От  що  собою  уявляє  сучасне  Людство  у  концентрованому  вигляді.  Це,  так  би  мовити,  погляд  Людства  на  самого  себе  «із  середини».  Але  відомо,  що  дати  оцінку  будь-якої  системи  не  може  істота,  яка  вбудована  в  цю  систему,  треба  щоб  вона  вийшла  за  межі  системи.  То  що  ми  маємо  якщо  дивимося  на  Людство  саме  так?  А  таке  можливе?
Давно,  під  час  Навчання,  на  таке  моє  питання  Отримав  таку  відповідь:
«Уяви  собі,  що  ти,  людина,  вирішив  комплексно  вивчити  великий  мурашник.  Для  цього  на  стовбурах  дерев  розмістив  певну  апаратуру,  а  найбільш  розумних  з  твоєї  точки  зору  мурах  помітив  ізотопами.  І  все  це  оброблюється  на  комп’ютері.  А  мурах-«просунутих»  час  від  часу  просто  відслідковуєш  візуально,  навіть  налаштував  з  ними  діалог  в  межах  їх  можливостей,  які  ти,  безумовно  розширив.  Мурах  навіть  гадки  не  мають,  що  їх  вивчають,  що  на  них  навіть  ставлять  певний  Експеримент,  адже  ти  вирішив  підняти  їх  розумовий  статус  та  термін  існування  майже  до  свого  рівня.  Гарна  аналогія?».
Під  час  Контакту  31.07.2008  року  я  записав  таку  загальну  «Облікову  картку  Людства»,  (дається  із  сучасним  корегуванням):

1. Самоназва;  наукова  =  Хомо  Сапієнс  сапієнс,  побутова  =  Людство;  підвид  Виду  Хомо  Сапієнс.
2. Локалізація  =    Агрегатність  «Реальність».
3. Сфера  існування  =  Звужена  Реальність.
4. Клас:  Біологічний  киснево-вуглецевий  Носій  Життя/Розуму.
5. Сфера  існування:  поверхня  планети  Земля  (назва  аборигенів).
6. Строк  існування  Виду  Хомо  Сапієнс  =  більше  5,5  млн  років  (термін  орієнтовний).
7. Строк  існування  передостаннього  Циклу  Цивілізацій  =  100  тис.  років  (термін  орієнтовний).
8. Строк  існування  останньої  Циклічної  Цивілізації  =  25  тис.  років.
9. Строк  існування  Номерної  Цивілізації  Людства  =  15  тис.  років.
10. Номер  існуючої  зараз  Цивілізації    Людства  =  5.

Трохи  пояснень  по  пунктам;
1. Чому  Людство  є  підвидом  Виду  Хомо  Сапієнс?  Тому  що  зараз  паралельно  до  Людства  існують  інші  підвиди  як  в  межах  Звуженої  Реальності,  так  і  в  межах  Розширеної  Реальності.  Це:  Хомо  Сапієнс  тера  (існує  в  межах  кори  планети),  Хомо  Сапієнс  Аква  (існує  у  водній  стихії),  Хомо  Сапієнс  Астрал  (існує  на  межі  Реальності  і  Астральності)  тощо.  Фактів,  які  доказують  існування  таких  підвидів,  багато,  але  вони  не  визнаються  наукою  Людства.
2. Реальність  розглядається  як  одна  із  Агрегатностей  пакету  Агрегатностей  з  назвою  Континуум,  який  створює  разом  із  МінусКонтинуумом  ПараКонтинуум.
3. Звужена  Реальність  –  це  та  реальність,  яку  сприймає  людина  своїми  рецепторами  та  чуттям.
4. На  Землі  існують  інші  форми  Носіїв  Життя/Розуму.  Наприклад:  плазмоїди.
5. Коментар  не  потрібний.
6. Доказів  цього  достатньо,  Ортодоксальна  Людська  наука  це  не  визнає.
7. Те  саме.
8. Те  саме.
9. Те  саме.
10. Термін  «Цивілізація»  напрацьований  наукою  Людства,  але  є  різночитання  між    розуміннями    цього  терміну  тут  і  науковим.  Про  це  і  слід  далі  говорити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783005
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2018

ІСТИНА. ВСТУП

17.03.2018*  14:00
Отже,  сьогодні  мені  вже  аж  82  роки.  Проминули  ті  часи,  коли  в  таких  випадках  було  свято,  тепер  теж  цей  день  є  святом,  але  святом  перемоги  над  часом,  бо  ще  один  рік  прожив,  переміг  негаразди,  які  сам  же,  в  першу  чергу,  і  обумовив  собі.
Непомітно,  але  давно  вже  почав  підводити  підсумки.  Примітивно  кажуть,  що  життя  прожив  не  даремно,  якщо  посадив  дерево,  побудував  будинок  і  народив  дітей.  То  що  у  мене  в  такому  випадку?
Дерева,  які  садив  разом  із  товаришами  вздовж  паркану  новоявленого  заводу  «Реле  та  автоматика»  у  1954  році,  вирубали.  Тепер  і  цього  заводу  фактично  немає.
Будинок  не  побудував,  хоча  як  кожний  архітектор  мрію  про  це  досі.  Навіть  проект  маю.  Грошей  нема.  З  проектами,  що  розробляв,  теж  парадокс:  ті,  що  робив  «лівою  ногою»,  реалізовані,  а  ті,  яким  віддав  багато  часу  та  зусиль  –  ні.  Якщо  ж  під  «побудова  будинку»  розуміти  Творчість,  то  маю  біля  1500  віршів  та  прози,  сотню  малюнків  та  два  десятки  дизайнерських  робіт.  І  все  робив  для  себе.  Таке  собі  мистецтво  заради  мистецтва,  а  точніше  –  засіб  самолікування.
Діти.  Маю  4  доньки  та  4  сина.  Всі  дорослі,  мають  своє  життя.  Мені  залишилося  кохатися  у  споминах,  як  я  носив  їх  на  руках  та  на  копах  і  як  я  був  щасливий,  коли  бачив,  що  вони  проявляються  розумнішими  та  талановитішими  за  мене  і  як  сумував,  коли  це  було  навпаки.  Вони  =  моя  гордість.

Вік!
Я  тепер  у  когорті  Старих  людей.
Але  є  одна  річ,  яка  мене  радує/бентежить/приносить  відчуття  щастя  і  болі  –  у  неймовірно  складній  суміші.  Адже  я  з  1990  року  є  «просунутий».
Це  я  придумав  такий  термін  для  того,  щоб  узагальнено  визначити  всіх  тих  людей,  які  мають  розкритими  Розширені  Сенсорні  здібності  (спрощено:  Здібності),  всі  ці  контактори  і  ясновидці,  відуни  і  мольфари,  пара-  і  психотерапевти,  екстрасенси  (хоча  я  і  не  визнаю  правомочність  цього  терміну),  містики  і  тощо/тощо.  Інколи  використовую  узагальнений  термін  «Езотерики»,  хоча  не  всі  із  широкої  різноманітності  прояву  Невербального  сприйняття  Буття  вписуються  у  цей  термін.
Отримати  і  мати  Знання  та  Вміння  тяжко,  особливо  тоді,  коли  ти  як  би  і  не  хотів  позбутися  їх,  це  не  вдається.  Адже  звичним  є  робити  із  себе  дурня,  який  нічого  не  розуміє  і  має  вельми  примітивну  уяву  про  Істину  дійсно  тяжко  в  реаліях  життя,  особливо  –  особистого.  Але  набагато  тяжче  мовчати,  мовчати,  мовчати.
Та  усвідомлення  мого  вже  поважного  віку  і  розуміння,  із  постійним  здивуванням  того,  що  старечий  маразм  ніяк  не  навалюється,  примушує  час  від  часу  порушувати  мовчання.  А  інколи  тебе  немов  тихо  Провокують  зробити  таке.  Давно  проминули  часи,  коли  Голос  прямо  казав  мені  що  треба  робити.  І  ніколи  не  було  штовхання  на  якісь  дурниці.  Навпаки.  Але  тепер  обставини  мого  життя  останнім  часом  так  складаються,  що  вони  немов  неухильно  мене  заганяють  у  лузу  необхідності  говорити.  А  потім,  якщо  я  питаю,  то  чую  Відповідь.  От  і  зараз  питаю:  «Мені  продовжувати  реалізовувати  мій  намір  розмови  про  Істину?»  -  «Так.  Це  зобов’язання.  Не  турбуйся,  при  потребі  все  скорегуємо.  МИ.»
А  говорити  треба  тільки  правду.  Принаймні  в  межах  свого  Знання.  То  і  буду  це  та  так  робити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782767
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2018

ЗБРОЯ: ПОПУЛІЗМ

Зброя:  ПОПУЛІЗМ
16.03.2018
Я  сьогодні  чистив  свій  ноутбук  і  наштовхнувся  на  цю  замальовку.  Не  пам'ятаю,  щоб  я  десь  її  показував,  але  сум  оповив  мене,  бо  за  проминувші  2  роки  ніщо  не  змінилося,  стало  тільки  ще  гірше.  То  от  я  і  вирішив  показати  цю  замальовку  тут,  у  Клубі,  на  на  Фейсбуці.

06.02.2016
Вчора,  по  закінченню  програми  Матвія  Ганапольського  на  Ньюс  Ван  я  переключився  на  С.  Шустера  і  застав    шматок  традиційного  бенефісу  О.  Ляшко.  Чесно  кажу:  через  деякий  час  мені  стало  огидно  дивитися  цю  клоунаду  і  я  виключив  ящик.  Але    огида  переслідувала  мене  навіть  у  вісні,  тому  вирішив  подивитися  що  там  існує  в  Мережі  стосовно  Популізму.  Існує  багато  чого.  Навіть  висвітлюється  окрема  рубрика  "Політичний  популізм  в  Україні".

Український  тлумачний  словник  дає  спрощене  визначення  цього  терміну:  
[i]"Спосіб  ведення  політичної  боротьби,  що  базується  на  крайньому  спрощенні  своєї  політичної  програми,  зведенні  її  до  вимог  негайної,  очевидної  для  всіх  вигоди,  дії  політика,  які  розраховані  на  популярність  у  простих  людей."[/i]

Вікіпедія  більш  красномовна:
[i]"Популізм  базується  на  твердженні,  що  правляча  еліта  не  турбується  про  інтереси  простої  людини,  оскільки  зацікавлена  лише  в  своїх  благах,  тому  владу  в  еліти  треба  відбирати  і  спрямовувати  на  задоволення  інтересів  суспільства  в  цілому.
Популісти  будують  свою  риторику  на  акцентуванні  економічних  і  соціальних  інтересів  звичайних  людей.  Багато  дослідників  популізму,  починаючи  з  1980-х,  розглядали  його  як  стиль  риторики,  який  може  служити  не  одній,  а  безлічі  ідеологій.  Залежно  від  підтримуваної  ідеології,  розрізняють  «лівий»  і  «правий»  популізм.
Популізм  включає  критику  існуючого  режиму,  а  також  може  бути  заснований  на  ідеях  націоналізму,  расизму  або  релігійного  фундаменталізму.  Багато  популістів  представляють  себе  захисниками  окремих  регіонів  або  окремих  соціальних  груп,  таких  як,  наприклад,  трудящі,  жінки,  городяни,  сільські  жителі,  працівники  якоїсь  галузі  промисловості  і  так  далі.  В  риториці  популісти  часто  використовують  дихотомію  (принцип  «або-або»,  тобто  «третього  не  дано»)  і  стверджують,  що  виражають  інтереси  більшості  населення.
До  найпоширенішої  термінології  популізму  відносяться  вирази  «пряма  демократія»,  «авторитетний  лідер»,  «антинародний  уряд»,  «критика  бюрократії»,  «боротьба  з  корупцією».  Популісти  часто  стверджують,  що  соціальні  проблеми  мають  прості  рішення.  Як  рішення  пропонується  боротьба  з  владою  політичних  угрупувань  або  корпорацій,  боротьба  з  корупціонерами  і  бюрократами,  залучення  до  управління  представників  народу.
Прихильники  популізму  вважають  його  дійсною  демократією,  а  супротивники  —  демагогією."
[/i]
Враховуючи  це  визначення  і  базуючись  тільки  на  тому,  що  ТіВі  тепер  дає  можливість  бачити  вельми  красномовний  айсберг  української  політики,  можна  стверджувати,  що  практично  всі  політичні  сили  України,  всі  політичні  діячі  її  -  від  рядового  депутата  та  аж  до  президента  користуються  цією  зброєю.  Можна  по  пальцям  однієї  руки  перерахувати  таких,  хто  це  робить  мінімально.  Прикладів  -  океан.

Але,  як  по  мені,  український  політикум  увів  певні  новації  в  застосування  цієї  зброї.  Якщо  застосувати  систематику,  то  можна  виділити  в  цих  новаціях  [b]"Комплексний  Бойовий  популізм",  "Тихий  популізм"  [/b]і  [b]"Повзучий  популізм".
[/b]
Яскравим  представником[b]  Комплексного  Бойового  Популізму[/b]  є,  безумовно,  О.  Ляшко  -  такий  собі  варіант  російського  Жириновського.    
Комплексність  цієї  його  зброї  полягає  в  тому,  що  він  охоплює  широкий  спектр  життя  країни  -  нема  практично  таких  тем,  які  б  не  піднімав  на  вила,  прошу  пробачення:  на  прапор  цей  одіозний  герой.
Бойовизм  полягає  в  тому,  що  він  використовує  апробовані  засоби  використання  цієї  зброї,  а  саме:
-  голосові  зв'язки  на  повну  потужність;
-  хамство  і  безпардонність;
-  перекручення  фактів,  використання  навпіл  правди  і  навіть  брехні  по  принципу  "Твоя  донька  повія!"  -  "Так  у  мене  син!"  -  "Тим  більша  твоя  провина!";
-  багатослів'я  та  безупинність  свого  речення/ричання  -  задавши  питання  не  дати  супротивнику  дати  відповісти,  задавити  його  речитативом  своїх  звинувачень;
-  використання  принципу  "Ти    сам  дурень!";
-  пафосний  та  демонстративний  ура-патріотизм;
-  здатність  майстерно  відмовлятися  від  своїх  тверджень,  якщо  супротивник  показав  їх  брехливість  чи  абсурдність,  стверджуючи,  що  все  це  притаманне  супротивнику...
Цей  перелік  можна  продовжувати  і  продовжувати,  бо  цей  персонаж  є  унікальним  в  Театрі  української  політичної  Клоунади.

[b]Тихий  Популізм[/b]  характеризується,  перш  за  все,  використанням  твердження  про  дії,  які  ніколи  не  будуть  реалізовані  чи  мало  вірогідні.  Яскравий  приклад  -  твердження  
Ю.  Тимошенко  про  те,  що  таких  її  учнів  як  пан  А.  Яценюк,  треба  душити.    А  пан  А.  Яценюк  теж  цим  прославився:  знаючи,  що  Верховна  Рада  не  здатна  зараз  поміняти  Уряд,  настирно  пропонує  їй  це  виконати,  хоча  перед  цим  і  сповістив,  що  в  такому  разі  він  розвалює  Європейську  коаліцію  в  Раді.
Для  тихого  популізму  характерним  є  своєрідна  м'якість  тверджень  типу  виразу  "Біля  Ради  стоять  тисячі  громадян,  тому  я..."  і  адресність  дії  -  так,  наприклад,  О.Богомолець  говорить  про  українську  медицину.
Знову  таки:  про  цей  тип  Популізму  теж  можна  писати  дисертацію.

[b]Повзучий  Популізм[/b]  базується,  головним  чином,  на  різноманітних  соцопитуваннях.  При  цьому  маніпуляція  ними  інколи  дивує.  Цим  типом  зброї  широко  користуються  журналісти  -  достатньо  подивитися  шоу,  які  ведуть  різні  ведучі  на  різних  телеканалах  -  М.  Ганапольський,  С.  Шустер,  А.  Куликов.  Як  би  ці  ведучі  не  підкреслювали,  що  їх  статистичні  вибірки/опитування  мають  локальний  характер,  глядач  мимоволі  інтерпретує  це  на  всю  країну.  Особливо  красномовно  це  звучить  у  С.  Шустера,  у  якого  в  аудиторії,  за  його  словами,    присутні  представники  всіх  земель  України,  що  дає  йому  можливість  розглядати  таке  представництво  репрезентивним.

Вчора  інтелігентні  Шустер  та  Ліщинський  не  могли  угомонити  Ляшко.  І  така  вистава  відбувається  не  один  вже  раз  на  різних  каналах.  Виникає  питання:  "Навіщо  запрошують  на  такі  шоу  таких  людей  як  Ляшко  та  йому  подібні?"  Висновок  один:  такі  люди  додають  шарму  передачам,  адже  будь-який  скандал  завжди  додає  популярність.  А  Популізм  тим  більше!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782603
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2018

УКРАЇНСЬКИЙ ДРАКОН

Ніщо,  ніколи  не  буває  таємне  навічно,
Тому  Підлість  рано/пізно  виповзає  назовні  –
Виявляється,  що  кумири  є  тварі  калічні,
Що  втягнули  вони  Україну  жити  на  зоні.
Нащадок  героя  розкрився  від  Влади  сексотом,
Національна  героїня  –  новітнім  Гапоном,
А  депутати  продажні  у  різницю  та  оптом,
Компрадори,  манкурти  в  крові,  закрились  законом.
Та  не  кажіть  мені  що  це  все  буде  і  навічно!
Та  не  кажіть,  що  в  цьому  вині  Росія  і  вата!
Бо  відомо  всім,  що  України  доля  трагічна
Є  наслідком  ретельної  дії  Олігархату.
Що  це?  Та  Дракон,  породив  якого  Льоня  Кучма.
А  потім  його  ублажав  м’яко  Вітя  Ющенко.
На  ньому  Янукович  Вітя  до  Раші  втік  гучно,  
А  тепер  Петя  на  ньому  гарцює  веселенько.
Є  конкурс,  чув,  міжнародний  на  посаду  лицаря,
Який  стане  для  цього  Дракона  вправним  гицелем.

15.03.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782393
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.03.2018

НЕВЕРБАЛЬНЕ В НАШОМУ ЖИТТІ

15.03.2018*  7:00
Я  призупиняю  розгорнуту  розповідь  про  моє  Сенсорне  Читання  «Лідери  України»,  де  робив  віртуальний  портрет  десяти  можливих  претендентів  на  посаду  Президента  України  у  наступній  каденції.  Причина  проста:  моя  розповідь  нікого  не  зацікавила  навіть  в  межах  близького  кола  моїх  друзів  по  ФБ.

От-от  мені  буде  82.  По  новій  періодизації  життя  людини  я  таким  чином  вже  переступив  межу  Старості  (80  років).  Не  вік,  а  стан  здоров’я  та  те,  що  коло  моїх  товаришів  різко  скоротилося,  адже  вже  вони  приєдналися  до  Більшості,  я  втратив  мобільність  спілкування  і  тому  спілкування  у  ФБ  має  для  мене  велике  значення  –  з  роками  все  більше  і  більше  розумієш/знаєш  велику  значимість  цього  процесу  у  твоєму  житті.  
Так,  я  знаю  Молитву  інтелектуала  про  поблажливість  Бога  до  нього,  але  при  цьому  визнаю,  що  дуже  тяжко  нести  розуміння  що  твої  знання  та  вміння  нікому  не  потрібні,  навіть  якщо  це  Знання  та  Вміння.  Вірогідно  це  плата  за  достатньо  довге  життя,  тому  що  серед  «просунутих»,  а  я  відносусь  до  таких  з  1990  року,  дуже  мало  кого  не  розчавили  Знання  та  Вміння.  Навіть  серед  спадкових  езотериків,  а  що  вже  говорити  про  тих,  хто  потрапив  в  коло  Езотерики  у  вельми  дорослому  віці?  А  я  пройшов  Ініціацію  у  54  роки.
Для  таких  як  я  є  після  Ініціації  два  шляхи  подальшого  життя.  
Перший  –  активна  роль  барабанщика  в  рухливому  оркестрі  Езотерики,  який  іде  попереду  і  примушує  «своєю  грою»  (активна  діяльність  та  укорінення  в  інформаційному  просторі)  широкий  загал  людей  розуміти,  що  наше  реальне  життя  має  Нереальний  супровід.  При  цьому  мало  хто  витримує  Іспити,  а  вони  постійні.
Другий  –  теж  активне  езотеричне  життя,  але  чи  замкнуте  на  вузьке  коло  розуміючих  людей,  чи  повністю  невідоме  широкому  загалу  людей.  Враховуючи,  що  останнім  часом  кількість  талановитих  людей  в  різних  галузях  людської  діяльності,  які  по  тим  чи  іншим  причинам  не  є  реалізованими,  зросло,  (коло  так  званих  «мовчазних  геніїв»),  то  нічого  дивного  нема  в  тому,  що  другий  шлях  вписує  таких  езотериків  у  це  коло.

Явно  я  йшов  другим  шляхом.  Колись  мав  однодумців  –  це  були  «просунуті»  і  ті,  хто  не  мав  таких  здібностей,  але  мав  гострий  аналітичний  розум  і  розумів,  що  в  нашому  реальному  житті  не  все  так  просте.  Ми  зустрічалися,  обговорювали  все  і  вся,  шукали  і  знаходили  першопричини  подій  та  вчинків  людей,  до  нас  інколи  зверталися  люди  по  допомогу  і  ми  допомагали.
Тепер  я  з  цього  кола  залишився  один,  хоча  ще  двоє  і  живі.  Та  з  тих  часів  і  донині  в  мені  сидить  звичка/потреба  дивитися  і  розуміти  прояв  Невербального  у  нашому  житті.  

В  житті  кожної  людини  ідуть  «підказки  Зверху».  Прийнято  казати  що  це  Бог  попереджає  чи  Ангел  турбується  про  людину.  Неймовірно  мало  людей,  які  здатні  бачити/чути/відчувати  такі  Підказки,  ще  менше  таких,  хто  враховує  їх.  Так,  ми  живемо  у  детермінованому  світі,  але  ця  детермінація  є  статистичною  і  Невербальність  проявляється  якраз  за  межами  статистичної  достовірності.
Та  є  одна  суто  сучасна  особливість  в  цьому.

Тепер  є  Інтернет.
Раніше  подібні  речі  замикалися  фактично  на  людину  і  ставали  відомі  малому  колу  людей.  Інколи  йшов  поголос  типу:  «Кажуть,  що…»  Тепер  же  часто-густо  все  відбувається  в  прямому  ефірі.

На  Януковича  падає  вінок.  Це  широко  тиражують  різні  канали  телебачення.  Більшість  смакувала:  «От  бачите!»,  а  мені  було  зрозуміле,  що  це  Вирок.  Як,  коли,  в  якій  формі  він  буде  приведений  до  виконання,  то  вже  інша  справа.  Тут  мало  значення  все:  місце  процедури  покладення  вінка,  навіть  розмір  самого  вінка,  і  те,  що  поряд  стояв  Димитрий  Медведєв,  навіть  його  реакція  на  цю  подію…

День  інавгурації  Порошенко    в  якості  Президента  України.  Він  хвацька  крокує  від  автомашини  до  входу  у  Верховну  Раду  і  ліворуч  від  нього  солдат  почесного  караулу  біля  самих  дверей  падає  непритомним.
Зустріч  нашого  Гаранта  із  Президентом  Австрії  14  березня  2018.  У  солдата  почесного  караулу  впала  шапка  на  землю.  Вона  лежала  там  поки  командир  почесної  варти  крокував  до  Президентів,  а  потім  поки  вони  не  порівнялися  з  нею.
Як  для  мене,  то  дії  Петра  Порошенка  в  обох  випадках  вельми  красномовні  і  знакові,  тим  більше,  що  виконував  він  їх  автоматично.
В  першому  випадку  він,  вийшовши  із  будівлі,  підійшов  до  солдата,  а  на  цьому  місці  вже  був  інший  солдат,  і  щось  проказав  йому.  Що?  Навіщо?  Показати  свою  демократичність?  Але  Знак  вже  відбувся!  Здається,  що  злі  язики  казали  у  ФБ,  ніби  була  фраза:  «Що,  синку,  втомився?  То  в  АТО  відпочиниш».
В  другому  випадку,  посміхаючись,  Президент  піднімає  шапку  і  дбайливо  надіває  на  голову  солдата.  Вірноподаний  Циголко  потім  припише  Гаранту  патріотичні  слова.  Навіщо?  Знак  вже  відбувся!  А  шапка  лежала  на  землі  вельми  красномовно,  як  вона  лежить  звично  у  тих,  хто  просить  милостиню!
Розрив  між  подіями  4  роки,  але  як  красномовно  говорять  ці  Знаки!  І  це  не  просто  Знаки  для  людини  Петро  Порошенко!  Це  Знаки  для  України.  Фактично  у  термін  між  цими  двома  Знаками  вписалась  вся  діяльність  нашого  Гаранта  на  своєму  посту.  При  цьому  мене  дивує,  що  в  його  діяльності  чередою  ідуть  вчинки,  які  мають  одну  мету:  самознищення  людини.  Хоча  весь  час  яка  гарна  упаковка!

Телебачення  я  не  дивлюсь,  бо  відмовився  від  нього.  Але  там  що  не  шоу,  так  все  було  пересипане  Знаками  різного  рівня  та  адресату.  Тепер  я  «пасусь»  у  ФБ  і  мимоволі  час  від  часу  фіксую  Знаки  тут.  Хоча  і  не  полюю  на  них.  
А  ви  їх  бачите,  розумієте,  враховуєте?  Цікаво  почути  ваші  розповіді  про  це.  Не  літературні  переповідання,  а  із  власного  досвіду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782344
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2018

В ОЧІКУВАННІ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Втекли  у  минуле  ті  дні,  коли  день  народження  був  святом.
Тепер  це  день  перемоги  над  невблаганним  плином  часу.
Пройшли  часи,  коли  я  був  веселим,  навіть  і  завзятим  –
Тепер  навіть  гадки  не  маю  що  робити  біля  шинквасу.

Подумки  наважусь:  оковитої  собі  наллю  чарчину,
Із  пошаною  пригадаю  друзів  всіх,  які  вже  пішли,
Потім  руки/крила  над  Кручами  Дніпра  широко  розкину
І  полечу/полину  замріяно  до  обрію  імли.

Життя  ще  не  пройшло  та  я  вже  закономірно  одинокий.
Як  правило,  мені  подібні  люди  так  довго  ще  не  живуть.
То  може  там,  за  обрієм,  в  Офір,  нарешті  знайду  я  спокій?
Та  чую  тихий  Голос:  «Такі  як  ти  якраз  швидко  і  не  мруть!».

13.03.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782225
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.03.2018

ПТАХ/СПОМИН

Життя  перипетії  забуваються,
Здається,  що  саме  так  дарує  Доля
Прощення  тим,  хто  щиро  в  собі  кається,
Хто  відпускає  смутку  птахів  на  волю.

Раптом,  несподіване  в  думці  бачиться
Птах/політ  усмішки  колись  коханої
Вранці,  немов  над  річкою  клубочиться
Туман,  як  вступ  до  сонця  гри  жаданої.

Ловлю!  Ловлю!  І  не  спіймав!  Не  відлітай!
Гори  у  серці,  в  мені,  немов  я  ватра!
Та  вже  пізно.  Спомин/птах  втік.  Вже  серед  стай.
Хоча  і  встиг  кинути  мені:  «До  завтра!»

12.03.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782044
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 13.03.2018

ХРАМ В СОБІ

Переконався  давно  що  дні  бувають
Як  краплі  крові  із  смертельної  рани,
А  тижні  зловтішно  немов  споглядають
Як  тікають  вони  у  безмежні  храми.

Розумію,  що  моя  суть  –  одинокість,
Делікатність  ціную  в  собі  Голосу,
Адже  править  бал  у  житті  не  жорстокість,
А  служіння  навіть  собі  без  пафосу.

Храм,  який  збудував  у  собі  за  життя,
Прикрасив  малюнок  величний  на  брамі  –
Я  робив  ретельно  його  саме  в  ті  дні,
Коли  їх  рахував  як  смертельні  рани.

12.03.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781821
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.03.2018

ПОАВІЛЬНА ВЕСНА

Сніг  невблаганно  падав,  падав,  все  падав,
Немов  манна  небесна  землю  вкривала,
Та  нарешті  прийшла  весняна  розрада  –
Калюжі  нищать  снігове  покривало.

11.03.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781627
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.03.2018

БЕЗ КАЯТТЯ

Ти  не  кажеш  мені  що  я  вже  старій,
Я  не  кажу  тобі  що  обличчя  твоє  змарніле,
Що  на  тобі  тепер  невиразний  стрій,
А  ти  теж  мовчиш,  що  хвороба  мене  захопила.

Не  дивуюсь,  що  ти  повернулась  на  кола  свої,
Що  розійшлись  і  зійшлись  наші  долі,
Адже  нам  співали  колись  солов’ї,
Тебе  ж  дратує,  що  я  скутий  в  минулому  болі.

Термін  часу  немов  прірва  більше  десятку  років  –
Кожний  мав  своє  карколомне  життя,
Не  хотіла  цього  ти,  я  –  поготів,
Та  Доля  зловтішно  знову  звела  нас.  Без  каяття.

08.03.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2018

ПОЕТЕСАМ ВЕСНЯНЕ

Бажаю  вам  подолати  всіх  бісів
У  собі,  в  сім’ї  та  в  інших  людях,
Творчо  жити  в  оваціях  і  в  бісах,
Немов  до  безсмертя  в  прелюдіях.

Бажаю  вам  всім  щирих  стосунків,
Коли  навіть  біль  одягнутий  в  радість,
І  щасливих  в  коханні  цілунків,
Коли  не  має  значення  і  старість.

Бажаю  вам  від  сонця  прокидання,
Яке  співає  вранці  осанну,
Місяць  сховає  хай  багатограння  –
У  міцний  сон  –  пророчого  стану.

Уночі  нехай  до  вас  прилине
Велич  доброго  життя  у  спокою,
Срібні  сурми  щастя  без  упину
Довге  життя  пророчать  сорокою.

08.03.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781264
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.03.2018

ДВА ПРЕЗИДЕНТИ:ЗВИЧНЕ

Два  президенти  –  два  наглих  брехуна,
Діючий  один,  а  другому  «хана».
Дружно,  з  різницею  майже  у  два  дня,
Показали  нам,  що  суть  у  них  одна.
Спочатку  діючий  брехав  нам  в  очі,
Що  до  реформ  в  державі  він  охочий,
Що  заради  цього  він  багатіє
(Адже  в  корупції  все  розуміє!).
А  потім  говорив  (Щоб  ми  так  жили!),
Що  ворог  у  нього  Саакашвілі,
Що  всі  з  ним  патріоти,  добробати
Недоцільні  нав’язують  дебати.
Від  його  наглої  брехні  зал  стогнав,
Хоч  тільки  він  тоді  вже  про  помсту  знав,
Адже  нарід  кров’ю  вмити  наказав,
Щоб  добробат  Аваков  на  землю  клав.
Його  колега,  що  «хана»,  нам  читав,
Що  діючий  його  нагло  обікрав,
Найнявши  снайперів  –  грузин,  литовців,
Команду  дав;  «Стріляй!  У  натовп!  Розстріл!».
Той,  що  був  до  діючого,  є  злодій
Високого  рівня,  прохффессор  фені,
Діючий  –  барига  в  офшорній  моді,
З  інглишем  компрадор,  такий  буденний.
Порівняння  їх  діючому  в  користь:
Бал  нагло  править  жадібність,  проворність  –
Попередній  на  фоні  його  ангел,
Адже  діючий  є  із  пекла  Агел.
06.03.2018              К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781262
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.03.2018

ПЕРШЕ БЕРЕЗНЯ

Все  тепер  є  переплутане:
Березень  прийшов  у  сніги,  
А  Січень  хлюпав  багнюкою.
За  вікном  білим  все  вкутане  –
Танець  білих  мух  навкруги
Чарує  тишею  м’якою.

1.03.2018
К.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779676
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.03.2018