| Сторінки (10/931): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Серед мотлоху віршів невдалих
Між рядками згубилася дійсність...
Протилежність світів несумісних
Та ятристих чуттєвостей спалах
В купі мотлоху спомок охлялих...
Я давно не плекаю ілюзій,
Відчуваючи сталу реальність.
Розчиняюсь у пристраснім блюзі
Ніби звук в атмосфері дзеркальній,
Не плекаючи жодних ілюзій.
Вже потроху звикаю до стану,
Що розбурхує пломінь емоцій.
Усвідомлення не бездоганне
Адаптує в флюїднім потоці –
До палкого звикаю я стану...
19.11.2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2026
https://youtu.be/F9OiDwDPXBI?si=zfdTwFkkdEE6Qy2m
https://youtu.be/JCkwtHO_OH0?si=t6a0Yf4TaIhlsqA6
Ми у незворо́тному проце́сі
Спі́льного згаса́ння почутті́в.
На́ша роль у ці́й бана́льній п'є́сі –
Догора́ти й тлі́ти мов свічки́,
Що коптя́ть в кутку́ на за́днім пла́ні
Бутафо́рій вда́ваних форте́ць.
Ну а до́ля все шліфу́є гра́ні
На́ших зледені́лих двох серде́ць.
Приспів:
Знов руйну́ються мости́
Ефеме́рні.
Хто проско́чити не всти́г,
Йде крізь те́рни.
А на бе́резі на ті́м
Ілюзо́рнім
В не́ба про́сторі пусті́м
Тлі́ють зо́рі.
Ти шука́ла, не знайшла́
Кві́тку ру́ти.
Опини́лася душа́
В ша́тах скру́ти.
Чо́вен ду́м несе́ куди́сь
Течіє́ю.
Бу́ти зно́ву не кляни́сь
Нічиє́ю.
Хай пливу́ть за небокра́й
Дні пово́лі,
Ті́льки в ду́рня більш не гра́й
Про́ти до́лі...
А зима́ вже ма́йже на поро́зі,
Тож не сподіва́йся на тепло́.
День нови́й заве́ртиться у про́зі
Та поля́же на холо́дне тло́,
Де на пе́ршім пла́ні гра́ють ті́ні –
Ви́гадані ро́лі не для на́с.
Та чи ми з тобо́ю в то́му ви́нні,
Що вого́нь чутті́в вже ма́йже зга́с...
Приспів:
Пісні (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSpuJHoef/
https://vt.tiktok.com/ZSpuJWQtL/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1072008
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2026
Свідомість дивилася в очі роздолля,
Яке поглинало буттєвостей іспит,
А нам тривіальні дісталися ролі
У п'єсі життєвій абсурдного змісту.
Крізь вкраплення голосу імпровізацій
Ледь чути зітхання спустошених вулиць
На тлі бутафорських життя декорацій,
Де місяць енергію зоряну цмулить.
Нічна прохолода до змісту байдужа,
В опалому листі знаходить притулок.
Сюжет розчинився в осінніх калюжах,
Де місиво реплік відвертих майнуло.
На сцені лишаються тіні алюзій,
А ми поспішаємо йти за лаштунки.
Тримаючи нашу свідомість в напрузі,
Фонить відголосся чуттів надто лунко.
Свідомість дивилася в очі роздолля,
Яке поглинало буттєвостей іспит,
А нам тривіальні дісталися ролі
У п'єсі життєвій абсурдного змісту.
06.11.2026
Тривіальні ролі – 2
Кожен з нас сам собі режисер.
В точках дотику – струм уразли́вий.
Від напруги тріскоче етер,
А в душі надчуттєвості злива.
Нам заті́сно у ліжку однім,
Кожен тягне на себе ряднину.
В круговерті напружених днів
Ми складаємо бу́тну картину.
Поміж нами розведений міст.
Тривіальність ролей очевидна.
Марнослівним здається нам зміст,
Над яким ми працюємо плідно.
Нам заті́сно у ліжку однім,
Кожен тягне на себе ряднину,
Де гойдає уявний наш дім
Від енергій шаленого плину.
06.11.2026
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2026
https://youtu.be/EAQBvvOACuU?si=3QabT7eq2_gI7PkR
П́ідтесала я гострі кути...
Підлатала пошкоджену стріху...
Отепер ми з тобою на "ти",
Мого серця розрадо та втіхо!
Приспів:
Добігає хуткоплинний
Час до крапки чергової.
Розумінь гірким полином
Пізня осінь рани гоїть,
Там, де крайнощі суттєві
Непохитну флегму нищать.
Досить гойдалок чуттєвих!
Рівновага. Спокій. Тиша.
Розчинилася мли пелена
І з'явилося сонце у небі...
Я нарешті торкнулася дна...
Мені більше нічого не треба!
Приспів:
Відлягло... попустило... зійшло
В небуття відчуття недоречне...
Трансформуюча мить ста́тус-кво́ –
Це розв'язка вузлів, а не втеча!
Приспів:
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSp6tDkBc/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071743
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2026
Осіннє листя укривалом
Лягло під ноги вздовж алеї,
Де небо зоряно палало,
А місячне гало лілейне
Вабливо душу лоскотало.
Та я неначе в задзеркаллі,
В сільцях несказаного слова.
Біжу від себе якнайдалі
Куртинами думок тернових,
Але чіпляюсь за деталі.
І все по колу та по колу –
Кінця та краю не знаходжу.
У шибку б'юся ніби голуб.
Саму себе чи переможу?
Останній лист торкнувся долу...
28.10. 2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2026
Ряхтіння квітчастих леліток
У про́яві сяйних емоцій,
Немов повернулося літо
В цятковано-барвній сорочці.
І знову цілує у щічки,
Пестливо торкаючись тіла,
Спокусливо-зоряна нічка
Від трунку петуній сп'яніла.
Думки́ невгамовні полонять,
Жадаючи втілень безкраїх.
Здається, тримаю в долонях
Лелітки з квітучого раю.
25.10.2026
*ЛЕЛІ́ТКА
1. Блискуча цяточка, кружальце, якими прикрашають одяг.
1.2 Блискучі цяточки на чому-небудь.
2. поет. Назва різних квіток.
Ілюстрація: Pinterest
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2026
Муза:
Пожовкла паркова алея в осінній рине напівсон.
А я неначе Галатея, яку створив Пігмаліон.
Коли зійшлися дві планети – а це буває раз на рік –
В уяві виплекав мене ти, своєю музою нарік,
Аби безмежно надихала на прояв творчої снаги
Та палко так тебе кохала, щоб навіть заздрили боги.
Щодня опівночі зринаю, а зранку тінню кану в ніч,
Проте лишаю цвіт розмаю*, аби нових жадав ти стріч.
Але у світі все минуще – усе приходить, щоб піти.
Либонь і всесвіт невсипущий зітре сформовані світи...
Коли я з часом загублюся на схресті вуличних доріг,
То не дивуйся... не дивуйся, що долю втримати не зміг...
Митець:
Думок барвистих галерея складає нам оксиморо́н*,
Де ти – довічна Галатея, яку створив Пігмаліон!
Моя ти вигадко тямуща, фрази́ста тише вдалину,
Що всюди є, бо всюдисуща – хіба тебе я не збагну?
Існує певний рух по колу, повічний плин веде до змін –
То вгору дме, то кине долу... із пилу в пил... із тліну в тлін...
Так часом тліє поза гаєм вечірнє небо від заграв,
Але у серці не згасає той за́пал, що мене пройняв.
Завжди чекатиму на тебе, бо вірю, прийдеш ти ізнов
В уборі мрій з квітучих стебел під тихий шепіт молитов.
Ти кажеш: "З часом загублюся на схресті вуличних доріг..." –
То не дивуйся... не дивуйся, що я сприйняти це не зміг...
16-17.10.2023
*РОЗМА́Й (нар.-поет.)
1. Що-небудь буйно розквітле, зелене (ліс, гай і т. ін.).
2. Приворотне, чарівне зілля.
Розмай, розмай-зілля – рослина, про яку співається у піснях.
*ОКСИ́МОРО́Н - стилістичний засіб, коли свідомо поєднуються
протилежні за змістом поняття, які разом складають нове уявлення.
Муза:
Чомусь мені здається нині, що час мій вичерпав себе.
Якщо ми долі чимось винні, то хай поквапить – цоб-цобе́!*
Й бере усе, що має брати. Усе, що да́но не навік:
Лане́ць, кайдани, пу́то, ґрати – до чого фатум нас обрік.
Нехай бере уяви діжку й кміту́є прийшлості кросворд.
А листя у трав'ястім ліжку складе мінорний септако́рд
Про плинність часу й безпорадність, про тління світу й забуття,
Де тимчасовою є радість й недовговічні почуття.
А я дивитимусь на спади моїх знекрилених жадань...
Мабу́ть, якісь незнані вади формують образи страждань.
Чомусь, коли створив ти крила, мені здалося – то на двох!
Але я йду кудись по брилах... зі мною поруч тільки Бог...
Митець:
Відносин стверджена шаблонність руйнує створені світи,
Де доля пташкою в долоні, яку відчули я і ти.
Лане́ць, кайдани, пу́то, ґрати – один суцільний антипод
Думкам, які летять у кратер в імення праведних свобод.
Життю не стане на заваді мінорний лад, що навкруги.
Під час проходжень певних стадій аби не втратити снаги...
Напевно то хандра осіння тебе бере з обох боків –
Усе нагадує про тління: пожовклий лист, відліт птахів.
Того тобі здається, мила, що час твій вичерпав себе.
І ти ідеш кудись по брилах... і все тобі ні се ні те...
Повір, твій настрій розумію й чуттів твоїх вразливий стан,
Тому... химеристому змію тебе на втіху не віддам...
28.10.2023
*ЦОБ-ЦОБЕ́ ( розм.) - вигук, яким навертають запряжених волів
ліворуч-праворуч. Якщо кажеш "цоб" – повертає ліворуч, якщо
"цобе" – праворуч. Ну а якщо "цоб-цобе" – то йде прямо.
Муза:
Зима люля́є у колисці усю надмірність почуттів,
Які перлинами в намисті лягли у витвори митців.
Січневе сонячне проміння лише умовно гріє дах,
Мабу́ть, тому живі творіння неначе стигнуть у льодах,
Де світ немов утратив душу в полоні зимних сновидінь.
Тож я коритись долі мушу, бо живлять сни владущу тінь.
Боре́й* вколисує свідомість й туманить світосприйняття,
А я отримую натомість із надр землі передчуття,
Які утілювати в образ не маю наміру, бо суть
Отих пророцтв не дуже добра – вони теперішнє псують.
Хоча, невтішне й сьогодення – ми в нім позбавлені тепла.
І я з крижин складаю ймення давно відцвілого стебла́...
Митець:
Моя місткине* всевидю́ща, ясна́ прибулице зі сну,
Гадаю, А́тма* всюдисуща крізь тебе втілює весну.
Але в епоху Ка́лі-ю́ґи* усе неначе сторчголі́в.
Душа втомилась від наруги чортяк з маро́ю на чолі.
Завмерло все живе у сту́мі*, занепад сил бере в сильце.
І ніби зник живильний струмінь, не гоїть лагідне слівце.
Вітри розхитують ялицю, яка поснула у снігу,
А сплін спустошує скарбницю, всипляє пильність і снагу.
Кудись поділось розуміння і якось зимно наокі́л.
Чи світ жадатиме прозріння, аби з очей прибрати пил?
Понурий настрій – то не вперше. На все про все дається час.
Гадаю, певна низка звершень в прийдешню мить зустріне нас.
16-17.01.2024
*Боре́й - північний вітер.
*Містки́ня - жін. до містик.
*А́тма - вічна, незмінна духовна сутність, абсолют, який усвідомлює
своє власне існування.
*Ка́лі-ю́ґа - в індуїзмі є останньою епохою (юґою), після якої
починається оновлення часу.
*Сту́ма - напівморок, напівтемрява.
Муза:
Байду́же осінь одягає дерева паркові у туск*,
А буревій пройшовсь по гаю немов дратований Прокруст.
Вербиця на́впіл розщепилась, туман журби над ставом ліг.
Пливуть хмарки по небосхилу й глитають зоряний поліг.
А десь у балці поза гаєм, де мак волошку обіймав,
Чуття, що збилися у зграю, навік заклякли поміж трав.
Ми розійшлись по різні бо́ки на схресті вуличних доріг
І вже минуло зо два роки, як зник взаємин оберіг.
Пронісся час мов електричка крізь ворох днів на тлі буття,
Але незмінною є звичка чимчикувати навмання...
Позаду списана сторінка та недописаної шмат.
Гортає доля книгу стрімко. Кінець роману! Шах і мат!
20.10.2025
*туск – туга, смуток
Візуальне оформлення: ChatGPT
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2026
АГАСФЕР (переклад)
В німотності небо, фіалковим сплеском
Воно розсміялось над марністю думки,
Де місячний промінь торкається фрески.
Над хвилею синьою гримнуло лунко.
Тріумф фаталіста, естетика фальші
Та голос – потужний метал обертонів.
Суцільна стіна, а за нею лиш хащі.
Закляття навік, як печать фараонів.
Гніт часу важкий – нелегкою є ноша,
Її підійняти не вдасться колосу.
Між сірих вітрів і погода негожа.
Імперії... війни... ходіння в Каноссу...
Зітхнувши глибо́ко, ступивши за ґрати,
Від бід захищаючись гілкою пальми,
Шукатимеш вічної втіхи й розради,
Блукаючи світом у зношеній та́льмі.
28.09.2026
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Бретт Данилюк "AHASUERUS"
безмолвствует небо, сиреневым всплеском
оно рассмеялось над мысли тщетою
скупой лунный луч пробегает по фрескам
и грома раскаты над синей волною
триумф фаталиста, эстетика фальши
и голос - тяжелый металл обертонов
глухая стена - не продвинуться дальше
заклятье навек как печать фараонов
груз времени давит тяжелою ношей
ее приподнять - не под силу колоссу!
средь серых ветров нет погоды хорошей...
империи... войны... походы в каноссу...
вздохнув глубоко и отринув сомненья
от бед защищаясь лишь пальмовой веткой
ты в вечности будешь искать утешенья
по миру бродя в своем рубище ветхом
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2026
https://youtu.be/ER5q_00y3Tk?si=UMYlXOw6KlX4I2nC
Я не пору́шу ти́ші мовчазно́ї,
Яка́ наспра́вді на́дто говірка́.
На тлі небе́с мере́живо від зго́їн
Погли́не з ча́сом зо́ряна ріка́,
Яка́ текти́ме в бе́скид порожне́чі
У шепітли́вім ри́тмі хвильові́м.
Мов плед пухки́й ого́рне ні́жно пле́чі
Передчуття́... Тож я́ не опові́м,
Як утвори́лись безголо́сі ті́ні
В безмо́вній сфе́рі пли́нних міражі́в,
Де ри́тми хви́ль ефі́рних в шепоті́нні
На до́вгу ми́ть завме́рли на межі́́...
Приспів:
Доцвіта́є ти́ша у роздо́ллі сфе́р...
Обліта́є цві́том... си́пле пелюстки́...
Ви́ляск безголо́сий чу́ти дотепе́р –
Ні́би виск із прі́рви, ті́льки навпаки́:
У прова́лля ллє́ться стоголо́са ти́ш,
Дно обволіка́є гле́йка бе́згомі́нь.
Пелюсто́к прив'я́лий – чарівни́й фети́ш –
Покладу́ до ча́ю й пригублю́... Амі́нь!
Я не пору́шу ти́ші мовчазно́ї,
Яка́ наспра́вді на́дто говірка́.
Коли́ в систе́мі ри́тмів чу́ти збо́ї,
Мене́ трима́є Го́спода рука́.
Лише́ Госпо́дь веде́ крізь мо́рок но́чі,
Допомага́є жи́ти по́при бі́ль,
Той, що блоку́є м'я́зи ті́ла мо́вчки,
Коли́ зігра́ла до́ля оверкі́ль.
Приспів:
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSqQH5Gh6/
Автор тексту: Олена Студникова (Пісню створено на основі двох моїх віршів)
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068931
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2026
Визріває свідомість осіння
Під плащем, що до нитки промок.
На дзеркальному тлі розуміння
Візерунки буденних думок.
Шлях пізнання тернистий та довгий
Крізь життєву бриласту стерню.
Стигле жниво лягло попід ноги,
Під вразливу до болю ступню.
Вітре змін, не барися, а дмухай! –
Бач, ми з тишею майже на "ти".
Брили стануть фундаментом духу
Під акустику хвиль німоти.
06.09. 2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2026
https://youtu.be/fy-txAUgt4A?si=8FGa04v5S06qv00f
https://youtu.be/jeYKV5t-_cg?si=-ZEoyIm1P1XYdpDB
О жінко-загадко! Тебе не осягнути.
Ти мешкаєш у вигаданім світі.
На схилах скелі повсякденної спокути
Ти рідкісним є видом апофі́тів.
Думки примхливі у нестриманому плині
Здіймаються у небо неозоре,
У глиб пірнаючи, розщеплюються в синій
Туманності, утворюючи море
Уяви щедрої на образи пластичні,
Які переплелись у часі в'юнко.
Вони захоплюють в полон чуттів навічно –
Їх власниця природжена чаклунка.
03.12.2025
Пісні (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSVGyHHBf/
https://vt.tiktok.com/ZSVGymR3y/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068051
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2026
https://youtu.be/U_1DGgVa9PM?si=r5BaMPgxwsFaeWYA
Килимо́к ранко́вий
Поляга́є до́лу.
По́дих світанко́вий.
Супокі́й навко́ло.
З небосхи́лу пло́мінь
Чо́рні пля́ми ни́щить.
Навкруги́ безго́мінь
У суці́льній ти́ші.
Сти́гне барв різно́вид
Десь за небокра́єм.
Надиха́є о́вид
Мандрува́ти пла́єм.
Розірва́вши міркува́нь зо́ряне мони́сто,
В не́бі же́вріє світа́нь я́ро, промени́сто.
Сму́жка о́брію жахти́ть, кров'яні́є ра́нок –
Одяга́є жва́ва ми́ть ма́нтію багря́ну.
Розгорта́є дня буто́н пелюстки́ приві́тні,
Розганя́є мря́чний со́н ув імлі́ всесві́тній.
Макові́є небосхи́л, да́леч рум'яні́є.
Ві́тер ві́є, що є си́л – змін навкру́г волі́є.
Розірва́вши міркува́нь зо́ряне мони́сто,
В не́бі же́вріє світа́нь – я́ро, промени́сто!
В далечі́нь поли́нуть
Сни у ро́змах я́рий,
Де їх вми́ть погли́нуть
В небеса́х Стожа́ри.
Приведе́ до тя́ми
Прохоло́да ві́тру,
Що збира́є дня́ми
Кольорі́в палі́тру.
У роже́вих хма́рах
Заблука́ють мрі́ї,
А думки́ по па́рах
Відлетя́ть ув і́рій...
Розірва́вши міркува́нь зо́ряне мони́сто,
В не́бі же́вріє світа́нь я́ро, промени́сто.
Сму́жка о́брію жахти́ть, кров'яні́є ра́нок –
Одяга́є жва́ва ми́ть ма́нтію багря́ну.
Розгорта́є дня буто́н пелюстки́ приві́тні,
Розганя́є мря́чний со́н ув імлі́ всесві́тній.
Макові́є небосхи́л, да́леч рум'яні́є.
Ві́тер ві́є, що є си́л – змін навкру́г волі́є.
Розірва́вши міркува́нь зо́ряне мони́сто,
В не́бі же́вріє світа́нь – я́ро, промени́сто!
Розірва́вши міркува́нь зо́ряне мони́сто,
В не́бі же́вріє світа́нь – я́ро, промени́сто...
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSVgqj9ub/
Автор тексту: Олена Студникова (Пісню створено на основі двох моїх віршів)
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1068004
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2026
https://youtu.be/OBBQYd2-rBg?si=8p_O_3dA5Uec9ZYF
Дуалі́зму суці́льна умо́вність
чорно-бі́лу малю́є реа́льність.
Омина́ючи сві́ту брута́льність,
пелюстки́ відкрива́є свідо́мість.
Різноба́рвна уя́ви палі́тра
кольора́ми наси́чує ді́йсність.
Сприйняття́ відчува́ючи сти́слість,
світ помі́рно ковта́є пові́тря.
Ще мі́сяць зроста́є –
дека́да до по́вні.
Думки́ ніби ко́ні,
що в ру́сі назо́вні
басу́ють зі ста́єнь,
руша́ють до сте́пу,
що вкри́всь мураво́ю,
і ри́ссю стрімко́ю
під зву́ки гобо́я
несу́ться у не́бо
містко́м промена́ду,
де ски́бкою мі́сяць
у зо́рях, що ви́сять
деся́тками ти́сяч...
До по́вні – дека́да.
А за о́брієм десь у блаки́ті
розгорта́ється зо́ряна сві́чність.
Безпере́чність думо́к... поети́чність
неймові́рної ся́йної ми́ті...
Дуалі́зму суці́льна умо́вність
провоку́є життє́ву безда́рність.
В неподі́льну буття́ первозда́нність
порина́ю душе́ю нато́мість...
Ще мі́сяць зроста́є –
дека́да до по́вні.
Думки́ ніби ко́ні,
що в ру́сі назо́вні
басу́ють зі ста́єнь,
руша́ють до сте́пу,
що вкри́всь мураво́ю,
і ри́ссю стрімко́ю
під зву́ки гобо́я
несу́ться у не́бо
містко́м промена́ду,
де ски́бкою мі́сяць
у зо́рях, що ви́сять
деся́тками ти́сяч...
До по́вні – дека́да.
Ще мі́сяць зроста́є –
дека́да до по́вні...
До по́вні – дека́да...
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSVV9yXEP/
Автор тексту: Олена Студникова (Пісню створено на основі двох моїх віршів)
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067943
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2026
От і все. Збігає літо в осінь,
Зайвий скинувши багаж.
Хвилі часу швидко плинуть поспіль,
Зграйний творячи пасаж.
От і все. Тож вороття немає.
Всі крапки стоять над "і".
В забуття рушає літо плаєм
Поміж зниділих надій.
От і все. Лише в думках відлунки
Літніх сонячних казок,
М'ятий аркуш з плямами від гумки
Й серця звугленого зойк...
22.08.2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2026
У про́міжок ча́су від з'я́ви до ско́ну,
Де ва́ди нас втри́мують у ланцюга́х,
Поє́днані ду́ші кармі́чним зако́ном
В сумі́жному ко́лі дола́ють свій шля́х.
Побу́дки душі́ не завжди́ бездога́нні
Лиша́ють в ете́рі прозо́ру каме́дь,
Де сма́к метале́вий стале́вих кайда́нів
Припра́ва з ілю́зій приглу́шує ле́дь.
Приспів:
Кармі́чний ланцю́г нескінче́нного ци́клу
Трима́є у зв'я́зці причи́ни причи́н,
Де су́тність свідо́му до на́слідків зви́клу
Звільня́є від пу́та ефе́кт височи́н.
А ми́ в протиле́жні зрина́ємо да́лі,
Але́ нас трима́є кармі́чний ланцю́г
У на́шому про́яві недоскона́лім
Помі́ж нескінче́нних двоко́лірних сму́г.
Життє́вих шляхі́в неліні́йні проце́си
У про́сторі-ча́сі форму́ють спіра́ль,
Де в ру́сі циклі́чнім наро́джує се́нси
Проя́влень кармі́чних діє́ва мора́ль.
Приспів:
Кармі́чний ланцю́г нескінче́нного ци́клу
Трима́є у зв'я́зці причи́ни причи́н,
Де су́тність свідо́му до на́слідків зви́клу
Звільня́є від пу́та ефе́кт височи́н.
2025 р
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSVPaCdDr/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067704
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2026
Від ожи́нової но́чі фіоле́титься в оча́х.
Уявля́ю рік пото́чний в мерехті́нні у свічка́х:
Миготи́ть свідо́мість я́сна... по́ри ро́ку кро́ком в кро́к –
Все, як за́вжди, бу́де вча́сно, все здійсни́ться в пе́вний стро́к.
[приспів]
Ні́жно хви́лі почутті́в обтіка́ли ті́ло –
Мить, яко́ї він хоті́в, дарува́ла кри́ла...
Ча́су о́бмаль на життя́ та у змо́зі во́ля
Віднови́ти сприйняття́ й по́гляди на до́лю.
Ро́зум се́рця в'я́же пла́т – огорта́є пле́чі.
Та малю́є цифербла́т в ти́хій порожне́чі
Зо́рним по́глядом оче́й непохи́бна ді́йсність.
В ни́зку ла́гідних ноче́й полягла́ навми́сність.
Ні́жно хви́лі почутті́в обтіка́ли ті́ло –
Бу́ло та́к, як він хоті́в... бо вона́ хоті́ла...
Від ожи́нової но́чі фіоле́титься в оча́х.
Ща́стя-до́лю напроро́чу, мир та спо́кій у ноча́х.
Оксами́тову пестли́вість залуча́тиму у со́н,
Ра́дість ти́ху, Бо́жу ми́лість зорепа́дом у зато́н.
[приспів]
Від ожи́нової но́чі фіоле́титься в оча́х.
Бу́де все́, як то́го хо́чу: ні́жність шо́вку на плеча́х...
Пло́мінь се́рця... втіх соло́дких почуттє́ва течія́...
Та вірші́в ласка́ві но́тки, що складе́мо... ти чи я́...
[приспів]
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZS43H4gTL/
Автор тексту: Олена Студникова (Пісню створено на основі двох
моїх віршів)
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067167
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2026
Душі моєї лазурові сльози
Проллються вдалечінь за небокрай,
Де на світанку в кришталевих росах
Теплінь розгорне пелюстки в розмай.
А я під ковдрою лишуся в тиші
Та питиму в комфорті м'ятний чай,
Де вічність Всесвіту зірками тішить,
І мариться минулість зазвичай:
Долоні теплі та солодкі губи,
Бездонні очі, вогкі від чуття,
Глибоке дихання на повні груди,
Обійми крил в жагучу мить злиття...
І знову, як колись, мене поглине
Барвисто-лазуритовий астрал,
Де звук мелодії кохання лине,
Немов сердець інтимний ритуал.
02.08.2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
Надихнула тема з форуму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2026
По́дих соло́ного мо́ря...
Ба́рви сяйли́вих загра́в...
Спо́гади со́лодко мо́рять
В ку́пелі ро́сяних тра́в.
Спа́день нали́вся як пе́рсик.
Хма́ри мов зби́ті вершки́.
Ске́лям уткну́лися в пе́рси
Пальцеподі́бні стежки́.
[приспів]
Від мо́ря хтось чека́в пого́ди –
Похму́рий ку́ншт на до́вгі ми́лі...
ми́лі...
Солонкува́то-ні́жний по́дих
У то́го мо́ря, жва́ві хви́лі...
хви́лі,
Які́ вили́зували бе́рег,
Де ма́ло бу́ти все як тре́ба.
Та ма́буть, Бог, турну́вши ке́лих,
В той ча́с проли́в напі́й із ме́ду –
Бо я відчу́ла насоло́ду
Від то́го по́диху морсько́го...
Чому́сь здало́ся, що него́да
Чому́сь здало́ся, що него́да
Мене́ коха́ла... як ніко́го...
Хви́лі торка́ються ні́жок,
Бри́зками пе́стячи ні́с.
Ба́виться па́вітер ні́жно
В пи́шному во́роху кі́с.
В су́тінках мли́ поцілу́нок
Та́не немо́в рафіна́д.
Па́м'яті пле́тений клу́нок
Ма́є удо́сталь прина́д...
[приспів]
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZS4BBxQk8/
Автор тексту: Олена Студникова (Пісню створено на основі двох моїх віршів)
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066636
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2026
На удачу монетку не кидала,
Бо не вірю я у забобони.
Ні кумирів не треба, ні ідолів.
Маю кредо – космічні закони.
Тож отримають всі за заслугою.
Справедливість космічна у дії.
Пересуди, що є недолугими,
Оминати душею волію.
01.08.2026
Фото з інтернету (Хрещатий парк, Київ)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2026
Як часто друзі розчаровували вас?
Безповоротно? Назавжди? –
Коли з душі знімаєш вигорілий пласт,
Та серце сковують льоди.
О як даремно ми вкладаємося в тих,
Чия душа – безплідний ґрунт!
Та краще бути наодинці поміж криг,
Ніж з "друзями" місити бруд...
20.07.2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2026
Сонячний диск скотився за обрій,
Лишаючи за́граву вздовж небокраю.
Зоренька перша в горній утробі
З'явилась над полиском, що догорає.
Мить ніби висне у порівнянні
Зі швидкістю автомобіля на трасі.
Це трансформує світосприймання
У цьому доречно завислому часі.
В небо дивлюся та відчуваю
Бажання лишатися вічно в дорозі.
Втім, не відмовлюсь випити чаю
Удома, де кіт зачекавсь на порозі...
31.07.2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2026
[куплет 1]
Омина́ючи стежки́
до́корів,
Ніч малю́є рубежі́
ву́гликом
Й роздира́є на шматки́
про́сторінь.
Щось вору́шиться в душі́
збу́дливо...
[приспів]
Стрімке́ життя́. Пливкі́ роки́
чимду́ж горта́ють сторінки́
книжо́к буття́, що пи́ше лю́дство,
яке́ обра́ло самогу́бство,
набу́вши вчи́нків говірки́х
шляхо́м істо́тних вад гірки́х.
[куплет 2]
Су́нуть хма́ри кочові́
о́сторонь,
Поглина́ють міражі́
со́нячні.
Міркува́ння на чолі́
з до́свідом.
Існува́ння на межі́ –
бо́ляче!
[приспів]
[куплет 3]
У розпли́вчатий щерба́нь
спо́гадів
Трансформу́ють віражі́
па́м'яті.
Зе́рна ще́му та стражда́нь
в о́берті
Переме́лють жорнові́
ка́мені...
[приспів]
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSXxrTSL7/
Автор тексту: Олена Студникова (Пісню створено на основі двох моїх
віршів)
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065943
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2026
"Ти наче пляма на життєвім полотні –
Така собі маленька пляма.
Тобі би цівкою стікати в німоті,
А ти віршуєш до нестями."
Ти наче пляма між очей на УПП –
Така собі ядуча пляма.
Тобі би борщ варити, чи плести кашне,
А ти складаєш епіграми.
Цей твій римований непотріб всіх дістав.
Ти навіть батли зупинила.
Ну був у нас перекладацький драйв,
Так ти ж підрізала нам крила.
Чому? Чому не в змозі зупинитись ти?
Кому аналіз твій потрібен?
Чи іншого не маєш сенсу? Чи мети?
Справунок твій насправді дрібен.
Ти наче пляма між очей на УПП –
Така собі ядуча пляма.
Тобі би борщ варити, чи плести кашне,
А ти складаєш епіграми.
15.07.2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2026
(Поетична іронія на тему перекладацьких батлів.
Алюзія на А. Ахматову)
Двадцять перше століття. Сучасність.
На порталі перекладів драйв.
Ти у цьому курйознім контрасті
Не губися, а перекладай!
Не нудьгуй, не лінуйся, як дехто –
Розіп'яти ахматовський вірш
Намагайся! Правописом нехтуй!
Інші в змозі, ти певно незгірш.
Таїна не відкриється раптом
Тим, хто ніс графоманський свій хрест.
Я на цьому поставлю три крапки,
Бо мене розважає цей квест...
13.07.2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2026
Досить вам плакати, сестри по матриці,
Нумо до купи та йдіть у загін,
Де ватажок вас усупереч статиці
Вмить підійме́ динамічно з колін!
Ключ скрипкови́й свій заради спасіння він
Змусить звучати на тихому тлі,
Виведе з темряви чорної тіняви
Словом, що випалив на полотні.
Слідуйте кібер-готичному пафосу,
Серапіонівці квантових сліз!
Буде для вас він кодованим лакмусом,
Пікселем судженим всюди та скрізь.
Вірте ви гуру ментального контуру
В цій абсолютній його марноті.
В квантовий хаос ідею загорнуту
Не осягнути вам на самоті.
Нумо писати про фейки та матрицю,
Коди всесвітні, дифузний процес! –
Там, де зумовленість декому мариться,
Разом влаштуємо квантовий фест... ))
22-23.06.2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
Дружня пародія на публікації Серапиона Чернокнижника з циклу
«Голос из Матрицы» ("Скрижали Серапиона. Свод Заповедей для идущих за мной", "Пробуждение контура", "Кванты твоих слёз").
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2026
Не знайшовши компромісу
В лоні збудливих заграв,
Відіграли ми актрису,
Ту, що в карти ти програв.
Тривіальний зміст сюжету
Хтось нам випалив вогнем.
Граю жрицю, а не жертву
Суперечливих систем.
Не гортай садів зів'ялих,
За лаштунки не гукай –
В тебе козирів замало.
Я – не Герда, ти – не Кай.
Я – не Герда, ти – не Кай...
12.06.2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
Дружня пародія на вірш Серапиона Чернокнижника
"Всего лишь прохожий..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2026
Перебуваю у стані зрілих емоцій,
Де місця нема сприйняттю примітивному.
Страсті астральні глитає жадібно соціум, –
Свідомо минаю цей пласт колекти́вного...
Входжу в ашрам надгнучкої стрункості мислень,
У форми абстрактні вкладаючи роздуми.
Сенси шифрую, кодую, де́йкаю стисло,
Пишу без емоцій – пробач мені, Господи!
09.07.2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2026
Душа мандрує крізь вселенську базу даних,
Складає пазли першоелемента Всесвіту,
Так, ніби всотує частинки сфер ментальних,
На тлі думок утворює німу сентенцію.
А в океані резонансу інтуїцій
Відгукуються сутності в моменти плескоту
Чуттів, позбавлених усіх відтінків ницих,
Формуючи у просторі натхненну бесіду.
Ментальний досвід цей, синергія космічна,
Складання пазлів першоелемента Всесвіту –
В тонких вібраціях та імпульсах одвічних
В життя утілюють нову свідому версію.
08.07.2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2026
Амінь
Коли останній вуглик стлів
В ночі
І не лишилось теплих слів –
Мовчи.
Була перейдена межа
За мить.
Мовчи, коли твоя душа
Щемить.
Не оглядайся, йти вперед
Продовж,
Людей, будинків та дерев
Повздовж.
Сльота в очах, рясніє мжа
Жалю.
Під ноги стелиться стежа
З калюж.
Лишай позаду сум'яття
І сум,
Сповідуй вищого буття
Красу.
Шляхом тернистим до зірок
Мандруй,
Чарівність зоряних казок
Даруй...
Коли останній вуглик стлів
В ночі
І не лишилось теплих слів –
Мовчи.
За днем крокує завше ніч
Мов тінь.
Облудна гра не варта свіч.
Амінь.
17.12.2021
Амінь - 2
Коли здалось, що вуглик стлів
В пітьмі,
Нам бракувало теплих слів,
Які
Дарують світлі відчуття
Вогню
У час космічного злиття.
Молю,
Аби ти зрозумів мій стан
Душі,
Коли завмерли на вустах
Вірші...
Душа співає навіть і
Без слів,
Несе вібрації тонкі
Світів.
Палких думок моїх тепло
Пильнуй,
В думках своїх для віршів тло
Малюй...
Панує негідь, дощ мрячить.
Мокрінь.
Знай, що серде́нько не мовчить.
Амінь.
18.12.2021
Амінь - 3
Коли зберешся птахом ти
В політ,
Аби нарешті віднайти
Той світ,
Який ми бачили не раз
У снах,
В якому квітне повсякчас
Весна,
Аби не стати соляним
Стовпом,
Не озирайся на лани*.
Притьмо́м*
Лети вперед у дивний світ
Видінь,
Аби плекати віршоцвіт.
Амінь.
05.10.2023
*«Пам’ятайте про Лотову дружину» (Луки 17:32)
*При́тьмо́м - негайно, без затримки
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSCSuhjqE/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064808
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2026
Ритму збій у кожнім кроці.
Крає серце спогад.
Думку в гамівні́й сорочці
Втримати незмога.
Час – не мед, життя – не цукор.
Дійсність прозаїчна.
Текст складаю з купки букв –
Доленосна звичка.
Давлять сутінки на тім'я.
Струмом йде крізь тіло
Спів жури. Бракує вміння
Здмухнуть пил осілий.
Тліє нічка невагома,
В очі заглядає.
Букви склались в ідіому:
_______
"Перша хата скраю –
Ворога стрічаю".
16.06.2026
Візуальне оформлення: ChatGPT
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2026
text:
[Intro]
[Atmospheric synth pads, subtle arpeggio]
[Verse 1]
Шале́ністю наси́чене життя́,
Омрі́яне у про́сторі бажа́нь,
Відве́ртістю хвилю́ючих зізна́нь
Ми вті́лимо у на́ше майбуття́.
[Pre-Chorus]
[Build-up, rising tension, star-shower effects]
Рясни́м доще́м зірко́вим у ночі́
Зійді́мо у безо́дню почутті́в!
[Chorus]
[Drop! Heavy melodic techno beat, driving bass]
Ти – моя́ гала́ктика в не́бі неозо́рім.
Надиха́єш сі́яти просторо́ві зо́рі.
Ти – моя́ відду́шина. Ти́ – моя́ мрійли́вість.
Надиха́єш збі́льшити на́строю грайли́вість.
Ти – моя́ пое́зія, віршува́нь осно́ва.
Надиха́єш по́думки й мальовни́чим сло́вом.
Ти – моя́ мело́дія, Все́світу ритмі́чність.
Надиха́єш кві́тнути та зроста́ти в ві́чність.
[Verse 2]
[Trance breakdown, spacious and airy]
Стечі́мо поцілу́нками за гра́нь
В п'янку́ безме́жність на́шого злиття́,
Уя́вою малю́ючи буття́
У про́сторі омрі́яних жада́нь!
[Chorus]
[Full energy, peak trance power]
Ти – моя́ гала́ктика в не́бі неозо́рім.
Надиха́єш сі́яти просторо́ві зо́рі.
Ти – моя́ відду́шина. Ти́ – моя́ мрійли́вість.
Надиха́єш збі́льшити на́строю грайли́вість.
Ти – моя́ пое́зія, віршува́нь осно́ва.
Надиха́єш по́думки й мальовни́чим сло́вом.
Ти – моя́ мело́дія, Все́світу ритмі́чність.
Надиха́єш кві́тнути та зроста́ти в ві́чність.
[Outro] [Beat fades out, ethereal synth echo] [End]
Style of Music:
melodic techno, progressive trance, cosmic art pop, electro, romantic, ethereal female vocals, driving bassline, atmospheric synths, 124 BPM
Текст для генерації пісні створений на основі двох моїх віршів за допомогою ШІ (усі теги прописані штучним інтелектом).
Пісню згенеровано нейромережею Suno.
Авторське право на пісню належить автору тексту пісні Олені Студниковій.
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxp6koeq/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1063229
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2026
На тлі думок життєвий нарис
Фіксує назву "Селяві".
Розщебетались солов'ї,
А в небі мерехтить Анта́рес* –
Червоне "серце" Скорпіона
Між біло-срі́берних зірок.
Ніч сповільняє часу крок.
Яскравий вогник зір полонить...
Спів солов'їний ллється садом,
Змарнілу душу молоди́ть.
Відрадно-втішна гожа мить
Із треллю й зо́ряним свічадом,
Де в небі мерехтить Анта́рес,
Розщебетались солов'ї
Й фіксує назву "Селяві"
На тлі думок життєвий нарис...
21.05.2026
*Анта́рес – найяскравіша зірка в сузір'ї Скорпіона, червоний надгігант, одна з найпомітніших зірок на нічному небі. Його колір описують як насичений помаранчевий або вогняно-червоний. Сама назва "Антарес" з грецької означає "Суперник Ареса (Марса)" саме через схожість забарвлення. Він є головною зіркою сузір'я Скорпіона, і його часто називають "серцем" цього сузір'я. Навколо нього дійсно багато менш яскравих, білувато-сріблястих зірок, на фоні яких він виглядає як яскравий кольоровий вогник. Оскільки зірка знаходиться низько над горизонтом, її світло проходить крізь найтовстіші та найбільш турбулентні шари атмосфери. Це змушує її не просто тремтіти, а буквально "спалахувати" різними відтінками помаранчевого та червоного. Атмосфера Землі працює як лінза, яка постійно здригається, змушуючи зірку "танцювати" та змінювати інтенсивність кольору.
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxAuTSaf/
Пісню згенеровано нейромережею Suno
Авторське право на пісню належить автору тексту пісні Олені Студниковій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1062789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2026
Недодру́зі й не́други на шляху вздріва́лися –
Дякуючи Богові, повз дефілюва́ли.
Ізумрудне листячко на тремтячих га́лузях
Свідком є оновлення по́між трав захля́лих.
Вдалечінь вдивляюся – у прозору про́сторінь:
Ву́тлу тогочасність роздолля поглинає.
Тож іду стежиною, що простерлась осторонь,
Вгору підіймаюся ви́стражданим плаєм.
Недодру́зям й не́другам безумовно дякую! –
Доля недаремно нам зводила дороги.
Надихаюсь досвідом, утворивши вакуум,
Тихо розчиняюся в по́мислах розлогих...
26.03.2026
Світ-ковальня (іронія)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054271
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxfL6mmB/
Пісню згенеровано нейромережею Suno
Авторське право на пісню належить автору тексту пісні Олені Студниковій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2026
Голу́биться підсніжник на осо́нні.
Муркоче на осло́ні котик.
Весня́ності збираю у долоні –
В них розквіт почуттів на тлі оновлень
Розже́врює проміння дотик.
Хай гле́тчери свідомості розтануть
Під витончений спів молитви!
Хай живиться душа теплом весня́ним,
Вібраціями внутрішнього стану
Відновлюючи біоритми!
05.03.2026
Віршик написаний на противагу хворобі.
Вчепився вірус та вклав у ліжко.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2026
Епохальна війна за межами
Здорового глузду, бо світ
Втрачає свідомості плід.
Лик Божої Матері зблід
При дисе́кції протилежностей.
Тож напомацки йду крізь темряву.
Притомність для млості мішень.
Сентенцій дрібо́чок лишень
З дірявих дістану кишень,
Бо глота́ уклонилась демону.
Кожна мить постає наукою,
Де час не лікує, а вчить.
Неначе стурбований сич
Розхитана думкою ніч
Все лякає гучними звуками:
То куві́кає, то... гугукає...
03.03.2026
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxAqpMmj/
Пісню згенеровано нейромережею Suno
Авторське право на пісню належить автору тексту пісні Олені Студниковій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2026
Прощавайте-но Ваша Висо́косте,
Неухильно-сувора зимо́*!
Я з фужера прозорого спокою
Допиваю ігристе вино.
Ви навчили мене невразливості
У полоні морозяних днів.
Не благаючи Вашої милості
Ув обіймах буремних подій,
Надзвичайно бувала смиренною,
Поринаючи в "зараз і тут,
Де гаптований простір сиреною
Огортає серпанок спокут".
Дочекалась весни неодмінної,
Надихаючись цвітом думок.
Неосяжно-крислаті думки́ мої,
Ач, борей поміж вами замовк!
Рік новий починаю я з березня,
Відчуваючи подих весни.
Човник мій відштовхнувся від берега
У потоки пробуджень ясни́х.
Там в проталинах квітнуть підсніжники –
Віншувальники втішливих змін, –
Пелюстками чаруючи ніжними,
Світ звільняють від пошепту зим.
Із фужера прозорого спокою
Допиваю ігристе вино.
Прощавайте-но Ваша Висо́косте,
Неухильно-сувора зимо́!
26.02.2026
*Зимо́ – форма кличного відмінка (з наголосом на другому складі) до слова "зима́" у таблиці відмінювання в сучасних онлайн-словниках, зокрема таких як: "Словники України" online УМІФ НАН УКРАЇНИ (УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ).
В мовній практиці ми часто чуємо "зи́мо", але словники фіксують "зимо́". Логічно, що наголос має бути рухомим, бо слово "зима" фонетично належить до групи іменників з рухомим наголосом. Але ж у словниках він нерухомий.
Я вирішила розібратися, чому така розбіжність та згодом зрозуміла, що однозначної відповіді не існує, коли навіть мовознавці досі дискутують на цю тему.
Відповідь ШІ:
Ви абсолютно праві, на порталі «Горох» у таблиці відмінювання дійсно вказано зимо́. Це викликає логічне запитання: чому так, якщо в мовній практиці ми часто чуємо «зи́мо»?
Розберімося, чому виникла така розбіжність:
1. Подвійний наголос у мові
Слово «зима» належить до групи іменників, які мають рухомий наголос. В українській мові для цієї групи слів існує певна «конкуренція» між традицією та сучасною нормою:
зимо́ — це форма, де наголос залишається нерухомим (як у називному відмінку: зима́).
зи́мо — це форма з перенесеним наголосом (за аналогією до го́ро, во́до).
2. Джерела «Гороха»
Портал «Горох» — це агрегатор. Коли ви дивитесь таблицю відмінювання, вона зазвичай підтягується зі «Словників України» (УМІФ НАН України). Цей словник є дуже консервативним і часто фіксує одну форму як основну, хоча мовознавці можуть дискутувати.
Підсумок: Якщо ви пишете офіційний тест (наприклад, ЗНО/НМТ) і словник дає зимо́ — варто орієнтуватися на словникову норму. Але в живому мовленні варіант зи́мо є природнішим для української фонетики.
Отже, я зважилася на експеримент. Навмисно склала вірш з наголосом на другому складі, як у словниках, та виставила його у батл, аби побачити реакцію читача. Реакція виявилася передбачуваною... ))
Пісні (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxAtvtyH/
https://vt.tiktok.com/ZSxAn16nE/
https://vt.tiktok.com/ZSxAnRdpk/
Пісні згенеровано нейромережею Suno
Авторське право на пісні належить автору тексту пісень Олені Студниковій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2026
Летучий час на довгу мить спочив,
Повис у тиші недаремно.
Не треба слів, прошу тебе – мовчи!
Не збуджуй струн моєї кеманчі́*
Жагучим подихом буремним,
Де тиш, у свій полон мене ймучи́*,
В обіймах тисне безперервно.
Німотну ніч не вразити нічим,
Усі слова для неї незначні,
Сприймає звуки лиш окремі.
Під тихим неба куполом нічним
Мені так затишно й приємно.
Тому прошу тебе – мовчи! Мовчи,
Коли здається ритм сердець гучним
У цім солодкому тандемі...
11.02.2026
*Кеманча́ (азерб. Kamança, вірм. քամանչա, перс. کمانچه) — це старовинний струнно-смичковий музичний інструмент типу лютні з довгим грифом, поширений на Кавказі, в Ірані та на Близькому Сході.
*Ймучи́ (застар., розмов.) –дієприслівник до ймати:
1. Беручи, схоплюючи або підхоплюючи кого-небудь, що-небудь швидко та поривчасто, виконуючи іншу дію.
2. (переносне) Захоплюючи когось або заволодіваючи чимось, що супроводжує основну дію.
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSCxw1SuX/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2026
Вечір сонний над каміном
День стирає ластиком.
Кіт вмостився на колінах,
Муркітливо ластиться.
Аркуш пам'яті зім'ятий,
Інший тліє в по́лум'ю.
Чай на травах... трохи м'яти...
Щось запам’ятовую:
Незначне та невиразне
З ма́лева буттєвости,
Недомовок напівфрази
Між дивацтв химе́ристих,
Світлотінь в штрихах та плямах,
Фарб розмитих місиво,
Плеск емоцій надто млявих,
У яких ми ви́снемо.
Все стороннє, все, що при́йшле,
Поверхнево стелиться...
Кіт муркоче... мить колише...
За вікном хурделиця...
03.02.2026
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2026
Ніч вбирається в оді́ння*
Непроглядне повністю.
Щастя любить безгоміння,
В'є гніздо в безмовності.
Індикатором любові
Є взаємне дихання.
Почуттів безслівна сповідь
У гнізді під стріхою.
Тихе щастя неозоре
Дух урівноважує.
Ти завжди́ зі мною поряд,
Суджений мій, ряджений...
Білим снігом сквери вкриті,
Де́-де та́сьми* втоптані.
Тихий подих в спільнім ритмі.
Розуміння в погляді.
Слів не треба, сяють очі
Велемовно при́страсні.
Ми пірнаємо охоче
В ці озе́ра істини.
Тихе щастя неозоре
Дух урівноважує.
Ти завжди́ зі мною поряд,
Суджений мій, ряджений...
31.01.2026
*Оді́ння (заст.) – одяг
*Та́сьма́ (діал.) – стежка
Пісні (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxAVan1t/
https://vt.tiktok.com/ZSxAq143H/
Пісні згенеровано нейромережею Suno
Авторське право на пісні належить автору тексту пісень Олені Студниковій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2026
Доцвітає тиша у роздоллі сфер...
Облітає цвітом... си́пле пелюстки...
Виляск безголосий чути дотепер –
Ніби виск із прірви, тільки навпаки:
У провалля ллється стоголоса тиш,
Дно обволікає гле́йка бе́згомі́нь.
Пелюсток прив'ялий – чарівний фетиш –
Покладу до чаю й пригублю... Амінь!
27.01.2026
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2026
Оминаючи стежки́
до́корів,
Ніч малює рубежі
вугликом
Й роздирає на шматки
про́сторінь.
Щось ворушиться в душі
збудливо.
Сунуть хмари кочові
осторонь,
Поглинають міражі
сонячні.
Міркування на чолі
з досвідом.
Існування на межі –
боляче!
У розпливчатий щерба́нь
спогадів
Трансформують віражі
пам'яті.
Зе́рна щему та страждань
в оберті
Перемелють жорнові́
ка́мені...
25.01.2026
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2026
За мотивами вірша Артура Дмитровича Курдіновського
"Зустрічаю осінь"
До тебе йду я, розминувшись з літом,
Яке кивало п'ятами за тин,
Схопивши наспіх скриньку з малахіту,
У потойбічні ми́лячись світи.
За пру́гом десь під Мідною горою
Воно осяде в льосі ностальгій,
В печаль свою порине з головою
Над скринькою занедбаних надій.
А ти в цей час зустрінеш рятівницю –
Мене зустрінеш. Я до тебе йду,
Аби ти міг в обіймах відігріться,
Аби не мерло серце у льоду.
Я у чоло не стану цілувати,
Мої цілунки ніжні у вуста –
Ти в них відчуєш свіжий присмак м'яти,
День розпочавши з чистого листа,
В якому доля щось нове напише,
Аби навік забув про самоту.
До тебе йду я – зустрічай хутчіше
Свою кохану осінь золоту!
02.09.2025
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Зустрічаю осінь
Артур Дмитрович Курдіновський
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Тож чимчикуй! Мені тебе не жаль.
В сумному підземеллі, в темнім льосі
Померли сподівання всі мої.
Я зустрічаю рятівницю осінь,
Що розфарбує парки та гаї
У жовтий колір вічної розлуки,
Довіри до фантазій та химер.
Ніхто мені вже не зігріє руки,
Нема тепла і ніжності тепер.
Холодна осене! Твій подарунок
Так монотонно стукає у скло.
Я дякую тобі за поцілунок
Не у вуста знекровлені. В чоло...
1 вересня 2025 року
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2026
Моя бабуся була доволі набожною. Щодня перед сном вона ставала на коліна та по пам'яті читала молитви уголос. Я лежала у ліжку, отримуючи неймовірне відчуття умиротворення та надзвичайне піднесення від тих молитов. Особливо мені запало у душу віршоване звернення до Ісуса, яке пам'ятаю і досі слово в слово:
Ісусе, сило моя!
Прикра дорога цьо́го життя.
Тож поможи нам нею ходити,
Аби не впасти й не заблудити.
Бо й Ти, Ісусе, сам умлівав,
Як під тяженьким хрестом упав.
Тож поможи нам цей хрест носити,
Аби у горі не согрішити.
Бо на цій долині щастя нема,
Лише терпіння та боротьба.
Тож поможи нам у цій боротьбі,
А ми будем вдячні завжди́ Тобі!
Я не знаю хто є автором цієї простенької, але досить чуттєвої віршованої молитви. Чомусь не виникало цього питанням раніше, а тепер й спитати нема в кого...
18.01.2026
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055558
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2026
Дме ізнову ві́тер-галайда́
То в обличчя, то у спину...
Бачиш, я поволі стигну?
Кроком виміря́ється хода
Жартома...
Ба, дзиґльо́ваний авантюризм
До снаги вітрам – ймовірно,
В них жагучість непомірна.
Часом випробо́вує мій хист
Долі спис...
Дми сильніше, вітре! Просто дми
Й не питай чого я хочу.
Поспілкуємося мовчки
В збу́дливому по́шепті зими
Нишком ми...
12.01.2026
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2026
https://youtu.be/VAikeP1WxWU?si=kgLGL2R5NLI6ADrJ
Вкрився кригою маяк.
Збився з курсу мій вітрильник.
Все не те... і все не так...
То штормить, то дме повільно...
То ллє дощ, а то мете́...
Знову гойдалки емоцій.
Все не так... і все не те...
В кожнім русі... в кожнім кроці...
11.01.2026
Невимовлене слово (куплети до пісні)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051584
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSg7uXgHV/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2026
Она сказала:
"Любите меня постепенно..."
© Серапион Чернокнижник
Кохайте мене, але поступово...
Поволі в камін підки́дуйте дрова,
Аби не згоріти ущент і завчасно
Від спраглих обіймів, цілунків... Незгасно
Хай пестить любові вогонь пломінцями!
Кохайте неквапно й водночас нестямно!
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2026
Я впізнала тебе одразу,
Але згодом не склалися пазли.
Я й подумала: ти – не ти.
Але зараз з'явились знаки,
Які мають певні ознаки,
Тільки плутаються думки.
Звісно, маю я насторогу,
Бо давно розійшлись дороги.
Може, це лише дивний збіг?
Я не вірю тому, що бачу.
В паралельному світі наче
Доля здійснює знов забіг.
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2026
Ми зустрілись мимохіть,
Як колись, у парку.
Знову поваб, знову хіть...
Навіть стало парко.
Ти спитала: "Справи як?"
"Бач – кажу – не спився!"
Ти промовила: "То знак –
Нещодавно снився."
Я кажу тобі: "Ай лав!
Не пішла б від мене,
Я б до ніг твоїх поклав
Усю ейкумену!"
Ти зітхнула, та чомусь
Посміхнулась хмуро:
"Я ж на помилках учусь...
А ти, може, гуру?"
Я всміхнувся теж, але
Трохи бадьорі́ше:
"Як кохатимеш мене,
То складу я вірша
Про взаємини, які
І богам не снились..."
"Аж настільки ми близькі?
Чи надовго, милий?" –
Перебила ти мене
Та поцілувала –
"Все минає. Й це мине.
Чи тобі замало?"
04.10.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2026
https://youtu.be/GwmO3TOe2oo?si=NImg3xuQlbWab_sn
Дощ січе по трав'яній шагре́ні,
Час збігає без зупинки.
Приховай у потайній кишені
Літа красного шматинки.
А коли я одягнуся в кригу
Й увінчаюсь льодоцвітом,
За сюжетом відтвори інтригу
Та дістань шматинку літа,
Замість цукру поклади до кави,
Щоб відчути смак морелі
Й сонця дотики теплом ласкавим
У холодній атмосфері.
2025 р
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSq2utRJ4/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2026
На сторінка́х розгорнутої кни́жки
Наочні ілюстрації думок.
Матуся там дитя вкладає в ліжко
Та зорі в небі сходяться в танок.
На сторінка́х розгорнутої кни́жки
Лишила юність змазані сліди,
Немов навшпиньках плентаючи нишком
Крізь мріяння химеристі сади.
На сторінка́х розгорнутої кни́жки
Надба́ння й втрати, сповідь, каяття,
Шапли́к печалі й радощів пів діжки.
Ця книга зветься "Про́явом буття".
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2026
Розбите дзеркало між нами.
Уламки скла упали долу.
Ніч розчиняє етанолом
Коштовні смоли
Чуттів, що викохані снами.
А дзиґа днів снує по колу.
Кров поглинає охололу
Пітьма спокво́лу.
Розбите дзеркало між нами.
* * *
Розбите дзеркало. Невідворотна втрата.
Наш слід лишився в задзеркаллі.
Пульсує пристрасно твій відчайдушний кратер,
Жага стікає по спіралі
Єства гарячого під монотонність скрухи.
Хімічний рівень – мла відчужень –
Гальмує про́яву чуттів фантомні рухи
Гіркою тишею байду́же.
Розбите дзеркало. Невідворотна втрата.
Дрібних уламків вже ніколи не зібрати.
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2026
Мені знову наснились блавати*
Поміж зрілого жита у полі...
Ніби очі твої волошко́ві,
Мені знову наснились блавати...
Та чи доля у тім винувата,
Що усе промайнуло поволі?
Сантименти відцвілі та кволі...
Та чи доля у тім винувата?
Чи були ми готові до втрати,
Чи втрачали себе мимоволі?
Все хотіли уникнути болю...
Чи були ми готові до втрати?
Мені знову наснились блавати...
09.01.2026
*блава́т – волошка
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSCaREQqa/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2026
Обволікаюся блакиттю сновидінь,
Так, ніби всотую одвічну неба синь.
Таємні сходи в'ються серпантином.
Пухкі хмарки навколо мене плинуть.
Усім єством пірнаю в бе́згомі́нь*.
В аквамариновому о́бширі небес
Хвиль просторових надчуттєвий перепле́ск.
Чарують погляд сходи лазуро́ві.
Немов магнітом ваблять при розмові
Істоти дивні з позаземних п'єс.
Блава́тний* по́лумінь розі́скрених світінь
Полонить се́рденько в обіймах сновидінь.
У бе́змір в'ються сходи вертикальні –
Ув інші сфери, в зо́ряну реальність,
У досконалість світови́х творінь...
08.01.2026
*бе́згомі́нь (поет., подвійний наголос) – те саме, що безгомі́ння.
*блава́тний – блакитний, волошковий.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2026
https://youtu.be/5NIiSkgTysQ?si=aCDnNxPzUe7m-9vt
Над обрієм висне промовиста тиша.
Обпалені крила у сутінках тліють.
А вітер рогіз понад ставом колише,
Де води глядя́ть сновидінь ностальгію.
Я знаю давно про минучість усьо́го –
Приходить нізвідки та йде у нікуди.
А сутність чуттів надзрадлива та вбога.
Фуду́лія в нас проти по́слуху ю́дить.
Упо́перек течі не варто рушати.
Поступишся долі – отримаєш бонус.
Не за́вжди доречні прозористі шати.
Вдягатися треба завжди́ по сезону.
Дивлюся у воду та бачу, як небо
Єднає навік Сарасва́ті та Бра́хму.
А я абстрагу́юсь свідомо від тебе.
Зануритись в тишу – усе чого прагну.
2025 р
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSbNy3Som/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2026
https://youtu.be/FcVzVngpq6I?si=dwrWeCT2vuoq39w8
Сиджу на вершечку свого сьогодення,
Дивлюсь у минуле неначе з гори...
Смирення душі – життєдайне смирення –
Мого існування живий алгоритм.
А Бог – всюдисущий. В потоці проявлень
Відчує присутність смиренна душа.
Лише усвідомлення куце та в'яле
Нічого не бачить окрім фетиша́.
Я місячним сяйвом уп'юся у повню,
Знеболена думка полине в етер,
А чашу сердечну по вінця наповню
Смиренням, якого бракує тепер.
2025 р
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSqwtjDJh/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2026
У проміжок часу від з'яви до скону,
Де вади нас втримують у ланцюгах,
Поєднані душі кармічним законом
В суміжному колі долають свій шлях.
Побу́дки душі́ не завжди́ бездоганні
Лишають в етері прозору каме́дь,
Де смак металевий сталевих кайданів
Приправа з ілюзій приглушує ледь.
А ми в протилежні зринаємо далі,
Але нас тримає кармічний ланцюг
У нашому прояві недосконалім
Поміж нескінченних двоколірних смуг.
Життєвих шляхів нелінійні процеси
У просторі-часі формують спіраль,
Де в русі циклічнім народжує сенси
Проявлень кармічних дієва мораль.
Кармічний ланцюг нескінченного циклу
Тримає у зв'язці причини причин,
Де сутність свідому до наслідків звиклу
Звільняє від пута ефект височин.
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2026
Синтез стихій. Єдність світів.
Вищих сентенцій суть.
О́берт нови́й, сходи круті –
Самопізнання путь.
Крок уперед. Зайвий баласт
Скинути треба з пліч.
Дійсність, яка вад позбула́сь,
Спалює в попіл ніч.
Часу петля. Сходи спокут.
Долі шляхетний жест.
В іншому дні зараз і тут
Вгору несу свій хрест.
Тиха хода. Стиглі думки.
Цінних уроків сенс.
Подих тривкий, стогін ламкий –
Пише душа есе...
06.01.2026
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2026
Вікно. Гасниця. Ніч. Дорога.
Яка різниця – сон чи спогад?
Петелька часу. Хвиля ме́нту.
Ізнов авансом сантименти.
Стілець. Підлога. Тінь. Підбори.
Узір убогий серце морить.
Раха́т-луку́му смак солодкий.
Гіпюр. Парфуми. І-ді-о́тка!
2025 р
Вже ніч (куплети до пісні)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054518
Пісні (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSCRQB6uB/
https://vt.tiktok.com/ZSCRQM4st/
https://vt.tiktok.com/ZSCRQDyoD/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2026
Там, де блукають ду́ші у пітьмі,
Шукають вихід з лабіринту снива,
Де підсвідомість надто галаслива
Перечить вперто шепоту терпінь,
Де плин думок у часі в'є шпагат
Який петлею над тілами висне,
А у нотатках долі слово прісне
Вдяглося в мотлох з емоційних шат,
Там німото́ю в кра́пельці води,
Що у прозорість вбрана кришталеву
Над невиче́рпним океаном мрева,
Наснюсь тобі у млосний час доби:
Відчуєш безголосся говірке́
У просторовій тиші піднебесся,
Але навряд чи вгору піднесешся,
Коли чуття утримує гірке...
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2026
Плетени́цею повисли зорі
Над охля́лим у спеко́ту степом,
Де мелодія життя в мінорі
Розливається повільним темпом
В такт сповільненого ритму серця,
Там, де сум вповзає в душу змієм,
Де тотем снаги у порох стерся
Й мить журлива у долонях мліє.
Ну а ніч у порожнечі темній
Утопила збайдужілі очі,
Де із порохом снаги тотема
Забавляється вітрисько мовчки:
То підніме та вгорі закрутить,
То потягне вздовж роздолля вдалеч –
Лиш думок, що ув обіймах скрути,
Не розвіють шалапутні чвали.
Отакі чуття вирують в душах,
Що в жалобі опинились нині,
Їх навряд чи казочки́ зворушать
Про красу буття та часу плинність,
Бо війна у їх житті лишила
Невиправний слід, нестерпні рани,
Разом з кров'ю біль тече по жилах,
Бо їх світ в безкраїй траур вбраний...
2025 р
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZS4Vqn4De/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2026
Каракаті кати ці
Бідній каракатиці
Вділи каракати ці.
Кара-каракатиця
Хай за рифи катиця,
Де її чорнильницю,
Барвову мастильницю,
Сепію-красильню цю,
Абсорбує матриця.
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2026
Ач, на носик сів мікробик
Та хотів розкрити дзьобик.
Тут я носик почесала
І мікробика не стало.
Є мораль у цих рядках:
Аж ніяк мікроб не птах.
Знати треба, де сідати
Та й ще дзьоба розкривати.
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2026
А знаєш, що мене бентежить? –
Умовне почуття провини,
Що не знаходить спокій ме́жи*
Буденних установ рутинних.
Тоді здавалось, я – богиня,
Яка керує фарсом долі,
Але моє – заскро́мне – вміння
У цій багатозначній ролі,
Де в низці слів полісемічних*
В намисто зібрані всі сенси,
Які про безпорадність свідчать
Подій в останнім акті п'єси.
Я не знаходжу спокій ме́жи
Буденних установ рутинних.
А знаєш, що мене бентежить? –
Мифічне почуття провини.
*Ме́жи́ – між
*Полісемічний (від гр. polysemos "багатозначний") –
це термін, який описує слово або мовну одиницю, що має кілька значень.
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2026
Пишіть з помилками.
Мені воно нащо?
Під бритву Окками
потрапити краще,
ніж струнко лягати
під ржаві ж бо цвяхи,
якими завзято
катують невдахи,
за те, що ти вади
стрижеш мов цирулик.
Під спів канонади
я множусь на нулик.
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2026
https://youtu.be/JNIcgrW7EsA?si=GiqvPrsahg8sW5pO
Не буди в мені вулкана*.
Він, мабуть, сто років спить –
Щось собі тихенько снить,
У прозору кригу вбраний.
Не буди в мені вулкана.
Сенсів лави не чіпай.
Хай тебе зігріє чай.
Я ж у кризі бездоганна.
Не буди в мені вулкана.
Не випробуй лід на міць,
В нім відьо́мських таємниць
Чар*, що вводить ув оману.
Не буди в мені вулкана.
Резонансу не жадай.
Ритми подиху бодай
В просторовім часі кануть.
Не буди в мені вулкана –
Полум'яного єства.
Сутність істини проста:
В мене зовсім інші плани.
Не буди в мені вулкана...
2025 р
*"Не буди в мені вулкана" – це як "не буди в мені звіра". Тут вулкан постає в образі живої сутності, яка спить у глибині душі.
*ЧАР (перен.) – те саме, що ча́ри.
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSVKnyo1C/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2026
Вже ніч.
Мли плед
впав з пліч
ледь-ледь.
Я йду
у сон,
де дум
твій схрон.
П'ю я
без слів
до дна
чар снів.
Дим свіч
крізь ляк
йде пріч
так-сяк.
А час
мов хміль.
Для нас
крізь біль
мрій бриг
де-де
у ріг
свій дме.
Мов мед
твій спів.
Мли плед
між снів
сяк-так
впав з пліч –
це знак,
в тім річ.
2025 р
Вікно. Гасниця. Ніч. Дорога (вірш узятий за приспів)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054741
Пісні (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSCRQB6uB/
https://vt.tiktok.com/ZSCRQM4st/
https://vt.tiktok.com/ZSCRQDyoD/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2026
Передмова:
Наш поетичний діалог
Колись був справжнім та красивим.
Тепер пишу його за двох,
Бо ця війна усе змінила.
Він:
Хижий птах подій жахливих
Розпростер у небі крила,
Проковтнувши зорі й місяць,
Ніби чорна хмара висить.
Сновидінням йду крізь ночі,
Щоби вздрілись наші очі
В ефемерному склепінні,
Там, де радощі нетлінні,
Там, де ми щасливі разом
Почуттів складали пазли
В спільну образну картину
Поетичних ритмів плином.
Повертаюся в роздолля,
Де колись звела нас доля,
Слід лишаючи у файлах,
Де ми віршами кохались...
Вона:
Хижий звір в лиху годину
Все полює без упину,
В темній рикаючи хащі,
Роззявляє чорну пащу.
Тінь негоди ходить слідом,
А між нами певна віддаль.
Сторінками часоплину
Крізь дощі до тебе лину.
У краплинчастім убранні
Дивовиддям на світанні
Обернуся та постану
Надчуттєвим океаном.
Хвиль його пестливий приторк
Не скасує долі вирок,
Пом'яне полеглі мрії,
Душі, втім, на мить зігріє...
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2026
Шерхле слово у спину мов постріл...
Ница думка екстремою в ноги...
Мружу очі, вглядаючись в простір,
Намагаюсь розгледіти "бога",
Що створив недоладну буттєвість,
Примітивних систем існування,
Де потрібні яєчка сталеві,
Бо цей світ схожим є на ковальню.
2025 р
Надихаюсь досвідом
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059760
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxfL6mmB/
Пісню згенеровано нейромережею Suno
Авторське право на пісню належить автору тексту пісні Олені Студниковій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2025
Там, де ллються дифірамби через край,
На недоліки у віршах не зважай,
Ложку дьогтю в діжку меду не клади
(Ліпше меду передати до куті) –
От тоді для всіх приємним будеш ти.
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2025
Земля прогрілась мов пательня,
А я босоніж вийшла на ділянку.
Тож як пече у стопи вельми!
І чом взуття облишила на ґанку?
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2025
Вітрик бає
легковійно на загал,
промовляє
увереджено до тиші:
"Чом ти, леді
нерухомо-мовчазна,
в сивім пледі
атмосфери прісно висиш?
Я до тебе
залицяюся давно,
зорі з неба
дістаю тобі щоночі,
ну а вранці
сповиваю у рядно –
нуль реакцій,
ніби дійсно хтось наврочив."
Втім, промова,
що була на весь загал,
щемним словом
не зворушувала тиші.
Тож від люті
легіт втілився у шквал
та на лютні
не бряжчить, а тільки свище.
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2025
https://youtu.be/QZ1nXh-oZsk?si=H7FVgjEo6ylIrhMJ
Поринь у глиб ясни́х думок...
Відчуй момент душі прозріння...
Зроби хоча б один ковток
Самопізнань на цьому рівні...
Гортай у просторі уяв
Чернетку о́бразів одве́ртих...
Там Бог усіх нас обійняв
У нескінче́нній круговерті...
Лови за хвіст одвічну мить...
Чуття окрилі виколисуй...
Нехай єство красою снить
У хвої ягідного ти́са...
28.12.2025
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSpmKLng2/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2025
З лабіринту ілюзій чимало зиску –
Шлях реально дзеркалить психічний стан.
Розіб'ється об скелю, немов сапса́н*,
Думка та, що найбільше на тім'я тисне.
Усвідомлення створює взне́слий настрій –
Лабіринту ілюзій яв супроти́.
В центрифузі подій єство вберегти
Допоможуть супокій та безпристрасність.
А на дворі морозяно. Ох і дю́дя!
У вовня́не кашне́ я ховаю ніс.
В лабіринті ілюзій складни́й хімізм,
Він впливає на збудний процес у грудях.
Обертаю на ві́рші життєву прозу,
Коли простором ллється чуттєвий блюз.
Час від часу, здається, втрачаю глузд –
Лабіринтом ілюзій блукає розум...
27.12.2025
*Сапса́н – птах родини соколових; справжній сокіл.
"Чорногуз, втративши подругу, часто-густо залишається зимувати біля її мертвого тіла. Соколи-сапсани, беркути в аналогічних випадках розбиваються, кинувшись з висоти на стрімчасті скелі." (з науково-популярної літератури)
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2025
https://youtu.be/pa9g6KKWXCY?si=xG4adRw151V2Qr1J
Не треба дивитись у просторінь
Очима вологого о́пару,
Хай смуток іде собі осторонь,
Вичитує доленьку програну
Й у далечі за полонинами
Шукає прихилище відчаю,
Де довгими млистими днинами
Стліває, довірившись ліченню.
Дивись у майбутнє з надією
В години випробувань долею.
Недуг подолати зуміємо
Та душу підживимо втомлену.
Не треба дивитись у просторінь
Очима вогнистого о́палу,
Хай злоба іде собі осторонь,
Стежину обвуглює стоптану.
2025 р
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSqsr54GK/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2025
Я не хочу нічого казати,
Зрозумілим є все і без слів.
Нам траплялось з тобою літати,
Але ти назавжди відлетів.
Десь мандруєш в краях позаземних,
У міжзорянім просторі слід
Залишаючи в інших системах.
Ну а я... то уплав, то убрід...
Моя зірко, мій ангел небесний,
Пам'ятаю я очі твої,
Наші лагідні зими та весни,
Й приголомшливу звістку вночі.
Я не хочу нічого казати,
Зрозумілим є все і без слів.
Нам траплялось з тобою літати,
Але ти назавжди відлетів.
2025 р (насправді вірш написаний дуже давно, лише трохи його відредагувала, намагаючись кардинально нічого не змінювати)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2025
Доведи ж бо мене до сарказму,
До уїдливої насмішки.
Доведи до ядушного сказу,
Щоб дістав собі на горішки.
Доведи ж бо мене
до сарказму!
Доведи ж бо мене до сарказму,
Щоб відчути мою спроможність
Мефістофельську видати фразу
До мурашок у слові кожнім.
Доведи ж бо мене
до сарказму!
Доведи ж бо мене до сарказму,
Щоб отримала кайф у глумі,
Від шаленого ентузіазму
По собі лишаючи струмінь.
Доведи ж бо мене
до сарказму!
2025 р
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSCs31dG9/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2025
https://youtu.be/1X5iNqD18l4?si=LZIpvEDPIGsV7QKk
Як вдало складаються пазли
Припущень з детальним змістом.
У роздумах жаристих в'язну,
Між нами здолавши відстань.
Там вітер гуде монотонно,
А дощик бриньчить на гуслях –
Уявлення сутність ґрунтовно
Доводити ніби мусять.
Гіпотез незміряну низку
У просторі тягне думка.
Але не вбачаю я зиску,
Діставшись призначень пункту.
Тебе не застати удома,
Бо ти світовий скитальник.
Проте, ми пізнали натомість
Природу речей банальних.
Коли не судилося разом
Складати картину світу,
Втрачають забарвлення пазли.
У трансі не відігрітись.
Думки спонукають до дії,
А потім руйнують міфи.
Я пазли складати умію,
Та в тому замало втіхи.
Тож, бач, додаю для балансу
У творчість мінорні ноти,
Тримаючи в пам'яті згаслу
Надію на теплий дотик.
2025 р
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSqs6pgxd/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2025
Чи то приречені на порожнечу...
Чи хтось навчив обходити граблі...
Без зайвих слів наважились на втечу
Та розійшлись, як в морі кораблі.
Твій берег – лівий, мій напроти – правий.
Зв'язку нема. Та ніби все гаразд.
А щоб спитати: "Як у тебе справи?" –
Для нас тепер повнісінький маразм.
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2025
Вчора снивсь мені агент кохання
Ангелоподібного зразку
З дуже дивним функціонуванням,
Принципу якого не збагну.
Увійшовши крізь вікно до хати,
Втратив миттю в ній орієнтир.
Й ніби мав би щось мені сказати,
Замість того, ротика прикрив.
У квітчастий обрус втупив очі,
Буцім сканував палітру барв.
Згодом розчинивсь у хащах ночі.
Чом приходив, так і не сказав.
2025 р
Пісні (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxACbEpF/
https://vt.tiktok.com/ZSxACG84P/
Пісні згенеровано нейромережею Suno
Авторське право на пісні належить автору тексту пісень Олені Студниковій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2025
А наші вірші
живуть своє життя –
насичене,
виразне, бездоганне.
Палке кохання,
надії, сум'яття
гаптуються
у збудливий світанок.
А наші вірші
живуть своє життя
у просторі
казково-феєричнім.
Душевна щирість,
відвертість каяття
відлунюють
у ритмі поетичнім.
А наші вірші
живуть своє життя
в миттєвостях,
які вже промайнули.
Нове формує
реальність сприйняття
у поділці
між зараз та минулим.
А наші вірші
живуть своє життя,
в безмежності
утримують змістовність.
Там час збігає
у сферу забуття
та слухає
віршовану безмовність.
А наші вірші
живуть своє життя...
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2025
Я пригадую море піни́сте,
Під ногами вологий пісок,
Голубливість очей променистих,
Коливання тремкі в унісон.
Я пригадую мову приязну,
Хоч до серця бери прикладай,
Плин безмежного ентузіазму,
Та чуттєвість, що ллється украй.
Я пригадую, що заманеться,
Хай насправді цього не було,
Та уяви цятковані скельця
Візерунком беруть у полон.
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2025
Небо вранішнє хмари кутають.
Дощ накрапує на чоло.
А на хуторі, а на хуторі
Об'явилося НЛО.
Візерунками поле стоптане,
Мов розшивка на полотні.
Дивні символи вздовж і впоперек
На смарагдових врунах тлі.
Позбігалися хуторяни та
Обмірковують інцидент:
Може, Стець зі скляного дзбаника
Знову пив Ориськи абсент?
Може нечисть шастала сходами? –
Певно то відьмацький обряд.
В прибуття енелошних гоблінів
Свято вірить дядько Остап.
Небо вранішнє хмари кутають.
Хутір збуджено гомонить.
А під рутою, а під рутою
Причаїлися жартуни.
Причаїлися, посміхаються.
Дощ накрапує на чоло.
Люди казяться, люди лаються,
Дискутуючи про НЛО.
2025 р
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxAX9TY8/
Пісню згенеровано нейромережею Suno
Авторське право на пісню належить автору тексту пісні Олені Студниковій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2025
Бачить лиш краєць дороги,
Той, хто дивиться під ноги.
Хто не дивиться під ноги,
Бачить все, окрім дороги.
2025 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2025
Надихаємось снами зимо́вими
У полоні мрійливих безсонь...
Навіть тиша наважилась мовити,
Щоб відчули душею вогонь
Та пірнули у пломінь, кохаючи,
Зігріваючи простір думок,
І на крилах снаги поміж сяючих
Промінців щоб торкнулись зірок...
Вже поснули дерева оголені –
Краєвид в стилі ню далебі́*...
Ти до мене пригвинчений долею,
Я підшита під ко́мір тобі...
21.12.2025
*Далебі́ – правду кажучи, справді, дійсно.
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxAQeMjk/
Пісню згенеровано нейромережею Suno
Авторське право на пісню належить автору тексту пісні Олені Студниковій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2025
Вже позаду іще одна осінь...
Не змінилось сливе́нь* нічо́*...
Бач, кохаю тебе я і досі,
Незважаючи ні на що.
Як дивлюся у зоряне небо,
То звертаюся до зірок –
Все питаюся в них я про тебе:
Чом жада́них нема звісто́к?
А зірки поглядають байду́же –
Не діждусь від них абреже́*.
Бач, тебе я і досі... і дуже...
Ну а ти мене, ма́буть, вже...
21.12.2025
*Сливе́нь – те саме, що майже.
*Нічо́ (займ. запереч., діал.) – нічого.
*Абреже́ (полігр.) – короткий зміст розділу твору,
поміщений між його заголовком і текстом.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2025
Мені на згадку
лишились ві́рші –
поміж світами на межі́
магніт потужний для душі.
Таких поезій
не пишуть інші...
Мені на згадку
лишились ві́рші...
Вони для мене –
безмежний Всесвіт,
магічна сфера чарівна́,
навкі́л життєвого човна
космічних ритмів
шалений плескіт...
Вони для мене –
безмежний Всесвіт...
Мені на згадку
лишились ві́рші –
понадчуттєвостей потік.
Я в них закохана навік.
Таких поезій
не пишуть інші...
Мені на згадку
лишились ві́рші...
20.12.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2025
Перший сніг, як перше кохання,
Палантином ліг на подвір'я,
Перехоплюючи диха́ння –
Та лишилось лише ганчір'я
Від накидки то́ї до рання.
Кожен рік, як дитя, радію
Снігу першому... навіть дивно...
Та чи є для душ терапія
У переглядах кінофільму
Про наївні дитячі мрії?
Неможливо переписати
Цей сценарій, сюжет змінивши –
В нім життя від страти до страти –
Але й далі цвістимуть вишні
Та лунатимуть днів сонати...
15-16.12.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2025
Надво́рі вогко. Холоднеча.
А я в теплі́, але без світла.
І думка дивом гріє плечі –
Її люб'язність несусві́тна.
На підвіконні блима свічка.
В кутку гасниця палахкоче.
А за вікном чаклує нічка –
В мені єство її жіноче.
В руці тримаючи люстерце,
Пускаю зайчика по стінах –
Нехай розрадить трохи серце
Й упорядкує мікроклімат.
Лоскоче душу чортенятко,
Що оселилося між ре́бер.
Моє примхливе солодятко*,
Мені в твої обійми треба...
13.12.2025
*Солодя́тко – коханий, кохана.
Пісні (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxDeFxcm/
https://vt.tiktok.com/ZSxDed6Fs/
Пісні згенеровано нейромережею Suno
Авторське право на пісні належить автору тексту пісень Олені Студниковій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2025
Тихесенько співає дощ грудневий.
Читає вирок у повільнім ритмі доля.
Щоб до кінця зіграти вистраждані ролі,
Нам треба мати вкрай сталеві нерви.
Краплини, що народжені в коханні,
На недокоханість засуджені довічно.
По склу стікають почуттями символічно
Дві краплі, що в одну злили́сь востаннє...
12.12.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2025
Знов руйнуються мости
Ефемерні.
Хто проскочити не встиг,
Йде крізь терни.
А на березі на тім
Ілюзорнім
В неба просторі пустім
Тліють зорі.
Ти шукала, не знайшла
Квітку рути.
Опинилася душа
В шатах скрути.
Човен дум несе кудись
Течією.
Бути знову не клянись
Нічиєю.
Хай пливуть за небокрай
Дні поволі,
Тільки в дурня більш не грай
Проти долі...
11.12.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2025
То згубна звичка? Чи вплив на підсвідомість?
Чи то хвороба, що пустила метастази?
Мені б забути... усе... а я натомість
У тихім о́муті думок складаю пазли...
То ти – наркотик? Чи зілля приворотне?
Чи інфлуе́нца, що мутує нескінченно?
Мені би ліки... від чарів... я ж напроти
П'ю цей дурман немов настоянку свячену...
10.12.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2025
Я не порушу тиші мовчазної,
Яка насправді надто говірка́.
На тлі небес мереживо від згоїн
Поглине з часом зо́ряна ріка,
Яка текти́ме в бе́скид порожнечі
У шепітливім ритмі хвильовім.
Мов плед пухкий огорне ніжно плечі
Передчуття... Тож я не оповім,
Як утворились безголосі тіні
В безмовній сфері плинних міражів,
Де ритми хвиль ефірних в шепотінні
На довгу мить завмерли на межі́...
Я не порушу тиші мовчазної,
Яка насправді надто говірка́.
Коли в системі ритмів чути збої,
Мене тримає Господа рука.
Лише Господь веде крізь морок ночі,
Допомагає жити попри біль,
Той, що блокує м'язи тіла мовчки,
Коли зіграла доля оверкі́ль*.
04-08.12.2025
*Оверкі́ль (мор.) – перевертання судна кілем догори.
*Зіграти оверкіль (морський жаргонно-жартівливий афоризм) – перевернутися (про шлюпку).
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2025
https://youtu.be/fy-txAUgt4A?si=8FGa04v5S06qv00f
https://youtu.be/jeYKV5t-_cg?si=-ZEoyIm1P1XYdpDB
О жінко-загадко! Тебе не осягнути.
Ти мешкаєш у вигаданім світі.
На схилах скелі повсякденної спокути
Ти рідкісним є видом апофі́тів.
Думки примхливі у нестриманому плині
Здіймаються у небо неозоре,
У глиб пірнаючи, розщеплюються в синій
Туманності, утворюючи море
Уяви щедрої на образи пластичні,
Які переплелись у часі в'юнко.
Вони захоплюють в полон чуттів навічно –
Їх власниця природжена чаклунка.
03.12.2025
Пісні (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSVGyHHBf/
https://vt.tiktok.com/ZSVGymR3y/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2025
Бездонна чаша помилок,
Та найвагоміші в минулім.
Спокута ніби кип'яток –
Вже по інерції ковток
Роблю у настрої понурім.
Та чи втамую спрагу цим
Незаперечно-сталим дійством?
Епізодичних спо́мок плин...
В повітрі відчуваю дим –
Хтось знову палить пріле листя.
А ніч карбує між зірок
Сакральний знак сердечним ритмом.
Бездонна чаша помилок...
Спокута ніби кип'яток...
І на екрані виснуть титри...
28.11.2025
Пісня (відео) тут:
https://vt.tiktok.com/ZSxDRmbAD/
Пісню згенеровано нейромережею Suno
Авторське право на пісню належить автору тексту пісні Олені Студниковій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2025
Ми у незворотному процесі
Спільного згасання почуттів.
Наша роль у цій банальній п'єсі –
Догорати й тліти мов свічки,
Що коптять в кутку на заднім плані
Бутафорій вдаваних фортець.
Ну а доля все шліфує грані
Наших зледенілих двох сердець.
А зима вже майже на порозі,
Тож не сподіваюсь на тепло.
День новий завертиться у прозі
Та поляже на холодне тло,
Де на першім плані грають тіні –
Вигадані ролі не для нас.
Та чи ми з тобою в тому винні,
Що вогонь чуттів вже майже згас...
28.11.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2025
Підтесала я гострі кути...
Підлатала пошкоджену стріху...
Отепер ми з тобою на "ти",
Мого серця розрадо та втіхо!
Розчинилася мли пелена
І з'явилося сонце у небі...
Я нарешті торкнулася дна...
Мені більше нічого не треба!
Відлягло... попустило... зійшло
В небуття відчуття недоречне...
Трансформуюча мить ста́тус-кво́ –
Це розв'язка вузлів, а не втеча!
24.11.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2025
https://youtu.be/UfRaXrDuMiY?si=RxC9u0MBcq4GyY7P
Я тобі нічим не дорікаю –
Знаю, в тім моя вина...
Бачиш, вороння́ зібралось в зграю?
Йде зима...
Я напевно маю відпустити
Синю птаху – хай летить!
Просіваю спогади крізь сито...
Серцю, цить! –
Не порушуй сталого мовчання,
В час, коли говорить тиш.
Твоя роль – віддатись на заклання.
Тож облиш –
Стогін твій навряд чи допоможе,
Мить не повернеш виття́м.
Рватись на частини нам чи гоже –
Бач, стіна?
А колись ходила я крізь стіни...
По вугіллю крізь вогонь...
Бачиш, зупинився наш годинник? –
Знак либонь...
Тож на чудо сподіватись марно.
Вітер ув обличчя дме...
Розташовані навік полярно –
От і все...
23.11.2025
Чуття мінливого убогий епілог (текстовий фінал пісні)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040062
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSpu18YUd/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1052142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2025
Переді мною чистий лист,
Але не знаю, що писати...
Свідомість наче у вогні...
Пробач мені...
Пробач мені безглузду гру,
Не вмію я красиво грати...
Усі ці витівки дурні
Пробач мені...
Не хочеться бруднити лист
Думками, що гойдають настрій...
Тож маю тліти в німоті...
Пробач мені...
23.11.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2025
Чи збіги знакам рівноцінні?
Їх стільки, що аж гай шумить!
Минуле поруч ходить тінню
Й поло́хає новітню мить,
Так ніби грається з тобою,
Аби не мала супокою
Привиддям на шляху стримить*,
Облудні знаки підкидає,
В оману вводить ніби біс.
Аби душа блудила плаєм,
Мара́ веде її за ніс.
Тож у розбитого корита
Гештальт напевно незакритий,
Якщо життя пішло навскі́с...
21.11.2025
*Стримі́ти (розм.) – перебувати де-небудь (про чиюсь небажану, надокучливу, недоречну, постійну і т. ін. присутність).
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2025
https://youtu.be/Ig32g1s_rlA?si=3FVHy58k7dDPlica
О уяво, ти – невгамовна!
Все мандруєш по́між зіро́к:
То полинеш в сузір'я Овна,
То у Риби робиш стрибок.
То у возі Чумацьким Шля́хом
З чумаками їдеш по сіль,
То зненацька за синім птахом
В Гончі Пси рушаєш одті́ль.
То в потоці метеоритнім,
Швидкість світла здужавши, мчиш
Крізь туманність, в космічнім ритмі
Поринаючи в повну тиш.
То будуєш світи паралельні
У безмежнім просторі, то,
Подолавши проходи тунельні,
Осягаєш і́сти* плато́*...
20.11.2025
*Ість (філософія) – в окремих випадках може означати "безпосереднє осягнення істини без досвіду і логічних умовиводів".
*Плато́ – підвищена рівнина з плоскою або слабохвилястою поверхнею, що відмежована від навколишніх територій крутими уступами.
Пісня (відео) також тут:
https://vt.tiktok.com/ZSb5GY7HN/
Автор тексту: Олена Студникова
Музика та виконання: Suno AI (Платна комерційна ліцензія Pro)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1051840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2025