| Сторінки (9/852): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Розірвавши міркувань зоряне монисто*,
В небі жевріє світань яро, променисто.
Смужка обрію жахтить, кров'яніє ранок –
Одягає жвава мить мантію багряну.
Розгортає дня бутон пелюстки привітні,
Розганяє мрячний сон ув імлі всесвітній.
Маковіє небосхил, далеч рум'яніє.
Вітер віє, що є сил – змін навкруг воліє.
Розірвавши міркувань зоряне монисто,
В небі жевріє світань – яро, променисто!
19.02.2019
*СВІТА́НЬ - те саме, що світа́нок
*МОНИ́СТО - те саме, що нами́сто
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2022
Бог милосерднее в отличие от нас –
Лишён предвзятости в суждениях.
Не всё то истина, что видимо для глаз,
И относительны все мнения.
Нам часто кажется, что мы творим добро –
Со злом мы боремся отчаянно.
Нам часто кажется, что нам не всё равно,
Но это духа неприкаянность
Туманит разум, искривляя зеркала,
Душой в которые мы смотримся,
Где в отраженьях искажённого стекла
Пренебрегаем цветом Лотоса...
Мир искривлённых затуманенных зеркал
Нам извращает восприятие.
Мы в предрассудках прозябаем, но финал
Неотвратим для психопатии.
Нет, не теряю я надежды на рассвет –
Грядёт Майтрейя! Просветление! –
Светило Истины прольёт на землю Свет
И прекратится духа тление!
07.08.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967535
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.12.2022
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMk8Mv2XC/
https://vm.tiktok.com/ZMBNY3Yqt/
У тужну годину речей силуети
складалися в пазли для створення фобій...
Зійшов зі сторінки старої газети
зажурливий привид в жіночій подобі.
Пронизливий погляд прискорив ритм серця –
вогнем крижаним пломеніли зірниці
очей, що блищали неначе люстерця
від слізної течі струмками Срібниці*.
Щось трапилось там у минулім столітті,
чого не знайти на сторінці в газеті.
Душа відгукнулася полиску миті –
чуття вирували в бездоннім беске́ті*.
І навіть здалося знайомим обличчя...
і грація рухів... і постать тендітна...
в завершенні форм позаземне величчя...
і шовкова сукня сріблясто-блакитна...
П'янка поволока квіткових парфумів
в ряхтливому сяєві ніжної аври
ціною впізнання розвіяла сумнів –
світлішими стали потьмарені барви.
Північних відвідин містична суттєвість –
з'явилась нізвідки, пішла у нікуди.
Лишилася тільки поснула миттєвість
поміж статуетками сплячого бу́дди*...
29.12. 2020
*Срібниця - річка у Турійському районі Волинської області, права притока Турії (басейн Дніпра),
формується з багатьох безіменних струмків.
*БЕ́СКЕ́Т - круте урвище, провалля.
*Зображення сплячого будди називається "Будда в нірвані".
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2022
Кошка гуляет сама по себе...
серою мышкой –
маленькой очень, но шустрой вполне...
даже уж слишком...
Кошка гуляет, а дождик стучит –
капельки мечет
в окна и крыши. Потухли в ночи
звёздные свечи.
Кошка гуляет – ей всё нипочём...
даже погода...
Просто сама по себе под дождём
у перехода...
06.08.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967458
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.12.2022
Заміна декорацій
на пе́дженті* подій...
Руда чекає за лаштунками на Білу...
А змінниця – до праці
не в дусі, хоч убий –
марнує тільки час в годину розімлілу.
Марудяться та скніють
миттєвості у днях
і майже знидів світ в потертостях буденних.
Хапаючи надію,
збирається на дах
скелет віджитих мрій ув образах трансгенних.
З пухнастим білим снігом
так хочеться зими...
І щоб кубло чортяче кригою скувало...
Обставин певних збігом
стикаємося ми
із купою ідей, що втілені невдало.
В полоні деформацій
не маючи надій,
шліфуємо в думках матерію згрубілу.
Заміна декорацій
на пе́дженті подій...
Чекають глядачі у сутінках на Білу...
23.12.2020
*Пе́джент - пересувна сцена у вигляді великого воза в середньовічному театрі.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2022
Не искажай словами мысль –
Она в словах невыразима.
Для нас простёрта неба высь,
Там в тишине все мысли зримы.
Там взгляды вглубь и кругозор
Намного шире... и не скушен...
А бессловесный разговор
сближает родственные души.
Там я и ты... там наше "МЫ"...
И знаем всё мы друг о друге –
До глубины обнажены...
Мысль горяча в сакральном круге.
И мы горим огнём Любви,
В ней созерцая сущность Бога.
Сердец пылающих огни
Не затушить. Словам убогим
Мысль Запределья велика –
Она в словах невыразима,
Когда влечёт за облака,
Где в тишине все мысли зримы.
Не искажай словами мысль...
06.08.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967367
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.12.2022
Маятник долі хитається,
настрій від того мінливий.
Місяць за дахом ховається
в час опівнічно-мрійливий.
Зорі байдуже полискують,
скипень напружує простір.
Висне півсон над колискою,
тіло в обіймах у млості...
Мить сновидінь наближається –
стислі думки вже спочили.
Півночі південь ввижається –
буцімто їх сполучили.
Доля розхитує маятник –
настрій буває потворним.
Лиш не вихляється пам'ятник
в час невблаганно-поборний...
07.12.2020
–––––––––––––––––
За ілюстрацію взята
картина Жозефіни Волл
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Из сложного узора на ковре
возник и развивался постепенно
сюжет забавный... и дождя амбре,
которым был надушен вожделенно
промокший плащ фантазии моей,
меня пленило с ночи до рассвета.
Ложился сон на душу как ел́ей,
реальность жизни растворивши где-то.
И мне казалось будто я не я,
и жизнь моя принадлежала мигу,
в котором иллюзорность бытия
листала для меня чудну́ю книгу.
Из сложного узора на ковре
сюжет формировался постепенно...
ночная глубина... дождя амбре...
и тихий ритм пульсации Вселенной...
Иллюзия покоя и тепла –
иллюзия смирения с душою,
сжигавшая реальный мир до тла,
где я сама себе была смешною...
04.08.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967262
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.12.2022
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhoGEn41/
https://vm.tiktok.com/ZMk4tNnKQ/
Оголена й одягнута водно́час
Спочила Папері́вка* у снігу.
Природа снів виразна та пророча,
але є те, чого я не збагну.
Можливо, я чогось не розумію...
Можливо, щось надумала собі...
Але мару́ в обіймах не зігрію,
бо ма́ри вислизають із обі́йм.
Думки́ не ті, були якими влітку,
крокують день за днем у холоди.
Та все ж тримаю стислу часом нитку
впродовж годин космічної доби.
Ймовірно, світ уяви мальовничий
в очах зіркатих креслиться дарма...
Ймовірно, вирази́стість їм не личить...
Либо́нь і сенсу в тій красі чортма́...
03.12.2020
*Папері́вка - сорт літньої яблуні.
–––––––––––––––––
За ілюстрацію взята
картина Жозефіни Волл
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
Черепаха, Че Гевара, чёрт, Чернобыль, человек,
Чупакабра, чакра, чары, чемодан, червь, чебурек,
Чресла, череп, член, чекушка, чмур, чечётка, чих, чадра,
Чрево, чудо, чин, частушка, чум, чесотка, чехарда,
Челядь, челюсть, чечевица, чоп, чернильница, чело,
Чукча, чача, Чичен-Ица, чай, черника, чтец, чеглок,
Чаша, чайник, чарка, чурка, час, часовня, чуб, чалма,
Чернобровка, чайка, чуйка, чан, чулан, чабан, чума...
Кто же я на самом деле?.. Помню, что на букву "ча"...
Вот сижу уже неделю – весь извёлся... жизнь – печаль!
03.08.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967167
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.12.2022
Часом інстинкти тваринні
гостро свідомість вражають.
Схильність до звірства в людині
імпульсом хибним вважаю
прояву мислень космічних,
тих, що сприяють Магніту.
В купі понять протирічних –
сутність природного світу.
Видима недосконалість
у недоробках проєкту,
втілену маючи сталість,
не досягає ефекту.
Лабрис* (сокира двосічна)
стесує крайнощі вчинків –
дія сакральна одвічна
за для нових розпочинків
матріархального культу
злагоди, миру, гармоній...
Слово із префіксом "ультра"*
у материнські долоні
сіяч кладе обережно.
Часом інстинкти вражають...
Нива життєва безмежна
всякого має врожаю...
25.11.2020
*ЛА́БРИС - подвійна сокира із двосічним лезом
(Американський археолог Марія Ґімбутас бачила в грецьких лабрисах відгомін доіндоєвропейського матріархального культу Великої Богині. З точки зору Ґімбутас та її послідовників, критський лабрис, повторюючи форму метелика, символізує материнський початок.)
*ультра (лат. ultra - далі, понад, по той бік) - префікс, що означає "над", "крайній", "за межами"
P.S.: Щодо ілюстрації, хочу звернути увагу на голову бика, яка схожа на жіночу репродуктивну систему... а сокира у формі метелика нагадує втілення душі (здавна душа уявлялася в образі метелика)... можливо в цьому і є сакральна символіка знаку...
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2022
Оно, конечно, можно и в окно...
Но дверь – она всегда надёжней.
Жизнь – экспериментальное кино,
Что с элементом непреложным:
На фоне кадров мелкие штрихи –
То не царапки на экране –
Возможно, то расплата за грехи...
И мысль шлифует духа грани.
Оно, конечно, можно и в окно...
Но дверь – она всегда надёжней,
Ведь выход там, где входу быть дано.
Не ошибись... будь осторожней...
02.08.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967076
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.12.2022
Тримаючи кульбабку у руках,
не те що дмухати,
я дихати боюся,
бо вбачаю
мінливість днів
та часу швидкоплинність...
Тримаю обережно,
хоч розумію,
що утримати летючки,
які підвладні вітру –
неможливо...
Одна за одною зірвуться в простір...
летітимуть, кружляючи в повітрі...
допоки
не пощезнуть з поля зору...
Раніше то було на радість...
Чому тепер
не тішить дійства неминучість?
Роки так схожі на оті летючки,
яких назад не повернути...
Тримаю у руках кульбабку...
Звісно,
Летючки є пристосуванням
для розповсюдження плодів...
У тому й сенс...
на то вона й сім'янка...
Треба дмухать...
Можливо
і моя душа-стеблинка
оголюється недаремно...
Нехай летять роки,
аби на користь...
Дмухай, Боже... дмухай!
Але стеблини
з рук не випускай...
14.11.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
Зимы предстоящей премьера,
Увы, вдохновляет не очень.
События лупят по нервам –
Прицельный удар многоточен
В плену повседневности серой.
И сердце в прохладе ментола
Под пряную изморозь стынет.
А вечер без света так долог...
Душа, как фитиль в парафине,
Имея парфюмные смолы,
Лишь тлеет, коптит и "плюётся".
Но дух, проходящий сквозь призму
Живительной влаги с колодца,
С говейным теплом к поэтизму
Стихами наружу прольётся,
В которых надежда и вера,
И стигмы святых мироточат.
Туран, Афродита, Венера,
Увы, вдохновляют не очень
В плену повседневности серой...
29.11.2022
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966989
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2022
Пада долу золотаве листячко жерде́лі,
Стійко висне у повітрі дійсності імла...
Ніжно па́морозь* яскриться, начебто зі скла –
Перший о́зимок* торкнувся простору парце́лі* –
Вкрились трави шовковисті розсипом срібла́*.
Тисне за́морозь* ранкова – сонячне проміння
Сліпить очі та не гріє – дюдя до кісток.
Думка в'яла чимчикує в поле за місток.
Ну а пічка надихає хмизу тріскотінням,
Клуби диму споряджає в небо до зірок...
12.11.2020
*ПА́МОРОЗЬ - іній
*О́ЗИМОК - заморозок
*ПАРЦЕ́ЛЯ - маленька ділянка
*СРІ́БЛО́ - слово з подвійним наголосом
*ЗА́МОРОЗЬ - те саме, що заморозок
––––––––––––
Ілюстрація:
авторське фото
––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022
Не льсти себе, на публику играя,
Владея мастерством искусной лжи.
В угоду тьме пришельцами из рая
Рядятся одержимые пажи.
Не льсти себе... не яблоком – огрызком
Твоя душа на капище легла.
Богиня лжи Апата* пала низко...
Не льсти себе, сжигая честь дотла.
29.07.2019
*Апата - в древнегреческой мифологии богиня лжи и обмана, дочь Нюкты, рождена без отца. Перед её кознями были беззащитны как люди, так и божества. Овладела разумом Зевса, за что впоследствии была сброшена им с Олимпа на землю. В мифе о ящике Пандоры Апата выступает одним из злых духов, выпущенных на свободу.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966903
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.11.2022
А мысли как птицы... расправили крылья...
Им всё бы кружиться над призрачной былью.
Курлыкают тихо, воркуют о чём-то...
И этому мигу хватило экспромта,
Где рифмы как перья в расправленных крыльях.
Звучанье свирели... душистость жонкили...
И синее небо, где мысли как птицы –
Неважно, быль-небыль – им всё бы кружиться...
27.07.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966824
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2022
Вже визрів плід осіннього світила
І майже впав за обрій днів.
З дерев пташисте листячко злетіло,
Навколо степ ущент змарнів.
У сни зійшла бувальщина казкова –
Поснули луки та гаї.
Птахи крилаті образу та слова
Летять у вирій – у краї,
Де сонце сяє, пестячи промінням,
В обіймах теплих мліє світ,
Який не знає мороку та тління,
Де листя не спадає з віт.
Країну ту я бачила уявно,
Коли пірнала в глиб думок,
Які мов хмари рухалися ставно
Та зникли в небі мов димок...
Вже визрів плід осіннього світила
І майже впав за небосхил.
З дерев пташисте листячко злетіло,
Але не мало льотних сил...
09.11.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022
дощ мрячи́ть*
дрібни́ми краплями
мов крізь сито...
час дзюрчить,
а лан під граблями...
вже аби́-то*...
ко́ци* мли
землею стелються
десь у річки –
в мить, коли
без вітру мелються
сталі звички...
дощ мрячи́ть,
вкриває ко́цами
степу плоскість...
час дзюрчить,
мандрує кльо́цами*
ле́гіт* млості...
довга ніч...
вже дме морозами
денна прірва...
звісна річ,
зігріє роздуми
в краще віра...
05.11.2020
*мрячи́ть - падає дуже дрібними краплями (про дрібний густий дощ)
*аби́-то - як-небудь
*коц - вкривало
*кльоц (діал.) - брус
*ле́гіт - легкий приємний вітерець, або те, що нагадує віяння легкого вітерця
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022
Пока миры плодит Вселенная
И жизни в ней мерцает свет,
Мы верим, что Любовь нетленная
Духовный ткёт иммунитет.
Огни энергий фейерверются...
Салютизирует поток...
И нам, как прежде, свято верится:
В искринке каждой – Сущий Бог.
Бутоны мыслей распускаются...
Струится дивный аромат...
А нам с тобой безумно нравится
Любимых глаз цветущий взгляд.
Во благо дней мир акварелится,
Насытив красками рассвет,
Когда мечтается... и верится,
Что ничего прекрасней нет!
21.07.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966721
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.11.2022
Добре світу хай буде –
Тиша, спокій усюди!
Розум Серця хай квітне,
Думка лагідна плідне –
Дбає долю урочу!
Наче мантру торочу:
Добре світу хай буде...
вересень 2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022
Клеточка чёрная, клеточка белая...
Серые будни, сойдите на нет!
Делаю ход, как всегда, неумело я
И получаю такой же в ответ.
Вряд ли шаги наперёд не просчитаны...
Искры азарта нам не потушить.
Многие вещи нечаянно считаны
С Хроник Акаши в чертоге Души.
Клеточка белая, клеточка чёрная...
Серые будни, сойдите на нет!
Позы изящные... жизнь плодотворная...
Мы продолжаем судьбы менуэт*...
21.07.2019
*менуэт - старинный французский танец
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966658
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2022
Життя попри все триває –
В цілому воно тривке.
Під гуркіт коліс трамвая
Виразне чуття тремке
В обіймах міцних тримає
Задумливого тебе.
А там за вікном вже осінь
Пожитки свої збира...
Химерники голі й босі
Дають хватком драпака.
Ще й нявка в одній панчосі
Спрожо́га* у вир стриба...
Вже паморозь на підході,
Клуби́ться дим з димаря
І начебто все у згоді
З циклічністю календаря –
В замряченій прохолоді
Обвуглений рік догоря...
17.11.2022
*СПРОЖО́ГА (рідко.) - те саме, що спрожогу.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022
Тот, кто курит для Вас фимиам*,
Совершает медвежью услугу*.
Похвала как душевный бальзам.
Фимиам Вас хвалящему другу
Вы придёте в ответ покурить:
Оба счастливы, на позитиве.
Сто́ит ли... мне для Вас говорить
Об услугах таких в перспективе...
19.07.2019
*В ироническом значении фраза «курить фимиам» означает льстиво восхвалять кого-либо.
*Медвежья услуга - фразеологизм, обозначающий услугу, повлёкшую, в конечном счёте, за собой негативные последствия для того, кому она была оказана.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966545
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.11.2022
В небыль и быль
каждения дым –
сжигая живицу, дыши!
Звездная пыль
песком золотым
осядет на берег души.
Тихая дрожь
по телу скользит –
пространство пленит нагота.
Ты приумножь
ночной реквизит
и просто скажи: "От винта!"
Близится даль –
воронка любви
миры поглощает собой.
Дымная шаль
в кристальной пыли
растает, как пенный прибой.
Нежится явь
в сплетении ног,
в слиянии душ возродясь.
До́рог мне сплав
"инь-ян" – он же Бог,
хранящий духовную связь.
В небыль и быль
каждения дым –
сжигая живицу, дыши!
Звездная пыль
песком золотым
осела на берег души...
19.07.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966487
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2022
Праворуч схил пологий...
Ліворуч крутояр...
Не дивлячись під ноги,
блукає поміж хмар
істота загадкова
фантомністю стежин,
що в'ються серпанково
поверх ламких крижин
в життєвім океані –
світ кригою надій
дрейфує ув омані
приречених подій...
Пологий схил праворуч...
Ліворуч... як завжди...
Хтось має бути поруч –
на мене ти зажди,
істото загадкова!
Мережками стежин
йдемо невипадково
в розквітлий сад жоржин,
де час складає повість
про днів шляхетний рух,
високу принциповість
та наш незламний дух...
19.08.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2022
Дзюркотіла цівка часу
у колодязь порожнечі
та доводила до сказу
нетерплячу спраглу нечисть.
Дзюркотінням дратувала
мракобісів несвідомих –
поетапно датувала
низку звершень послідовних...
А навколо зріли трави –
віддавали силу плоду.
Палахтіли від заграви
хмари, сходячи у воду.
Жвава річка вилась степом,
оминаючи криницю,
віддзеркалюючи неба
пурпурову багряницю...
21.07.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
"Любите друг друга – жутко разъединение."
Листы Сада Мории. Зов
Мы укором на укор
Дни до тла сжигаем.
И война как приговор.
Боль в тиски сжимает.
К сожалению, увы,
Не хватает силы
Нам держать удар судьбы
Стойко и красиво.
Нити, что срослись давно
Рвутся по-живому.
Видно, нам не суждено
Как-то по-иному...
Хочешь смейся, хочешь плачь,
Но не прост иуда.
Он – судья и он – палач
Для простого люда.
Над сплетением топор –
И навеки порознь.
Где рассудку приговор,
Там безумства морось...
27.04.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966287
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.11.2022
В непостоянстве ощущений
На фоне праздной маеты –
До боли дисковых смещений
Мы демонтируем мосты.
И есть на то у нас причины –
У каждого они свои:
Свой мир... свой взгляд... свои личины –
Притворств искусные слои.
Мне очень жаль, что так сложилось,
Но карма ли тому виной...
Я тыщу раз в душе божилась
Идти дорогою иной –
Не той, которой ходят люди,
Что возомнили о себе,
В духовном пребывая блуде
И бесконечной суете.
А ведь расплата неизбежна.
Кривым путём опасен ход,
Но мудрым мнит себя невежда
И свято верит: пронесёт!
18.04.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966199
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2022
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhK3psJ6/
https://vm.tiktok.com/ZMkRdeuJA/
У ковилі́ квітують маки
червоні.
Таємні символи та знаки
на скроні
ночей малюють дні похилі.
В обіймах
тримає простір часу хвилі.
Крізь більма
хмарин зоріють неба очі.
Видіння
у млі свідомості пророчі.
Падіння
у ніжну постіль шовковисту
до раю,
де роси перлами в намисто
збираю.
Ранковий промінь пестить мрії
медові,
а серце полум'ям ятрі́є
любові.
Життя вирує у полоні,
клекоче,
а мить мов птаха у долоні
тріпоче.
Думок колиску непохитну
в облозі
без руху колисати гідно
у змозі
рука незрима у тумані
життєвім.
Снить нами дійсність ув омані
миттєвій.
Кліток буття примарні грати
згорають
та час мінливий не зібрати
у зграю.
У ковилі́ квітують маки
яскраві –
на сивім тлі неначе знаки
криваві...
09.06.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
Фата-моргана
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015417
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2022
Бгаєш* в руці порожнечу
буцім шматок пластиліну.
Грати в митця небезпечно
в світі духовного тліну.
Та чи тебе це бентежить...
В'язкість пластична скорила.
Глузду втрачаючи межі,
ліпиш надумані крила.
Тільки вони ілюзорні,
створені з лат порожнечі,
як і світи неозорні,
що спонукають до втечі.
Доля гуляє по колу
зжатої часом спіралі...
Тиша зривається долу
гучно на склепи моралі...
Світ має вдачу грайливу –
гратися з ним небезпечно.
Ходячи краєм обриву,
міцно тримай порожнечу...
01.05.2020
*бга́ти - стискаючи в руках, м'яти
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
Понять стараемся напрасно
Пути, что неисповедимы –
Давным-давно предельно ясно,
Как представления все мнимы.
Зачем мы ищем совершенства
В несовершенном этом мире?
Создать иллюзию блаженства
Зачем пытаемся в эфире?
Чем обладаем, тем и дышим.
Ты так же, как другие, волен,
В определённых рамках свыше,
Своей распоряжаться долей,
Где каждый за свои в ответе
Реализации по жизни.
Ну а мечты – они как дети
Милы, наивны и капризны.
Зачем мы ищем благоденствий
Там, где судьба неумолима?
Нет в этом мире совершенства.
Пути же – неисповедимы.
Но мы искать не перестанем.
Нас ищет то, чего мы ищем.
Оно, возможно, рядом с нами,
Лишь ждёт, когда мы станем чище...
04.03.2019
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966081
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2022
меня больше нет...
для кого-то... чего-то... и где-то...
тает дымкой в мирах параллельных
пространный ответ...
погружаюсь ночным силуэтом,
утопая в мазках акварельных,
в холодный рассвет...
наяву ли во сне... или между
сном и явью... беседует с Богом
душа тет-а-тет...
мне не быть никогда тою прежней...
осознанье подводит к итогу
в потоке сует...
13.11.2022
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965994
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.11.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhsSokPQ/
По́вів* ніжної троянди відчуваю уві сні –
ніч напахчена тобою, ангел мій.
Сон п'янкий... солодкий тру́нок*... раювання по весні...
чари душу обвивають наче хміль*.
Поміж квітів у шовковім простирадлі з пелюсток
пещу поглядом оголений твій стан.
Ти – мій Всесвіт... чарівниця із омріяних казок...
в них пірнаю у космічний океан.
У міжчасі між світами розчиняюсь в почутті
самовіддано до тебе, ангел мій.
Ми небесну насолоду в нашім маємо злитті –
єдність ду́ші обвиває наче хміль...
28.04.2020
*по́вів - запах, пахощі
*тру́нок - сильний, п’янкий запах
*хміль - витка рослина
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2022
🎵 Песня здесь:
https://vm.tiktok.com/ZMkQSJu3L/
Запомни мою улыбку –
Всё реже теперь улыбаюсь.
А знаешь, я повзрослела на несколько сотен лет.
Устроено всё так зыбко...
Всё больше молюсь я и каюсь...
С цветами в саду всё чаще беседую тет-а-тет.
Бывает, с ветвистой ивой
Делюсь сокровенной мечтою.
А знаешь, душа не птица, скорее, она – цветок.
Запомни меня счастливой
Стекающей воском свечою...
Запомни меня той прежней... И пусть сохранит нас Бог!
27.06.2022
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995743
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965900
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.11.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhsSxnsA/
Доля своя у кожного...
Вільним є кожен
снити в собі безбожника
з прорисом божим.
Час заварив кукі́ль* для сну...
ніч роздягає...
Марячи, бачиш ці́ль ясну –
тиш поза гаєм.
Вітер здирає листячко –
створює осінь.
На́віч* мене не вистачить...
марити досить.
Зібрано в оберт цілісний
днів послідовність.
Птахою маєш кі́ль* міцний –
у підсвідомість
подорож не припиниться,
снитимеш доки.
Сонце зійде, розвидниться –
матимеш спокій.
Вітер збирає листячко
наче у зграю.
Навіч мене не вистачить...
в "дурня" не граю...
26.04.2020
*Кукі́ль - рослина (має снодійні властивості).
*На́віч - явно, очевидно; цілком.
*Кіль (біологія, лат. carina) — виріст кістки груднини у хребетних тварин, слугує для додаткового прикріплення сильно розвинутих грудних м'язів. Зазвичай добре розвинутий у летючих тварин (літаючі ящери, більшість птахів, кажани), рідше в риючих (кроти). У нелітаючих птахів кіль відсутній (наприклад, страуси, какапо), але зберігається у птахів, що плавають за допомогою крил (пінгвіни).
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022
У тонкому тілі
стану абрис ніжний...
має крила білі,
саван білосніжний,
коси золотаві
та думки прозорі
наче води в ставі...
мов у небі зорі
сяють ясні очі
сповнені любові...
серце мироточить...
У вінку терновім
стежкою йде боса
ангел долі степом –
квітнуть трави в косах,
що спадають з неба
сонячним промінням
у твої долоні
чистого сумління.
Пуп'янки півоній
щиро надихають
долю шанувати.
Ду́ші, що кохають,
мають з квітів шати –
мріяння рожеві,
наміри блакитні
серед справ тижневих
сіють вшир у квітні.
Ангел долі з ними –
їх оберігає
сходами земними
між степами й гаєм...
21.04.2020
––––––––––––––––––
За ілюстрацію взята
картина Дорини Кострас
––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2022
Пространство плотностью событий грузит –
Игра во тьме не стоит свеч.
Пройдя сквозь стены мировых иллюзий,
Сумей фитиль души сберечь.
Идя сакральною тропой ко благу,
Незримый оставляя след,
Не расточай росы небесной влагу,
Что дух питает энно лет.
И возвращаясь в первозданный образ,
Оставив позади астрал,
Познаешь, как животворящий Логос
Пылает в чешуе зеркал.
15.02.2022
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965823
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.11.2022
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBe29rXn/
https://vm.tiktok.com/ZMBeo8N8V/
https://vm.tiktok.com/ZMBeEGSqg/
https://vm.tiktok.com/ZMBeoeS52/
Свідомість явища вміщає
та палахкоче,
бо кожен щось своє віщає,
як то́го хоче.
В полоні мислень обережних,
в обіймах тління,
шукаю я у днях бентежних
мить просвітління.
Зшиваю клаптики просто́ри* –
втішає се бо –
та сходжу думкою у гори...
душею в небо...
Там сяють місяць, ясні зорі
та тиха плинність
годин в космічнім синім морі –
до ладу схильність.
Малюю фарбами в уяві
картину світу,
де в лісопарку квітне явір...
Життя сюїту
знов чую я в садку вишневім
під спів пташиний
та бачу в спалаху рожевім
гірські вершини.
Світанок персиковим цвітом
рум'янить хмари,
але... хтось тягне мов магнітом
цей світ на ма́ри*.
Свідомість явища вміщає
та палахкоче,
бо кожен щось своє віщає,
як то́го хоче...
До чорних дір ми світ зносили –
не залатати.
Дай, Боже, розуму та сили
мару́* здолати!
16.04.2020
*просто́ра (діал.) - простір
*ма́ри - ноші для перенесення мерців
*мара́ - уособлення нечистої сили
–––––––––––––––––––
За ілюстрацію взята
картина Фрейдуна Рассулі
–––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2022
🎵 Песня тут:
https://vt.tiktok.com/ZSjmLtQrM/
Рек бушующих неистово
стремя*,
Водопадами рождаются
брызги.
Так отчётливо пульсирует
время,
Резонируя с ритмичностью
жизни.
Но зачем-то в невесомости
вещи
Разлагаются на атомы
мыслью.
Суть волною атмосферною
плещет,
Сочетая с разрежённою
высью.
И в потоке восхождения
пыли,
При распаде пустотелого
слога,
Символические образы
плыли
Гениально-экспрессивного
бога...
11.02.2022
*стремя - быстрое течение реки перед водопадом
✓ Перевод:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995253
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965732
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.11.2022
Хвилі ефіру
сплітаю у коси.
Маючи віру,
марудити досить.
Всі балачки ці –
пусті марнування.
Світло гасниці
в імлу існування
мусять додати
проречисті вчинки.
Нитку мотати
життєву в починки
діями треба,
а не балачками.
Мацати ребра
не слід рогачами
гострого слова.
Мовчати я мушу –
криє від злого
обітниця душу...
03.04.2020
–––––––––––––––––––
За іюстрацію взята
картина Фрейдуна Рассулі
–––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
Уцепились за букву Закона
Обделённые разумом овцы,
Блеют гордо в пределах загона,
Возомнив, что они правотворцы.
Прикрываются верою в Бога
Духом тлеющие фарисеи.
И таких, к сожалению, много,
Кто раздоры и ненависть сеет.
В активации стадных инстинктов
Ничего нет страшней фанатизма,
Где толпа в исполнении финтов*
Суть низводит до идиотизма.
Ксенофобией** овцы болеют –
Разжигая конфликты в инете,
С нетерпимостью дикою блеют
Эти якобы божии дети...
31.10.2021
*финт (от итал. finta «притворство»)
**ксенофобия – нетерпимость к чужому, незнакомому, иностранному и т. д.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965703
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.11.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMB91GbrK/
"Ом Таре Туттаре Туре Соха"
Ранкова авра сяйвом золотавим
бере в полон початок дня. Навколо
лунає спів... сопрано в три октави...
Цвіт, ніби конфетті, скидає долу
жерделя, що над хатою схилилась,
а слива квітне наче навіжена.
Немов останній раз душа молилась,
зростала крізь лушпиння, мов блаженна
тягнулася до сонечка у небо –
смарагдом паросту вражала Всесвіт.
Гул бджілок у садку немов молебень
за жваву мить життя під чуйний лескіт.
Мінливий час в руках тримає чотки
та мантру зцілення читає долі.
На арфі грає вітер... гойні нотки
поширюються простором поволі.
Ранкова авра сяйвом золотавим
в душі долає досвіткові мари.
Лунає спів... сопрано в три октави...
Та Лотос Серця квітне під "Ом Таре..."
01.04.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2022
"Нет мудрости без Сатсанга, и нет Сатсанга без Его милости." Рамаяна
Перелистнув страницу за страницей,
Я всматриваюсь в книгу жизней –
В пробелах тает суть всего, что снится,
А между строк глубины мыслей.
Рождая образ в недрах подсознанья,
Касаюсь сокровенной темы,
Где мир – агнец, что предан на закланье
Для профанации Системы.
Переписать страницы очень сложно,
На чистый лист всё те же знаки
Ложатся, где инъекцией подкожно
Нам вводят смысловые шлаки.
И сердце обрастает шелухою.
Владеет миром импульс страха.
Но Мысль, что НАД словесною трухою,
Способна возродить из праха...
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
!!! ...Владеть собой... духовно прорастая,
От шелухи очистить сердце...
Души покой сатсангом обретая
По ритму внутренних инерций...
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
22.10.2021 (доработка давних набросков)
*Сатсанг – дословное значение в переводе с санскрита – «сат» (истина) и «санг» (общение).
Главная цель сатсанга – это единение с внутренним Богом, когда, очистив себя от желаний и успокоив ум, человек обретает осознание собственной внутренней Божественности. А именно это и является главной целью жизни Человека.
Сатсанг – это ворота, ведущие к внутреннему покою и новым горизонтам.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965596
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2022
Пісня тут:
https://vt.tiktok.com/ZShE51aGr/
Скануємо поглядом внутрішню сутність чуттів
По зовнішнім обрисам світу проявлення.
Ти маєш у зв'язці нелічену кількість ключів,
А я... наче зонд... стравоходом у травлення...
Рентгеном очей до кісток добираючись вдень,
Вночі проявляючи знімки свідомості,
Я бачу стан нутрощів тіла і навіть легень –
Чим дихає кожен в наявній умовності.
Це дар чи прокляття... чи може то жарти богів,
Яких я пізнала іще до народження...
Хоч бачити наскрізь не завжди мені до снаги,
Але... підсвідомість нотує узгодження.
Згортаюся в кулю, складаючи руки в замок,
У сфері перезавантажень відновлююсь
Та знов активуюсь в системі чуття і думок –
Зондуючи світ, обережно висловлююсь...
20.03.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Словами судят, словами ранят,
Пугают, жалеют, внушают, льстят...
В флаконе одном антидот и яд.
Любое слово как многогранник.
Неважно, что говорят другие,
Бросаясь словами в кругу невежд.
И сколько бы кто ни имел одежд,
Пред взором Господа все нагие.
06.10.2021
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965491
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.11.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMSacjqSU/
Паралелі не мають перетину,
Але якось усе переплетено...
Мабуть, певна перпендикулярність
Компонує життєву реальність.
Імовірно, таке призначення.
Трансформуючи зміст і значення,
Паралелі зближаються долею.
Для споріднених душ є потолею
Інсценівка таких перетворень,
У якій ми чуттєві актори.
На одній площині попід стріхою
Паралелі єднаються віхою.
11.11.2022
Паралелі - 2
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983702
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2022
Дней цвета влюблённой жабы*
осталось не так и много...
А мысли предельно сжаты,
ведь близится час итога,
где в небе редеет просинь
и травы легли валетом –
по ним ухожу я в осень,
прощаясь с любимым летом...
Но осени лето бабье
сезонного не заменит.
Глубокое чувство жабье –
козырное вне сомнений.
14.08.2021
*Цвет влюблённой жабы - название одного из оттенков зелёного.
–––––––––––––––––
Авторский коллаж:
картинки из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965392
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2022
Не піснярка... не казкарка...
віршувальниця скоріше...
а до того ще... квіткарка...
та і те, мабуть, що трішки...
Паки й все на що я здібна!
На уділ не нарікаю...
маю те, чого я гідна...
недоангел недораю...
10.11.2022
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022
Песик наш – кмітливий хлопчик.
І до праці він охочий.
Вирив ямку, сунув кістку,
Загорнув, нюхнув, притиснув.
Поруч ліг і тихо марить:
Ніби в купу збіглись хмари,
Незабаром дощик линув
І щось схоже на рослину
З-під землі з'явилось миттю
Та й до сонця, де блакиттю
Посміхались неба очі
Передсвітні та урочі.
Швидко чудо те зростало
І кущем великим стало –
Ні калина, ні малина,
А химериста рослина.
Бро́стки* цвітом вибухають,
Свічечки́ немов палають.
А метелики яскраві
Палахтять у тій заграві.
Висять вже й плоди рясненькі –
Кісточки́ такі смачненькі.
Час збирати цей врожай.
Ну-бо, друже, не зважай!
30.10.2022
*БРО́СТКА - листкова або квіткова брунька.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBWbQLLr/
https://vm.tiktok.com/ZMBWbCRva/
https://vm.tiktok.com/ZMBWbqtUU/
Недомо́вленість*
в рисах да́ності –
невира́зність слів
бездога́нності.
Розгуби́лися
безумо́вності
поміж і́ншого
в підсвідо́мості.
Відцвіта́є ніч
синім про́ліском.
Сходить со́нечко
ніжним по́лиском.
Недомо́вленість
мліє в про́сторі.
Думи су́тінків
линуть о́сторонь.
Весняни́й шифон
ізумру́дних трав
вкритий ві́дблиском
багряни́х заграв.
Зачаро́вує
сяйво ла́скою.
Розпоча́тий день
здався ка́зкою.
Світ проки́нувся
від пташо́к гучних –
в тім відчу́женість
від думо́к нічних.
Недомо́вленість –
сокрове́ння плід.
Мить пробу́дження
полиша́є слід.
Розквіта́є день,
Надиха́ючи,
Обійма́є світ
він, коха́ючи.
Там, де кві́тла ніч
синім про́ліском,
пестить со́нечко
ніжним по́лиском.
Сутність до́свіду
не завжди́ в роках.
Доля гли́няна
у міцни́х руках.
Обрис со́нячний
у палки́х сердець.
Недомо́вленість –
чистоти́ вінець.
16.03.2020
*недомо́вленість - неповнота висловлювання
Недосказаность (2017 г)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976661
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
В книге жизни все записи на́бело...
Что же жизнь как сплошной черновик?
Будто птицу за хвост ловим миг,
создавая Perpetuum Mobile*.
Вечный поиск... Напрасны старания,
где мечта остаётся мечтой,
разжигая порою ночной
угли мыслей до чувств возгорания.
Мироздания токи пульсируют,
мир идей до дна не испит
и пытливое сердце не спит,
продуцируя образность сирую.
Третий час как двенадцать раз про́било...
Звёзд истлевших редеет мгла
и сгорает мышленье до тла
от вибраций Perpetuum Mobile.
21.07.2021
*Perpetuum Mobile (перпе́туум-мо́биле) - вечный двигатель
––––––––––––––––
Иллюстрация:
Robert Bodson
"PERPETUUM MOBILE"
––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965203
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.11.2022
Уявний світ правдивіший за дійсність достеменну,
Яку ми звикли відчувати у пітьмі,
Сприймаючи фактичність хибну за справде́шність денну.
Та стрижень істини стухає ув імлі –
Брудної муті, що з частинок пилу, диму, гарі...
Зжирає сіру масу мозку каламуть.
Властивість світу сприйняття ґрунтується в примарі,
Яка спотворюючи існування суть,
Блюзнірством опановує простори розуміння.
Мара́ вібруючи на певній частоті,
Приспала внутрішнє знання, уроджене сумління,
Які сприяти мають духа чистоті,
Щоб думи квітли відображенням долин небесних,
Де гнізда ластівками в'ють в серцях чуття,
Прозорі сутності краси обрали форм тілесних
Для втілень обрису сакрального буття...
Уявний світ цнотливіший за дійсність, ілюзо́рна
Яка насправді в нашім світосприйнятті.
Свої уявлення про світ складаючи сенсорно,
Ми певно справжні у своєму мріятті́...
13.03.2020
–––––––––––––––––
За ілюстрацію взята
картина Жозефіни Волл
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2022
"Закон сохранения энергии гласит, что энергию нельзя создать или разрушить, ее можно только преобразовать из одной формы в другую."
Высшую форму энергии нужно беречь.
Оджас* – эссенция в чистом виде.
Чтобы свободно энергии творческой течь,
преобразуется фон либидо*.
Суть сублимации*: выявить потенциал,
реализуя его в искусстве.
Кто красоту запределья хоть раз созерцал,
форм безобразия не допустит...
17.07.2021
*Оджас - концентрированная жизненная энергия, которая даётся человеку уже до его рождения.
*Либидо - желание, страсть, стремление.
*Сублимация - защитный механизм психики, представляющий собой снятие внутреннего напряжения с помощью перенаправления энергии на достижение социально приемлемых целей, творчество.
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965106
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.11.2022
Народження вулкана почуттів
Нестримною жагучою уявою:
Пашить душа... стікає думка лавою
Та плавить серце променями слів.
Барвистістю розцвічує буття
Потік у розмаїтті кольоровому.
Висвітлює на дні душі приховану
Жадань скарбницю сутність мріяття.
Пестливістю просяк малюнок днів
Та плавляться тіла кохання лавою –
Нестримною жагучою уявою
В народженні вулкана почуттів...
14.02.2019
––––––––––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
"Народження вулкана"
––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022
За каждым закатом следует новый рассвет,
А ночь как приходит, так и уходит ко времени.
В движении брошен под ноги опыта след –
едва ли поможет он уберечься от бремени...
Законы реинкарнаций нам не изменить –
путь перерождений кармой прописан... причинною...
И тянется вечно жизней безмерная нить...
Мы в круге сансары... крепко объяты пучиною...
16.07.2021
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965014
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2022
Упірнає у міжчасся сновидінь
Ніжний легіт дихання тривкого...
Між світами розгортається плеті́нь,
Вздовж якого обрано дорогу.
Серединний шлях... оновлення душі...
Плескіт хвиль космічних доокола...
Потонули в снах умовності межі,
Що клонитись змушували долу.
Розчиняє барви в просторі думок
Тиха мить, де спокій раювання...
Там весна... повітря свіжого ковток
Враз втамує спрагу існування.
У міжчассі сутність нуриться у сни,
Всесвіт квітне в зоряних рабатках,
Надихає в дусі творчістю весни
Та лишає враження в нотатках,
Де уява стелить в ноги палантин
Рясно вкритий жовтим горицвітом...
Між світами чезне вигаданий тин
Та весна єднається із літом...
09.03.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Если утро, то тихое, свежее...
Если вечер, то добрый и ласковый...
Если море любви, то безбрежное,
чтобы жизнь нам казалась лишь сказкою...
Если кофе, то сладкий со сливками...
Если чай, то с лимоном и мятою...
Если камень, то с лунными бликами...
И не чуять беды точкой пятою...
Если небо, то с яркими звёздами...
Если мысли, то только лишь светлые,
чтобы верить в Того, кем мы созданы,
окунаясь в желанья заветные...
08.07.2021
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964919
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2022
Бузковий місяць йде за хмари,
Але за мить їх омине.
Грайливі дійства мають чари,
Які в полон беруть мене.
Дива небесні таємничі –
Магічна сфера володінь.
Дивлюся простору у вічі
І бачу низку провидінь...
Бузковий місяць небом плине
Та пестить зоряний квітник.
А я для тебе та єдина,
Яка в душі твоїй навік.
Та що той вік... на віки вічні! –
Сердець глибинні почуття.
Дивлюся простору у вічі
І бачу наше надбуття...
09.02.2019
––––––––––––
Ілюстрація:
Валерій Крючков
"Бузковий місяць"
––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Уснувший лес дышал ночной прохладой,
в природном лоне вызывая резонанс.
Кружила в танце юная дриада*,
под ритмы бубна погружая души в транс.
Движенья символичной чередою
пленили разум, сотворив воронку грёз.
И где-то за условною чертою
дарило небо нам букет из ярких звёзд.
Кружила в танце юная дриада,
под ритмы бубна погружая души в транс.
Но тают сны... реальности бравада
пред явью вынуждает делать реверанс...
19.04.2021
*дриада - лесная нимфа
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964814
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2022
Спалах уяви п'янкої
Заполонив просто́ру*.
Сяйво вздовж річки в'юнкої –
Сіф* посміхнулась Тору*,
Снить велетенський де я́сен*
Вічним життям небесним
В світі міфічному а́сів*.
Космогонічні весни
Слайдами вмить промайнули.
В ціле зійшлись фрагменти,
Опанували минуле,
Згладили рудименти
Світобудови глевкої –
Дійсність про долю дбає.
Квітнуть барвисті левкої...
А́сґард* в думках буяє...
Спалах п'янкої уяви –
Мліє хмільна просто́ра.
Часу вбачаю рух длявий*.
Сіф обіймає Тора...
25.02.2020
*просто́ра (діал.) - простір
*А́сґард - у скандинавській міфології небесне місто, світ богів-асів.
*А́си - раса богів у скандинавській міфології.
*Тор - бог грому та блискавки у скандинавській міфології.
*Сіф - богиня плодючості, дружина Тора, мешканка Асґарда, відома своїм чарівним волоссям.
*Велетенський я́сен - Іґґдрасілль - світове дерево (дерево життя), у вигляді якого скандинави уявляли собі всесвіт.
*длявий (розм., рідко) - який здійснюється повільно, без поспішності
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
С натуры пишет грубый реалист,
а я, скорее... мистик-фантазёр,
местами сумасбродный иронист,
сама себе актёр и режиссёр.
Я не пишу с натуры так как есть,
скорее, вымышляю свой сюжет.
По амфибра́хию мне анапе́ст.
Возможно, даже... я и не поэт.
Играю словом, излагая мысль
и ощущенью образ придаю.
Скорее, я... безликий символист,
принадлежащий инобытию...
28.03.2021
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964723
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.11.2022
Зорі долю віщували
на полотнищі небес:
певно сили вищі дбали –
мали в тому інтерес –
щоби все було, як треба,
щоби все було, як слід,
бо для квітів є потреба
розквітати, мати плід.
Віщувала Стріча* долі
у лазу́ровій юзі:
брала сіно зі стодоли,
розкидала по стезі;
вишивала візерунок,
розгортаючи сувій;
шила кожному свій клунок,
зміст якого також свій.
Віщували долю зорі,
ворожили ув імлі
невигадливо-прозорій,
що пливла уздовж землі –
там, де мрії розквітали
на життєвих килимах,
квіти щастя росту дали
у барвінкових думках.
06.02.2019
*Стріча — слов'янська богиня, яка визначає призначення людини, тому при народженні наділяє немовлят всіма чеснотами, пророкує їм майбутнє.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
Не люблю, когда мне лезут в душу,
ковыряя образность стихов.
Я других не лучше и не хуже –
все причастны к матрице грехов.
Быть имеет право жизней опус,
отразив нюансы все в стихах.
Не люблю, когда повысив тонус,
рушат за́мки на чужих песках.
Кистью чувств и разума рисую
на холсте пространственных стихий.
Отсекая мысли, те, что всуе,
обрамляя нужные в стихи,
создаю сюжет картины мира,
где всё чаще речь не обо мне.
Извлекая ритмы из эфира,
формирую образность извне.
Ощущая сердцем жизни градус,
чую ритм пульсации в висках.
Не люблю, когда натужив анус,
лепят башни на чужих песках...
25.03.2021
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964637
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.11.2022
Клекоче серденько у грудях,
Немов у чайнику окріп.
Душа зневірилася в людях,
Які гасили смолоскип,
Той, що у просторі острога
Світив їм в очі... дратував...
Була ж бо хибною дорога,
Яку сей люд собі обрав.
Згасає мить, неначе свічка,
Стліває в кі́птяві думок,
А за вікном холодна мжичка –
В ній вечір тихий наскрізь змок.
Чуття, клекочучи у грудях,
Немов у чайнику окріп,
Як пар розчинюючись в буднях,
Осядуть краплями на дріт,
Який поєднує події
У часі-просторі світів.
Там сходять паростки надії
В рядках віршованих між слів.
Душі просвітлення... супокій...
І думка, наче смолоскип,
Яка не згасне в серці, доки
Працює в тілі духа скіп...
22.02.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
Долг кармический изживается
в настоящем, в текущий момент
или на́ двое умножается
сумма взятая здесь под процент.
Есть всегда причина у бедствия,
хоть порой непонятна для нас.
За причиной следуют следствия.
Всё решается здесь и сейчас.
В непреложности осознания,
выше кажущейся маеты,
неосознанности терзания
ты оставь за пределом черты.
Круг сомкнут в пространном объятии.
Что посеяли, то и пожнём.
Наша естьность в нашем приятии.
Только здесь и сейчас мы живём.
22.02.2021
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964549
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2022
В очах відобразився Всесвіт
Від вибуху до створення світів.
Сакральних дум чуттєвий плескіт
В душі лунає наче моря спів...
І сяють очі, як опали –
Пробуджують уяву кольори.
Для дива простору замало,
Коли той погляд мов метеорит...
Втікає василіск та й аспід
Від прояву глибинних почуттів.
В очах відобразився Всесвіт
У таїнстві розгорнення життів...
10.02.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2022
Замена декораций
и смена игроков,
но всё плотней слои примитивизма.
Процессы обскураций.
В "Театре дураков"
сплошная бесконечная реприза.
Определён как "контра",
кто не одел чалму –
психологический, простите, кризис.
Все реплики экспромтом –
сценарий ни к чему.
А роль на всех одна... и это – Krazy's.
29.01.2021
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964475
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.11.2022
Від ожинової ночі фіолетиться в очах.
Уявляю рік поточний в мерехтінні у свічках:
Миготить свідомість я́сна... пори року кроком в крок –
Все, як за́вжди, буде вчасно, все здійсниться в певний строк.
Від ожинової ночі фіолетиться в очах.
Щастя-долю напророчу, мир та спокій у ночах.
Оксамитову пестливість залучатиму у сон,
Радість тиху, Божу милість зорепадом у затон.
Від ожинової ночі фіолетиться в очах.
Буде все, як того хочу: ніжність шовку на плечах...
Пломінь серця... втіх солодких почуттєва течія...
Та віршів ласкаві нотки, що складемо... ти чи я...
01.02.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
Песни здесь:
https://vm.tiktok.com/ZMkty5XVb/
https://vm.tiktok.com/ZMktyf4uw/
Листая ночных сновидений странички,
вновь вижу, мелькают размытые лица...
Я еду в Междербергск в пустой электричке –
и надо же было такому присниться...
Что это за город, увы, неизвестно –
о нём ничего я, поверьте, не знаю.
Искать в интернете его бесполезно.
А может быть это – реальность иная?
Зачем-то во снах не сидится на месте –
душа пилигримом скитается всюду.
И миг пробуждения так неуместен,
когда максимально набрав амплитуду,
летишь, будто листик ветрами гонимый,
всё выше и выше над серой высоткой,
где тонет в тумане реальности мнимой
мелодия грусти протяжною ноткой.
Листая ночных сновидений странички,
вновь вижу, мелькают размытые лица...
Я еду в Междербергск в пустой электричке –
и надо же было такому присниться...
17.01.2021
–––––––––––––––––
Картинка из интернета
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964383
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2022
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkGvuvEo/
https://vm.tiktok.com/ZMkn2aHYa/
Чи то мариться, чи то сниться...
Поза межами дивний шлях,
Де для тебе я – синя птиця,
Ти для мене – блакитний птах.
Пелюстками ніч стеле ліжко
Там, де квітнуть зірки для нас,
Де повітря леліє ніжно
Та у просторі мліє час.
Зачаруємо світ думками
Та зберемо пилок чудес.
Чи то маревом, чи то снами
Поліхро́миться* схід небес...
Тягне ніч за кордон лаштунків,
Плине час чередою днів.
Поміж знакових візерунків
Іскрометна чуттєвість слів.
Там для тебе я – синя птиця,
Ти для мене – блакитний птах.
Чи то мариться, чи то сниться...
Нам зоріє життєвий шлях.
01.02.2019
*Поліхро́миться (авторський неологізм) - багатобарвно розмальовується.
Поліхро́мний (у словниках) - прикм. до поліхромі́я - багатобарвне розмальовування.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhsSbk28/
У шовко́вому атла́сі білої магнолії
Заблукали зо́рі я́сні... Знову божеволію
Від думок, що розум тьмарять стяжкою тижневою.
Йдуть за обрій сизі хмари. Димкою рожевою
На світанні небокраєм плин уяви марної –
Те, що сходить понад гаєм замість зграї хмарної.
У шовко́вому атла́сі білої магнолії
Заблукали очі я́сні... Знову божеволію
Від жадань несамовитих, чарів ранку ніжного
Та духмяності у вітах цвіту білосніжного.
Шлях крізь терни пролягає – Карна* править долею.
Палко я тебе кохаю – з то́го божеволію!
22.01.2019
*Карна - у слов'янській міфології Небесна Богиня-покровителька усіх нових народжень і людських перевтілень. Богиня Карна дарує право кожній людині позбавитися зроблених у своєму Яв’єму земному житті помилок, непристойних вчинків і виконати своє призначення, уготоване Вишнім Богом Родом.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
Десь за обрієм день поринає у згущення млості,
Захопивши пресований час у тюках.
Крізь віконця душі споглядаю навколишній простір
Та уяви сувій розгортаю в думках...
Яснозорого погляду промені створюють авру,
Де світи паралельні зійдуться в танку.
Фарби Всесвіту ллються, ще більше збудивши уяву –
В тім вбачаю безмежності сферу тонку.
Ніби бра́тки* барвисті в рядку вздовж вікна коло хати,
Розквітає свідомість на тлі полотна.
Вже ніколи не згасне бажання душею кохати,
Бо любов – то є глиб океану без дна.
Десь за обрієм день поринає у згущення млості,
Захопивши пресований час у тюках.
Крізь віконця душі споглядаю навколишній простір
Та малюю красу неосяжну в думках...
06.02.2020
*бра́тки́ садові - різновидність фіалки триколірної
–––––––––––––––––
За ілюстрацію взята
картина Жозефіни Волл
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
Повний місяць у срібній сма́льті*
Мов перлина у синіх хмарах,
Де петрогліфи, ті, що в Альті*,
Вимальовує ніч у марах.
Лазуритове дбає небо
Про омріяну синь в безмежжі.
Думка квола блукає склепом,
А бадьора стрибає з вежі
В нурт космічного океану,
Де Чумацького Шляху зорі
У небесних обіймах тануть,
Поринаючи в неозорість.
Пестять місячну де перлину
Сині хмари немов коштовність,
Я душею у простір лину –
У співучу буття віршовність...
20.01.2020
*Сма́льта (від італ. smalto «емаль») — кольорове непрозоре (заглушене) скло у вигляді невеликих кубиків або платівок, застосовуване для виготовлення мозаїк у декоративно-ужитковому, в тому числі ювелірному мистецтві.
*Петрогліфи в Альті – це наскельні малюнки, розташовані у фюльке Фіннмарк на півночі Норвегії, що є частиною Археологічного музею Алта. Вони були включені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1985 році як унікальний пам'ятник доісторичного періоду. На малюнках зображені сцени полювання на оленів та лосів, сцени риболовлі, а також зображення людей, човнів та тварин, що свідчать про культуру
мисливців-збирачів, які жили тут тисячі років тому.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
Вірити в силу духа, в щедрість душі без міри,
бо
ЧУЄ, хто має вуха та не втрачає віри...
Скрасити темні ночі світлими почуттями,
бо
БАЧИТЬ, хто має очі та не втрачає тями...
Я́трити* серце досить, тим руйнувати цільність,
бо
ЗНАЄ, хто має досвід та не втрачає цінність...
16.01.2020
*Я́ТРИ́ТИ - спричиняти, викликати чим-небудь запалення, біль, подразнення в чому-небудь. Ятрити серце - посилювати свій або чий-небудь душевний біль, завдавати собі або комусь ще більших моральних страждань.
––––––––––––––
Ілюстрація:
Валерій Крючков
"Погляд з Глибини"
––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
Почуттів барвисті скельця
у калейдоскопі серця,
обертаючись, складають
гарні враження та настрій,
що мінорність днів долають,
розквітаючи мов айстри –
візерунків тих строкатість
надихає, сіє радість...
У небесному привіллі
розгортає думка хвилі –
чарівничу силу має
плин подій астрономічних –
голос Всесвіту лунає
поміж оприсків* космічних...
Наче дощ зірковий – скельця
у калейдоскопі серця...
15.01.2020
*о́приск (діал.) - уламок
––––––––––––––––––
Ілюстрація:
Олена Саппа
картини із серії
"Космічні калейдоскопи"
––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
Блимає думка віршаста,
Тче полотно просторе,
Хвильно стікає в море
Тихих бурхливостей щастя.
Дме, надихаючи небо,
Думки безмежна струмність.
Нас поєднала чуйність –
Ніжно горнуся до тебе...
Серце рубіном яскриться.
Перли буття плямисті.
Сенс – у думок намисті.
Мрія окрила мов птиця –
Долю чарує у русі.
Там, де єднає Сущий
Чуйністю наші душі,
Ніжно до тебе горнуся...
03.01.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022
У садочку біля будинку росло багато квітів. Навколо рожевої троянди килимком встелилася піщанка, яка цвіте протягом усього літа. Праворуч розкинувся острівець фіолетової петунії, а ліворуч квітували пахучі лілії. Різнобарвний духмяний горошок та блакитний в’юнок обплели паркан, а вздовж алеї поважно держали свої голівки жовтогарячі чорнобривці.
За стародавнім сказанням у квітнику мають жити ельфи, тому у нашому садку, серед пахощів довгоквітучих рослин, казкове життя також існує. Ельфи пурхають із квіточки у квіточку і радіють життю з ранньої весни до пізньої осені, а взимку вони спочивають під обпалим листям у шовковій травиці.
От і цього разу усі ельфи готувалися до зимового сну. Тільки маленька Білозірка (а прозвали її так тому, що вона народилася у зірчатих квіточках білої піщанки) не збиралася спати. Їй дуже хотілося знати, що відбувається взимку.
– Яка вона, зима? – питала Білозірка у дорослих ельфів.
А ті відповідали, що зима холодна та сумна, бо всі квіти від морозу гинуть.
Але вперта маленька ельфа не вірила: «Не може бути, щоб жодної квіточки не лишилося!»
Однією чудовою миттю, пурхаючи біля вікна будинку, вона побачила на підвіконні красуню-квітку. Білозірка влетіла у відкриту кватирку та з цікавістю наблизилася до незнайомки.
– Як тебе звуть? – запитала ельфа у квітки, тріпочучи крилами.
– Я кімнатна фіалка! – повівши пелюстками, відповіла квіточка.
– А ти теж зимою загинеш?
– Ні, я квітну увесь рік.
– І ти не боїшся морозу?
– У кімнаті завжди тепло і ми, кімнатні рослини, захищені від холоду та морозу.
– От добре! – подумала Білозірка. – Нарешті я знайшла чудо-квіточку, якої бажала. Тепер мені не обов’язково спати взимку.
Маленька ельфа вірила у свою мрію, тому мрія здійснилася. Вона побачить зиму з її білосніжною красою та веселими новорічними святами.
2009 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964026
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022
Знаменне викриття Ізіди,
Що осягнути не вдалось
У забобонах – ті мов хльост.
Та далі буде той, хто їде.
Буття є випробом на міцність
У світі, де підступна тлінь
Йде по п'ятах неначе тінь,
Бо має власну ненаситність.
Індиферентно й апатично
На вирок не чикає мить,
Майне повз люд, який ще снить
Розп'ясти істину публічно.
Під тиском миршавих флюїдів
В полоні поглядів мирських
У рамках сприйняття вузьких
Подоблюсь викритій Ізіді.
23.12. 2021
P.S.: На основі літературних праць Блаватської під назвою "Викрита Ізіда"
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2022
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhsSy9V5/
https://vm.tiktok.com/ZMBVFuHy8/
Коли тобі дивлюся в очі,
То бачу цілий Всесвіт в них
Й зірки, що долю нам пророчать
У розгортаннях світових.
Коли тобі дивлюся в очі,
Що віддзеркалюють красу,
Я бачу в них дива дивочні
Й навік уквітчану весну.
Коли тобі дивлюся в очі –
У глиб вабливої душі,
Тону і тану я водночас
У ній, не знаючи межі.
Коли тобі дивлюся в очі,
То відчуваю мить злиття.
І день спішить на зустріч ночі,
Там, де вирують почуття.
19.12.2021
––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
Любов ходила по землі
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976259
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2022
Коли здалось, що вуглик стлів
В пітьмі,
Нам бракувало теплих слів,
Які
Дарують світлі відчуття
Вогню
У час космічного злиття.
Молю,
Аби ти зрозумів мій стан
Душі,
Коли завмерли на вустах
Вірші...
Душа співає навіть і
Без слів,
Несе вібрації тонкі
Світів.
Палких думок моїх тепло
Пильнуй,
В думках своїх для віршів тло
Малюй...
Панує негідь, дощ мрячить.
Мокрінь.
Знай, що серде́нько не мовчить.
Амінь.
18.12.2021
Амінь
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963862
Амінь - 3
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996101
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
Коли останній вуглик стлів
В ночі
І не лишилось теплих слів –
Мовчи.
Була перейдена межа
За мить.
Мовчи, коли твоя душа
Щемить.
Не оглядайся, йти вперед
Продовж,
Людей, будинків та дерев
Повздовж.
Сльота в очах, рясніє мжа
Жалю.
Під ноги стелиться стежа
З калюж.
Лишай позаду сум'яття
І сум,
Сповідуй вищого буття
Красу.
Шляхом тернистим до зірок
Мандруй,
Чарівність зоряних казок
Даруй...
Коли останній вуглик стлів
В ночі
І не лишилось теплих слів –
Мовчи.
За днем крокує завше ніч
Мов тінь.
Облудна гра не варта свіч.
Амінь.
17.12.2021
Амінь - 2
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963863
Амінь - 3
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996101
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhotvP3V/
Золотисто-шафранна осінь
Полишила на зиму наш край.
То чому я збираю досі
Умовиводів зрілих врожай?
Ніч химериста, ніч дивацька
До бурхливих натхнень має хист.
Тільки очі закрий, зненацька
Промайне у вікні вовчий хвіст.
Ніч вільготно-імлиста, вогка,
Мов крізь сито мрячить за вікном.
Чи про вовка була промовка? –
Бо сидить вже той вовк за столом
І складає казки хвостаті
В чудернацькій уяві моїй,
Де збираються в теплій хаті
Персонажі уявних подій.
Мають всі особливу вдачу,
Прибули, певно, з інших світів.
Вовк складає, а я тлумачу –
Не забракло би тільки-но слів...
Витребеньки то все і примха
Невгамовних уяв навісних.
Час вже снити казками, ІМХО.
Тож бажаю вам снів я міцних!
15.12.2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022
В руках тримаю сяйний кусень
Мого натхненного буття –
Все буде так, як бути мусить
У рамках світосприйняття,
Де небо кольору лазурі,
Сапфіру, чи то бірюзи.
А хмари наче коні мурі –
Все ж не стоптати їм краси,
Яка в душі зросла та квітне
Мов пишний розмаїтий сад.
Уява в небо тягне віти,
Малює барвний зорепад.
В руках тримаю сяйний кусень
Мого натхненного буття –
Все буде так, як бути мусить
У рамках світосприйняття.
14.12.2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022
Вітер змінних напрямків,
Скиглячи протяжно,
У полоні натяків
Дихає сутяжно.
Сквириться за вікнами,
А в душі відгомін...
Сліпить очі бліками
Вигаданий спомин:
Ніби народились ми
У небесній сфері
Сяючими іскрами
В чистому етері
І зростали осторонь,
Квітнучи лілово,
У негласну просторінь
Жевріючи словом,
Що складалось подумки
З чуйностей гарячих,
У безмір'я сходинки
Зводячи для зрячих,
Де жахтять у пломені
Проявів спонтанних
Вигадані спомини
Втілень бездоганних.
12.12.2021
Вітер змін // Зима минула
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962081
Вітер змін - 2 // У змінах - насолода
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962083
Вітер змін - 3 // Оновляється світ, оновляється
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962180
Вітер змін - 4 // От і все...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962580
Вітер змін - 5 // Вітер змін жовтневий
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962581
Вітер змін - 6 // Та, що озирнулася востаннє
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962759
Вiтер змiн - 8 // Ти ж, моя лебідочко…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960584
Вітер змін - 9 // В безумовно-відносній тиші
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960724
Вітер змін - 10 // Заключний або Супроти вітру
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961114
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
Гординя – камінь спотикання –
Усі досягнення помножує на нуль
Та віддає світ на заклання,
Бо фальш у вигляді спокусливих пілюль
Скорочує нам існування.
Гординя саме тих вражає,
Хто з виду начебто в духовній суті зріс,
Підвівся й уперед рушає,
Але спіткнувся, чи його попутав біс,
Бо гідним лиш себе вважає.
Гординя – камінь спотикання...
09.12.2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
Килимок ранковий
Полягає долу.
Подих світанковий.
Супокій навколо.
З небосхилу пломінь
Чорні плями нищить.
Навкруги безгомінь
У суцільній тиші.
Стигне барв різновид
Десь за небокраєм.
Надихає овид
Мандрувати плаєм.
В далечінь полинуть
Сни у розмах ярий,
Де їх вмить поглинуть
В небесах Стожари.
Приведе до тями
Прохолода вітру,
Що збирає днями
Кольорів палітру.
У рожевих хмарах
Заблукають мрії,
А думки по парах
Відлетять ув ірій...
08.12.2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
Місто немов на долоні,
В сутінь будинки сповиті.
Чуйність дивочної миті
Вражень роздмухує пломінь.
Місяць неначе перлина,
Небо мов обрус із ситця.
Може спимо та нам сниться
Ця виразиста картина?
Може і нас не існує? –
Маримо лиш один одним.
Ледве чи здасться нам вгодним
Мріяння душ, те, що всує.
Ні, ми с тобою не в марах,
Бо стоїмо ми пліч-о́-пліч
Повного місяця о́біч
І потопаємо в чарах.
Місто немов на долоні,
В сутінь будинки сповиті.
Чуйність дивочної миті
Вражень роздмухує пломінь.
06.12.2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
Моя ти зоре, зглянь мені у вічі
Й у глиб душі палкої зазирни –
У цьому світі, як і в потойбіччі,
Торкнися променем її струни.
Взірець матерії тонкого тіла
Леліє красномовно у пітьмі,
Бо ти завжди з небес палахкотіла
Й живила думку в просторі німім.
Дозволь й мені душею не згасати,
Дороговказна зоре ти моя,
Аби в думках невтомно колисати
Твоє найсокровенніше ім'я.
30.11.2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhT9LEFP/
Незвично чути грім у листопаді,
Коли оголені сади поснули майже –
Їм вже ніщо не стане на заваді,
Бо не спроможні ті сприймати щось си враже.
А дощ у шибку брязкає невтомно –
Байдуже му як я ся почуваю нині –
Немов гусляр на гуслях монотонно
Бриньчить си щось ув апатичнім часу плині.
У мя з'явилась в думці насторога:
Віщує що сей диво-грім у листопаді?
Невже се з неба знаки від Сварога?
Не дай нам, Боже, доконати світ в безладді.
29.11.2021
*Скорочені форми займенників:
си – собі
му – йому
ся – себе
мя – мене
__________
*се, сей – це, цей
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2022
Пісня тут:
https://vt.tiktok.com/ZSjmLmkwb/
Причаївся день у шафі,
споглядає у щілинку,
як по колу ходять жахи,
колихаючи ялинку.
Розповзлася тінь по стелі
від нічного корогоду*
тих жахіть, що ув оселі
брались створювать негоду.
День завмер, бо чує шепіт –
позбирались жахи в купу –
під пацючий року шкребіт
хтось направив їх у дупу.
Смачно спить той хтось та бачить:
тінь, ялинку, день у шафі
та кумедну необачність
корогоду дивних жахів...
04.01.2020
*корогод - те саме, що хоровод
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
Мінливе все у цьому світі –
Прийшло нізвідки, йде в нікуди.
Циклічність руху по орбіті
Всіляко розуміють люди.
Своя у кожного свідомість,
Свої вподобання і досвід,
Думок рутинна монотонність
Та відчуттів щоденний лоскіт.
А поза межами уяви,
Десь у надвимірі, умовність
Немов крізь решето діряве
Пройшла і впала у безмовність.
Того безчасся не збагнути
Допоки час в сільцях тримає.
Прийшло нізвідки, йде в нікуди
Все те, що зветься словом "мая"*.
27.11.2021
*Мая (філософія) – ілюзія
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
Ти – моя галактика в небі неозорім.
Надихаєш сіяти просторові зорі.
Ти – моя віддушина. Ти – моя мрійливість.
Надихаєш збільшити настрою грайливість.
Ти – моя поезія, віршувань основа.
Надихаєш подумки й мальовничим словом.
Ти – моя мелодія, Всесвіту ритмічність.
Надихаєш квітнути та зростати в вічність.
26.11.2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2022
Кружляє в небі сивий птах –
Провісник сніжної зими.
А я тримаю у руках
Плетену смужечку тасьми,
Аби зв'язати у букет
Квітучі спомини душі,
Ті, що зі мною тет-а-тет
Складають лагідні вірші
Про літнє сонечко палке,
Про те, як пестить легковій
І надихає щось чутке
З тобою йти в країну мрій...
Вже вкритий памороззю шлях –
Сріблясті сяють килими.
Кружляє в небі сивий птах –
Провісник сніжної зими.
25.11.2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2022
У підвішеному стані відчуттів
Я пригадую минулу осінь:
Своєрідно пломінь слів палахкотів
В поетичній млості –
На вірш-борді підкоряла океан,
Бо натхнення упіймала хвилю
І складалися вірші у караван
Відповідно штилю...
У підвішеному стані сум душі –
Сьогодення нам рахує втрати...
На жертовнику окрилені вірші
Ніби птах розп'ятий...
18.10.2022
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhUmQuNq/
— Пізнали ми сердець жагу
На перехресному шляху,
Там, де єднались два світи
Мов я і ти.
— В мені ти збуджуєш вулкан.
Коли пірнаю в океан
Очей бездонних та палких,
Гублюся в них.
— Ти наче хвиля світлова.
Я розгубив усі слова,
Коли відчув твоє тепло
Своїм єством.
— Між нами таїнство злиття.
За нас говорять почуття,
На тлі їх ніжних голосів
Не треба слів.
24.11. 2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Вас розумію бездоганно
Й багатобожжям теж грішу.
І крию мов козирна дама,
І всюди з козиря ходжу.
Але у дурнях не зоставлю –
Хай буде знову нічия...
Мені на вушко Ви: "Ай лав ю!"
"О ні!" – рубаю я з плеча.
23.11. 2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkeEFc9s/
Одна нога в майбутнім,
А друга у минулім –
Гнучкого часу трюк.
У просторі розкутім
Миттєвості поснулі
Теперішніх сполук
На час не мають впливу,
Бо він втрачає міру.
Утворена петля
Формує особливу
Ту матрицю ефіру,
Де кожен день з нуля...
22.11.2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
Мінливий вечір тихо слів...
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962480
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022
Дійсність буденна. Над містом імла
В ситець землистий сповила будинки.
Посуд* натхнення з прозорого скла
Потай в куточку збирає пилинки
З настрою, вражень, думок, відчуттів,
З того всього, що трапляється днями,
Навіть з химеристих марень та снів,
Щільний зв'язок що створили між нами.
Віддих тамую, жага до пригод
Вже не штовхає підступно у спину.
Ні, не бажаю я зайвих турбот.
Те, що потрібно, здійснити чи встигну...
Є в мене посуд натхнення зі скла,
Потай збирає в куточку пилинки.
Дійсність буденна. Над містом імла
В ситець землистий сповила будинки.
20.11.2021
*ПО́СУД - те саме, що посудина (вживається рідко)
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhMpS76p/
Гойні думи йдуть на требу*
Тім, що вештаються небом
Та складають наші долі
Мов снопи в житті-стодолі.
Мати й дочка Рожаниці –
Божества, напівлосиці,
Пар закоханих надія –
Шляховказні зорі сіють.
Квітне терен обіч гаю,
Шлях степами пролягає.
Там Ярило срібні роси
Уплітає Лелі в коси.
А Стрибог від того мліє,
Бо любові теж воліє.
Види мав вітрів володар
На дівочу чисту вроду.
Збрендив дід старий, пихатий,
До нестями хтів кохати.
Тільки мав на те відмову
Й лупить кашу гарбузову...
19.11.2021
*ТРЕ́БА - (заст.) жертвоприношення (приносити требу)
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022