| Сторінки (8/799): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMSqrMmMW/
Минає день. І знов надходить ніч –
Зірки запалює у небі полум'яно.
Здається, ніби міріади свіч
Палають жевривом ося́йним поміж нами.
Приспів:
А ми з тобою ніби два світи,
Які у просторі утворюють сполуку.
Йдемо крізь сни до спільної мети,
Надавши подих пе́рвісному звуку.
Нас надихає жароцвіт віршів,
Які у пристрасті складаються тілами.
А час крокує в майбуття мерщій
Крізь ілюзорні перешкоди під ногами.
Приспів:
А ми з тобою ніби два світи,
Які у просторі утворюють сполуку.
Йдемо крізь сни до спільної мети,
Надавши подих пе́рвісному звуку.
04.07.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2025
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMS95783n/
Взаємовідносини – Ле́го,
Де купа деталей всіляких.
Ти – Альфа у грі, я – Омега.
Між нами конекція* знаків.
У нас позаземна чи доля,
Під нами наземна чи карма?
Я – сонця твого авреоля.
Мойого – ти – місяця авра.
У книзі буття – наша повість,
У росяних травах – зізнання.
Ти – першого дотику сповідь.
Я – запалу подих останній.
Взаємовідносини – Ле́го,
Де купа дрібненьких деталей.
Ти – Альфа у грі, я – Омега.
Зв'язок поміж нами тривалий.
23.06.2025
*Конекція – сполука, зв'язок.
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2025
У прозорій склянці обставин,
Що складають сукупність умов,
Консервую зчитані глави
З потайної чернетки думок.
Ну а зовні злива періщить,
Заливаючи простір слізьми́.
Емоційний пелех на днищі
Відображує дійсність, де ми
Малювали кі́льця строкаті
В ланцюжку невимогливих мрій
Та отримали в результаті
Ілюстрованих жалощів стрій.
У прозорій склянці трапунок
Притискає свідомість до скла.
А за склом півонії трунок
Та інсекти, що просять тепла́.
28.05.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2025
Часами сходяться й розходяться дороги,
але... у кожного свій шлях...
і діалоги переходять в монологи,
які стечуть по риштака́х
в колодязь пам'яті чи в урвище знемоги...
або... зотліють у вірша́х
чуття мінливого убогим епілогом...
19.05.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025
Зайві пазли небезпечні,
Бо спотворюють свідомість
В атмосфері суперечній,
Де пере́вертнева совість.
Пазли, втулені в картину,
Ті, що створюють проформу,
Я знайду та тихо вийму
З узвича́єної норми.
Мотлох, згорнутий до купи,
Має бути на смітниці,
Бо втуля́ння зайве губить
Світ у цій картині ницій.
17.05.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025
Гірлянди зоряні повисли над хатами,
В садочку тьохкає у тиші соловей,
Весняний легіт ніби подих Гаутами –
Ясна́ часиночка для серця мов єлей.
Краса буттєвості природної малює
Світобудови вдосконалену модель.
Але, на жаль, існує інша паралель
У цім житті, де сили зла на світ полюють,
А очмана́ красу буттєвості ґвалтує.
03-07.05.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBoe5jqr/
В ніч фіа́лково-ліло́ву,
Де лощи́ть озерний глянс,
Дощ шепоче колискову.
Тихий шепіт вводить в транс
Хмаролова...
Квітка серця розгортає
Лазуро́ві пелюстки.
Сенси, зібрані у зграю,
Підсвідомості пастки
Оминають...
У бузко́во-віоло́ву
Піднебесну височінь
Потрапляє склі́нне* слово
Шепітливчика вночі
Тихим соло...
*Склі́нний (діал.) - ласка́вий
11.04.2025 – 06.05.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBcph5LE/
Світ тупцює біля прірви,
Злуда тягне ланцюги.
Перехід на інший рівень.
Чисті зерна без лузги
В нову дійсність сіє вісник
Вчас завбачених подій.
Недолуга ж думка висне
В колі мислень без надій
На склепіннях несумісних
В акті злетів та падінь.
Світ тупцює біля прірви,
Топче ніжками пирій.
Перехід на інший рівень
Ніби крізь бджолиний рій...
27.04.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBCgqSM7/
https://vm.tiktok.com/ZMBCgTP33/
Ти розумієш, що коїться у світі?
Що людство потрапляє в кут глухий?
Ми вже сьогодні, цієї саме митті
Загальні повертаємо борги...
І вже немає значення, хто гірший,
Бо ми, як вид, являємо загрозу...
Ще зовсім трохи й буде не до віршів,
Поглине нас буття жахлива проза...
Ціна очищення зросла.
І вже пред'явлено рахунок.
Благаю, позбавляйтесь зла!
І може прийде порятунок...
08.04.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2025
Масштабні катаклізми... кліматичні зміни...
Найгіршого сценарію не хочу.
Утім, людей багато від стихій загине –
То ніби світоустрій хтось наврочив,
Стягаючи на землю купу бід.
Масштабні катаклізми... планетарні зміни...
І розвиток подій, на жаль, невтішний.
Потрібно терміново припинити війни
Й напружитись навколо спільних рішень,
Рятуючи від згину вбогий світ.
29.03.2025
–––––––––––––––––––––––––––
Ілюстрація:
Святослав Миколайович Реріх
"Ти не мусиш побачити цього полум'я"
–––––––––––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025
Найважче – це просто жити
Й радіти маленьким дрібницям,
Бо змушені ми тужити
У цьому становищі ницім.
Найлегше – упасти в розпач,
Де злоба й нена́висть заклята.
Тих, що на шляху все трощать,
Спіткає кармічна відплата.
Не треба чорнити душу,
Не треба плямити притомність.
Кажу лише те, що мушу...
Чи краще мовчати натомість?
24.03.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMB564eF8/
А знаєш, я все розумію...
Інакше й бути не могло:
Ту поетичну ейфорію
Снігами втрати замело,
І вже навряд чи відігрію
Оклякле в мороку стебло...
А знаєш, я у карму вірю...
Чуття нам душу сповило́,
Коли стелилось по узгір'ю
Духмяне ми́ртове зело́,
А потім хтось вклонився звірю –
Цей світ ще той хамелеон...
23.03.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBSH4NwB/
Я довго гралася в пії́тку,
Нани́зуючи намисти́ни слів
На віршува́льну оксами́тку
Під збу́рювальний контрове́рзи спів.
Веде крізь вакуум пустелі
Зало́мисто-зигзагува́тий шлях...
Якщо стриба́єш вище стелі,
Ймовірно, що украй поїхав дах...
Нехай іронія поглине
Даремно витрачений час –
На певні я чекаю зміни,
Які от-о́т спіткають нас...
21.03.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Стисла спіраль дороги – ніби по колу хода.
Шляхом відносно довгим тягнеться днів череда.
Сни в кольорах ожини яв остаточно зітер.
Тяма коли пружинить, час поглинає етер.
Все, що було та буде, є в одночасся й нема.
Темрявий шар полуди лущиться пак недарма.
Стисла спіраль дороги – ніби по колу хода.
Шляхом відносно довгим тягнеться днів череда...
23.02.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkstAET4/
https://vm.tiktok.com/ZMkstAAaW/
Там, де дійсність павутинням сплутана
Й оцифрована сучасна гра,
Долі вісник надтвердими сту́пами
Чимчикує, ідучи крізь яр.
Приспів:
Дзиґа часу набирає обертів –
Безперервною здається мить.
Люди схожими стають на роботів
І по-іншому життя стримить.
Світ шукатиме вночі просвітлення,
Бо незрячими здаються дні,
Та під шатами небес проситиме,
Щоб не гасли у серцях вогні.
Приспів:
Дзиґа часу набирає обертів –
Безперервною здається мить.
Люди схожими стають на роботів
І по-іншому життя стримить.
08.02.2025
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkSyPX8D/
https://vm.tiktok.com/ZMkSyQu3y/
От і все. Вже майже рік новий.
Під протя́жний звук гуцульської трембіти
Пише звіт циклічний вартовий.
Часоляп, аби востаннє наслідити,
Додає кільце твірні́й тканині світу.
От і все. Я висновки роблю,
Дивина яких у сумі значень певних.
Результат дорівнює нулю,
А можливо, навіть є цілком від'ємним
На буттєвім тлі усіх подій системних.
Тільки це доволі добрий знак,
Бо розплутує витки вузлів кармічних.
От і все. Останній день закляк
В колообігу подій астрономічних.
Очевидячки, він був завжди́ опрічним.
Тиш малює образ чарівни́й
На пласті́ цукро́во-білого граніту.
От і все. І досвід чимали́й,
Що зібрався у розбитого корита,
Архівує вже свідомість колоритну.
Вогник сенсу виснажено зблід
Й розчинився у примарнику прозорім.
От і все. У порох стертий слід
Слів, що втратили вагомість у мінорі.
В рік новий крізь чистий аркуш – апріо́рі*!
30.12.2024
*Апріо́рі - саме собою зрозуміло.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2024
Добігає кінця пере́ступний рік,
Підсумовує при́тьмом вервечку подій.
Хтось чи вми́сне його злочинним нарік?
Бо пере́ступ – то злочин.
Тож рік – лиходій?
Може справа у людях, а рік ні до чого?
Може біси нас ю́дять іти проти Бога?
27.12.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2024
Клітини тіла ніби поримовані.
Змією ритм сповзає по хребту
Крізь центри живлень, схрещуючи промені
Палких думок в годину непросту́.
Пак зе́рна сенсів тямою карбовані.
Рідкий етер окроплює верству
В'язких чуттів, в душі́ які приховані.
Секундомет шпурляє вхолосту,
Згорає мить й відроджується в пломені,
Де ледве чути часу хрипоту.
Клітини тіла ніби поримовані,
Змією ритм сповзає по хребту...
23.12.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkhfsMkc/
Там, де простерлась міжсезоння гранка,
Заслали небо хмар цупкі полотна,
Поло́нить простір мокрота́ холодна,
Змиває хви́ща феромони ранку.
На то́му тлі коловоро́тних течій
Ще вчора місяць у долоні сходив,
Проймав до тре́ми* віршопада подих
І тихий сум рядном лягав на плечі.
Та я сьогодні як ніколи хочу
В глибінь пірнути чарівно́го снива:
Богиня долі в ньому ми́лости́ва –
Недобрим оком ли́ха не наврочить.
Відчути мушу невагомість тіла,
Там, де лунає позаземна пісня,
Зітерти поділку на до та після,
Аби поли́шити усе зотліле.
Змиває хви́ща феромони ранку,
Поло́нить простір мокрота́ холодна,
Заслали небо хмар цупкі полотна,
Там, де простерлась міжсезоння гранка.
11.12.2024
*Тре́ма - тремтіння
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkmcbrSy/
Працює в темряві проєктор.
Єство обрало руху вектор.
Побіжно ковзає екраном
Подій прозірка. Філігранно
Шліфує образність сюжету
Свідомість. Сонячний прожектор
Назовні про́менем крізь очі
З глибин душі пробратись хоче,
Аби сюжетних ліній пасмо
Чесати гребнем світла. Часом
Мені здається ніби совість
Гротескним шрифтом пише повість.
Талан життєву шепче прозу,
Яка гартує змістом розум.
Плеяди зоряної авра
Сяйливим полиском у травах
Пахкої зрілості срібніє,
Де квітку серця пестять мрії.
Натхненням плідне простір ємний,
Бо ду́ші створюють тандеми,
Аби сентенції чуттєві
Мигцем відкрились глядачеві.
Побіжно ковзає екраном
Подій прозірка бездоганна.
Єство обрало руху вектор.
Працює в темряві проєктор.
08.12.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2024
Стрімке життя. Пливкі роки
чимдуж гортають сторінки
книжок буття, що пише людство,
яке обрало самогубство,
набувши вчинків говірких
шляхо́м істотних вад гірких.
07.12.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2024
Лист не має адресата –
Він летітиме в нікуди.
Звук глухий крізь стислі губи
Ша́сне пак у часу кратер.
У промерзлому етері
Стиль змертвілий не воскресне.
Вкрай відверта безсловесність
На уявному папері.
Шерхнуть натяки прозорі
По́між* символів забутих.
Лист в нікуди не про зорі,
А про те, як мало бути...
29.11.2024
*По́між - поряд, поблизу, поруч; дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2024
Пісня тут:
https://vt.tiktok.com/ZSj58qSKv/
https://vt.tiktok.com/ZSj58qJwf/
Я від народження така несьогосвітня –
Мов перевтіленка з планети невідомої,
Що зародилася у подиху повітря
Від хвилі вибуху в потужності питомої...
Аморфна сутність набула рис нетутешніх –
Неначе з не́були* далекої галактики
Виткими сходами в тонких рушала мештах
У світ, де зморюють ходу́ бриласті на́теки*...
Блукаю подумки в пелю́сті зорецвітня,
Який барві́нчасто простерся небостежкою –
Я від народження така несьогосвітня,
Тож відокремлено у цій системі мешкаю...
05.11.2024
*Не́була (астр.) - газово-пилова туманність
*На́тік (у множ. на́теки) - шар якої-небудь речовини, що натекла куди-небудь, розтеклася по чомусь; набряк
Приспів:
Пак відчуваю нездоланний потяг
У неба неосяжну полонину.
Скидаю з себе зайве, ніби одяг,
І ге́йби у безмежність ме́нту лину...
06.11.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMh4CReT9/
https://vm.tiktok.com/ZMkpJEgdy/
Мереживо спадня лягало на плечі
Мрійливим узгір'ям німотних тере́нів.
Тим часом в душі у стьожка́х порожнечі
Капі́ж безугавно про щось теревенив...
В юхто́вій імлі елементи рельєфні
Жахтіли від сонця, що вткнулося в обрій.
Тим часом недоля дивилася зверхньо
У вічі тому, хто мав наміри добрі...
Фарбований о́вид у колір соломи
Оздо́бився ватяно-хмарним декором.
Тим часом сумління хапали судоми,
Бо світ формував у етері доко́ру...
28.10.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
Наповнювач життя
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976193
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkk1BQPB/
Телі́жилось сонце зі сходу на спадень...
Нарешті крайнеба торкнулись колеса.
Руденьке проміння зіскочило з воза
Й присіло навпо́чіпки перепочити.
Притишений вітер був пестити ладен
Окрайок юхто́вий небесного плеса
В якому хмарина пливла тонкосльоза
Над птахою, що не вдалось приручити,
Бо має жагу до свобі́дного льоту:
Розправивши крила, воліє літати
Над во́христим обрієм в палевих латах
Та смугою верб, що ввібралися в цноту...
01.10.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMB6Nx74N/
Де на землю дивиться звисо́ка
Зблідлий місяць хований у хмарах,
Пустирем простерлась поволока,
Утворивши вакуум над яром.
Ситом дощик зрошує зіниці,
Крапельки́ дрібним блищать намистом –
Краєвид похмурений і ниций
Набуває зовнішнього лиску.
Іронічна посмішка крізь сльози
Зачепила келих порожнечі –
На шляху, де ю́рмляться курйози,
Той пролився широм не до речі.
Ну а тиша голосно зітхає,
Паки сон очей її не мружить:
У добу північну поза гаєм
Вітерець пелю́стя пестить ружам.
А вони розчулено лопочуть –
Полонив перевертень песті́нням.
У розма́й гапто́вану сорочку
Ще не рве на шма́ття спів осінній.
Та невдовзі витиме довкола
Вовкула́ка-па́вітер драпі́жний:
Пожовтіле листя скине долу,
З чулих руж зірве́ пелю́стя ніжне...
12.09.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhf9kHdV/
Ні, не зірка... не квітка... не птиця...
Ну хіба що... билинка... ще й квола...
Коли-небудь вистава скінчиться,
Розімкнеться і замкнуте коло...
Ну а поки що мусиш терпіти,
Бо смиренністю живиться карма.
Вельми тяжко триматись орбіти,
Де хода́ недостатньо зугарна –
Тож і горнешся часом у кокон,
Лускокриле неначе створіння.
Втім крадеться прити́шеним кроком,
Мов хижачка, година осіння...
Ні, не сяєш... не квітнеш... безкрила
У долонях примхливої долі,
Що промінням тебе охрестила
Та у мушлю стулила долоні...
29.08.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMh5A4oQX/
Позбавляє ілюзій барвистих
Чорно-біла реальність подій,
Надягнувши сталеве намисто
Нам на шию у грі світовій.
В чорно-білих тонах просторовість –
Доокіл ажуровий етер
Декламує безколірну повість,
Що була в кольорах дотепер.
Позбавляє ілюзій строкатих
Чорно-біла окраса вчувань,
Ніби падають зорі у кратер
Той душі, де ятрі́є світань.
В чорно-білому тоні світлина
Набуває виразних ознак
Та з очей ніжні по́блиски линуть,
Ніби час повертає навспак,
Де жиє мальовнича та дійсність,
Що фарбує наївні думки,
А на глянці небесному лиснуть
Небайдужі до світу зірки...
21.08.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBpputF5/
https://vm.tiktok.com/ZMBppydga/
https://vm.tiktok.com/ZMBppBkpY/
Ніби лялька́ми бавляться нами –
Смикають нас за нитки́.
Гасне свідомість, жи́вить натомість
Серце лише негатив.
Ставлять у позу, збурюють розум –
Чвари в театрі ляльо́к.
Тягнеться п'єса – має агресор
З кимось при владі зв'язок.
Кро́плені тра́ви в барвах заграви
Знову віщують біду.
Часу не гаю, боса до гаю
Спа́дню* на зустріч іду.
Маю потребу ві́ршами тре́бу*
Обрію класти до ніг:
Ось тобі ві́рші чисті та грішні –
По́диху видих і вдих.
Маю надію, що веремі́я*
Згодом пірне́ в небуття –
Най весь непотріб зі́йде за обрій
В по́мерки без вороття!
22.07.2024
*спа́день - захід сонця
*тре́ба (заст.) - жертвоприношення
*веремі́я (перен.) - складні обставини зі швидким розвитком подій
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkRc1TRa/
Напевно вік дається у знаки –
Не приголомшує змістовністю вистава,
Де постановником і досі є диявол...
У вільний час гортаю словники...
У вільний час гортаю словники –
Мене цікавлять словотвору колорити,
Що надихають у вірша́х відобразити
У явний образ втілені думки́...
У явний образ втілені думки́
Втім набувають смислового розмаїття –
Їх не запхати у трюї́зми* силомі́ттям,
Бо їхній плин стандарту супроти́...
Бо їхній плин стандарту супроти́
Не визнає́ стереотипну перевагу –
У тім дзюрко́ві розум мій тамує спрагу,
Нейтралізує згубний наратив...
Нейтралізує згубний наратив,
Який полює на зашорену свідомість.
Минає ніч у звичнім спалаху симптомів –
Напевно вік дається у знаки...
22.07.2024
*трюї́зм (книжн.) - загальноприйнятий або визнаний зразок, позбавлений індивідуальності, сліпо наслідуваний
––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2024
Ти йшла навшпиньки, не лишаючи слідів,
Де їх призначення безглузда випадковість.
А місяць, в хмару огортаючись, сумні́в –
Епатува́ла як ніколи атиповість,
Бо ти не бачила ще місяця таким.
Тобі раніше усміхався він привітно,
Коли під ве́льоном* прозористо-тонким
Ніч поринала ув обійми зорецвіта.
Ти йшла босо́ніж по гранітному піску –
Гнучка заручниця заломистої долі.
А вздовж водойми легіт пестив осоку́,
Де зазвичай вітри буремні простір зо́лять...
17.07.2024
*ВЕ́ЛЬО́Н (діал.) - вуаль, серпанок, фата
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
Пісня тут:
https://vt.tiktok.com/ZSjunAbxY/
У куриво фраз перевтілився по́дум –
Не варто у спеку палити багаття.
Усі негаразди струхля́віють згодом,
Відродиться з часом зотліле сприйня́ття.
І вже не шукатиму втіх у минулім,
Де місиво спо́мок влюля́ла притомність,
Де верби сплилися над ставом поснулі –
Я буду в ніку́ди глядіти натомість.
Най прийде нізвідки єство безголосся,
Мене огорне у блава́т* німування.
І буду ніки́м, бо вже так повелося,
Що втя́ти* не в змозі свого існування.
15.07.2024
*Блава́т (заст.) - шовкова тканина блакитного кольору; взагалі шовк; одяг з такої тканини.
*Втя́ти (розм.) - зрозуміти що-небудь.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2024
Намалюй словами картину,
Що ура́зить текучістю фарб
Й упов'є́ заливка рутину,
Мов акрилом рідким флюїд-арт.
Неповторних форм візерунок
Новотворами ляже у вірш.
Між рядками з моря відлунок
Поцілує промовисту тиш
У вуста мого ненатхнення,
У зіниці просяклі слізьми́,
У пітне́ чоло лиходення,
Де навіки згубилися ми.
15.07.2024
*Флюїд-арт – новий напрямок в абстрактному живописі. У перекладі fluid означає рідке, art – мистецтво. Техніка є особливим різновидом абстракціонізму, у якому немає певних сюжетів.
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2024
Конституція є умовністю,
Особливо коли війна.
Пережовано майже повністю
Ефемерно-глевкий фінал.
(Ні до чого тут олігархія,
Винен тільки куцак-сусід.)
Все частіше здається: магія
Найчорніша глита́є світ,
У якому ми – гладіатори
На арені всесвітніх грищ.
Мріяття у фатальнім кратері
Ледь ряхтить на тлі попелищ.
Отака в мене постіронія,
Зокрема про олігархат,
Бо довкруж лише какофонія
І спотворений результат.
14.07.2024
*Постіронія — це сучасний культурний феномен, який можна описати як іронію настільки глибоку та заплутану, що стає важко відрізнити, де закінчується серйозність та починається іронія, і навпаки. Це використання іронії на такому рівні, де традиційні границі між іронією та щирістю затушковані.
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkrSqftr/
Пензель думок і чуттів акварель
На тлі символічно-уявного мрева.
В кожній краплині живе Агідель –
В тере́нах безмежних у мріях рожевих.
Сила її життєдайна дощем
Стікає на землю з небесного глека –
Зцілює душу, вгамовує щем,
Рятує від спраги та живить у спеку.
Ро́сяно-тра́вний готує коктейль,
Насичує простір у подиху раннім.
В кожній краплині живе Агідель –
Богиня води у блакитному вбра́нні.
03.07.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2024
Пе́рсті ца́рин всюди мають вигляд стомлений.
Води пам'яті стікають у безодняву.
Рештка споминок з утроби усвідомлення
Скі́млить ни́дячи в полу́денку спекотному...
Зріє вечір в душній сфері понад зворами.
Хвилі часу рушать скелю марних висловів.
Ми у помислах гнітючих серце моримо
Та згасаємо в потоці яви прісної...
Понад степом достигають зорні китиці.
Марять очі дивом – сни вертають з далечі.
Я бажаю в тихих водах відродитися,
У сріблястих пінах душу сповідаючи...
02.07.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkxVBbbx/
Жура, мов з оксамиту шаль,
покрила зверху до зап'я́тка*.
З дитинства відчуваю фальш –
її у світі подоста́тком...
на жаль...
Час експортує дні у файл,
стирає сенси недоречні.
Пірнає жур* у фарби мальв,
де мить готується до втечі...
без гальм...
Минає ніч, леліє даль.
Ранкова зірка в небі згасла.
На кобальт неба ліг кораль.
Втім, блага випито завчасно
ґрааль...
27-28.06.2024
*зап'я́ток (діал.) - задня частина п'яти.
*жур - те саме, що жура́.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2024
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhK3psJ6/
https://vm.tiktok.com/ZMkRdeuJA/
В черле́не вбра́ння, ніби панна,
Вдяглася ма́ківка й тремтить –
Здалося, цю квітучу мить
Тримає вічність бездоганна.
Але минучість невблаганна:
Вогнистий образ пелюстків
Мигцем зотліє й поготів
Поглине цвіт фата-моргана...
13.06.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
У ковилі звітують маки
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966198
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2024
У краплинні тенета дощів
Потрапляють чуттєві бутони.
Якось тяжко мені на душі –
Відчуваю занепад і втому.
Між світами крізьки́й рубікон,
Що стоїть на заваді єднання.
Часом пам'ять бере у полон
Й виникають незручні питання,
Риторичність яких полягла
У прогалинах і порожнинах
Під прошарком уявного скла
Холодна́вого ніби крижина...
Свіжоскошеною травою
Пахне ца́ринка у косовицю.
Я лишу тебе під вербою,
Нісенітна моя таємнице!
28.05.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024
Пісні тут:
https://vt.tiktok.com/ZSh5uke48/
https://vt.tiktok.com/ZSh5urp8f/
https://vt.tiktok.com/ZSh5u5JLH/
Квіткова повня. Неба очі хмурі.
Вдяглася ніч у сукню з органзи.
Колише вітер сте́бла рогози
Та поруч ве́рби шамотя́ть в зажурі.
Купавку ніжну, що розквітла в повню,
Хітливо пестить сяйво ліхтаря,
Який стоїть немов у вівтаря,
Так, ніби вовк, що вліз у шкуру о́вню.
А понад ставом напівсонний простір
В тенетах смутку заздрить давнині,
Яка, мабу́ть, наснилася мені...
Чи то привиділась у хворій млості...
Доріжку місячну між берегами
Малює відблиск світла на воді –
Здається, лину я... у світ видінь...
Й гублюся бе́звісти... сном Гаутами...
24.05.2024
*Квіткова повня - одна з назв повного місяця у травні.
Вважається, що Сіддха́ртха Гаута́ма народився, отримав просвітлення й помер в одну й ту ж пору весни (у травневу повню). Цікаво, що я дізналася про це на другий день після написання вірша, в якому пов'язала травневу повню з Гаутамою. Збіг? Чи вплив підсвідомості, яка має відношення до тонкого плану буття, де зберігається подібна інформація..? ;~))
––––––––––––––––––––––––––––––
Ілюстрація:
Зображення сплячого будди Гаутами, яке називається "Будда в нірвані" (картинка з інтернету)
––––––––––––––––––––––––––––––
Нирвана
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962385
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
Пісня тут:
https://vt.tiktok.com/ZShXVb4H4/
"Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть..."
Тарас Шевченко
Хрущі відгули понад вишнями.
Дме вітер ущи́пливо-шпу́йний.
Душа потребує очищення
У мжи́ці миттєвостей чуйних.
Цупким укривалом захма́ристим
Огорнуто небо дрімливе.
Перце́пцій прозористі паростки
Гляджу́ від стороннього впливу.
Душевні недуги поку́тою
Латаю неначебто свитку
Й рятую від холоду – кутаю
У довгій полі́ – оксамитку...
15.05.2024
––––––––––––––––––
Авторський колаж:
малюнки Івана Гончара
––––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
У центрі Європи нурто́вище,
Яке поглинає живо́ття.
Цілком недоречне видо́вище –
Задосить танцюльок на дроті
Над прірвою. В межах руйно́вища
Свідомість як равлик у сховищі.
Кривавий шарла́т гіацинту
Ознакою в ро́зкрилі схо́дить ще –
Не видно кінця геноциду.
В тужбі́ якось не́ до сміхо́вища...
13.05.2024
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024
Пісня тут:
https://vt.tiktok.com/ZShHJ8TSe/
Снить химеристими примхами
В люлі о́бширу космічного
Мить, що ледве-ледве дихає
У проявлені довічного.
Мить-відчуженка у просторі
Атмосферної поетики
Полягла чуттями гострими
У палке єство патетики.
Окая́нкою безрідною
В черговому перевтіленні
Віковічність змін сповідує
В колі сталого зневірення.
Мить, увінчана блава́тами,
В маківко́ву сутність вплетена,
Непоправними снить втратами
Між падіннями та злетами.
Пахкотінням у конваліях
Напахтилася доне́схочу
Та й поринула в реалії
Мить, що виникла у розпачу...
29.04.2024
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkC5ybAX/
А я шукатиму тебе у зво́рах,
Моя безмежна недоречносте,
Яка виткі створила те́чії
Думок прозорих...
І я глядітиму тебе щоночі,
Моя барвиста невиразносте,
У бри́жі зоряної рясності
Встромивши очі...
Я чатуватиму на тебе зранку,
Моя безмовна голосистосте,
У свіжім подиху імлистості
Побі́ля ґанку...
Тебе я ська́тиму поміж світами,
Моя відносна безумовносте,
Що розчинилась майже повністю
На перехресті часовимірів
У гирлі, там де простір вигорів
Попід ногами...
28.04.2024
*СЬКА́ТИ
2. кого, що, діал. Шукати, намагатися знайти кого-, що-небудь.
Приклади:
Зараз губернатор послав жандармів ськати Тимоху, а Ївзі звелів тутечка дожидати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Василеві того тілько й треба, – наївся, напився дома і пішов товариства ськати, у його своє товариство було. (Панас Мирний)
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024
Пісня тут:
https://vt.tiktok.com/ZSjmEFJnA/
Для мене дощ – неначе сповідь,
Немов причастя в горнім храмі,
Коли в душі моїй ашрамі
Журби надмірна слізна повінь
Змиває фарби упереджень
З високовольтної мережі
Чуттєвих струн в тонкій основі...
Для мене дощ – життєва сповідь,
Яка відновлює свідомість,
Дрібо́к єства бере натомість –
Мізерну плату при розмові
Краплин дощу, які шепочуть
У ритмі мантр слова пророчі
Під кроки часу поступові...
Для мене дощ – таємна сповідь,
Яка лунки́м дзюрчанням з неба
Навіє спомини про тебе
Й очей твоїх звабливий по́від,
Моя віршована омано,
У шма́ття вишукане вбрана,
Яке гаптує слізна повінь...
Для мене дощ – неначе сповідь...
21.04.2024
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
Квітневий сніг встеляє путь
В садку похилих вишень.
Чи люди хоч колись збагнуть
Своє призвання вишнє?
Коли нещадно дме борей,
Пручатись мушу... й буду!
Мене бентежить світ людей –
У ньому повно бруду.
Біленький цвіт на землю ліг –
Стежа либонь під снігом.
А десь і справді зимно – збіг?
Та я не вірю в збіги.
17.04.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Же́вріє у серці маків цвіт –
Кров'яні́ють пелюстки шовкові.
Напрямком з нади́ра у зеніт
Відлітають голубки́ поштові.
В точку неповернення несуть
Крапельки́ червоновидих мріянь,
Роздумів шарла́хову ясу́
Про довічне поєднання їнь-ян.
Ма́ківка видовжує стебло,
Розгортає пелюстки мов кри́ла
Й в'яне миттю... ніби й не було...
Тільки се́рця щемний біль з'ятри́ла...
04.04.2024 (четвер)
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBn9GDFF/
https://vm.tiktok.com/ZMBn9qXKY/
https://vm.tiktok.com/ZMBn9wm2D/
https://vm.tiktok.com/ZMBn9QfVN/
https://vm.tiktok.com/ZMBn94vKk/
Окіл квітучість весняна́ –
Все начебто у ритмі звичнім,
Якби, запе́вне, не війна
На тлі фактичнім.
Тож, ніби спалах у воді,
Вогнію та згасаю раптом –
Либо́нь однаково мені,
Де буде крапка.
Думки́ розбіглись по кутках.
Я – ті́нява себе самої.
Замало втіхи у думках
Для супокою.
Усе минає – далебі́!
І начебто у ритмі звичнім
Життя проходить в боротьбі
На тлі фізичнім.
02.04.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBCg4Nf4/
Я віршую по фен-шую,
Бо фен-шуй – це сила!
А ти, мабуть, так жартуєш? –
Кажеш: "Некрасиво!"
Я енергію просто́ри
Втілюю в поеми.
Кажеш ти, що з ритмом горе,
З розміром проблеми.
Я потоки "ці" у змісті
Образно малюю.
Кажеш, що не в тому місці
Наголос тулю я.
У рядки вкладаю душу
Почерком незримим.
Кажеш, що на серці скрушно,
Бо невдалі рими.
То ти, мабуть, так жартуєш? –
Кажеш: "Некрасиво!"
Я віршую по фен-шую,
Бо фен-шуй – це сила!
29.03.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBkdLhD6/
Стікаю лавою
ув океан віршастості,
де вправно плаваю
без акваланга й ластів я.
В роздолля римами
полуменисто дмухаю.
Чуття нестримані
інтерпретую плю́хами.
Стихій експресія
в афористичнім ро́зкрилі
складає версію
трансформування в просторі.
28.03.2024
Лава вулкана (відповідь на епіграму)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009676
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBkectos/
Лава так лава... най буде! ))
Ядро душі жагуче –
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у по́блиску Стожар.
Пішла назовні лава
жари́сто-вогняна́.
Розпеченому сплаву
дорога висхідна́!
Второ́вую незламно
поезії етер,
тож "Лавою Вулкана"
йменуюсь відтепер.
27.03.2024
Лава вулкана -2 // Стікаю лавою…
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009715
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhQqmE5o/
Моква́... накра́пує... чи накрапа́є...
Краплин дещи́ця
пороши́ть у скло́,
Так, ніби дрі́бки з неба водограєм
Змивають з вікон
усіля́ке зло́.
Буває, і́нколи слова вражають,
Тож вища сила
стереже́ мене́
Від непотрібного душі врожаю.
Усе минає...
і цей бі́ль мине́...
26.03.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
Спідчорна-сизе тло зотління
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005950
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMk2sYP6q/
Хіба то благословіння? То швидше небесна кара.
Ніяк не збагну на гре́ця мені така інфантильність...
Шляхи покриваються тінню, бо знов насуває хмара.
Гадаєш, усе минеться? Не варто втрачати пильність.
А вітер штовхає в спину й формує думки́ бентежні.
Приречення груди тисне – до рим недоречна схильність.
Можливо, колись покине віршачку лиха́ залежність? –
Ніяк не збагну на біса мені оця інфантильність...
22.03.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
Оксамитовий подих... замарені очі...
Органза́ прохолоди обличчя лоскоче.
Фіолетова ніжність духмяних муска́рі,
Бджілки перше обні́жжя* – у мрійному чарі.
Пелюстками жонкі́лі устелена стежка.
У окрилому тілі сутужності рештка
Розчинилася зовсім від марень солодких.
У цятковану про́синь здіймаються нотки.
Шоколаду гарячого втішне пахтіння...
Усьому́ на додачу – душі охмеління!
20.03.2024
*обні́жжя (о́бніж) - квітковий пилок, який бджоли на задніх ніжках переносять у вулик
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
Ми певно не знаємо правди
закулісної.
Плекати надію чи варто
там, де плі́снява?
Реальність покрита серпанком
ілюзорності.
Труїзму* квітник біля ґанку
щез у по́рості.
Не все, що блищить – злато/срібло,
хоч і до́рого...
Очистити конче потрібно
світ від мо́роху*.
19.03.2024
*Труїзм (англ. truism від true - правильний, правдивий, істинний) - загальновідома істина
*мо́рох (діал.) - пліснява
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Ще місяць зростає –
декада* до повні*.
Думки́ ніби коні,
що в русі назовні
басу́ють* зі ста́єнь,
руша́ють до сте́пу,
що вкривсь мураво́ю*,
і риссю стрімкою
під звуки гобо́я*
несуться у небо
містком променаду,
де скибкою місяць
у зорях, що ви́сять
десятками тисяч...
До повні – декада.
15.03.2024
*дека́да - проміжок часу в десять днів
*по́вня - те саме, що повний місяць
*басува́ти - скакати, бігти галопом (про коней)
*мурава́ - густа молода трава
*гобо́й - дерев'яний духовий музичний інструмент, за висотою звука середній між флейтою й кларнетом
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
Трав'янкувато-камуфляжний крам весни
мені наснивсь...
Бруньки смарагдові та пролісків сапфір
уздовж порфі́р*,
що простяглися небокраєм від загра́в...
Скрипаль заграв...
На тлі небесному з'явився молодик*
і раптом зник...
Лишилась я в полоні чар на самоті
у тому сні...
10.03.2024
*порфі́ра (заст.) - довга широка пурпурова мантія (гр., покривало) у вигляді плаща, що спадає до землі
*молоди́к - те саме, що молодий місяць
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBdsM6T4/
Напередодні уроди́н
У вирі клопотів тижневих
Душа жадає мрій рожевих:
В них духмяні́є розмарин
Й оберігають від рутин
Потоки ніжностей життєвих,
Які торкаються сердець,
Що майорять весня́ним цвітом,
Де спів пташиний ллється світом,
Так, ніби Всесвіту творець
Пітьму долає унівець
І буде за́вжди весно-літо.
29.02.2024
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBbqkfw1/
Де єство втрачає рівновагу,
Хворобливу сутність має світ.
Тож не треба бути супермагом,
Щоб зогнилий виявити плід.
А думки – вони такі підступні –
Кожна точить мозок як хробак.
І слова – води товчі́ння в ступі,
Бо не мають щирості озна́к.
Від людей дісталося планеті –
Чи то Бог для того світ створив?
Краєвиди в ультрафіолеті
Поглинають стиха негатив.
Фіолет лікує тіло й душу –
Океаном витончених сфер
Омиває вистраждану сушу,
Там, де час на довгу мить завмер.
Жах повзе мов курява землею.
Все у світі ніби набакир.
З пантелику збиті пруть стернею –
Суперечний в них орієнтир.
Ну а ти вглядаєшся у простір...
У глибінь фіалкових тонів...
І здається: все навколо – просто!
І не треба серцю зайвих слів...
28.02.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMB4y7o8F/
Подих солоного моря...
Барви сяйливих заграв...
Спогади солодко мо́рять
В ку́пелі ро́сяних трав.
Спа́день налився як персик.
Хмари мов збиті вершки́.
Скелям уткнулися в пе́рси
Пальцеподібні стежки́.
Хвилі торкаються ніжок,
Бризками пестячи ніс.
Бавиться па́вітер ніжно
В пишному вороху кіс.
В сутінках мли поцілунок
Тане немов рафінад.
Пам'яті плетений клунок
Має удосталь принад...
23.02.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
Від моря погоди...
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970927
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
Суцільних про́явів часи розпочалися й набирають певних обертів.
Обличчя справжнього під маскою чеснот не приховати.
Людина гідна з вулиць бруду не несе комусь до хати.
Важливо вчасно позбавлятися від зайвих гілочок на кожнім стовбурі,
Бо вкрай загущеною кроною не варто хизуватись.
22.02.2024
––––––––––––
Ілюстрація:
авторське фото
––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
Планета-мандрівник – міжзоряний об'єкт –
Немов відлюдник, чи ізгой кочує в о́бширі космічному.
Планета-сирота утворює сюжет,
Що відображує значні моменти в про́яві ліричному.
Самітник чи вигнанець зоряних систем,
Що зберігає таїну свого походження у по́темку.
Дивакуватим він, можливо, є митцем,
Який ховається у темряві від зоряного дотику.
20.02.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
Дві планети-скита́льниці,
Що блукають космічним привіллям, мандруючи,
Танцюватимуть парою,
Обертаючись в та́кт одна зо́кола о́дної,
Доки музика за́палу
Емоційно звучатиме в чуйному про́сторі,
Розливаючись хвилями, –
Бо усе обумовлене певною мірою
У всесвітньому обсязі,
Починаючи з Альфи, кінчалось Омегою...
20.02.2024
*А́льфа й Оме́га (від назв першої (Α, α) та останньої (Ω, ω) літер грец. Абетки) — вислів на означення початку та кінця.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
У вбранні́ попилясто-крице́вім
Дощ грайливо висріблює скло.
Антураж догоджає гравцеві,
Утворивши стовпча́сте гало́.
Накрапа́йчик* мрійливо лоскоче
Поцілунком уявні вуста,
Крізь вікно зазираючи в очі
Гаптува́нці* нитками срібла́.
А в прозористій колбі порожній
Степове духовите зело́* –
Без води надихати спроможне,
Бо йменують безсмертком його.
Ще бабуся збирала щорічно
У степу на зелені свята
Цю шавлі́ю – таку символічну
В українських на Трійцю хатах.
Сухоцвіту пучок пригортаю,
Мов надію на кращі часи:
Переможну квітучість розма́ю
Та у душах зростання яси́*.
16.02.2024
*накрапа́йчик (епітет) - дощ
*гаптува́нка - вишивка переважно золотими або срібними нитками
*зело́ (поет.) - зелень, трав'яниста рослинність
*яса́ (поет.) - світло, сяйво
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhQqmE5o/
Спідчорна-сизе тло зотління.
Сріблясте вкраплення дощу.
А я про наслідки віщу́,
Де ледве дихає сумління.
Інтуїтивно відчуваю
Заряд психічних мислеформ,
У рамках витриманих норм
Які вести́муть до відча́ю.
Зондую простір променистий
Сакраментально-зрілих сфер,
Мов стяг здіймаючи етер
В думках, які причинно тиснуть.
Спідчорна-сизе тло зотління.
Сріблясте вкраплення дощу.
А я про наслідки віщу́,
Де ледве дихає сумління...
15.02.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
Моква́
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009541
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMB2af3CS/
Відведи від неба очі –
не дивись,
як вірші мої пророчі
крають вись...
А постукає у шибку
добра вість,
відчиняй віконце швидко –
не барись...
13.02.2024
Відведи від неба очі
та поглянь навколо,
де прообрази пророчі
з неба пали долу
із абстракцій у конкретність,
бо зазнали втілень.
У контрасті яви – єдність
без альтернативи.
Досхочу вертіти можеш,
тільки все даремно,
бо приречення у кожнім
смітнику окремо.
Все до того йшло роками –
слідству є́ причина.
У театрі світу – драма,
бо модель злочинна.
14.02.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
Хмаровиння цупке́ даленіє й маліє в очах,
Йде за обрій, лишаючи о́болок сліду.
Крізь віконні зіниці, які у доще́вих сльозах,
Споглядаю картину злиденного світу.
На похмурому тлі під вікном витинається пас
Квітника, що від сну прокидається наспіх,
Вибухаючи першими квітами, збуджує час,
Де в зопрілому ли́стю прищу́лився га́спид.
А ліворуч оголений сад у цнотливому сні –
Потребує ретельної впору обрізки,
Аби знов спалахнути смарагдом зела́ навесні,
Що нам трохи розслабить напружені мізки.
Вже долоні стужи́лися спо́вна за ґрунтом пухким,
Тим, що живить нам внутрішню кві́тчану сутність.
І яким би теперішній яв не здавався лихим,
Всі сентенції в ньому напівабсолютні.
12.02.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Ти мов стеблина у його руках
таких міцних по-чоловічому
й водно́час ніжних ніби дотик бризу.
Він бачить Всесвіт у твоїх очах,
в яких немає місця відчаю,
бо ті зоріють сяйвом парадизу.
Медовий голос шепоту в речах
буденність прісну підсолоджує
й дає наснагу творчо розквітати.
Такі чуття зростають у роках –
Самодостатність даром Бо́жим є,
тому і має певні результати.
11.02.2024
📎 Самодостатня людина не потребує визнання та підтримки, але і не обов'язково схильна до одинокості. Здебільшого до усамітнення схиляє гординя, а не самодостатність.
Звісно, у стосунках самодостатня людина більш віддає, ніж бере. Така людина є підтримкою для інших, бо здібна любити по-справжньому.
Несамодостатня людина теж має почуття, але її любов споживацька. Лише там, де існує взаємність, не виникає потреби щось комусь доводити.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkw5vkWV/
Між світами несполучність...
Дощ мрячить – лютневий дощ –
Відчувається співзвучність
У душі, де крає щось...
Щось таке, про що не варто,
Бо воно ж таки болить.
Дощ малює з крапель янтру,
Сповідаючи блакить
Недосяжного безкраю
Полотна небесних сфер,
Де щоранку відгоряє
Рання зірка Люцифер...
Дощ лютневий... тиха сповідь...
Несумісність між людьми...
А у серці... смутку повінь
Й смак дощу лютневих днів...
10.02.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBXCvPPK/
Чи може бути зайвим компонент,
Який утворює оновлену логему?
Чи є насправді зайвим елемент,
Що мав довершити занедбану систему?
Питань риторика проста: авжеж,
Нема у Всесвіті тих зайвих елементів,
Думки пробудженні не мають меж,
Тонкі світи не потребують аргументів.
А я у просторі як маків цвіт
Палаю яро та невдовзі відмираю.
Мене не вабить цей пекельний світ,
Його ділки навряд чи нас ведуть до раю.
Приречень шлях, де зайвий елемент
Немов тавро на пелюстках червоних маку.
Ілюзій зе́рна стерті майже вщент.
А з неба... ніби хтось навмисно сіє мряку...
06.02.2024
Зайвий елемент
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005044
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMBXCsrPE/
Коли ти зайвий елемент в якійсь системі
Недосконалого статичного порядку,
Де злак центральний має хибу в меристемі*,
Твої думки, напевно, в іншому об'ємі,
В стандарт не втиснуті, тому завжди окремі,
Бо бачиш більше щось у звичному горнятку...
05.02.2024
*Меристе́ма (від грец. meristos — подільний) — твірна тканина рослин, що складається з недиференційованих клітин (меристематичних клітин), і знаходиться у частинах рослин, де відбувається ріст.
Зайвий елемент - 2
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005132
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhDsxxaG/
Все частіше у вічі вдивляється ніченька зо́лена.
До пів сотні рокі́в наближаюся – звісно, що ста́рію.
Не збираю опалого листя заради гербарію,
Бо в мертвецькій красі не знаходжу ефекту знеболення.
В океані подій світ не чує космічного плескоту.
Ясува́ти* про зоряне сяйво є справою марною,
Де затягує небо над світом пекельною хмарою.
Кругогля́ду не ширить гасниця у темряві Всесвіту.
Все віджиле позаду в пройдешньому часі зісталося.
Зотлівають поде́нки* відцвілого в діжці свідомості.
У доцільності дій майбуття набуває вагомості.
Сьогодення гартує навсправжки – так, ніби зі ста́лі я.
23.01.2024
*Ясува́ти - пояснювати, тлумачити
*Поде́нки - залишки на дні
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024
Муза:
Зима люля́є у колисці усю надмірність почуттів,
Які перлинами в намисті лягли у витвори митців.
Січневе сонячне проміння лише умовно гріє дах,
Мабу́ть, тому живі творіння неначе стигнуть у льодах,
Де світ немов утратив душу в полоні зимних сновидінь.
Тож я коритись долі мушу, бо живлять сни владущу тінь.
Боре́й* вколисує свідомість й туманить світосприйняття,
А я отримую натомість із надр землі передчуття,
Які утілювати в образ не маю наміру, бо суть
Отих пророцтв не дуже добра – вони теперішнє псують.
Хоча, невтішне й сьогодення – ми в нім позбавлені тепла.
І я з крижин складаю ймення давно відцвілого стебла́...
Митець:
Моя місткине* всевидю́ща, ясна́ прибулице зі сну,
Гадаю, А́тма* всюдисуща крізь тебе втілює весну.
Але в епоху Ка́лі-ю́ґи* усе неначе сторчголі́в.
Душа втомилась від наруги чортяк з маро́ю на чолі.
Завмерло все живе у сту́мі*, занепад сил бере в сильце.
І ніби зник живильний струмінь, не гоїть лагідне слівце.
Вітри розхитують ялицю, яка поснула у снігу,
А сплін спустошує скарбницю, всипляє пильність і снагу.
Кудись поділось розуміння і якось зимно наокі́л.
Чи світ жадатиме прозріння, аби з очей прибрати пил?
Понурий настрій – то не вперше. На все про все дається час.
Гадаю, певна низка звершень в прийдешню мить зустріне нас.
16-17.01.2024
*Боре́й - північний вітер.
*Містки́ня - жін. до містик.
*А́тма - вічна, незмінна духовна сутність, абсолют, який усвідомлює своє власне існування.
*Ка́лі-ю́ґа - в індуїзмі є останньою епохою (юґою), після якої починається оновлення часу.
*Сту́ма - напівморок, напівтемрява.
Муза та митець (діалог)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996893
Муза та митець - 2 (діалог)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998051
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkPgqFBJ/
Обшарована кригою, ніби калина,
Мов льодяник у просторі-часі я ви́шу.
Синтезована мить транссвідомістю лине –
Трансформує неначе субстанцію грішну.
Сприйняття забарне́ поглинає спрокво́ла
Зміст кармічних картин у всесвітній мережі.
А думки по спіралі від кола до кола
Намагаються, певно, дістатися вежі,
Де умовна свобода – невільниця волі,
Тінь якої одвіку існує в уяві –
Надихає на кроки, але поступові –
Певно, сходи угору виткі та трухляві.
Сподівання на щастя в істотах гніздиться:
Соковито-червоного струменя пломінь
Спонукає істоту впіймати жар-птицю
І породжує в жилах бурхливостей гомін.
Обшарована кригою, ніби калина,
Мов льодяник у просторі-часі я ви́шу.
Синтезована мить транссвідомістю лине –
Трансформує неначе субстанцію грішну.
12.01.2024
––––––––––––
Ілюстрація:
авторське фото
––––––––––––
Крижана замальовка
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002697
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkPgqFBJ/
Кришталеві віти
колихає вітер –
Ніби ше́мріт* скла від зледенінь...
Поледі́вки* свідчать
Про зимовий відчай,
Де садок в полоні сновидінь
У ясу́* сповитий
Й кришталеві віти
Все гойдає сна́жно* вітровінь*...
09.01.2024
*ШЕ́МРІТ - легкий шум, шерех і т. ін.
*ПОЛЕДІ́ВКА (ожеледиця) - тонкий шар криги на дорогах, деревах тощо, який утворюється після відлиги або дощу.
*ЯСА́ (поет.) - світло, сяйво.
*СНА́ЖНО (діал) - завзято.
*ВІТРОВІ́НЬ (поет.) - повівання, подув вітру.
––––––––––––
Ілюстрація:
авторське фото
––––––––––––
Ніби калина
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002892
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMk2pPg97/
Хтось підо́швами ніби зачо́вгав –
Виявляється, дощ пішов...
Не дивує мене вже нічо́го.
Світ як світ – віртуальне шо́у.
04.01.2024
P.S.: Усім відома фраза "Весь світ – театр, а люди в ньому – актори" дещо застаріла. Сучасний світ поглинула віртуальна реальність, тобто інтернет, де кожен самостверджується як може. І я теж. Бо маю віршувальну залежність.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
Смiшне буття (постіронія)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962865
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkkNsnfW/
А настрій геть не новорічний...
Здається, небо у вогні...
Мої думки цілком опрічні
На умогляднім полотні,
Бо абстрагуюсь від загалу.
Буття лушпинням обросло
І віддається на поталу –
Ні в кут ні в две́рі* те русло́.
Душа весняностей чекає.
Жаринки зву́глених надій
Зоріють ще на тлі відча́ю
У колообігу подій.
Вже відродилось сонце в небі
Та набуває певних сил,
Але війни дряпучий гребінь
Здіймає вгору клятий пил.
Напливи поглядів критичних
Беруть в полон прийдешні дні.
А настрій... геть не новорічний...
І небо... наче у вогні...
27.12.2023
*ні в кут ні в две́рі (фразеологізм) - в нікуди; безвихідне становище.
–––––––––––––––––
Фото з Telegram-каналу
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
Процеси дійшли до абсурду – властивості дій динамічні,
неначе війна день у де́нь додає безперечного драйву
в прокрустове ложе, де "праведні" бавляться у демонічність,
рубаючи мові усе, що за їхньою думкою, зайве.
Не всі ті слова, що відтяти бажають умовні прокрусти,
насправді русизмами є, бо ми маємо первісність мовну.
То може знавці у лапках най ідуть шаткувати капусту,
коли вже кортить їм тримати різак у руках неутомно...
23.12.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
Той, хто зло породив, потерпає від свого породження,
бо закон бумеранга спрацьовує.
Давши волю чмані́*, ризикуєш зазнати скоро́дження* –
аксіома відносин у цьо́му є.
22.12.2023
*чмана́ - очманіла, одуріла людина.
*зазнати скоро́дження (перен.) - відчути на собі дряпання.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
В найдовші ночі новолітніх передо́днів
душа чекає на Сонцеворо́т*,
що знаменує Сонця поворот
на Ве́сну після найкоротших днів. Холодні
мов крига очі атмосфери відчайдушно
в імлі блищать, напружуючи час.
Пітьма єство занурює у транс,
але циклічний колоо́біг непорушний,
бо є безвічним* пульсуванням часоплину.
Вже на порозі місяць Коляде́нь* –
почне зростати поступово день
в міцних обіймах новолітнього почину...
18.12.2023
*Сонцеворо́т (день зимового сонцестояння) - мить завершення попереднього й початок наступного астрономічного Сонячного циклу під назвою Новоліття.
*Безві́чний (рідко) - який не перестає існувати; не обмежений певним віком.
*Коляде́нь - стародавня назва першого зимового місяця в астрономічно-природній системі відліку часу за Сонцем.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
Плаксива зима мов дитя вередливе,
Якому, ймовірно, бракує опіки –
В убогому дра́нті чвала́є по брилах:
Зарюмсані очі, брудні черевики...
А може зима – молодиця примхлива,
Що в серці тримає образу на хло́па –
Навряд чи на ку́тні сміятися хтіла*,
Але вочевидь норовиста, на клопіт...
Скоріше за все, що ні перше, ні друге.
Природа по суті своїй екстравертна:
Всі наші страждання й душевні недуги
Оплакує навіть узимку відверто.
15.12.2023
*Смія́тися на ку́тні (фразеологізм) - плакати.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023
Вже не складаються поезії
З легко́ї нібито руки́*
У світі гойної експресії –
Все я́кось за́раз навпаки...
І наче хочеться цукристості,
Та під рукою тільки сіль.
В полоні прикрої навмисності
Душа вчуває су́тий біль.
У світі гле́чиковім квітнучи,
Стрімливо в'янути почне...
Та чи розквітнуть в небі сві́точі,
Створивши сяяння нічне?
Сумні складаються поезії
З тієї са́мої руки́ –
Лише прогалини є тезами,
Які вибілюють думки́...
13.12.2023
*З легко́ї руки́ (фразеологізм) - з легкістю, вдало; за чиїмось вдалим починанням, добрим прикладом.
Глечиковий світ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000745
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023
Пісня тут:
https://vt.tiktok.com/ZSjunFbQJ/
Душа неначебто приречена
Пройти крізь гріх і каяття,
Зростати й квітнути у глечику
І знов піти у небуття...
Фортуна з фатумом домовляться,
Бо жереб кинуто* давно.
На волю думка, ніби горлиця,
Крізь скло чи пурхне у вікно?
Життя, кероване плани́дою*,
Кармічний має жати борг.
Чи є резон вклонятись ідолу,
Коли у серці справжній Бог?
Душа, розквітши під глади́шкою*,
В належний час зав'яже плід,
І з ледь помітною усмі́шкою
Покине гле́чиковий світ...
12.12.2023
*Жереб кинуто (фразеологізм) - остаточне рішення прийнято, вирішальний крок у якій-небудь справі, в якомусь заході й т. ін. зроблено.
"Жереб кинуто" латиною - Alea iacta est (Алеа Акта Эст) - фраза, яку, вважається, вимовив Юлій Цезар під час переходу прикордонної річки Рубікон на півночі від Апеннінського півострова у 49 р. до н. е. Він порушив закон, за яким не мав права очолювати війська в межах Італії, і розпочав громадянську війну.
Вислів уживається, коли треба підкреслити безповоротність прийняття важливого рішення.
*ПЛАНИ́ДА - те саме, що доля.
*ГЛАДИ́ШКА - те саме, що глек.
Глечиковий світ - 2
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000764
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkedrvUs/
Дихотомі́я почуттів –
відверті про́яви контрасту.
Між протилежних двох кутів
йти намагаюсь і не впасти:
У лабіринті між сирен
нову омріюю епоху –
дум гомери́чних сих тере́н,
здається, шириться потроху...
І ніби всо́тую тепло́
того натхнення, що вогні́є,
але єства тонке стебло
заледве втримує надію...
Щось лементу́є у душі́,
неначе скру́ха серце крає...
І тоскно так... а час мерщій
веде немов цей світ до краю...
Дихотомі́я почуттів –
відверті про́яви контрасту.
Між протилежних двох кутів
йти намагаюсь і не впасти...
07.12.2023
Приспів до пісні:
Чомусь не глядиться у небо зірчасте
Та око не тішить краса чарівлива.
Пильную ходу – намагаюсь не впасти –
Стежею контрасту, де просторінь гли́ва.
06.08.2024
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhcmoXwM/
За вікном малює скви́ра* посірілий краєвид:
Мокрий сніг з дощем на пару віддзеркалюють відтінки.
Вимальовує негода антитезовий бески́д* –
Бач, свинцеві хмари з неба майже тиснуть на будинки?
За вікном – пливки́х* полотен прозаїчно-вбоге тло,
На якому місто мовчки ніби я́триться від болю.
Бач, по склу стікають краплі, що тону́ють вкупі скло? –
А насправді кожна крапля особисту має долю...
За вікном гару́є* скви́ра – найпохмуріша з мистки́нь*.
Бач, сиджу окрай мольберта, у руках пале́та* й пензель? –
Норовлю відобразити особистості створінь,
Тих, що мають власний мо́дус* у всесвітній антитезі...
01.12.2023
*Скви́ра (діал.) - негода.
*Бески́д - (у значенні) скала.
*Пливки́й (перен.) - позбавлений чітких обрисів; розпливчастий.
*Гару́є (заст.) - важко, без відпочинку працює.
*Мистки́ня - жін. до митець (мистець).
*Пале́та (палітра) - чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби.
*Мо́дус (лат. modus) - міра, образ, спосіб.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
Бронзовіє постать у пронизливій імлі,
де пригнічень до́ста* на безрадісному тлі.
У міжчассі висне безумовностей акорд
в рафінаді мислень, а у часі – дискомфорт.
Кристалічна друза* з аметистових думок
в напівморок грузне на невизначений строк...
Сподівань таємних кришталевий силует
у світах тотемних зберігає амулет,
де душа бузково розгортає пелюстки,
щоб розквітли знову аметистові думки...
26.11.2023
*Амети́ст (від грец. αμεθυστος - «тверезий») - мінерал групи кварцу.
*До́ста (діал.) - достатньо
*Дру́за - (від німецького druse - «щітка») - сукупність довільно зрослих між собою і нарослих на загальну основу кристалів, так званий мінеральний агрегат.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
Не надихає перший сніг
мене на створення пейзажного етюду.
Під крейдяни́м вкривалом стіг,
садок, рабатка не освітлюють полу́ду
сумних думок, бо півтони́ сльотно́го бруду
з очей прибрати ще не зміг
ненадихущий перший сніг...
22.11.2023
–––––––––––––––––
Ілюстрація:
авторські фото (колаж)
–––––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
Сніжинки вальсують, або хороводять,
Чомусь не танцюють шафл.
Вони не з Тік Току, не вбранні за модою.
Якесь неподобство... жах!
Біленьких, пухнастих, на пір'ячко схожих,
Або ще на янголят,
Взірчатих маленьких створіннячок Божих
Запросимо у веб-чат.
Там їх осучаснять, навчать креативу –
Сніжинковий буде стрім
На радість, на щастя, на долю, на диво
У році новому всім!
02.01.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhcm7K61/
Справде́шня ві́сень* – задощило:
То ллє, то мряка щільно-сіра...
Бо скви́ра*...
Душа втомилася від болю,
Але чи дасть якусь пото́лю*
Нам доля...
Купча́сті хмари плинуть ви́ссю*...
Гайо́к вже майже оголився...
А ві́сень
З ядучим при́смутком* віч-на́-віч
Багне́* спроваджувати на́ ніч
Уда́леч
Чуттів й думок криласту зграю,
Яка дістатись хтіла раю...
Зринають
Страхи́ над при́ліском* поснулим,
Що між новітністю й минулим
Майнули...
В руках тримаю парасолю,
А серце проситься на волю
Від болю...
Справде́шня ві́сень – задощило:
То ллє, то мряка щільно-сіра...
Бо скви́ра...
13.11.2023
*ві́сень (діал.) - осінь
*скви́ра - негода
*пото́ля - потурання, попуск
*вись (поет.) - простір на великій відстані від землі
*при́смуток - легкий смуток
*багну́ти - дуже хотіти; прагнути
*при́лісок (зменш. до при́ліс) - те саме, що гай - невеликий, перев. листяний ліс
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkWYFpqx
Формує обставини бісова смута,
Цятку́ючи фарбою мли білу смугу,
А я намагаюсь пізнати у скрутах
Найвищу вершину – свою Джомолу́нгму*...
Відчути я прагну думок рівновагу,
Крізь звуки в мінорі, крізь згущення болю
Розгледіти в про́рисах прийдості благо,
Ясу́* раювання, душі́ аврео́лю*...
Стоїть супроти́ моїх прагнень осму́та* –
Цятко́вана фарбою мли біла смуга,
Однак не скорюся негоді у скрутах,
Де снить під снігами моя Джомолу́нгма...
09.11.2023
*Джомолу́нгма (тиб. «Мати Всесвіту»), Сагарматха (неп. सगरमाथा), або Евере́ст — найвища вершина земної кулі, розташована в Гімалаях на кордоні Китаю і Непалу.
*Яса́ (поет.) – світло, сяйво.
*Аврео́ля (лат.) – сяйво, німб; найвищий ступінь, вінець чого-небудь.
*Осму́та (діал.) – смуток
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Муза:
Чомусь мені здається нині, що час мій вичерпав себе.
Якщо ми долі чимось винні, то хай поквапить – цоб-цобе́!*
Й бере усе, що має брати. Усе, що да́но не навік:
Лане́ць, кайдани, пу́то, ґрати – до чого фатум нас обрік.
Нехай бере уяви діжку й кміту́є прийшлості кросворд.
А листя у трав'ястім ліжку складе мінорний септако́рд
Про плинність часу й безпорадність, про тління світу й забуття,
Де тимчасовою є радість й недовговічні почуття.
А я дивитимусь на спади моїх знекрилених жадань...
Мабу́ть, якісь незнані вади формують образи страждань.
Чомусь, коли створив ти крила, мені здалося – то на двох!
Але я йду кудись по брилах... зі мною поруч тільки Бог...
Митець:
Відносин стверджена шаблонність руйнує створені світи,
Де доля пташкою в долоні, яку відчули я і ти.
Лане́ць, кайдани, пу́то, ґрати – один суцільний антипод
Думкам, які летять у кратер в імення праведних свобод.
Життю не стане на заваді мінорний лад, що навкруги.
Під час проходжень певних стадій аби не втратити снаги...
Напевно то хандра осіння тебе бере з обох боків –
Усе нагадує про тління: пожовклий лист, відліт птахів.
Того тобі здається, мила, що час твій вичерпав себе.
І ти ідеш кудись по брилах... і все тобі ні се ні те...
Повір, твій настрій розумію й чуттів твоїх вразливий стан,
Тому... химеристому змію тебе на втіху не віддам...
28.10.2023
*ЦОБ-ЦОБЕ́ ( розм.) - вигук, яким навертають запряжених волів ліворуч-праворуч. Якщо кажеш "цоб" – повертає ліворуч, якщо "цобе" – праворуч. Ну а якщо "цоб-цобе" – то йде прямо.
Муза та митець (діалог)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996893
Муза та митець - 3 (діалог)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003325
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023
На жаль, в ілюзіях реальність потопає.
Здійнятись вгору заважають ланцюги.
У вічі пил коли пускається навза́єм,
Можливо зни́діти у вирі пилюги́.
Об землю бийте сум'яттям, журбою, смутком,
Коли здається, що цей світ втрачає глузд.
Зневіру з розпачем немов соломи скру́тку
До тла паліть, коли вимірює Прокруст,
Бо той рубати та видовжувати майстер –
У світі досі штучна міра там і тут.
Лише думки́ зіркоподібні ніби айстри
Нам вкажуть напрямок, звільняючи від пут...
24.10.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Муза:
Пожовкла паркова алея в осінній рине напівсон.
А я неначе Галатея, яку створив Пігмаліон.
Коли зійшлися дві планети – а це буває раз на рік –
В уяві виплекав мене ти, своєю музою нарік,
Аби безмежно надихала на прояв творчої снаги
Та палко так тебе кохала, щоб навіть заздрили боги.
Щодня опівночі зринаю, а зранку тінню кану в ніч,
Проте лишаю цвіт розмаю*, аби нових жадав ти стріч.
Але у світі все минуще – усе приходить, щоб піти.
Либонь і всесвіт невсипущий зітре сформовані світи...
Коли я з часом загублюся на схресті вуличних доріг,
То не дивуйся... не дивуйся, що долю втримати не зміг...
Митець:
Думок барвистих галерея складає нам оксиморо́н*,
Де ти – довічна Галатея, яку створив Пігмаліон!
Моя ти вигадко тямуща, фрази́ста тише вдалину,
Що всюди є, бо всюдисуща – хіба тебе я не збагну?
Існує певний рух по колу, повічний плин веде до змін –
То вгору дме, то кине долу... із пилу в пил... із тліну в тлін...
Так часом тліє поза гаєм вечірнє небо від заграв,
Але у серці не згасає той за́пал, що мене пройняв.
Завжди чекатиму на тебе, бо вірю, прийдеш ти ізнов
В уборі мрій з квітучих стебел під тихий шепіт молитов.
Ти кажеш: "З часом загублюся на схресті вуличних доріг..." –
То не дивуйся... не дивуйся, що я сприйняти це не зміг...
16-17.10.2023
*РОЗМА́Й (нар.-поет.)
1. Що-небудь буйно розквітле, зелене (ліс, гай і т. ін.).
2. Приворотне, чарівне зілля.
Розмай, розмай-зілля – рослина, про яку співається у піснях.
*ОКСИ́МОРО́Н - стилістичний засіб, коли свідомо поєднуються протилежні за змістом поняття, які разом складають нове уявлення.
Муза та митець - 2 (діалог)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998051
Муза та митець - 3 (діалог)
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003325
–––––––––––––––
Авторський колаж:
картинки з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023
Пісня тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhsS652F/
Останні краплі живи́ці розмайської
Ковтає жовтень із пляшечки на́хильцем.
Неначе пло́дики яблуньки райської
Думки рум'яняться, зріючи на́зирцем*.
Свідомість вбралася днями в споді́ванку –
Чуття художнє сприятиме гнучкості.
Смакує з жовтнем проникливу спі́ванку
Струнка подоба в глибокій співзвучності.
Істотна мить надихає на мислення.
Буття віршується в стиглому просторі.
Де між світами незвідана істина,
Кути перетину ліній загострені.
Куштую пло́дики яблуньки райської –
Думки рум'яняться, зріючи на́зирцем.
Останні краплі живи́ці розмайської
Ковтає жовтень із пляшечки на́хильцем...
14.10.2023
*НА́ЗИРЦЕМ - потай, непомітно для інших; крадькома.
––––––––––––
Ілюстрація:
авторське фото
––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023
Коли зберешся птахом ти
В політ,
Аби нарешті віднайти
Той світ,
Який ми бачили не раз
У снах,
В якому квітне повсякчас
Весна,
Аби не стати соляним
Стовпом,
Не озирайся на лани*.
Притьмо́м*
Лети вперед у дивний світ
Видінь,
Аби плекати віршоцвіт.
Амінь.
05.10.2023
*«Пам’ятайте про Лотову дружину» (Луки 17:32)
*При́тьмо́м - негайно, без затримки
Амінь
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963862
Амінь - 2 http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963863
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
Пісня українською тут:
https://vm.tiktok.com/ZMh4h1MU7/
https://vm.tiktok.com/ZMkqTSeKf/
Пісня російською тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkQSJu3L/
Мою закарбуй усмі́шку... (авторський переклад)
Мою закарбуй усмі́шку –
Все рідше тепер усміхаюсь.
А знаєш, на кількасот ро́ків постаршала я, селяві.
Влаштовано все невтішно...
Все більше молюся та каюсь...
В садку з квіточками частіше спілкуюся на самоті.
У стані, бува, інерцій
Марі́ннями* сню під вербою.
А знаєш, душа не є птахом, скоріше, що квіткою є.
Мене закарбуй у серці
Щасливою поруч з тобою.
В думках закарбуй наві́к-ві́ки... І хай нас Господь збереже!
09.10.2023
*МАРІ́ННЯ (рідко) - те саме, що марення.
Запомни мою улыбку... (исходник)
Запомни мою улыбку –
Всё реже теперь улыбаюсь.
А знаешь, я повзрослела на несколько сотен лет.
Устроено всё так зыбко...
Всё больше молюсь я и каюсь...
С цветами в саду всё чаще беседую тет-а-тет.
Бывает, с ветвистой ивой
Делюсь сокровенной мечтою.
А знаешь, душа не птица, скорее, она – цветок.
Запомни меня счастливой
Стекающей воском свечою...
Запомни меня той прежней... И пусть сохранит нас Бог!
27.06.2022
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhPUb2wu/
https://vm.tiktok.com/ZMBYqdqcC/
Зажурилась не на жарти,
Покохалась у зажурі.
Розумію, що не варто.
Та чомусь думки похмурі
Левітують мов обмари
У моїй ментальній сфері,
Йти не квапляться за хмари,
Їх не випхати за двері.
Споріднився з ними розум.
Каже: "То мої все діти."
Тож чекайте на загрозу
У душі останні квіти.
Зажурилась не на жарти,
Покохалась у зажурі.
Розумію, що не варто.
Та, на жаль, думки похмурі...
05.10.2023
Зажура
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995445
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2023
Пісні тут:
https://vm.tiktok.com/ZMhPUb2wu/
https://vm.tiktok.com/ZMBYqdqcC/
Розчарування? Ні, щось певно інше...
Скоріше, усвідомлення реалій,
Де відокремлено життя від віршів.
Ходжу як тінь у настрою прив'ялім,
Коли зажурі потрапляю в пастку.
Осіння меланхолія напевно...
Душа отримує належну частку.
А щодо ремства – ні, усе даремно...
05.10.2023
Зажура - 2
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995477
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
Свідома осінь не напружує очей,
Аби узріти очевидні речі.
Вустами тиші серцю істина рече́ –
Дезінфікує спорожнілий глечик.
Від слів чуттєвих оболонка певний вміст
Притьма́ втрачає – гра немає сенсу.
Новітній день – незаперечний реаліст –
Украй не марить восени про ве́сну.
Що мало статися, нарешті відбулось –
Свідома осінь є життєвим свідком.
Та попри все, стає ніяково чогось,
Хоча відчула порожню́ ще влітку...
04.10.2023
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023
Пісня українською тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkRecNvS/
Пісня російською тут:
https://vm.tiktok.com/ZMkRddxDg/
Потік пилосходження (авторський переклад)
Вод розбурханих роз'ятрений
стри́жень*,
Водоспадами народжені
бризки.
Час пульсує ніби кахкає
крижень,
Резонуючи з діяльністю
мізків.
Та чомусь у невагомості
речі
Розкладаються на атоми
зда́нням*.
Анулюється призначення
речень,
Зодягаючи розріджене
вбра́ння*.
І в потоці пилосходження
вгору,
Там, де плюскла розпадається
догма,
Символічні плинуть образи
твору
Геніально-експресивного
бога...
02.10.2023
*СТРИ́ЖЕНЬ - найглибше місце річки, де дуже швидко тече вода; бистрина.
*ЗДА́ННЯ́ (діал.) - думка, переконання.
*ВБРА́ННЯ́ (перен. поет.) - зовнішній покрив чого-небудь.
Поток восхождения пыли (исходник)
Рек бушующих неистово
стремя*,
Водопадами рождаются
брызги.
Так отчётливо пульсирует
время,
Резонируя с ритмичностью
жизни.
Но зачем-то в невесомости
вещи
Разлагаются на атомы
мыслью.
Суть волною атмосферною
плещет,
Сочетая с разрежённою
высью.
И в потоке восхождения
пыли,
При распаде пустотелого
слога,
Символические образы
плыли
Гениально-экспрессивного
бога...
11.02.2022
*стремя - быстрое течение реки перед водопадом
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2023